Кула́н (Equus hemionus), або азі́йський ди́кий віслю́к (англ. Asiatic wild ass) — вид тварин родини коневих (Equidae). Зовні дуже нагадує африканського віслюка (Equus asinus), але має немало спільних ознак з конем (Equus caballus), через що кулана нерідко називають напіввіслюком. Ніколи не піддавався прирученню, на відміну від віслюка.
Кулан | |
---|---|
Перський кулан | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Непарнопалі (Perissodactyla) |
Родина: | Коневі (Equidae) |
Рід: | Кінь (Equus) |
Вид: | Кулан (E. hemionus) |
Біноміальна назва | |
Equus hemionus Pallas, 1775 | |
Розповсюдження кулана |
Опис
Він поєднує в собі ознаки осла і коня. Голова відносно велика, вуха довші, ніж у коня, але коротше, ніж у осла, а хвіст короткий, як у ослів і зебр. Забарвлення шерсті піщано-жовта, черево біле. Уздовж спини від холки до хвоста йде вузька чорно-бура смуга. Назва такого забарвлення по-казахськи звучить «кула», звідси і назва тварини — кулан.
Кулан дуже витривала тварина, пристосуватися жити в суворих умовах пустелі. Влітку поїдає злаки, осоку, полин, чагарники солянки, астрогала та інші рослини (близько 110 видів). Взимку кулан видобуває корм з-під снігу. Коли сніговий покрив досягає 40 см і більше, трав'яниста, на корені засохла рослинність стає недоступною.
Класифікація
| |||||||||||||||||||||||||
Промислове значення
Довгий час кулан був важливою промисловою твариною. Високо цінувалася його шкура, з якої виготовляли цінний сап'ян — шагрень. М'ясо і жир використовували в їжу. У народній медицині вважалося, що печінка і жир куланів виліковують багато захворювань.
У промислових і спортивних цілях полювали на куланів в Монголії, Індії, Афганістані, Сирії, Ірані, в середньоазійських районах Російської імперії. Підстерігали і вбивали цих тварин на водопоях. З багатьох місць кулани були витіснені людиною. В деяких місцях вони були винищені повністю або стали дуже рідкісними. У Забайкаллі їх ще зустрічали в 1930 р.
З території України кулан зник близько 17 століття.
Охорона
У центрі Бадхиз (Туркменія) в 1941 р. був створений спеціальний заповідник куланів.
Вжиті заходи охорони зникаючого виду забезпечили відновлення чисельності кулана. З 1956 р. його поголів'я стало збільшуватися: в 1957 р. в Бадхизі воно налічувало вже 592 особи, в 1959 р. — до 800, а до 1980 г, — 2000 голів.
З 1953 р. 8 куланів були переправлені в заповідник Барса-Кельмес на острові в Аральському морі і випущені там. Через 3-4 роки табун куланів помітно зріс, а до 1980 р. в ньому було близько 200 голів. Однак в 1981 р. через всихання Аральського моря і підвищення солоності води умови проживання цих тварин погіршилися і поголів'я їх стало скорочуватися. Тоді кулани були вивезені з острова і заповідник втратив своє колишнє значення.
Загальна чисельність куланів у світі становить близько 20 000 голів. Цей вид занесено до Червоної книги Міжнародного союзу охорони природи, а також у Червоні книги РФ і Казахстану.
