Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Запові́дник «Медобо́ри» — природоохоронна територія в Україні, в межах Гусятинського та, частково Підволочиського районів Тернопільської області.
 Франкові скелі біля села Вікно | |
| 49°12′00″ пн. ш. 26°10′00″ сх. д. / 49.2000000000277779577118054° пн. ш. 26.16666667002778012829367° сх. д.Координати: 49°12′00″ пн. ш. 26°10′00″ сх. д. / 49.2000000000277779577118054° пн. ш. 26.16666667002778012829367° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування |  УкраїнаТернопільська область, Гусятинський район, Підволочиський район |
| Найближче місто | Гримайлів, Гусятин, Скалат |
| Площа | 10521,0 га |
| Засновано | 8 лютого 1990 |
| Оператор | Державний комітет лісового господарства України |
  Медобори (заповідник) (Тернопільська область) | |
 Медобори у Вікісховищі | |
Заповідник створено з метою збереження у природному стані унікальних природних комплексів Подільських Товтр (Медоборів), генофонду рослинного і тваринного світу та використання їх у наукових цілях. На території заповідника «Медобори» функціонують екологічні стежки «Гостра Скеля», «Пуща відлюдника», «Богит». До 2010 року частиною заповідника був його філіал — «Кременецькі гори» (нині Національний природний парк «Кременецькі гори»).
Адреса адміністрації заповідника:
- Вул. Міцкевича, 21,
48210, смт Гримайлів, Гусятинський район, Тернопільська область
Історія
У рельєфі Подільської височини чітко виступає смуга Товтр — вузького горбистого пасма, ізольованих горбів, гребенів, які підіймаються над прилеглою територією на 60—100 м. Назва Медоборів пішла від іллірійського «medubaris», що означає «між долинами». Це горбисте пасмо тягнеться з північного заходу на південний схід від смт Підкамінь Львівської області через Тернопільську і Хмельницьку області та Молдову до Румунії. У центральній частині Товтрової гряди та у західній частині Кременецького кряжу на території Тернопільської області постановою Ради Міністрів УРСР від 8 лютого 1990 року № 25 був створений державний заповідник. Указом Президента України від 20 вересня 2000 року № 1095 його територію було розширено. Вона складалася з двох частин, а саме: «Медобори» (9521,0 га, Гусятинський і Підволочиський райони) і «Кременецькі гори» (1000,0 га, Кременецький р-н). Крім головного пасма до складу «Медоборів» увійшли урочища «Шум», «Козина», «Кокошинський ліс», які є недалеко від основного масиву і становлять значну созологічну цінність, а також дещо відокремлені вапнякові останцеві горби зі степовою рослинністю.
Питання охорони Товтр порушувалося ще на початку XX ст. польськими науковцями. У 1910 році тут були утворені степові резервати гір Гостра та Ципель з метою охорони моховатково-коралових скель сарматського віку з подільськими степовими рослинами. Тоді ж було обґрунтовано створення лісового резервату Волиці (нині — Краснянське лісництво). У 1963 році на нинішній території заповідника було оголошено пам'ятку природи загальнодержавного значення — «Кременецькі гори» площею 1000,0 га, а у 1982 році — Медобірський геологічний заказник загальнодержавного значення площею 8071 га.
Природні умови
Товтри є унікальною пам'яткою природи та геологічного минулого, не тільки Поділля, а і Європи. Вони формувалися 15—20 млн років тому в прибережних водах теплого Галіційського (Сарматського) моря, що розміщувалося уздовж зовнішнього краю Карпат. Основні рифоутворювачі — відмерлі рештки морських організмів із вапняковим скелетом (літотамнієві водорості, моховатки, серпули). Вони й утворили пасмо, південно-західний схил якого крутий, а північно-східний — пологий.
Завдяки осадовим відкладам рифоутворювачі добре збереглися у прижиттєвому положенні з характерними ознаками та формами. В цілому це ще одна відмінність, що визначає унікальність Товтр для цілої Європи.
Орографічно у Товтровому пасмі виділяється головне пасмо, утворене ланцюгом горбів, яке вирізняється найбільшими абсолютними висотами та масивною будовою, та бокові гряди та групи товтр, що обрамлюють його. Відносна висота пасма становить 50—60 м, а над долиною річки Збруч — до 100 м. Гора Богит є найвищою вершиною заповідника (414 м). На вершинах пасма багато мальовничих скель, кам'яних полів, складених десятками різновидів вапняків з рештками різноманітних морських організмів. Потужні вапняки сприятливо впливають на розвиток різних форм карстового рельєфу — від дрібних каррових ямок і рівчаків до великих печер, лійок, колодязів, які поглинають воду. Тут є печери «Перлина», «Христина» та «Відлюдника».
