Лавренко Євген Михайлович

|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Лавренко Євген Михайлович
Народився	11 (23) лютого 1900(1900-02-23) Чугуїв, нині Харківської області
Помер	18 липня 1987(1987-07-18) (87 років) Ленінград
Країна	СРСР
Національність	українець
Діяльність	геоботанік
Alma mater	Харківський університет
Галузь	геоботаніка
Заклад
Посада	Голова
Науковий ступінь	доктор біологічних наук
Членство	Академія наук СРСР
Відомий завдяки:	розробка плану географічної мережі заповідників СРСР
Нагороди
академік АН СРСР

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лавренко.

Євге́н Миха́йлович Лавре́нко (* 11 (23) лютого 1900, Чугуїв, нині Харківської області — † 18 липня 1987, Ленінград) — радянський геоботанік і ботаніко-географ, академік АН СРСР (1968; член-кореспондент 1946).

Біографія

Закінчив природниче відділення Харківського університету (1922). Тут він вступає у природоохоронну організацію — Харківське товариство любителів природи, очолюване піонером охорони природи В. І. Талієвим.

З 1921 до 1928 працював у Харківському ботанічному саду, з 1926 до 1929 — в , з 1929 — в Харківському сільськогосподарському інституті, з 1931 — професор цього інституту; з 1934 — в .

Громадська діяльність

Євген Михайлович Лавренко брав участь в організації заповідників «Хомутовський степ», «Михайлівська цілина», охорони унікального дендропарку в Кременчуці.

У 1957 р. він очолює групу відомих радянських вчених (В. Г. Гептнер, С. В. Кириков, та ін.) з розробки плану географічної мережі заповідників СРСР, який був опублікований в 1958 р. в бюлетені «Охорона природи і заповідна справа в СРСР». Попри те, що деякі пропозиції вчених так і не були втілені в життя, ця праця дала великий поштовх у розвитку заповідної справи в СРСР.

Вчений неодноразово виступає на захист заповідників. У травні 1972 р., разом з іншими вченими, він пише листа до ЦК КПУ з пропозицією передати Асканію-Нова з ведення ВАСГНІЛ до АН УРСР.

10 років очолював (з 1963 до 1973).

Наукова діяльність

Основні праці по рослинності степів і пустель СРСР, МНР і частково КНР (географія та екологія окремих видів, типологія рослинності, ботаніко-географічні закономірності). Розробив зональний і провінційний поділ степів і пустель Євразії і Північної Африки. Низка робіт присвячені районуванню, картографуванню рослинності (карти світу, окремих материків, СРСР в цілому і його окремих частин) і загальних питань біогеоценології (ввів поняття про як частину біосфери).

Досліди з районування й картування рослинності, нова класифікація степової рослинності СРСР; численні праці з геоботаніки України, зокрема про степи й болота. «Нарис рослинності України» (в зб. «Ґрунти України», 1930), «Леґенда до карти рослинності УРСР» (1938 разом з Ю. Клеоповим), «История флоры и растительности СССР по данным современного распространения растений» в кн. «Растительность СССР» (1938), «Степи СССР» (там же, т. 2, 1940) й ін.

Нагороди

Двічі удостоєний (1950, 1963). Нагороджений 2 орденами Леніна, орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня та медалями.

Бібліографія

• Степи СССР, в кн.: Растительность СССР, т. 2, М. ≈ Л., 1940;
• Степи Евразиатской степной области, их география, динамика и история, в сборнике: Вопросы ботаники, т. 1, М. ≈ Л., 1954;
• Основные черты ботанической географии пустынь Евразии и Северной Африки, М. ≈ Л., 1962.
• Лавренко Е. М., 1971. Генофонд растительного мира СССР // Ресурсы биосферы на территории СССР. Научные основы их рационального использования и охраны, М.: Наука.
• Лавренко Е. М., 1971. Об охране ботанических объектов в СССР // Вопросы охраны ботанических объектов, Л.: Наука.
• Лавренко Е. М., Денисова Л. В., 1971. Охрана и организация изучения редких и исчезающих видов растений // Ресурсы биосферы на территории СССР. Научные основы их рационального использования и охраны, М.: Наука.
• Грибова С. А., Исаченко Т. И., Лавренко Е. М. Растительность Европейской части СССР. — Ленинград : «Наука», 1980. — 236 с.

Див. також

• Дослідники природи сходу України

Джерела

1. IPNI,  Lavrenko

• Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969—1978. (рос.) [ 23 вересня 2019 у Wayback Machine.]
• Большой Энциклопедический словарь. 2000. [ 3 березня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .

Література

• Котов M. I., 1971. Є. М. Лавренко // Український ботанічний журнал, № 2.
• Александрова В. Д. и Карамышева З. В., Е. М. Лавренко (к 70-летию со дня рождения и 50-летию научной деятельности), «Ботанический журнал», 1970, т. 55, № 5, с. 735≈61 (список работ).

Посилання

• Київський еколого-культурний центр [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)