Великобурлу́цький райо́н — колишній район України, розташований у північно-східній частині Харківської області з центром у смт Великий Бурлук. Район утворено в 1923 році, коли в Україні проводилася адміністративно-територіальна реформа, ліквідовано 2020 року шляхом включення до Куп'янського району. Населення становить 21 373 осіб (на 1 жовтня 2019 року).
Великобурлуцький район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Район на карті Харківська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Харківська область | ||||
Код КОАТУУ: | 6321400000 | ||||
Утворений: | 1923 | ||||
Населення: | ▼ 22 490 (на 1.02.2016) | ||||
Площа: | 1220.8 км² | ||||
Густота: | 19.2 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-5752 | ||||
Поштові індекси: | 62600—62653 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Великий Бурлук | ||||
Селищні ради: | 2 | ||||
Сільські ради: | 16 | ||||
Смт: | 2 | ||||
Села: | 64 | ||||
Селища: | 18 | ||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Жиліна Олександра Федорівна | ||||
Голова РДА: | Сорокін Василь Олександрович | ||||
Вебсторінка: | Великобурлуцька РДА Великобурлуцька районна рада | ||||
Адреса: | 62600, Харківська обл., Великобурлуцький р-н, смт. Великий Бурлук, вул. Центральна, 9 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Великобурлуцький район у Вікісховищі |
Географія
На півночі та північному сході Великобурлуцький район межує з Волоконівським та Валуйським районами Бєлгородської області Російської Федерації, на сході та південному сході із Дворічанським, на півдні — з Куп'янським та Шевченківським, на заході — з Печенізьким та Вовчанським районами Харківської області. Протяжність державного кордону з Російською Федерацією — 38 км.
Вовчанський район | Росія | Росія |
Вовчанський район | Дворічанський район | |
Печенізький район | Шевченківський район | Куп'янський район |
Площа району — 1220,8 км² (3,9 % від загальної площі Харківської області).
У районі два селища міського типу: Великий Бурлук (районний центр) та Приколотне, а також 78 сільських населених пунктів. На території району функціонують 2 селищні та 16 сільських рад.
Гідрографія
Річки району належать до групи малих річок і відносяться до басейну Дону. Річки району:
Назва | Куди впадає | Загальна довжина |
---|---|---|
Великий Бурлук | Сіверський Донець | 93 км |
Гнилиця | Сіверський Донець | 31 км |
Верхня Дворічна | Оскіл | 32 км |
Плотва | Вовча | 32 км |
Більшість річок району влітку майже зовсім пересихає. Швидкість течії дуже повільна (1-0,4 м/сек.). Основне живлення річок снігове та дощове. Взимку і посушливого літа важливу роль у живленні відіграють ґрунтові води.
Історія
Історія Великобурлуцького краю сягає в далеке минуле, в сиву давнину первіснообщинного ладу. Саме до того часу належать перші сліди існування людини у цьому краї.
У 70-х роках XX століття харківські археологи провели розкопки на берегах річки Великий Бурлук. Їм вдалося виявити сліди поселень племен так званої зрубної культури (ІІ—початок І тис. до н. е.).
Археологи Харківського університету на чолі з доктором історичних наук, професором Борисом Шрамком провели роботу і нарахували у Великобурлуцькому районі 134 стародавні кургани, під насипами яких влаштовано захоронення епохи бронзи. Усе це сліди життя на території району.
1919 року в маєтку колишніх поміщиків Донець-Захаржевських-Задонських у Великому Бурлуці (це приміщення збереглося до наших днів) полковник Добровольчої армії Алі Ізенбек знайшов Велесову книгу — набір із 35 дерев'яних дощечок, на яких йдеться про те, проти яких кочових племен вели боротьбу наші далекі предки, їх заняття, побут, релігійні вірування. Згодом виявилось, що Велесова книга є підробкою, створеною в XIX або XX столітті.
У другій половині XVII ст. відбулося заселення краю теперішньої Великобурлуччини.
У 1672 році 390 козацьких сімей на чолі з отаманом Скиданом прибули з Правобережної України і оселилися за дозволом Чугуївського воєводи біля річки Великий Бурлук. Заснували слободу Великий Бурлук недалеко від Бурлуцької сторожі, яка була укріпленим пунктом для захисту південних земель Російської держави від нападу татар. Щодо назви слободи, теперішнього селища Великий Бурлук, є декілька версій.
По-перше, існують припущення, що назва походить від двох тюркських основ бор та лук. Складний двохосновний іменник бурлук означає осад брудної води. Є й інша версія, що назва слободи походить від назви річки Бурлук. Ця, певне, найімовірніша версія, бо за течією річки Бурлук виник цілий ряд сіл, в основу назви яких покладено слово бурлук.
Особливість району
Особливістю Великобурлуцького району є бабаки. Колись вони заселяли майже всю Степову зону України до самого Чорного моря. У XVII столітті хутро бабаків активно вивозили в Польщу та Крим, а звідти в інші країни. У XIX столітті, коли степи стали розорювати під сільськогосподарські культури, бабаків змусили дуже потіснитись, і вони почали швидко зникати. У ХХ столітті бабак опинився на межі вимирання. Першою спробою врятувати популяцію було створення Велико-Бурлуцького бабакового заповідника, що проіснував з 1937 по 1951 рік. І тільки завдяки тому, що в районі багато балок та ярів, непридатних для використання в сільському господарстві, бабаки зберегли свій вид.
На території району створено два загальнодержавні заказники з колоніями бабаків — Бурлуцький та Катеринівський — площею 853 га. Тепер у цілому в районі налічується близько 21 тис. цих рідкісних звірків, занесених до Червоної книги.
У 1996 році частина бабаків була переселена до заповідника Асканія Нова. За останні роки в наших заказниках бабаків відловлено і переселено для розмноження в Полтавську, Донецьку, Миколаївську, Херсонську та Одеську області.
Друга світова війна
Наприкінці травня — початку червня 1942 року війна докотилася до Великобурлуцького району. 10—14 червня 1942 року німецьке командування проводило операцію під назвою «Вільгельм», ставилося завдання оволодіти рубежем по лівому березі річки Великий Бурлук.
За час кровопролитних боїв загинуло багато радянських бійців, котрі були поховані на місці їх загибелі.
15-16 червня 1942 року в районі сіл Вільхуватка та Зарубинка вели бої з німецькими загарбниками бійці 6-ї окремої танкової бригади під командуванням майора Хопка С. А.
За два дні важких боїв радянські танкісти, артилеристи та піхотинці знищили 120 танків противника, багато іншої техніки і живої сили ворога. У цих боях бійці 6-ї окремої танкової бригади завдали тяжкої поразки німецькій танковій дивізії СС «Мертва голова».
26 червня 1942 року було окуповано німецькими військами село Катеринівка. У боях за село брали участь бійці 24-го кавалерійського полку.
У червні 1942 року село Середній Бурлук було одним із проміжних рубежів оборони 9-ї Гвардійської стрілецької дивізії під командуванням генерал-майора Бєлобородова, яка входила до складу 38-ї армії Південно-Західного фронту.
До кінця червня 1942 року територія району була повністю окупована.
Вигнання нацистів з району почалося у лютому 1943 року 405-м окремим протитанковим полком та 555-м стрілецьким полком, коли закінчилися бої за села Григорівку та Катеринівку. 3 лютого 1943 року німців було вигнано з селища Великий Бурлук, села Хатнє, Шипуватого, а 4 лютого 1943 року радянські війська зайняли села Гогине, Слизневе, Волкове.
Наприкінці лютого 1943 року німці були цілковито вигнані з району.
У вигнанні німців із багатьох населених пунктів, а саме сіл Рублене, Комісарове, Устинівка, Вільхуватка, Приколотне, Гогине, Слизневе, Андріївка брали участь бійці-танкісти 3-ї танкової армії під командуванням генерал-лейтенанта Павла Рибалка.
Селище Приколотне, село Гогине, Слизневе звільняли також бійці 42-го стрілецького полку 180 стрілецької дивізії, яка входила до складу 69-ї армії генерала В. Д. Крючонкіна.
Селище Великий Бурлук звільнили бійці 48-ї Гвардійської і 180 стрілецької дивізій.
У літопис Другої Світової війни вписані імена 2096 воїнів, які віддали своє життя в боях за Великобурлуччину. Пам'ять про них увічнена меморіалом у Великому Бурлуку, братськими могилами у селах району, експозиціями музеїв та музейних куточків шкіл району.
У роки війни 11 тисяч мешканців Великобурлуцького району пішли на фронт, із них: 5,5 тисяч не повернулися додому. За бойові подвиги на фронтах німецько-радянської війни отримали звання Героя Радянського Союзу:
- Антонов Олександр Антонович, с. Середній Бурлук;
- Заболотний Іван Миколайович, с. Шипувате;
- Каліберда Іван Опанасович, смт. Великий Бурлук;
- Кісільов Іван Герасимович, с. Григорівка;
- Ольшанський Костянтин Федорович, смт. Приколотне;
- Проценко Леонід Олексійович, смт. Великий Бурлук;
- Пятихін Іван Гаврилович, с. Попасне;
- Тарасов Лука Федорович, с. Зарубінка;
- Холод Михайло Мефодійович, с. Малий Бурлук;
- Чайка Федір Васильович, смт. Великий Бурлук.
Імена Костянтина Ольшанського, Леоніда Проценка та Михайла Холода навічно занесені до списків особового складу частин, кораблів і військово-навчальних закладів.
Російсько-українська війна
З 24 лютого до вересня 2022 року район було окуповано російськими військами під час повномасштабного вторгнення до України.
Адміністративний устрій
Район адміністративно-територіально поділяється на 2 селищні ради та 16 сільських рад, які об'єднують 83 населених пунктів та підпорядковані .
Населені пункти, зняті з обліку
Населення
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 12 926 | 2642 | 1757 | 3842 | 3202 | 1415 | 68 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 15 356 | 2503 | 1792 | 3835 | 3725 | 3147 | 354 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Населення (станом на 1 січня 2005 року) 26,5 тис. ос. У тому числі:
- міського — 7,1 тис. ос.;
- сільського — 19,4 тис. ос.
Чоловіків — 12,2 тис. ос. (45,8 % від загальної чисельності). Жінок — 14,3 тис. ос., (54,2 % від загальної чисельності). Нині у районі мешкає 8775 пенсіонерів (33,1 % до наявного населення). Із них:
- пенсіонерів за віком — 5202 ос. (59,3 %);
- пенсіонерів за інвалідністю (включаючи військовослужбовців) — 1543 ос. (17,6 %).
Щільність населення у районі — 21,7 ос. на 1 км². Рівень народжуваності (на 1 тис. чоловік населення) — 8,4 ос. Рівень смертності (на 1 тис. чоловік населення) — 21 ос.
Особливістю складу населення району є багатонаціональність. На території району проживають представники 41 національності і народностей.
Національний склад населення:
- українці 19354 ос. (73 %)
- росіяни 6363 ос. (24 %)
- білоруси 185 ос. (0,7 %)
- вірмени 70 ос. (0,3 %)
- азербайджанці 47 ос. (0,2 %)
- грузини 41 ос. (0,15 %)
- молдавани 37 ос. (0,14 %)
- цигани 22 ос. (0,08 %)
- румуни 17 ос. (0,06 %)
а також татари, угорці, поляки, євреї, аварці, німці, осетини та громадяни інших національностей.
Економіка
У сільському господарстві зайнято більш ніж 60 % від всіх працюючих в сфері матеріального виробництва району. Рослинництво в структурі сільхозвиробництва становить 74 %. Його головні напрями — вирощування зернових та технічних культур. Основними напрямами виробництва в тваринництві є вирощування крупної рогатої худоби м'ясо-молочного напрямку; свинарство та птахівництво.