Клімат території заповідника характеризується м'якою зимою (середня температура січня −3 °C) і помірно теплим літом (середня температура липня +18 °C). Значна кількість опадів (620 мм на рік) створює сприятливі умови для росту середньоєвропейських лісових видів. У ґрунтовому покриві переважають сірі суглинкові ґрунти на лесах, лесоподібних суглинках та делювії вапняків.
Флора
Дослідження флори Товтрового кряжу в цілому та Медоборів зокрема мають більше ніж півторавікову історію. Перші ботанічні дослідження розпочато В. Бессером та А. Анджейовським, що зафіксовано у їхніх працях.
Значна частина території (понад 93 %) заповідника вкрита дубово-грабовими, грабово-дубовими, дубово-грабово-ясеневими та дубово-буковими лісами. Є і чисті бучини незначної площі, східна межа поширення яких проходить саме в заповіднику. У підліску переважають бруслини європейська та бородавчаста, гордовина, ліщина звичайна, свидина.
Флора заповідника нараховує близько 1000 видів вищих судинних рослин зі значною часткою рідкісних, ендемічних, реліктових і примежово-ареальних видів. До Червоної книги України занесено 44 види: ясенець білий, шиверекію подільську, цибулю ведмежу, астранцію велику, місячницю гірську, лілію лісову, шафран Гейфеля (зростає на цій території на межі свого ареалу), 12 видів орхідних, серед яких зозулині черевички справжні, любка дволиста, гніздівка звичайна та інші, до Європейського Червоного списку — 6 видів рослин.
Незначними за площею, але унікальними є ділянки степової, наскельно-степової та лучно-степової рослинності з рідкісними формаціями осоки низької, ковили волосистої та пірчастої. Тут, крім характерних степових видів, росте багато волино-подільських ендемічних та примежово-ареальних видів: шавлія зарослева і кременецька, шиверекія подільська, самосил гірський, змієголовник австрійський, аконіт кущистий і шерстистовустний, ясенець білий, дикорослі коноплі звичайні, ковила пірчаста та волосиста, , ломиніс цілолистий, півники угорські, цибуля подільська, молочай волинський, зіновать біла, суниці лісові, подільська та Блоцького, дев'ятисил осотовий.
На території заповідника підтверджено зростання 160 видів мохоподібних, 188 — лишайників, 369 видів грибів. Місцева флора багата медоносними, лікарськими та вітамінними рослинами. Тут охороняються також багато регіонально рідкісних видів: авринія скельна, гадючник шестипелюстковий, перстач білий, коноплі звичайні, півники злаколисті, півники угорські, холодок лікарський, цибуля гірська тощо.
До Зеленої книги України віднесено 7 рослинних угруповань: 2 лісових і 5 степових угруповань.
Фауна
Різновікові деревостани, висока залісненість схилів, перемежування їх зі степовими ділянками, що поросли різнотрав'ям і островами ягідних кущів, створюють сприятливі умови для оселення тварин, які утворюють типову лісостепову групу. У заповіднику трапляються усі фонові види Подільсько-Придністровського зоогеографічного району. З фауни безхребетних на сьогодні виявлено понад 2500 видів комах, з яких 22 занесено до Червоної книги України. Серед них: жук-олень, мнемозина, махаон, вусач мускусний, сатурнія руда, джміль моховий, стрічкарка блакитна, ксилокопа звичайна тощо.
З хребетних на заповідній території виявлено 9 видів риб, 11 — земноводних, 7 — плазунів. Орнітофауна є найчисельнішою групою хребетних у заповіднику і нараховує 188 видів. В основному це типові для даної території види, із яких 14 занесені до Червоної книги України. Це підорлик малий та великий, лунь польовий, кам'яний дрізд, сипуха, сова довгохвоста, сорокопуд сірий та інші. Ссавці у заповіднику представлені 47 видами. Звичайними тут є представники гризунів та хижих. З великих звірів на заповідній території можна зустріти сарну європейську, свиню дику, лисицю. В межах заповідника проживає 6 видів ссавців, занесених до Червоної книги України: борсук, горностай та 4 види рукокрилих. Загалом охороняються 34 «червонокнижні» види тварин. Тут мешкають також 7 видів тварин, занесених до Європейського Червоного списку: нічниця велика, вухань бурий, деркач, слимак виноградний, жук-самітник тощо. Особливої уваги заслуговують рукокрилі, які населяють печеру «Перлина» та інші, переважно невеликі печери. У тому числі вечірниця мала, підковоніс малий та нічниця довговуха. У великій кількості представлена нічниця велика — вид, занесений до Червоної книги України та Європейського Червоного списку.
