Чернянка

Черня́нка (рос. Чернянка) — селище міського типу, центр Чернянського району Бєлгородської області, Росія. Знаходиться в межах української етнічної території — Східна Слобожанщина, Подоння

смт Чернянка
Чернянка
Герб Прапор
Успенська церква
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Бєлгородська область
Муніципальний район	Чернянський район
Код ЗКАТУ:	14254551
Код ЗКТМО:	14654151051
Основні дані
Перша згадка:	1723
Статус смт	28 квітня 1958
Населення	14 909 осіб (2017)
Поштовий індекс	309560–309562
Телефонний код	+7 47232
Географічні координати:	50°56′ пн. ш. 37°48′ сх. д. / 50.933° пн. ш. 37.800° сх. д. / 50.933; 37.800Координати: 50°56′ пн. ш. 37°48′ сх. д. / 50.933° пн. ш. 37.800° сх. д. / 50.933; 37.800
Найближча залізнична станція
Відстань
До центру регіону (км):  - фізична:  - залізницею:  - автошляхами:	91
Мапа
Чернянка Чернянка
Чернянка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Чорнянка.

Географія

Селище розташоване на лівому березі річки Оскіл, лівій притоці Сіверського Дінця.

Населення

Рік  Населення (тис.) 1782 4,251 з них 4198 малоросіян (українців — 98,8%), 53 селянина, разом з селом Чернянським (Красний Острів) і селом Лівенка 1850 5,500 1865 5,410 . 1897 5,800 1926 8,744 1932 8,342 1939 8,071 1959 8,784 1970 10,106 1979 11,795 1989 13,475 2002 15,067 2006 14,950 2008 15,040 2009 15,110 2011 15,217

Етнічний склад

У 1926 році в Чернянській волості українці становили 67,7%, росіяни 32,1 населення.

Мова спілкування мешканців селища змішана, російсько-українська (суржик).

Історія

Після укладення Брестського миру в 1918 р. демаркаційна лінія пройшла північніше Новооскільського повіту і слобода Чернянка була включена до складу земського центру м. Острогозька, землі Подоння, Української народної республіки (У Н Р). а в 1919 р. слобода ввійшла до складу Харківської губернії, Української держави гетьмана Скоропадського. Пізніше захоплена Озброєними силами Півдня Росії і його займала Добровольча армія.

З 1923 р. по 1933 р. в україномовних поселеннях Чернянського району здійснювалася державна політика українізації (в Центральному Чорнозем'ї проживало більше 1 500 000 українців). Українізація передбачала вивчення і застосування в повсякденному житті, в школі та на державній службі української мови в тих районах і слободах, де проживало понад 50% українців, Чернянка підлягала повній українізації.

Статус селища міського типу поселення отримало 1958 року.

Економіка

В селищі працюють цегляний, цукровий, маслоробний заводи, підприємство з виробництва сухого молока, харчовий комбінат, м'ясокомбінат, елеватор.

Транспорт і залізниця

У 1895 р. збудована залізниця Старий Оскіл — Валуйки, через Чернянку, з'єднавши найкоротшим шляхом Донбас і Москву..

Відомі люди

• Бондаренко Петро Кузьмич (1915—1992) — український живописець.
• Безуглов Володимир Васильович (нар. 1947) — український художник.
•  — українець, акушер-гінеколог, доктор медичних наук, лауреат Державної премії.
• , заслужений працівник культури України.
• Жученко Павло Данилович — українець, Герой Радянського Союзу.
•  — українець, Герой Радянського Союзу..
• ^[ru] — українець, Герой Радянського Союзу.
• ^[ru] — українець, Герой Радянського Союзу.

Мапи

• Чернянка в 1792 р. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Чернянка в 1796 р.^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• Чернянка в 1822 р. [ 15 листопада 2013 у Wayback Machine.]
• Чернянка в 1871 р. [ 28 травня 2010 у Wayback Machine.]
• Чернянка в 1896 р. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Розселення українців на 1897 р.^{[недоступне посилання з травня 2019]}
• Чернянка на мапі Курської губернії в 1901 р.
• Чернянка в 1903 р. [ 14 березня 2009 у Wayback Machine.]
• Чернянка на мапі розміщення українського населення
• Утворення Української Народної Республіки 1918 рік
• Етнографічна карта 1949 рік

Посилання

• Велика Радянська Енциклопедія^{[недоступне посилання з серпня 2019]}
• (рос.)
• (рос.)

Виноски

1. Українська етнічна територія-1949 рік
2. «Етнографічна границя» української території. Архів оригіналу за 22 грудня 2012. Процитовано 9 квітня 2022.
3. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 жовтня 2015.
4. . Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 14 вересня 2012.
5. . Архів оригіналу за 28 жовтня 2012. Процитовано 14 вересня 2012.
6. . Архів оригіналу за 8 листопада 2016. Процитовано 14 вересня 2012.
7. . Архів оригіналу за 25 березня 2005. Процитовано 14 вересня 2012.