Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Coronella austriaca Мідянка звичайна Біологічна класифікація Домен Ядерні Eukaryota Царство Тварини Animalia Тип Хордові

Мідянка звичайна

Мідянка звичайна
Coronella austriaca
image
Мідянка звичайна
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Змії (Serpentes)
Родина: Полозові (Colubridae)
Підродина: Полозові (Colubrinae)
Рід: Мідянка (Coronella)
Вид: Мідянка звичайна (Coronella austriaca)
Біноміальна назва
Coronella austriaca
Laurenti, 1768
image
Поширення звичайної мідянки
Посилання
image Вікісховище: Coronella austriaca
image Віківиди: Coronella austriaca
image ITIS: 1081704
image МСОП: 157284
image NCBI: 201445
Fossilworks: 252064

Мідя́нка звичайна (Coronella austriaca) — вид змій родини полозових (Colubridae). Один із 2-х видів роду, єдиний представник роду у фауні України. Поширений переважно в помірній смузі Європи та Азії (до Західного Казахстану). Раритетний вид, занесений до Червоної книги України та ряду інших природоохоронних документів. Умовно неотруйна змія.

Опис

image

Змія середнього розміру, з сильним, щільним та валькуватим тілом. Загальна довжина тіла (L. + L.cd., де L. — довжина тіла від кінчика морди до клоаки, а L.cd. — довжина від кінчика хвоста до клоаки) може складати до 90 см (Кавказ), в Україні зазвичай не перевищує 60—75 см. Хвіст відносно короткий: співвідношення L./L.cd. складає 4,0—6,5. Голова досить коротка, помітно сплощена і відносно слабо відмежована від шиї. Зіниця ока кругла. Ніздря розташована між двома носовими щитками. Верхньощелепні зуби, у кількості 12—20, поступово збільшуються за напрямком у глибину пащі, причому 2 останніх зуба не відділені від інших проміжком; всі зуби без борозенок (не спеціалізовані для введення отрути). Маса тіла особин з України до 180 г..

Каріотип: 2n = 36, метацентричних 10, акроцентричних 26, N. F. 46.

Лускатий покрив

Тіло вкрите відносно гладенькою лускою. На лусках по дві апікальні ямки. Черевні щитки утворюють на боках черева добре помітні ребра. Навколо середини тулуба (Sq.) 19 лусок. Черевних щитків (Ventr.) налічується 150—200 (у самців 150—182, у самиць 170—200), підхвостових (Scd.) — 40—70 пар. Анальний щиток розділений (А. 1/1, рідко 1/1/1).

Голова вкрита парними і непарними щитками. Ширина міжщелепного щитка дорівнює його висоті, він кутом сильно вдається між міжносовими щитками, причому його довжина зверху рівняється або трохи більша за довжину шва, що з'єднує міжносові щитки. Передорбітальний щиток 1, дуже рідко 2; він далеко не доходить до лобного щитка і майже не видається на верхню поверхню голови. Підорбітальний щиток звичайно відсутній, або дуже дрібний. Заорбітальних щитків 2. Верхньогубних щитків 7, дуже рідко 8; з них 3-й і 4-й або 4-й і 5-й торкаються ока.

Забарвлення

image

Забарвлення спинної сторони тіла широко варіює від сірого, сірувато-бурого і коричнево-сірого до жовто-бурого, червоно-бурого та мідно-червоного кольору — звідси українська назва "мідянка". Зрідка трапляються чорні особини (меланісти). У самців переважають червонуваті відтінки, у самок — буруваті. Візерунок тіла доволі мінливий, зазвичай він складається з 2—4 рядів плям, що розташовуються уздовж спини (вони можуть бути не чіткі). На шиї наявні 2 бурі смуги або плями, що зливаються на потилиці. Голова зверху темна одноколірна або з доволі характерним малюнком у вигляді вирізаної біля очей дуги з ламаною лінією. Від ніздрі через око до кута рота або навіть на боки шиї проходить темна смуга – за цією ознакою мідянку можна легко відрізнити від багатьох видів змій Північної Євразії. Райдужка ока звичайно помаранчева, нерідко червона. Черевна частина тіла може бути забарвлена в сіруваті, білуваті, жовтуваті, червонуваті відтінки з темними плямами та крапками або без них, іноді майже чорна; у самців переважають жовтувато-червонуваті кольори.

У молодих мідянок темні плями на спинній стороні тіла виражені яскравіше і звичайно на світлішому, ніж у дорослих особин, фоні. Іноді плями зливаються і тоді нагадують зигзагоподібний візерунок, властивий гадюкам. Черевна частина тіла звичайно червона.

Визначення в природі

Мідянку дуже часто помилково приймають за гадюку, вважаючи її також дуже небезпечною отруйною змією. Проте від гадюки мідянку легко відрізнити через відсутність зигзагоподібної темної смуги вздовж спини, зовсім гладенькі лусочки на тілі, на яких немає ребристості, за вкритою великими симетричними щитками головою, а також круглою зіницею ока.

Від другого симпатричного виду змій — полоза візерункового  — мідянка, крім гладенької тулубної луски, відрізняється відсутністю складки між черевними щитками і боковою лускою, а також меншим числом луски, розташованій в одному ряду навколо середини тулуба (у мідянки Sq. = 19, у полоза візерункового Sq. = 23—27).

Поширення

image
В Англії
image
У Нідерландах
image
У Німеччині
image
У Боснії

Ареал мідянки звичайної охоплює значну територію Європи (крім південної частини Піренейського півострова, Ірландії, значної частини Британії, північної частини Скандинавського півострова та деяких островів Середземномор'я, зокрема, Криту та Кіпру), частину Західної Азії (північна частина Малої Азії, Кавказ, Північний Іран), південну частину Західного Сибіру та Західний Казахстан.

В Україні поширена у всіх областях, але частіше в західних регіонах, в Карпатах і Криму.

Місця перебування

Евритопний вид. Мідянки надають перевагу залісеним або сонячним галявинам, лукам і вирубкам в різних типах лісу, уникаючи вологих місць (хоча вони добре плавають). Рідше зустрічається у відкритих ландшафтах степового типу, на сухих лучних і кам'янистих ділянках. На Кавказі проживає, крім того, у кам'янистому гірсько-ксерофітному степу і порослих чагарниками кам'янистих схилах, проникаючи місцями до лучної і субальпійської зони до висоти 3100 м. У Східному Закавказзі зустрічається не нижче 1100—1200 м, в Українських Карпатах — не вище 1400 м н. р. м..

В Українському Поліссі зустрічається на узліссях і галявинах серед соснових і мішаних лісонасаджень, в Українських Карпатах — переважно на світлих галявинах серед букового лісу, на зарослих лісосіках, кам'янистих гірських схилах із чагарником. Іноді зустрічається на околицях населених пунктів, на садових ділянках і виноградниках і навіть у господарських будівлях. У темних ялинових та смерекових лісах відсутня.

У центральних лісостепових а також східно-степових областях України мідянка місцями є досить звичайним видом плазунів і населяє порослі рідколіссям схили балок і пагорбів з добре розвиненим трав'яним покривом. Зустрічається біля ярів, порослих негустими чагарниками та бур'янами, де ховається у тріщинах лесових стін ярів, трапляється в прилеглих садах. В інших степових областях вибирає подібні біотопи. Це найчастіше скелясті й кам'янисті береги річок та балок із чагарниково-степовою рослинністю. В подібних місцях мідянка зустрічається разом із ящіркою зеленою і полозом жовточеревим, як наприклад по берегах річок басейнів Дніпра і Південного Бугу. Ще південніше серед нижньодніпровських пісків — кучугур — мідянка трапляється в невеличких гайках (кілках), розкиданих по міждюнних западинах. В Гірському Криму трапляється переважно на відкритих ділянках серед лісових, лісостепових та гірсько-лугових ландшафтів до висоти 1200 м н. р. м., на рівнині спорадично поширена в типчаково-полинових та напівпустельних степах.

У Молдавії досить звичайний вид змій, головним чином у Кодрах і лісостепових районах, де зустрічається на узліссях, світлих галявинах і вирубках серед листяних лісів, а також на прилеглих до лісу полях із зерновими культурами і кормовими травами. На іншій території країни малочисельна, а в Бельцькому і Тираспольському степу зовсім не зустрічається.

У Білорусії мідянка населяє різноманітні типи лісів, надаючи перевагу добре прогрітим узліссям, галявинам, рідколіссям і лісосікам. Загальним правилом для всіх біотопів є заростання їх вереском та іншими чагарниками. Не уникає слабо населених трансформованих ландшафтів. У подібних місцевостях зустрічається також у прилеглих районах Нерусо-Деснянського Полісся (Росія).

Сховищами для мідянок слугують нори гризунів і ящірок, порожнини під камінням, корою повалених стовбурів дерев, тріщини скель.

Чисельність

Чисельність мідянки зазвичай у всіх частинах ареалу дуже низька — реєструються поодинокі знахідки. В Українських Карпатах чисельність на окремих невеликих ділянках у 70-х роках могла складати кілька десятків особин на 1 км облікового маршруту, але звичайно не перевищувала 1—2 особини на 2—6 км маршруту. У другій половині 1980-х років у гірській частині Буковини реєстрували 0,2—0,5 ос./га, а наприкінці 1990-х — 0,1 ос./га У Присивашші та в долині р. Сіверський Донець чисельність складає до 0,2—1,0 ос. на 1 км маршруту (щільність популяції до 5,0 ос./га). У Криму щільність популяції досить висока до — 3—13 ос./га.

В окремих районах Кавказу у 80-х роках чисельність виду була досить високою і складала 2—5 ос./км. На півночі ареалу малочисельна — за денну екскурсію можна зустріти не більше 1—2 особин

Щільність популяції виду в умовах Дніпропетровської області оцінюється від 0,01 ос./га у штучних лісових насадженнях до 0,5 ос./га у коротко заплавних дібровах та аренних борах; спостерігається тенденція до неухильного зниження чисельності популяції. У північних районах Донецької області чисельність оцінюється від 0,2 до 1,2 ос. на 1 км маршруту, на іншій території зазвичай реєструються поодинокі екземпляри.

Активність

image
Мідянка у стадії линяння

Період сезонної активності мідянки у різних частинах ареалу і на різних висотах у горах складає від 6 до 7,5 місяців. В основній частині ареалу, у тому числі в Україні, після зимівля з'являється в кінці березня — кінці квітня. Безпосередньо після залишення зимових сховищ, змії деякий час бувають млявими, малорухливими й більшу частину часу проводять, гріючись на сонці. Згодом їх активність підвищується, відбувається перше линяння, а за ним парування, яке припадає на травень.

Активні мідянки переважно вдень (звичайно вранці та надвечір), проте іноді можуть полювати і в сутінках і навіть у місячні ночі. У центральних районах ареалу (Білорусь) активні особини в липні зустрічались від 9.30 до 19.00 годин, у вересні — з 10.00 до 18.00 год. У спеку вони ховаються по різних затишних і затінених місцях, не допускаючи значного перегріву тіла. Особини, які вранці здобули поживу, залишаються пасивними, аж доки не закінчиться її перетравлювання, ті ж, які залишились голодними, полюють у другій половині дня. Задля цього іноді залазять не невисокі куші та дерева, де можуть поїдати пташенят дрібних птахів. В холодні ночі змії залазять у нори та інші глибокі сховища, у теплі — залишаються на поверхні чи шукають тимчасові сховища.

Мідянка — досить теплолюбна (термофіл) і сухолюбна (мезоксерофіл) змія. В Українських Карпатах перших активних мідянок навесні зустрічали при температурі повітря +15—18° С. Протягом сезону активності змії траплялись при температурі повітря до +28° С, найчастіше — при температурі +21—23° С.

Мідянки дуже прив'язані до певного місця проживання. Кожна особина тримається невеликої індивідуальної ділянки, на якій її можна зустріти з року в рік.

Розмноження. Розвиток

image
Парування
image
Вагітна самка
image
Новонароджені

Парування відбувається в квітні — травні. У шлюбний період змії особливо рухливі та агресивні. При пошуку партнера особливу роль виконують виділення клоакальних залоз. Під час парування самець сплітається із самицею черевною стороною тіла і утримує її за область шиї. Мідянки яйцеживородні — практично увесь розвиток зародків відбувається в тілі матері. Вагітність триває близько 110 днів. У серпні — вересні (іноді на початку жовтня) самки відкладають яйця з тонкими оболонками (від 2 до 17). Середні розміри яєць 24,7 × 16,7 мм. З щойно відкладених яєць одразу ж вилуплюються молоді мідянки завдовжки 125—175 мм. Розміри особин одно- дворічного віку: довжина тіла 157—210 мм, маса тіла 3,2—5,0 г. Статева зрілість настає на 3—4 році життя при довжині тіла 450—500 мм. Тривалість життя може складати до 14 років.

Копуляція може відбуватись також восени; в цьому випадку самиця народжує дитинчат вже наступної весни (сперматозоїди при цьому зберігаються в сім'яприйомниках самки). У північних районах ареалу самки можуть народжувати дитинчат 1 раз у 2 роки (двохрічний репродуктивний цикл).

Харчування

image
Мідянка вполювала стінну ящірку

Мідянок відносять до типових герпетофагів (заурофагів), тому що основу їх раціону складають ящірки (ящірки прудка, живородна, зелена, скельна, кавказька, артвинська, веретінниця та інші види). Рідше харчуються іншими дрібними наземними хребетними — ссавцями (мишами, полівками, землерийками), птахами (звичайно пташенятами горобцеподібних), зміями (вужами, гадюками, іноді молодими особинами свого виду), земноводними (часничницями), великими комахами. Полювання відбувається переважно пасивно (із засідки), рідше — активно (пошук). Свою здобич мідянка проковтує живцем, обов'язково головою уперед, велику — спочатку душить стискуючи кільцями тіла, лишаючи вільними її голову і хвіст. Молоді особини з перших днів після народження починають активно харчуватись молоддю ящірок і комахами.

image
У поєдинку з веретінницею

У процесі еволюції в багатьох видів полозових сформувались додаткові пристосування для знерухомлення жертви, зокрема токсична слина, що характерно також для мідянки звичайної. Отруйні залози розташовані над верхніми щелепами позаду очей, мають альвеолярну будову і виробляють, окрім травних ферментів, токсичні поліпептиди, що чинять паралізуючу дію переважно на холоднокровних тварин. Токсична слина вводиться в жертву через рани, нанесені укусами збільшеними задніми верхньощелепними зубами. Особливе значення отрута має для перемоги над великою сильною здобиччю. Саме цим пояснюється довге утримування змією подібної жертви перед тим, як її проковтнути.

Вороги. Паразити

При зустрічі з хижаком мідянка швидко згортається в щільний клубок, у середину якого часто ховає голову. На торкання реагує ще щільнішим стисканням тіла. Може вдатись до активнішої оборони — з коротким шипінням робить кидки в напрямку ворога. Для захисту від нападника може також використовувати зловонну речовину, яку вона виділяє з прианальних залоз.

