Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ропуха зелена | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pseudepidalea viridis (Laurenti, 1768) | ||||||||||||||||
 Поширення | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Ропуха зелена (Pseudepidalea viridis) — вид земноводних, що входять до роду Зелена ропуха (Pseudepidalea), родини ропухових (Bufonidae) ряду безхвостих земноводних (Anura).
За різними підрахунками, вид у межах європейської та азійської частин свого ареалу представлений 8-10 підвидами. У фауні України живе номінативний підвид.
Ареал
Ареал зеленої ропухи пролягає від Західної Франції і далі на схід охоплює майже всі європейські країни, в тому числі південь Швеції, країни Балтії, Білорусь, Україну. В Росії на півночі доходить до Псковської, Вологодської, Кіровської та Пермської областей, а на сході — до Середнього Уралу. У південному напрямку поширені до Північної Африки, Малої та Передньої Азії, Аравійського півострова і далі на схід до Західного Китаю та Монголії, де представлені тетраплоїди цієї групи.
Зелена ропуха в Україні трапляється майже повсюдно. У гірських районах Карпат та Криму піднімається на висоту понад 1000 метрів. Результати порівняння мінливості розмірних характеристик тіла й кінцівок зелених ропух з різних ділянок ареалу як в Україні, так і в прилеглих регіонах показали цілий ряд достовірних відмінностей, пов'язаних з індивідуальною, внутрішньопопуляційною та міжпопуляційною мінливістю.
Зелена ропуха, будучи у своєму поширенні пов'язаною зі степовими біотопами, у лісовій та в лісостеповій зонах також тримається відкритих ділянок (вирубок, просік, полів, луків, орних земель). Другою особливістю зеленої ропухи є значна синантропність — вид звичайний у різних типах населених пунктів, починаючи з великих міст і закінчуючи сільською місцевістю.
Чисельність
Дані обліків у сезон розмноження та після його закінчення суттєво відмінні. Так, на півдні України (Запорізька, Херсонська області) у весняний період щільність зелених ропух на місцях нересту може досягати 80-100 і більше особин на 100 м берегових ділянок, а згодом у типових місцях свого перебування — 10-20 особин на 100 м маршруту. У Дніпропетровській області щільність зелених ропух у відкритих біотопах становить 0,05-0,1 ос./га.
Прив'язаність зелених ропух після закінчення сезону розмноження до водойм неістотна.
Зовнішній вигляд
Довжина тіла зеленої ропухи становить звичайно 50-80 мм (рідше — до 140 мм), забарвлення дуже мінливе, та найчастіше верх тіла оливково-зелених тонів з округлими темно-зеленими плямами, виявленість та розміри яких часто змінюються залежно від статі (в самиць плями зазвичай більші та контрастніші) та географічного поширення (самці південних популяцій у східній частині ареалу характеризуються меншою плямистістю, аж до її повної відсутності). Характер розташування плям та їхня конфігурація протягом усього життя не змінюються.
Черевний бік однотонного білувато-сірого кольору з більш або менш виявленими дрібними плямами часто неправильної форми. На спинному боці є бородавки, ступінь виявленості та шпичастість яких збільшується у популяціях в південно-східному напрямку, що є характернішим для самців. По боках тулуба є подекуди дрібні бородавки червонуватих відтінків. На передпліччі та гомілці зазвичай по 3 поперечні плями-смуги. На внутрішньому боці передплесни розвинена шкіряна складка, найдовший палець задньої кінцівки, як правило, має поодинокі зчленувальні горбочки, пальці задніх кінцівок характеризуються розвитком плавальних перетинок різного ступеня прояву.
Зіниця горизонтальна, барабанна перетинка є, позад очей розташовані округлі залози-паротиди. Статевий диморфізм, крім особливостей забарвлення та бородавчатості, виявлений у дрібніших розмірах самців, наявності в них внутрішнього непарного горлового резонатора та розвитку шлюбних мозолів на перших двох пальцях передніх кінцівок.
Генетика
Диплоїдний набір Ропухи зеленої з різних ділянок України представлений 22 двоплечими хромосомами (2n = 22, NF = 44).
Зеленим ропухам притаманний незначний рівень мінливості рівня гетерозиготності, що лежить у межах Н = 0,009-0,103.
Життя у природі
Початок весняної активності у південних регіонах зазвичай припадає на кінець лютого — березень при прогріванні повітря в середньому до 10 °C і води до 5-8°С. При поверненні весняних холодів активність часто не припиняється у зв'язку з тим, що зелені ропухи при цьому тримаються у воді, температура якої на декілька градусів перевищує температуру повітря. Так, у східних ділянках ареалу (Туркменистан) ропухи перебували на нересті під час снігопаду навесні при падінні температури повітря до 3-5°С. На Південному березі Криму зелені ропухи можуть бути активні у зимові місяці.
Під час сезону розмноження зелені ропухи часто бувають активні цілодобово, після його закінчення для них характерний присмерково-нічний спосіб життя.
Розмноження
Місцем відкладання ікри слугують різні типи водойм, у тому числі калюжі, стариці річок, озера, стави, дренажні та зрошувальні канали, заповнені водою колії ґрунтових доріг, калюжі біля водонапірних веж, тимчасові водойми на зрошуваних полях тощо. Можливо, це певною мірою також зумовлене й тим, що розвиток ікри та пуголовків може відбуватися у водоймах з різними гідрохімічними характеристиками, включаючи підвищену солоність води, насиченість (нерест ропух, ікру та личинок нерідко відзначали у прибережних солонуватих водоймах біля моря й лиманів, у стічних канавах на тваринницьких фермах і т. д.).
Нерестовий період, як вже зазначалося, порівняно з сірою ропухою розтягнутий, і співаючі самці на місцях розмноження присутні з березня по червень-липень. Після й відкладання ікри самці, на відміну від самиць, деякий час ще залишаються у водоймах (є підтвердження охорони ними кладки).
Кількість ікринок, відкладених однією самицею, становить 3-5 тис., хоча в окремих особин вона може сягати 15-30 тис. Ікра розташована звичайно у два ряди, діаметр ікринок становить 2,34-2,35 мм. Довжина ікряних шнурів, які звичайно відкладаються біля берега на глибині 10-20 см, становить 7-10 м.
За даними лабораторних спостережень та польових досліджень, вилуплення личинок при температурі води 15-18°С відбувається через 3-5 днів. Перші 2-3 дні личинки залишаються малорухомими, потім починають активно рухатися й живитися. Їхні розміри у цей час незначні й становлять 3-4 мм. Тривалість личинкового розвитку при середній денній температурі повітря 15-20°С становить 30-50 днів.
Довжина тіла пуголовків у кінці розвитку мінлива й зазвичай сягає 25-45 мм (з хвостом). По завершенні метаморфозу молоді особини широко мігрують від місць личинкового розвитку, і їхня чисельність на прилеглих до водойм ділянках у цей час досягає понад 100 особин на 100 м маршрутного обліку.
Зелені ропухи у денний час можуть активно займати найрізноманітніші сховища, і їх нерідко виявляли у норах гризунів, купах каміння, порожнинах ґрунту, у листовій підстилці та дерні, у підвалах, під пнями й коренями дерев; у м'якому ґрунті вони здатні викопувати неглибокі нори до 10-20 см.
При освоєнні «біотопів» населених пунктів вони успішно займають освітлені ділянки під вуличними ліхтарями для нічного полювання на комах.
Статевозрілими стають після другої-третьої (самці) або третьої-четвертої (самиці) зимівель. Співвідношення статей мінливе (самців від 40 до 75 % у вибірці), що, очевидно, певною мірою пов'язано як з місцями обліку на місцях нересту чи поза ними, так і з специфікою популяційної структури у різних регіонах.
Сезон активності триває до вересня-листопада залежно від географічної широти місцевості та її висоти над рівнем моря. У похмурні та дощові дні у вересні-жовтні нерідко відзначалися масові міграції на місця зимівлі.
Харчування
У живленні личинок тваринні корми (найпростіші, дрібні ракоподібні) відіграють меншу роль, ніж детрит та водорості. З початком появи передніх та задніх кінцівок (часто за наявності залишків нерезорбованого хвоста) тварини переходять на живлення наземними безхребетними — двокрилими, жуками та ін.
У дієті дорослих зелених ропух, так само як і сірої ропухи, характерна значна частка мурашок. Дослідження у Карпатах показали поряд з істотною наявністю метеликів та мурашок, переважання у раціоні зеленої ропухи жуків (довгоносики до 37,5 %, туруни до 32,5 %, попики до 30,0 %).
При порівнянні особливостей живлення зеленої ропухи з іншими наземними безхвостими амфібіями встановлено, що ці амфібії зі спільної кормової бази з (Поволжя) видобували 72,2 % загальної кількості видів безхребетних, що становило за біомасою 60,1 % (на долю землянки припадало 18,8 % видів і 27,4 % їхньої біомаси, гостромордої жаби — 9 % видів і 12,5 % біомаси).
Місце у раціоні інших тварин
Цьоголітки неодноразово відзначалися у складі об'єктів живлення озерної та ставкової жаб. Дорослі входять до складу їжі багатьох хребетних, у тому числі звичайного (іноді до 60 %) та водяного вужів, сірої чаплі, грака, сірої ворони, кібчика, борсука, видри, норки та ін.
Вплив антропогенних факторів
Незважаючи на високий ступінь синантропності, численні антропогенні фактори, перш за все забруднення місць нересту (промисловими) та (побутовими відходами), ведуть до масової загибелі личинок зелених ропух. Дослідження різних гідрохімічних показників на місцях нересту показало, що одним з провідних факторів, що впливає на загибель ікри та личинок є рівень рН.
При цьому в нейтральній воді кількість виходу личинок звичайно нижче норми; при низькому значенні цього показника причиною загибелі є втрата організмом іонів Na+ та K+.
Токсичність різних неорганічних та органічних сполук залежить від комплексного впливу рН, температури та концентрації. Наприклад, токсичність алюмінію зростає із зростанням кислотності.
Дослідження порушень у будові кінцівок, таких як асиметричність, редукція різних сегментів у задніх кінцівках (фаланги, ступні, плесна), полідактилія, пухлиноподібні пошкодження і т. ін., показало, що у Дніпропетровській області частота їхнього трапляння в зелених ропух у забруднених районах становить 0,4-0,5, а у відносно чистих регіонах аномалії не трапляються взагалі. Відомий один випадок подвоєння п'ястку у Bufo viridis, знайденої в Херсонській області.
Вид занесено до Додатку II «Конвенції з охорони дикої флори і фауни та природного середовища існування в Європі» (категорія «види, що підлягають особливій охороні») та до «Червоного Списку хребетних Міжнародного союзу охорони природи (МСОП)».
Джерела
Писанець Є. Земноводні України (посібник для визначення амфібій України та суміжних країн). — Київ : Вид-во Раєвського, 2007. — 197 с.
Галерея
-
![image]()
Ропуха зелена в печері Ескі-Кермену. Крим. -
![image]()
Ропуха зелена. Садки. Коса Бірючий Острів. Азово-Сиваський НПП.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ropuha zelenaOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Zemnovodni Amphibia Ryad Bezhvosti Anura Rodina Ropuhovi Bufonidae Rid Zelena ropuha Pseudepidalea Vid Ropuha zelenaBinomialna nazvaPseudepidalea viridis Laurenti 1768 PoshirennyaPosilannyaVikishovishe Bufo viridisVikividi Pseudepidalea viridisITIS 661888Fossilworks 94503 Ropuha zelena Pseudepidalea viridis vid zemnovodnih sho vhodyat do rodu Zelena ropuha Pseudepidalea rodini ropuhovih Bufonidae ryadu bezhvostih zemnovodnih Anura Poshirennya zelenoyi ropuhi v Ukrayini za materialami fondovih kolekcij Za riznimi pidrahunkami vid u mezhah yevropejskoyi ta azijskoyi chastin svogo arealu predstavlenij 8 10 pidvidami U fauni Ukrayini zhive nominativnij pidvid ArealAreal zelenoyi ropuhi prolyagaye vid Zahidnoyi Franciyi i dali na shid ohoplyuye majzhe vsi yevropejski krayini v tomu chisli pivden Shveciyi krayini Baltiyi Bilorus Ukrayinu V Rosiyi na pivnochi dohodit do Pskovskoyi Vologodskoyi Kirovskoyi ta Permskoyi oblastej a na shodi do Serednogo Uralu U pivdennomu napryamku poshireni do Pivnichnoyi Afriki Maloyi ta Perednoyi Aziyi Aravijskogo pivostrova i dali na shid do Zahidnogo Kitayu ta Mongoliyi de predstavleni tetraployidi ciyeyi grupi Zelena ropuha v Ukrayini traplyayetsya majzhe povsyudno U girskih rajonah Karpat ta Krimu pidnimayetsya na visotu ponad 1000 metriv Rezultati porivnyannya minlivosti rozmirnih harakteristik tila j kincivok zelenih ropuh z riznih dilyanok arealu yak v Ukrayini tak i v prileglih regionah pokazali cilij ryad dostovirnih vidminnostej pov yazanih z individualnoyu vnutrishnopopulyacijnoyu ta mizhpopulyacijnoyu minlivistyu Zelena ropuha buduchi u svoyemu poshirenni pov yazanoyu zi stepovimi biotopami u lisovij ta v lisostepovij zonah takozh trimayetsya vidkritih dilyanok virubok prosik poliv lukiv ornih zemel Drugoyu osoblivistyu zelenoyi ropuhi ye znachna sinantropnist vid zvichajnij u riznih tipah naselenih punktiv pochinayuchi z velikih mist i zakinchuyuchi silskoyu miscevistyu ChiselnistDani oblikiv u sezon rozmnozhennya ta pislya jogo zakinchennya suttyevo vidminni Tak na pivdni Ukrayini Zaporizka Hersonska oblasti u vesnyanij period shilnist zelenih ropuh na miscyah nerestu mozhe dosyagati 80 100 i bilshe osobin na 100 m beregovih dilyanok a zgodom u tipovih miscyah svogo perebuvannya 10 20 osobin na 100 m marshrutu U Dnipropetrovskij oblasti shilnist zelenih ropuh u vidkritih biotopah stanovit 0 05 0 1 os ga Priv yazanist zelenih ropuh pislya zakinchennya sezonu rozmnozhennya do vodojm neistotna Zovnishnij viglyadDovzhina tila zelenoyi ropuhi stanovit zvichajno 50 80 mm ridshe do 140 mm zabarvlennya duzhe minlive ta najchastishe verh tila olivkovo zelenih toniv z okruglimi temno zelenimi plyamami viyavlenist ta rozmiri yakih chasto zminyuyutsya zalezhno vid stati v samic plyami zazvichaj bilshi ta kontrastnishi ta geografichnogo poshirennya samci pivdennih populyacij u shidnij chastini arealu harakterizuyutsya menshoyu plyamististyu azh do yiyi povnoyi vidsutnosti Harakter roztashuvannya plyam ta yihnya konfiguraciya protyagom usogo zhittya ne zminyuyutsya Cherevnij bik odnotonnogo biluvato sirogo koloru z bilsh abo mensh viyavlenimi dribnimi plyamami chasto nepravilnoyi formi Na spinnomu boci ye borodavki stupin viyavlenosti ta shpichastist yakih zbilshuyetsya u populyaciyah v pivdenno shidnomu napryamku sho ye harakternishim dlya samciv Po bokah tuluba ye podekudi dribni borodavki chervonuvatih vidtinkiv Na peredplichchi ta gomilci zazvichaj po 3 poperechni plyami smugi Na vnutrishnomu boci peredplesni rozvinena shkiryana skladka najdovshij palec zadnoyi kincivki yak pravilo maye poodinoki zchlenuvalni gorbochki palci zadnih kincivok harakterizuyutsya rozvitkom plavalnih peretinok riznogo stupenya proyavu Zinicya gorizontalna barabanna peretinka ye pozad ochej roztashovani okrugli zalozi parotidi Statevij dimorfizm krim osoblivostej zabarvlennya ta borodavchatosti viyavlenij u dribnishih rozmirah samciv nayavnosti v nih vnutrishnogo neparnogo gorlovogo rezonatora ta rozvitku shlyubnih mozoliv na pershih dvoh palcyah perednih kincivok GenetikaDiployidnij nabir Ropuhi zelenoyi z riznih dilyanok Ukrayini predstavlenij 22 dvoplechimi hromosomami 2n 22 NF 44 Zelenim ropuham pritamannij neznachnij riven minlivosti rivnya geterozigotnosti sho lezhit