Історична цінність
Багата територія заповідника на історичні пам'ятки, датовані X—XIII століттями, зокрема, археологами виявлено язичницькі святилища. У той період тут одночасно існувало три різнотипні городища-святилища: Богит, Ґовда та Звенигород. Найкраще збереженим виявилось капище на горі Богит, де в X—XIII століттях стояв всесвітньовідомий Збруцький ідол (Святовит), який відображав божество слов'ян. Цю унікальну історико-культурну пам'ятку було знайдено 1848 року в річці Збруч, поблизу села Личківці за вказаним географічним місцем у знайденому в архівах описі релігійних оргій, присвячених весняному пробудженню природи.
На території городищ-святилищ знайдено та досліджено хлібні печі, гуральні, жертовні колодязі та довгі будинки-контини, у яких, як свідчать письмові джерела, слов'яни-язичники збирались для виконання обрядів, зокрема жертвоприношень та релігійних оргій. Функціювання городищ-святилищ та обслуговування прочан забезпечували селища-супутники, яких тут відомо 15. Розташовувались вони неподалік городищ. Ці слов'янські городища-святилища разом із селищами-супутниками становлять єдиний археологічний комплекс — «Збруцький культовий центр». Важливу роль у його діяльності відіграли цілющі джерела, які існують донині.
Території природно-заповідного фонду у складі ПЗ «Медобори»
Нерідко, оголошенню національного парку або заповідника передує створення одного або кількох об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, внаслідок чого, великий природний заповідник фактично поглинає раніше створені об'єкти природно-заповідного фонду. Проте їхній статус зазвичай зберігають. Наприклад, на території природного заповідника «Медобори» розташований об'єкт природно-заповідного фонду України — геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення «Печера Перлина».
Світлини
Див. також
Примітки
Посилання
- Реєстр природно-заповідного фонду Гусятинського району // Управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА.
- Реєстр природно-заповідного фонду Підволочиського району // Управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА.
- // Україна. (інформація не авторська)
- Природний заповідник «Медобори» [ 19 грудня 2009 у Wayback Machine.] // Україна інкогніта.
- Нікітіна, Ю. Тернополяни можуть помилуватись квітами неопалимої купини [ 3 серпня 2016 у Wayback Machine.] / Юлія Нікітіна // 20 хвилин (Тернопіль). — 2016. — 24 травня.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zapovi dnik Medobo ri prirodoohoronna teritoriya v Ukrayini v mezhah Gusyatinskogo ta chastkovo Pidvolochiskogo rajoniv Ternopilskoyi oblasti Prirodnij zapovidnik Medobori Frankovi skeli bilya sela ViknoFrankovi skeli bilya sela Vikno49 12 00 pn sh 26 10 00 sh d 49 2000000000277779577118054 pn sh 26 16666667002778012829367 sh d 49 2000000000277779577118054 26 16666667002778012829367 Koordinati 49 12 00 pn sh 26 10 00 sh d 49 2000000000277779577118054 pn sh 26 16666667002778012829367 sh d 49 2000000000277779577118054 26 16666667002778012829367Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Ternopilska oblast Gusyatinskij rajon Pidvolochiskij rajonNajblizhche misto Grimajliv Gusyatin SkalatPlosha 10521 0 gaZasnovano 8 lyutogo 1990Operator Derzhavnij komitet lisovogo gospodarstva UkrayiniMedobori zapovidnik Ternopilska oblast Medobori u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Medobori znachennya Zapovidnik stvoreno z metoyu zberezhennya u prirodnomu stani unikalnih prirodnih kompleksiv Podilskih Tovtr Medoboriv genofondu roslinnogo i tvarinnogo svitu ta