Площа сільськогосподарських угідь (всіх товаровиробників, включаючи підсобні господарства) — 105 тис. га. Із них:
- ріллі — 83,9 тис. га
- багаторічні насадження — 0,8 тис. га,
- сіножаті — 3,4 тис. га
- пасовища — 16,8 тис. га
Кількість сільськогосподарських підприємств, незалежно від форм власності — 31; фермерських господарств — 23. Обсяг сільськогосподарського виробництва (у порівняльних цінах 2000 р.) — 82,4 млн грн.
Промисловий комплекс району (станом на 1 січня 2005 року). Кількість підприємств — 3 (на самостійному балансі без підприємств малого бізнесу):
- ЗАТ «Приколотнянський олійноекстракційний завод»;
- ВАТ «Великобурлуцький сироробний завод»;
- Великобурлуцький хлібокомбінат.
Обсяг промислового виробництва за 2004 рік (у діючих цінах) 253,8 млн грн.
Соціальна сфера
Навчальні заклади Великобурлукського району. Загальноосвітні навчально—виховні (всього) — 41, у тому числі:
- школи — 24/3760 учнів;
- дошкільні — 14/440 дітей.
Усього в навчально-виховних закладах району встановлено 116 комп'ютерів, а комп'ютерні класи є в 13 навчальних закладах. До мережі Інтернет підключені 18 навчальних закладів та відділ освіти Великобурлуцької райдержадміністрації.
Медичні установи — 29, у тому числі:
- — лікарняні установи — 2;
- — амбулаторні — 3;
- — ФАПи та ФП — 24.
Заклади культури:
- — бібліотеки — 20;
- — будинки культури, клуби — 27;
- — пам'ятники історії та культури — 54;
- — музеї — 2.
Фізкультура та спорт. Дитячо-юнацькі спортивні школи — 2:
- — ДЮСШ відділу освіти — 676 ос.
- — МГ ДЮСШ «Колос» — 314 ос.
ЗМІ. У районі видається газета «Радянський патріот», співзасновниками якої є районна рада та трудовий колектив редакції. Тираж 1660 примірників. На території району приймаються телеканали: УТ-1, 1+1, «Інтер», а також ОРТ, РТР (Росія).
На території району на цей час діють 7 релігійних громад:
- 4 релігійні громади Української православної церкви;
- 2 релігійні громади Євангельських християн баптистів;
- 1 релігійна громада християн віри Євангельської «Благовість».
Туризм
Археологічні пам'ятки
У Великобурлуцькому районі Харківської області на обліку перебуває 39 пам'яток археології.
Поблизу села Гнилиця виявлено поселення пізньої бронзи (І тисячоліття до н. е.) та Салтівської культури (VIII—Х століття н. е.).
Природні пам'ятки
- Загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення «Бурлуцький». Площа 326,0 га. Розташований на ділянці від селища Великий Бурлук до с. Катеринівка. Місце проживання цінного реліктового виду тварин — байбака. Байбак досить крупний звір, довжина його досягає 60 сантиметрів, вагою до 9 кг. У гризуна красиве сірувато-солом'яного кольору з рудим відтінком хутро. Ще триста років тому шкурки байбаків, здобутих на Лівобережній Україні і в Приазовських степах, тисячами вивозили в Польщу і Крим. Але поступово байбак зник. І виною тому — людина, яка винищувала їх заради хутра, смачного м'яса, цілющого жиру.
Зараз на території нашої країни великі поселення байбаків збереглись на території Луганської області і на Харківщині, у Великобурлуцькому районі.
- Загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення «Катеринівський». Площа 527,0 га. Розташований на ділянці від с. Катеринівка до с. Рогозянка. Це одне з найстаріших поселень в урочищі «Мізерне» реліктового виду — бабака, який зберігся на цілинних землях яружно-балочної системи.
- Ботанічний заказник місцевого значення «Артільнецький». Площа 167,8 га. Розташований на околицях с. Артільне.
- Ботанічний заказник місцевого значення «Міловський». Площа 38,7 га. Розташований на околицях с. Мілове.
- Ентомологічний заказник місцевого значення «Вовчий яр». Площа 5,0 га. Розташований на ділянці цілинного степу на схилах балки у с. Шипувате. Рослинність подана великою кількістю лікарських і рідких видів рослин. Живуть одинокі бджоли, джмелі, рідксні метелики.
- Ентомологічний заказник місцевого значення «Мерешкувата дача». Площа 2,0 га. Розташований в с. Червона Хвиля у верхівці балки на правому березі р. Велкий Бурлук, на крутих схилах якої росте ковила, гіацинт, сон-трава, горицвіт, шавлія. Живе тут приблизно 200 видів і груп корисних комах, які мають цінність для науки і народного господарства.
- Гідрологічний заказник місцевого значення «Малобурлуцький». Площа 50,0 га. Розташований біля сіл Вільхуватка та Малий Бурлук.
- Гідрологічний заказник місцевого значення «Гнилицький». Площа 175,8 га. Розташований біля с. Гнилиця.
- Лісове заповідне урочище місцевого значення «Дігтярне». Площа 179,0 га. Знаходиться у Великобурлуцькому лісництві. Урочище являє собою унікальне поєднання екотипів, які рідко зустрічаються в умовах північної частини степової зони. У водоймищі живе рідкий декоративний вид карася.
- Лісове заповідне урочище місцевого значення «Божкове». Площа 79,0 га. Розташоване у Великобурлуцькому лісництві. Це унікальна для байрачного степу ділянка високопродуктивних насаджень дуба сім'яного і порослого віком понад 80 років. Ділянка є лісо-типологічним еталоном степової зони.
- Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Неруб». Площа 6,2 га. Знаходиться у Великобурлуцькому лісництві. Насадження дуба червоного — 30 років. У складі насаджень — липа, клен, береза.
