Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Природний заповідник «Єлане́цький степ» — природоохоронна територія в Україні, в межах Миколаївської області.
 | |
| 47°38′05″ пн. ш. 31°54′30″ сх. д. / 47.634722222249777701° пн. ш. 31.90833333336077970° сх. д.Координати: 47°38′05″ пн. ш. 31°54′30″ сх. д. / 47.634722222249777701° пн. ш. 31.90833333336077970° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування |  УкраїнаМиколаївська область |
| Найближче місто | смт Єланець |
| Площа | 1675,7 га |
| Засновано | 17 липня 1996 р. |
| Оператор | Міністерство охорони навколишнього природного середовища України |
  Єланецький степ (Миколаївська область) | |
 Єланецький степ у Вікісховищі | |
Заповідник призначений для збереження та відтворення степових природних комплексів Правобережної України. Він був організований для охорони найбільшої у Північно-Західному Причорномор'ї ділянки цілинного степу й є першим і, поки що, єдиним степовим заповідником на Правобережній Україні. Його мета — збереження та відновлення типчаково-ковилового степу, не представленого на інших заповідних територіях України. В заповіднику створена одна екологічна стежка завдовжки 1,2 км, маршрут якої проходить біля вольєра зоопарку. Відвідувачі мають нагоду ознайомитися з історією появи заповідника, його рослинним і тваринним світом, побачити на власні очі спосіб життя мешканців вольєру. Маршрут по стежці діє з початку квітня до середини жовтня.
Історія
Перший заповідний об'єкт в районі розміщення заповідника з'явився у 1978 році, коли тут було організовано заказник місцевого значення «Роза» площею 300 га. Саме з того часу бере початок історія збереження ділянок цілинного степу на Правобережній Україні. У 1982 році, вже на площі 976 га, було оголошено ландшафтний заказник місцевого значення «Єланецький». У 1990 році з ініціативи місцевих природоохоронців та українських вчених було прийнято рішення про резервування 2000 га під майбутній заповідник, а 17 липня 1996 року Указом Президента України № 575 було створено природний заповідник «Єланецький степ».
Із 70-х років минулого століття у заповіднику лишились зоопарк та «Палац природи». Перший був створений у заказнику «Роза» у 1978 році за допомогою фахівців з «Асканії-Нова». Це огороджена ділянка степу площею 70 га, де в напіввільному стані утримувалися бізони, кулани, олені плямисті та муфлони. Так званий «Палац Природи» був побудований у 1979 році з метою організації відпочинку та екологічної освіти дітей і юнацтва.
У травні 2016 року до території Єланецького степу включено 1334,95 га земель державної власності запасу — на території Новоодеського району 1297,48 га, Вознесенського району — 37,47 га.
Природні умови
Згідно з фізико-географічним районуванням заповідник знаходиться у межах Північностепової підзони Степової зони, на степових відрогах Придніпровської височини Південнобузько-Дніпровського межиріччя.
Територія заповідника являє собою яружно-балковий комплекс, який включає нижню частину кількох великих балок (Прусакової, Орлової та Рози), що належать до гідрографічної мережі річки Громоклії — лівої притоки Інгулу. Днища цих балок широкі й вирівняні, а схили порізані різними за розмірами, переважно сильно задернованими ярами. Крутизна схилів звичайно не перевищує 15°, але в окремих місцях досягає 30 — 40° і більше. Саме завдяки значному ерозійному почленуванню, заповідник суттєво відрізняється від суміжних територій, що зазнали суттєвого антропогенного пресу. Специфічною особливістю рельєфу «Єланецького степу» є обмаль вододільних ділянок, які були розорані на початку 20 століття. Привододільні ділянки території заповідника були порушені надмірним випасом, кар'єрними розробками вапняку та лісомеліорацією напередодні заповідання.
