Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Монгольська Народна Республіка (МНР; монг. Бугд Найрамдах Монгол Ард Улс (БНМАУ), Bügd Nairamdakh Mongol Ard Uls (BNMAU) [buɡət nɑjrəmdəx mɔŋɡəɮ ɑr(ə)t uɮ(ə)s]) — соціалістична держава на території історичного регіону Зовнішня Монголія. Існувала від 1924 до 1950 року, як не визнана Республікою Китай маріонеткова держава, і від 1950 до 1992 року як формально незалежна. Підтримувала тісні зв'язки з Радянським Союзом. Вищим органом народної влади був Великий народний хурал.
| Монгольська Народна Республіка монг.  Bygede Nairamdaka Mongol Arad Ulas Бүгд Найрамдах Монгол Ард Улс | |||||||||||
| Невизнана держава до 5 січня 1946 року Сателіт Радянського Союзу (до 1990 року) | |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
| Девіз Орон бүрийн пролетари нар нэгдэгтүн! (монгольська) Oron bürijn proletari nar negdegtün! (транслітерація) "Пролетарі всіх країн, єднайтеся!" | |||||||||||
Гімн
| |||||||||||
 | |||||||||||
| Столиця | Улан-Батор | ||||||||||
| Мови | монгольська | ||||||||||
| Релігії | буддизм християнство іслам | ||||||||||
| Форма правління | унітарна марксистсько–леніністська однопартійна соціалістична республіка (до 1990 року) унітарна багатопартійна представницько демократична конституційна республіка (з 1990 року) | ||||||||||
| Історичний період | Міжвоєнний період · Друга світова війна · Холодна війна | ||||||||||
| - Засновано | 1924 | ||||||||||
| - Ліквідовано | 1992 | ||||||||||
| Площа | 1 564 116 км2 | ||||||||||
| Населення | |||||||||||
| - 1992 | 2,318,000 л. | ||||||||||
| Валюта | төгрөг | ||||||||||
| |||||||||||
| Сьогодні є частиною |  Монголія | ||||||||||
| |||||||||||
Історія
За офіційною російською версією, Монгольська Народна Республіка утворилася 1921 року у результаті антифеодальної, антиімперіалістичної революції.
Скориставшись революційними подіями 1911—1913 років у Китаї, що привели до повалення Цинської династії, халхаські хани, за підтримки Російської імперії, проголосили Зовнішню Монголію незалежною теократичною державою на чолі з Богдиханом. Потрійна російсько-китайсько-монгольська угода, підписана у травні 1915 року в Кяхті, визначила новий статус монгольської держави, звела його до широкої автономії в складі Китаю. Зовнішня Монголія складалася з чотирьох халхаських аймаків (Сецен-ханів, Тушет-ханів, Сайн-Нойон-ханів і Дзасагт-ханів), ойратської області Кобдо і тувинської області Танну-Урянхай.
1919 року скінчився короткий період існування теократичної монархії, Зовнішня Монголія була окупована китайськими військами, уряд Автономної Монголії розпущений, натомість було введено китайську адміністрацію. Далі настав період окупації краю білогвардійськими й більшовицькими російськими військами. Нарешті, 1924 року (26 листопада), за участі військ Радянського Союзу, було проголошено незалежну Монгольську Народну Республіку (монг. Бүгд Найрамдах Монгол Ард Улс).
5 листопада 1921 року уряд РРСФР та Народний уряд Монголії підписали Угоду про встановлення дружніх відносин та про обмін повноважними представниками. На той час війська РРФСР знаходилися на території Монголії. Китай не визнавав незалежності МНР.