- Регіональний ландшафтний парк «Великобурлуцький степ». Площа 2042,6 га. Розташований на території селища Великий Бурлук і сіл Катеринівка, Червона Хвиля, Шипувате, Андріївка, Горяне, Плоске.
Історичні пам'ятки
У Великобурлуцькому районі Харківської області на обліку перебуває 48 пам'яток історії.
Персоналії
- Колокольцов Василь Григорович — наприкінці 90-х років XIX століття був обраний головою земської управи Вовчанського повіту, до складу якого входила сучасна Великобурлуччина. В. Г. Колокольцев провів масштабні реформи, перш за все, у сфері повітової освіті та медицині. В будівництво земських шкіл, сільських бібліотек, лікарських дільниць та фельдшерських пунктів він вкладав не тільки земські, але й власні кошти, яки отримував від продажу землі своїх маєтків.
- Ольшанський Костянтин Федорович (народився у 1915 році в сім'ї агронома-буряковода в селі Приколотне Великобурлуцького району) — відважний командир Миколаївського морського десанту 26 березня 1944 року, який мав допомогти радянським військам при штурмі міста. У склад десанту ввійшли лише добровольці.
За дві доби безперервних боїв морські піхотинці старшого лейтенанта К. Ольшанського відбили 18 атак ворога і знищили більш ніж 700 фашистів, 2 танки та 4 гармати. З ольшанців живими залишилося тільки 12 чоловік. Решта на чолі зі своїм командиром загинули. Всім 68 учасникам десанту присвоєно звання Героїв Радянського Союзу.
- Олександра Григорівна Січкарьова — ланкова, у 1947 році досягла рекордного врожаю у своєму радгоспі (41 центнер пшениці з гектару), за що їй було присвоєне звання Героя Соціалістичної Праці. У 1954 році за самовіддану працю, за наполегливість Олександру Січкарьову, великобурлучани обрали депутатом Верховної Ради Української РСР.
Нині Олександра Григорівна мешкає в селі Федорівка Великобурлуцького району.
- Валентин Володимирович Шевченко — головний хірург центральної районної лікарні. Його знала і, без перебільшення, любила вся Великобурлуччина. Він не відмовив у допомозі жодній людині, яка зверталася до нього. Діагноз, встановлений ним, завжди був точним і не потребував перевірки.
Валентин Володимирович говорив мало, але робив дуже багато. Операції, обходи, консультації, поради… Люди вірили хірургу. Через його руки за більш ніж 20-річну роботу пройшли сотні життів. Одних врятував від смерті, інших — від каліцтва та недуги. Звістка про його передчасну смерть (1998 р.) приголомшила Великобурлучан, відгукнулась болем в їх серцях.
- Сім'янцев Валентин Іванович — військовий, скульптор, автор кількох книг, за фахом інженер-гідротехнік. Військове звання — сотник Армії УНР (підвищений у повоєнні роки).
- Сім'янцев Олекса Іванович — військовий і громадський діяч, вчитель, інженер-гідротехнік; значковий (поручник) полку Чорних запорожців; військове звання — поручник Армії УНР.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Великобурлуцького району було створено 28 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 50,67 % (проголосували 9 360 із 18 471 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Михайло Добкін — 33,86 % (3 169 виборців); Петро Порошенко — 26,11 % (2 444 виборців), Сергій Тігіпко — 10,27 % (961 виборців), Юлія Тимошенко — 8,47 % (793 виборців), Петро Симоненко — 4,90 % (459 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,46 %.
Примітки
- Розпорядження Президента України від 3 квітня 2020 року № 230/2020-рп «Про призначення В.Сорокіна головою Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області»
- «Потім уже наші їх добили». Як був окупований і звільнений Великий Бурлук - Український тиждень (укр.). 21 листопада 2022. Процитовано 1 серпня 2023.
- Адміністративно-територіальний устрій Великобурлуцького району [ 11 червня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- [Населення за статтю та віком...2001]. Архів оригіналу за 20 травня 2022.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 12 квітня 2016.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Великобурлуцький район |
- ВЕЛИКОБУРЛУ́ЦЬКИЙ РАЙО́Н [ 13 травня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ
- Путівник Харківською областю [ 20 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Сторінка на сайті ОДА
