Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Білий терор — масовий терор, здійснюваний антибільшовицькими силами в часи Громадянської війни в Росії.
Ряд істориків підкреслюють, що на відміну від червоного терору, білий терор не був чітко окресленим в офіційних документах чи законодавчих актах і мав неорганізований, спонтанний характер. Інші історики вказують на те, що накази, що виходили від високих посадових осіб білого руху, а також законодавчі акти білих урядів свідчать про санкціонування військовою й політичною владою репресивних дій й актів терору відносно більшовиків і прихильного до них населення, про організований характер цих актів і про ролі їх для лякання населення контрольованих територій
Початок терору
Датою першого акту білого терору іноді вважають 28 жовтня 1917 р., коли, відповідно до розповсюдженої версії, юнкера, що звільняли від повстанців московський Кремль, розстріляли там близько 300 солдатів 56-го запасного полку. Сучасна російська енциклопедія називає першими актами білого терору акції, що відбувалися під час .
Потужний імпульс до розвитку білий терор одержав після повстання 40-тисячного чехословацького корпуса, в ході повстання чехословаками було взято ряд міст - Челябінськ, Пенза, Симбірськ, Казань, а також Самара, де у червні 1918 року був організований перший антибільшовицький уряд - Комітет членів установчих зборів.
Комітет членів установчих зборів створив каральні органи й вжиті репресивні заходи: у серпні створені Надзвичайний суд, Міністерство охорони державного порядку і його надзвичайна частина, у вересні введена страта, у жовтні встановлені воєнний стан і на всій підконтрольній території уведені воєнно-польові суди. Міністерство охорони державного порядку очолив Е. Ф. Роговський.
Обґрунтування в судочинстві та законодавчих актах
Із середини 1918 року в юридичній практиці білих урядів помітна лінія з виділення справ, що ставляться до виступу більшовиків, в окреме судочинство. Майже одночасно видаються постанови Верховного керування Північної області. «Про скасування всіх органів радянської влади» від 2 серпня 1918 р. і Тимчасового сибірського уряду «Про визначення долі колишніх представників радянської влади в Сибіру» від 3 серпня 1918 р.
Відповідно до першого, піддавалися арешту всі працівники рад і комісари більшовиків. Арешт тривав «надалі до з'ясування слідчими органами ступеня винності їх у вчинених радянською владою злочинах — убивствах, пограбунках, зрадництві батьківщини, порушенні громадянської війни між класами й народностями Росії, розкраданні й злочинному знищенні державного, суспільного й приватного майна під приводом виконання службового боргу й в інших порушеннях основних законів людського суспільства, честі й моральності». Відповідно до другого акту, «прихильники більшовизму» могли бути піддані як карної, так і політичної відповідальності: «всі представники так називаної радянської влади підлягають політичному суду Всесибірських установчих зборів» й «утримуються під вартою до його скликання».
Обґрунтувальною базою для застосування жорстких репресивних мір відносно активістів і прихильників партії більшовиків, співробітників ВЧК, солдатів й офіцерів РККА став розгляд особливою слідчою комісією з розслідування злодіянь більшовиків, сформованої розпорядженням головнокомандувача збройними силами Півдня Росії генерала А. И. Денікіна, більше 150 справ, зведень, звітів про масові страти й застосування катувань, наруги над святинями Російської православної церкви, убивства мирних жителів, інші фактах червоного терору. «Всі матеріали, що містять вказівки на злочинні діяння й винність окремих осіб, Особлива комісія повідомляла підлеглій слідчій і судовій владі… залишення без репресій найменших учасників злочину приводить до необхідності згодом мати з ними справа вже як головних винуватців іншого однорідного злочину».
Хід терору
Згідно з радянськими джерелами, один з очільників Білого руху Л. Корнілов на початку Крижаного походу віддав наступний наказ: «Я даю вам наказ, дуже жорстокий: полонених не брати! Відповідальність за цей наказ перед Богом і російським народом я беру на себе!». Проте історик В. Ж. Цвєтков звертає увагу на те, що «оформленого наказу» з подібним змістом у джерелах не виявлено.
