Дворіча нський райо н колишній район України у північно східній частині Харківської області Був створений 1923 року та п

Дворіча́нський райо́н — колишній район України у північно-східній частині Харківської області. Був створений 1923 року та проіснував до 1962 року. З 1963 по 1965 рік він входив до складу Куп'янського і Великобурлуцького районів Харківської області. Район було відновлено 8 грудня 1965 року, ліквідовано 2020 року шляхом включення до Куп'янського району. Населення станом на 1 грудня 2012 року становило 18 456 осіб.

Дворічанський район

адміністративно-територіальна одиниця


Герб	Прапор

Район на карті Харківська область

Основні дані

Країна:

Україна

Область:

Харківська область

Код КОАТУУ:

6321800000

Утворений:

1923

Населення:

▼ 17 707 (на 1.02.2016)

Площа:

1112.35 км²

Густота:

16.7 осіб/км²

Тел. код:

+380-5750

Поштові індекси:

62700—62743

Населені пункти та ради

Районний центр:

Дворічна

Селищні ради:

1

Сільські ради:

13

Смт:

1

Села:

51

Селища:

3

Районна влада

Голова ради:

Турбаба Галина Григорівна

Голова РДА:

Струков Юрій Миколайович

Вебсторінка:

Дворічанська РДА
Дворічанська районна рада

Адреса:

62700, Харківська область, Дворічанський р-н, смт. Дворічна, вул. Радянська, 8

Мапа

Дворічанський район у Вікісховищі

Географія

Дворічанський район розташований на північному сході Харківської області у лісостеповій зоні. Він межує: на півночі — з Валуйським районом Бєлгородської області Російської Федерації, на сході — з Троїцьким районом Луганської області, на півдні — з Куп'янським і на заході — з Великобурлуцьким районами Харківської області. Протяжність державного кордону з Російською Федерацією — 40 км.

Великобурлуцький район	Росія	Росія
Великобурлуцький район		Луганська область (Троїцький район)
Куп'янський район	Куп'янський район

Територія району становить 1112,35 км² (3,54% площі Харківської області).

Річки й водоймища займають 818,5 га (7,3% площі району). Територією Дворічанщини протікають річки: Оскіл (друга за розміром водяна артерія області), Верхня Дворічна, Нижня Дворічна, Вільшана, Тавільжанка.

В районі є запаси рудої і білої глини, крейди і річкового піску.

Адміністративний центр Дворічанського району — селище міського типу Дворічна. У Дворічанському районі функціонує 1 селищна і 13 сільських рад. Кількість населених пунктів — 55.

Історія

Однією з характерних рис Дворічанського району є те, що протягом свого існування він знаходився на географічній і історичній межі держав і народів, про що свідчать окремі стоянки кам'яної доби та археологічні знахідки. В IV-І тис. до нашої ери на цій землі сходилися кордони племен ямно-гребенчатої, середньостоговської і трипільської культур. З другої половини ІІІ тисячоріччя до нашої ери й до XV сторіччя нашої ери представники Донецької групи ямної культури граничили й асимілювалися з племенами катакомбної культури. У V сторіччі до нашої ери землі на заході від річки Оскіл належали праслов'янам — осколотам. Тут проживали скіфи, сармати, болгари, угри, хозари, русичі, половці. Після навали монголо-татар у ХІІІ сторіччі цей край тривалий час залишався малозаселеним, тому його називали Диким Полем.

Дворічна виникла на території Дикого Поля між річками Оскіл і Дворічна в 1660 році з метою захисту населення від набігів монголо-татар. У перші десятиліття свого існування поселення виконувало роль одного з прикордонних форпостів (наприкінці XVII століття воно мало назву Полкова Дворічна), а після ліквідації Полкового устрою Дворічна стала військовою слободою.

Основним заняттям дворічан здавна було землеробство, тваринництво, бджільництво й рибальство. Серед місцевих промислів виділявся винокурний промисел, селітроваріння, а також виробництво дьогтю.

В ті часи в Дворічній діяли п'ять ярмарків на рік, на які приїжджали купці з Харкова, Бєлгорода, Валуйок, Ізюму і Донецьких степів.

Наприкінці XIX і початку ХХ сторіччя капіталістичні відносини почали проникати в сільськогосподарське виробництво району. Заможні місцеві селяни побудували в Дворічній два цегельних заводи, паровий і водяний млини, олійницю.

Духовне життя краю з кінця XVIII сторіччя розвивалося при наявності значного прошарку росіян. Постійний зв'язок з російськими столицями надовго визначив специфіку Дворічанщини — складової частини Харківщини, як регіону інтенсивного україно-російського впливу.

У 1923 році на території Дворічанської волості були утворені Дворічанський і Вільшанський райони, що входили до складу Куп'янського повіту.

Німецька окупація району в роки Німецько-радянської війни почалася 24 червня 1942 року й продовжувалася майже 8 місяців. Район звільнений 2 лютого 1943 року генерала-лейтенанта .

У роки Німецько-радянської війни тільки з 23 червня по 31 грудня 1941 року до складу діючої армії з району було призвано 5742 місцевих жителя. А після звільнення Дворічної у 1943 році до лав Радянської Армії було призвано ще 3000 чоловік. Біля двохсот дворічан брали участь у партизанському русі.

Людські втрати за роки Німецько-радянської війни склали:

загиблих на фронті — 2828 чоловік;
розстріляно під час окупації — 218 мирних громадян.

Високого звання Героя Радянського Союзу були удостоєні три дворічанина:

Ковальов Олексій Федорович — старший сержант, командир гармати 1083-го полку 1-го Білоруського фронту (уродженець с. Токарівка);
Лялін Василь Костянтинович — капітан, штурман ескадрильї 8-го окремого авіаполку далекої розвідки 8 повітряної армії (уродженець смт Дворічна);
Титов Микола Петрович — полковник, командир 12-го гвардійського полку 5-й гвардійської дивізії 11-ї гвардійської армії 3-го Білоруського фронту (уродженець с. Колодязне).

У післявоєнний період з 1946 по 1958 рік у районі відновили виготовлення будівельних матеріалів та переробку сільськогосподарської продукції. Так, Дворічанський цегельний завод щорічно виготовляв 1,6 млн штук цегли, кільця для колодязів й мостів, черепицю. В районі також почалось розвиватися виробництво швейних виробів.

В 1966—1970 р. в районі посиленими темпами велися будівельні роботи в колективних господарствах. За цей період було побудовано 60 тваринницьких приміщень, 10 механізованих майстерень, 11 кормоцехів, введено в дію 15 шкіл, 10 сільських клубів, 16 магазинів, хлібозавод, 3 цегельних заводи, автостанція.

Адміністративний устрій

Докладніше: Адміністративний устрій Дворічанського району

Район адміністративно-територіальний поділяється на 1 селищна рада та 13 сільських рад, які об'єднують 95 населених пунктів та підпорядковані .

Населені пункти зняті з обліку

Економіка

Сільське господарство і зараз є базовою галуззю економіки Дворічанського району. Площа сільськогосподарських угідь становить 87656.3 га (78.8% загальної площі району). У тому числі:

рілля — 63877,29 га (72,8% сільгоспугідь);
пасовища — 16809,5га (19,1%);
сінокоси — 4622,2 га (5,3%).

Ліси й лісопосадки займають у районі 15278,69 га, що становить 13,7% території району.

У сільськогосподарському виробництві переважають виробництво молока, м'яса, а також вирощування зернових і технічних культур.

Останнім часом стабілізувалася робота промислового комплексу району. Торік промислові підприємства збільшили обсяги виробництва в 1,5 рази. Ця тенденція зберігається й у поточному році. На якісно новий рівень вийшла діяльність реформованих сільгосппідприємств, 80% з який працюють прибутково. Успішно розвивалася ситуація й на споживчому ринку, що дозволило збільшити товарообіг на 44,3%. Фінансовий результат діяльності суб'єктів господарювання склав 2,8 млн грн. прибутку.

У минулому році в районі було введено в експлуатацію 1420 м² житла; 970 м газопроводу низького тиску в с. Тополі; 1,4 км водогону в с. Рідкодуб, на спорудженні об'єктів каналізації й очищення стічних вод у смт. Дворічна освоєно понад 1 млн грн. Також здійснювалася реконструкція хірургічного відділення Центральної районної лікарні (300,2 тис. грн.) і гуртожитку в смт. Дворічна (201 тис. грн.).

Рівномірність території, сприятливі кліматичні умови, значні агрокліматичні та рекреаційні ресурси доповнюють переваги географічного положення району. Тут розміщується Краснооскільска зона рекреаційної діяльності — одна з найбільших у Харківській області. У заплаві річки Оскіл, між Куп'янськом і Дворічною, знайдені значні запаси мінеральних вод хлоридно-натрієвого складу. В екологічному відношенні вся територія району належить до умовно чистих, тобто вона практично безпечна для життя й господарської діяльності населення та рекомендована для усіх видів відпочинку і туризму. У районі створений Національний природний парк «Дворічанський».

Основні напрямки розвитку

відродження тваринництва, як основи стабільного функціонування сільгоспформувань;
створення племінних господарств й сучасних комплексів з виробництва м'яса;
впровадження прогресивних технологій у вирощуванні сільгоспкультур;
розвиток місцевої переробної промисловості;
створення оптимального ділового клімату для залучення інвестицій, розвиток підприємництва й «зеленого туризму».

