Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Суджанський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця Московського царства, Російської імперії, а потім (після революції) РРФСР. Повіт входив до складу: Московської держави, Російської імперії: Бєлгородської губернії (1727–1779), Курського намісництва (1779–1797) і Курської губернії (1797–1924). Повітовим центром було місто Суджа.
| Суджанський повіт у Російській імперії | ||||
 | ||||
 | ||||
| Губернія | Курська губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Суджа | |||
| Створений | 1727 | |||
| Скасований | 1924 | |||
| Площа | 2461,9 кв. верст | |||
| Населення | 150 263 осіб (1897) | |||
| Наступники | Суджанський район | |||
Історія
Путивльський повіт відомий як адміністративно-територіальна одиниця з XVII століття. Центром була Суджа, заснована 1664 року. У XVII — на початку XVIII століть повіт був самостійною одиницею, керованою воєводою.
У XVII столітті від повіту відійшли західні волості, які колонізували русини з Речі Посполитої. На сході також повіт зменшився, в зв'язку з заснуванням на його теренах нових повітів: Обоянського та Бєлгородського.
За адміністративної реформи Петра І в 1708 році повіти були скасовані, замість них були утворені дистрикти, місто Суджа 1719 року увійшла до складу Бєлгородської провінції Київської губернії.
1727 року зі складу Київської губернії була виділена Бєлгородська губернія, зі включенням до неї Бєлгородської, Орловської й Севської провінцій. Дистрикти були перейменовані в повіти. Суджанський повіт увійшов до складу Бєлгородської Бєлгородської губернії.
1779 року Бєлгородська губернія була поділена на Курське й Орловське намісництва. Суджанський повіт увійшов до складу Курського намісництва (перетворено в Курську губернію в 1797 році). Тоді ж до складу повіту відійшло місто Миропілля Харківського намісництва із прилеглими поселеннями.
В 1802 році повіти були розукрупнені межі повіту було переглянуто.
C 1802 по 1918 роки кордони повіту існували без значних змін.
Навесні 1918 року більша частина території повіту була окупована військами Германської імперії, а саме повітове місто входило до «нейтральної зони».
У період між 1918 і 1924 роками багаторазово переглядався склад і назви волостей і сільрад повіту.
За постановою Президії ВЦВК від 12 травня 1924 року Суджанський повіт було скасовано, а його територію було поділено між та новоутвореним Борисовським повітами. Суджа відійшла до складу Льговського повіту. Південна частина повіту стала Борисовським повітом, а з 1925 року відійшла до Грайворонського повіту.
16 жовтня 1925 року територія Криничанської (повністю) та Миропільської (частково) волостей було передано УСРР.
При переході на області, і райони (1928 рік) на території колишнього повіту був утворений Суджанський район.
Населення
За даними перепису 1897 року в повіті проживало 150 263 мешканці. В повітовому місті — 7433 мешканці.
Географія
Склад
Станом на 1880 рік налічував 218 сільських громад, 206 поселень у 14 волостях. Населення — 115 610 осіб (58 510 чоловічої статі та 57 100 — жіночої), 17 683 дворових господарств.
Адміністративний поділ
У повіті було 2 міста — повітове Суджа (утворювало самостійну одиницю, не входячи до складу жодної з волостей) та заштатне Миропілля.
Волосний поділ станом на 1880 рік:
Національний склад
Суджанщина лежить на українсько-російській етнічній межі, тому в цілому по повіту населення розподілялося за мовою у такому співвідношенні 51,9 % складали російськомовні (77 953 особи) та 47,9 % україномовні мешканці (72011 осіб). Проте у містах суттєво переважали україномовні мешканці — у повітовій Суджі налічувалося 4546 україномовних та 2765 російськомовних, а у найбільшому місті — Миропіллі — було 9927 україномовних і лише 170 російськомовних жителів.
Примітки
- рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.
Посилання
- Старі карти Суджанського повіту
- Перепис населення 1897 року. Мовний склад
Джерела
- Ларионов С. И. Описание Курского наместничества из древних и новых разных о нём известий вкратце собранное. — Москва : вольная типография Пономарёва, 1786. — 191 с. (рос.)
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
- рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.
 | Це незавершена стаття з історії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sudzhanskij povit istorichna administrativno teritorialna odinicya Moskovskogo carstva Rosijskoyi imperiyi a potim pislya revolyuciyi RRFSR Povit vhodiv do skladu Moskovskoyi derzhavi Rosijskoyi imperiyi Byelgorodskoyi guberniyi 1727 1779 Kurskogo namisnictva 1779 1797 i Kurskoyi guberniyi 1797 1924 Povitovim centrom bulo misto Sudzha Sudzhanskij povit u Rosijskij imperiyiGerb povitovogo centruGuberniya Kurska guberniyaCentr SudzhaStvorenij 1727Skasovanij 1924Plosha 2461 9 kv verstNaselennya 150 263 osib 1897 Nastupniki Sudzhanskij rajonIstoriyaPutivlskij povit vidomij yak administrativno teritorialna odinicya z XVII stolittya Centrom bula Sudzha zasnovana 1664 roku U XVII na pochatku XVIII stolit povit buv samostijnoyu odiniceyu kerovanoyu voyevodoyu U XVII stolitti vid povitu vidijshli zahidni volosti yaki kolonizuvali rusini z Rechi Pospolitoyi Na shodi takozh povit zmenshivsya v zv yazku z zasnuvannyam na jogo terenah novih povitiv Oboyanskogo ta Byelgorodskogo Za administrativnoyi reformi Petra I v 1708 roci poviti buli skasovani zamist nih buli utvoreni distrikti misto Sudzha 1719 roku uvijshla do skladu Byelgorodskoyi provinciyi Kiyivskoyi guberniyi 1727 roku zi skladu Kiyivskoyi guberniyi bula vidilena Byelgorodska guberniya zi vklyuchennyam do neyi Byelgorodskoyi Orlovskoyi j Sevskoyi provincij Distrikti buli perejmenovani v poviti Sudzhanskij povit uvijshov do skladu Byelgorodskoyi Byelgorodskoyi guberniyi 1779 roku Byelgorodska guberniya bula podilena na Kurske j Orlovske namisnictva Sudzhanskij povit uvijshov do skladu Kurskogo namisnictva peretvoreno v Kursku guberniyu v 1797 roci Todi zh do skladu povitu vidijshlo misto Miropillya Harkivskogo namisnictva iz prileglimi poselennyami V 1802 roci poviti buli rozukrupneni mezhi povitu bulo pereglyanuto C 1802 po 1918 roki kordoni povitu isnuvali bez znachnih zmin Navesni 1918 roku bilsha chastina teritoriyi povitu bula okupovana vijskami Germanskoyi imperiyi a same povitove misto vhodilo do nejtralnoyi zoni U period mizh 1918 i 1924 rokami bagatorazovo pereglyadavsya sklad i nazvi volostej i silrad povitu Za postanovoyu Prezidiyi VCVK vid 12 travnya 1924 roku Sudzhanskij povit bulo skasovano a jogo teritoriyu bulo podileno mizh ta novoutvorenim Borisovskim povitami Sudzha vidijshla do skladu Lgovskogo povitu Pivdenna chastina povitu stala Borisovskim povitom a z 1925 roku vidijshla do Grajvoronskogo povitu 16 zhovtnya 1925 roku teritoriya Krinichanskoyi povnistyu ta Miropilskoyi chastkovo volostej bulo peredano USRR Pri perehodi na oblasti i rajoni 1928 rik na teritoriyi kolishnogo povitu buv utvorenij Sudzhanskij rajon NaselennyaZa danimi perepisu 1897 roku v poviti prozhivalo 150 263 meshkanci V povitovomu misti 7433 meshkanci GeografiyaSklad Stanom na 1880 rik nalichuvav 218 silskih gromad 206 poselen u 14 volostyah Naselennya 115 610 osib 58 510 cholovichoyi stati ta 57 100 zhinochoyi 17 683 dvorovih gospodarstv Administrativnij podil U poviti bulo 2 mista povitove Sudzha utvoryuvalo samostijnu odinicyu ne vhodyachi do skladu zhodnoyi z volostej ta zashtatne Miropillya Volosnij podil stanom na 1880 rik Krinichanska volost Miropilska volostNacionalnij skladSudzhanshina lezhit na ukrayinsko rosijskij etnichnij mezhi tomu v cilomu po povitu naselennya rozpodilyalosya za movoyu u takomu spivvidnoshenni 51 9 skladali rosijskomovni 77 953 osobi ta 47 9 ukrayinomovni meshkanci 72011 osib Prote u mistah suttyevo perevazhali ukrayinomovni meshkanci u povitovij Sudzhi nalichuvalosya 4546 ukrayinomovnih ta 2765 rosijskomovnih a u najbilshomu misti Miropilli bulo 9927 ukrayinomovnih i lishe 170 rosijskomovnih zhiteliv Primitkiros doref Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk I Gubernii Centralnoj zemledѣlcheskoj oblasti SanktPeterburg 1880 VI 413 s PosilannyaStari karti Sudzhanskogo povitu Perepis naselennya 1897 roku Movnij skladDzherelaLarionov S I Opisanie Kurskogo namestnichestva iz drevnih i novyh raznyh o nyom izvestij vkratce sobrannoe Moskva volnaya tipografiya Ponomaryova 1786 191 s ros Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros ros doref Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk I Gubernii Centralnoj zemledѣlcheskoj oblasti SanktPeterburg 1880 VI 413 s Ce nezavershena stattya z istoriyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi