Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бирю чий О стрів коса півострів колишній острів в українській частині Азовського моря входить до складу Азово Сиваського

Бірючий

Бірючий

Бирю́чий О́стрів — коса (півострів, колишній острів) в українській частині Азовського моря, входить до складу Азово-Сиваського національного природного парку.

Бирючий Острів
image
Країна  image Україна
Регіон Херсонська область
Акваторії, що омивають Азовське море
Координати 46°07′36″ пн. ш. 35°06′12″ сх. д. / 46.12667° пн. ш. 35.10333° сх. д. / 46.12667; 35.10333
image
image
Бирючий Острів
image
image
Бирючий Острів

Координати: 46°07′36″ пн. ш. 35°06′12″ сх. д. / 46.12667° пн. ш. 35.10333° сх. д. / 46.12667; 35.10333

Географія

image
Бирючий маяк

Бирючий Острів розташований у північно-західній частині Азовського моря, розширеній частині Федотової коси. Разом з вузькою північною частиною Федотової коси Бирючий Острів утворює Утлюцький лиман, захищаючи його зі сходу. До 1929 року Бирючий Острів був відділений від Федотової коси вузькою протокою.

У найвужчому місці коса сягає декількох десятків метрів, але поступово розширюється до 5 км. Перешийок, яким Бирючий Острів з'єднаний з Федотовою косою, у деякі роки повністю ховається під водою під час осінніх та весняних штормів.

Уздовж узбережжя Бирючого острова є численні озера. На північно-західному та західному берегах коси розташовано кілька мілководних бухт, заток і лиманів. Уздовж західного та північно-західного берега коси лежить велика обмілина з глибинами менше 5 м.

Адміністративно належить до Генічеського району Херсонської області.

Довжина — 24 км. Ширина — бл. 5 км. Площа — 7232 га.

Історія

image
Бирючанський курган

Бирючий Острів був відомий людям віддавна, на ньому жили скіфи, про що нині нагадують кілька курганів.

У 1927 році на Бирючому острові був створений державний заповідник, який нині входить до складу Азово-Сиваського національного природного парка. З XIX століття на Бирючому острові розвивалась рибна промисловість, працювали 2 рибозаводи. У 1970-ті роки на Бирючому було рибальське селище зі своєю школою та крамницею. Під час повені селище було затоплене, і його було вирішено не відновлювати.

Маяк Бирючий

На західному кінці коси розташований маяк, один з чотирьох на Бирючій косі, який був споруджений у 1878 році. Тоді його висота складала 24,7 метра. Світлооптичний апарат забезпечував видимість на морі до 8,3 милі. Поряд із маяком знаходився одноповерховий мурований будинок для доглядача та трьох службовців, також були й інші господарські споруди.

Під час Другої світової війни німці підірвали маяк. У 1957 році була споруджена нова восьмигранна вежа маяка висотою у 30 метрів.

Нині маяк світить на відстань до 15 миль (до 28 км).

Президентська резиденція

У часи правління Микити Хрущова на Бирючому побудували дачу, на яку він приїхав усього один раз. Це був комплекс із будівлями для обслуги, окремою їдальнею та льодовиком для зберігання продуктів. Згодом частина споруди згоріла.

Поруч із хрущовською дачею розташована президентська резиденція, побудована за часів Павла Лазаренка. Після будівництва резиденції Бирючий Острів був закритий для туристів.

17 вересня 2003 року в президетській резиденції на Бирючому відбулася зустріч президентів України та Росії Леоніда Кучми та Володимира Путіна, на якій вони, зокрема, обговорили питання морського кордону в акваторії Азовського моря та Керченської протоки. А вже через 12 днів росіяни почали будівництво дамби від берегів Таманського півострова до українського острова Коса Тузла.

У 2015 році Бирючий Острів відкрили для туристів.

Природа

image
Лані на Бирючому острові

Бирючий Острів за своєю будовою намивний, утворений із піску та черепашнику (піщана морська рівнина, на якій трапляються вали з черепашки).