Найпоширенішими ґрунтоутворювальними породами є леси, а на схилах балок — вапнякова жорства, мергелі та суглинки. У ґрунтовому покриві переважають малогумусні й щебенюваті чорноземи, а також виходи лесів та елювію вапняків. Характерною ознакою ландшафту заповідника, яка надає йому мальовничості, є виходи вапняків, котрі місцями утворюють досить високі і круті стінки. Подекуди по днищах балок виходять червоні граніти, великі брили яких надають усьому ландшафту особливої своєрідності.
Клімат на території заповідника помірно континентальний з теплим тривалим літом, малосніжною зимою, дефіцитом вологи, частими посухами та суховіями. Середньорічна температура повітря становить +8,4 °C, середня температура січня — −4-5°С, а липня — +21-22°С. Максимальна температура повітря (липень) сягає +38 °C, мінімальна (січень) — −23 °C. Середня тривалість безморозного періоду на ґрунті становить 150—160, а у повітрі — 170—185 діб. Вегетаційний період триває 215—220 діб. Зими малосніжні, з частими відлигами, проте в окремі роки ґрунт може промерзати на глибину до 54 см. Середньорічна сума опадів становить 438 мм, найбільша їх кількість (до 300 мм) випадає у вигляді злив у теплу пору року, особливо в червні-липні. Для другої половини літа характерні сухість повітря і суховії. Весни також посушливі і супроводжуються суховіями, навіть пиловими бурями. В середньому протягом року буває 16-20 днів із суховіями.
Постійних водотоків на території заповідника немає. По днищах балок проходять русла струмків, які наповнюються водою лише навесні та під час дощів і літніх злив. Проте, завдяки особливостям геологічної будови (наявності кількох шарів водопідпірних глеїв), тут існує принаймні три водоносних горизонти, водою яких наповнюються колодязі та джерела, а в Прусаковій балці утворилися досить великі заболочені ділянки, де вода зберігається навіть у посушливі сезони. Від численних колись джерел води у заповіднику залишилось лише одне. Внаслідок бездумної оранки більшість з них зникла під шаром ґрунту, що змивається з навколишніх ланів. З часом, за умови перегляду засобів землекористування, вони можуть відновитися і знову стати прикрасою цих місць.
Біота
Незважаючи на відносно невеликі розміри, територія заповідника відзначається значним ландшафтним різноманіттям, що й зумовлює багатство його рослинного та тваринного світу.
Флора
За складом і територіальним розподілом рослинності заповідник «Єланецький степ» помітно відрізняється від інших степових заповідників України насамперед тим, що в ньому майже половину площі займають перелоги різного віку. Через це одним з основних завдань заповідника поряд з охороною ділянок цілинного степу, є відновлення природної рослинності на трансформованих ділянках. Це дуже важливий і актуальний напрям діяльності, який надає заповідникові особливого значення. Відбитком недавнього господарського освоєння території заповідника (інтенсивне випасання худоби, оранка, проведення лісомеліоративні заходів) є наявність у складі його флори великої кількості бур'янів і культивованих (здичавілих, випадкових, висіяних та інтродукованих) рослин (69 видів).
Водночас природна рослинність заповідника є надзвичайно багатою і різноманітною. Вона представлена переважно справжніми степами різних варіантів та їх кам'янистими різновидами, а також луково-степовими, лучними, лучно-болотними та оригінальними чагарниково-деревними комплексами. Тут охороняється 5 степових рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України: формації ковили Лессінга, ковили української, ковили волосистої, ковили найкрасивішої, ковили вузьколистої.
У флорі заповідника нараховується 423 види судинних рослин, серед яких переважають степові та луково-степові види. Із несудинних рослин у заповіднику зареєстровано зростання 46 видів мохоподібних, 29 — водоростей, 14 — лишайників. Тут зростає також 17 видів грибів.
До Червоної книги України занесено 17 видів рослин (5 видів ковили: волосиста, Лессінга, найкрасивіша, українська та вузьколиста, астрагал шерстистоквітковий, брандушка різнобарвна, шафран сітчастий, сон чорніючий, дрік скіфський тощо), 7 видів рослин, поширених у заповіднику, занесені до Європейського червоного переліку (, , карагана скіфська, та ін.). Ендемічних рослин на території заповідника нараховується 33 види, частина з яких (астрагал одеський, , та ін.) є вузькими ендемами вапнякового субкомплексу та гранітних відшарувань середнього Побужжя. До Червоної книги європейських бріофітів (1995) включено мох чарочник піщаний.