У білих арміях смертні вироки воєнно-польових судів і накази окремих начальників приводилися у виконання комендантськими керуваннями, що, однак, не виключало участі в розстрілах полонених червоноармійців добровольців із числа стройових чинів. Під час «Крижаного походу», за свідченням Н. Н. Богданова — учасника цього походу:
Узяті в полон, після одержання відомостей про дії більшовиків, розстрілювалися комендантським загоном. Офіцери комендантського загону наприкінці походу були зовсім хворими людьми, до того вони знервувалися. У Корвін-Круковського з'явилася якась особлива хвороблива жорстокість. На офіцерах комендантського загону лежав важкий обов'язок розстрілювати більшовиків, але, на жаль, я знав багато випадків, коли під впливом ненависті до більшовиків, офіцери брали на себе обов'язку добровільно розстрілювати взятих у полон. Розстріли були необхідні. За умов, у яких рухалася Добровольча армія вона не могла брати полонених, вести їх не було кому, а якби полонені були відпущені, то на інший день боролися б знову проти загону
Масові розстріли стали розповсюдженим явищем на територіях, підконтрольних білій армії. Наприклад, на північній території з населенням близько 400 тис. чоловік в архангельську в'язницю були відправлені 38 тисяч арештованих, з них близько 8 тисяч було розстріляно, більше тисячі вмерло від побоїв і хвороб. На території області Війська Донського, контрольованою П. Н. Красновим загальний рахунок жертв досяг в 1918 році понад 30 тисяч чоловік. Сам Краснов наказував:
Робітників заарештовувати забороняю, а наказую розстрілювати або вішати; Наказую всіх арештованих робітників повісити на головній вулиці й не знімати три дні
З літа 1918 року на території Радянської Росії значно збільшується кількість випадків індивідуального білого терору. На початку червня в Петрозаводську був організований замах на слідчого Обласного комісаріату внутрішніх справ Богданова. 20 червня 1918 року був убитий терористом комісар Північної Комуни у справах преси, пропаганди й агітації В.Володарський. 7 серпня відбувся замах на Рейнгольда Берзина, наприкінці того ж місяця був убитий комісар внутрішніх справ Пензи Оленін, 27 серпня в готелі "Асторія" була зроблена спроба замаху на голову Раднаркому Північної Комуни Г.Е.Зинов'єва. 30 серпня 1918 року в результаті замахів був убитий голова ПГЧК, комісар внутрішніх справ Північної Комуни і поранений Ленін.
Уряд Колчака
18 листопада 1918 року титул Верховного Правителя Російської держави і головнокомандувача Білої армії було присвоєно Колчаку. Колчак безпосередньо прийняв командування військовими частинами, що діяла у Сибіру, а в у квітні 1919 захопила більшу частину Уралу.
У ході каральних акцій частин армій адмірала Колчака відносно селян білий терор досяг найвищого розмаху. Розстріли та політичні заслання проводились і стосовно есерів. Есер Раков, в одному з листів зазначав:
Омськ просто завмер від жаху. У той час, коли жінки убитих товаришів день і ніч розшукували в сибірських снігах їхні трупи, я продовжував болісне своє сидіння, не відаючи, який жах діється за стінами гауптвахти. Убитих... була нескінченна безліч, у всякому разі, не менше 2500 чоловік.
Цілі вози трупів провозили містом, як возять узимку баранячі й свинячі туші. Постраждали головним чином солдати місцевого гарнізону й робітники...
Постановою Ради міністрів Росії від 3 грудня 1918 р. «з метою збереження існуючого державного ладу й влади Верховного Правителя» скоригував статті Карного Кодексу Російської імперії від 1903 р. Статті 99, 100 установили покарання у вигляді страти як за замах на Верховного Правителя, так і за спробу насильницького скинення влади, відторгнення територій. «Готування» до даних злочинів, згідно зі статтею 101 карали «терміновою каторгою». 11 квітня 1919 р. урядом Колчака було прийняте Положення № 428 «Про осіб, небезпечних для державного порядку внаслідок приналежності до більшовицького бунту», значно послабив покарання. Для «осіб, визнаних небезпечними для державного порядку внаслідок причетності їх яким-небудь чином до більшовицького бунту» передбачалося «заслання на строк від року до п'яти років без конфіскації й позбавлення на даний період „політичних прав“» Таке задеклароване послаблення пояснювалося, насамперед, необхідністю зберегти демократичні елементи для наступного звертання до світового співтовариства із пропозицією про визнання суверенної держави й Верховного Правителя Росії.
У той же час, наявність статей 99-101 у тимчасовій редакції Карного кодексу від 3 грудня 1918 року дозволяло, за необхідності кваліфікувати дії «супротивників влади» за нормами Карного кодексу, які передбачали страту, каторжні роботи й тюремне ув'язнення і виносилися не Слідчими Комісіями, а органами військової юстиції. Серед документальних свідчень — витримка з наказу губернатора Єнісейської і частини Іркутської губернії генерала С. Н. Розанова, особливого вповноваженого Колчака в м. Красноярську від 27 березня 1919 року:
| Начальникам військових загонів, що діють у районі повстання: 1. При занятті селищ, захоплених раніше розбійниками, вимагати видачі їхніх ватажків і ватажків; якщо цього не відбудеться, а достовірні відомості про наявність таких є, - розстрілювати десятого. | |
У зв'язку з посиленням білого терору, політичні керівники чехословацького корпуса Б.Павлу й В.Гирса в офіційному меморандумі союзникам у листопаді 1919 р. заявляли:
«Під захистом чехословацьких багнетів місцеві російські військові органи дозволяють собі дії, перед якими жахнеться увесь цивілізований світ. Випалювання сіл, побиття мирних російських громадян цілими сотнями, розстріли без суду представників демократії за простою підозрою в політичній неблагонадійності становлять звичайне явище, і відповідальність за всі перед судом народів усього миру лягає на нас: чому ми, маючи військову силу, не стали проти цього беззаконня"
Уряд А.І. Денікіна
Після загибелі Корнілова 13 квітня 1918 року Добровольчу армію очолив А.І. Денікін, а після злиття її 8 січня 1919 з армією Всевеликого війська Донського, Денікін став очільником об'єднаної армії, що отримала назву Збройні сили Півдня Росії. Протягом 1919 року армії Денікіна вдалося заволодіти лівобережною Україною та значною частиною земель Півдня Росії.
На контрольованій денікінцями території питання про відповідальність більшовиків вирішувався жорстко. Наказом № 7 від 14 (27) серпня 1918 р. Денікін розпорядився
«всіх осіб, звинувачуваних у сприянні або сприянні військам або владі радянської республіки в їхніх військових або в інших ворожих діях проти Добровольчої армії, а також за навмисне вбивство, зґвалтування, розбої, грабежі, навмисне підпалювання або затоплення чужого майна віддавати воєнно-польовим судам військової частини Добровольчої армії, розпорядженням військового губернатора».
Цей наказ, як правило, передавав справи на представників радянської влади й полонених судам тих військових частин, з якими вони боролися, а відтак і не дозволяв розраховувати на поблажливе ставлення.
Спеціальний закон «стосовно учасників установлення в Російській державі радянської влади, а дорівнює свідомо сприяли її поширенню й зміцненню», був прийнятий затверджений особливою нарадою за участю Денікіна 23 липня 1919 року. Згідно з цим Законом, усі винні «у підготовці захоплення державної влади Радою народних комісарів, у вступі до складу зазначеної Ради, у підготовці захоплення влади на місцях радами солдатських і робочих депутатів й іншими подібного роду організаціями, у свідомому здійсненні у своїй діяльності основних завдань радянської влади», а також ті, хто брав участь «у співтоваристві, що іменується партією комуністів (більшовиків), або іншому товаристві, що встановила влада рад», піддавалися страти з конфіскацією майна. «Інші винні в сприянні або підтримці діяльності радянської влади» виходячи з ваги зробленого ними діяння, засуджувалися до наступних мір покарання: «безстрокова каторга», або «каторжні роботи від 4 до 20 років», або «виправні арештантські відділення від 2 до 6 років». Відповідно до даного закону, найбільш м'яким покаранням було тюремне ув'язнення від місяця до 1 року 4 місяців або «грошове стягнення» від 300 до 20 тис. рублів.