Ландшафти лучні, прибережно-водні та піщано-степові, в яких переважають очеретяні, ситникові, куничникові, пирійні, колхідсько-осокові та покісницево-кермекові угруповання (флора півострова нараховує близько 700 видів судинних рослин).

На площі 232 га у 70-80 рр ХХ століття були створені захисні лісонасадження з вузьколистого лоху, в'язу гладкого, робінії звичайної, ясену звичайного, шовковиці, тополі та гледиції.

Фавна Бирючого острова також є різноманітною. Тут мешкають близько тисячі акліматизованих благородних оленів, близько 2500 ланей, 120 куланів та декілька десятків свійських коней та муфлонів, з птахів акліматизовано фазанів. Також є лиси, єнотоподібні собаки, дикі качки, дрохви, хохітва, лебеді, білі чаплі.

48 тварин Бирючого острова занесені у Червону книгу України.

Див. також

Джерела

  1. НАУ, 2007.

Література

Посилання


    image Це незавершена стаття з географії України.
    Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Biryu chij O striv kosa pivostriv kolishnij ostriv v ukrayinskij chastini Azovskogo morya vhodit do skladu Azovo Sivaskogo nacionalnogo prirodnogo parku Biryuchij OstrivKrayina UkrayinaRegion Hersonska oblastAkvatoriyi sho omivayut Azovske moreKoordinati 46 07 36 pn sh 35 06 12 sh d 46 12667 pn sh 35 10333 sh d 46 12667 35 10333Biryuchij OstrivPokazati na mapi UkrayinaBiryuchij OstrivPokazati na mapi Hersonska oblast Koordinati 46 07 36 pn sh 35 06 12 sh d 46 12667 pn sh 35 10333 sh d 46 12667 35 10333GeografiyaBiryuchij mayak Biryuchij Ostriv roztashovanij u pivnichno zahidnij chastini Azovskogo morya rozshirenij chastini Fedotovoyi kosi Razom z vuzkoyu pivnichnoyu chastinoyu Fedotovoyi kosi Biryuchij Ostriv utvoryuye Utlyuckij liman zahishayuchi jogo zi shodu Do 1929 roku Biryuchij Ostriv buv viddilenij vid Fedotovoyi kosi vuzkoyu protokoyu U najvuzhchomu misci kosa syagaye dekilkoh desyatkiv metriv ale postupovo rozshiryuyetsya do 5 km Pereshijok yakim Biryuchij Ostriv z yednanij z Fedotovoyu kosoyu u deyaki roki povnistyu hovayetsya pid vodoyu pid chas osinnih ta vesnyanih shtormiv Uzdovzh uzberezhzhya Biryuchogo ostrova ye chislenni ozera Na pivnichno zahidnomu ta zahidnomu beregah kosi roztashovano kilka milkovodnih buht zatok i limaniv Uzdovzh zahidnogo ta pivnichno zahidnogo berega kosi lezhit velika obmilina z glibinami menshe 5 m Administrativno nalezhit do Genicheskogo rajonu Hersonskoyi oblasti Dovzhina 24 km Shirina bl 5 km Plosha 7232 ga IstoriyaBiryuchanskij kurgan Biryuchij Ostriv buv vidomij lyudyam viddavna na nomu zhili skifi pro sho nini nagaduyut kilka kurganiv U 1927 roci na Biryuchomu ostrovi buv stvorenij derzhavnij zapovidnik yakij nini vhodit do skladu Azovo Sivaskogo nacionalnogo prirodnogo parka Z XIX stolittya na Biryuchomu ostrovi rozvivalas ribna promislovist pracyuvali 2 ribozavodi U 1970 ti roki na Biryuchomu bulo ribalske selishe zi svoyeyu shkoloyu ta kramniceyu Pid chas poveni selishe bulo zatoplene i jogo bulo virisheno ne vidnovlyuvati Mayak Biryuchij Na zahidnomu kinci kosi roztashovanij mayak odin z chotiroh na Biryuchij kosi yakij buv sporudzhenij u 1878 roci Todi jogo visota skladala 24 7 metra