Дворічанський національний природний парк — природоохоронна, наукова, рекреаційна установа, розташована у північно-східній частині Харківської області, у Дворічанському районі. Парк створений задля вивчення, збереження та відтворення унікальних природних крейдяних комплексів, розташованих уздовж правого берега річки Оскіл.
Крейдяні гори на території парку. | |
49°51′07″ пн. ш. 37°43′59″ сх. д. / 49.852222220027776700° пн. ш. 37.73333333002777579° сх. д.Координати: 49°51′07″ пн. ш. 37°43′59″ сх. д. / 49.852222220027776700° пн. ш. 37.73333333002777579° сх. д. | |
Країна | Україна |
---|---|
Розташування | Україна Харківська область, Дворічанський район |
Найближче місто | смт. Дворічна |
Площа | 3131,2 га |
Засновано | 11 грудня 2009 |
Дворічанський національний природний парк (Харківська область) | |
Дворічанський національний природний парк у Вікісховищі |
Історія
Унікальність флори крейдяних відслонень з давніх часів привертала увагу дослідників. Ще у XVIII сторіччі відомий дослідник Петр-Симон Паллас зауважив необхідність її вивчення. Вперше опис крейдяної флори було наведено у роботах видатних ботаніко-географів: А. М. Краснова (1893 р.), В. І. Талієва (1905 р.), Д. І. Литвинова (1902 р.), Є. М. Лавренка (1956 р.). У 1930-х роках видатний дослідник крейдяних відслонень Б. М. Козо-Полянський пропонував створення у Пооскіллі заповідника задля збереження рослинності, розповсюдженої на крейдяних відшаруваннях.
Цільові експедиційні роботи з вивчення видового складу почались лише у 2001 році і тривали майже десятиріччя. Проведені вони були силами викладачів та студентів університету ім. В. Н. Каразіна на чолі з професором кафедри зоології та екології тварин, доктором біологічних наук В. Токарським. Результатом досліджень стало виявлення унікальних для всього світу біоценозів. 2002 року був розроблений Проект створення Національного природного парку «Дворічанський», який було включено до Природоохоронної програми поліпшення екологічного стану в Харківській області. У травні 2002 року проект було затверджено сесією обласної ради. У наступні кілька років (з 2002 по 2004 рр.) проводились експедиції, спрямовані на визначення меж та вивчення флори та фауни майбутнього парку.
11 грудня 2009 року відповідно до Указу Президента України № 1044 був створений Дворічанський національний природний парк. Метою створення стало збереження своєрідної крейдяної флори, відтворення та раціональне використання цінних природних територій та об'єктів лісостепової зони, що мають важливе природоохоронне, рекреаційне та культурно-освітнє значення.
Розташування, територія та функціональне зонування
Дворічанський національний природний парк знаходиться у Дворічанському районі Харківської області, та пролягає в межах двох сільських рад: Кам'янської та Пісківської. З півночі він обмежений державним кордоном із Російською Федерацією. До території парку прилягають декілька населених пунктів, зокрема він розміщується єдиним масивом у долині річки Оскіл між селами Новомлинськ (на півдні), Червоне Перше (на сході), Петрівка, Піски (на заході) та Тополі (у північній частині).
Загальна площа парку становить 3131,2 гектари. З них 658,8 га надаються у постійне користування парку, а 2472,4 га — включаються до його складу без вилучення у землекористувачів.
Функціонально парк поділений на такі зони:
- заповідна (548,4 га, що становить 17,51 % загальної території);
- господарська (1791,3 га — 57,2 %);
- зона регульованої рекреації (721,1 га — 23,02 %);
- зона стаціонарної рекреації (70,4 га — 2,24 %).
Для кожної з існуючих зон визначено свій режим природокористування.
До складу парку входять два ботанічних заказника місцевого значення: «Червоний» та «Конопляне», територія яких цілком входить до заповідної зони парку.
Заказник «Червоний» був створений у 1984 році і має загальну площу 49,8 га. Він розташований на крейдяних схилах правого берега річки Оскіл, біля села Красне Перше. Серед флори заказника — багато реліктових, ендемічних та рідкісних видів рослин: для Харківської області — близько 15 видів є рідкісними, 4 види занесені до Європейського Червоного списку, 5 видів — до Червоної книги України.
Заказник «Конопляне» був створений у 1998 році і має загальну площу 315,9 га. Розташований між селищами Тополі та Кам'янка. Він є унікальним місцем зростання рідкісних та зникаючих рослинних угруповань крейдових степів, занесених до Зеленої книги України. Із представників флори заказника 6 видів занесені до Європейського Червоного списку, 4 види — до Червоної книги України, 7 видів — до Червоних списків Харківщини.
Природні умови
Рельєф парку досить різноманітний. Головним ландшафтним об'єктом є крейдяні гори, що єдиним масивом йдуть із північно-східної у південно-західну частину парку вздовж річища Осколу. Це частка так званого крейдяного плеча, що тягнеться по лінії Вовчанськ — Куп'янськ — Сватове.
Окрасою парку є річка Оскіл — друга за величиною в області та найбільша ліва притока Сіверського Дінця. До складу парку входить приблизно 24-кілометрова ділянка її русла. Схили дуже відрізняються: правий дуже крутий, високий, а лівий навпаки, більш пологий. У долині річки розвинені тераси. Тут можна зустріти три їх типи: заплавні, надлучні (або піщані) та лісові (степові).
Також по території парку протікає кілька струмків, лівобережних приток Осколу, є кілька старичних та лиманних озер.
Загалом, переважає схиловий тип місцевості, що включає балки із донними та схиловими яругами, є й піщані степи та бори, заплавні луки, байрачні ліси та, звісно, відкриті крейдяні схили. Як наслідок донної ерозії (адже понад 22 млн років тому на цьому місці було палеогенове море), утворилися численні балки та долини.
Флора
Дворічанський національний природний парк є унікальним для України. Адже завдяки тому, що крейдяні схили залишились у відносній недоторканності, збереглись й ендемічні представники рослинності.
Загалом не території парку станом на початок 2018 року налічують 974 види вищих рослин, нижчих рослин та грибів.
Серед 799 видів вищих судинних рослин мохоподібних 47 видів, 2 види належить до хвощеподібних, 3 — до папоротеподібних, 3 — до голонасінних, 742 видів — до покритонасінних. Оскільки дослідження ще тривають, на даний момент відомо про 63 види лишайників, 8 видів водоростей та 104 види грибів.
Є такі представники флори парку, що були занесені до офіційних охоронних переліків різного рівня, від українських до світових. Деякі перебувають у кількох переліках одночасно. Загалом, кількість видів, що підлягає охороні, налічує 107 видів рослин та 1 вид лишайнику.
Судинні рослини, що внесені до різних охоронних переліків:
- 76 видів занесені до Червоного списку Харківської області (2001 р.). Ось деякі з них:
- сонянка крейдяна (Helianthemum cretaceum (Rupr.) Juz.),
- матіола запашна,
- півники карликові,
- мигдаль степовий,
- кермек донецький (Limonium donetzicum Klock.).
- 37 видів — до Червоної книги України (2009 р.). Наприклад:
- дворядник крейдяний,
- переломник Козо-Полянського,
- ковила волосиста,
- гісоп крейдяний (Hyssopus cretaceus Dubjan.),
- келерія Талієва (тонконог Талієва) (Koeleria talievii Lavrenko).
- 6 видів — до Резолюції № 6 Бернської конвенції (1998 р.):
- півонія тонколиста,
- сон розкритий,
- серпій різнолистий (Serratula lycopifolia (Vill.) A. Kern.),
- катран татарський,
- дзвінка лілієлиста.
- 4 види — до Додатків Вашингтонської конвенції (CITES, 1973 р.):
- 3 види — до Європейського Червоного списку:
- катран шорсткий,
- переломник Козо-Полянського,
- полин суцільнобілий.
До Червоної книги європейських бріофітів занесений один вид моху — Weissia levieri.
На Дворічанського національного парку знайдено 8 рідкісних видів водоростей, з яких 3 — занесені до Червоної книги України: (Batrachospermum gelatinosum (L.) DC.), торея найрозгалуженіша, (Tolypella prolifera (Ziz. ex A. Braun) Leonhar.).
З лишайників рідкісним для України (занесений до Червоної книги України) є один вид — лептогій Шредера (Leptogium schraderi (Bernh.) Nyl).
Фауна
На території парку постійно проводяться дослідження щодо вивчення тваринного світу. Станом на початок 2018 року на його теренах достовірно мешкає 2448 видів. Серед них 2220 видів безхребетних та 228 — хребетних.
Загальна кількість видів, що включені до охоронних переліків різного рівню — 270. Нижче наводяться дані та деякі приклади представників фауни парку за різними охоронними переліками:
- До Червоної книги Харківської області (2013 р.) занесено 117 видів:
- молюски: (Vallonia enniensis (Gredler, 1856)),
- ракоподібні: гмеліна маленька (Gmelina pusilla Sars, 1896),
- павукоподібні: ерезус чорний (Eresus kollari Rossi, 1846),
- комахи: подалірій,
- міноги: мінога українська,
- променепері риби: синець,
- рептилії: ящурка різнобарвна,
- птахи: гуска сіра,
- ссавці: бабак.
- До Червоної книги України (2009 р.) занесені 54 види:
- ракоподібні: гмеліна маленька,
- комахи: дозорець-імператор,
- міноги: мінога українська,
- променепері риби: ялець Данилевського,
- рептилії: мідянка звичайна,
- птахи: скопа,
- ссавці: тхір степовий.
