Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шевче́нківський райо́н — колишній район на сході Харківської області. Район створено у 1935 році. Адміністративним центром району є смт Шевченкове. Від райцентру до міста Харкова — 80 км. У Шевченківському районі налічується 59 населених пунктів. Наразі в районі функціонує 15 сільських і 1 селищна рада. Населення становить 20 431 осіб (на 1 лютого 2016 року).
| Шевченківський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
| Район на карті Харківська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна | ||||
| Область: | Харківська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 6325700000 | ||||
| Утворений: | 1935 | ||||
| Населення: | ▼ 20 431 (на 1.02.2016) | ||||
| Площа: | 977 км² | ||||
| Густота: | 20.9 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-5751 | ||||
| Поштові індекси: | 63600—63671 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Шевченкове | ||||
| Селищні ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 15 | ||||
| Смт: | 1 | ||||
| Села: | 58 | ||||
| Селища: | 1 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Онищенко Наталія Володимирівна | ||||
| Голова РДА: | Канашевич Андрій Вікторович | ||||
| Вебсторінка: | Офіційний сайт Шевченківської РДА Офіційний сайт Шевченківської районної ради | ||||
| Адреса: | 63601, Харківська обл., Шевченківський р-н, смт. Шевченкове, вул. Лермонтова, 2 | ||||
| Мапа | |||||
| | |||||
|
| |||||
Географія
Район межує на півночі — з Великобурлуцьким, на сході — з Куп'янським, на півдні — з Ізюмським і Балаклійським, на заході — з Чугуївським та Печенізьким районами Харківської області. По території району протікає 6 річок, найбільша з яких Великий Бурлук. Загальна територія району — 977 км², що становить 3,1% від площі Харківської області.
| Печенізький район | Великобурлуцький район | Куп'янський район |
| Чугуївський район |  | Куп'янський район |
| Балаклійський район | Борівський район Ізюмський район |
Історія
Козаччина та Російська імперія
Найстаріші населені пункти Шевченківського району це Волоська Балаклія, яка існує з 60-х років XVII століття, і Нижній Бурлук (з 1706 року). Виникнення Булацелівки пов'язано з будівництвом залізниці Харків-Балашов, що закінчилося в 1899 році. Станція Булацелівка була побудована в 1896 році. Навкруги неї на початку XX століття на землях поміщиків Булацелів, що володіли величезними земельними масивами на території сучасного Шевченківського району, виник хутір Булацелівка. Він входив до складу Куп'янського повіту Харківської губернії.
На станції з'явилися станційні споруди й низка будівель, що належали купцям і торговцям. Вже в 1905 році тут було сім комор і чимало лавок. Одночасно на хуторі сталі селитися селяни, а також ремісники: ковалі, , кравці. В 1914 році в Булацелівці налічувалося близько 100 жителів.
Унаслідок столипінської реформи посилилося розшарування серед селян Булацелівці. Бідняки все більш розорялися, а їх земля переходила в руки заможних землевласників.
Визвольні змагання
У роки Першої світової війни становище ще більше погіршилося. Непомірно зросли ціни, значна частина чоловіків була забрана на фронт.
На початку 1917 року Булацелівка, як і вся Слобожанщина, увійшла до складу Української Народної Республіки. Населення щиро прагнуло відновити незалежність краю. Однак, наприкінці грудня цього ж року, територія нинішньої Харківської області потрапила у більшовицьку окупацію. Про терор того часу мало що відомо. Але факт того, що населення не підтримувало червоних завойовників свідчить те, як населення підтримувало вигнання більшовиків з краю.
У квітні 1918 року територію Шевченківського району визволили українські війська за сприяння австро-німецьких союзників. Територія краю стала складовою Української Держави або Гетьманату Павла Скоропадського.