Мідянка звичайна входить до складу кормів ряду ссавців (борсука, тхора, куни, їжака, пацюка, кабана та ін.) та хижих птахів (орла-змієїда, канюка, коршуна, сарича та ін.); на молодь нападають навіть великі жаби.

Охорона

image
У заповіднику «Стрільцівський Степ» (Луганська область)
image
У Слобожанському національному природному парку

На більшій частині ареалу стан природних популяцій виду залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно Червоного списку МСОП, отримав охоронний статус «відносно благополучний вид». Але в окремих регіонах спостерігається тенденція до зниження чисельності популяції виду. Так, мідянка звичайна занесена до Червоної книги України (охоронна категорія: вразливий). Вид також у різні роки занесений до Червоних книг Молдавії, Литви, Латвії, Білорусії та Росії. В Європі мідянка охороняється Бернською конвенцією (охоронна категорія: вид підлягає особливій охороні). На регіональному рівні в Україні вид занесений до Червоних книг/списків тварин Українських Карпат, АР Крим, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької та Сумської областей.

Серед головних негативних факторів, які призводять до зниження чисельності популяції і фрагментації ареалу мідянки — скорочення або знищення природних місць існування, загибель на дорогах під час міграції та степові пожежі. Відомі випадки загибелі змій під час обробки полів і лісів пестицидами. Помітну роль може мати пряме знищення людиною, адже місцеві мешканці вважають мідянку небезпечною отруйною змією. Певну негативну роль відграє також неконтрольований вилов змій для утримання у неволі.

Один із природних факторів зниження чисельності мідянки — повсюдне зменшення чисельності ящірок — основного видового корму.

Основні заходи охорони виду: 1) збереження природних біотопів і охорона місць компактного проживання змій, у першу чергу, шляхом розширення мережі природно-заповідних територій; 2) заборона застосування хімічних засобів боротьби із шкідниками сільського і лісового господарства, заміна їх біологічними; 3) просвітницька роз'яснювальна робота з населенням; 4) контроль за виловом та утриманням змій у неволі.

Вид в межах ареалу охороняється в ряді біосферних і природних заповідників, національних природних і регіональних ландшафтних парків України та інших країн.

Практичне значення

image
Небезпечний експеримент

Мідянка звичайна відноситься до умовно неотруйних видів змій, у яких відсутній спеціальний отруйний апарат. Не зважаючи на токсичність її слини, отруті важко потрапити до організму людини, адже спеціальних отруйних зубів у мідянки немає. Зловлена змія, розлючено кусається, причому великі особини можуть прокусити шкіру до крові. Але, якщо уявити собі, що частина токсичної слини змії все ж таки потрапить до організму людини через кров, то її кількість буде настільки незначною, що ніяких симптомів отруєння не виникне. До того ж, як вказувалось вище, отрута діє переважно на холоднокровних тварин. Тому мідянку можна вважати цілком безпечною для людини, хоча треба бути обережнішим із цією агресивною змією і не доводити спілкування з нею до «кровопролиття», адже через подряпини можна занести банальну бактеріальну інфекцію .

Мідянка, не зважаючи на свою агресивність у природі, легко пристосовується до умов неволі. Вона поступово настільки звикає до тераріуму, що може навіть брати корм із рук хазяїна.

Систематика

На більшій частині ареалу в Північній Євразії, у тому числі в Україні, поширений номінативний підвид Coronella austriaca austriaca Laurenti 1768. Другий підвид Coronella austriaca fitzingeri (Bоnaparte, 1840), особини якого відрізняються однотонним забарвленням, населяє південну частину Апеннінського півострова і Сицилію.

Джерела. Примітки

  1. Наукові назви земноводних та плазунів України
  2. Мідянка звичайна в Червоній книзі України
  3. Фауна України. Охоронні категорії: довідник / За ред. О. Годзевської і Г. Фесенка. — Київ, 2010.  — 80 с. (с. 38)
  4. Орлов Б. Н., Гелашвили Д. Б., Ибрагимов А. К. Ядовитые животные и растения СССР: Справочное пособие. — М.: Высш. шк., 1990.  — 272 с. — (с. 98, 124)
  5. Пащенко Ю. Й. Визначник земноводних та плазунів УРСР. — К. : Рад. школа, 1955. — 148 с. (с. 129—131)
  6. Фауна України. Т. 7. Земноводні та плазуни / Таращук В. І. — К. : Наук. думка, 1959. — 246 с. (с. 226—229)
  7. Банников А. Г., Даревский И. С., Рустамов А. К. Земноводные и пресмыкающиеся СССР : справочник-определитель. — М. : Мысль, 1971. — 596 с. (с. 246—248)
  8. Определитель земноводных и пресмыкающихся фауны СССР / А. Г. Банников, И. С. Даревский, В. Г. Ищенко и др. — М. : Просвещение, 1977. — 415 с. (с. 301—303)
  9. Куриленко В. Е., Вервес Ю. Г. Земноводные и пресмыкающиеся фауны Украины. Справочник-определитель. — К. : Генеза, 1998. — 208 с. (с. 167—170)
  10. Щербак Н. Н., Щербань М. И. Земноводные и пресмыкающиеся Украинских Карпат. — К. : Наук. думка, 1980. — 268 с. (с. 44—55)
  11. Атлас пресмыкающихся Северной Евразии / Ананьева Н. Б., Орлов Н. Л., Даревский И. С. и др. — СПб. : Зоологический институт РАН, 2004. — 232 с. (с. 137)
  12. Дунаев Е. А., Орлова В. Ф. ¬Змеи. Виды фауны России : атлас-определитель — М. : Фитон XXI, 2014. — 120 с. (с. 38—39)
  13. Земноводные и пресмыкающиеся. Энциклопедия природы России / Ананьева Н. Б., Боркин Л. Я., Даревский И. С. и др. — М. : АБФ, 1998. — 576 с. (с. 448—451)
  14. Пикулик М. М., Бахарев В. А., Косов С. В. Пресмыкающиеся Белоруссии. — Минск : Наука и техника, 1988. — 166 с. (с. 68—72)
  15. Змеи Кавказа: таксономическої разнообразие, распространение, охрана / Туниев Б. С., Орлов Н. Л., Ананьева Н. Б., Агасян А. Л. — СПб-М. : Тов-во науч. изд. КМК, 2009. — 224с. (с. 69—72)
  16. Петроченко В. І. Земноводні та плазуни України: географо-краєзнавчий аспект // Краєзнавство Запорожжя. — 2017. — № 1(2). — С. 91—102
  17. Червона книга Українських Карпат. Тваринний світ / Заг. ред..: Мателешко О. Ю., Потіш Л. А. — Ужгород : Вид-во «Карпати», 2011. — 335 с. (с. 248)
  18. Булахов В. Л., Гассо В. Я., Пахомов О. Є. Біологічне різноманіття України. Дніпропетровська область. Земноводні та плазуни / За заг. ред. О. Є. Пахомова. — Д. : Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту, 2007. — 420 с. (с. 176—179)
  19. Петроченко В. І. Природа Запорізького краю: довідник. — Запоріжжя : Тандем Арт Студія, 2009. — 200 с. (с. 126)
  20. Рідкісні рослини, тварини, гриби і лишайники Запорізької області : навч. посібник / В. І. Петроченко, В. І. Шелегеда, О. В. Жаков [та ін.]; за ред. В. І. Петроченка. — Запоріжжя : Поліграф, 2005. — 224 с. (с. 147—148)
  21. Тваринний світ Запорізької області у Червоній книзі України. Мелітопольщина : довідникове видання / За ред. Н. М. Сурядної, В. І. Лисенка. — Мелітополь : ТОВ «Колор-Принт», 2017. — 240 с. (с. 117—118)
  22. Красная книга Республики Крым. Животные / Отв. ред. С. П. Иванов и А. В. Фатерыга. — Симферополь : ООО «ИТ «АРИАЛ», 2015. — 440 с. (с. 294)
  23. Рыбы, земноводные, пресмыкающиеся. Животный мир Молдавии / Под ред. И. М. Гани — Кишинев : Штиица, 1981.   — 224 с. (с. 210—211)
  24. Петроченко В. И. Амфибии и рептилии Неруссо-Деснянского района // Редкие и уязвимые виды растений и животных Неруссо-Деснянского физико-географического района. — Брянск, 1997. — С. 130—132
  25. Червона книга Дніпропетровської області. Тваринний світ / Під ред. О. Є. Пахомова. — Дніпропетровськ : ТОВ «Новий Друк», 2011. — 488 с. (с. 299)
  26. Червона книга Донецької області: тваринний світ. Науково-інформаційний довідник / За ред. В. Д. Залевського, О. І. Бронскова. — Вінниця: ПрАТ «Вінницька обласна друкарня», 2017. — 452 с. (с. 263)
  27. Орлова В. Ф., Семенов Д. В. Природа России: Жизнь животных. Земноводные и пресмыкающиеся. — М. : Издательство АСТ, 1999. — 480 с. (с. 397—402)
  28. Gooddard P., Spellerberg I. Reproduction as a factor in the conservation of Coronella austriaca in Southern England // Bull/ ecol. 1980. Vol. 11, N 3—4. P. 138—143
  29. Орлов Б. Н., Гелашвили Д. Н. Зоотоксинология (ядовитые животные и их яды): Учеб. Пособие. — М. : Высш. Школа, 1985. — 280 с. (с. 246—247)
  30. Брем, Альфред (2008). Жизнь Животных. Пресмыкающиеся.Т.2 (рос) . СПб. с. 12, 13. ISBN .
  31. Гаранин В. И. Амфибии и рептилии в питании позвоночных // Природные ресурсы Волжско-Камского края. Казань, 1976. — Вып. 4. — С. 86—111
  32. Мідянка звичайна в Червоному списку МСОП
  33. Andren C., Nilson G. Hasselsnoken (Coronella austriaca) — en utrotningshotab ormarti // Fauna och flora (Sver.). 1976. Vol. 71, N 2. P. 61—76
  34. Aaron, M. Taub (1967). Comparative histological studies on Duvernoy's gland of colubrid snakes. New York.