- До Додатків II та III Бернської конвенції занесені 207 видів:
- комахи: мнемозина,
- міноги: мінога українська,
- променепері риби: гірчак європейський,
- земноводні: тритон звичайний,
- рептилії: гадюка степова,
- птахи: канюк звичайний,
- ссавці: сарна європейська.
- До Додатків I та II Боннської конвенції занесено 67 видів:
- птахи: шуліка чорний,
- ссавці: вухан бурий.
- До Додатків I та II Вашингтонської Конвенції (CITES) занесені 26 видів:
- птахи: орлан-білохвіст,
- ссавці: вовк.
- До Європейського Червоного списку (2011 р.) занесені 24 види:
- молюски: (Vertigo angustior Jeffreys, 1830),
- комахи: дідок жовтоногий (Gomphus flavipes (Carpentier, 1825)),
- міноги: мінога українська,
- рептилії: черепаха болотяна,
- птахи: огар,
- ссавці: видра річкова.
Збереження природних середовищ
На теренах Дворічанського національного парку станом на 2018 рік налічують 18 типів зникаючих природних середовищ, відповідно до Резолюції № 4 [ 2 липня 2018 у Wayback Machine.] Постійного комітету Бернської Конвенції (1996).
З першою версією Тлумачного посібника оселищ Резолюції № 4 Бернської конвенції (адаптованого неофіційного українського перекладу з англійської) можна ознайомитись тут.
Наукове значення
Дворічанський національний природний парк має унікальне наукове значення. На усій території України це єдине місце, де збереглась недоторкана природа крейдяних відслонень. Завдяки відносній віддаленості, антропогенний вплив на місцевість був мінімальний. Проводити дослідження у парку зацікавлені представники багатьох галузей науки.
У геолого-структурному відношенні територія парку розташована в межах Воронізької антеклізи, включаючи її південний схил. Виходи крейди на території парку використовуються як опірні в ході геологічних робіт, а викопні рештки головоногих молюсків допомагають визначати геологічний вік порід. Писальна крейда, як своєрідна гірська порода та палеогеографічний об'єкт, відображає морський режим седиментації. Цікавими для вивчення є й локальні прояви карстових процесів (карстові воронки, розширені тектонічні тріщини). Загалом, територія парку дуже цікава для геологічних досліджень та навчального геолого-географічного краєзнавства, адже збереглась в доброму стані.
Виідслоненнями крейди також обумовлена геоботанічна своєрідність території парку, яка полягає у формуванні специфічних фітоценозів. Ендемічна та реліктова рослинність парку також представляє інтерес для вивчення, адже деякі представники збереглись лише на цій території (як, наприклад, переломник Козо-Полянського, включений до Червоної книги України). Завдяки цьому цікавим парк є і для досліджень з ентомології. Адже зростання таких унікальних рослин надає змогу існування й унікальним комахам. (Метелик синявець піренейський, який також у Червоній книзі України, живе тільки там, де є переломник Козо-Полянського, оскільки тільки ним харчується.) Таким чином, на живому прикладі можна досліджувати не тільки окремі види, а й їхню взаємодію.
Цікаві спостереження та дослідження проводяться з орнітології, адже територія парку знаходиться на міграційному шляху птахів. Вчені мають змогу слідкувати за рідкісними для України птахами.
Дворічанський національний парк тісно співпрацює з науковцями із Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна та Харківського музею природи. Метою цієї співпраці є вивчення флори, фауни та природних умов, а також інвентаризація біогеоценозів парку.
Рекреаційне значення
Парк має великий рекреаційний потенціал. Завдяки природно-кліматичним особливостям району, у середньому 80 днів на рік зберігаються сприятливі умови для відпочинку. Тут можна насолоджуватись не тільки мальовничими краєвидами, а й оздоровлюватись. Адже є джерела з лікувальною мінеральною водою, хлоридо-натрієвою за складом, яка, у свою чергу, сприятливо впливає на серцево-судинну систему та використовується при лікуванні легеневих захворювань, радикулітів, психоневрологічних порушень. Окрім цього, цілющим є й саме повітря, бо територія парку знаходиться у значній відстані від шкідливого виробництва, тому у екологічному плані це — одне з найчистіших місць в Україні.
Різноманітний рельєф створює умови для будь-якого відпочинку. Піщані пляжі та річка Оскіл для тих, хто любить засмагати та купатись; соснові ліси для охочих подихати цілющим повітрям, повним ефірних олій; існують спеціально відведені місця для кемпінгів, отже можна насолоджуватись природою стільки, скільки Ви забажаєте.
Для допитливих та тих, хто хоче дізнатися про парк, його флору та фауну більш детально, існують спеціально розроблені екостежки — «Крейдяна стежка» та «Урочище Заломне». «Крейдяна стежка» (5,2 км довжиною) йде поміж крейдяних відслонень та річкою Оскіл. Тому відвідувачі мають змогу ознайомитись одразу із крейдяними та із річковими біогеоценозами. Не треба забувати й про фантастичне поєднання білосніжних гір, смарагдових степів та синіх вод Осколу. «Урочище Заломне» (2,89 км довжиною) дає змогу познайомитись із лісовими та степовими біогеоценозами. Стежка проходить по старій просіці, але природа зберегла свій дикий вигляд. Ця тропа буде особливо цікава для тих, хто захоплюється грибами, адже тут зустрічається багато різних видів. Також відвідувачі можуть спробувати кришталево чистої води з лісового струмка та насолодитись співом лісових пахів.