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001):

Стать

Всього

До 15 років

15-24

25-44

45-64

65-85

Понад 85

Чоловіки

10 295

2061

1294

3167

2615

1091

67

Жінки

12 026

1877

1307

3153

3089

2281

319

Статево-вікова піраміда
Чоловіки	Вік	Жінки
67	85 +	319
77	80-84	307
235	75-79	715
400	70-74	757
379	65-69	502
806	60-64	1062
385	55-59	523
675	50-54	766
749	45-49	738
823	40-44	856
836	35-39	797
781	30-34	732
727	25-29	768
666	20-24	663
628	15-20	644
823	10-14	774
713	5-9	618
525	0-4	485

Чисельність населення району станом на 01.12.2012 року становила 18,46 тисяч осіб. У тому числі:

міського населення — 3,81 тис. ос.;
сільського населення — 14,65 тис. ос.

Щільність населення в районі становить 16,6 осіб на 1 км².

У Дворічанському районі проживає 7,6 тис. пенсіонерів (36,4% від загальної чисельності населення).

Народжуваність у районі в 2011 році становила 11,5 ос. на 1000 жителів. Смертність — 19,67 ос. на 1000 жителів.

Національний склад населення в районі досить різноманітний:

Національність	Кількість	%
українці	17493	83,7
росіяни	3016	14,4
білоруси	123	0,9
молдавани	78	0,4
вірмени	25	0,1
інші	174	0,8

Соціальна сфера

У районі налічується 19 загальноосвітніх шкіл й ліцей-інтернат, в яких працює 12 комп'ютерних класів. Завдяки турботі академіка права, народного депутата 3 та 4 скликань Чугуївського виборчого округу С. Б. Гавриша у 9 школах учні мають можливість регулярно користуватися Інтернетом (Дворічанський ліцей — інтернат, Дворічанська, Колодязненська, Кам'янська, Топільська, Жовтнева, Мечниківська, Вільшанська, Тавілжанська середні школи).

У районі також функціонують: музична школа, 2 дитячих спортивних школи, аграрний професійний ліцей, Центральна районна лікарня, 4 сільських амбулаторії сімейного лікаря, а також 26 ФАПів.

Культурні заклади району представлені: центральною районною бібліотекою, центральною районною дитячою бібліотекою, 22 сільськими бібліотеками, районним будинком культури, 23 сільськими будинками культури.

У районі видається щотижнева газета «Дворічанський край». Її тираж 1633 екз. З телевізійних каналів у районі стабільно приймаються «УТ — 1», «Інтер», «1+1», «ТЕТ», ТРК «Україна».

В районі функціонує 94 спортивних спорудження, у тому числі: 19 спортивних залів, 20 футбольних полів, 20 спортивних містечок, 33 волейбольні та 20 баскетбольних майданчики, а також 2 стадіони. Найкращий спортивний комплекс району — центральний стадіон «Колос». Найкращий спортивний зал у Дворічанської ДЮСШ.

Релігія

У районі діють три релігійні громади Української Православної Церкви Московського Патріархату:

Успіння Пресвятої Богородиці (смт. Дворічна);
Побідоносця і Великомученика Георгія (с. Миколаївка);
Вознесіння Господнє (с. Вільшана).

Персоналії

У Дворічанському районі, недалеко від міста Куп'янська, у селі Мечнікове є музей лауреата Нобелівської премії, мікробіолога Іллі Мечникова. Вчений з дитинства виявляв дивовижні здібності. Працював у Харкові, Одесі, Парижі.

Дворічанщина є малою Батьківщиною деяких видатних людей, які залишили слід в історії.

Тут народилися:

Іванівка — батьківщина лауреату Нобелівської премії з медицини та фізіології Іллі Мечникова. Ілля Ілліч народився 15 травня 1845 у сім'ї гвардійського офіцера, поміщика Іллі Івановича Мечникова. Мати — Емілія Львівна — дочка публіциста Лейба Нойеховіча (Льва Миколайовича) Неваховіча — засновника російсько-єврейської літератури. Старший брат Іллі Ілліча — Лев народився 18 травня 1838 в Санкт-Петербурзі. Він був відомий як географ, соціолог, революционер-анархист і публіцист.
Гредескул Микола Андрійович (1865-1941) - юрист, професор Харківського університету, депутат Першої Державної думи в 1906 р.
П. С. Писаревський;— поет-байкар;
М. А. Плевако — видатний український учений літературознавець і біограф;
— член союзу письменників СРСР;
— один з конструкторів дизельного двигуна танка Т-34.
Плевако Петро Антонович — громадський, політичний і церковний діяч, член Української Центральної Ради.

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Дворічанського району було створено 25 виборчих дільниць. Явка на виборах складала - 53,71% (проголосували 8 100 із 15 081 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Михайло Добкін - 34,58% (2 801 виборців); Петро Порошенко - 22,98% (1 861 виборців), Сергій Тігіпко - 13,26% (1 074 виборців), Юлія Тимошенко - 6,69% (542 виборців), Петро Симоненко - 5,41% (438 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів - 3,38%.

С П И С О К

депутатів Дворічанської районної ради

обраних в багатомандатному виборчому окрузі

на місцевих виборах 25 жовтня 2015 року

Прізвище, ім’я, по батькові депутата	Посада	Місце роботи	Назва місцевої організації політичної партії, від якої обрано депутата
Акулов Василь Володимирович	генеральний директор	ПСП	Дворічанська районна в Харківській області організація партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність»
Базарна Олена Олексіївна	бухгалтер	Товариство з обмеженою відповідальністю «Східагроконтракт»	Дворічанська районна організація політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Центр»
Бєлуха Людмила Анатоліївна	голова профспілки	Профспілка	Дворічанська районна організація політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Центр»
Василець Валентина Анатоліївна	пенсіонер	Пенсіонер	Дворічанська районна партійна організація ВО «Батьківщина»
Гиренко Андрій Іванович	голова	Фермерське господарство «Гиренко А.І.»	Дворічанська районна в Харківській області організація партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність»
Глотова Людмила Іванівна	Керуюча справами	Дворічанська районна рада	Дворічанська районна організація Партії «Відродження»
Дорошенко Василь Іванович	Голова	Районна організація ветеранів	Дворічанська районна організація політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Центр»
Концевич Олександр Андрійович	викладач кафедри “Міцність та надійність машин”	Харківський національний технічний університет сільського господарства ім.П.Василенка	Дворічанська районна в Харківській області організація партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність»
Кулик Микола Вікторович	інженер з охорони праці	ПП «Джерело»	Дворічанська районна організація політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Центр»
Лебединський Юрій Вікторович	заступник директора	ПСП «Вільшанське»	Дворічанська районна в Харківській області організація партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність»
Найданова Лариса Миколаївна	директор	Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дворічанської районної державної адміністрації	Дворічанська районна в Харківській області організація партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність»
Остапенко Олександр Михайлович	пенсіонер	пенсіонер	Дворічанська районна організація політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Центр»
Пилипенко Володимир Петрович	пенсіонер	пенсіонер	Дворічанська районна організація політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Центр»
Приходько Валерій Анатолійович	Голова	Дворічанська районна державна адміністрація	Дворічанська районна в Харківській області організація партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність»
Рибалка Олександр Іванович	зоотехнік	ПСП « Виселок»	Дворічанська районна партійна організація ВО «Батьківщина»
Рябенко Володимир Миколайович	пенсіонер	пенсіонер	Дворічанська районна організація політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Центр»
Саранді Наталія Михайлівна	Вчитель української мови та літератури	Дворічанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів	Дворічанська районна організація політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Центр»
Сердюк Петро Іванович	Фізична особа-підприємець	Фізична особа-підприємець	Дворічанська районна партійна організація ВО «Батьківщина»
Скиба Володимир Миколайович	директор	ТОВ «Колодязненське»	Дворічанська районна в Харківській області організація партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність»
Скоропльот Надія Іванівна	Начальник	Управління соціального захисту населення Дворічанської районної державної адміністрації	Дворічанська районна партійна організація політичної партії «НАШ КРАЙ»
Скрипніков Сергій Вікторович	Фізична особа-підприємець	Фізична особа-підприємець	Дворічанська районна партійна організація ВО «Батьківщина»
Тамарян Микаєл Григорович	директор	ТОВ «Агроліга»	Дворічанська районна в Харківській області організація партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність»
Терехова Наталія Іванівна	інспектор	Служба у справах дітей Дворічанської районної державної адміністрації	Дворічанська районна партійна організація політичної партії «НАШ КРАЙ»
Турбаба Галина Григорівна	Голова	Дворічанська районна рада	Дворічанська районна організація політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Центр»
Хавелов Іван Петрович	Голова	Фермерське господарство Хавелов І.П.	Дворічанська районна організація політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Центр»
Чудік Сергій Вікторович	приватний підприємець	приватний підприємець	Дворічанська районна організація Партії «Відродження»

Пам'ятки

Пам'ятки природи

Ботанічний заказник місцевого значення «Червоний»
Націона́льний приро́дний парк «Дворіча́нський»
Адміністративно-територіальний устрій Дворічанського району [ 11 червня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
[Населення за статтю та віком...2001]. Архів оригіналу за 20 травня 2022.
ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 12 квітня 2016.