Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Тирса Ковила волоси ста або ти рса Stipa capillata багаторічна росл

Ковила волосиста

Ковила волосиста
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тирса.

Ковила́ волоси́ста, або ти́рса (Stipa capillata) — багаторічна рослина родини тонконогових, поширений степовий злак. Занесена до Червоної книги України, Червоних книг декількох суб'єктів Російської Федерації, Червоних списків Польщі, Німеччини, Чехії. Формація ковили волосистої занесена до Зеленої книги України. Декоративна та кормова культура.

Ковила волосиста
image
Плоди ковили волосистої зі звивистими остюками
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Рід: Ковила (Stipa)
Вид:
Ковила волосиста (S. capillata)
Біноміальна назва
Stipa capillata
L.,

Етимологія

Слово ковила походить прасл. *kovylь, пов'язаного з *kovati («кувати», первісно — «бити», «рубати»), тобто «те, що рубають, косять».

Назва тирса, очевидно, пов'язана з діалектною назвою стоколосу польового дирза (від лит. dirsė) і не має стосунку до «тирса».

Опис

image
Суцвіття

Трав'яниста рослина 30-100 см заввишки, утворює щільні дернини. Стебла численні, тонкі, міцні, голі. Листки вузьколінійні, обгортають стебла, всередині запушені, зовні голі.

Суцвіття — багатоколоскова, стиснута, вузька волоть 10-25 см завдовжки. Колоскові луски майже однакові, довгасто-загострені, з трьома жилками, нижня квіткова луска із запушеною мозолистою основою. Остюк слабо- або гостро-шорсткий, злегка звивистий, двічі колінчасто-зігнутий, 13-23 см завдовжки. Єдина в Україні ковила, остюк у якої не пірчастий, а волосоподібний.

Плід — зернівка.

Число хромосом 2n = 44.


Екологія

Типовими місцями зростання цього виду є степи, кам'янисті схили, негусті зарості чагарників, рідше — узлісся і галявини. Рослина морозо- та посухостійка, світлолюбна, віддає перевагу плодючим ґрунтам, багатим на карбонати.

Фенологічно відростає цей злак пізніше, ніж пірчасті види, розвивається поволі. Розмножується насінням.

Квітне у липні-серпні, в середземноморських популяціях цвітіння відбувається в травні-червні. Цвітіння припадає на час літньої спеки, коли більшість степових рослин уже утворила насіння і засохла. Викидаючи суцвіття, прикрашені довгими волосоподібними остюками, тирса надає степу блідо-зеленого кольору. В подальшому остюки допомагають зрілому насінню переноситися вітром і «загвинчуватися» в землю. Плодоносить у серпні-вересні. Нерідко сухі стебла з насінням, що не встигло вивільнитися, зберігаються усю зиму до наступного вегетаційного сезону.

Поширення

Ареал виду охоплює Південну Європу, Малу і Центральну Азію, південь Сибіру, Монголію, передгір'я Гімалаїв. Окремі популяції розпорошені і в Середній Європі, де вони займають найбільш сухі і прогріті місця. В Україні розповсюджений досить широко по лісостепових і степових районах, звичайний в Криму, іноді трапляється на півдні Полісся і в Прикарпатті. В передгір'ях підіймається до висоти 1000 м над рівнем моря.

Значення і статус виду

image
Формація ковили волосистої. Запорізьке Правобережжя

До цвітіння тирса — чудовий корм для худоби, особливо для коней і овець; сіно, скошене в цей час, має добрі поживні якості. Після достигання плодів тирси пасовища стають небезпечними для овець, бо плоди заплутуються у вовні, вкручуються в шкіру, завдаючи болю тваринам і наносячи їм рани; ушкоджують вони й ротову порожнину худоби.

Завдяки здатності утворювати щільні дернини, ковила волосиста може затримувати часточки ґрунту і захищати його поверхню від розмивання. В місцях масового зростання її можна розглядати як протиерозійну і ґрунтотворну рослину. Крім того, її суцвіття збирають для сухих букетів, а в Іспанії інколи роблять з них віники.