Література

  • Атлас пресмыкающихся Северной Евразии / Ананьева Н. Б., Орлов Н. Л., Даревский И. С. и др. — СПб. : Зоологический институт РАН, 2004. — 232 с. (с. 137). —
  • Банников А. Г., Даревский И. С., Рустамов А. К. Земноводные и пресмыкающиеся СССР : справочник-определитель. — М. : Мысль, 1971. — 596 с. (с. 246—248)
  • Булахов В. Л., Гассо В. Я., Пахомов О. Є. Біологічне різноманіття України. Дніпропетровська область. Земноводні та плазуни / За заг. ред. О. Є. Пахомова. — Д. : Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту, 2007. — 420 с. (с. 176—179). —
  • Дунаев Е. А., Орлова В. Ф. ¬Змеи. Виды фауны России : атлас-определитель — М. : Фитон XXI, 2014. — 120 с. (с. 38—39). —
  • Земноводные и пресмыкающиеся. Энциклопедия природы России / Ананьева Н. Б., Боркин Л. Я., Даревский И. С. и др. — М. : АБФ, 1998. — 576 с. (с. 448—451). —
  • Змеи Кавказа: таксономическої разнообразие, распространение, охрана / Туниев Б. С., Орлов Н. Л., Ананьева Н. Б., Агасян А. Л. — СПб-М. : Тов-во науч. изд. КМК, 2009. — 224с. (с. 69—72). —
  • Куриленко В. Е., Вервес Ю. Г. Земноводные и пресмыкающиеся фауны Украины. Справочник-определитель. — К. : Генеза, 1998. — 208 с. (с. 167—170). —
  • Определитель земноводных и пресмыкающихся фауны СССР / А. Г. Банников, И. С. Даревский, В. Г. Ищенко и др. — М. : Просвещение, 1977. — 415 с. (с. 301—303)
  • Орлова В. Ф., Семенов Д. В. Природа России: Жизнь животных. Земноводные и пресмыкающиеся. — М. : Издательство АСТ, 1999. — 480 с. (с. 397—402). —
  • Пащенко Ю. Й. Визначник земноводних та плазунів УРСР. — К. : Рад. школа, 1955. — 148 с. (с. 129—131)
  • Пикулик М. М., Бахарев В. А., Косов С. В. Пресмыкающиеся Белоруссии. — Минск : Наука и техника, 1988. — 166 с. (с. 68—72). —
  • Рыбы, земноводные, пресмыкающиеся. Животный мир Молдавии / Под ред. И. М. Гани — Кишинев : Штиица, 1981.   — 224 с. (с. 210—211)
  • Фауна України. Т. 7. Земноводні та плазуни / Таращук В. І. — К. : Наук. думка, 1959. — 246 с. (с. 241—245)
  • Щербак Н. Н., Щербань М. И. Земноводные и пресмыкающиеся Украинских Карпат. — К. : Наук. думка, 1980. — 268 с. (с. 44—55)

