Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Азо́во-Сива́ський націона́льний приро́дний парк — національний парк, розташований на косі Бирючий острів, в західній частині Азовського моря, на південній території Херсонської області (Україна). Створений 25 лютого 1993 року шляхом перетворення Азово-Сиваського заповідника в національний природний парк. Загальна площа парку — 52 154 га. Вся земля є власністю парку.
 | |
| Назва на честь | Азовське море і Сиваш |
|---|---|
| 46°06′10″ пн. ш. 34°23′05″ сх. д. / 46.10277779002777265° пн. ш. 34.384722230027776391° сх. д.Координати: 46°06′10″ пн. ш. 34°23′05″ сх. д. / 46.10277779002777265° пн. ш. 34.384722230027776391° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Розташування |  Україна, Херсонська область |
| Найближче місто | 75500, Херсонська обл., м. Генічеськ, вул. Відродження, 54 |
| Площа | 574 км² |
| Засновано | 25 лютого 1993 року |
| Оператор | Державне управління справами |
| Вебсторінка | azovo-sivaskij-park.com.ua |
  Азово-Сиваський національний природний парк (Херсонська область) | |
 Азово-Сиваський національний природний парк у Вікісховищі | |
Юридично підпорядкований Державному управлінню справами. Штат установи відповідно до штатного розпису – 60 штатних одиниць.
Зонування: заповідна зона — 38 970 га, зона регульованої рекреації — 618 га, зона стаціонарної рекреації — 93 га, господарська зона — 12 473 га.
Історія
Питання заповідання прибережних районів Азовського моря і, особливо Сиваша, ставилося вже наприкінці XIX століття, коли почалось їх активне господарське освоєння. Наприкінці 20-х років минулого століття тут були розпочаті широкі комплексні дослідження, і вже у 1923 році до єдиного в той час заповідника на півдні України — «Асканія-Нова» разом з чорноморськими островами було приєднано острів Чурюк, що на Центральному Сиваші. У липні 1927 року при заповіднику «Асканія-Нова» було створено заповідник «Надморські коси», до якого увійшли окремі ділянки Північного Причорномор'я, Сиваша та Азовського моря. До кінця 1932 р. він знаходився у складі заповідника «Асканія-Нова», а з січня 1933 р. почав функціонувати як самостійна установа. В липні 1937 р. на його основі було створено два нових заповідники — Чорноморський та Азово-Сиваський. У серпні 1957 р. розпорядженням Ради Міністрів УРСР Азово-Сиваський заповідник був реорганізований в Азово-Сиваське державне заповідно-мисливське господарство, до складу якого увійшли о. Бірючий та 4 острови в Сиваші: Куюк-Тук (частина), Чурюк (частина), та Китай, а також кілометрова морська смуга навколо о. Бірючий та частина акваторії Сиваша навколо перелічених островів.
Указом Президента України від 25 лютого 1993 року № 62 у межах згаданого заповідно-мисливського господарства і його охоронної зони з акваторіями Центрального Сиваша і Азовського моря було створено Азово-Сиваський національний природний парк.
Території парку
Загальна площа парку становить 52 154 га, з них 8 469 га суходолу і 43 685 га акваторії Азовського моря, Сивашу та Утлюцького лиману. Закріплені за парком ділянки суходолу розташовані в Генічеському районі — 7 528 га (о. Бірючий та частина о. Куюк-Тук) і Новотроїцькому районі — 941 га (частина о. Чурюк з прилеглими невеликими островами). На ці території для парку оформлені державні акти на право постійного користування земельними ділянками.
Парк створений з метою збереження генофонду рослинного і тваринного світу, унікальних природних комплексів північного Приазов'я.
За функціональним зонуванням території до заповідної зони віднесено 38 970 га (Центральний Сиваш), зона регульованої рекреації займає 618 га, зона стаціонарної рекреації — 93 га, господарська зона — 12 473 га (о. Бірючий).
Природні умови
За схемою фізико-географічного районування територія парку знаходиться в межах Присивасько-Приазовської низовинної області Причорноморсько-Приазовської сухостепової провінції та Присивасько-Кримської низовинної області Кримської степової провінції сухостепової підзони степової зони України. Згідно з системою геоботанічного районування, суходільна частина парку входить до Присиваського округу підзони Приазовсько-Чорноморської степової підпровінції Причорноморської (Понтійської) провінції Європейсько-Азійської степової області.
Острів Бірючий разом з косою Федотова належить до типу приморських ландшафтів і характеризується сучасними приморськими піщано-черепашниковими лиманно-морськими рівнинами зі слаборозвинутими дерноволучними солончакуватими ґрунтами і солончаками. Особливе місце в ландшафтній структурі острова займають морські ландшафти та ландшафти внутрішніх заток.
Центральний Сиваш є морською затокою лагунного типу. В його межах виділяються так звані «посухи» — ділянки періодичного і постійного нагінного підтоплення, які в періоди посухи мають вигляд важкосуглинистих сорових солончаків. Його острови представлені слабодренованими лісовидними рівнинами з каштановими середньо- і сильносолонцюватими ґрунтами в комплексі з солонцями та лучними солончаками.
Клімат території парку помірно континентальний, зі спекотним довготривалим сухим літом і відносно короткою зимою з нестійким сніговим покривом 5-10 см завтовшки. Середня температура липня дорівнює +24 °C, при максимальній — +40 °C. Середня температура січня становить всього −3 °C, хоча мінімальна може досягати −34 °C. Кількість опадів незначна і є найменшою в Україні — близько 260 мм на рік. Для регіону характерні тривалі посухи з суховіями.
Біологічний світ
Флора
В таких кліматичних і ґрунтових умовах на Сивашах формується відносно небагата пустельна степова і солончакова рослинність з відповідною степовою фауною. Сприятливіші екологічні умови на о. Бірючому, де поширені справжні південні степи, а вздовж Утлюцького лиману — зарості очерету.
На заповідних островах Центрального Сиваша — Чурюк і Куюк-Тук, що меншою мірою зазнали антропогенного впливу, збереглися справжні степові фітоценози. Тут ростуть жовтець скіфський, дивина фіолетова, шавлія сухостепова, , поширені такі ендемічні і вузькоендемічні види як , , , . Деякі з ендеміків (, , ситник Фоміна, , , , тощо) описані з території Азово-Сиваського національного природного парку і є об'єктом подальших, в тому числі, генетичних досліджень з метою з'ясування етапів становлення і розвитку процесів видоутворення, генезису унікальних флористичних комплексів літоралі північного узбережжя Азовського моря і Сиваша. Тут зростають також плейстоценові реліктові види, що стрічаються на території України лише в районі Присивашшя — та . На вододільних площах поширені пустельні степи, в травостої яких переважають ксерофітні напівчагарники (полин кримський, курай модринний) і злаки (костриця Беккера, , ковила Лессінга та українська). На багатьох косах зустрічаються каспійсько-кермекова і подорожникова формації, а на мокрих солончаках літоральної смуги досить поширена пустельно-галофітна рослинність, до складу якої входять солонець трав'янистий, содник простертий, , кермек напівчагарниковий, , лутига татарська тощо.
Загальна кількість видів рослин, що ростуть на території парку — 308, з них 12 занесені в Червону книгу України.
Фауна
Прибережні райони Азовського та Чорного морів, особливо Сивашів з їх численними островами та півостровами, є місцем концентрації багатьох птахів, яких приваблюють м'якість клімату, багаті кормові угіддя та добре захищені ділянки для гніздування. Територія парку розташована у межах великого перелітного шляху, і численні зграї птахів зупиняються тут для відпочинку під час міграцій.
Ще в 1976 році територія Сивашів (затока Сиваш), загальною площею 45 700 га, була проголошена водно-болотним угіддям міжнародного значення, тобто стала об'єктом Рамсарської конвенції 1971 року. В 1995 р. постановою Кабінету Міністрів України № 935 серед 22 водно-болотних угідь міжнародного значення було затверджено і водно-болотне угіддя «Центральний Сиваш», площею 80 000 га.
Ця затока є особливо цінним угіддям для водно-болотних птахів взимку. В сезонних скупченнях впродовж року реєструється понад 1 млн птахів (мартини, качки, болотяні крячки, кулики, лебідь-шипун, галагаз, чаплі тощо); в тому числі рідкісні, вразливі та зникаючі види, занесені до Червоної книги України, такі як зуйок морський, ходуличник, кулик-сорока, савка, мартин каспійський та орлан-білохвіст. Поряд у степах Присивашшя і на о. Бірючий стрічаються дрофа, хохітва, журавлі степовий та сірий, луні польовий та степовий, беркут, підорлик великий, балабан, сапсан, боривітер степовий. Всього в парку зареєстровано 30 видів «червонокнижних» птахів. З них орлан-білохвіст й хохітва занесені також до Європейського Червоного списку. В угіддях може перебувати понад 1 % особин популяцій казарки червоноволої та грязьовика, що тут зимують. Загалом на території парку зареєстровано 197 видів птахів.
