Чурюк

Чурюк (тур. Churyuk;  — «гнилий») — невеличкий український острів, що знаходиться в західній частині затоки Сиваш Азовського моря, на території Новотроїцького району Херсонської області в національному Азово-Сиваському заповіднику.

Острів Чурюк
Чурюк
Географія
46°05′51″ пн. ш. 34°11′02″ сх. д. / 46.09750000002777170° пн. ш. 34.183888888916662552° сх. д. / 46.09750000002777170; 34.183888888916662552Координати: 46°05′51″ пн. ш. 34°11′02″ сх. д. / 46.09750000002777170° пн. ш. 34.183888888916662552° сх. д. / 46.09750000002777170; 34.183888888916662552
Місцерозташування	Європа
Площа	14.07 км²
Довжина	7.2 км
Ширина	3.8 км
Найвища точка	19.2 м
Країна
Україна
Регіон	Херсонська область Новотроїцький район Азово-Сиваський заповідник
(Адм. одиниця)	Херсонська область^[1]
Населення	0 (2020)
Острів Чурюк Острів Чурюк (Херсонська область)

Загальна площа острова становить 14.07 км², його довжина 7.2 км, а ширина 3.8 км. Найвища точка острова розташована на висоті 19.2 метри, а середня висота складає близько 5 метрів.

Неподалік від острова розташований опорний пункт державної геодезичної мережі, а також Азово-Чорноморська орнітологічна станція.

Острів Чурюк незначно витягнутий з півночі на південь. Береги острова пологі та звивисті, кілька ділянок зі стрімким берегом й пляжем. Острів відділений від материка протокою з мілинами довжиною в 1.2 км, однак, у острова існує також і дорожнє сполучення з материком, яке було утворено через штучний перешийок з іншим островом. А також, на самому острові в певній кількості присутні польові (ґрунтові) дороги.

Населення острова на 2020 рік повністю відсутнє — острів безлюдний, однак, на острові Чурюк водяться кілька видів Фламінго.

Рослинність острова пустельна степова і солончакова. Середня кількість опадів на острові — 617 міліметрів на рік, а середня температура дорівнює 11 ° С. На острові зустрічається ендемік і червонокнижний вид «Кермечник червонуватий».

Примітки

1. GEOnet Names Server — 2018.
   d:Track:Q1194038
2. . ШоТам. Архів оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 1 липня 2020.
3. . www.geonames.org. Архів оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 1 липня 2020.
4. . redbook-ua.org. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 1 липня 2020.

Джерела

• Атлас автомобільних доріг України. ДНВП Картографія, 2006 р.
• Лист карти L-36-069.
• Національний атлас України. 2008 р.
• Planitarium.ru [ 1 липня 2020 у Wayback Machine.]