Невеликий загін більшовиків намагався чинити саботаж і теракти, та їх діяльність не мала великого впливу на край. Повернутися більшовицьким окупантам вдалося лише у січні 1919 року після нападу на Українську Народну Республіку на чолі з Директорією. Почався червоний терор та експропріація їжі, худоби та майна у населення.
У червні 1919 р. Булацелівку і край захопила Денікінська армія. Білогвардійці, що сповідували великоросійський шовінізм, ставилися до населення як і попередні окупанти, відбираючи у жителів зерно, худобу та інше майно. Білий терор на Слобожанщині, у тому числі на Шевченківщині, часто виконувався силами кавказьких частин, зокрема [ru] Коли в село прибув загін білогвардійців для мобілізації селян в денікінську армію, Печенізький партизанський загін, що активно діяв в цьому районі, розгромив його. 15 грудня 1919 року денікінці були вибиті з Булацелівки Червоною Армією більшовиків.
У період з 1919 по 1922 рр. на території Шевченківщини діяли різнорідні повстанські загони, що сповідували різні політичні вподобання, і намагалися активно опиратися поневоленню як червоними більшовицькими окупантами, так і білогвардійськими. Так, значний влив у краї мали повстанці з проукраїнською позицією, що підтримували УНР та махновці, які підтримували рейди повстанських загонів проти пограбувань населення продзагонами і бандами червоних активістів.
Міжвоєнний період
У 1922 році Булацелівку за рішенням трудящих перейменували на честь великого українського поета Т. Шевченка в Шевченкове, а з 1923 року село ввійшло до складу Раковського району Куп'янської округи. До кінця 1925 року в основному було завершено відновлення народного господарства.
Шевченкове стало районним центром у 1929 році, що сприяло його розвитку. Тут були споруджені місцева електростанція, хлібопекарня, нові склади «Заготзерна», понад 30 адміністративних та господарських приміщень. У населеному пункті з'явилися електроенергія та вуличне радіомовлення.
Голодомор
Під час голодомору 1932–1933 рр. постраждало дуже багато жителів району. Кількість жертв досі остаточно не встановлена. Однак навіть побіжно стає зрозуміло, що більшовицькі окупанти розгорнули геноцид проти українського населення краю.
Радянсько-німецька війна
У кінці листопада 1941 року німецькі війська захопили частину Шевченківського району, а 24 листопада — Шевченкове. Ще у вересні 1941 року був створений партизанський загін, що складався з 30-ти чоловік. Командиром партизанського загону став завідувач районним відділом народної освіти М. Ф. Гаврюшенко.
Партизанський загін вів розвідку й доставляв дані в штаби 199-ї й 304-ї радянських стрілецьких дивізій, що займали тут позиції. Партизани також поширювали листівки серед населення.
Всього з вересня 1941 по червень 1942 року партизани знищили близько 100 німецьких солдатів і офіцерів, захопили чимало зброї та інші трофеї.
Район майже 8 місяців перебував у прифронтовій зоні, а під німецьку окупацію потрапив 22-23 червня 1942 року.
Район був остаточно звільнений 3-5 лютого 1943 року 3-ю Гвардійською танковою армією, 8-ю та 12-ю кавалерійськими дивізіями, 172-ю та 350-ю стрілецькими дивізіями.
За роки війни район втратив близько 5200 чоловік загиблими на фронті, більш ніж 200 осіб — вбитими на зайнятій німецькими військами території. Близько 250 чоловік було примусово відправлено до Німеччини.
Післявоєнний період
| Цей розділ потребує доповнення. (липень 2017) |
Сучасність
| Цей розділ потребує доповнення. (липень 2017) |
Адміністративний устрій
Район адміністративно-територіально поділяється на 1 селищну раду та 16 сільських рад, які об'єднують 60 населені пункти та підпорядковані .
Економіка
В районі видобувається та збагачується нерудна сировина для чорної металургії.
Рівень газифікації Шевченківського району (на середину 2009 року) — 67,4%, міст та селищ — 92,1% та сіл — 54,7%.
Сільське господарство
Протягом усього існування Шевченківського району основним заняттям його мешканців було сільське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь в районі становить 85,7 тис. га. з них: рілля — 69,6 тис. га.; пасовища — 11,2 тис. га.; сіножатей — 4,4 тис. га.
Аграрний сектор району представлений 19 діючими агрофірмами і 46 фермерськими господарствами. Основний напрям сільськогосподарського виробництва району — рослинництво (приблизно 75% від загального обсягу сільгоспвиробництва). Значно менша частка припадає на тваринництво (25%). В районі створена мережа переробних підприємств.
Промисловість району раніше була представлена кількома підприємствами, частина з яких нині припинила свою діяльність, деякі працюють і в наші дні. Так, виробничо-комерційна фірма «Старк» спеціалізується на видобутку формувального піску, ТОВ «Старовірівський птахокомплекс» є крупним постачальником пташиного м'яса, є сучасний хлібоприймальний пункт і кукурудзяно-калібрувалиний завод.
Населення
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 10 841 | 2202 | 1481 | 3238 | 2708 | 1149 | 63 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 12 448 | 2078 | 1360 | 3179 | 3182 | 2361 | 288 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 21023 | 90,27 % |
| росіяни | 1823 | 7,83 % |
| білоруси | 107 | 0,46 % |
| азербайджанці | 78 | 0,33 % |
| вірмени | 59 | 0,25 % |
| інші | 200 | 0,86 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 21248 | 91,23 % |
| російська | 1806 | 7,75 % |
| азербайджанська | 66 | 0,28 % |
| вірменська | 38 | 0,16 % |
| білоруська | 37 | 0,16 % |
| інші | 95 | 0,41 % |
Чисельність населення в районі 22,5 тисяч чоловік. В тому числі, міського населення — 7,1 тис. чол., сільського — 15,4 тис. чол. Пенсіонерів — 7021 чол., що становить 31% від населення району. Густота населення становить 23 чол. на 1 км². В районі у 2004 році народилось 186 чоловік і померло 397 чоловік.
Освіта і культура
В районі працює 10 комп'ютерних класів, до Інтернету підключено 9 шкіл району: Шевченківська гімназія районної ради, ліцей Шевченківської районної ради, Безмятеженська, Аркадівська, Борівська, Старовірівська, Волоско-Балакліївська, Петровська та Сподобівська школи.
ЗМІ в районі представлені: районною газетою «Краєвид» і газетою «Регион», а також телеканалами УТ-1, Студія «1+1», «Інтер», «Simon», ICTV, СТБ, «Новий канал».
В районі функціонує 10 спортивних і 1 тренажерний зали, 15 футбольних полів. Найкращим в районі вважається Шевченківський спортивний комплекс.
Релігія
В Шевченківському районі зареєстровані та діють 4 релігійні громади:
- Свято-Казанська (Української православної церкви);
- Свято-Троїцька (Української православної церкви);
- Євангельських християн-баптистів;
- Християн віри євангельської «Благовість».
Пам'ятки
На території району розташовано більш ніж 600 стародавніх курганів, 29 братських могил загиблих воїнів Німецько-радянської війни.
З історичних пам'яток заслуговує на увагу садиба Марко Кропивницького на хуторі Затишок біля села Сподобівка, де в 1889 — 1910 роках мешкав видатний український драматург, засновник українського професійного театру.
Див. також
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Шевченківського району було створено 26 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 50,10% (проголосували 8 179 із 16 326 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 31,89% (2 608 виборців); Михайло Добкін — 27,44% (2 244 виборців), Юлія Тимошенко — 9,28% (759 виборців), Сергій Тігіпко — 8,56% (700 виборців), Олег Ляшко — 5,32% (435 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,03%.