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velikoburlu ckij rajo n kolishnij rajon Ukrayini roztashovanij u pivnichno shidnij chastini Harkivskoyi oblasti z centrom u smt Velikij Burluk Rajon utvoreno v 1923 roci koli v Ukrayini provodilasya administrativno teritorialna reforma likvidovano 2020 roku shlyahom vklyuchennya do Kup yanskogo rajonu Naselennya stanovit 21 373 osib na 1 zhovtnya 2019 roku Velikoburluckij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporRajon na karti Harkivska oblastOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Harkivska oblastKod KOATUU 6321400000Utvorenij 1923Naselennya 22 490 na 1 02 2016 Plosha 1220 8 km Gustota 19 2 osib km Tel kod 380 5752Poshtovi indeksi 62600 62653Naseleni punkti ta radiRajonnij centr Velikij BurlukSelishni radi 2Silski radi 16Smt 2Sela 64Selisha 18Rajonna vladaGolova radi Zhilina Oleksandra FedorivnaGolova RDA Sorokin Vasil OleksandrovichVebstorinka Velikoburlucka RDA Velikoburlucka rajonna radaAdresa 62600 Harkivska obl Velikoburluckij r n smt Velikij Burluk vul Centralna 9MapaVelikoburluckij rajon u VikishovishiGeografiyaNa pivnochi ta pivnichnomu shodi Velikoburluckij rajon mezhuye z Volokonivskim ta Valujskim rajonami Byelgorodskoyi oblasti Rosijskoyi Federaciyi na shodi ta pivdennomu shodi iz Dvorichanskim na pivdni z Kup yanskim ta Shevchenkivskim na zahodi z Pechenizkim ta Vovchanskim rajonami Harkivskoyi oblasti Protyazhnist derzhavnogo kordonu z Rosijskoyu Federaciyeyu 38 km Vovchanskij rajon Rosiya RosiyaVovchanskij rajon Dvorichanskij rajonPechenizkij rajon Shevchenkivskij rajon Kup yanskij rajon Plosha rajonu 1220 8 km 3 9 vid zagalnoyi ploshi Harkivskoyi oblasti U rajoni dva selisha miskogo tipu Velikij Burluk rajonnij centr ta Prikolotne a takozh 78 silskih naselenih punktiv Na teritoriyi rajonu funkcionuyut 2 selishni ta 16 silskih rad Gidrografiya Richki rajonu nalezhat do grupi malih richok i vidnosyatsya do basejnu Donu Richki rajonu Nazva Kudi vpadaye Zagalna dovzhinaVelikij Burluk Siverskij Donec 93 kmGnilicya Siverskij Donec 31 kmVerhnya Dvorichna Oskil 32 kmPlotva Vovcha 32 km Bilshist richok rajonu vlitku majzhe zovsim peresihaye Shvidkist techiyi duzhe povilna 1 0 4 m sek Osnovne zhivlennya richok snigove ta doshove Vzimku i posushlivogo lita vazhlivu rol u zhivlenni vidigrayut gruntovi vodi IstoriyaIstoriya Velikoburluckogo krayu syagaye v daleke minule v sivu davninu pervisnoobshinnogo ladu Same do togo chasu nalezhat pershi slidi isnuvannya lyudini u comu krayi U 70 h rokah XX stolittya harkivski arheologi proveli rozkopki na beregah richki Velikij Burluk Yim vdalosya viyaviti slidi poselen plemen tak zvanoyi zrubnoyi kulturi II pochatok I tis do n e Arheologi Harkivskogo universitetu na choli z doktorom istorichnih nauk profesorom Borisom Shramkom proveli robotu i narahuvali u Velikoburluckomu rajoni 134 starodavni kurgani pid nasipami yakih vlashtovano zahoronennya epohi bronzi Use ce slidi zhittya na teritoriyi rajonu 1919 roku v mayetku kolishnih pomishikiv Donec Zaharzhevskih Zadonskih u Velikomu Burluci ce primishennya zbereglosya do nashih dniv polkovnik Dobrovolchoyi armiyi Ali Izenbek znajshov Velesovu knigu nabir iz 35 derev yanih doshechok na yakih jdetsya pro te proti yakih kochovih plemen veli borotbu nashi daleki predki yih zanyattya pobut religijni viruvannya Zgodom viyavilos sho Velesova kniga ye pidrobkoyu stvorenoyu v XIX abo XX stolitti U drugij polovini XVII st vidbulosya zaselennya krayu teperishnoyi Velikoburluchchini U 1672 roci 390 kozackih simej na choli z otamanom Skidanom pribuli z Pravoberezhnoyi Ukrayini i oselilisya za dozvolom Chuguyivskogo voyevodi bilya richki Velikij Burluk Zasnuvali slobodu Velikij Burluk nedaleko vid Burluckoyi storozhi yaka bula ukriplenim punktom dlya zahistu pivdennih zemel Rosijskoyi derzhavi vid napadu tatar Shodo nazvi slobodi teperishnogo selisha Velikij Burluk ye dekilka versij Po pershe isnuyut pripushennya sho nazva pohodit vid dvoh tyurkskih osnov bor ta luk Skladnij dvohosnovnij imennik burluk oznachaye osad brudnoyi vodi Ye j insha versiya sho nazva slobodi pohodit vid nazvi richki Burluk Cya pevne najimovirnisha versiya bo za techiyeyu richki Burluk vinik cilij ryad sil v osnovu nazvi yakih pokladeno slovo burluk Osoblivist rajonu Osoblivistyu Velikoburluckogo rajonu ye babaki Kolis voni zaselyali majzhe vsyu Stepovu zonu Ukrayini do samogo Chornogo morya U XVII stolitti hutro babakiv aktivno vivozili v Polshu ta Krim a zvidti v inshi krayini U XIX stolitti koli stepi stali rozoryuvati pid silskogospodarski kulturi babakiv zmusili duzhe potisnitis i voni pochali shvidko znikati U HH stolitti babak opinivsya na mezhi vimirannya Pershoyu sproboyu vryatuvati populyaciyu bulo stvorennya Veliko Burluckogo babakovogo zapovidnika sho proisnuvav z 1937 po 1951 rik I tilki zavdyaki tomu sho v rajoni bagato balok ta yariv nepridatnih dlya vikoristannya v silskomu gospodarstvi babaki zberegli svij vid Na teritoriyi rajonu stvoreno dva zagalnoderzhavni zakazniki z koloniyami babakiv Burluckij ta Katerinivskij plosheyu 853 ga Teper u cilomu v rajoni nalichuyetsya blizko 21 tis cih ridkisnih zvirkiv zanesenih do Chervonoyi knigi U 1996 roci chastina babakiv bula pereselena do zapovidnika Askaniya Nova Za ostanni roki v nashih zakaznikah babakiv vidlovleno i pereseleno dlya rozmnozhennya v Poltavsku Donecku Mikolayivsku Hersonsku ta Odesku oblasti Druga svitova vijna Naprikinci travnya pochatku chervnya 1942 roku vijna dokotilasya do Velikoburluckogo rajonu 10 14 chervnya 1942 roku nimecke komanduvannya provodilo operaciyu pid nazvoyu Vilgelm stavilosya zavdannya ovoloditi rubezhem po livomu berezi richki Velikij Burluk Za chas krovoprolitnih boyiv zaginulo bagato radyanskih bijciv kotri buli pohovani na misci yih zagibeli 15 16 chervnya 1942 roku v rajoni sil Vilhuvatka ta Zarubinka veli boyi z nimeckimi zagarbnikami bijci 6 yi okremoyi tankovoyi brigadi pid komanduvannyam majora Hopka S A Za dva dni vazhkih boyiv radyanski tankisti artileristi ta pihotinci znishili 120 tankiv protivnika bagato inshoyi tehniki i zhivoyi sili voroga U cih boyah bijci 6 yi okremoyi tankovoyi brigadi zavdali tyazhkoyi porazki nimeckij tankovij diviziyi SS Mertva golova 26 chervnya 1942 roku bulo okupovano nimeckimi vijskami selo Katerinivka U boyah za selo brali uchast bijci 24 go kavalerijskogo polku U chervni 1942 roku selo Serednij Burluk bulo odnim iz promizhnih rubezhiv oboroni 9 yi Gvardijskoyi strileckoyi diviziyi pid komanduvannyam general majora Byeloborodova yaka vhodila do skladu 38 yi armiyi Pivdenno Zahidnogo frontu Do kincya chervnya 1942 roku teritoriya rajonu bula povnistyu okupovana Vignannya nacistiv z rajonu pochalosya u lyutomu 1943 roku 405 m okremim protitankovim polkom ta 555 m strileckim polkom koli zakinchilisya boyi za sela Grigorivku ta Katerinivku 3 lyutogo 1943 roku nimciv bulo vignano z selisha Velikij Burluk sela Hatnye Shipuvatogo a 4 lyutogo 1943 roku radyanski vijska zajnyali sela Gogine Slizneve Volkove Naprikinci lyutogo 1943 roku nimci buli cilkovito vignani z rajonu U vignanni nimciv iz bagatoh naselenih punktiv a same sil Rublene Komisarove Ustinivka Vilhuvatka Prikolotne Gogine Slizneve Andriyivka brali uchast bijci tankisti 3 yi tankovoyi armiyi pid komanduvannyam general lejtenanta Pavla Ribalka Selishe Prikolotne selo Gogine Slizneve zvilnyali takozh bijci 42 go strileckogo polku 180 strileckoyi diviziyi yaka vhodila do skladu 69 yi armiyi generala V D Kryuchonkina Selishe Velikij Burluk zvilnili bijci 48 yi Gvardijskoyi i 180 strileckoyi divizij U litopis Drugoyi Svitovoyi vijni vpisani imena 2096 voyiniv yaki viddali svoye zhittya v boyah za Velikoburluchchinu Pam yat pro nih uvichnena memorialom u Velikomu Burluku bratskimi mogilami u selah rajonu ekspoziciyami muzeyiv ta muzejnih kutochkiv shkil rajonu U roki vijni 11 tisyach meshkanciv Velikoburluckogo rajonu pishli na front iz nih 5 5 tisyach ne povernulisya dodomu Za bojovi podvigi na frontah nimecko radyanskoyi vijni otrimali zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Antonov Oleksandr Antonovich s Serednij Burluk Zabolotnij Ivan Mikolajovich s Shipuvate Kaliberda Ivan Opanasovich smt Velikij Burluk Kisilov Ivan Gerasimovich s Grigorivka Olshanskij Kostyantin Fedorovich smt Prikolotne Procenko Leonid Oleksijovich smt Velikij Burluk Pyatihin Ivan Gavrilovich s Popasne Tarasov Luka Fedorovich s Zarubinka Holod Mihajlo Mefodijovich s Malij Burluk Chajka Fedir Vasilovich smt Velikij Burluk Imena Kostyantina Olshanskogo Leonida Procenka ta Mihajla Holoda navichno zaneseni do spiskiv osobovogo skladu chastin korabliv i vijskovo navchalnih zakladiv Dokladnishe Kostyantin Olshanskij korabel Rosijsko ukrayinska vijna Z 24 lyutogo do veresnya 2022 roku rajon bulo okupovano rosijskimi vijskami pid chas povnomasshtabnogo vtorgnennya do Ukrayini Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Velikoburluckogo rajonu Rajon administrativno teritorialno podilyayetsya na 2 selishni radi ta 16 silskih rad yaki ob yednuyut 83 naselenih punktiv ta pidporyadkovani Naseleni punkti znyati z obliku Vadbolske Gusivka KrugleNaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 12 926 2642 1757 3842 3202 1415 68Zhinki 15 356 2503 1792 3835 3725 3147 354Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki68 85 354 77 80 84 386 289 75 79 966 568 70 74 1127 481 65 69 668 919 60 64 1286 484 55 59 603 875 50 54 877 924 45 49 959 999 40 44 983 1019 35 39 969 942 30 34 903 882 25 29 980 868 20 24 859 889 15 20 933 1073 10 14 986 862 5 9 834 707 0 4 683 Naselennya stanom na 1 sichnya 2005 roku 26 5 tis os U tomu chisli miskogo 7 1 tis os silskogo 19 4 tis os Cholovikiv 12 2 tis os 45 8 vid zagalnoyi chiselnosti Zhinok 14 3 tis os 54 2 vid zagalnoyi chiselnosti Nini u rajoni meshkaye 8775 pensioneriv 33 1 do nayavnogo naselennya Iz nih pensioneriv za vikom 5202 os 59 3 pensioneriv za invalidnistyu vklyuchayuchi vijskovosluzhbovciv 1543 os 17 6 Shilnist naselennya u rajoni 21 7 os na 1 km Riven narodzhuvanosti na 1 tis cholovik naselennya 8 4 os Riven smertnosti na 1 tis cholovik naselennya 21 os Osoblivistyu skladu naselennya rajonu ye bagatonacionalnist Na teritoriyi rajonu prozhivayut predstavniki 41 nacionalnosti i narodnostej Nacionalnij sklad naselennya ukrayinci 19354 os 73 rosiyani 6363 os 24 bilorusi 185 os 0 7 virmeni 70 os 0 3 azerbajdzhanci 47 os 0 2 gruzini 41 os 0 15 moldavani 37 os 0 14 cigani 22 os 0 08 rumuni 17 os 0 06 a takozh