Посилання

  • Мідянка звичайна у Червоній книзі України [ 1 серпня 2015 у Wayback Machine.]
  • Гадюка звичайна в Карпатах (відео)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Coronella austriaca Midyanka zvichajna Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Zmiyi Serpentes Rodina Polozovi Colubridae Pidrodina Polozovi Colubrinae Rid Midyanka Coronella Vid Midyanka zvichajna Coronella austriaca Binomialna nazva Coronella austriaca Laurenti 1768 Poshirennya zvichajnoyi midyanki Posilannya Vikishovishe Coronella austriaca Vikividi Coronella austriaca ITIS 1081704 MSOP 157284 NCBI 201445 Fossilworks 252064 Midya nka zvichajna Coronella austriaca vid zmij rodini polozovih Colubridae Odin iz 2 h vidiv rodu yedinij predstavnik rodu u fauni Ukrayini Poshirenij perevazhno v pomirnij smuzi Yevropi ta Aziyi do Zahidnogo Kazahstanu Raritetnij vid zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini ta ryadu inshih prirodoohoronnih dokumentiv Umovno neotrujna zmiya OpisZmiya serednogo rozmiru z silnim shilnim ta valkuvatim tilom Zagalna dovzhina tila L L cd de L dovzhina tila vid kinchika mordi do kloaki a L cd dovzhina vid kinchika hvosta do kloaki mozhe skladati do 90 sm Kavkaz v Ukrayini zazvichaj ne perevishuye 60 75 sm Hvist vidnosno korotkij spivvidnoshennya L L cd skladaye 4 0 6 5 Golova dosit korotka pomitno sploshena i vidnosno slabo vidmezhovana vid shiyi Zinicya oka krugla Nizdrya roztashovana mizh dvoma nosovimi shitkami Verhnoshelepni zubi u kilkosti 12 20 postupovo zbilshuyutsya za napryamkom u glibinu pashi prichomu 2 ostannih zuba ne viddileni vid inshih promizhkom vsi zubi bez borozenok ne specializovani dlya vvedennya otruti Masa tila osobin z Ukrayini do 180 g Kariotip 2n 36 metacentrichnih 10 akrocentrichnih 26 N F 46 Luskatij pokriv Tilo vkrite vidnosno gladenkoyu luskoyu Na luskah po dvi apikalni yamki Cherevni shitki utvoryuyut na bokah chereva dobre pomitni rebra Navkolo seredini tuluba Sq 19 lusok Cherevnih shitkiv Ventr nalichuyetsya 150 200 u samciv 150 182 u samic 170 200 pidhvostovih Scd 40 70 par Analnij shitok rozdilenij A 1 1 ridko 1 1 1 Golova vkrita parnimi i neparnimi shitkami Shirina mizhshelepnogo shitka dorivnyuye jogo visoti vin kutom silno vdayetsya mizh mizhnosovimi shitkami prichomu jogo dovzhina zverhu rivnyayetsya abo trohi bilsha za dovzhinu shva sho z yednuye mizhnosovi shitki Peredorbitalnij shitok 1 duzhe ridko 2 vin daleko ne dohodit do lobnogo shitka i majzhe ne vidayetsya na verhnyu poverhnyu golovi Pidorbitalnij shitok zvichajno vidsutnij abo duzhe dribnij Zaorbitalnih shitkiv 2 Verhnogubnih shitkiv 7 duzhe ridko 8 z nih 3 j i 4 j abo 4 j i 5 j torkayutsya oka Zabarvlennya Zabarvlennya spinnoyi storoni tila shiroko variyuye vid sirogo siruvato burogo i korichnevo sirogo do zhovto burogo chervono burogo ta midno chervonogo koloru zvidsi ukrayinska nazva midyanka Zridka traplyayutsya chorni osobini melanisti U samciv perevazhayut chervonuvati vidtinki u samok buruvati Vizerunok tila dovoli minlivij zazvichaj vin skladayetsya z 2 4 ryadiv plyam sho roztashovuyutsya uzdovzh spini voni mozhut buti ne chitki Na shiyi nayavni 2 buri smugi abo plyami sho zlivayutsya na potilici Golova zverhu temna odnokolirna abo z dovoli harakternim malyunkom u viglyadi virizanoyi bilya ochej dugi z lamanoyu liniyeyu Vid nizdri cherez oko do kuta rota abo navit na boki shiyi prohodit temna smuga za ciyeyu oznakoyu midyanku mozhna legko vidrizniti vid bagatoh vidiv zmij Pivnichnoyi Yevraziyi Rajduzhka oka zvichajno pomarancheva neridko chervona Cherevna chastina tila mozhe buti zabarvlena v siruvati biluvati zhovtuvati chervonuvati vidtinki z temnimi plyamami ta krapkami abo bez nih inodi majzhe chorna u samciv perevazhayut zhovtuvato chervonuvati kolori U molodih midyanok temni plyami na spinnij storoni tila virazheni yaskravishe i zvichajno na svitlishomu nizh u doroslih osobin foni Inodi plyami zlivayutsya i todi nagaduyut zigzagopodibnij vizerunok vlastivij gadyukam Cherevna chastina tila zvichajno chervona Viznachennya v prirodi Midyanku duzhe chasto pomilkovo prijmayut za gadyuku vvazhayuchi yiyi takozh duzhe nebezpechnoyu otrujnoyu zmiyeyu Prote vid gadyuki midyanku legko vidrizniti cherez vidsutnist zigzagopodibnoyi temnoyi smugi vzdovzh spini zovsim gladenki lusochki na tili na yakih nemaye rebristosti za vkritoyu velikimi simetrichnimi shitkami golovoyu a takozh krugloyu ziniceyu oka Vid drugogo simpatrichnogo vidu zmij poloza vizerunkovogo midyanka krim gladenkoyi tulubnoyi luski vidriznyayetsya vidsutnistyu skladki mizh cherevnimi shitkami i bokovoyu luskoyu a takozh menshim chislom luski roztashovanij v odnomu ryadu navkolo seredini tuluba u midyanki Sq 19 u poloza vizerunkovogo Sq 23 27 PoshirennyaV Angliyi U Niderlandah U Nimechchini U Bosniyi Areal midyanki zvichajnoyi ohoplyuye znachnu teritoriyu Yevropi krim pivdennoyi chastini Pirenejskogo pivostrova Irlandiyi znachnoyi chastini Britaniyi pivnichnoyi chastini Skandinavskogo pivostrova ta deyakih ostroviv Seredzemnomor ya zokrema Kritu ta Kipru chastinu Zahidnoyi Aziyi pivnichna chastina Maloyi Aziyi Kavkaz Pivnichnij Iran pivdennu chastinu Zahidnogo Sibiru ta Zahidnij Kazahstan V Ukrayini poshirena u vsih oblastyah ale chastishe v zahidnih regionah v Karpatah i Krimu Miscya perebuvannyaEvritopnij vid Midyanki nadayut perevagu zalisenim abo sonyachnim galyavinam lukam i virubkam v riznih tipah lisu unikayuchi vologih misc hocha voni dobre plavayut Ridshe zustrichayetsya u vidkritih landshaftah stepovogo tipu na suhih luchnih i kam yanistih dilyankah Na Kavkazi prozhivaye krim togo u kam yanistomu girsko kserofitnomu stepu i poroslih chagarnikami kam yanistih shilah pronikayuchi miscyami do luchnoyi i subalpijskoyi zoni do visoti 3100 m U Shidnomu Zakavkazzi zustrichayetsya ne nizhche 1100 1200 m v Ukrayinskih Karpatah ne vishe 1400 m n r m V Ukrayinskomu Polissi zustrichayetsya na uzlissyah i galyavinah sered sosnovih i mishanih lisonasadzhen v Ukrayinskih Karpatah perevazhno na svitlih galyavinah sered bukovogo lisu na