vikoristannya yih u naukovih cilyah Na teritoriyi zapovidnika Medobori funkcionuyut ekologichni stezhki Gostra Skelya Pusha vidlyudnika Bogit Do 2010 roku chastinoyu zapovidnika buv jogo filial Kremenecki gori nini Nacionalnij prirodnij park Kremenecki gori Adresa administraciyi zapovidnika Vul Mickevicha 21 48210 smt Grimajliv Gusyatinskij rajon Ternopilska oblastIstoriyaSkelyasti shili bilya gori Bogit U relyefi Podilskoyi visochini chitko vistupaye smuga Tovtr vuzkogo gorbistogo pasma izolovanih gorbiv grebeniv yaki pidijmayutsya nad prilegloyu teritoriyeyu na 60 100 m Nazva Medoboriv pishla vid illirijskogo medubaris sho oznachaye mizh dolinami Ce gorbiste pasmo tyagnetsya z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid vid smt Pidkamin Lvivskoyi oblasti cherez Ternopilsku i Hmelnicku oblasti ta Moldovu do Rumuniyi U centralnij chastini Tovtrovoyi gryadi ta u zahidnij chastini Kremeneckogo kryazhu na teritoriyi Ternopilskoyi oblasti postanovoyu Radi Ministriv URSR vid 8 lyutogo 1990 roku 25 buv stvorenij derzhavnij zapovidnik Ukazom Prezidenta Ukrayini vid 20 veresnya 2000 roku 1095 jogo teritoriyu bulo rozshireno Vona skladalasya z dvoh chastin a same Medobori 9521 0 ga Gusyatinskij i Pidvolochiskij rajoni i Kremenecki gori 1000 0 ga Kremeneckij r n Krim golovnogo pasma do skladu Medoboriv uvijshli urochisha Shum Kozina Kokoshinskij lis yaki ye nedaleko vid osnovnogo masivu i stanovlyat znachnu sozologichnu cinnist a takozh desho vidokremleni vapnyakovi ostancevi gorbi zi stepovoyu roslinnistyu Pitannya ohoroni Tovtr porushuvalosya she na pochatku XX st polskimi naukovcyami U 1910 roci tut buli utvoreni stepovi rezervati gir Gostra ta Cipel z metoyu ohoroni mohovatkovo koralovih skel sarmatskogo viku z podilskimi stepovimi roslinami Todi zh bulo obgruntovano stvorennya lisovogo rezervatu Volici nini Krasnyanske lisnictvo U 1963 roci na ninishnij teritoriyi zapovidnika bulo ogolosheno pam yatku prirodi zagalnoderzhavnogo znachennya Kremenecki gori plosheyu 1000 0 ga a u 1982 roci Medobirskij geologichnij zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya plosheyu 8071 ga Prirodni umoviMedoborskij krayevid Tovtri ye unikalnoyu pam yatkoyu prirodi ta geologichnogo minulogo ne tilki Podillya a i Yevropi Voni formuvalisya 15 20 mln rokiv tomu v priberezhnih vodah teplogo Galicijskogo Sarmatskogo morya sho rozmishuvalosya uzdovzh zovnishnogo krayu Karpat Osnovni rifoutvoryuvachi vidmerli reshtki morskih organizmiv iz vapnyakovim skeletom litotamniyevi vodorosti mohovatki serpuli Voni j utvorili pasmo pivdenno zahidnij shil yakogo krutij a pivnichno shidnij pologij Zavdyaki osadovim vidkladam rifoutvoryuvachi dobre zbereglisya u prizhittyevomu polozhenni z harakternimi oznakami ta formami V cilomu ce she odna vidminnist sho viznachaye unikalnist Tovtr dlya ciloyi Yevropi Orografichno u Tovtrovomu pasmi vidilyayetsya golovne pasmo utvorene lancyugom gorbiv yake viriznyayetsya najbilshimi absolyutnimi visotami ta masivnoyu budovoyu ta bokovi gryadi ta grupi tovtr sho obramlyuyut jogo Vidnosna visota pasma stanovit 50 60 m a nad dolinoyu richki Zbruch do 100 m Gora Bogit ye najvishoyu vershinoyu zapovidnika 414 m Na vershinah pasma bagato malovnichih skel kam yanih poliv skladenih desyatkami riznovidiv vapnyakiv z reshtkami riznomanitnih morskih organizmiv Potuzhni vapnyaki spriyatlivo vplivayut na rozvitok riznih form karstovogo relyefu vid dribnih karrovih yamok i rivchakiv do velikih pecher lijok kolodyaziv yaki poglinayut vodu Tut ye pecheri Perlina Hristina