У парку постійно розробляють нові рекреаційні заходи. У найближчому майбутньому буде облаштовано ще три пішохідні екостежки, прокладено маршрути для водних, кінних, лижних та велопрогулянок. Також планується розкриття й оздоровчого потенціалу території. Адже на даний момент існує тільки один оздоровчий табір для дітей (він належить до Управління Південної залізниці), але і той знаходиться в околицях парку. У планах відкриття дитячих літніх екотаборів вже на території, де діти зможуть не тільки оздоровитись та відпочити, а й дізнатися більше про тваринний та рослинний світ й навчитися жити у гармонії з природою.
Контактна інформація
Смт Дворічна, вул. Слобожанська, б. 5, Харківська область, Дворічанський район, 62702.
Сайт НПП "Дворічанський" [ 5 березня 2022 у Wayback Machine.]
Галерея
Див. також
Примітки
- (Англійською) . Архів оригіналу за 2 липня 2018.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 липня 2018.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дворічанський національний природний парк |
- Указ Президента України № 1044/2009 [ 12 січня 2015 у Wayback Machine.]
- З серії «Новий злет природно-заповідної справи в Україні» [ 13 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Что посмотреть в 200 км под Харьковом [ 22 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Национальный парк на Харьковщине расширят втрое [ 16 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Меловые горы Харьковской области [ 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Двуречанский природный парк [ 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- На Харьковщине построят Дом сурка [ 10 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Министерству экологии и природных ресурсов подчинили 20 национальных парков [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- «Двуречанский» — новый национальный парк, сохраняющий меловые степи [ 14 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Харьковщина заповедная [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- НПП «Двуречанский» в 2013 году // Фундаментальні та прикладні дослідження в біології. Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції студентів, аспірантів та молодих учених. Донецьк, 24-27 лютого 2014 р. — Донецьк. Видавництво «Ноулідж», Донецьке відділення. 2014. 338 с. Стор. 10-11
Джерела
- Сторінка Парку у Фейсбуці [ 5 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Парк на WikiMapia [ 16 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Ролик про життя байбаків, відзнятий на території Парку [ 29 січня 2014 у Wayback Machine.]
- Dvorichanskiy National Park. [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про природно-заповідний фонд Харківської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dvorichanskij nacionalnij prirodnij park prirodoohoronna naukova rekreacijna ustanova roztashovana u pivnichno shidnij chastini Harkivskoyi oblasti u Dvorichanskomu rajoni Park stvorenij zadlya vivchennya zberezhennya ta vidtvorennya unikalnih prirodnih krejdyanih kompleksiv roztashovanih uzdovzh pravogo berega richki Oskil Dvorichanskij nacionalnij prirodnij parkKrejdyani gori na teritoriyi parku Krejdyani gori na teritoriyi parku 49 51 07 pn sh 37 43 59 sh d 49 852222220027776700 pn sh 37 73333333002777579 sh d 49 852222220027776700 37 73333333002777579 Koordinati 49 51 07 pn sh 37 43 59 sh d 49 852222220027776700 pn sh 37 73333333002777579 sh d 49 852222220027776700 37 73333333002777579Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Harkivska oblast Dvorichanskij rajonNajblizhche mistosmt DvorichnaPlosha3131 2 gaZasnovano11 grudnya 2009Dvorichanskij nacionalnij prirodnij park Harkivska oblast Dvorichanskij nacionalnij prirodnij park u VikishovishiIstoriyaUnikalnist flori krejdyanih vidslonen z davnih chasiv privertala uvagu doslidnikiv She u XVIII storichchi vidomij doslidnik Petr Simon Pallas zauvazhiv neobhidnist yiyi vivchennya Vpershe opis krejdyanoyi flori bulo navedeno u robotah vidatnih botaniko geografiv A M Krasnova 1893 r V I Taliyeva 1905 r D I Litvinova 1902 r Ye M Lavrenka 1956 r U 1930 h rokah vidatnij doslidnik krejdyanih vidslonen B M Kozo Polyanskij proponuvav stvorennya u Pooskilli zapovidnika zadlya zberezhennya roslinnosti rozpovsyudzhenoyi na krejdyanih vidsharuvannyah Cilovi ekspedicijni roboti z vivchennya vidovogo skladu pochalis lishe u 2001 roci i trivali majzhe desyatirichchya Provedeni voni buli silami vikladachiv ta studentiv universitetu im V N Karazina na choli z profesorom kafedri zoologiyi ta ekologiyi tvarin doktorom biologichnih nauk V Tokarskim Rezultatom doslidzhen stalo viyavlennya unikalnih dlya vsogo svitu biocenoziv 2002 roku buv rozroblenij Proekt stvorennya Nacionalnogo prirodnogo parku Dvorichanskij yakij bulo vklyucheno do Prirodoohoronnoyi programi polipshennya ekologichnogo stanu v Harkivskij oblasti U travni 2002 roku proekt bulo zatverdzheno sesiyeyu oblasnoyi radi U nastupni kilka rokiv z 2002 po 2004 rr provodilis ekspediciyi spryamovani na viznachennya mezh ta vivchennya flori ta fauni majbutnogo parku 11 grudnya 2009 roku vidpovidno do Ukazu Prezidenta Ukrayini 1044 buv stvorenij Dvorichanskij nacionalnij prirodnij park Metoyu stvorennya stalo zberezhennya svoyeridnoyi krejdyanoyi flori vidtvorennya ta racionalne vikoristannya cinnih prirodnih teritorij ta ob yektiv lisostepovoyi zoni sho mayut vazhlive prirodoohoronne rekreacijne ta kulturno osvitnye znachennya Roztashuvannya teritoriya ta funkcionalne zonuvannyaDvorichanskij nacionalnij prirodnij park znahoditsya u Dvorichanskomu rajoni Harkivskoyi oblasti ta prolyagaye v mezhah dvoh silskih rad Kam yanskoyi ta Piskivskoyi Z pivnochi vin obmezhenij derzhavnim kordonom iz Rosijskoyu Federaciyeyu Do teritoriyi parku prilyagayut dekilka naselenih punktiv zokrema vin rozmishuyetsya yedinim masivom u dolini richki Oskil mizh selami Novomlinsk na pivdni Chervone Pershe na shodi Petrivka Piski na zahodi ta Topoli u pivnichnij chastini Logotip parku Zagalna plosha parku stanovit 3131 2 gektari Z nih 658 8 ga nadayutsya u postijne koristuvannya parku a 2472 4 ga vklyuchayutsya do jogo skladu bez viluchennya u zemlekoristuvachiv Funkcionalno park podilenij na taki zoni zapovidna 548 4 ga sho stanovit 17 51 zagalnoyi teritoriyi gospodarska 1791 3 ga 57 2 zona regulovanoyi rekreaciyi 721 1 ga 23 02 zona stacionarnoyi rekreaciyi 70 4 ga 2 24 Dlya kozhnoyi z isnuyuchih zon viznacheno svij rezhim prirodokoristuvannya Do skladu parku vhodyat dva botanichnih zakaznika miscevogo znachennya Chervonij ta Konoplyane teritoriya yakih cilkom vhodit do zapovidnoyi zoni parku Zakaznik Chervonij buv stvorenij u 1984 roci i maye zagalnu ploshu 49 8 ga Vin roztashovanij na krejdyanih shilah pravogo berega richki Oskil bilya sela Krasne Pershe Sered flori zakaznika bagato reliktovih endemichnih ta ridkisnih vidiv roslin dlya Harkivskoyi oblasti blizko 15 vidiv ye ridkisnimi 4 vidi zaneseni do Yevropejskogo Chervonogo spisku 5 vidiv do Chervonoyi knigi Ukrayini Zakaznik Konoplyane buv stvorenij u 1998 roci i maye zagalnu ploshu 315 9 ga Roztashovanij mizh selishami Topoli ta Kam yanka Vin ye unikalnim miscem zrostannya ridkisnih ta znikayuchih roslinnih ugrupovan krejdovih stepiv zanesenih do Zelenoyi knigi Ukrayini Iz predstavnikiv flori zakaznika 6 vidiv zaneseni do Yevropejskogo Chervonogo spisku 4 vidi do Chervonoyi knigi Ukrayini 7 vidiv do Chervonih spiskiv Harkivshini Prirodni umoviRelyef parku dosit riznomanitnij Golovnim landshaftnim ob yektom ye krejdyani gori sho yedinim masivom jdut iz pivnichno shidnoyi u pivdenno zahidnu chastinu parku vzdovzh richisha Oskolu Ce chastka tak zvanogo krejdyanogo plecha sho tyagnetsya po liniyi Vovchansk Kup yansk Svatove Okrasoyu parku ye richka Oskil druga za velichinoyu v oblasti ta najbilsha liva pritoka Siverskogo Dincya Do skladu parku vhodit priblizno 24 kilometrova dilyanka yiyi rusla Shili duzhe vidriznyayutsya pravij duzhe krutij visokij a livij navpaki bilsh pologij U dolini richki rozvineni terasi Tut mozhna zustriti tri yih