Особлива нарада № 112 від 15 листопада 1919 року переглянула закон від 23 липня у бік посилення репресій. У категорію «учасників установлення радянської влади» були включені члени «співтовариства, що іменується партією комуністів (більшовиків) або іншого співтовариства, що встановило владу рад», або «інших подібних організацій». Карними діями стали: «Позбавлення життя, замах на життя, заподіяння катувань або тяжких тілесних ушкоджень, або зґвалтування». Санкція була залишена без змін — страта з конфіскацією майна.
Джерела
- Зимина В. Д. Белое делоо взбунтовавшейся России: Политические режимы Гражданской войны. 1917—1920 гг. М.: Рос. гуманит. ун-т, 2006. 467 с (Сер. История и память). , стр. 38
- С. П. Мельгунов. «Красный террор» в Россіи 1918—1923
- Цветков В. Ж. Белый террор — преступление или наказание? Эволюция судебно-правовых норм ответственности за государственные преступления в законодательстве белых правительств в 1917—1922 гг.
- А. Литвин. Красный и белый террор 1918—1922. — М.: Эксмо, 2004
- . Архів оригіналу за 13 листопада 2010. Процитовано 7 серпня 2009.
- Большая Российская энциклопедия. Том 3. стр. 272—273. Москва. Научное издательство «Большая Российская энциклопедия». 2005 г.
- В. Ж. Цветков «Репрессивное законодательство белых правительств», «Вопросы истории», № 4, 2007
- В. Ж. Цветков Лавр Георгиевич Корнилов [ 7 березня 2012 у Wayback Machine.]
- И. С. Ратьковский. Цит. соч. с. 111
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bilij teror masovij teror zdijsnyuvanij antibilshovickimi silami v chasi Gromadyanskoyi vijni v Rosiyi rozstril chleniv bilshovickoyi radi Aleksandrovo Gajskogo rajonu Ryad istorikiv pidkreslyuyut sho na vidminu vid chervonogo teroru bilij teror ne buv chitko okreslenim v oficijnih dokumentah chi zakonodavchih aktah i mav neorganizovanij spontannij harakter Inshi istoriki vkazuyut na te sho nakazi sho vihodili vid visokih posadovih osib bilogo ruhu a takozh zakonodavchi akti bilih uryadiv svidchat pro sankcionuvannya vijskovoyu j politichnoyu vladoyu represivnih dij j aktiv teroru vidnosno bilshovikiv i prihilnogo do nih naselennya pro organizovanij harakter cih aktiv i pro roli yih dlya lyakannya naselennya kontrolovanih teritorijPochatok teroruDatoyu pershogo aktu bilogo teroru inodi vvazhayut 28 zhovtnya 1917 r koli vidpovidno do rozpovsyudzhenoyi versiyi yunkera sho zvilnyali vid povstanciv moskovskij Kreml rozstrilyali tam blizko 300 soldativ 56 go zapasnogo polku Suchasna rosijska enciklopediya nazivaye pershimi aktami bilogo teroru akciyi sho vidbuvalisya pid chas Potuzhnij impuls do rozvitku bilij teror oderzhav pislya povstannya 40 tisyachnogo chehoslovackogo korpusa v hodi povstannya chehoslovakami bulo vzyato ryad mist Chelyabinsk Penza Simbirsk Kazan a takozh Samara de u chervni 1918 roku buv organizovanij pershij antibilshovickij uryad Komitet chleniv ustanovchih zboriv Komitet chleniv ustanovchih zboriv stvoriv karalni organi j vzhiti represivni zahodi u serpni stvoreni Nadzvichajnij sud Ministerstvo ohoroni derzhavnogo poryadku i jogo nadzvichajna chastina u veresni vvedena strata u zhovtni vstanovleni voyennij stan i na vsij pidkontrolnij teritoriyi uvedeni voyenno polovi sudi Ministerstvo ohoroni derzhavnogo poryadku ocholiv E F Rogovskij Obgruntuvannya v sudochinstvi ta zakonodavchih aktah Iz seredini 1918 roku v yuridichnij praktici bilih uryadiv pomitna liniya z vidilennya sprav sho stavlyatsya do vistupu bilshovikiv v okreme sudochinstvo Majzhe odnochasno vidayutsya postanovi Verhovnogo keruvannya Pivnichnoyi oblasti Pro skasuvannya vsih organiv radyanskoyi vladi vid 2 serpnya 1918 r i Timchasovogo sibirskogo uryadu Pro viznachennya doli kolishnih predstavnikiv radyanskoyi vladi v Sibiru vid 3 serpnya 1918 r Vidpovidno do pershogo piddavalisya areshtu vsi pracivniki rad i komisari bilshovikiv Aresht trivav nadali do z yasuvannya slidchimi organami stupenya vinnosti yih u vchinenih radyanskoyu vladoyu zlochinah ubivstvah pograbunkah zradnictvi batkivshini porushenni gromadyanskoyi vijni mizh klasami j narodnostyami Rosiyi rozkradanni j zlochinnomu znishenni derzhavnogo suspilnogo j privatnogo majna pid privodom vikonannya sluzhbovogo borgu j v inshih porushennyah osnovnih zakoniv lyudskogo suspilstva chesti j moralnosti Vidpovidno do drugogo aktu prihilniki bilshovizmu mogli buti piddani yak karnoyi tak i politichnoyi vidpovidalnosti vsi predstavniki tak nazivanoyi radyanskoyi vladi pidlyagayut politichnomu sudu Vsesibirskih ustanovchih zboriv j utrimuyutsya pid vartoyu do jogo sklikannya Obgruntuvalnoyu bazoyu dlya zastosuvannya zhorstkih represivnih mir vidnosno aktivistiv i prihilnikiv partiyi bilshovikiv spivrobitnikiv VChK soldativ j oficeriv RKKA stav rozglyad osoblivoyu slidchoyu komisiyeyu z rozsliduvannya zlodiyan bilshovikiv sformovanoyi rozporyadzhennyam golovnokomanduvacha zbrojnimi silami Pivdnya Rosiyi generala A I Denikina bilshe 150 sprav zveden zvitiv pro masovi strati j zastosuvannya katuvan narugi nad svyatinyami Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi ubivstva mirnih zhiteliv inshi faktah chervonogo teroru Vsi materiali sho mistyat vkazivki na zlochinni diyannya j vinnist okremih osib Osobliva komisiya povidomlyala pidleglij slidchij i sudovij vladi zalishennya bez represij najmenshih uchasnikiv zlochinu privodit do neobhidnosti zgodom mati z nimi sprava vzhe yak golovnih vinuvatciv inshogo odnoridnogo zlochinu Hid teroruZgidno z radyanskimi dzherelami odin z ochilnikiv Bilogo ruhu L Kornilov na pochatku Krizhanogo pohodu viddav nastupnij nakaz Ya dayu vam nakaz duzhe zhorstokij polonenih ne brati Vidpovidalnist za cej nakaz pered Bogom i rosijskim narodom ya beru na sebe Prote istorik V Zh Cvyetkov zvertaye uvagu na te sho oformlenogo nakazu z podibnim zmistom u dzherelah ne viyavleno U bilih armiyah smertni viroki voyenno polovih sudiv i nakazi okremih nachalnikiv privodilisya u vikonannya komendantskimi keruvannyami sho odnak ne viklyuchalo uchasti v rozstrilah polonenih chervonoarmijciv dobrovolciv iz chisla strojovih chiniv Pid chas Krizhanogo pohodu za svidchennyam N N Bogdanova uchasnika cogo pohodu Uzyati v polon pislya oderzhannya vidomostej pro diyi bilshovikiv rozstrilyuvalisya komendantskim zagonom Oficeri komendantskogo zagonu naprikinci pohodu buli zovsim hvorimi lyudmi do togo voni znervuvalisya U Korvin Krukovskogo z