У складі флори заповідника зареєстровано також багато регіонально-рідкісних видів, які підлягають особливій охороні у межах Миколаївської області.
Фауна
Попри значну господарську освоєність навколишніх територій та наслідки колишнього господарювання в самому заповіднику, його тваринний світ зберіг головні зональні риси. На території заповідника та його найближчих околиць мешкає приблизно 1500 видів безхребетних тварин, з них 158 видів (більше 10 %) є рідкісними або регіонально рідкісними і потребують охорони. Більше третини їх занесено до Червоної книги України (ктир гігантський, 16 видів перетинчастокрилих, зокрема, сколія степова, джмелі моховий, лезус, вірменський, глинистий і яскравий, 32 види метеликів і ін.), а до занесено 8 видів безхребетних (зокрема, , , дибка степова, плавунець широкий, п'явка медична тощо). Близько 40 % безхребетних становлять мешканці степу, а решту — різних деревно-чагарникових угруповань, лук, а також види, що не віддають переваги жодному біотопу. Дуже цінним і різноманітним виявився комплекс комах — природних запилювачів рослин (дикі бджоли, джмелі тощо).
Загальна кількість зареєстрованих у заповіднику видів хребетних тварин становить 181 вид: 13 видів земноводних, 4 — плазунів, 142 — птахів, 22 — ссавців. З них 20 видів включено до «червоних» переліків різного рівня (полози чотирисмугий та жовточеревий, шпак рожевий, канюк степовий, лелека чорний, сорокопуд сірий, борсук тощо). Цікавою особливістю є значна щільність популяції полоза чотирисмугого, або Палласового, який трапляється майже на всіх ділянках заповідника, проте перевагу віддає стрімким, місцями кам'янистим і не дуже зарослим чагарниками схилам балок.
Серед птахів є мешканці відкритих просторів та деревно-чагарникових заростей, види-синантропи, а також види, що живляться у степу. Домінують жайворонок польовий та щеврик польовий, численними є трав'янка лучна, кропив'янка сіра, вівсянка садова, припутень та інші, трапляються сиворакша, , шпак рожевий та лежень. Ще одна особливість тваринного світу заповідника полягає у значному поширенні тут хижих птахів, насамперед дрібних соколів, лунів, сов. З інших рідкісних видів тут зустрічаються змієїд та орел-карлик.
Серед ссавців переважають дрібні гризуни. Байбак тримається трьома колоніями загальною кількістю близько 100 особин (більшість з них так і залишились мешкати у вольєрі, звідки цих звірів було випущено у степ на початку 80-х років). З хижих ссавців переважає лисиця, зустрічаються ласка, тхір степовий, інколи заходить вовк. З диких копитних в заповіднику мешкає сарна, зустрічається вепр.
Загалом на території заповідника мешкають 11 видів тварин, занесених до , 71 вид тварин, занесених до Червоної книги України.
Стан охорони біорозмаїття
Серйозним порушенням є перебування в заповіднику інтродукованих 18 бізонів, що заборонено Законом «Про природно-заповідний фонд України». У заповіднику часті випадки незаконного випасу худоби та самовільних сінокосів. Є велика кількість самочинних ґрунтових доріг, по яких вивозиться сіно, а також незаконні пасіки, що завдають шкоди диким бджолиним. При режимному сінокосінні в заповіднику використовуються механічні транспортні засоби, покоси здійснюються в період розмноження диких тварин, що є порушенням закону і негативно позначається на гніздуванні птахів.