У 1929 році в країні практично одночасно з СРСР була розпочата колективізація. У 1929—1931 роках у великих феодалів були вилучені худоба та майно. Для великих господарств була введена прогресивна шкала податкових виплат, що призводило до масового руйнування індивідуальних господарств. Своєю чергою, держава підтримувала господарства бідних і середніх аратів, вживала заходи на підвищення товарності їх господарств. Заохочувалися як найпростіші форми трудової кооперації (товариства по спільному випасу худоби, сінокосіння, будівництва приміщень для худоби та інші), так і створення державних господарств. При цьому мали місце випадки насильницької колективізації. Йшла ліквідація приватної торгівлі і приватних промислів. Були спроби закриття буддійських монастирів. Це спричинило значну еміграцію населення з МНР у Внутрішню Монголію та Синьцзяну, а також призвело у 1930 році до низки повстань, які очолювали незадоволені урядом лами. 11 квітня 1932 року в монастирі Хялганат сомона Рашаант та Хубсугульський аймака підняли повстання, яке швидко поширилося на сусідні монастирі. Повстанці організували т. з. «Військове міністерство Очірбата» (монг. Очірбатин яам) і почали озброювати ченців, названих «жовтими воїнами» (монг. куля церег), а також розграбували і знищували радхози та сомоницентри та вбивали прихильників уряду МНР, особливо посадових осіб, партійних і ревсомольців. До липня були розгромлені основні сили повстанців і влада почали відкликати війська. У серпні повстання поширилося з новою силою — знову починаючи з півдня Хувсгула і півночі Архангая. До жовтня-листопада повстання було придушене остаточно.
23 січня 1936 року уряд МНР вжив ряд заходів щодо зміцнення обороноздатності країни, одним з яких стало рішення Президії ЦК МНР — звернутися до СРСР з проханням про надання військової допомоги. Виконуючи свої зобов'язання згідно з угодою поміж СРСР та Монголією від 27 листопада 1934 року, керівництво СРСР направило в Монголію військові загони.
Наприкінці 1930-х років в МНР за участю радянських органів НКВС і відповідно до особистих вказівок Й. В. Сталіна відбувалися масові репресії, які стосувалися усього населення Монголії, включаючи вищих керівників МНРП і керівництва МНРА, буддійського духовенства, інтелігенції та заможних аратів. Загальна кількість репресованих оцінюється від 22 до 35 тисяч осіб, тобто від 3 до 5 % населення країни в цілому. Тільки з серпня 1937 року по січень 1938 року, за даними радянського повпредства, в Монголії було заарештовано 10 728 осіб, в тому числі 7814 лам, 322 колишніх аратів, 300 кадрових працівників, 180 представників командного складу МНРА, 1555 бурятів і 408 китайців.
1939 року Японська імперія напала на північно-східну частину Внутрішньої Монголії, у районі річки Халхин-Гол, була відкинута військами Радянського Союзу та Монголії. Монгольська армія брала участь у військовій наступальній операції проти японських окупаційних сил на території Внутрішньої Монголії у серпні 1945 року.
Китайська влада, під загрозою японської окупації, після проведення референдуму 20 жовтня 1945 року, визнала повну незалежність Зовнішньої Монголії. Монголія Внутрішня сьогодні є автономним районом Китайської Народної Республіки. Після заснування Китайської Народної Республіки, обидві країни визнали суверенітет одна одної 6 жовтня 1949 року. За прикладом СРСР був здійснений перехід до довгострокового планування народного господарства: з 1941 року народне господарство розвивалося на основі річних, а з 1948 року — п'ятирічних планів.
Китайська Народна Республіка офіційно визнала повну незалежність МНР лише 1950 року.
Від 1961 року Монголія є членом ООН. До 1990 року у Монголії існувала однопартійна комуністична система керівництва країною, що утримувалась завдяки фінансовій та військовій підтримці СРСР.
У травні 1990 року, після народних продемократичних демонстрацій, монгольська комуністична партія втратила свою монополію на владу в країні. У липні 1990 року були проведені всенародні вибори і до керівництва країною прийшла демократична партія, а, потім, і багатопартійна коаліція.
Нова конституція прийнята 1992 року, назва «Народна Республіка» була відкинута, Монголія стала республікою з парламентським керівництвом та президентом, що обирається на всенародних виборах.
| Монгольська Народна Республіка | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Нотатки
- (1924—1931, 1941–1946)
- (1931—1941)
- (1946—1992)
- (Незалежність, офіційно визнана Китаєм 5 січня 1946 року.)
Примітки
- Rao, B. V. (2006), History of Modern Europe A.D. 1789—2002, Sterling Publishers Pvt. Ltd.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Монгольська Народна Республіка |
- History of the Mongolian People's Republic1973(англ.)
- By-Passing Capitalism1968(англ.)
- http://www.chriskaplonski.com/downloads/bullets.pdf [ 11 травня 2011 у Wayback Machine.]
- http://users.erols.com/mwhite28/warstat5.htm#Mong2 [ 22 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- http://memorialmuseum.info/ [ 27 січня 2010 у Wayback Machine.]
- (монг.)
- http://www.chriskaplonski.com/downloads/bullets.pdf [ 11 травня 2011 у Wayback Machine.]
- (монг.)
- https://books.google.com/books?id=mhJY7VgEWTUC&pg=PA2003&dq=reins+of+liberation&sig=ACfU3U1gNusc78Fwt-lkrPBBSb7FuHKDMQ [ 6 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Mongolia, Landmine Monitor Report 2000(англ.)
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mongolska Narodna Respublika MNR mong Bugd Najramdah Mongol Ard Uls BNMAU Bugd Nairamdakh Mongol Ard Uls BNMAU buɡet nɑjremdex mɔŋɡeɮ ɑr e t uɮ e s socialistichna derzhava na teritoriyi istorichnogo regionu Zovnishnya Mongoliya Isnuvala vid 1924 do 1950 roku yak ne viznana Respublikoyu Kitaj marionetkova derzhava i vid 1950 do 1992 roku yak formalno nezalezhna Pidtrimuvala tisni zv yazki z Radyanskim Soyuzom Vishim organom narodnoyi vladi buv Velikij narodnij hural Mongolska Narodna Respublika mong Bygede Nairamdaka Mongol Arad Ulas Bүgd Najramdah Mongol Ard Uls Neviznana derzhava do 5 sichnya 1946 roku Satelit Radyanskogo Soyuzu do 1990 roku 1924 1992 Prapor Gerb Deviz Oron bүrijn proletari nar negdegtүn mongolska Oron burijn proletari nar negdegtun transliteraciya Proletari vsih krayin yednajtesya Gimn Mongol Intyernasional Mongolskij InternacionalBNMAU yn sүld duulal 1950 92 BNMAU yn suld duulal Derzhavnij gimn Mongolskoyi Narodnoyi Respubliki Mongoliya istorichni kordoni na karti Stolicya Ulan Bator Movi mongolska Religiyi buddizm hristiyanstvo islam Forma pravlinnya unitarna marksistsko leninistska odnopartijna socialistichna respublika do 1990 roku unitarna bagatopartijna predstavnicko demokratichna konstitucijna respublika z 1990 roku Istorichnij period Mizhvoyennij period Druga svitova vijna Holodna vijna Zasnovano 1924 Likvidovano 1992 Plosha 1 564 116 km2 Naselennya 1992 2 318 000 l Valyuta togrog Poperednik Nastupnik Bogdo hanska Mongoliya Kitajska Respublika Mongoliya Sogodni ye chastinoyu Mongoliya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mongolska Narodna RespublikaIstoriyaDokladnishe Istoriya Mongoliyi Eksponati v Ulan batorskomu muzeyi Zhertv politichnih represij Radyanska mapa 1930 go roku z poznachennyam MNR Paperovi groshi MNR 5 tugrikiv zrazka 1941 roku Za oficijnoyu rosijskoyu versiyeyu Mongolska Narodna Respublika utvorilasya 1921 roku u rezultati antifeodalnoyi antiimperialistichnoyi revolyuciyi Skoristavshis revolyucijnimi podiyami 1911 1913 rokiv u Kitayi sho priveli do povalennya Cinskoyi dinastiyi halhaski hani za pidtrimki Rosijskoyi imperiyi progolosili Zovnishnyu Mongoliyu nezalezhnoyu teokratichnoyu derzhavoyu na choli z Bogdihanom Potrijna rosijsko kitajsko mongolska ugoda pidpisana u travni 1915 roku v Kyahti viznachila novij status mongolskoyi derzhavi zvela jogo do shirokoyi avtonomiyi v skladi Kitayu Zovnishnya Mongoliya skladalasya z chotiroh halhaskih ajmakiv Secen haniv Tushet haniv Sajn Nojon haniv i Dzasagt haniv ojratskoyi oblasti Kobdo i tuvinskoyi oblasti Tannu Uryanhaj 1919 roku skinchivsya korotkij period isnuvannya teokratichnoyi monarhiyi Zovnishnya Mongoliya bula okupovana kitajskimi vijskami uryad Avtonomnoyi Mongoliyi rozpushenij natomist bulo vvedeno kitajsku administraciyu Dali nastav period okupaciyi krayu bilogvardijskimi j bilshovickimi rosijskimi vijskami Nareshti 1924 roku 26 listopada za uchasti vijsk Radyanskogo Soyuzu bulo progolosheno nezalezhnu Mongolsku Narodnu Respubliku mong Bүgd Najramdah Mongol Ard Uls 5 listopada 1921 roku uryad RRSFR ta Narodnij uryad Mongoliyi pidpisali Ugodu pro vstanovlennya druzhnih vidnosin ta pro obmin povnovazhnimi predstavnikami Na toj chas vijska RRFSR znahodilisya na teritoriyi Mongoliyi Kitaj ne viznavav nezalezhnosti MNR U 1929 roci v krayini praktichno odnochasno z SRSR bula rozpochata kolektivizaciya U 1929 1931 rokah u velikih feodaliv buli vilucheni hudoba ta majno Dlya velikih gospodarstv bula vvedena progresivna shkala podatkovih viplat sho prizvodilo do masovogo rujnuvannya individualnih gospodarstv Svoyeyu chergoyu derzhava pidtrimuvala gospodarstva bidnih i serednih arativ vzhivala zahodi na pidvishennya tovarnosti yih gospodarstv Zaohochuvalisya yak najprostishi formi trudovoyi kooperaciyi tovaristva po spilnomu vipasu hudobi sinokosinnya budivnictva primishen dlya hudobi ta inshi tak i stvorennya derzhavnih gospodarstv Pri comu mali misce vipadki nasilnickoyi kolektivizaciyi Jshla likvidaciya privatnoyi torgivli i privatnih promisliv Buli sprobi zakrittya buddijskih monastiriv Ce sprichinilo znachnu emigraciyu naselennya z MNR u Vnutrishnyu Mongoliyu ta Sinczyanu a takozh prizvelo u 1930 roci do nizki povstan yaki ocholyuvali nezadovoleni uryadom lami 11 kvitnya 1932 roku v monastiri Hyalganat somona Rashaant ta Hubsugulskij ajmaka pidnyali povstannya yake shvidko poshirilosya na susidni monastiri Povstanci organizuvali t z Vijskove ministerstvo Ochirbata mong Ochirbatin yaam i pochali ozbroyuvati chenciv nazvanih zhovtimi voyinami mong kulya cereg a takozh rozgrabuvali i znishuvali radhozi ta somonicentri ta vbivali prihilnikiv uryadu MNR osoblivo posadovih osib partijnih i revsomolciv Do lipnya buli rozgromleni osnovni sili povstanciv i vlada pochali vidklikati vijska U serpni povstannya poshirilosya z novoyu siloyu znovu pochinayuchi z pivdnya Huvsgula i pivnochi Arhangaya Do zhovtnya listopada povstannya bulo pridushene ostatochno 23 sichnya 1936 roku uryad MNR vzhiv ryad zahodiv shodo zmicnennya oboronozdatnosti krayini odnim z yakih stalo rishennya Prezidiyi CK MNR zvernutisya do SRSR z prohannyam pro nadannya vijskovoyi dopomogi Vikonuyuchi svoyi zobov yazannya zgidno z ugodoyu pomizh SRSR ta Mongoliyeyu vid 27 listopada 1934 roku kerivnictvo SRSR napravilo v Mongoliyu vijskovi zagoni Naprikinci 1930 h rokiv v MNR za uchastyu radyanskih organiv NKVS i vidpovidno do osobistih vkazivok J V Stalina vidbuvalisya masovi represiyi yaki stosuvalisya usogo naselennya Mongoliyi vklyuchayuchi vishih kerivnikiv MNRP i kerivnictva MNRA buddijskogo duhovenstva inteligenciyi ta zamozhnih arativ Zagalna kilkist represovanih ocinyuyetsya vid 22 do 35 tisyach osib tobto vid 3 do 5 naselennya krayini v cilomu Tilki z serpnya 1937 roku po sichen 1938 roku za danimi radyanskogo povpredstva v Mongoliyi bulo zaareshtovano 10 728 osib v tomu chisli 7814 lam 322 kolishnih arativ 300 kadrovih pracivnikiv 180 predstavnikiv komandnogo skladu MNRA 1555 buryativ i 408 kitajciv 1939 roku Yaponska imperiya napala na pivnichno shidnu chastinu Vnutrishnoyi Mongoliyi u rajoni richki Halhin Gol bula vidkinuta vijskami Radyanskogo Soyuzu ta Mongoliyi Mongolska armiya brala uchast u vijskovij nastupalnij operaciyi proti yaponskih okupacijnih sil na teritoriyi Vnutrishnoyi Mongoliyi u serpni 1945 roku Kitajska vlada pid zagrozoyu yaponskoyi okupaciyi pislya provedennya referendumu 20 zhovtnya 1945 roku viznala povnu nezalezhnist Zovnishnoyi Mongoliyi Mongoliya Vnutrishnya sogodni ye avtonomnim rajonom Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki Pislya zasnuvannya Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki obidvi krayini viznali suverenitet odna odnoyi 6 zhovtnya 1949 roku Za prikladom SRSR buv zdijsnenij perehid do dovgostrokovogo planuvannya narodnogo gospodarstva z 1941 roku narodne gospodarstvo rozvivalosya na osnovi richnih a z 1948 roku p yatirichnih planiv Kitajska Narodna Respublika oficijno viznala povnu nezalezhnist MNR lishe 1950 roku Vid 1961 roku Mongoliya ye chlenom OON Do 1990 roku u Mongoliyi isnuvala odnopartijna komunistichna sistema kerivnictva krayinoyu sho utrimuvalas zavdyaki finansovij ta vijskovij pidtrimci SRSR U travni 1990 roku pislya narodnih prodemokratichnih demonstracij mongolska komunistichna partiya vtratila svoyu monopoliyu na vladu v krayini U lipni 1990 roku buli provedeni vsenarodni vibori i do kerivnictva krayinoyu prijshla demokratichna partiya a potim i bagatopartijna koaliciya Nova konstituciya prijnyata 1992 roku nazva Narodna Respublika bula vidkinuta Mongoliya stala respublikoyu z parlamentskim kerivnictvom ta prezidentom sho obirayetsya na vsenarodnih viborah Mongolska Narodna Respublika Kitajskoyu movoyu Napisannya Putunhua mandarinske Tradicijne 蒙古人民共和國 Novitnye 蒙古人民共和国 Transliteraciya Pinyin Menggǔ Renmin Gongheguo Kartka Kitajskoyu movoyuNotatki 1924 1931 1941 1946 1931 1941 1946 1992 Nezalezhnist oficijno viznana Kitayem 5 sichnya 1946 roku PrimitkiRao B V 2006 History of Modern Europe A D 1789 2002 Sterling Publishers Pvt Ltd PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mongolska Narodna Respublika History of the Mongolian People s Republic1973 angl By Passing Capitalism1968 angl http www chriskaplonski com downloads bullets pdf 11 travnya 2011 u Wayback Machine http users erols com mwhite28 warstat5 htm Mong2 22 zhovtnya 2019 u Wayback Machine http memorialmuseum info 27 sichnya 2010 u Wayback Machine mong http www chriskaplonski com downloads bullets pdf 11 travnya 2011 u Wayback Machine mong https books google com books id mhJY7VgEWTUC amp pg PA2003 amp dq reins of liberation amp sig ACfU3U1gNusc78Fwt lkrPBBSb7FuHKDMQ 6 serpnya 2020 u Wayback Machine Mongolia Landmine Monitor Report 2000 angl Div takozhZovnishnya Mongoliya Bogdo hanska Mongoliya