Примітки
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шевченківський район (Харківська область) |
- Районні ради Харківщини [ 30 червня 2018 у Wayback Machine.] oblrada.kharkov.ua
- Розпорядження Президента України від 10 квітня 2020 року № 258/2020-рп «Про призначення А.Канашевича головою Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області»
- . Архів оригіналу за 30 червня 2018. Процитовано 1 березня 2010.
- Адміністративно-територіальний устрій Шевченківського району [ 11 червня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- В області продовжується газифікація селищ
- [Населення за статтю та віком... 2001]. Архів оригіналу за 20 травня 2022.
- . Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 25 липня 2017.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 13 квітня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shevchenkivskij rajon Shevche nkivskij rajo n kolishnij rajon na shodi Harkivskoyi oblasti Rajon stvoreno u 1935 roci Administrativnim centrom rajonu ye smt Shevchenkove Vid rajcentru do mista Harkova 80 km U Shevchenkivskomu rajoni nalichuyetsya 59 naselenih punktiv Narazi v rajoni funkcionuye 15 silskih i 1 selishna rada Naselennya stanovit 20 431 osib na 1 lyutogo 2016 roku Shevchenkivskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporRajon na karti Harkivska oblastOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Harkivska oblastKod KOATUU 6325700000Utvorenij 1935Naselennya 20 431 na 1 02 2016 Plosha 977 km Gustota 20 9 osib km Tel kod 380 5751Poshtovi indeksi 63600 63671Naseleni punkti ta radiRajonnij centr ShevchenkoveSelishni radi 1Silski radi 15Smt 1Sela 58Selisha 1Rajonna vladaGolova radi Onishenko Nataliya VolodimirivnaGolova RDA Kanashevich Andrij ViktorovichVebstorinka Oficijnij sajt Shevchenkivskoyi RDA Oficijnij sajt Shevchenkivskoyi rajonnoyi radiAdresa 63601 Harkivska obl Shevchenkivskij r n smt Shevchenkove vul Lermontova 2MapaShevchenkivskij rajon u VikishovishiGeografiyaRajon mezhuye na pivnochi z Velikoburluckim na shodi z Kup yanskim na pivdni z Izyumskim i Balaklijskim na zahodi z Chuguyivskim ta Pechenizkim rajonami Harkivskoyi oblasti Po teritoriyi rajonu protikaye 6 richok najbilsha z yakih Velikij Burluk Zagalna teritoriya rajonu 977 km sho stanovit 3 1 vid ploshi Harkivskoyi oblasti Pechenizkij rajon Velikoburluckij rajon Kup yanskij rajonChuguyivskij rajon Kup yanskij rajonBalaklijskij rajon Borivskij rajon Izyumskij rajonIstoriyaKozachchina ta Rosijska imperiya Najstarishi naseleni punkti Shevchenkivskogo rajonu ce Voloska Balakliya yaka isnuye z 60 h rokiv XVII stolittya i Nizhnij Burluk z 1706 roku Viniknennya Bulacelivki pov yazano z budivnictvom zaliznici Harkiv Balashov sho zakinchilosya v 1899 roci Stanciya Bulacelivka bula pobudovana v 1896 roci Navkrugi neyi na pochatku XX stolittya na zemlyah pomishikiv Bulaceliv sho volodili velicheznimi zemelnimi masivami na teritoriyi suchasnogo Shevchenkivskogo rajonu vinik hutir Bulacelivka Vin vhodiv do skladu Kup yanskogo povitu Harkivskoyi guberniyi Na stanciyi z yavilisya stancijni sporudi j nizka budivel sho nalezhali kupcyam i torgovcyam Vzhe v 1905 roci tut bulo sim komor i chimalo lavok Odnochasno na hutori stali selitisya selyani a