Збереження ландшафту
За складом рідкісних, ендемічних і тих представників флори та фауни, що занесені до Червоної книги України, заповідник «Єланецький степ», безумовно, має велике наукове та природоохоронне значення. Однак не менш важливим є сприймання його як частки ландшафту Правобережжя України, що в природному стані майже не зберігся. Головною і невід'ємною складовою цього ландшафту є тварини та рослини, які поки що не стали рідкісними, але зумовлюють зональну своєрідність регіону, і без них неможливо уявити собі степ. Зберегти цей ландшафт у всій його цілісності — головне завдання заповідника. У ньому є всі умови для відновлення природних рослинних комплексів, реакліматизації деяких рідкісних видів тварин та репатріації окремих степових видів рослин, які були втрачені внаслідок антропогенної трансформації довкілля.
Адреса
55553, Миколаївська обл., Єланецький р-н, с. Калинівка.
44, № 2.- С.77-81.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Єланецький степ |
Літературні джерела
- Бойко М. Ф. Анотований список мохоподібних заповідника «Єланецький степ» та прилеглих територій (Миколаївська обл., Україна) // Чорноморськ. ботан. журн. — 2009.– 5, № 4.– С.583-588.
- Буркут К. С. Єланецький степ: враження // Світогляд: Науково-популярний журнал. — 2023. — № 6. — С. 26—27. — ISSN 1819-7329.
- Костильов О. В. Рослинність запроектованого заповідника «Єланецький степ» // Укр. ботан. журн.- 1987.- 44, № 2.- С. 77-81.
- 25-річчя Природного заповідника "Єланецький степ" // Економіст (Ukrainian journal "Economist"), 2021. - №7, С.16-18.
Ресурси Інтернету
- Інформація на сайті Україна Інкогніта [ 19 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- К юбилею степной жемчужины. Записки очевидца [ 7 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Указ Президента [ 22 травня 2016 у Wayback Machine.]
- Тут можна побачити американських бізонів. Природний заповідник "Єланецький степ"
Примітки
- . mykolaivska.land.gov.ua. Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 27 травня 2020.
- Борейко В. Е., Паламарчук А. О. Заповедники Украины без гламура. Мониторинг нарушений заповедного режима 2003—2013. / Мат. независимого расследования. — К.: КЭКЦ, 2014. — 128 с.
- Закон України «Про природно-заповідний фонд України»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prirodnij zapovidnik Yelane ckij step prirodoohoronna teritoriya v Ukrayini v mezhah Mikolayivskoyi oblasti Prirodnij zapovidnik Yelaneckij step 47 38 05 pn sh 31 54 30 sh d 47 634722222249777701 pn sh 31 90833333336077970 sh d 47 634722222249777701 31 90833333336077970 Koordinati 47 38 05 pn sh 31 54 30 sh d 47 634722222249777701 pn sh 31 90833333336077970 sh d 47 634722222249777701 31 90833333336077970Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Mikolayivska oblastNajblizhche misto smt YelanecPlosha 1675 7 gaZasnovano 17 lipnya 1996 r Operator Ministerstvo ohoroni navkolishnogo prirodnogo seredovisha UkrayiniYelaneckij step Mikolayivska oblast Yelaneckij step u Vikishovishi Palac Prirodi traven 2016 roku Zapovidnik priznachenij dlya zberezhennya ta vidtvorennya stepovih prirodnih kompleksiv Pravoberezhnoyi Ukrayini Vin buv organizovanij dlya ohoroni najbilshoyi u Pivnichno Zahidnomu Prichornomor yi dilyanki cilinnogo stepu j ye pershim i poki sho yedinim stepovim zapovidnikom na Pravoberezhnij Ukrayini Jogo meta zberezhennya ta vidnovlennya tipchakovo kovilovogo stepu ne predstavlenogo na inshih zapovidnih teritoriyah Ukrayini V zapovidniku stvorena odna ekologichna stezhka zavdovzhki 1 2 km marshrut yakoyi prohodit bilya volyera zooparku Vidviduvachi mayut nagodu oznajomitisya z istoriyeyu poyavi zapovidnika jogo roslinnim i tvarinnim svitom pobachiti na vlasni ochi sposib zhittya meshkanciv volyeru Marshrut po stezhci diye z pochatku kvitnya do seredini zhovtnya IstoriyaPershij zapovidnij ob yekt v rajoni rozmishennya zapovidnika z yavivsya u 1978 roci koli tut bulo organizovano zakaznik miscevogo znachennya Roza plosheyu 300 ga Same z togo chasu bere pochatok istoriya zberezhennya dilyanok cilinnogo stepu na Pravoberezhnij Ukrayini U 1982 roci vzhe na ploshi 976 ga bulo ogolosheno landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya Yelaneckij U 1990 roci z iniciativi miscevih prirodoohoronciv ta ukrayinskih vchenih bulo prijnyato rishennya pro rezervuvannya 2000 ga pid majbutnij zapovidnik a 17 lipnya 1996 roku Ukazom Prezidenta Ukrayini 575 bulo stvoreno prirodnij zapovidnik Yelaneckij step Iz 70 h rokiv minulogo stolittya u zapovidniku lishilis zoopark ta Palac prirodi Pershij buv stvorenij u zakazniku Roza u 1978 roci za dopomogoyu fahivciv z Askaniyi Nova Ce ogorodzhena dilyanka stepu plosheyu 70 ga de v napivvilnomu stani utrimuvalisya bizoni kulani oleni plyamisti ta mufloni Tak zvanij Palac Prirodi buv pobudovanij u 1979 roci z metoyu organizaciyi vidpochinku ta ekologichnoyi osviti ditej i yunactva Pobudovanij ta chastkovo zrujnovanij Palac Prirodi U nomu mozhna pobachiti unikalnij rozpis stin ta skulpturni zobrazhennya U travni 2016 roku do teritoriyi Yelaneckogo stepu vklyucheno 1334 95 ga zemel derzhavnoyi vlasnosti zapasu na teritoriyi Novoodeskogo rajonu 1297 48 ga Voznesenskogo rajonu 37 47 ga Prirodni umoviZgidno z fiziko geografichnim rajonuvannyam zapovidnik znahoditsya u mezhah Pivnichnostepovoyi pidzoni Stepovoyi zoni na stepovih vidrogah Pridniprovskoyi visochini Pivdennobuzko Dniprovskogo mezhirichchya Teritoriya zapovidnika yavlyaye soboyu yaruzhno balkovij kompleks yakij vklyuchaye nizhnyu chastinu kilkoh velikih balok Prusakovoyi Orlovoyi ta Rozi sho nalezhat do gidrografichnoyi merezhi richki Gromokliyi livoyi pritoki Ingulu Dnisha cih balok shiroki j virivnyani a shili porizani riznimi za rozmirami perevazhno silno zadernovanimi yarami Krutizna shiliv zvichajno ne perevishuye 15 ale v okremih miscyah dosyagaye 30 40 i bilshe Same zavdyaki znachnomu erozijnomu pochlenuvannyu zapovidnik suttyevo vidriznyayetsya vid sumizhnih teritorij sho zaznali suttyevogo antropogennogo presu Specifichnoyu osoblivistyu relyefu Yelaneckogo stepu ye obmal vododilnih dilyanok yaki buli rozorani na pochatku 20 stolittya Privododilni dilyanki teritoriyi zapovidnika buli porusheni nadmirnim vipasom kar yernimi rozrobkami vapnyaku ta lisomelioraciyeyu naperedodni zapovidannya Najposhirenishimi gruntoutvoryuvalnimi porodami ye lesi a na shilah balok vapnyakova zhorstva mergeli ta suglinki U gruntovomu pokrivi perevazhayut malogumusni j shebenyuvati chornozemi a takozh vihodi lesiv ta elyuviyu vapnyakiv Harakternoyu oznakoyu landshaftu zapovidnika yaka nadaye jomu malovnichosti ye vihodi vapnyakiv kotri miscyami utvoryuyut dosit visoki i kruti stinki Podekudi po dnishah balok vihodyat chervoni graniti veliki brili yakih nadayut usomu landshaftu osoblivoyi svoyeridnosti Klimat na teritoriyi zapovidnika pomirno kontinentalnij z teplim trivalim litom malosnizhnoyu zimoyu deficitom vologi chastimi posuhami ta suhoviyami Serednorichna temperatura povitrya stanovit 8 4 C serednya temperatura sichnya 4 5 S a lipnya 21 22 S Maksimalna temperatura povitrya lipen syagaye 38 C minimalna sichen 23 C Serednya trivalist bezmoroznogo periodu na grunti stanovit 150 160 a u povitri 170 185 dib Vegetacijnij period trivaye 215 220 dib Zimi malosnizhni z chastimi vidligami prote v okremi roki grunt mozhe promerzati na glibinu do 54 sm Serednorichna suma opadiv stanovit 438 mm najbilsha yih kilkist do 300 mm vipadaye u viglyadi zliv u teplu poru roku osoblivo v chervni lipni Dlya drugoyi polovini lita harakterni suhist povitrya i suhoviyi Vesni takozh posushlivi i suprovodzhuyutsya suhoviyami navit pilovimi buryami V serednomu protyagom roku buvaye 16 20 dniv iz suhoviyami Postijnih vodotokiv na teritoriyi zapovidnika nemaye Po dnishah balok prohodyat rusla strumkiv yaki napovnyuyutsya vodoyu lishe navesni ta pid chas doshiv i litnih zliv Prote zavdyaki osoblivostyam geologichnoyi budovi nayavnosti kilkoh shariv vodopidpirnih gleyiv tut isnuye prinajmni tri vodonosnih gorizonti vodoyu yakih napovnyuyutsya kolodyazi ta dzherela a v Prusakovij balci utvorilisya dosit veliki zabolocheni dilyanki de voda zberigayetsya navit u posushlivi sezoni Vid chislennih kolis dzherel vodi u zapovidniku zalishilos lishe odne Vnaslidok bezdumnoyi oranki bilshist z nih znikla pid sharom gruntu sho zmivayetsya z navkolishnih laniv Z chasom za umovi pereglyadu zasobiv zemlekoristuvannya voni mozhut vidnovitisya i znovu stati prikrasoyu cih misc BiotaNezvazhayuchi na vidnosno neveliki rozmiri teritoriya zapovidnika vidznachayetsya znachnim landshaftnim riznomanittyam sho j zumovlyuye bagatstvo jogo roslinnogo ta tvarinnogo svitu Flora Za skladom i teritorialnim rozpodilom roslinnosti zapovidnik Yelaneckij step pomitno vidriznyayetsya vid inshih stepovih zapovidnikiv Ukrayini nasampered tim sho v nomu majzhe polovinu ploshi zajmayut perelogi riznogo viku Cherez ce odnim z osnovnih zavdan zapovidnika poryad z ohoronoyu dilyanok cilinnogo stepu ye vidnovlennya prirodnoyi roslinnosti na transformovanih dilyankah Ce duzhe vazhlivij i aktualnij napryam diyalnosti yakij nadaye zapovidnikovi osoblivogo znachennya Vidbitkom nedavnogo gospodarskogo osvoyennya teritoriyi zapovidnika intensivne vipasannya hudobi oranka provedennya lisomeliorativni zahodiv ye nayavnist u skladi jogo flori velikoyi kilkosti bur yaniv i kultivovanih zdichavilih vipadkovih visiyanih ta introdukovanih roslin 69 vidiv Vodnochas prirodna roslinnist zapovidnika ye nadzvichajno bagatoyu i riznomanitnoyu Vona predstavlena perevazhno spravzhnimi stepami riznih variantiv ta yih kam yanistimi riznovidami a takozh lukovo stepovimi luchnimi luchno bolotnimi ta originalnimi chagarnikovo derevnimi kompleksami Tut ohoronyayetsya 5 stepovih roslinnih ugrupovan zanesenih do Zelenoyi knigi Ukrayini formaciyi kovili Lessinga kovili ukrayinskoyi kovili volosistoyi kovili najkrasivishoyi kovili vuzkolistoyi U flori zapovidnika narahovuyetsya 423 vidi sudinnih roslin sered yakih perevazhayut stepovi ta lukovo stepovi vidi Iz nesudinnih roslin u zapovidniku zareyestrovano zrostannya 46 vidiv mohopodibnih 29 vodorostej 14 lishajnikiv Tut zrostaye takozh 17 vidiv gribiv Do Chervonoyi knigi Ukrayini zaneseno 17 vidiv roslin 5 vidiv kovili volosista Lessinga najkrasivisha ukrayinska ta vuzkolista astragal sherstistokvitkovij brandushka riznobarvna shafran sitchastij son chorniyuchij drik skifskij tosho 7 vidiv roslin poshirenih u zapovidniku zaneseni do Yevropejskogo chervonogo pereliku karagana skifska ta in Endemichnih roslin na teritoriyi zapovidnika narahovuyetsya 33 vidi chastina z yakih astragal odeskij ta in ye vuzkimi endemami vapnyakovogo subkompleksu ta granitnih vidsharuvan serednogo Pobuzhzhya Do Chervonoyi knigi yevropejskih briofitiv 1995 vklyucheno moh charochnik pishanij U skladi flori zapovidnika zareyestrovano takozh bagato regionalno ridkisnih vidiv yaki pidlyagayut osoblivij ohoroni u mezhah Mikolayivskoyi oblasti Fauna Popri znachnu gospodarsku osvoyenist navkolishnih teritorij ta naslidki kolishnogo gospodaryuvannya v samomu zapovidniku jogo tvarinnij svit zberig golovni zonalni risi Na teritoriyi zapovidnika ta jogo najblizhchih okolic meshkaye priblizno 1500 vidiv bezhrebetnih tvarin z nih 158 vidiv bilshe 10 ye ridkisnimi abo regionalno ridkisnimi i potrebuyut ohoroni Bilshe tretini yih zaneseno do Chervonoyi knigi Ukrayini ktir gigantskij 16 vidiv peretinchastokrilih zokrema skoliya stepova dzhmeli mohovij lezus virmenskij glinistij i yaskravij 32 vidi metelikiv i in a do zaneseno 8 vidiv bezhrebetnih zokrema dibka stepova plavunec shirokij p yavka medichna tosho Blizko 40 bezhrebetnih stanovlyat meshkanci stepu a reshtu riznih derevno chagarnikovih ugrupovan luk a takozh vidi sho ne viddayut perevagi zhodnomu biotopu Duzhe cinnim i riznomanitnim viyavivsya kompleks komah prirodnih zapilyuvachiv roslin diki bdzholi dzhmeli tosho Zagalna kilkist zareyestrovanih u zapovidniku vidiv hrebetnih tvarin stanovit 181 vid 13 vidiv zemnovodnih 4 plazuniv 142 ptahiv 22 ssavciv Z nih 20 vidiv vklyucheno do chervonih perelikiv riznogo rivnya polozi chotirismugij ta zhovtocherevij shpak rozhevij kanyuk stepovij leleka chornij sorokopud sirij borsuk tosho Cikavoyu osoblivistyu ye znachna shilnist populyaciyi poloza chotirismugogo abo Pallasovogo yakij traplyayetsya majzhe na vsih dilyankah zapovidnika prote perevagu viddaye strimkim miscyami kam yanistim i ne duzhe zaroslim chagarnikami shilam balok Sered ptahiv ye meshkanci vidkritih prostoriv ta derevno chagarnikovih zarostej vidi sinantropi a takozh vidi sho zhivlyatsya u stepu Dominuyut zhajvoronok polovij ta shevrik polovij chislennimi ye trav yanka luchna kropiv yanka sira vivsyanka sadova priputen ta inshi traplyayutsya sivoraksha shpak rozhevij ta lezhen She odna osoblivist tvarinnogo svitu zapovidnika polyagaye u znachnomu poshirenni tut hizhih ptahiv nasampered dribnih sokoliv luniv sov Z inshih ridkisnih vidiv tut zustrichayutsya zmiyeyid ta orel karlik Sered ssavciv