zaroslih lisosikah kam yanistih girskih shilah iz chagarnikom Inodi zustrichayetsya na okolicyah naselenih punktiv na sadovih dilyankah i vinogradnikah i navit u gospodarskih budivlyah U temnih yalinovih ta smerekovih lisah vidsutnya U centralnih lisostepovih a takozh shidno stepovih oblastyah Ukrayini midyanka miscyami ye dosit zvichajnim vidom plazuniv i naselyaye porosli ridkolissyam shili balok i pagorbiv z dobre rozvinenim trav yanim pokrivom Zustrichayetsya bilya yariv poroslih negustimi chagarnikami ta bur yanami de hovayetsya u trishinah lesovih stin yariv traplyayetsya v prileglih sadah V inshih stepovih oblastyah vibiraye podibni biotopi Ce najchastishe skelyasti j kam yanisti beregi richok ta balok iz chagarnikovo stepovoyu roslinnistyu V podibnih miscyah midyanka zustrichayetsya razom iz yashirkoyu zelenoyu i polozom zhovtocherevim yak napriklad po beregah richok basejniv Dnipra i Pivdennogo Bugu She pivdennishe sered nizhnodniprovskih piskiv kuchugur midyanka traplyayetsya v nevelichkih gajkah kilkah rozkidanih po mizhdyunnih zapadinah V Girskomu Krimu traplyayetsya perevazhno na vidkritih dilyankah sered lisovih lisostepovih ta girsko lugovih landshaftiv do visoti 1200 m n r m na rivnini sporadichno poshirena v tipchakovo polinovih ta napivpustelnih stepah U Moldaviyi dosit zvichajnij vid zmij golovnim chinom u Kodrah i lisostepovih rajonah de zustrichayetsya na uzlissyah svitlih galyavinah i virubkah sered listyanih lisiv a takozh na prileglih do lisu polyah iz zernovimi kulturami i kormovimi travami Na inshij teritoriyi krayini malochiselna a v Belckomu i Tiraspolskomu stepu zovsim ne zustrichayetsya U Bilorusiyi midyanka naselyaye riznomanitni tipi lisiv nadayuchi perevagu dobre progritim uzlissyam galyavinam ridkolissyam i lisosikam Zagalnim pravilom dlya vsih biotopiv ye zarostannya yih vereskom ta inshimi chagarnikami Ne unikaye slabo naselenih transformovanih landshaftiv U podibnih miscevostyah zustrichayetsya takozh u prileglih rajonah Neruso Desnyanskogo Polissya Rosiya Shovishami dlya midyanok sluguyut nori grizuniv i yashirok porozhnini pid kaminnyam koroyu povalenih stovburiv derev trishini skel ChiselnistChiselnist midyanki zazvichaj u vsih chastinah arealu duzhe nizka reyestruyutsya poodinoki znahidki V Ukrayinskih Karpatah chiselnist na okremih nevelikih dilyankah u 70 h rokah mogla skladati kilka desyatkiv osobin na 1 km oblikovogo marshrutu ale zvichajno ne perevishuvala 1 2 osobini na 2 6 km marshrutu U drugij polovini 1980 h rokiv u girskij chastini Bukovini reyestruvali 0 2 0 5 os ga a naprikinci 1990 h 0 1 os ga U Prisivashshi ta v dolini r Siverskij Donec chiselnist skladaye do 0 2 1 0 os na 1 km marshrutu shilnist populyaciyi do 5 0 os ga U Krimu shilnist populyaciyi dosit visoka do 3 13 os ga V okremih rajonah Kavkazu u 80 h rokah chiselnist vidu bula dosit visokoyu i skladala 2 5 os km Na pivnochi arealu malochiselna za dennu ekskursiyu mozhna zustriti ne bilshe 1 2 osobin Shilnist populyaciyi vidu v umovah Dnipropetrovskoyi oblasti ocinyuyetsya vid 0 01 os ga u shtuchnih lisovih nasadzhennyah do 0 5 os ga u korotko zaplavnih dibrovah ta arennih borah sposterigayetsya tendenciya do neuhilnogo znizhennya chiselnosti populyaciyi U pivnichnih rajonah Doneckoyi oblasti chiselnist ocinyuyetsya vid 0 2 do 1 2 os na 1 km marshrutu na inshij teritoriyi zazvichaj reyestruyutsya poodinoki ekzemplyari AktivnistMidyanka u stadiyi linyannya Period sezonnoyi aktivnosti midyanki u riznih chastinah arealu i na riznih visotah u gorah skladaye vid 6 do 7 5 misyaciv V osnovnij chastini arealu u tomu chisli v Ukrayini pislya zimivlya z yavlyayetsya v kinci bereznya kinci kvitnya Bezposeredno pislya zalishennya zimovih shovish zmiyi deyakij chas buvayut mlyavimi maloruhlivimi j bilshu chastinu chasu provodyat griyuchis na sonci Zgodom yih aktivnist pidvishuyetsya vidbuvayetsya pershe linyannya a za nim paruvannya yake pripadaye na traven Aktivni midyanki perevazhno vden zvichajno vranci ta nadvechir prote inodi mozhut polyuvati i v sutinkah i navit u misyachni nochi U centralnih rajonah arealu Bilorus aktivni osobini v lipni zustrichalis vid 9 30 do 19 00 godin u veresni z 10 00 do 18 00 god U speku voni hovayutsya po riznih zatishnih i zatinenih miscyah ne dopuskayuchi znachnogo peregrivu tila Osobini yaki vranci zdobuli pozhivu zalishayutsya pasivnimi azh doki ne zakinchitsya yiyi peretravlyuvannya ti zh yaki zalishilis golodnimi polyuyut u drugij polovini dnya Zadlya cogo inodi zalazyat ne nevisoki kushi ta dereva de mozhut poyidati ptashenyat dribnih ptahiv V holodni nochi zmiyi zalazyat u nori ta inshi gliboki shovisha u tepli zalishayutsya na poverhni chi shukayut timchasovi shovisha Midyanka dosit teplolyubna termofil i suholyubna mezokserofil zmiya V Ukrayinskih Karpatah pershih aktivnih midyanok navesni zustrichali pri temperaturi povitrya 15 18 S Protyagom sezonu aktivnosti zmiyi traplyalis pri temperaturi povitrya do 28 S najchastishe pri temperaturi 21 23 S Midyanki duzhe priv yazani do pevnogo miscya prozhivannya Kozhna osobina trimayetsya nevelikoyi individualnoyi dilyanki na yakij yiyi mozhna zustriti z roku v rik Rozmnozhennya RozvitokParuvannya Vagitna samka Novonarodzheni Paruvannya vidbuvayetsya v kvitni travni U shlyubnij period zmiyi osoblivo ruhlivi ta agresivni Pri poshuku partnera osoblivu rol vikonuyut vidilennya kloakalnih zaloz Pid chas paruvannya samec splitayetsya iz samiceyu cherevnoyu storonoyu tila i utrimuye yiyi za oblast shiyi Midyanki yajcezhivorodni praktichno uves rozvitok zarodkiv vidbuvayetsya v tili materi Vagitnist trivaye blizko 110 dniv U serpni veresni inodi na pochatku zhovtnya samki vidkladayut yajcya z tonkimi obolonkami vid 2 do 17 Seredni rozmiri yayec 24 7 16 7 mm Z shojno vidkladenih yayec odrazu zh viluplyuyutsya molodi midyanki zavdovzhki 125 175 mm Rozmiri osobin odno dvorichnogo viku dovzhina tila 157 210 mm masa tila 3 2 5 0 g Stateva zrilist nastaye na 3 4 roci zhittya pri dovzhini tila 450 500 mm Trivalist zhittya mozhe skladati do 14 rokiv Kopulyaciya