tipi zaplavni nadluchni abo pishani ta lisovi stepovi Takozh po teritoriyi parku protikaye kilka strumkiv livoberezhnih pritok Oskolu ye kilka starichnih ta limannih ozer Zagalom perevazhaye shilovij tip miscevosti sho vklyuchaye balki iz donnimi ta shilovimi yarugami ye j pishani stepi ta bori zaplavni luki bajrachni lisi ta zvisno vidkriti krejdyani shili Yak naslidok donnoyi eroziyi adzhe ponad 22 mln rokiv tomu na comu misci bulo paleogenove more utvorilisya chislenni balki ta dolini FloraDvorichanskij nacionalnij prirodnij park ye unikalnim dlya Ukrayini Adzhe zavdyaki tomu sho krejdyani shili zalishilis u vidnosnij nedotorkannosti zbereglis j endemichni predstavniki roslinnosti Zagalom ne teritoriyi parku stanom na pochatok 2018 roku nalichuyut 974 vidi vishih roslin nizhchih roslin ta gribiv Sered 799 vidiv vishih sudinnih roslin mohopodibnih 47 vidiv 2 vidi nalezhit do hvoshepodibnih 3 do paporotepodibnih 3 do golonasinnih 742 vidiv do pokritonasinnih Oskilki doslidzhennya she trivayut na danij moment vidomo pro 63 vidi lishajnikiv 8 vidiv vodorostej ta 104 vidi gribiv Ye taki predstavniki flori parku sho buli zaneseni do oficijnih ohoronnih perelikiv riznogo rivnya vid ukrayinskih do svitovih Deyaki perebuvayut u kilkoh perelikah odnochasno Zagalom kilkist vidiv sho pidlyagaye ohoroni nalichuye 107 vidiv roslin ta 1 vid lishajniku Sudinni roslini sho vneseni do riznih ohoronnih perelikiv Matiola zapashna 76 vidiv zaneseni do Chervonogo spisku Harkivskoyi oblasti 2001 r Os deyaki z nih sonyanka krejdyana Helianthemum cretaceum Rupr Juz matiola zapashna pivniki karlikovi migdal stepovij kermek doneckij Limonium donetzicum Klock 37 vidiv do Chervonoyi knigi Ukrayini 2009 r Napriklad dvoryadnik krejdyanij perelomnik Kozo Polyanskogo kovila volosista gisop krejdyanij Hyssopus cretaceus Dubjan keleriya Taliyeva tonkonog Taliyeva Koeleria talievii Lavrenko 6 vidiv do Rezolyuciyi 6 Bernskoyi konvenciyi 1998 r pivoniya tonkolista son rozkritij serpij riznolistij Serratula lycopifolia Vill A Kern katran tatarskij dzvinka liliyelista Gisop krejdyanij 4 vidi do Dodatkiv Vashingtonskoyi konvenciyi CITES 1973 r goricvit vesnyanij koruchka chemernikopodibna plodorizhka bolotna gnizdivka zvichajna 3 vidi do Yevropejskogo Chervonogo spisku katran shorstkij perelomnik Kozo Polyanskogo polin sucilnobilij Do Chervonoyi knigi yevropejskih briofitiv zanesenij odin vid mohu Weissia levieri Na Dvorichanskogo nacionalnogo parku znajdeno 8 ridkisnih vidiv vodorostej z yakih 3 zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini Batrachospermum gelatinosum L DC toreya najrozgaluzhenisha Tolypella prolifera Ziz ex A Braun Leonhar Z lishajnikiv ridkisnim dlya Ukrayini zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini ye odin vid leptogij Shredera Leptogium schraderi Bernh Nyl FaunaNa teritoriyi parku postijno provodyatsya doslidzhennya shodo vivchennya tvarinnogo svitu Stanom na pochatok 2018 roku na jogo terenah dostovirno meshkaye 2448 vidiv Sered nih 2220 vidiv bezhrebetnih ta 228 hrebetnih Erezus chornij Zagalna kilkist vidiv sho vklyucheni do ohoronnih perelikiv riznogo rivnyu 270 Nizhche navodyatsya dani ta deyaki prikladi predstavnikiv fauni parku za riznimi ohoronnimi perelikami Do Chervonoyi knigi Harkivskoyi oblasti 2013 r zaneseno 117 vidiv molyuski Vallonia enniensis Gredler 1856 rakopodibni gmelina malenka Gmelina pusilla Sars 1896 pavukopodibni erezus chornij Eresus kollari Rossi 1846 komahi podalirij minogi minoga ukrayinska promeneperi ribi sinec reptiliyi yashurka riznobarvna ptahi guska sira ssavci babak Do Chervonoyi knigi Ukrayini 2009 r zaneseni 54 vidi Mnemozina rakopodibni gmelina malenka komahi dozorec imperator minogi minoga ukrayinska promeneperi ribi yalec Danilevskogo reptiliyi midyanka zvichajna ptahi skopa ssavci thir stepovij Do Dodatkiv II ta III Bernskoyi konvenciyi zaneseni 207 vidiv komahi mnemozina minogi minoga ukrayinska promeneperi ribi girchak yevropejskij zemnovodni triton zvichajnij Didok zhovtonogij reptiliyi gadyuka stepova ptahi kanyuk zvichajnij ssavci sarna yevropejska Do Dodatkiv I ta II Bonnskoyi konvenciyi zaneseno 67 vidiv ptahi shulika chornij ssavci vuhan burij Do Dodatkiv I ta II Vashingtonskoyi Konvenciyi CITES zaneseni 26 vidiv ptahi orlan bilohvist ssavci vovk Do Yevropejskogo Chervonogo spisku 2011 r zaneseni 24 vidi molyuski Vertigo angustior Jeffreys 1830 komahi didok zhovtonogij Gomphus flavipes Carpentier 1825 minogi minoga ukrayinska reptiliyi cherepaha bolotyana ptahi ogar ssavci vidra richkova Zberezhennya prirodnih seredovishNa terenah Dvorichanskogo nacionalnogo parku stanom na 2018 rik nalichuyut 18 tipiv znikayuchih prirodnih seredovish vidpovidno do Rezolyuciyi 4 2 lipnya 2018 u Wayback Machine Postijnogo komitetu Bernskoyi Konvenciyi 1996 Z pershoyu versiyeyu Tlumachnogo posibnika oselish Rezolyuciyi 4 Bernskoyi konvenciyi adaptovanogo neoficijnogo ukrayinskogo perekladu z anglijskoyi mozhna oznajomitis tut Naukove znachennyaDvorichanskij nacionalnij prirodnij park maye unikalne naukove znachennya Na usij teritoriyi Ukrayini ce yedine misce de zbereglas nedotorkana priroda krejdyanih vidslonen Zavdyaki vidnosnij viddalenosti antropogennij vpliv na miscevist buv minimalnij Provoditi doslidzhennya u parku zacikavleni predstavniki bagatoh galuzej nauki U geologo strukturnomu vidnoshenni teritoriya parku roztashovana v mezhah Voronizkoyi anteklizi vklyuchayuchi yiyi pivdennij shil Vihodi krejdi na teritoriyi parku vikoristovuyutsya yak opirni v hodi geologichnih robit a vikopni reshtki golovonogih molyuskiv dopomagayut viznachati geologichnij vik porid Pisalna krejda yak svoyeridna girska poroda ta paleogeografichnij ob yekt vidobrazhaye morskij rezhim sedimentaciyi Cikavimi dlya vivchennya ye j lokalni proyavi karstovih procesiv karstovi voronki rozshireni tektonichni trishini Zagalom teritoriya parku duzhe cikava dlya geologichnih doslidzhen ta navchalnogo geologo geografichnogo krayeznavstva adzhe zbereglas v dobromu stani Viidslonennyami krejdi takozh obumovlena geobotanichna svoyeridnist teritoriyi parku yaka polyagaye u formuvanni specifichnih fitocenoziv Endemichna ta reliktova roslinnist parku takozh predstavlyaye interes dlya vivchennya adzhe deyaki predstavniki zbereglis lishe na cij teritoriyi yak napriklad perelomnik Kozo Polyanskogo vklyuchenij do Chervonoyi knigi Ukrayini Zavdyaki comu cikavim park ye i dlya doslidzhen z entomologiyi Adzhe zrostannya takih unikalnih roslin nadaye zmogu isnuvannya j unikalnim komaham Metelik sinyavec pirenejskij yakij takozh u Chervonij knizi Ukrayini zhive tilki tam de ye perelomnik Kozo Polyanskogo oskilki tilki nim harchuyetsya Takim chinom na zhivomu prikladi mozhna doslidzhuvati ne tilki okremi vidi a j yihnyu vzayemodiyu Cikavi sposterezhennya ta doslidzhennya provodyatsya z ornitologiyi adzhe teritoriya parku znahoditsya na migracijnomu shlyahu ptahiv Vcheni mayut zmogu slidkuvati za ridkisnimi dlya Ukrayini ptahami Dvorichanskij nacionalnij park tisno spivpracyuye z naukovcyami iz Harkivskogo nacionalnogo universitetu im V N Karazina ta Harkivskogo muzeyu prirodi Metoyu ciyeyi spivpraci ye vivchennya flori fauni ta prirodnih umov a takozh inventarizaciya biogeocenoziv parku Rekreacijne znachennyaPark maye velikij rekreacijnij potencial Zavdyaki prirodno klimatichnim osoblivostyam rajonu u serednomu 80 dniv na rik zberigayutsya spriyatlivi umovi dlya vidpochinku Tut mozhna nasolodzhuvatis ne tilki malovnichimi krayevidami a j ozdorovlyuvatis Adzhe ye dzherela z likuvalnoyu mineralnoyu vodoyu hlorido natriyevoyu za skladom yaka u svoyu chergu spriyatlivo vplivaye na sercevo sudinnu sistemu ta vikoristovuyetsya pri likuvanni legenevih zahvoryuvan radikulitiv psihonevrologichnih porushen Okrim cogo cilyushim ye j same povitrya bo teritoriya parku znahoditsya u znachnij vidstani vid shkidlivogo virobnictva tomu u ekologichnomu plani ce odne z najchistishih misc v Ukrayini Riznomanitnij relyef stvoryuye umovi dlya bud yakogo vidpochinku Pishani plyazhi ta