yavilasya yakas osobliva hvorobliva zhorstokist Na oficerah komendantskogo zagonu lezhav vazhkij obov yazok rozstrilyuvati bilshovikiv ale na zhal ya znav bagato vipadkiv koli pid vplivom nenavisti do bilshovikiv oficeri brali na sebe obov yazku dobrovilno rozstrilyuvati vzyatih u polon Rozstrili buli neobhidni Za umov u yakih ruhalasya Dobrovolcha armiya vona ne mogla brati polonenih vesti yih ne bulo komu a yakbi poloneni buli vidpusheni to na inshij den borolisya b znovu proti zagonu Masovi rozstrili stali rozpovsyudzhenim yavishem na teritoriyah pidkontrolnih bilij armiyi Napriklad na pivnichnij teritoriyi z naselennyam blizko 400 tis cholovik v arhangelsku v yaznicyu buli vidpravleni 38 tisyach areshtovanih z nih blizko 8 tisyach bulo rozstrilyano bilshe tisyachi vmerlo vid poboyiv i hvorob Na teritoriyi oblasti Vijska Donskogo kontrolovanoyu P N Krasnovim zagalnij rahunok zhertv dosyag v 1918 roci ponad 30 tisyach cholovik Sam Krasnov nakazuvav Robitnikiv zaareshtovuvati zaboronyayu a nakazuyu rozstrilyuvati abo vishati Nakazuyu vsih areshtovanih robitnikiv povisiti na golovnij vulici j ne znimati tri dni Z lita 1918 roku na teritoriyi Radyanskoyi Rosiyi znachno zbilshuyetsya kilkist vipadkiv individualnogo bilogo teroru Na pochatku chervnya v Petrozavodsku buv organizovanij zamah na slidchogo Oblasnogo komisariatu vnutrishnih sprav Bogdanova 20 chervnya 1918 roku buv ubitij teroristom komisar Pivnichnoyi Komuni u spravah presi propagandi j agitaciyi V Volodarskij 7 serpnya vidbuvsya zamah na Rejngolda Berzina naprikinci togo zh misyacya buv ubitij komisar vnutrishnih sprav Penzi Olenin 27 serpnya v goteli Astoriya bula zroblena sproba zamahu na golovu Radnarkomu Pivnichnoyi Komuni G E Zinov yeva 30 serpnya 1918 roku v rezultati zamahiv buv ubitij golova PGChK komisar vnutrishnih sprav Pivnichnoyi Komuni i poranenij Lenin Uryad Kolchaka 18 listopada 1918 roku titul Verhovnogo Pravitelya Rosijskoyi derzhavi i golovnokomanduvacha Biloyi armiyi bulo prisvoyeno Kolchaku Kolchak bezposeredno prijnyav komanduvannya vijskovimi chastinami sho diyala u Sibiru a v u kvitni 1919 zahopila bilshu chastinu Uralu U hodi karalnih akcij chastin armij admirala Kolchaka vidnosno selyan bilij teror dosyag najvishogo rozmahu Rozstrili ta politichni zaslannya provodilis i stosovno eseriv Eser Rakov v odnomu z listiv zaznachav Omsk prosto zavmer vid zhahu U toj chas koli zhinki ubitih tovarishiv den i nich rozshukuvali v sibirskih snigah yihni trupi ya prodovzhuvav bolisne svoye sidinnya ne vidayuchi yakij zhah diyetsya za stinami gauptvahti Ubitih bula neskinchenna bezlich u vsyakomu razi ne menshe 2500 cholovik Cili vozi trupiv provozili mistom yak vozyat uzimku baranyachi j svinyachi tushi Postrazhdali golovnim chinom soldati miscevogo garnizonu j robitniki Admiral Kolchak oglyadaye soldat Postanovoyu Radi ministriv Rosiyi vid 3 grudnya 1918 r z metoyu zberezhennya isnuyuchogo derzhavnogo ladu j vladi Verhovnogo Pravitelya skoriguvav statti Karnogo Kodeksu Rosijskoyi imperiyi vid 1903 r Statti 99 100 ustanovili pokarannya u viglyadi strati yak za zamah na Verhovnogo Pravitelya tak i za sprobu nasilnickogo skinennya vladi vidtorgnennya