Хоча в цілому популяції цього злаку численні, вони можуть швидко скорочуватись при надмірному випасанні худоби, оранці, терасуванні і залісненні схилів. Вид охороняється у наступних заповідниках і національних парках: «Асканія-Нова», «Святі Гори», «Подільські Товтри», "Кременецькі гори" , «Медобори», «Єланецький Степ», Канівському, Азово-Сиваському, Опуцькому, Казантипському, Кримському, Луганському, Українському степовому, Дунайському, Чорноморському. Ковилу волосисту культивують у ботанічних садах Донецька, Кривого Рога, Києва.

Синоніми

  • Aristida avenacea Houtt.
  • Stipa capillaris Gromov ex Trautv.
  • Stipa capillata f. orthopogon (Asch. & Graebn.) Morariu
  • Stipa capillata var. orthopogon Asch. & Graebn.
  • Stipa capillata var. rumelica Velen.
  • Stipa capillata var. thessala (Hausskn.) Halácsy
  • Stipa capillata f. ulopogon (Asch. & Graebn.) Morariu
  • Stipa capillata var. ulopogon Asch. & Graebn.
  • Stipa erecta Trin.
  • Stipa juncea Lam.
  • Stipa juncea var. cabanasii F.M.Vazquez & Devesa
  • Stipa lagascae Guss.
  • Stipa thessala Hausskn.
  • Stipa ucranica Steud.
  • Stipa ukranensis Lam.


Джерела

  1. The Plant List. [ 15 Травня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
  2. Red list of plants and fungi in Poland. Czerwona lista roślin i grzybów Polski. Zbigniew Mirek, Kazimierz Zarzycki, Władysław Wojewoda, Zbigniew Szeląg (red.). Kraków: Instytut Botaniki im. W. Szafera, Polska Akademia Nauk, 2006.(пол.)
  3. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
  4. Дирза // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  5. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — .

Посилання

  • Ковила волосиста [ 7 Жовтня 2014 у Wayback Machine.] у Червоній книзі України. — Переглянуто 20 грудня 2014.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tirsa Kovila volosi sta abo ti rsa Stipa capillata bagatorichna roslina rodini tonkonogovih poshirenij stepovij zlak Zanesena do Chervonoyi knigi Ukrayini Chervonih knig dekilkoh sub yektiv Rosijskoyi Federaciyi Chervonih spiskiv Polshi Nimechchini Chehiyi Formaciya kovili volosistoyi zanesena do Zelenoyi knigi Ukrayini Dekorativna ta kormova kultura Kovila volosistaPlodi kovili volosistoyi zi zvivistimi ostyukamiBiologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Klada Komelinidi Commelinids Poryadok Tonkonogocviti Poales Rodina Zlakovi Poaceae Pidrodina Mitlicevidni Pooideae Rid Kovila Stipa Vid Kovila volosista S capillata Binomialna nazvaStipa capillata L EtimologiyaSlovo kovila pohodit prasl kovyl pov yazanogo z kovati kuvati pervisno biti rubati tobto te sho rubayut kosyat Nazva tirsa ochevidno pov yazana z dialektnoyu nazvoyu stokolosu polovogo dirza vid lit dirse i ne maye stosunku do tirsa OpisSucvittya Trav yanista roslina 30 100 sm zavvishki utvoryuye shilni dernini Stebla chislenni tonki micni goli Listki vuzkolinijni obgortayut stebla vseredini zapusheni zovni goli Sucvittya bagatokoloskova stisnuta vuzka volot 10 25 sm zavdovzhki Koloskovi luski majzhe odnakovi dovgasto zagostreni z troma zhilkami nizhnya kvitkova luska iz zapushenoyu mozolistoyu osnovoyu Ostyuk slabo abo gostro shorstkij zlegka zvivistij dvichi kolinchasto zignutij 13 23 sm zavdovzhki Yedina v Ukrayini kovila ostyuk u yakoyi ne pirchastij a volosopodibnij Plid zernivka Chislo hromosom 2n 44 EkologiyaTipovimi miscyami zrostannya cogo vidu ye stepi kam yanisti shili negusti zarosti chagarnikiv ridshe uzlissya i galyavini Roslina morozo ta posuhostijka svitlolyubna viddaye perevagu plodyuchim gruntam bagatim na karbonati Fenologichno vidrostaye cej zlak piznishe nizh pirchasti vidi rozvivayetsya povoli Rozmnozhuyetsya nasinnyam Kvitne u lipni serpni v seredzemnomorskih populyaciyah cvitinnya vidbuvayetsya v travni chervni Cvitinnya pripadaye na chas litnoyi speki koli bilshist stepovih roslin uzhe utvorila nasinnya i zasohla Vikidayuchi sucvittya prikrasheni dovgimi volosopodibnimi ostyukami tirsa nadaye stepu blido zelenogo koloru V podalshomu ostyuki dopomagayut zrilomu nasinnyu perenositisya vitrom i zagvinchuvatisya v zemlyu Plodonosit u serpni veresni Neridko suhi stebla z nasinnyam sho ne vstiglo vivilnitisya zberigayutsya usyu zimu do nastupnogo vegetacijnogo sezonu PoshirennyaAreal vidu ohoplyuye Pivdennu Yevropu Malu i Centralnu Aziyu pivden Sibiru Mongoliyu peredgir ya Gimalayiv Okremi populyaciyi rozporosheni i v Serednij Yevropi de voni zajmayut najbilsh suhi i progriti miscya V Ukrayini rozpovsyudzhenij dosit shiroko po lisostepovih i stepovih rajonah zvichajnij v Krimu inodi traplyayetsya na pivdni Polissya i v Prikarpatti V peredgir yah pidijmayetsya do visoti 1000 m nad rivnem morya Znachennya i status viduFormaciya kovili volosistoyi Zaporizke Pravoberezhzhya Do cvitinnya tirsa chudovij korm dlya hudobi osoblivo dlya konej i ovec sino skoshene v cej chas maye dobri pozhivni yakosti Pislya dostigannya plodiv tirsi pasovisha stayut nebezpechnimi dlya ovec bo plodi zaplutuyutsya u vovni vkruchuyutsya v shkiru zavdayuchi bolyu tvarinam i nanosyachi yim rani ushkodzhuyut voni j rotovu porozhninu hudobi Zavdyaki zdatnosti utvoryuvati shilni dernini kovila volosista mozhe zatrimuvati chastochki gruntu i zahishati jogo poverhnyu vid rozmivannya V miscyah masovogo zrostannya yiyi mozhna rozglyadati yak protierozijnu i gruntotvornu roslinu Krim togo yiyi sucvittya zbirayut dlya suhih buketiv a v Ispaniyi inkoli roblyat z nih viniki Hocha v cilomu populyaciyi cogo zlaku chislenni voni mozhut shvidko skorochuvatis pri nadmirnomu vipasanni hudobi oranci terasuvanni i zalisnenni shiliv Vid ohoronyayetsya u nastupnih zapovidnikah i nacionalnih parkah Askaniya Nova Svyati Gori Podilski Tovtri Kremenecki gori Medobori Yelaneckij Step Kanivskomu Azovo Sivaskomu Opuckomu Kazantipskomu Krimskomu Luganskomu Ukrayinskomu stepovomu Dunajskomu Chornomorskomu Kovilu volosistu kultivuyut u botanichnih sadah Donecka Krivogo Roga Kiyeva SinonimiAristida avenacea Houtt Stipa capillaris Gromov ex Trautv Stipa capillata f orthopogon Asch amp Graebn Morariu Stipa capillata var orthopogon Asch amp Graebn Stipa capillata var rumelica Velen Stipa capillata var thessala Hausskn Halacsy Stipa capillata f ulopogon Asch amp Graebn Morariu Stipa capillata var ulopogon Asch amp Graebn Stipa erecta Trin Stipa juncea Lam Stipa juncea var cabanasii F M Vazquez amp Devesa Stipa lagascae Guss Stipa thessala Hausskn Stipa ucranica Steud Stipa ukranensis Lam DzherelaThe Plant List 15 Travnya 2019 u Wayback Machine angl Red list of plants and fungi in Poland Czerwona lista roslin i grzybow Polski Zbigniew Mirek Kazimierz Zarzycki Wladyslaw Wojewoda Zbigniew Szelag red Krakow Instytut Botaniki im W Szafera Polska Akademia Nauk 2006 pol Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl N S Rodzevich ta in 572 s Dirza Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2006 T 5 R T ukl R V Boldiryev ta in 704 s ISBN 966 00 0785 X PosilannyaKovila volosista 7 Zhovtnya 2014 u Wayback Machine u Chervonij knizi Ukrayini Pereglyanuto 20 grudnya 2014

Дата публікації:
Топ