takozh remisniki kovali kravci V 1914 roci v Bulacelivci nalichuvalosya blizko 100 zhiteliv Unaslidok stolipinskoyi reformi posililosya rozsharuvannya sered selyan Bulacelivci Bidnyaki vse bilsh rozoryalisya a yih zemlya perehodila v ruki zamozhnih zemlevlasnikiv Vizvolni zmagannya U roki Pershoyi svitovoyi vijni stanovishe she bilshe pogirshilosya Nepomirno zrosli cini znachna chastina cholovikiv bula zabrana na front Na pochatku 1917 roku Bulacelivka yak i vsya Slobozhanshina uvijshla do skladu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Naselennya shiro pragnulo vidnoviti nezalezhnist krayu Odnak naprikinci grudnya cogo zh roku teritoriya ninishnoyi Harkivskoyi oblasti potrapila u bilshovicku okupaciyu Pro teror togo chasu malo sho vidomo Ale fakt togo sho naselennya ne pidtrimuvalo chervonih zavojovnikiv svidchit te yak naselennya pidtrimuvalo vignannya bilshovikiv z krayu U kvitni 1918 roku teritoriyu Shevchenkivskogo rajonu vizvolili ukrayinski vijska za spriyannya avstro nimeckih soyuznikiv Teritoriya krayu stala skladovoyu Ukrayinskoyi Derzhavi abo Getmanatu Pavla Skoropadskogo Nevelikij zagin bilshovikiv namagavsya chiniti sabotazh i terakti ta yih diyalnist ne mala velikogo vplivu na kraj Povernutisya bilshovickim okupantam vdalosya lishe u sichni 1919 roku pislya napadu na Ukrayinsku Narodnu Respubliku na choli z Direktoriyeyu Pochavsya chervonij teror ta ekspropriaciya yizhi hudobi ta majna u naselennya U chervni 1919 r Bulacelivku i kraj zahopila Denikinska armiya Bilogvardijci sho spoviduvali velikorosijskij shovinizm stavilisya do naselennya yak i poperedni okupanti vidbirayuchi u zhiteliv zerno hudobu ta inshe majno Bilij teror na Slobozhanshini u tomu chisli na Shevchenkivshini chasto vikonuvavsya silami kavkazkih chastin zokrema ru Koli v selo pribuv zagin bilogvardijciv dlya mobilizaciyi selyan v denikinsku armiyu Pechenizkij partizanskij zagin sho aktivno diyav v comu rajoni rozgromiv jogo 15 grudnya 1919 roku denikinci buli vibiti z Bulacelivki Chervonoyu Armiyeyu bilshovikiv U period z 1919 po 1922 rr na teritoriyi Shevchenkivshini diyali riznoridni povstanski zagoni sho spoviduvali rizni politichni vpodobannya i namagalisya aktivno opiratisya ponevolennyu yak chervonimi bilshovickimi okupantami tak i bilogvardijskimi Tak znachnij vliv u krayi mali povstanci z proukrayinskoyu poziciyeyu sho pidtrimuvali UNR ta mahnovci yaki pidtrimuvali rejdi povstanskih zagoniv proti pograbuvan naselennya prodzagonami i bandami chervonih aktivistiv Mizhvoyennij period U 1922 roci Bulacelivku za rishennyam trudyashih perejmenuvali na chest velikogo ukrayinskogo poeta T Shevchenka v Shevchenkove a z 1923 roku selo vvijshlo do skladu Rakovskogo rajonu Kup yanskoyi okrugi Do kincya 1925 roku v osnovnomu bulo zaversheno vidnovlennya narodnogo gospodarstva Shevchenkove stalo rajonnim centrom u 1929 roci sho spriyalo jogo rozvitku Tut buli sporudzheni misceva elektrostanciya hlibopekarnya novi skladi Zagotzerna ponad 30 administrativnih ta gospodarskih primishen U naselenomu punkti z yavilisya elektroenergiya ta vulichne radiomovlennya Golodomor Pid chas golodomoru 1932 1933 rr postrazhdalo duzhe bagato zhiteliv rajonu Kilkist zhertv dosi ostatochno ne vstanovlena Odnak