perevazhayut dribni grizuni Bajbak trimayetsya troma koloniyami zagalnoyu kilkistyu blizko 100 osobin bilshist z nih tak i zalishilis meshkati u volyeri zvidki cih zviriv bulo vipusheno u step na pochatku 80 h rokiv Z hizhih ssavciv perevazhaye lisicya zustrichayutsya laska thir stepovij inkoli zahodit vovk Z dikih kopitnih v zapovidniku meshkaye sarna zustrichayetsya vepr Zagalom na teritoriyi zapovidnika meshkayut 11 vidiv tvarin zanesenih do 71 vid tvarin zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini Stan ohoroni biorozmayittyaSerjoznim porushennyam ye perebuvannya v zapovidniku introdukovanih 18 bizoniv sho zaboroneno Zakonom Pro prirodno zapovidnij fond Ukrayini U zapovidniku chasti vipadki nezakonnogo vipasu hudobi ta samovilnih sinokosiv Ye velika kilkist samochinnih gruntovih dorig po yakih vivozitsya sino a takozh nezakonni pasiki sho zavdayut shkodi dikim bdzholinim Pri rezhimnomu sinokosinni v zapovidniku vikoristovuyutsya mehanichni transportni zasobi pokosi zdijsnyuyutsya v period rozmnozhennya dikih tvarin sho ye porushennyam zakonu i negativno poznachayetsya na gnizduvanni ptahiv Zberezhennya landshaftuZa skladom ridkisnih endemichnih i tih predstavnikiv flori ta fauni sho zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini zapovidnik Yelaneckij step bezumovno maye velike naukove ta prirodoohoronne znachennya Odnak ne mensh vazhlivim ye sprijmannya jogo yak chastki landshaftu Pravoberezhzhya Ukrayini sho v prirodnomu stani majzhe ne zberigsya Golovnoyu i nevid yemnoyu skladovoyu cogo landshaftu ye tvarini ta roslini yaki poki sho ne stali ridkisnimi ale zumovlyuyut zonalnu svoyeridnist regionu i bez nih nemozhlivo uyaviti sobi step Zberegti cej landshaft u vsij jogo cilisnosti golovne zavdannya zapovidnika U nomu ye vsi umovi dlya vidnovlennya prirodnih roslinnih kompleksiv reaklimatizaciyi deyakih ridkisnih vidiv tvarin ta repatriaciyi okremih stepovih vidiv roslin yaki buli vtracheni vnaslidok antropogennoyi transformaciyi dovkillya Adresa55553 Mikolayivska obl Yelaneckij r n s Kalinivka 44 2 S 77 81 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yelaneckij stepLiteraturni dzherelaBojko M F Anotovanij spisok mohopodibnih zapovidnika Yelaneckij step ta prileglih teritorij Mikolayivska obl Ukrayina Chornomorsk botan zhurn 2009 5 4 S 583 588 Burkut K S Yelaneckij step vrazhennya Svitoglyad Naukovo populyarnij zhurnal 2023 6 S 26 27 ISSN 1819 7329 Kostilov O V Roslinnist zaproektovanogo zapovidnika Yelaneckij step Ukr botan zhurn 1987 44 2 S 77 81 25 richchya Prirodnogo zapovidnika Yelaneckij step Ekonomist Ukrainian journal Economist 2021 7 S 16 18 Resursi InternetuInformaciya na sajti Ukrayina Inkognita 19 lyutogo 2010 u Wayback Machine K yubileyu stepnoj zhemchuzhiny Zapiski ochevidca 7 zhovtnya 2013 u Wayback Machine ros Ukaz Prezidenta 22 travnya 2016 u Wayback Machine Tut mozhna pobachiti amerikanskih bizoniv Prirodnij zapovidnik Yelaneckij step Primitki mykolaivska land gov ua Arhiv originalu za 13 sichnya 2020 Procitovano 27 travnya 2020 Borejko V E Palamarchuk A O Zapovedniki Ukrainy bez glamura Monitoring narushenij zapovednogo rezhima 2003 2013 Mat nezavisimogo rassledovaniya K KEKC 2014 128 s Zakon Ukrayini Pro prirodno zapovidnij fond Ukrayini