mozhe vidbuvatis takozh voseni v comu vipadku samicya narodzhuye ditinchat vzhe nastupnoyi vesni spermatozoyidi pri comu zberigayutsya v sim yaprijomnikah samki U pivnichnih rajonah arealu samki mozhut narodzhuvati ditinchat 1 raz u 2 roki dvohrichnij reproduktivnij cikl HarchuvannyaMidyanka vpolyuvala stinnu yashirku Midyanok vidnosyat do tipovih gerpetofagiv zaurofagiv tomu sho osnovu yih racionu skladayut yashirki yashirki prudka zhivorodna zelena skelna kavkazka artvinska veretinnicya ta inshi vidi Ridshe harchuyutsya inshimi dribnimi nazemnimi hrebetnimi ssavcyami mishami polivkami zemlerijkami ptahami zvichajno ptashenyatami gorobcepodibnih zmiyami vuzhami gadyukami inodi molodimi osobinami svogo vidu zemnovodnimi chasnichnicyami velikimi komahami Polyuvannya vidbuvayetsya perevazhno pasivno iz zasidki ridshe aktivno poshuk Svoyu zdobich midyanka prokovtuye zhivcem obov yazkovo golovoyu upered veliku spochatku dushit stiskuyuchi kilcyami tila lishayuchi vilnimi yiyi golovu i hvist Molodi osobini z pershih dniv pislya narodzhennya pochinayut aktivno harchuvatis moloddyu yashirok i komahami U poyedinku z veretinniceyu U procesi evolyuciyi v bagatoh vidiv polozovih sformuvalis dodatkovi pristosuvannya dlya zneruhomlennya zhertvi zokrema toksichna slina sho harakterno takozh dlya midyanki zvichajnoyi Otrujni zalozi roztashovani nad verhnimi shelepami pozadu ochej mayut alveolyarnu budovu i viroblyayut okrim travnih fermentiv toksichni polipeptidi sho chinyat paralizuyuchu diyu perevazhno na holodnokrovnih tvarin Toksichna slina vvoditsya v zhertvu cherez rani naneseni ukusami zbilshenimi zadnimi verhnoshelepnimi zubami Osoblive znachennya otruta maye dlya peremogi nad velikoyu silnoyu zdobichchyu Same cim poyasnyuyetsya dovge utrimuvannya zmiyeyu podibnoyi zhertvi pered tim yak yiyi prokovtnuti Vorogi ParazitiPri zustrichi z hizhakom midyanka shvidko zgortayetsya v shilnij klubok u seredinu yakogo chasto hovaye golovu Na torkannya reaguye she shilnishim stiskannyam tila Mozhe vdatis do aktivnishoyi oboroni z korotkim shipinnyam robit kidki v napryamku voroga Dlya zahistu vid napadnika mozhe takozh vikoristovuvati zlovonnu rechovinu yaku vona vidilyaye z prianalnih zaloz Midyanka zvichajna vhodit do skladu kormiv ryadu ssavciv borsuka thora kuni yizhaka pacyuka kabana ta in ta hizhih ptahiv orla zmiyeyida kanyuka korshuna saricha ta in na molod napadayut navit veliki zhabi OhoronaU zapovidniku Strilcivskij Step Luganska oblast U Slobozhanskomu nacionalnomu prirodnomu parku Na bilshij chastini arealu stan prirodnih populyacij vidu zalishayetsya bilsh mensh stabilnim Same tomu vin zgidno Chervonogo spisku MSOP otrimav ohoronnij status vidnosno blagopoluchnij vid Ale v okremih regionah sposterigayetsya tendenciya do znizhennya chiselnosti populyaciyi vidu Tak midyanka zvichajna zanesena do Chervonoyi knigi Ukrayini ohoronna kategoriya vrazlivij Vid takozh u rizni roki zanesenij do Chervonih knig Moldaviyi Litvi Latviyi Bilorusiyi ta Rosiyi V Yevropi midyanka ohoronyayetsya Bernskoyu konvenciyeyu ohoronna kategoriya vid pidlyagaye osoblivij ohoroni Na regionalnomu rivni v Ukrayini vid zanesenij do Chervonih knig spiskiv tvarin Ukrayinskih Karpat AR Krim Dnipropetrovskoyi Doneckoyi Zaporizkoyi ta Sumskoyi oblastej Sered golovnih negativnih faktoriv yaki prizvodyat do znizhennya chiselnosti populyaciyi i fragmentaciyi arealu midyanki skorochennya abo znishennya prirodnih misc isnuvannya zagibel na dorogah pid chas migraciyi ta stepovi pozhezhi Vidomi vipadki zagibeli zmij pid chas obrobki poliv i lisiv pesticidami Pomitnu rol mozhe mati pryame znishennya lyudinoyu adzhe miscevi meshkanci vvazhayut midyanku nebezpechnoyu otrujnoyu zmiyeyu Pevnu negativnu rol vidgraye takozh nekontrolovanij vilov zmij dlya utrimannya u nevoli Odin iz prirodnih faktoriv znizhennya chiselnosti midyanki povsyudne zmenshennya chiselnosti yashirok osnovnogo vidovogo kormu Osnovni zahodi ohoroni vidu 1 zberezhennya prirodnih biotopiv i ohorona misc kompaktnogo prozhivannya zmij u pershu chergu shlyahom rozshirennya merezhi prirodno zapovidnih teritorij 2 zaborona zastosuvannya himichnih zasobiv borotbi iz shkidnikami silskogo i lisovogo gospodarstva zamina yih biologichnimi 3 prosvitnicka roz yasnyuvalna robota z naselennyam 4 kontrol za vilovom ta utrimannyam zmij u nevoli Vid v mezhah arealu ohoronyayetsya v ryadi biosfernih i prirodnih zapovidnikiv nacionalnih prirodnih i regionalnih landshaftnih parkiv Ukrayini ta inshih krayin Praktichne znachennyaNebezpechnij eksperiment Midyanka zvichajna vidnositsya do umovno neotrujnih vidiv zmij u yakih vidsutnij specialnij otrujnij aparat Ne zvazhayuchi na toksichnist yiyi slini otruti vazhko potrapiti do organizmu lyudini adzhe specialnih otrujnih zubiv u midyanki nemaye Zlovlena zmiya rozlyucheno kusayetsya prichomu veliki osobini mozhut prokusiti shkiru do krovi Ale yaksho uyaviti sobi sho chastina toksichnoyi slini zmiyi vse zh taki potrapit do organizmu lyudini cherez krov to yiyi kilkist bude nastilki neznachnoyu sho niyakih simptomiv otruyennya ne vinikne Do togo zh yak vkazuvalos vishe otruta diye perevazhno na holodnokrovnih tvarin Tomu midyanku mozhna vvazhati cilkom bezpechnoyu dlya lyudini hocha treba buti oberezhnishim iz ciyeyu agresivnoyu zmiyeyu i ne dovoditi spilkuvannya z neyu do krovoprolittya adzhe cherez podryapini mozhna zanesti banalnu bakterialnu infekciyu Midyanka ne zvazhayuchi na svoyu agresivnist u prirodi legko pristosovuyetsya do umov nevoli Vona postupovo nastilki zvikaye do terariumu sho mozhe navit brati korm iz ruk hazyayina SistematikaNa bilshij chastini arealu v Pivnichnij Yevraziyi u tomu chisli v Ukrayini poshirenij nominativnij pidvid Coronella austriaca austriaca Laurenti 1768 Drugij pidvid Coronella austriaca fitzingeri Bonaparte 1840 osobini yakogo vidriznyayutsya odnotonnim zabarvlennyam naselyaye pivdennu chastinu Apenninskogo pivostrova i Siciliyu Dzherela PrimitkiNaukovi nazvi zemnovodnih ta plazuniv Ukrayini Midyanka zvichajna v Chervonij knizi Ukrayini Fauna Ukrayini