navit pobizhno staye zrozumilo sho bilshovicki okupanti rozgornuli genocid proti ukrayinskogo naselennya krayu Radyansko nimecka vijna U kinci listopada 1941 roku nimecki vijska zahopili chastinu Shevchenkivskogo rajonu a 24 listopada Shevchenkove She u veresni 1941 roku buv stvorenij partizanskij zagin sho skladavsya z 30 ti cholovik Komandirom partizanskogo zagonu stav zaviduvach rajonnim viddilom narodnoyi osviti M F Gavryushenko Partizanskij zagin viv rozvidku j dostavlyav dani v shtabi 199 yi j 304 yi radyanskih strileckih divizij sho zajmali tut poziciyi Partizani takozh poshiryuvali listivki sered naselennya Vsogo z veresnya 1941 po cherven 1942 roku partizani znishili blizko 100 nimeckih soldativ i oficeriv zahopili chimalo zbroyi ta inshi trofeyi Rajon majzhe 8 misyaciv perebuvav u prifrontovij zoni a pid nimecku okupaciyu potrapiv 22 23 chervnya 1942 roku Rajon buv ostatochno zvilnenij 3 5 lyutogo 1943 roku 3 yu Gvardijskoyu tankovoyu armiyeyu 8 yu ta 12 yu kavalerijskimi diviziyami 172 yu ta 350 yu strileckimi diviziyami Za roki vijni rajon vtrativ blizko 5200 cholovik zagiblimi na fronti bilsh nizh 200 osib vbitimi na zajnyatij nimeckimi vijskami teritoriyi Blizko 250 cholovik bulo primusovo vidpravleno do Nimechchini Pislyavoyennij period Cej rozdil potrebuye dopovnennya lipen 2017 Suchasnist Cej rozdil potrebuye dopovnennya lipen 2017 Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Shevchenkivskogo rajonu Harkivska oblast Rajon administrativno teritorialno podilyayetsya na 1 selishnu radu ta 16 silskih rad yaki ob yednuyut 60 naseleni punkti ta pidporyadkovani EkonomikaV rajoni vidobuvayetsya ta zbagachuyetsya nerudna sirovina dlya chornoyi metalurgiyi Riven gazifikaciyi Shevchenkivskogo rajonu na seredinu 2009 roku 67 4 mist ta selish 92 1 ta sil 54 7 Silske gospodarstvo Protyagom usogo isnuvannya Shevchenkivskogo rajonu osnovnim zanyattyam jogo meshkanciv bulo silske gospodarstvo Zagalna plosha silskogospodarskih ugid v rajoni stanovit 85 7 tis ga z nih rillya 69 6 tis ga pasovisha 11 2 tis ga sinozhatej 4 4 tis ga Agrarnij sektor rajonu predstavlenij 19 diyuchimi agrofirmami i 46 fermerskimi gospodarstvami Osnovnij napryam silskogospodarskogo virobnictva rajonu roslinnictvo priblizno 75 vid zagalnogo obsyagu silgospvirobnictva Znachno mensha chastka pripadaye na tvarinnictvo 25 V rajoni stvorena merezha pererobnih pidpriyemstv Promislovist rajonu ranishe bula predstavlena kilkoma pidpriyemstvami chastina z yakih nini pripinila svoyu diyalnist deyaki pracyuyut i v nashi dni Tak virobnicho komercijna firma Stark specializuyetsya na vidobutku formuvalnogo pisku TOV Starovirivskij ptahokompleks ye krupnim postachalnikom ptashinogo m yasa ye suchasnij hliboprijmalnij punkt i kukurudzyano kalibruvalinij zavod NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 10 841 2202 1481 3238 2708 1149 63Zhinki 12 448 2078 1360 3179 3182 2361 288Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki63 85 288 70 80 84 293 217 75 79 681 442 70 74 843 420 65 69 544 822 60 64 1097 365 55 59 496 750 50 54 775 771 45 49 814 892 40 44 831 836 35 39 835 794 30 34 733 716 25 29 780 685 20 24 698 796 15 20 662 967 10 14 852 712 5 9 694 523 0 4 532 Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Kilkist osib Vidsotokukrayinci 21023 90 27 rosiyani 1823 7 83 bilorusi 107 0 46 azerbajdzhanci 78 0 33 virmeni 59 0 25 inshi 200 0 86 Movnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist osib Vidsotokukrayinska 21248 91 23 rosijska 1806 7 75 azerbajdzhanska 66 0 28 virmenska 38 0 16 biloruska 37 0 16 inshi 95 0 41 Chiselnist naselennya v rajoni 22 5 tisyach cholovik V tomu chisli miskogo naselennya 7 1 tis chol silskogo 15 4 tis chol Pensioneriv 7021 chol sho stanovit 31 vid naselennya rajonu Gustota naselennya stanovit 23 chol na 1 km V rajoni u 2004 roci narodilos 186 cholovik i pomerlo 397 cholovik Osvita i kulturaV rajoni pracyuye 10 komp yuternih klasiv do Internetu pidklyucheno 9 shkil rajonu Shevchenkivska gimnaziya rajonnoyi radi licej Shevchenkivskoyi rajonnoyi radi Bezmyatezhenska Arkadivska Borivska Starovirivska Volosko Balakliyivska Petrovska ta Spodobivska shkoli ZMI v rajoni predstavleni rajonnoyu gazetoyu Krayevid i gazetoyu Region a takozh telekanalami UT 1 Studiya 1 1 Inter Simon ICTV STB Novij kanal V rajoni funkcionuye 10 sportivnih i 1 trenazhernij zali 15 futbolnih poliv Najkrashim v rajoni vvazhayetsya Shevchenkivskij sportivnij kompleks ReligiyaV Shevchenkivskomu rajoni zareyestrovani ta diyut 4 religijni gromadi Svyato Kazanska Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Svyato Troyicka Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Yevangelskih hristiyan baptistiv Hristiyan viri yevangelskoyi Blagovist Pam yatkiNa teritoriyi rajonu roztashovano bilsh nizh 600 starodavnih kurganiv 29 bratskih mogil zagiblih voyiniv Nimecko radyanskoyi vijni Z istorichnih pam yatok zaslugovuye na uvagu sadiba Marko Kropivnickogo na hutori Zatishok bilya sela Spodobivka de v 1889 1910 rokah meshkav vidatnij ukrayinskij dramaturg zasnovnik ukrayinskogo profesijnogo teatru Div takozh Pam yatki arheologiyi Shevchenkivskogo rajonu Pam yatki istoriyi Shevchenkivskogo rajonuPolitika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Shevchenkivskogo rajonu bulo stvoreno 26 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 50 10 progolosuvali 8 179 iz 16 326 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 31 89 2 608 viborciv Mihajlo Dobkin 27 44 2 244 viborciv Yuliya Timoshenko 9 28 759 viborciv Sergij Tigipko 8 56 700 viborciv Oleg Lyashko 5 32 435 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 2 03 PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shevchenkivskij rajon Harkivska oblast Rajonni radi Harkivshini 30 chervnya 2018 u Wayback Machine oblrada kharkov ua Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 10 kvitnya 2020 roku 258 2020 rp Pro priznachennya A Kanashevicha golovoyu Shevchenkivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Harkivskoyi oblasti Arhiv originalu za 30 chervnya 2018 Procitovano 1 bereznya 2010 Administrativno teritorialnij ustrij Shevchenkivskogo rajonu 11 chervnya 2012 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini V oblasti prodovzhuyetsya gazifikaciya selish Naselennya za stattyu ta vikom 2001 Arhiv originalu za 20 travnya 2022 Arhiv originalu za 16 travnya 2021 Procitovano 25 lipnya 2017 ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 13 kvitnya 2016