Біогеоценологія (від біо-…, гео-…, дав.-гр. koinos — загальний, спільний та logos — слово, вчення) — наука про взаємозв'язані та взаємодіючі комплекси живої і косної природи — біогеоценози та їх планетарну сукупність — (біогеосферу).
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2ZFdzdmRHaDFiV0l2WVM5aFpDOURlR1Z0WVMxaWFXOW5aVzlqWlc1dmVpNXFjR2N2TWpBd2NIZ3RRM2hsYldFdFltbHZaMlZ2WTJWdWIzb3VhbkJuLmpwZw==.jpg)
Зародилася біогеоценологія в надрах геоботаніки, але згодом розвивалася на межі біологічних та географічних наук, відображаючи комплексний рівень вивчення живої природи. Фундатор біогеоценолоії радянський геоботанік, академік АН СРСР, уродженець Слобожанщини (Володимир Сукачов). Починаючи з 1940 року в низці праць він визначив основні положення науки, її теоретичні і практичні завдання, зв'язок з іншими науками, програму і спрямованість досліджень. Значну роль в розвитку сучасної біогеоценології відіграли праці Василя Докучаєва, Георгія Морозова, , які виходили з уявлення про єдність природи, та Володимира Вернадського, який встановив велетенське планетарне значення організмів — живої речовини.
Склад біогеоценозу
А. Живі компоненти біогеоценозу, що утворюють біоценоз.
І. автотрофів — з рослин та інших живих істот фото- і хемосинтетиків, утворювачів первинної біологічної продукції з елементів косного середовища:
- фототрофів — зелені вищі і (нижчі рослини) і деякі види джгутикових;
- (хемотрофів) — бесхлорофільні хемотрофні бактерії.
II. Ценокомплекс — з ценопопуляцій тварин і почасти рослин і мікроорганізмів — споживачів і трансформаторів живої біомаси та прижиттєвих виділень і утворювачів вторинної біологічної продукції:
- фітофаги — травоїдні тварини, мікроорганізми і рослини-паразити та ;
- (зоофаги) — м'ясоїдні (хижі) тварини, мікроорганізми, комахоїдні рослини, тварини і мікроорганізми-паразити.
III. Ценокомплекс сапротрофів — з ценопопуляцій мікроорганізмів, а також тварин і рослин, споживачів і відмерлих решток, покидьків і трупів рослинного і тваринного походження;
- (сапрофаги) — мікроорганізми, безхребетні і деякі види хребетних тварин;
- сапрофіти — гриби та деякі види вищих сапрофітних рослин.
Б. біогеоценозу, що складають екотоп, який біоценозом перетворюється на біотоп.
IV. — перетворене біоценозом .
V. (Едафотоп) — перетворене біоценозом ґрунтове середовище.
Зв'язок з іншими науками
Біогеоценологія тісно пов'язана з ландшафтознавством, ґрунтознавством, кліматологією, (біоценологією), мікробіологією, біогеохімією тощо.
Завдання
До кола питань, які вирішуються біогеоценологією, входять:
- дослідження структури, властивостей і функцій компонентів (складових) біогеоценозів і розшифровка механізмів їх зв'язків;
- вивчення потоків речовини і енергії в них, а також частки і форми участі їх компонентів в матеріально-енергетичному метаболізмі всього комплексу і особливо в його біологічній продуктивності;
- вивчення перетворення одними компонентами станів, властивостей і роботи інших;
- визначення їхньої ролі в змінах і динаміці біогеоценозу; встановлення реакцій компонентів і біогеоценозу в цілому на стихійні впливи і господарської діяльність людини;
- вивчення стійкості біогеоценозів та їх регуляторних механізмів;
- дослідження взаємозв'язків та взаємодій як між сусідніми, так і між більш далекими біогеоценозами, які забезпечують єдність біогеосфери та її вагомих частин.
Практичне значення
Вирішити ці завдання можливо лише при участі в дослідження широкого кола фахівців (ботаніків, зоологів, фізіологів, мікробіологів, ґрунтознавців, кліматологів, біохіміків та ін. Ці завдання потребують тривалих термінів досліджень, використання досліду (як в природних умовах, так і на моделях), широкого застосування кількісних методів вивчення, використання математичного аналізу і статистичної обробки даних. Від успішного вирішення завдань біогеоценології залежать:
- можлива точність прогнозування наслідків втручання людини в хід природних процесів;
- можливість спрямованої регуляції зв'язків і взаємодій компонентів біогеоценозу для одержання найбільш високого і вигідного господарчого ефекту (головним чином підвищення біологічної продуктивності);
- вибір шляхів господарського використання матеріально-енергетичних ресурсів біогеосфери та її частин.
Особливо істотне значення біогеоценології для практики лісового і сільського господарства. З'ясоване також її важливе методологічне значення для вивчення середовища життя людини на Землі і для космонавтики, захисту промислових виробів, продуктів харчування, кормів від ушкодження біологічними компонентами біосфери, для охорони природи та ін.
Див. також
Джерела
Література
- (рос.) Основы лесной биогеоценологии / под ред. В. Н. Сукачёва и Н. В. Дылиса. — М., 1964.
- (рос.) Основы биогеоценологии. [Учеб. пособ. для географ. спец. ун-тов]. — М., 1978. — 151 с.
- (рос.) Программа и методика биогеоценологических исследований / под ред. В. Н. Сукачева и Н. В. Дылиса. — М., 1966.
- (рос.) (Сукачёв В. Н.) О географической среде в лесном производстве. — Л., 1940.
- (рос.) Идеи биогеоценологии в лесоведении и лесоразведении : к 125-летию со дня рождения акад. В. Н. Сукачёва / отв. ред. С. Э. Вомперский; Ин-т лесоведения РАН. — М., Наука, 2006. — 260 с.
- (рос.) Проблемы биогеоценологии. — М. : Наука, 197. — 232 с.
Посилання
Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (листопад 2019) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет