Куюк-Тук

Куюк-Тук — український острів, що знаходиться в західній частині затоки Сиваш Азовського моря, на території Генічеського району Херсонської області. На острові є заповідник площею 265 Га, а сам острів знаменитий тим, що його площа жодного разу не оралася.

Острів Куюк-Тук
Куюк-Тук
Географія
46°05′59″ пн. ш. 34°24′57″ сх. д. / 46.09972222224977401° пн. ш. 34.41583333336077288° сх. д. / 46.09972222224977401; 34.41583333336077288Координати: 46°05′59″ пн. ш. 34°24′57″ сх. д. / 46.09972222224977401° пн. ш. 34.41583333336077288° сх. д. / 46.09972222224977401; 34.41583333336077288
Місцерозташування	Європа
Площа	184 км²
Довжина	23.3 км
Ширина	19.2 км
Найвища точка	23 м
Країна
Україна
Регіон	Херсонська область Генічеський район
(Адм. одиниця)	Херсонська область
Населення	0 (2020)
Острів Куюк-Тук Острів Куюк-Тук (Україна)

Північно-західна частина острова розташована в межах Азово-Сиваського національного заповіднику, створеного 25 лютого 1993 року з загальною площею 52 154 га, і угіддя «Центральний Сиваш», затвердженого в 1976 році з загальною площею 45 700 Га.

Загальна площа острова становить 184 км², його довжина 23.3 км, а ширина 19.2 км. Найвища точка острова розташована на висоті 23 метри, а середня висота становить близько 20 метрів.

Неподалік від острова розташовано два опорних пункти державної геодезичної мережі, а також Азово-Чорноморська орнітологічна станція.

Острів Куюк-Тук незначно витягнутий з північного сходу на південний захід. Береги острова звивисті, чергуються пологі й обривисті, з берегами та без, висотою 4-9 метри. Південна частина острова переходить в мілину. Є кілька тимчасових водойм. кілька ділянок зі стрімким берегом й пляжем. Острів відділений від материка протокою з мілинами довжиною в 3 км та шириною 0.8-2.8 км, однак, у острова існує також і дорожнє сполучення з материком, яке було утворено через штучний перешийок з іншим островом. А також, на самому острові в певній кількості присутні польові (ґрунтові) дороги.

Населення острова на 2020 рік повністю відсутнє — острів безлюдний, однак, на острові Куюк-Тук водно-болотні угіддя є місцем гніздування, зимування і міграції безлічі птахів, в тому числі пеганки, берегової ластівки, бджолоїдки звичайної та багатьох інших.

Рослинність острова пустельна степова і солончакова. Ґрунти каштанові, присутні солончаки та солонці. Значна площа навесні покрита тюльпаном Ґеснера.

Середня кількість опадів на острові — 617 міліметрів на рік, а середня температура дорівнює 10 ° С.

Примітки

1. (unspecified title) — 2018.
2. . samovar.travel. Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 3 липня 2020.
3. . esu.com.ua. Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 3 липня 2020.
4. Куюк-Тук [ 4 липня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [вебсайт]. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006.
5. . www.geonames.org. Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 3 липня 2020.

Джерела

• Атлас автомобільних доріг України. ДНВП Картографія, 2006 р.
• Лист карти L-36-069.
• Національний атлас України. 2008 р.
• Planitarium.ru [ 5 липня 2020 у Wayback Machine.]
• Котов М. І., Попович Ф. Я. Рослинність і флора острова Куюк-Тук // УБОЖ. 1971. Т. 28, № 3; Фіторізноманіття національних природних парків України. 2003 р.