Степові різнотрав'я о. Бірючого сприяли формуванню тут чисельних популяцій акліматизованих тварин. Роботи з акліматизації були розпочаті ще в 1928 році. Максимальну чисельність оленя благородного (830 голів) тут було відмічено у 1992 році, лані — у 1991 році (1425 голів), муфлона — у 1992 році (987голів), кулана — у 1994 році (37 голів). Із мисливських птахів тут акліматизовано фазана звичайного, чисельність якого періодично сягає декількох сотень. Крім того, на острові Бірючий склалися сприятливі умови для існування аборигенних видів фауни, таких як сірий заєць, лисиця та акліматизованого єнотовидного собаки. Чисельність цих тварин, зважаючи на напружену в регіоні епідеміологічну ситуацію, постійно доводиться регулювати.
Загалом у межах парку нараховується понад 5 тисяч видів тварин, серед яких 250 видів — хребетні. З амфібій часто трапляються ропуха зелена та жаба озерна, серед рептилій чисельні ящірка прудка, , вужі звичайний та водяний. Із 26 зареєстрованих на акваторіях парку видів риб промислове значення мають глось та калкан, бички лисун мармуровий, бобир і Кніповича, осетер російський, севрюга, а також нещодавно акліматизований в Азовському морі далекосхідний вид кефалі — пелінгас.
У парку охороняються також чимало видів тварин, занесених до Червоної книги України: тушканчик великий, тхір степовий, дельфін-азовка, полози чотирисмугий і жовточеревий, мідянка, гадюка степова, а також два види гідроїдних поліпів, по одному виду кільчастих червів і ракоподібних та 5 видів комах: емпуза піщана, , , криптохіл червонуватий, , стиз смугастий, левкомігус білосніжний.
Загалом на території НПП живуть 250 видів тварин, з них 48 занесені до Червоної книги України.
Стан збереження біорізноманіття
У 2000 р. закритим Указом Президента України Л. Кучми Азово-Сиваський національний парк був вилучений із відання Мінлісгоспу України і переданий до Державного управління справами. Таким чином національний парк був перетворений на зону сафарі для оточення Президента України. 2 вересня 2005 р. Мінприроди України затвердило чергове Положення щодо даного парку, де пунктами 4.2.2. і 4.2.4. дозволялося проведення полювання у господарській зоні та зоні регульованої рекреації. Проведення полювань у даному парку дозволяв і Проект організації території, затверджений Мінприроди України. Проте у 2010 р. було прийнято доповнення до Закону України «Про природно-заповідний фонд України», яким будь-яке полювання в національних парках і біосферних заповідниках заборонялося.
У нинішній час в Азово-Сиваському національному парку часто проводяться полювання, переважна їх більшість відбувається на косі Бирючій. Для іменитих мисливців там споруджено 3 мисливські вежі, 10 мисливських будиночків (Модуль, Білий, Червоний тощо), сауна, вертолітний майданчик, таксидермічна майстерня, місця для пікніків (Лісовий куточок, Лиманське), 3 вольєри, 10 живопасток. Мисливців обслуговує 8 єгерів (при цьому наукових співробітників у парку всього 2 і тільки один фахівець із рекреації — і це з 66 чоловік персоналу парку).
У 2012—2013 роках Мінприроди України видало парку ліміти на відстріл 50 оленів і 70 ланей на рік. У 2008 році в парку було відстріляно і виловлено 36 оленів і 103 лані. Крім того, в парку дозволено полювання на качок, гусей, муфлонів, зайців, фазанів.
Крім цього, в парку систематично ведеться боротьба з так званими «шкідниками», тільки у 2008 р. в парку було вбито 15 лисиць і 8 єнотовидних собак. Для організації полювань на Бирючому парк зосередив величезну кількість мисливських тварин. На 2009 р. тут налічувалося 1293 олені благородних, 2407 лані, 111 куланів, 82 муфлони, а також 22 коня і 2216 фазанів. Через надмірне випасання відбувається масове знищення рідкісних степових рослин (навантаження становило у 2009 р — 536 копитних на 1000 га).