Посилання
У Вікісловнику є сторінка кулан. |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Equus hemionus |
Проєкт Віківиди має дані за темою: Кулан |
- Encyclopædia Britannica definition of «Ass» [ 1 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Biodiversity Heritage Library bibliography [ 7 січня 2017 у Wayback Machine.] for Equus hemionus
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kula n Equus hemionus abo azi jskij di kij vislyu k angl Asiatic wild ass vid tvarin rodini konevih Equidae Zovni duzhe nagaduye afrikanskogo vislyuka Equus asinus ale maye nemalo spilnih oznak z konem Equus caballus cherez sho kulana neridko nazivayut napivvislyukom Nikoli ne piddavavsya priruchennyu na vidminu vid vislyuka Kulan Perskij kulan Ohoronnij status Blizkij do zagrozlivogo MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Neparnopali Perissodactyla Rodina Konevi Equidae Rid Kin Equus Vid Kulan E hemionus Binomialna nazva Equus hemionus Pallas 1775 Rozpovsyudzhennya kulana U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kulan znachennya OpisVin poyednuye v sobi oznaki osla i konya Golova vidnosno velika vuha dovshi nizh u konya ale korotshe nizh u osla a hvist korotkij yak u osliv i zebr Zabarvlennya shersti pishano zhovta cherevo bile Uzdovzh spini vid holki do hvosta jde vuzka chorno bura smuga Nazva takogo zabarvlennya po kazahski zvuchit kula zvidsi i nazva tvarini kulan Kulan duzhe vitrivala tvarina pristosuvatisya zhiti v suvorih umovah pusteli Vlitku poyidaye zlaki osoku polin chagarniki solyanki astrogala ta inshi roslini blizko 110 vidiv Vzimku kulan vidobuvaye korm z pid snigu Koli snigovij pokriv dosyagaye 40 sm i bilshe trav yanista na koreni zasohla roslinnist staye nedostupnoyu Klasifikaciya Sirijskij kulan Equus hemionus hemippus Perskij kulan Equus hemionus onager Indijskij kulan Equus hemionus khur Turkmenskij kulan Equus hemionus kulan Mongolskij kulan Equus hemionus hemionus Promislove znachennyaDovgij chas kulan buv vazhlivoyu promislovoyu tvarinoyu Visoko cinuvalasya jogo shkura z yakoyi vigotovlyali cinnij sap yan shagren M yaso i zhir vikoristovuvali v yizhu U narodnij medicini vvazhalosya sho pechinka i zhir kulaniv vilikovuyut bagato zahvoryuvan U promislovih i sportivnih cilyah polyuvali na kulaniv v Mongoliyi Indiyi Afganistani Siriyi Irani v serednoazijskih rajonah Rosijskoyi imperiyi Pidsterigali i vbivali cih tvarin na vodopoyah Z bagatoh misc kulani buli vitisneni lyudinoyu V deyakih miscyah voni buli vinisheni povnistyu abo stali duzhe ridkisnimi U Zabajkalli yih she zustrichali v 1930 r Z teritoriyi Ukrayini kulan znik blizko 17 stolittya OhoronaU centri Badhiz Turkmeniya v 1941 r buv stvorenij specialnij zapovidnik kulaniv Vzhiti zahodi ohoroni znikayuchogo vidu zabezpechili vidnovlennya chiselnosti kulana Z 1956 r jogo pogoliv ya stalo zbilshuvatisya v 1957 r v Badhizi vono nalichuvalo vzhe 592 osobi v 1959 r do 800 a do 1980 g 2000 goliv Z 1953 r 8 kulaniv buli perepravleni v zapovidnik Barsa Kelmes na ostrovi v Aralskomu mori i vipusheni tam Cherez 3 4 roki tabun kulaniv pomitno zris a do 1980 r v nomu bulo blizko 200 goliv Odnak v 1981 r cherez vsihannya Aralskogo morya i pidvishennya solonosti vodi umovi prozhivannya cih tvarin pogirshilisya i pogoliv ya yih stalo skorochuvatisya Todi kulani buli vivezeni z ostrova i zapovidnik vtrativ svoye kolishnye znachennya Zagalna chiselnist kulaniv u sviti stanovit blizko 20 000 goliv Cej vid zaneseno do Chervonoyi knigi Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi a takozh u Chervoni knigi RF i Kazahstanu PosilannyaU Vikislovniku ye storinka kulan Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Equus hemionus Proyekt Vikividi maye dani za temoyu Kulan Encyclopaedia Britannica definition of Ass 1 chervnya 2008 u Wayback Machine Biodiversity Heritage Library bibliography 7 sichnya 2017 u Wayback Machine for Equus hemionus