Svitlooptichnij aparat zabezpechuvav vidimist na mori do 8 3 mili Poryad iz mayakom znahodivsya odnopoverhovij murovanij budinok dlya doglyadacha ta troh sluzhbovciv takozh buli j inshi gospodarski sporudi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni nimci pidirvali mayak U 1957 roci bula sporudzhena nova vosmigranna vezha mayaka visotoyu u 30 metriv Nini mayak svitit na vidstan do 15 mil do 28 km Prezidentska rezidenciya U chasi pravlinnya Mikiti Hrushova na Biryuchomu pobuduvali dachu na yaku vin priyihav usogo odin raz Ce buv kompleks iz budivlyami dlya obslugi okremoyu yidalneyu ta lodovikom dlya zberigannya produktiv Zgodom chastina sporudi zgorila Poruch iz hrushovskoyu dacheyu roztashovana prezidentska rezidenciya pobudovana za chasiv Pavla Lazarenka Pislya budivnictva rezidenciyi Biryuchij Ostriv buv zakritij dlya turistiv 17 veresnya 2003 roku v prezidetskij rezidenciyi na Biryuchomu vidbulasya zustrich prezidentiv Ukrayini ta Rosiyi Leonida Kuchmi ta Volodimira Putina na yakij voni zokrema obgovorili pitannya morskogo kordonu v akvatoriyi Azovskogo morya ta Kerchenskoyi protoki A vzhe cherez 12 dniv rosiyani pochali budivnictvo dambi vid beregiv Tamanskogo pivostrova do ukrayinskogo ostrova Kosa Tuzla U 2015 roci Biryuchij Ostriv vidkrili dlya turistiv PrirodaLani na Biryuchomu ostrovi Biryuchij Ostriv za svoyeyu budovoyu namivnij utvorenij iz pisku ta cherepashniku pishana morska rivnina na yakij traplyayutsya vali z cherepashki Landshafti luchni priberezhno vodni ta pishano stepovi v yakih perevazhayut ocheretyani sitnikovi kunichnikovi pirijni kolhidsko osokovi ta pokisnicevo kermekovi ugrupovannya flora pivostrova narahovuye blizko 700 vidiv sudinnih roslin Na ploshi 232 ga u 70 80 rr HH stolittya buli stvoreni zahisni lisonasadzhennya z vuzkolistogo lohu v yazu gladkogo robiniyi zvichajnoyi yasenu zvichajnogo shovkovici topoli ta glediciyi Favna Biryuchogo ostrova takozh ye riznomanitnoyu Tut meshkayut blizko tisyachi aklimatizovanih blagorodnih oleniv blizko 2500 lanej 120 kulaniv ta dekilka desyatkiv svijskih konej ta mufloniv z ptahiv aklimatizovano fazaniv Takozh ye lisi yenotopodibni sobaki diki kachki drohvi hohitva lebedi bili chapli 48 tvarin Biryuchogo ostrova zaneseni u Chervonu knigu Ukrayini Div takozhBerezan ostriv DzherelaNAU 2007 LiteraturaNacionalnij atlas Ukrayini NAN Ukrayini Institut geografiyi Derzhavna sluzhba geodeziyi kartografiyi ta kadastru golov red L G Rudenko golova red kol B Ye Paton K DNVP Kartografiya 2007 435 s 5 tis prim ISBN 978 966 475 067 4 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Kolomijchuk V P Azovo Sivaskij NPP Fitoriznomanittya zapovidnikiv i NPP Ukrayini Ch 2 Kiyiv Alterpres 2012 S 5 26 Vasilyuk O V Kolomijchuk V P Voni buli pershimi do 90 richchya stvorennya Nadmorskih zapovidnikiv Melitopolskij krayeznavchij zhurnal 2016 8 s 74 81 Kolomijchuk V P Zelyonye zhemchuzhiny Priazovya Melitopolskij krayeznavchij zhurnal 2018 11 s 58 65 Vorovka V P Yak priborkati Azovske more Melitopolskij krayeznavchij zhurnal 2018 12 s 10 14 PosilannyaCe nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

    Дата публікації:
    Топ