tatari ugorci polyaki yevreyi avarci nimci osetini ta gromadyani inshih nacionalnostej EkonomikaU silskomu gospodarstvi zajnyato bilsh nizh 60 vid vsih pracyuyuchih v sferi materialnogo virobnictva rajonu Roslinnictvo v strukturi silhozvirobnictva stanovit 74 Jogo golovni napryami viroshuvannya zernovih ta tehnichnih kultur Osnovnimi napryamami virobnictva v tvarinnictvi ye viroshuvannya krupnoyi rogatoyi hudobi m yaso molochnogo napryamku svinarstvo ta ptahivnictvo Plosha silskogospodarskih ugid vsih tovarovirobnikiv vklyuchayuchi pidsobni gospodarstva 105 tis ga Iz nih rilli 83 9 tis ga bagatorichni nasadzhennya 0 8 tis ga sinozhati 3 4 tis ga pasovisha 16 8 tis ga Kilkist silskogospodarskih pidpriyemstv nezalezhno vid form vlasnosti 31 fermerskih gospodarstv 23 Obsyag silskogospodarskogo virobnictva u porivnyalnih cinah 2000 r 82 4 mln grn Promislovij kompleks rajonu stanom na 1 sichnya 2005 roku Kilkist pidpriyemstv 3 na samostijnomu balansi bez pidpriyemstv malogo biznesu ZAT Prikolotnyanskij olijnoekstrakcijnij zavod VAT Velikoburluckij sirorobnij zavod Velikoburluckij hlibokombinat Obsyag promislovogo virobnictva za 2004 rik u diyuchih cinah 253 8 mln grn Socialna sferaNavchalni zakladi Velikoburlukskogo rajonu Zagalnoosvitni navchalno vihovni vsogo 41 u tomu chisli shkoli 24 3760 uchniv doshkilni 14 440 ditej Usogo v navchalno vihovnih zakladah rajonu vstanovleno 116 komp yuteriv a komp yuterni klasi ye v 13 navchalnih zakladah Do merezhi Internet pidklyucheni 18 navchalnih zakladiv ta viddil osviti Velikoburluckoyi rajderzhadministraciyi Medichni ustanovi 29 u tomu chisli likarnyani ustanovi 2 ambulatorni 3 FAPi ta FP 24 Zakladi kulturi biblioteki 20 budinki kulturi klubi 27 pam yatniki istoriyi ta kulturi 54 muzeyi 2 Fizkultura ta sport Dityacho yunacki sportivni shkoli 2 DYuSSh viddilu osviti 676 os MG DYuSSh Kolos 314 os ZMI U rajoni vidayetsya gazeta Radyanskij patriot spivzasnovnikami yakoyi ye rajonna rada ta trudovij kolektiv redakciyi Tirazh 1660 primirnikiv Na teritoriyi rajonu prijmayutsya telekanali UT 1 1 1 Inter a takozh ORT RTR Rosiya Na teritoriyi rajonu na cej chas diyut 7 religijnih gromad 4 religijni gromadi Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi 2 religijni gromadi Yevangelskih hristiyan baptistiv 1 religijna gromada hristiyan viri Yevangelskoyi Blagovist TurizmArheologichni pam yatki Dokladnishe Pam yatki arheologiyi Velikoburluckogo rajonu U Velikoburluckomu rajoni Harkivskoyi oblasti na obliku perebuvaye 39 pam yatok arheologiyi Poblizu sela Gnilicya viyavleno poselennya piznoyi bronzi I tisyacholittya do n e ta Saltivskoyi kulturi VIII H stolittya n e Prirodni pam yatki Zagalnozoologichnij zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya Burluckij Plosha 326 0 ga Roztashovanij na dilyanci vid selisha Velikij Burluk do s Katerinivka Misce prozhivannya cinnogo reliktovogo vidu tvarin bajbaka Bajbak dosit krupnij zvir dovzhina jogo dosyagaye 60 santimetriv vagoyu do 9 kg U grizuna krasive siruvato solom yanogo koloru z rudim vidtinkom hutro She trista rokiv tomu shkurki bajbakiv zdobutih na Livoberezhnij Ukrayini i v Priazovskih stepah tisyachami vivozili v Polshu i Krim Ale postupovo bajbak znik I vinoyu tomu lyudina yaka vinishuvala yih zaradi hutra smachnogo m yasa cilyushogo zhiru Zaraz na teritoriyi nashoyi krayini veliki poselennya bajbakiv zbereglis na teritoriyi Luganskoyi oblasti i na Harkivshini u Velikoburluckomu rajoni Zagalnozoologichnij zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya Katerinivskij Plosha 527 0 ga Roztashovanij na dilyanci vid s Katerinivka do s Rogozyanka Ce odne z najstarishih poselen v urochishi Mizerne reliktovogo vidu babaka yakij zberigsya na cilinnih zemlyah yaruzhno balochnoyi sistemi Botanichnij zakaznik miscevogo znachennya Artilneckij Plosha 167 8 ga Roztashovanij na okolicyah s Artilne Botanichnij zakaznik miscevogo znachennya Milovskij Plosha 38 7 ga Roztashovanij na okolicyah s Milove Entomologichnij zakaznik miscevogo znachennya Vovchij yar Plosha 5 0 ga Roztashovanij na dilyanci cilinnogo stepu na shilah balki u s Shipuvate Roslinnist podana velikoyu kilkistyu likarskih i ridkih vidiv roslin Zhivut odinoki bdzholi dzhmeli ridksni meteliki Entomologichnij zakaznik miscevogo znachennya Mereshkuvata dacha Plosha 2 0 ga Roztashovanij v s Chervona Hvilya u verhivci balki na pravomu berezi r Velkij Burluk na krutih shilah yakoyi roste kovila giacint son trava goricvit shavliya Zhive tut priblizno 200 vidiv i grup korisnih komah yaki mayut cinnist dlya nauki i narodnogo gospodarstva Gidrologichnij zakaznik miscevogo znachennya Maloburluckij Plosha 50 0 ga Roztashovanij bilya sil Vilhuvatka ta Malij Burluk Gidrologichnij zakaznik miscevogo znachennya Gnilickij Plosha 175 8 ga Roztashovanij bilya s Gnilicya Lisove zapovidne urochishe miscevogo znachennya Digtyarne Plosha 179 0 ga Znahoditsya u Velikoburluckomu lisnictvi Urochishe yavlyaye soboyu unikalne poyednannya ekotipiv yaki ridko zustrichayutsya v umovah pivnichnoyi chastini stepovoyi zoni U vodojmishi zhive ridkij dekorativnij vid karasya Lisove zapovidne urochishe miscevogo znachennya Bozhkove Plosha 79 0 ga Roztashovane u Velikoburluckomu lisnictvi Ce unikalna dlya bajrachnogo stepu dilyanka visokoproduktivnih nasadzhen duba sim yanogo i poroslogo vikom ponad 80 rokiv Dilyanka ye liso tipologichnim etalonom stepovoyi zoni Botanichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Nerub Plosha 6 2 ga Znahoditsya u Velikoburluckomu lisnictvi Nasadzhennya duba chervonogo 30 rokiv U skladi nasadzhen lipa klen bereza Regionalnij landshaftnij park Velikoburluckij step Plosha 2042 6 ga Roztashovanij na teritoriyi selisha Velikij Burluk i sil Katerinivka Chervona Hvilya Shipuvate Andriyivka Goryane Ploske Istorichni pam yatki Dokladnishe Pam yatki istoriyi Velikoburluckogo rajonu U Velikoburluckomu rajoni Harkivskoyi oblasti na obliku perebuvaye 48 pam yatok istoriyi PersonaliyiKolokolcov Vasil Grigorovich naprikinci 90 h rokiv XIX stolittya buv obranij golovoyu zemskoyi upravi Vovchanskogo povitu do skladu yakogo vhodila suchasna Velikoburluchchina V G Kolokolcev proviv masshtabni reformi persh za vse u sferi povitovoyi osviti ta medicini V budivnictvo zemskih shkil silskih bibliotek likarskih dilnic ta feldsherskih punktiv vin vkladav ne tilki zemski ale j vlasni koshti yaki otrimuvav vid prodazhu zemli svoyih mayetkiv Olshanskij Kostyantin Fedorovich narodivsya u 1915 roci v sim yi agronoma buryakovoda v seli Prikolotne Velikoburluckogo rajonu vidvazhnij komandir Mikolayivskogo morskogo desantu 26 bereznya 1944 roku yakij mav dopomogti radyanskim vijskam pri shturmi mista U sklad desantu vvijshli lishe dobrovolci Za dvi dobi bezperervnih boyiv morski pihotinci starshogo lejtenanta K Olshanskogo vidbili 18 atak voroga i znishili bilsh nizh 700 fashistiv 2 tanki ta 4 garmati Z olshanciv zhivimi zalishilosya tilki 12 cholovik Reshta na choli zi svoyim komandirom zaginuli Vsim 68 uchasnikam desantu prisvoyeno zvannya Geroyiv Radyanskogo Soyuzu Oleksandra Grigorivna Sichkarova lankova u 1947 roci dosyagla rekordnogo vrozhayu u svoyemu radgospi 41 centner pshenici z gektaru za sho yij bulo prisvoyene zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci U 1954 roci za samoviddanu pracyu za napoleglivist Oleksandru Sichkarovu velikoburluchani obrali deputatom Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR Nini Oleksandra Grigorivna meshkaye v seli Fedorivka Velikoburluckogo rajonu Valentin Volodimirovich Shevchenko golovnij hirurg centralnoyi rajonnoyi likarni Jogo znala i bez perebilshennya lyubila vsya Velikoburluchchina Vin ne vidmoviv u dopomozi zhodnij lyudini yaka zvertalasya do nogo Diagnoz vstanovlenij nim zavzhdi buv tochnim i ne potrebuvav perevirki Valentin Volodimirovich govoriv malo ale robiv duzhe bagato Operaciyi obhodi konsultaciyi poradi Lyudi virili hirurgu Cherez jogo ruki za bilsh nizh 20 richnu robotu projshli sotni zhittiv Odnih vryatuvav vid smerti inshih vid kalictva ta nedugi Zvistka pro jogo peredchasnu smert 1998 r prigolomshila Velikoburluchan vidguknulas bolem v yih sercyah Sim yancev Valentin Ivanovich vijskovij skulptor avtor kilkoh knig za fahom inzhener gidrotehnik Vijskove zvannya sotnik Armiyi UNR pidvishenij u povoyenni roki Sim yancev Oleksa Ivanovich vijskovij i gromadskij diyach vchitel inzhener gidrotehnik znachkovij poruchnik polku Chornih zaporozhciv vijskove zvannya poruchnik Armiyi UNR Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Velikoburluckogo rajonu bulo stvoreno 28 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 50 67 progolosuvali 9 360 iz 18 471 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Mihajlo Dobkin 33 86 3 169 viborciv Petro Poroshenko 26 11 2 444 viborciv Sergij Tigipko 10 27 961 viborciv Yuliya Timoshenko 8 47 793 viborciv Petro Simonenko 4 90 459 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 2 46 PrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 3 kvitnya 2020 roku 230 2020 rp Pro priznachennya V Sorokina golovoyu Velikoburluckoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Harkivskoyi oblasti Potim uzhe nashi yih dobili Yak buv okupovanij i zvilnenij Velikij Burluk Ukrayinskij tizhden ukr 21 listopada 2022 Procitovano 1 serpnya 2023 Administrativno teritorialnij ustrij Velikoburluckogo rajonu 11 chervnya 2012 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Naselennya za stattyu ta vikom 2001 Arhiv originalu za 20 travnya 2022 ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 12 kvitnya 2016 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Velikoburluckij rajonVELIKOBURLU CKIJ RAJO N 13 travnya 2016 u Wayback Machine ESU Putivnik Harkivskoyu oblastyu 20 lipnya 2011 u Wayback Machine Storinka na sajti ODA