Павло Данилович Жученко 12 липня 1905 Чернянка 21 лютого 1965 Київ радянський офіцер Герой Радянського Союзу в роки радя

Павло Данилович Жученко (12 липня 1905, Чернянка — 21 лютого 1965, Київ) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командувач артилерією 52-го стрілецького корпусу 40-ї армії Воронезького фронту, полковник.

Павло Данилович Жученко

Народження

12 липня 1905
Чернянка, (нині Бєлгородська область)

Смерть

21 лютого 1965 (59 років)
Київ

Поховання

Лук'янівське військове кладовище

Країна

СРСР

Рід військ

артилерія

Роки служби

1922—1964

Партія

КПРС

Звання

Полковник

Війни / битви

Німецько-радянська війна

Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Жученко.

Біографія

Народився 12 липня 1905 року в слобідці Чернянка Новооскільського повіту (нині селище міського типу Бєлгородської області), в селянській родині. Українець..Член КПРС з 1926 року. Освіта неповна середня. Був секретарем повітового комітету комсомолу міста Новий Оскіл Бєлгородської області.

У 1922 році призваний до лав Червоної Армії. У 1927 році закінчив Одеську артилерійську школу, в 1941 році — два курси Військової академії імені М. В. Фрунзе. У боях радянсько-німецької війни з червня 1941 року. Воював на Карельському, Волховському, Воронезькому, 1-му Українському фронтах, брав участь у боях під Ленінградом, на Курській дузі.

У вересні 1943 року полковник П. Д. Жученко був призначений командувачем артилерією 40-ї армії. Коли корпус вийшов до Дніпра і 21 вересня 1943 року почали переправу на правий берег, полковник П. Д. Жученко у винятково важких умовах при гострій нестачі плавальних засобів і під вогнем противника вміло організував переправу артилерійських частин і підрозділів, завдяки чому вся артилерія з'єднань корпусу протягом трьох днів була переправлена на правий берег і поставлена на бойові позиції.

З 23 вересня до 16 жовтня 1943 року полковник П. Д. Жученко вміло керував вогнем артилерійських груп, що відбивали ворожі контратаки, сприяючи тим самим утриманню і розширенню військами корпусу Букринського плацдарму на правому березі річки.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 грудня 1943 року за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму полковнику Павлу Даниловичу Жученку присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1984).

Після закінчення війни продовжував службу в армії. У 1952 році закінчив академічні курси при Військовій артилерійської академії. З 1964 року полковник П. Д. Жученко — в запасі. Жив у Києві. Помер 21 лютого 1965 року. Похований у Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.

Нагороди

Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, двома орденами Червоної Зірки, орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня, медалями.

Примітки

Дата народження вказана як на надгробку, в різних джерелах зустрічається 13 і 14 січня 1904 року.
Також зустрічається місце народження село Чернянка Черемисиновського району Курської області [ 2015-03-30 у Wayback Machine.] помилково
Архівована копія. Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 30 грудня 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Література

Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987
Герои-белгородцы. 2-е изд., доп. Воронеж, 1972

[1] Дата народження вказана як на надгробку, в різних джерелах зустрічається 13 і 14 січня 1904 року.

[2] Також зустрічається місце народження село Чернянка Черемисиновського району Курської області [ 2015-03-30 у Wayback Machine.] помилково

[3] Архівована копія. Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 30 грудня 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()