teritorij Gotuvannya do danih zlochiniv zgidno zi statteyu 101 karali terminovoyu katorgoyu 11 kvitnya 1919 r uryadom Kolchaka bulo prijnyate Polozhennya 428 Pro osib nebezpechnih dlya derzhavnogo poryadku vnaslidok prinalezhnosti do bilshovickogo buntu znachno poslabiv pokarannya Dlya osib viznanih nebezpechnimi dlya derzhavnogo poryadku vnaslidok prichetnosti yih yakim nebud chinom do bilshovickogo buntu peredbachalosya zaslannya na strok vid roku do p yati rokiv bez konfiskaciyi j pozbavlennya na danij period politichnih prav Take zadeklarovane poslablennya poyasnyuvalosya nasampered neobhidnistyu zberegti demokratichni elementi dlya nastupnogo zvertannya do svitovogo spivtovaristva iz propoziciyeyu pro viznannya suverennoyi derzhavi j Verhovnogo Pravitelya Rosiyi U toj zhe chas nayavnist statej 99 101 u timchasovij redakciyi Karnogo kodeksu vid 3 grudnya 1918 roku dozvolyalo za neobhidnosti kvalifikuvati diyi suprotivnikiv vladi za normami Karnogo kodeksu yaki peredbachali stratu katorzhni roboti j tyuremne uv yaznennya i vinosilisya ne Slidchimi Komisiyami a organami vijskovoyi yusticiyi Sered dokumentalnih svidchen vitrimka z nakazu gubernatora Yenisejskoyi i chastini Irkutskoyi guberniyi generala S N Rozanova osoblivogo vpovnovazhenogo Kolchaka v m Krasnoyarsku vid 27 bereznya 1919 roku Nachalnikam vijskovih zagoniv sho diyut u rajoni povstannya 1 Pri zanyatti selish zahoplenih ranishe rozbijnikami vimagati vidachi yihnih vatazhkiv i vatazhkiv yaksho cogo ne vidbudetsya a dostovirni vidomosti pro nayavnist takih ye rozstrilyuvati desyatogo 2 Selisha naselennya yakih zustrine uryadovi vijska zi zbroyeyu spalyuvati dorosle choloviche naselennya rozstrilyuvati pogolovno majno konej vizki hlib i tak dali vidbirati na korist skarbnici Primitka Vse vidibrane povinne buti provedene nakazom po zagonu 6 Sered naselennya brati zaruchnikiv u vipadku diyi odnosilchan spryamovanogo proti uryadovih vijsk zaruchnikiv rozstrilyuvati neshadno U zv yazku z posilennyam bilogo teroru politichni kerivniki chehoslovackogo korpusa B Pavlu j V Girsa v oficijnomu memorandumi soyuznikam u listopadi 1919 r zayavlyali Pid zahistom chehoslovackih bagnetiv miscevi rosijski vijskovi organi dozvolyayut sobi diyi pered yakimi zhahnetsya uves civilizovanij svit Vipalyuvannya sil pobittya mirnih rosijskih gromadyan cilimi sotnyami rozstrili bez sudu predstavnikiv demokratiyi za prostoyu pidozroyu v politichnij neblagonadijnosti stanovlyat zvichajne yavishe i vidpovidalnist za vsi pered sudom narodiv usogo miru lyagaye na nas chomu mi mayuchi vijskovu silu ne stali proti cogo bezzakonnya Uryad A I Denikina Pislya zagibeli Kornilova 13 kvitnya 1918 roku Dobrovolchu armiyu ocholiv A I Denikin a pislya zlittya yiyi 8 sichnya 1919 z armiyeyu Vsevelikogo vijska Donskogo Denikin stav ochilnikom ob yednanoyi armiyi sho otrimala nazvu Zbrojni sili Pivdnya Rosiyi Protyagom 1919 roku armiyi Denikina vdalosya zavoloditi livoberezhnoyu Ukrayinoyu ta znachnoyu chastinoyu zemel Pivdnya Rosiyi Na kontrolovanij denikincyami teritoriyi pitannya pro vidpovidalnist bilshovikiv virishuvavsya zhorstko Nakazom 7 vid 14 27 serpnya 1918 r Denikin rozporyadivsya vsih osib zvinuvachuvanih u spriyanni abo spriyanni vijskam abo vladi radyanskoyi respubliki v yihnih vijskovih abo v inshih vorozhih diyah proti Dobrovolchoyi armiyi a takozh za navmisne vbivstvo zgvaltuvannya rozboyi grabezhi navmisne pidpalyuvannya abo zatoplennya chuzhogo majna viddavati voyenno polovim sudam vijskovoyi chastini Dobrovolchoyi armiyi rozporyadzhennyam vijskovogo gubernatora Cej nakaz yak pravilo peredavav spravi na predstavnikiv radyanskoyi vladi j polonenih sudam tih vijskovih chastin z yakimi voni borolisya a vidtak i ne dozvolyav rozrahovuvati na poblazhlive stavlennya Specialnij zakon stosovno uchasnikiv ustanovlennya v Rosijskij derzhavi radyanskoyi vladi a dorivnyuye svidomo spriyali yiyi poshirennyu j zmicnennyu buv prijnyatij zatverdzhenij osoblivoyu naradoyu za uchastyu Denikina 23 lipnya 1919 roku Zgidno z cim Zakonom usi vinni u pidgotovci zahoplennya derzhavnoyi vladi Radoyu narodnih komisariv u vstupi do skladu zaznachenoyi Radi u pidgotovci zahoplennya vladi na miscyah radami soldatskih i robochih deputativ j inshimi podibnogo rodu organizaciyami u svidomomu zdijsnenni u svoyij diyalnosti osnovnih zavdan radyanskoyi vladi a takozh ti hto brav uchast u spivtovaristvi sho imenuyetsya partiyeyu komunistiv bilshovikiv abo inshomu tovaristvi sho vstanovila vlada rad piddavalisya strati z konfiskaciyeyu majna Inshi vinni v spriyanni abo pidtrimci diyalnosti radyanskoyi vladi vihodyachi z vagi zroblenogo nimi diyannya zasudzhuvalisya do nastupnih mir pokarannya bezstrokova katorga abo katorzhni roboti vid 4 do 20 rokiv abo vipravni areshtantski viddilennya vid 2 do 6 rokiv Vidpovidno do danogo zakonu najbilsh m yakim pokarannyam bulo tyuremne uv yaznennya vid misyacya do 1 roku 4 misyaciv abo groshove styagnennya vid 300 do 20 tis rubliv Osobliva narada 112 vid 15 listopada 1919 roku pereglyanula zakon vid 23 lipnya u bik posilennya represij U kategoriyu uchasnikiv ustanovlennya radyanskoyi vladi buli vklyucheni chleni spivtovaristva sho imenuyetsya partiyeyu komunistiv bilshovikiv abo inshogo spivtovaristva sho vstanovilo vladu rad abo inshih podibnih organizacij Karnimi diyami stali Pozbavlennya zhittya zamah na zhittya zapodiyannya katuvan abo tyazhkih tilesnih ushkodzhen abo zgvaltuvannya Sankciya bula zalishena bez zmin strata z konfiskaciyeyu majna DzherelaZimina V D Beloe deloo vzbuntovavshejsya Rossii Politicheskie rezhimy Grazhdanskoj vojny 1917 1920 gg M Ros gumanit un t 2006 467 s Ser Istoriya i pamyat ISBN 5 7281 0806 7 str 38 S P Melgunov Krasnyj terror v Rossii 1918 1923 Cvetkov V Zh Belyj terror prestuplenie ili nakazanie Evolyuciya sudebno pravovyh norm otvetstvennosti za gosudarstvennye prestupleniya v zakonodatelstve belyh pravitelstv v 1917 1922 gg A Litvin Krasnyj i belyj terror 1918 1922 M Eksmo 2004 Arhiv originalu za 13 listopada 2010 Procitovano 7 serpnya 2009 Bolshaya Rossijskaya enciklopediya Tom 3 str 272 273 Moskva Nauchnoe izdatelstvo Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 2005 g V Zh Cvetkov Repressivnoe zakonodatelstvo belyh pravitelstv Voprosy istorii 4 2007 V Zh Cvetkov Lavr Georgievich Kornilov 7 bereznya 2012 u Wayback Machine I S Ratkovskij Cit soch s 111