ta Vidlyudnika Klimat teritoriyi zapovidnika harakterizuyetsya m yakoyu zimoyu serednya temperatura sichnya 3 C i pomirno teplim litom serednya temperatura lipnya 18 C Znachna kilkist opadiv 620 mm na rik stvoryuye spriyatlivi umovi dlya rostu serednoyevropejskih lisovih vidiv U gruntovomu pokrivi perevazhayut siri suglinkovi grunti na lesah lesopodibnih suglinkah ta delyuviyi vapnyakiv FloraVesnyani kviti u Medoborah Doslidzhennya flori Tovtrovogo kryazhu v cilomu ta Medoboriv zokrema mayut bilshe nizh pivtoravikovu istoriyu Pershi botanichni doslidzhennya rozpochato V Besserom ta A Andzhejovskim sho zafiksovano u yihnih pracyah Znachna chastina teritoriyi ponad 93 zapovidnika vkrita dubovo grabovimi grabovo dubovimi dubovo grabovo yasenevimi ta dubovo bukovimi lisami Ye i chisti buchini neznachnoyi ploshi shidna mezha poshirennya yakih prohodit same v zapovidniku U pidlisku perevazhayut bruslini yevropejska ta borodavchasta gordovina lishina zvichajna svidina Flora zapovidnika narahovuye blizko 1000 vidiv vishih sudinnih roslin zi znachnoyu chastkoyu ridkisnih endemichnih reliktovih i primezhovo arealnih vidiv Do Chervonoyi knigi Ukrayini zaneseno 44 vidi yasenec bilij shiverekiyu podilsku cibulyu vedmezhu astranciyu veliku misyachnicyu girsku liliyu lisovu shafran Gejfelya zrostaye na cij teritoriyi na mezhi svogo arealu 12 vidiv orhidnih sered yakih zozulini cherevichki spravzhni lyubka dvolista gnizdivka zvichajna ta inshi do Yevropejskogo Chervonogo spisku 6 vidiv roslin Neznachnimi za plosheyu ale unikalnimi ye dilyanki stepovoyi naskelno stepovoyi ta luchno stepovoyi roslinnosti z ridkisnimi formaciyami osoki nizkoyi kovili volosistoyi ta pirchastoyi Tut krim harakternih stepovih vidiv roste bagato volino podilskih endemichnih ta primezhovo arealnih vidiv shavliya zarosleva i kremenecka shiverekiya podilska samosil girskij zmiyegolovnik avstrijskij akonit kushistij i sherstistovustnij yasenec bilij dikorosli konopli zvichajni kovila pirchasta ta volosista lominis cilolistij pivniki ugorski cibulya podilska molochaj volinskij zinovat bila sunici lisovi podilska ta Blockogo dev yatisil osotovij Na teritoriyi zapovidnika pidtverdzheno zrostannya 160 vidiv mohopodibnih 188 lishajnikiv 369 vidiv gribiv Misceva flora bagata medonosnimi likarskimi ta vitaminnimi roslinami Tut ohoronyayutsya takozh bagato regionalno ridkisnih vidiv avriniya skelna gadyuchnik shestipelyustkovij perstach bilij konopli zvichajni pivniki zlakolisti pivniki ugorski holodok likarskij cibulya girska tosho Do Zelenoyi knigi Ukrayini vidneseno 7 roslinnih ugrupovan 2 lisovih i 5 stepovih ugrupovan FaunaKunici u medoborskih lisah Riznovikovi derevostani visoka zalisnenist shiliv peremezhuvannya yih zi stepovimi dilyankami sho porosli riznotrav yam i ostrovami yagidnih kushiv stvoryuyut spriyatlivi umovi dlya oselennya tvarin yaki utvoryuyut tipovu lisostepovu grupu U zapovidniku traplyayutsya usi fonovi vidi Podilsko Pridnistrovskogo zoogeografichnogo rajonu Z fauni bezhrebetnih na sogodni viyavleno ponad 2500 vidiv komah z yakih 22 zaneseno do Chervonoyi knigi Ukrayini Sered nih zhuk olen mnemozina mahaon vusach muskusnij saturniya ruda dzhmil mohovij strichkarka blakitna ksilokopa zvichajna tosho Z hrebetnih na zapovidnij teritoriyi viyavleno 9 vidiv rib 11 zemnovodnih 7 plazuniv Ornitofauna ye najchiselnishoyu grupoyu hrebetnih u zapovidniku i narahovuye 188 vidiv V osnovnomu ce tipovi dlya danoyi teritoriyi vidi iz yakih 14 zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini Ce pidorlik malij ta velikij lun polovij kam yanij drizd sipuha sova dovgohvosta sorokopud sirij ta inshi Ssavci u zapovidniku predstavleni 47 vidami Zvichajnimi tut ye predstavniki grizuniv ta hizhih Z velikih zviriv na zapovidnij teritoriyi mozhna zustriti sarnu yevropejsku svinyu diku lisicyu V mezhah zapovidnika prozhivaye 6 vidiv ssavciv zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini borsuk gornostaj ta 4 vidi rukokrilih Zagalom ohoronyayutsya 34 chervonoknizhni vidi tvarin Tut meshkayut takozh 7 vidiv tvarin zanesenih do Yevropejskogo Chervonogo spisku nichnicya velika vuhan burij derkach slimak vinogradnij zhuk samitnik tosho Osoblivoyi uvagi zaslugovuyut rukokrili yaki naselyayut pecheru Perlina ta inshi perevazhno neveliki pecheri U tomu chisli vechirnicya mala pidkovonis malij ta nichnicya dovgovuha U velikij kilkosti predstavlena nichnicya velika vid zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini ta Yevropejskogo Chervonogo spisku Istorichna cinnistBagata teritoriya zapovidnika na istorichni pam yatki datovani X XIII stolittyami zokrema arheologami viyavleno yazichnicki svyatilisha U toj period tut odnochasno isnuvalo tri riznotipni gorodisha svyatilisha Bogit Govda ta Zvenigorod Najkrashe zberezhenim viyavilos kapishe na gori Bogit de v X XIII stolittyah stoyav vsesvitnovidomij Zbruckij idol Svyatovit yakij vidobrazhav bozhestvo slov yan Cyu unikalnu istoriko kulturnu pam yatku bulo znajdeno 1848 roku v richci Zbruch poblizu sela Lichkivci za vkazanim geografichnim miscem u znajdenomu v arhivah opisi religijnih orgij prisvyachenih vesnyanomu probudzhennyu prirodi Na teritoriyi gorodish svyatilish znajdeno ta doslidzheno hlibni pechi guralni zhertovni kolodyazi ta dovgi budinki kontini u yakih yak svidchat pismovi dzherela slov yani yazichniki zbiralis dlya vikonannya obryadiv zokrema zhertvoprinoshen ta religijnih orgij Funkciyuvannya gorodish svyatilish ta obslugovuvannya prochan zabezpechuvali selisha suputniki yakih tut vidomo 15 Roztashovuvalis voni nepodalik gorodish Ci slov yanski gorodisha svyatilisha razom iz selishami suputnikami stanovlyat yedinij arheologichnij kompleks Zbruckij kultovij centr Vazhlivu rol u jogo diyalnosti vidigrali cilyushi dzherela yaki isnuyut donini Teritoriyi prirodno zapovidnogo fondu u skladi PZ Medobori Neridko ogoloshennyu nacionalnogo parku abo zapovidnika pereduye stvorennya odnogo abo kilkoh ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu miscevogo znachennya vnaslidok chogo velikij prirodnij zapovidnik faktichno poglinaye ranishe stvoreni ob yekti prirodno zapovidnogo fondu Prote yihnij status zazvichaj zberigayut Napriklad na teritoriyi prirodnogo zapovidnika Medobori roztashovanij ob yekt prirodno zapovidnogo fondu Ukrayini geologichna pam yatka prirodi zagalnoderzhavnogo znachennya Pechera Perlina SvitliniDiv takozhKremenecki gori nacionalnij park PrimitkiPosilannyaMedobori zapovidnik u sestrinskih Vikiproyektah Portal Ternopilshina Medobori zapovidnik u Vikishovishi Reyestr prirodno zapovidnogo fondu Gusyatinskogo rajonu Upravlinnya ekologiyi ta prirodnih resursiv Ternopilskoyi ODA Reyestr prirodno zapovidnogo fondu Pidvolochiskogo rajonu Upravlinnya ekologiyi ta prirodnih resursiv Ternopilskoyi ODA Ukrayina informaciya ne avtorska Prirodnij zapovidnik Medobori 19 grudnya 2009 u Wayback Machine Ukrayina inkognita Nikitina Yu Ternopolyani mozhut pomiluvatis kvitami neopalimoyi kupini 3 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuliya Nikitina 20 hvilin Ternopil 2016 24 travnya