Крім цього, на Бирючому відбувається систематичне сінокосіння (ліміт — 50-200 га), є багато пасік (у тому числі і на заповідних ділянках), і величезна кількість доріг для мисливців (81 км). Усе це негативно впливає на збереження унікального цілинного степу та місцевого біорізноманіття.
Перевірка 9 травня 2015 р.
Незважаючи на статус національного парку, згідно із законом відкритого для відвідування, Азово-Сиваський національний парк досі протизаконно є режимним об'єктом і закритий для вільного відвідування.
Перевірка дотримання заповідного й охоронного режимів велася на острові Бирючому, що має площу 7232 га. Згідно Проекту організації території парку, 250 га острова відведено під заповідну зону. Проте ця зона в натурі не виділена, і де вона розташована, ніхто ні знає. Аншлагів, що вказують на її межі в парку також немає. На Бирючому було виявлено три пасіки із загальною кількістю близько 120 вуликів. Лімітів на утримання пасік від Мінприроди парк не має.
На Бирючому було виявлено три мисливські вишки, вертолітний майданчик, близько 200 живоловок для відлову диких копитних, 4 мисливські будиночки (серед них один — Хрущова, один — Лазаренка), вертолітний майданчик. У парку на Бирючому відбувається сінокосіння в травні-червні за допомогою тракторів. У Проекті організації парку і в Положенні про парк досі є незаконні пункти про проведення в національному парку полювання. На Бирючому є величезна кількість ланей і оленів, на чому парк заробляє, відловлюючи цих тварин і продаючи їх у мисливські господарства. По суті нацпарк перетворився на звірорадгосп з вирощування і продажу копитних. Надмірне перенаселення копитними завдає значного екологічного збитку флорі парку.
На фото — в парку величезна кількість доріг, маса вуликів, є мисливські вишки, незаконні скотомогильники, ведуться косовиці, які негативно впливають на диких бджолиних, а також мисливські будиночки, вертолітний майданчик, живопастка. В'їзд у Азово-Сиваський нацпарк закритий.
Галерея
Джерела
- Сайт державного управління справами [ 8 березня 2017 у Wayback Machine.]
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Географічна енциклопедія України (у 3-х томах). Київ, 1993.
Посилання
- Азово-Сиваський національний природний парк [ 15 лютого 2021 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Азово-Сиваський національний природний парк, «Україна Інкогніта» [ 14 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Сиваш у «WikiMapia» [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Azo vo Siva skij naciona lnij priro dnij park nacionalnij park roztashovanij na kosi Biryuchij ostriv v zahidnij chastini Azovskogo morya na pivdennij teritoriyi Hersonskoyi oblasti Ukrayina Stvorenij 25 lyutogo 1993 roku shlyahom peretvorennya Azovo Sivaskogo zapovidnika v nacionalnij prirodnij park Zagalna plosha parku 52 154 ga Vsya zemlya ye vlasnistyu parku Azovo Sivaskij nacionalnij prirodnij parkNazva na chestAzovske more i Sivash46 06 10 pn sh 34 23 05 sh d 46 10277779002777265 pn sh 34 384722230027776391 sh d 46 10277779002777265 34 384722230027776391 Koordinati 46 06 10 pn sh 34 23 05 sh d 46 10277779002777265 pn sh 34 384722230027776391 sh d 46 10277779002777265 34 384722230027776391Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Hersonska oblastNajblizhche misto75500 Hersonska obl m Genichesk vul Vidrodzhennya 54Plosha574 km Zasnovano25 lyutogo 1993 rokuOperatorDerzhavne upravlinnya spravamiVebstorinkaazovo sivaskij park com uaAzovo Sivaskij nacionalnij prirodnij park Hersonska oblast Azovo Sivaskij nacionalnij prirodnij park u Vikishovishi Yuridichno pidporyadkovanij Derzhavnomu upravlinnyu spravami Shtat ustanovi vidpovidno do shtatnogo rozpisu 60 shtatnih odinic Zonuvannya zapovidna zona 38 970 ga zona regulovanoyi rekreaciyi 618 ga zona stacionarnoyi rekreaciyi 93 ga gospodarska zona 12 473 ga IstoriyaPitannya zapovidannya priberezhnih rajoniv Azovskogo morya i osoblivo Sivasha stavilosya vzhe naprikinci XIX stolittya koli pochalos yih aktivne gospodarske osvoyennya Naprikinci 20 h rokiv minulogo stolittya tut buli rozpochati shiroki kompleksni doslidzhennya i vzhe u 1923 roci do yedinogo v toj chas zapovidnika na pivdni Ukrayini Askaniya Nova razom z chornomorskimi ostrovami bulo priyednano ostriv Churyuk sho na Centralnomu Sivashi U lipni 1927 roku pri zapovidniku Askaniya Nova bulo stvoreno zapovidnik Nadmorski kosi do yakogo uvijshli okremi dilyanki Pivnichnogo Prichornomor ya Sivasha ta Azovskogo morya Do kincya 1932 r vin znahodivsya u skladi zapovidnika Askaniya Nova a z sichnya 1933 r pochav funkcionuvati yak samostijna ustanova V lipni 1937 r na jogo osnovi bulo stvoreno dva novih zapovidniki Chornomorskij ta Azovo Sivaskij U serpni 1957 r rozporyadzhennyam Radi Ministriv URSR Azovo Sivaskij zapovidnik buv reorganizovanij v Azovo Sivaske derzhavne zapovidno mislivske gospodarstvo do skladu yakogo uvijshli o Biryuchij ta 4 ostrovi v Sivashi Kuyuk Tuk chastina Churyuk chastina ta Kitaj a takozh kilometrova morska smuga navkolo o Biryuchij ta chastina akvatoriyi Sivasha navkolo perelichenih ostroviv Ukazom Prezidenta Ukrayini vid 25 lyutogo 1993 roku 62 u mezhah zgadanogo zapovidno mislivskogo gospodarstva i jogo ohoronnoyi zoni z akvatoriyami Centralnogo Sivasha i Azovskogo morya bulo stvoreno Azovo Sivaskij nacionalnij prirodnij park Teritoriyi parkuBiryuchij ostriv na teritoriyi parku Zagalna plosha parku stanovit 52 154 ga z nih 8 469 ga suhodolu i 43 685 ga akvatoriyi Azovskogo morya Sivashu ta Utlyuckogo limanu Zakripleni za parkom dilyanki suhodolu roztashovani v Genicheskomu rajoni 7 528 ga o Biryuchij ta chastina o Kuyuk Tuk i Novotroyickomu rajoni 941 ga chastina o Churyuk z prileglimi nevelikimi ostrovami Na ci teritoriyi dlya parku oformleni derzhavni akti na pravo postijnogo koristuvannya zemelnimi dilyankami Park stvorenij z metoyu zberezhennya genofondu roslinnogo i tvarinnogo svitu unikalnih prirodnih kompleksiv pivnichnogo Priazov ya Za funkcionalnim zonuvannyam teritoriyi do zapovidnoyi zoni vidneseno 38 970 ga Centralnij Sivash zona regulovanoyi rekreaciyi zajmaye 618 ga zona stacionarnoyi rekreaciyi 93 ga gospodarska zona 12 473 ga o Biryuchij Prirodni umoviZa shemoyu fiziko geografichnogo rajonuvannya teritoriya parku znahoditsya v mezhah Prisivasko Priazovskoyi nizovinnoyi oblasti Prichornomorsko Priazovskoyi suhostepovoyi provinciyi ta Prisivasko Krimskoyi nizovinnoyi oblasti Krimskoyi stepovoyi provinciyi suhostepovoyi pidzoni stepovoyi zoni Ukrayini Zgidno z sistemoyu geobotanichnogo rajonuvannya suhodilna chastina parku vhodit do Prisivaskogo okrugu pidzoni Priazovsko Chornomorskoyi stepovoyi pidprovinciyi Prichornomorskoyi Pontijskoyi provinciyi Yevropejsko Azijskoyi stepovoyi oblasti Ostriv Biryuchij razom z kosoyu Fedotova nalezhit do tipu primorskih landshaftiv i harakterizuyetsya suchasnimi primorskimi pishano cherepashnikovimi limanno morskimi rivninami zi slaborozvinutimi dernovoluchnimi solonchakuvatimi gruntami i solonchakami Osoblive misce v landshaftnij strukturi ostrova zajmayut morski landshafti ta landshafti vnutrishnih zatok Centralnij Sivash ye morskoyu zatokoyu lagunnogo tipu V jogo mezhah vidilyayutsya tak zvani posuhi dilyanki periodichnogo i postijnogo naginnogo pidtoplennya yaki v periodi posuhi mayut viglyad vazhkosuglinistih sorovih solonchakiv Jogo ostrovi predstavleni slabodrenovanimi lisovidnimi rivninami z kashtanovimi seredno i silnosoloncyuvatimi gruntami v kompleksi z soloncyami ta luchnimi solonchakami Klimat teritoriyi parku pomirno kontinentalnij zi spekotnim dovgotrivalim suhim litom i vidnosno korotkoyu zimoyu z nestijkim snigovim pokrivom 5 10 sm zavtovshki Serednya temperatura lipnya dorivnyuye 24 C pri maksimalnij 40 C Serednya temperatura sichnya stanovit vsogo 3 C hocha minimalna mozhe dosyagati 34 C Kilkist opadiv neznachna i ye najmenshoyu v Ukrayini blizko 260 mm na rik Dlya regionu harakterni trivali posuhi z suhoviyami Biologichnij svitFlora V takih klimatichnih i gruntovih umovah na Sivashah formuyetsya vidnosno nebagata pustelna stepova i solonchakova roslinnist z vidpovidnoyu stepovoyu faunoyu Spriyatlivishi ekologichni umovi na o Biryuchomu de poshireni spravzhni pivdenni stepi a vzdovzh Utlyuckogo limanu zarosti ocheretu Na zapovidnih ostrovah Centralnogo Sivasha Churyuk i Kuyuk Tuk sho menshoyu miroyu zaznali antropogennogo vplivu zbereglisya spravzhni stepovi fitocenozi Tut rostut zhovtec skifskij divina fioletova shavliya suhostepova poshireni taki endemichni i vuzkoendemichni vidi yak Deyaki z endemikiv sitnik Fomina tosho opisani z teritoriyi Azovo Sivaskogo nacionalnogo prirodnogo parku i ye ob yektom podalshih v tomu chisli genetichnih doslidzhen z metoyu z yasuvannya etapiv stanovlennya i rozvitku procesiv vidoutvorennya genezisu unikalnih floristichnih kompleksiv litorali pivnichnogo uzberezhzhya Azovskogo morya i Sivasha Tut zrostayut takozh plejstocenovi reliktovi vidi sho strichayutsya na teritoriyi Ukrayini lishe v rajoni Prisivashshya ta Na vododilnih ploshah poshireni pustelni stepi v travostoyi yakih perevazhayut kserofitni napivchagarniki polin krimskij kuraj modrinnij i zlaki kostricya Bekkera kovila Lessinga ta ukrayinska Na bagatoh kosah zustrichayutsya kaspijsko kermekova i podorozhnikova formaciyi a na mokrih solonchakah litoralnoyi smugi dosit poshirena pustelno galofitna roslinnist do skladu yakoyi vhodyat solonec trav yanistij sodnik prostertij kermek napivchagarnikovij lutiga tatarska tosho Zagalna kilkist vidiv roslin sho rostut na teritoriyi parku 308 z nih 12 zaneseni v Chervonu knigu Ukrayini Fauna Samici lani na Biryuchomu ostrovi Priberezhni rajoni Azovskogo ta Chornogo moriv osoblivo Sivashiv z yih chislennimi ostrovami ta pivostrovami ye miscem koncentraciyi bagatoh ptahiv yakih privablyuyut m yakist klimatu bagati kormovi ugiddya ta dobre zahisheni dilyanki dlya gnizduvannya Teritoriya parku roztashovana u mezhah velikogo perelitnogo shlyahu i chislenni zgrayi ptahiv zupinyayutsya tut dlya vidpochinku pid chas migracij She v 1976 roci teritoriya Sivashiv zatoka Sivash zagalnoyu plosheyu 45 700 ga bula progoloshena vodno bolotnim ugiddyam mizhnarodnogo znachennya tobto stala ob yektom Ramsarskoyi konvenciyi 1971 roku V 1995 r postanovoyu Kabinetu Ministriv Ukrayini 935 sered 22 vodno bolotnih ugid mizhnarodnogo znachennya bulo zatverdzheno i vodno bolotne ugiddya Centralnij Sivash plosheyu 80 000 ga Cya zatoka ye osoblivo cinnim ugiddyam dlya vodno bolotnih ptahiv vzimku V sezonnih skupchennyah vprodovzh roku reyestruyetsya ponad 1 mln ptahiv martini kachki bolotyani kryachki kuliki lebid shipun galagaz chapli tosho v tomu chisli ridkisni vrazlivi ta znikayuchi vidi zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini taki yak zujok morskij hodulichnik kulik soroka savka martin kaspijskij ta orlan bilohvist Poryad u stepah Prisivashshya i na o Biryuchij strichayutsya drofa hohitva zhuravli stepovij ta sirij luni polovij ta stepovij berkut pidorlik velikij balaban sapsan boriviter stepovij Vsogo v parku zareyestrovano 30 vidiv chervonoknizhnih ptahiv Z nih orlan bilohvist j hohitva zaneseni takozh do Yevropejskogo Chervonogo spisku V ugiddyah mozhe perebuvati ponad 1 osobin populyacij kazarki chervonovoloyi ta gryazovika sho tut zimuyut Zagalom na teritoriyi parku zareyestrovano 197 vidiv ptahiv Stepovi riznotrav ya o Biryuchogo spriyali formuvannyu tut chiselnih populyacij aklimatizovanih tvarin Roboti z aklimatizaciyi buli rozpochati she v 1928 roci Maksimalnu chiselnist olenya blagorodnogo 830 goliv tut bulo vidmicheno u 1992 roci lani u 1991 roci 1425 goliv muflona u 1992 roci 987goliv kulana u 1994 roci 37 goliv Iz mislivskih ptahiv tut aklimatizovano fazana zvichajnogo chiselnist yakogo periodichno syagaye dekilkoh soten Krim togo na ostrovi Biryuchij sklalisya spriyatlivi umovi dlya isnuvannya aborigennih vidiv fauni takih yak sirij zayec lisicya ta aklimatizovanogo yenotovidnogo sobaki Chiselnist cih tvarin zvazhayuchi na napruzhenu v regioni epidemiologichnu situaciyu postijno dovoditsya regulyuvati Zagalom u mezhah parku narahovuyetsya ponad 5 tisyach vidiv tvarin sered yakih 250 vidiv hrebetni Z amfibij chasto traplyayutsya ropuha zelena ta zhaba ozerna sered reptilij chiselni yashirka prudka vuzhi zvichajnij ta vodyanij Iz 26 zareyestrovanih na akvatoriyah parku vidiv rib promislove znachennya mayut glos ta kalkan bichki lisun marmurovij bobir i Knipovicha oseter rosijskij sevryuga a takozh neshodavno aklimatizovanij v Azovskomu mori dalekoshidnij vid kefali pelingas U parku ohoronyayutsya takozh chimalo vidiv tvarin zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini tushkanchik velikij thir stepovij delfin azovka polozi chotirismugij i zhovtocherevij midyanka gadyuka stepova a takozh dva vidi gidroyidnih polipiv po odnomu vidu kilchastih cherviv i rakopodibnih ta 5 vidiv komah empuza pishana kriptohil chervonuvatij stiz smugastij levkomigus bilosnizhnij Zagalom na teritoriyi NPP zhivut 250 vidiv tvarin z nih 48 zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini Stan zberezhennya bioriznomanittyaU 2000 r zakritim Ukazom Prezidenta Ukrayini L Kuchmi Azovo Sivaskij nacionalnij park buv viluchenij iz vidannya Minlisgospu Ukrayini i peredanij do Derzhavnogo upravlinnya spravami Takim chinom nacionalnij park buv peretvorenij na zonu safari dlya otochennya Prezidenta Ukrayini 2 veresnya 2005 r Minprirodi Ukrayini zatverdilo chergove Polozhennya shodo danogo parku de punktami 4 2 2 i 4 2 4 dozvolyalosya provedennya polyuvannya u gospodarskij zoni ta zoni regulovanoyi rekreaciyi Provedennya polyuvan u danomu parku dozvolyav i Proekt organizaciyi teritoriyi zatverdzhenij Minprirodi Ukrayini Prote u 2010 r bulo prijnyato dopovnennya do Zakonu Ukrayini Pro prirodno zapovidnij fond Ukrayini yakim bud yake polyuvannya v nacionalnih parkah i biosfernih zapovidnikah zaboronyalosya U ninishnij chas v Azovo Sivaskomu nacionalnomu parku chasto provodyatsya polyuvannya perevazhna yih bilshist vidbuvayetsya na kosi Biryuchij Dlya imenitih mislivciv tam sporudzheno 3 mislivski vezhi 10 mislivskih budinochkiv Modul Bilij Chervonij tosho sauna vertolitnij majdanchik taksidermichna majsternya miscya dlya piknikiv Lisovij kutochok Limanske 3 volyeri 10 zhivopastok Mislivciv obslugovuye 8 yegeriv pri comu naukovih spivrobitnikiv u parku vsogo 2 i tilki odin fahivec iz rekreaciyi i ce z 66 cholovik personalu parku U 2012 2013 rokah Minprirodi Ukrayini vidalo parku limiti na vidstril 50 oleniv i 70 lanej na rik U 2008 roci v parku bulo vidstrilyano i vilovleno 36 oleniv i 103 lani Krim togo v parku dozvoleno polyuvannya na kachok gusej mufloniv zajciv fazaniv Krim cogo v parku sistematichno vedetsya borotba z tak zvanimi shkidnikami tilki u 2008 r v parku bulo vbito 15 lisic i 8 yenotovidnih sobak Dlya organizaciyi polyuvan na Biryuchomu park zoserediv velicheznu kilkist mislivskih tvarin Na 2009 r tut nalichuvalosya 1293 oleni blagorodnih 2407 lani 111 kulaniv 82 mufloni a takozh 22 konya i 2216 fazaniv Cherez nadmirne vipasannya vidbuvayetsya masove znishennya ridkisnih stepovih roslin navantazhennya stanovilo u 2009 r 536 kopitnih na 1000 ga Krim cogo na Biryuchomu vidbuvayetsya sistematichne sinokosinnya limit 50 200 ga ye bagato pasik u tomu chisli i na zapovidnih dilyankah i velichezna kilkist dorig dlya mislivciv 81 km Use ce negativno vplivaye na zberezhennya unikalnogo cilinnogo stepu ta miscevogo bioriznomanittya Perevirka 9 travnya 2015 r Nezvazhayuchi na status nacionalnogo parku zgidno iz zakonom vidkritogo dlya vidviduvannya Azovo Sivaskij nacionalnij park dosi protizakonno ye rezhimnim ob yektom i zakritij dlya vilnogo vidviduvannya Perevirka dotrimannya zapovidnogo j ohoronnogo rezhimiv velasya na ostrovi Biryuchomu sho maye ploshu 7232 ga Zgidno Proektu organizaciyi teritoriyi parku 250 ga ostrova vidvedeno pid zapovidnu zonu Prote cya zona v naturi ne vidilena i de vona roztashovana nihto ni znaye Anshlagiv sho vkazuyut na yiyi mezhi v parku takozh nemaye Na Biryuchomu bulo viyavleno tri pasiki iz zagalnoyu kilkistyu blizko 120 vulikiv Limitiv na utrimannya pasik vid Minprirodi park ne maye Na Biryuchomu bulo viyavleno tri mislivski vishki vertolitnij majdanchik blizko 200 zhivolovok dlya vidlovu dikih kopitnih 4 mislivski budinochki sered nih odin Hrushova odin Lazarenka vertolitnij majdanchik U parku na Biryuchomu vidbuvayetsya sinokosinnya v travni chervni za dopomogoyu traktoriv U Proekti organizaciyi parku i v Polozhenni pro park dosi ye nezakonni punkti pro provedennya v nacionalnomu parku polyuvannya Na Biryuchomu ye velichezna kilkist lanej i oleniv na chomu park zaroblyaye vidlovlyuyuchi cih tvarin i prodayuchi yih u mislivski gospodarstva Po suti nacpark peretvorivsya na zviroradgosp z viroshuvannya i prodazhu kopitnih Nadmirne perenaselennya kopitnimi zavdaye znachnogo ekologichnogo zbitku flori parku Na foto v parku velichezna kilkist dorig masa vulikiv ye mislivski vishki nezakonni skotomogilniki vedutsya kosovici yaki negativno vplivayut na dikih bdzholinih a takozh mislivski budinochki vertolitnij majdanchik zhivopastka V yizd u Azovo Sivaskij nacpark zakritij GalereyaDzherelaSajt derzhavnogo upravlinnya spravami 8 bereznya 2017 u Wayback Machine LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Geografichna enciklopediya Ukrayini u 3 h tomah Kiyiv 1993 PosilannyaAzovo Sivaskij nacionalnij prirodnij park 15 lyutogo 2021 u Wayback Machine VUE Azovo Sivaskij nacionalnij prirodnij park Ukrayina Inkognita 14 serpnya 2011 u Wayback Machine Sivash u WikiMapia Arhivovano 25 serpnya 2011 u WebCite