u mezhah N 0 009 0 103 Zhittya u prirodiPochatok vesnyanoyi aktivnosti u pivdennih regionah zazvichaj pripadaye na kinec lyutogo berezen pri progrivanni povitrya v serednomu do 10 C i vodi do 5 8 S Pri povernenni vesnyanih holodiv aktivnist chasto ne pripinyayetsya u zv yazku z tim sho zeleni ropuhi pri comu trimayutsya u vodi temperatura yakoyi na dekilka gradusiv perevishuye temperaturu povitrya Tak u shidnih dilyankah arealu Turkmenistan ropuhi perebuvali na neresti pid chas snigopadu navesni pri padinni temperaturi povitrya do 3 5 S Na Pivdennomu berezi Krimu zeleni ropuhi mozhut buti aktivni u zimovi misyaci Pid chas sezonu rozmnozhennya zeleni ropuhi chasto buvayut aktivni cilodobovo pislya jogo zakinchennya dlya nih harakternij prismerkovo nichnij sposib zhittya Rozmnozhennya source source Shlyubnij krik zelenoyi ropuhi Miscem vidkladannya ikri sluguyut rizni tipi vodojm u tomu chisli kalyuzhi starici richok ozera stavi drenazhni ta zroshuvalni kanali zapovneni vodoyu koliyi gruntovih dorig kalyuzhi bilya vodonapirnih vezh timchasovi vodojmi na zroshuvanih polyah tosho Mozhlivo ce pevnoyu miroyu takozh zumovlene j tim sho rozvitok ikri ta pugolovkiv mozhe vidbuvatisya u vodojmah z riznimi gidrohimichnimi harakteristikami vklyuchayuchi pidvishenu solonist vodi nasichenist nerest ropuh ikru ta lichinok neridko vidznachali u priberezhnih solonuvatih vodojmah bilya morya j limaniv u stichnih kanavah na tvarinnickih fermah i t d Nerestovij period yak vzhe zaznachalosya porivnyano z siroyu ropuhoyu roztyagnutij i spivayuchi samci na miscyah rozmnozhennya prisutni z bereznya po cherven lipen Pislya j vidkladannya ikri samci na vidminu vid samic deyakij chas she zalishayutsya u vodojmah ye pidtverdzhennya ohoroni nimi kladki Kilkist ikrinok vidkladenih odniyeyu samiceyu stanovit 3 5 tis hocha v okremih osobin vona mozhe syagati 15 30 tis Ikra roztashovana zvichajno u dva ryadi diametr ikrinok stanovit 2 34 2 35 mm Dovzhina ikryanih shnuriv yaki zvichajno vidkladayutsya bilya berega na glibini 10 20 sm stanovit 7 10 m Za danimi laboratornih sposterezhen ta polovih doslidzhen viluplennya lichinok pri temperaturi vodi 15 18 S vidbuvayetsya cherez 3 5 dniv Pershi 2 3 dni lichinki zalishayutsya maloruhomimi potim pochinayut aktivno ruhatisya j zhivitisya Yihni rozmiri u cej chas neznachni j stanovlyat 3 4 mm Trivalist lichinkovogo rozvitku pri serednij dennij temperaturi povitrya 15 20 S stanovit 30 50 dniv Dovzhina tila pugolovkiv u kinci rozvitku minliva j zazvichaj syagaye 25 45 mm z hvostom Po zavershenni metamorfozu molodi osobini shiroko migruyut vid misc lichinkovogo rozvitku i yihnya chiselnist na prileglih do vodojm dilyankah u cej chas dosyagaye ponad 100 osobin na 100 m marshrutnogo obliku Pugolovki zelenoyi ropuhi Zeleni ropuhi u dennij chas mozhut aktivno zajmati najriznomanitnishi shovisha i yih neridko viyavlyali u norah grizuniv kupah kaminnya porozhninah gruntu u listovij pidstilci ta derni u pidvalah pid pnyami j korenyami derev u m yakomu grunti voni zdatni vikopuvati negliboki nori do 10 20 sm Pri osvoyenni biotopiv naselenih punktiv voni uspishno zajmayut osvitleni dilyanki pid vulichnimi lihtaryami dlya nichnogo polyuvannya na komah Statevozrilimi stayut pislya drugoyi tretoyi samci abo tretoyi chetvertoyi samici zimivel Spivvidnoshennya statej minlive samciv vid 40 do 75 u vibirci sho ochevidno pevnoyu miroyu pov yazano yak z miscyami obliku na miscyah nerestu chi poza nimi tak i z specifikoyu populyacijnoyi strukturi u riznih regionah Sezon aktivnosti trivaye do veresnya listopada zalezhno vid geografichnoyi shiroti miscevosti ta yiyi visoti nad rivnem morya U pohmurni ta doshovi dni u veresni zhovtni neridko vidznachalisya masovi migraciyi na miscya zimivli Harchuvannya U zhivlenni lichinok tvarinni kormi najprostishi dribni rakopodibni vidigrayut menshu rol nizh detrit ta vodorosti Z pochatkom poyavi perednih ta zadnih kincivok chasto za nayavnosti zalishkiv nerezorbovanogo hvosta tvarini perehodyat na zhivlennya nazemnimi bezhrebetnimi dvokrilimi zhukami ta in U diyeti doroslih zelenih ropuh tak samo yak i siroyi ropuhi harakterna znachna chastka murashok Doslidzhennya u Karpatah pokazali poryad z istotnoyu nayavnistyu metelikiv ta murashok perevazhannya u racioni zelenoyi ropuhi zhukiv dovgonosiki do 37 5 turuni do 32 5 popiki do 30 0 Pri porivnyanni osoblivostej zhivlennya zelenoyi ropuhi z inshimi nazemnimi bezhvostimi amfibiyami vstanovleno sho ci amfibiyi zi spilnoyi kormovoyi bazi z Povolzhya vidobuvali 72 2 zagalnoyi kilkosti vidiv bezhrebetnih sho stanovilo za biomasoyu 60 1 na dolyu zemlyanki pripadalo 18 8 vidiv i 27 4 yihnoyi biomasi gostromordoyi zhabi 9 vidiv i 12 5 biomasi Misce u racioni inshih tvarin Cogolitki neodnorazovo vidznachalisya u skladi ob yektiv zhivlennya ozernoyi ta stavkovoyi zhab Dorosli vhodyat do skladu yizhi bagatoh hrebetnih u tomu chisli zvichajnogo inodi do 60 ta vodyanogo vuzhiv siroyi chapli graka siroyi voroni kibchika borsuka vidri norki ta in Vpliv antropogennih faktorivZadnya kincivka zelenoyi ropuhi z podvoyennim p yastkom Nezvazhayuchi na visokij stupin sinantropnosti chislenni antropogenni faktori persh za vse zabrudnennya misc nerestu promislovimi ta pobutovimi vidhodami vedut do masovoyi zagibeli lichinok zelenih ropuh Doslidzhennya riznih gidrohimichnih pokaznikiv na miscyah nerestu pokazalo sho odnim z providnih faktoriv sho vplivaye na zagibel ikri ta lichinok ye riven rN Pri comu v nejtralnij vodi kilkist vihodu lichinok zvichajno nizhche normi pri nizkomu znachenni cogo pokaznika prichinoyu zagibeli ye vtrata organizmom ioniv Na ta K Toksichnist riznih neorganichnih ta organichnih spoluk zalezhit vid kompleksnogo vplivu rN temperaturi ta koncentraciyi Napriklad toksichnist alyuminiyu zrostaye iz zrostannyam kislotnosti Doslidzhennya porushen u budovi kincivok takih yak asimetrichnist redukciya riznih segmentiv u zadnih kincivkah falangi stupni plesna polidaktiliya puhlinopodibni poshkodzhennya i t in pokazalo sho u Dnipropetrovskij oblasti chastota yihnogo traplyannya v zelenih ropuh u zabrudnenih rajonah stanovit 0 4 0 5 a u vidnosno chistih regionah anomaliyi ne traplyayutsya vzagali Vidomij odin vipadok podvoyennya p yastku u Bufo viridis znajdenoyi v Hersonskij oblasti Vid zaneseno do Dodatku II Konvenciyi z ohoroni dikoyi flori i fauni ta prirodnogo seredovisha isnuvannya v Yevropi kategoriya vidi sho pidlyagayut osoblivij ohoroni ta do Chervonogo Spisku hrebetnih Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi MSOP DzherelaPisanec Ye Zemnovodni Ukrayini posibnik dlya viznachennya amfibij Ukrayini ta sumizhnih krayin Kiyiv Vid vo Rayevskogo 2007 197 s GalereyaRopuha zelena v pecheri Eski Kermenu Krim Ropuha zelena Sadki Kosa Biryuchij Ostriv Azovo Sivaskij NPP