Ohoronni kategoriyi dovidnik Za red O Godzevskoyi i G Fesenka Kiyiv 2010 80 s s 38 Orlov B N Gelashvili D B Ibragimov A K Yadovitye zhivotnye i rasteniya SSSR Spravochnoe posobie M Vyssh shk 1990 272 s s 98 124 Pashenko Yu J Viznachnik zemnovodnih ta plazuniv URSR K Rad shkola 1955 148 s s 129 131 Fauna Ukrayini T 7 Zemnovodni ta plazuni Tarashuk V I K Nauk dumka 1959 246 s s 226 229 Bannikov A G Darevskij I S Rustamov A K Zemnovodnye i presmykayushiesya SSSR spravochnik opredelitel M Mysl 1971 596 s s 246 248 Opredelitel zemnovodnyh i presmykayushihsya fauny SSSR A G Bannikov I S Darevskij V G Ishenko i dr M Prosveshenie 1977 415 s s 301 303 Kurilenko V E Verves Yu G Zemnovodnye i presmykayushiesya fauny Ukrainy Spravochnik opredelitel K Geneza 1998 208 s s 167 170 Sherbak N N Sherban M I Zemnovodnye i presmykayushiesya Ukrainskih Karpat K Nauk dumka 1980 268 s s 44 55 Atlas presmykayushihsya Severnoj Evrazii Ananeva N B Orlov N L Darevskij I S i dr SPb Zoologicheskij institut RAN 2004 232 s s 137 Dunaev E A Orlova V F Zmei Vidy fauny Rossii atlas opredelitel M Fiton XXI 2014 120 s s 38 39 Zemnovodnye i presmykayushiesya Enciklopediya prirody Rossii Ananeva N B Borkin L Ya Darevskij I S i dr M ABF 1998 576 s s 448 451 Pikulik M M Baharev V A Kosov S V Presmykayushiesya Belorussii Minsk Nauka i tehnika 1988 166 s s 68 72 Zmei Kavkaza taksonomicheskoyi raznoobrazie rasprostranenie ohrana Tuniev B S Orlov N L Ananeva N B Agasyan A L SPb M Tov vo nauch izd KMK 2009 224s s 69 72 Petrochenko V I Zemnovodni ta plazuni Ukrayini geografo krayeznavchij aspekt Krayeznavstvo Zaporozhzhya 2017 1 2 S 91 102 Chervona kniga Ukrayinskih Karpat Tvarinnij svit Zag red Mateleshko O Yu Potish L A Uzhgorod Vid vo Karpati 2011 335 s s 248 Bulahov V L Gasso V Ya Pahomov O Ye Biologichne riznomanittya Ukrayini Dnipropetrovska oblast Zemnovodni ta plazuni Za zag red O Ye Pahomova D Vid vo Dnipropetr nac un tu 2007 420 s s 176 179 Petrochenko V I Priroda Zaporizkogo krayu dovidnik Zaporizhzhya Tandem Art Studiya 2009 200 s s 126 Ridkisni roslini tvarini gribi i lishajniki Zaporizkoyi oblasti navch posibnik V I Petrochenko V I Shelegeda O V Zhakov ta in za red V I Petrochenka Zaporizhzhya Poligraf 2005 224 s s 147 148 Tvarinnij svit Zaporizkoyi oblasti u Chervonij knizi Ukrayini Melitopolshina dovidnikove vidannya Za red N M Suryadnoyi V I Lisenka Melitopol TOV Kolor Print 2017 240 s s 117 118 Krasnaya kniga Respubliki Krym Zhivotnye Otv red S P Ivanov i A V Fateryga Simferopol OOO IT ARIAL 2015 440 s s 294 Ryby zemnovodnye presmykayushiesya Zhivotnyj mir Moldavii Pod red I M Gani Kishinev Shtiica 1981 224 s s 210 211 Petrochenko V I Amfibii i reptilii Nerusso Desnyanskogo rajona Redkie i uyazvimye vidy rastenij i zhivotnyh Nerusso Desnyanskogo fiziko geograficheskogo rajona Bryansk 1997 S 130 132 Chervona kniga Dnipropetrovskoyi oblasti Tvarinnij svit Pid red O Ye Pahomova Dnipropetrovsk TOV Novij Druk 2011 488 s s 299 Chervona kniga Doneckoyi oblasti tvarinnij svit Naukovo informacijnij dovidnik Za red V D Zalevskogo O I Bronskova Vinnicya PrAT Vinnicka oblasna drukarnya 2017 452 s s 263 Orlova V F Semenov D V Priroda Rossii Zhizn zhivotnyh Zemnovodnye i presmykayushiesya M Izdatelstvo AST 1999 480 s s 397 402 Gooddard P Spellerberg I Reproduction as a factor in the conservation of Coronella austriaca in Southern England Bull ecol 1980 Vol 11 N 3 4 P 138 143 Orlov B N Gelashvili D N Zootoksinologiya yadovitye zhivotnye i ih yady Ucheb Posobie M Vyssh Shkola 1985 280 s s 246 247 Brem Alfred 2008 Zhizn Zhivotnyh Presmykayushiesya T 2 ros SPb s 12 13 ISBN 978 5 9942 0215 9 Garanin V I Amfibii i reptilii v pitanii pozvonochnyh Prirodnye resursy Volzhsko Kamskogo kraya Kazan 1976 Vyp 4 S 86 111 Midyanka zvichajna v Chervonomu spisku MSOP Andren C Nilson G Hasselsnoken Coronella austriaca en utrotningshotab ormarti Fauna och flora Sver 1976 Vol 71 N 2 P 61 76 Aaron M Taub 1967 Comparative histological studies on Duvernoy s gland of colubrid snakes New York LiteraturaAtlas presmykayushihsya Severnoj Evrazii Ananeva N B Orlov N L Darevskij I S i dr SPb Zoologicheskij institut RAN 2004 232 s s 137 ISBN 5 98092 007 2 Bannikov A G Darevskij I S Rustamov A K Zemnovodnye i presmykayushiesya SSSR spravochnik opredelitel M Mysl 1971 596 s s 246 248 Bulahov V L Gasso V Ya Pahomov O Ye Biologichne riznomanittya Ukrayini Dnipropetrovska oblast Zemnovodni ta plazuni Za zag red O Ye Pahomova D Vid vo Dnipropetr nac un tu 2007 420 s s 176 179 ISBN 978 966 551 241 7 Dunaev E A Orlova V F Zmei Vidy fauny Rossii atlas opredelitel M Fiton XXI 2014 120 s s 38 39 ISBN 978 5 906171 61 0 Zemnovodnye i presmykayushiesya Enciklopediya prirody Rossii Ananeva N B Borkin L Ya Darevskij I S i dr M ABF 1998 576 s s 448 451 ISBN 5 87484 066 4 Zmei Kavkaza taksonomicheskoyi raznoobrazie rasprostranenie ohrana Tuniev B S Orlov N L Ananeva N B Agasyan A L SPb M Tov vo nauch izd KMK 2009 224s s 69 72 ISBN 978 5 87317 594 9 Kurilenko V E Verves Yu G Zemnovodnye i presmykayushiesya fauny Ukrainy Spravochnik opredelitel K Geneza 1998 208 s s 167 170 ISBN 966 504 231 9 Opredelitel zemnovodnyh i presmykayushihsya fauny SSSR A G Bannikov I S Darevskij V G Ishenko i dr M Prosveshenie 1977 415 s s 301 303 Orlova V F Semenov D V Priroda Rossii Zhizn zhivotnyh Zemnovodnye i presmykayushiesya M Izdatelstvo AST 1999 480 s s 397 402 ISBN 5 237 01809 2 Pashenko Yu J Viznachnik zemnovodnih ta plazuniv URSR K Rad shkola 1955 148 s s 129 131 Pikulik M M Baharev V A Kosov S V Presmykayushiesya Belorussii Minsk Nauka i tehnika 1988 166 s s 68 72 ISBN 5 343 00246 3 Ryby zemnovodnye presmykayushiesya Zhivotnyj mir Moldavii Pod red I M Gani Kishinev Shtiica 1981 224 s s 210 211 Fauna Ukrayini T 7 Zemnovodni ta plazuni Tarashuk V I K Nauk dumka 1959 246 s s 241 245 Sherbak N N Sherban M I Zemnovodnye i presmykayushiesya Ukrainskih Karpat K Nauk dumka 1980 268 s s 44 55 PosilannyaMidyanka zvichajna u Chervonij knizi Ukrayini 1 serpnya 2015 u Wayback Machine Gadyuka zvichajna v Karpatah video

Дата публікації:
Топ