richka Oskil dlya tih hto lyubit zasmagati ta kupatis sosnovi lisi dlya ohochih podihati cilyushim povitryam povnim efirnih olij isnuyut specialno vidvedeni miscya dlya kempingiv otzhe mozhna nasolodzhuvatis prirodoyu stilki skilki Vi zabazhayete Dlya dopitlivih ta tih hto hoche diznatisya pro park jogo floru ta faunu bilsh detalno isnuyut specialno rozrobleni ekostezhki Krejdyana stezhka ta Urochishe Zalomne Krejdyana stezhka 5 2 km dovzhinoyu jde pomizh krejdyanih vidslonen ta richkoyu Oskil Tomu vidviduvachi mayut zmogu oznajomitis odrazu iz krejdyanimi ta iz richkovimi biogeocenozami Ne treba zabuvati j pro fantastichne poyednannya bilosnizhnih gir smaragdovih stepiv ta sinih vod Oskolu Urochishe Zalomne 2 89 km dovzhinoyu daye zmogu poznajomitis iz lisovimi ta stepovimi biogeocenozami Stezhka prohodit po starij prosici ale priroda zberegla svij dikij viglyad Cya tropa bude osoblivo cikava dlya tih hto zahoplyuyetsya gribami adzhe tut zustrichayetsya bagato riznih vidiv Takozh vidviduvachi mozhut sprobuvati krishtalevo chistoyi vodi z lisovogo strumka ta nasoloditis spivom lisovih pahiv U parku postijno rozroblyayut novi rekreacijni zahodi U najblizhchomu majbutnomu bude oblashtovano she tri pishohidni ekostezhki prokladeno marshruti dlya vodnih kinnih lizhnih ta veloprogulyanok Takozh planuyetsya rozkrittya j ozdorovchogo potencialu teritoriyi Adzhe na danij moment isnuye tilki odin ozdorovchij tabir dlya ditej vin nalezhit do Upravlinnya Pivdennoyi zaliznici ale i toj znahoditsya v okolicyah parku U planah vidkrittya dityachih litnih ekotaboriv vzhe na teritoriyi de diti zmozhut ne tilki ozdorovitis ta vidpochiti a j diznatisya bilshe pro tvarinnij ta roslinnij svit j navchitisya zhiti u garmoniyi z prirodoyu Kontaktna informaciyaSmt Dvorichna vul Slobozhanska b 5 Harkivska oblast Dvorichanskij rajon 62702 Sajt NPP Dvorichanskij 5 bereznya 2022 u Wayback Machine GalereyaFotografiyi ParkuDiv takozhRoslini Harkivskoyi oblasti zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini Tvarini Harkivskoyi oblasti zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini Oficijnij perelik regionalno ridkisnih roslin Harkivskoyi oblasti Oficijnij perelik regionalno ridkisnih tvarin Harkivskoyi oblastiPrimitki Anglijskoyu Arhiv originalu za 2 lipnya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 2 lipnya 2018 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dvorichanskij nacionalnij prirodnij parkUkaz Prezidenta Ukrayini 1044 2009 12 sichnya 2015 u Wayback Machine Z seriyi Novij zlet prirodno zapovidnoyi spravi v Ukrayini 13 sichnya 2012 u Wayback Machine Chto posmotret v 200 km pod Harkovom 22 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Nacionalnyj park na Harkovshine rasshiryat vtroe 16 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Melovye gory Harkovskoj oblasti 17 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Dvurechanskij prirodnyj park 17 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Na Harkovshine postroyat Dom surka 10 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Ministerstvu ekologii i prirodnyh resursov podchinili 20 nacionalnyh parkov 3 grudnya 2013 u Wayback Machine Dvurechanskij novyj nacionalnyj park sohranyayushij melovye stepi 14 kvitnya 2017 u Wayback Machine Harkovshina zapovednaya 3 grudnya 2013 u Wayback Machine NPP Dvurechanskij v 2013 godu Fundamentalni ta prikladni doslidzhennya v biologiyi Materiali III Mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi studentiv aspirantiv ta molodih uchenih Doneck 24 27 lyutogo 2014 r Doneck Vidavnictvo Noulidzh Donecke viddilennya 2014 338 s Stor 10 11DzherelaStorinka Parku u Fejsbuci 5 bereznya 2022 u Wayback Machine Park na WikiMapia 16 kvitnya 2017 u Wayback Machine Rolik pro zhittya bajbakiv vidznyatij na teritoriyi Parku 29 sichnya 2014 u Wayback Machine Dvorichanskiy National Park 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro prirodno zapovidnij fond Harkivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi