Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Арка́дій Петро́вич Живо́тко (псевдоніми: А. Пуховський, А. Пухальський; *1 (13) березня 1890, Пухове, нині Лискинський район Воронізької області, Російська Федерація — †12 червня 1948, Ашаффенбург, Німеччина) — український громадсько-просвітницький діяч, журналіст, редактор, видавець, дослідник історії української преси, один із фундаторів національного дошкільного виховання. Уродженець Східної Слобожанщини.
| Животко Аркадій Петрович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1 березня 1890[1] Пухове (Воронезька область), Q4225662?, Лискинський район |
| Помер | 12 червня 1948[1] (58 років) Ашаффенбург, Нижня Франконія, Баварія, Бізонія, окупована союзниками Німеччина, Німеччина |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | журналіст, історик, педагог, публіцист |
| Знання мов | українська[2][2] |
| |
Життєпис
Аркадій Животко народився 1(13) березня 1890-го року в слободі Пуховій Острогозького повіту Воронізької губернії, що тепер відноситься до Лискинського району Воронізької області. Батько Петро Петрович Животков був священиком в церкві Григорія Переможця (рос.Григория Победоносца) у слободі Пуховій. Мати- Євпраксія Животкова, в дівоцтві Пояркова. Прізвища батьків на російський манер, з часом Аркадій змінює його на Животко. У дитячі роки, разом з батьком, об'їздив майже увесь рідний край. Добре освічений в українській справі батько розповідав хлопцю про видатних земляків, Костомарова, Крамського, та інших, показуючи місця, де вони жили, і ті батьківські розповіді закарбувалися в серці юнака навіки.
Маючи неабиякий талант, Аркадій зміг вступити до Петербурзького університету, який закінчив у буремний 1917-й рік. Пожвавлення українського руху після повалення ненависного царату, призвело Аркадія Животка до лав Української Партії Соціалістів-Революціонерів. А створення в Україні Центральної Ради та боротьба між нею і Тимчасовим урядом Росії за визнання території автономної України, покликало Животка додому, на Східну Слобожанщину, адже він відчував у собі сили бути причетним до створення нової, самостійної України.
Як відомо, Тимчасовий уряд не хотів входження до складу України слобідських земель, обмежуючи її територію історичними землями Наддніпрянщини, Поділля, Полісся і Волині. В свою чергу Центральна Рада виголосила 7 листопада 1917-го року свій ІІІ Універсал, у якому оповіщала, що «остаточне визначення границь Української Народної Республіки, як щодо прилучення частин Курщини, Холмщини, Вороніжчини, так і суміжних областей, де більшість населення українське, має бути встановлене по згоді зорганізованої волі народів». Таким чином Східна Слобожанщина, на якій тоді проживало більше мільйона українців, мала право скликати Установчий з'їзд українського народу, який би і висловив свою волю щодо входження до складу Української Народної Республіки. Саме за цю справу і узявся із завзяттям Аркадій Животко.
27 листопада 1917-го року в Острогозьку відбувається велелюдне земське зібрання з порядком денним «Питання про приєднання Острогозького повіту до Української Народної Республіки, згідно з III Універсалом Центральної Ради». Основним доповідачем на цьому зібранні було призначено голову місцевої управи Аркадія Животка. Про ті незабутні, воістину історичні хвилини сам доповідач згодом писав так: «Відчув я ті невидимі ниточки, що в'язали мене зі всією аудиторією. Я читав реферат. У перервах читання дивився на переповнену вщерть людьми залу і починав відчувати, як міцніють ті ниточки… Безмежну кількість лекцій і різних рефератів читав я після того вечора аж до сьогодні, але ні разу вже так сильно не відчував тої міцної єдності між мною і аудиторією, не відчував того, що зветься — злиття в одно. Пам'ятаю, як перериваючи реферат, я оглядав велику залу і було тихо, мов серед степу в липневу ніч. Все це надавало з кожною хвилиною, з кожним словом все більше сили й певності. Коли скінчив виклад, його покрито гучними оплесками. Яскраво відчувалася перевага дорогої мрії». Аркадія Животка було обрано делегатом до Центральної Ради від Воронізької губернії.
Але більшовики, які тим часом захопили владу у Петрограді, так само як і Тимчасовий уряд, який вони повалили, не бажали бачити ніякої самостійної України. Незабаром розпочалася більшовицько-українська війна, і Східна Слобожанщина була окупована Радянською Росією. Не бажаючи знаходитися під владою більшовиків, Аркадій Животко переїжджає до Києва.
Деякий час працює інструктором Центральної Ради в Роменському повіті Полтавської губернії (1918рік).
Потім, разом із урядом УНР відступає до Кам'янця-Подільського, у так званий «трикутник смерті», у якому опинилася влада незалежної України під час спільних бойових дій проти більшовиків, білогвардійців та польських військ.
Але і тут не полишає Аркадій Животко української справи. Не зважаючи на важке становище української влади, він бере участь у створенні Кам'янець-Подільського університету, пише статті по українознавству та про викладання предметів українською мовою в навчальних закладах, співробітничає з українськими виданнями «Життя Поділля» і «Освіта». Близькими знайомими Животка на цей час стають Михайло Грушевський, Симон Петлюра, Іван Огієнко (міністр освіти УНР і перший ректор Подільського університету).
Загибель УНР призводить Аркадія Животка на еміграцію. Але він ще довго не покидає рідної України. Спочатку живе на Волині, під польською владою, а після посилення поляками репресій щодо українства, перебирається до Ужгорода, на Закарпаття, в більш ліберальну до українців Чехословаччину. В Празі на цей час створюється значний гурток з українських емігрантів, і Аркадія Животка запрошують до столиці країни викладати в Українському педагогічному інституті імені Драгоманова. В червні 1930-го року рішенням чеського уряду при Міністерстві закордонних справ Чехословаччини створюється Український Історичний кабінет, де Животко стає спочатку референтом, а потім і керівником цього Кабінету. Саме завдяки Животку були зібрані і систематизовані численні матеріали з історії українського національно-визвольного руху, які зберігалися до того в різних емігрантських організаціях.
В цей же час Аркадій Животко створює свою найбільшу працю — «Історію української преси». В ній він детально систематизує всі наявні свідоцтва про українську періодику, газети і журнали від козацьких часів до Другої Світової війни. І на початок 21-го століття це видання є найповнішою літературною пам'яткою України у своїй галузі. Разом з тим Аркадій Животко автор таких праць, як «50 років. До історії Української Партії Соціалістів Революціонерів», «Сучасне українське письменство поза межами СССР», «Хроніка», «С. Петлюра — журналіст», «П'ять років праці Українського історичного кабінету у Празі», «75 літ підкарпатської преси», «Літературна продукція на Україні в роки 1932–1934», «Адольф Черни і українці», «Політико-громадська діяльність доктора Л. Кобилянського», збірки з питань дошкільного виховання «Промінь», віршів і п'єс для дітей.
Чим старіше ставав Животко, тим частіше подумки звертався до свого рідного краю, до Східної Слобожанщини. Кортіло йому, що так мало знають українці про цей край, про його багату культурну історію, про видатних українців, які тут народилися. Аби ліквідувати цю пляму в українській історії, Аркадій Животко розпочинає дві праці, які цілком були присвячені його батьківщині, Східній Слобожанщині. В першій з цих праць — «Острогожщина: осередок Подоння», він розповідає про те, як боролися його земляки в 1917–1918 рр. за те, аби східнослобідські землі стали частиною незалежної України. Цінна ця праця саме тим, що писав її безпосередній учасник цих подій, їх активний діяч, і таким чином цей твір набуває рис авторських спогадів, які дійшли до нас тільки завдяки тому, що Аркадій Животко написав цю книгу.
Інша праця, «Подонь (Українська Вороніжчина) в культурному житті України», розповідає більш виразно про культурну історію краю впродовж 19-початку 20 ст.ст., про видатних письменників, істориків, художників і видавців, які народилися на Східній Слобожанщині, і своєю творчістю прислужилися всьому народові України. Даремно й казати, яку користь несе в собі ця книга для дослідників українського життя на Східній Слобожанщині.
Працює Животко і над продовженням цієї праці, «Походження та історія назв місцевостей української Вороніжчини», яка буде закінчена, але безповоротно загубиться в роки Другої Світової війни. В 1945-му році радянські війська наблизяться до Праги, і Аркадію Животку знову доведеться перебиратися далі на захід, адже годі йому було чекати на добре від сталінського режиму. Помре він 12 червня 1948-го року, в західнонімецькому місті Ашаффенбурзі, в американському таборі для переміщених осіб. Екземпляри його праць про Східну Слобожанщину покриваються зараз пилом у Воронізькій обласній науковій бібліотеці. Добре що є Інтернет, де їх можна прочитати
Праці
- Десять років Українського історичного кабінету. 1930–1940. — Прага, 1940.
- Історія української преси. — Мюнхен, 1989–1990. — 334 с.; Історія української преси/ Упоряд., авт. іст.-біогр. нарису та приміт. М. С. Тимошик. — К.: Наша культура і наука, 1999. — 360 с.
- Одної ночі: Образок на 1 дію. — Кремінець, 1922. — 8 с.
- Українське питання в поглядах російської суспільної думки / Відбитка з «Нашої культури» 1935—1936 р.р.— Варшава: Видає проф. д-р Іван Огієнко, 1936.— 18 с. (Бібліотека «Нашої культури»)
- Острогожщина: осередок Подоння. — Прага, 1942. [ 17 липня 2015 у Wayback Machine.]
- Подонь (Українська Вороніжчина) в культурному житті України. — Прага, 1943.— 86 с. [ 17 липня 2015 у Wayback Machine.]
- Нарис історії української преси : курс лекцій : на правах рукопису / Аркадій Животко ; Укр. техн.-госп. ін-т позаоч. навчання в Подєбрадах (ЧСР). — Подєбради : б. в., 1937. — 108, IV с. [ 14 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Примітки
- ідентифікатор VIAF
- Czech National Authority Database
- . Архів оригіналу за 17 липня 2015. Процитовано 7 серпня 2014.
Джерела та література
- П. В. Голобуцький. Животко Аркадій Петрович [ 25 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 149. — .
- М. С. Тимошик. Животко Аркадій Петрович [ 1 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Животко А. П. Історія української преси / Упоряд., авт. іст.-біогр. нарису та приміт. М. С. Тимошик. — Київ: Наша культура і наука, 1999. — 368 с. ім. пок. («Літературні пам'ятки України»)
- Юрій Калічак Педагогічна діяльність Аркадія Животка на Поділлі
- Аркадій Животко та його роль у ствердженні українського журналістикознавства в діаспорі [ 26 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Воронізький край. Пам'ятні дати на 2005 рік. Перелік видатних осіб[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- Животко Аркадій // Енциклопедія Українознавства: Словникова частина / Голов. ред. В. Кубійович. Репринт. відтворення. — Львів, 1993. — Т. 2. — С. 669.
- Міщук Р. С. Животко Аркадій Петрович // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1990. — Т. 2. — С. 199.
- Тимошик Микола. Аркадій Животко як громадський діяч, журналіст і учений // Животко А. Історія української преси. — К.: Наша культура і наука, 1999. — С. 11-34.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
- Ігор Роздобудько. Аркадій Животко — український державник і літописець Східної Слобожанщини. // Східна Слобожанщина. Українці навколо України. [ 29 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Міхалевський В. Будівничий "вільної воскреслої держави" : [до 130-річчя з дня народж. укр. журналіста Аркадія Петровича Животка, 1890—1948] / Віталій Міхалевський // Слово Просвіти. — 2020. — 13—19 лют. (№ 7). — С. 7.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zhivotko Arka dij Petro vich Zhivo tko psevdonimi A Puhovskij A Puhalskij 1 13 bereznya 1890 Puhove nini Liskinskij rajon Voronizkoyi oblasti Rosijska Federaciya 12 chervnya 1948 Ashaffenburg Nimechchina ukrayinskij gromadsko prosvitnickij diyach zhurnalist redaktor vidavec doslidnik istoriyi ukrayinskoyi presi odin iz fundatoriv nacionalnogo doshkilnogo vihovannya Urodzhenec Shidnoyi Slobozhanshini Zhivotko Arkadij PetrovichNarodivsya 1 bereznya 1890 1890 03 01 1 Puhove Voronezka oblast Q4225662 Liskinskij rajonPomer 12 chervnya 1948 1948 06 12 1 58 rokiv Ashaffenburg Nizhnya Frankoniya Bavariya Bizoniya okupovana soyuznikami Nimechchina NimechchinaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnist zhurnalist istorik pedagog publicistZnannya mov ukrayinska 2 2 Roboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisArkadij Zhivotko narodivsya 1 13 bereznya 1890 go roku v slobodi Puhovij Ostrogozkogo povitu Voronizkoyi guberniyi sho teper vidnositsya do Liskinskogo rajonu Voronizkoyi oblasti Batko Petro Petrovich Zhivotkov buv svyashenikom v cerkvi Grigoriya Peremozhcya ros Grigoriya Pobedonosca u slobodi Puhovij Mati Yevpraksiya Zhivotkova v divoctvi Poyarkova Prizvisha batkiv na rosijskij maner z chasom Arkadij zminyuye jogo na Zhivotko U dityachi roki razom z batkom ob yizdiv majzhe uves ridnij kraj Dobre osvichenij v ukrayinskij spravi batko rozpovidav hlopcyu pro vidatnih zemlyakiv Kostomarova Kramskogo ta inshih pokazuyuchi miscya de voni zhili i ti batkivski rozpovidi zakarbuvalisya v serci yunaka naviki Mayuchi neabiyakij talant Arkadij zmig vstupiti do Peterburzkogo universitetu yakij zakinchiv u buremnij 1917 j rik Pozhvavlennya ukrayinskogo ruhu pislya povalennya nenavisnogo caratu prizvelo Arkadiya Zhivotka do lav Ukrayinskoyi Partiyi Socialistiv Revolyucioneriv A stvorennya v Ukrayini Centralnoyi Radi ta borotba mizh neyu i Timchasovim uryadom Rosiyi za viznannya teritoriyi avtonomnoyi Ukrayini poklikalo Zhivotka dodomu na Shidnu Slobozhanshinu adzhe vin vidchuvav u sobi sili buti prichetnim do stvorennya novoyi samostijnoyi Ukrayini Yak vidomo Timchasovij uryad ne hotiv vhodzhennya do skladu Ukrayini slobidskih zemel obmezhuyuchi yiyi teritoriyu istorichnimi zemlyami Naddnipryanshini Podillya Polissya i Volini V svoyu chergu Centralna Rada vigolosila 7 listopada 1917 go roku svij III Universal u yakomu opovishala sho ostatochne viznachennya granic Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki yak shodo priluchennya chastin Kurshini Holmshini Voronizhchini tak i sumizhnih oblastej de bilshist naselennya ukrayinske maye buti vstanovlene po zgodi zorganizovanoyi voli narodiv Takim chinom Shidna Slobozhanshina na yakij todi prozhivalo bilshe miljona ukrayinciv mala pravo sklikati Ustanovchij z yizd ukrayinskogo narodu yakij bi i visloviv svoyu volyu shodo vhodzhennya do skladu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Same za cyu spravu i uzyavsya iz zavzyattyam Arkadij Zhivotko 27 listopada 1917 go roku v Ostrogozku vidbuvayetsya velelyudne zemske zibrannya z poryadkom dennim Pitannya pro priyednannya Ostrogozkogo povitu do Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki zgidno z III Universalom Centralnoyi Radi Osnovnim dopovidachem na comu zibranni bulo priznacheno golovu miscevoyi upravi Arkadiya Zhivotka Pro ti nezabutni voistinu istorichni hvilini sam dopovidach zgodom pisav tak Vidchuv ya ti nevidimi nitochki sho v yazali mene zi vsiyeyu auditoriyeyu Ya chitav referat U perervah chitannya divivsya na perepovnenu vshert lyudmi zalu i pochinav vidchuvati yak micniyut ti nitochki Bezmezhnu kilkist lekcij i riznih referativ chitav ya pislya togo vechora azh do sogodni ale ni razu vzhe tak silno ne vidchuvav toyi micnoyi yednosti mizh mnoyu i auditoriyeyu ne vidchuvav togo sho zvetsya zlittya v odno Pam yatayu yak pererivayuchi referat ya oglyadav veliku zalu i bulo tiho mov sered stepu v lipnevu nich Vse ce nadavalo z kozhnoyu hvilinoyu z kozhnim slovom vse bilshe sili j pevnosti Koli skinchiv viklad jogo pokrito guchnimi opleskami Yaskravo vidchuvalasya perevaga dorogoyi mriyi Arkadiya Zhivotka bulo obrano delegatom do Centralnoyi Radi vid Voronizkoyi guberniyi Ale bilshoviki yaki tim chasom zahopili vladu u Petrogradi tak samo yak i Timchasovij uryad yakij voni povalili ne bazhali bachiti niyakoyi samostijnoyi Ukrayini Nezabarom rozpochalasya bilshovicko ukrayinska vijna i Shidna Slobozhanshina bula okupovana Radyanskoyu Rosiyeyu Ne bazhayuchi znahoditisya pid vladoyu bilshovikiv Arkadij Zhivotko pereyizhdzhaye do Kiyeva Deyakij chas pracyuye instruktorom Centralnoyi Radi v Romenskomu poviti Poltavskoyi guberniyi 1918rik Potim razom iz uryadom UNR vidstupaye do Kam yancya Podilskogo u tak zvanij trikutnik smerti u yakomu opinilasya vlada nezalezhnoyi Ukrayini pid chas spilnih bojovih dij proti bilshovikiv bilogvardijciv ta polskih vijsk Ale i tut ne polishaye Arkadij Zhivotko ukrayinskoyi spravi Ne zvazhayuchi na vazhke stanovishe ukrayinskoyi vladi vin bere uchast u stvorenni Kam yanec Podilskogo universitetu pishe statti po ukrayinoznavstvu ta pro vikladannya predmetiv ukrayinskoyu movoyu v navchalnih zakladah spivrobitnichaye z ukrayinskimi vidannyami Zhittya Podillya i Osvita Blizkimi znajomimi Zhivotka na cej chas stayut Mihajlo Grushevskij Simon Petlyura Ivan Ogiyenko ministr osviti UNR i pershij rektor Podilskogo universitetu Zagibel UNR prizvodit Arkadiya Zhivotka na emigraciyu Ale vin she dovgo ne pokidaye ridnoyi Ukrayini Spochatku zhive na Volini pid polskoyu vladoyu a pislya posilennya polyakami represij shodo ukrayinstva perebirayetsya do Uzhgoroda na Zakarpattya v bilsh liberalnu do ukrayinciv Chehoslovachchinu V Prazi na cej chas stvoryuyetsya znachnij gurtok z ukrayinskih emigrantiv i Arkadiya Zhivotka zaproshuyut do stolici krayini vikladati v Ukrayinskomu pedagogichnomu instituti imeni Dragomanova V chervni 1930 go roku rishennyam cheskogo uryadu pri Ministerstvi zakordonnih sprav Chehoslovachchini stvoryuyetsya Ukrayinskij Istorichnij kabinet de Zhivotko staye spochatku referentom a potim i kerivnikom cogo Kabinetu Same zavdyaki Zhivotku buli zibrani i sistematizovani chislenni materiali z istoriyi ukrayinskogo nacionalno vizvolnogo ruhu yaki zberigalisya do togo v riznih emigrantskih organizaciyah V cej zhe chas Arkadij Zhivotko stvoryuye svoyu najbilshu pracyu Istoriyu ukrayinskoyi presi V nij vin detalno sistematizuye vsi nayavni svidoctva pro ukrayinsku periodiku gazeti i zhurnali vid kozackih chasiv do Drugoyi Svitovoyi vijni I na pochatok 21 go stolittya ce vidannya ye najpovnishoyu literaturnoyu pam yatkoyu Ukrayini u svoyij galuzi Razom z tim Arkadij Zhivotko avtor takih prac yak 50 rokiv Do istoriyi Ukrayinskoyi Partiyi Socialistiv Revolyucioneriv Suchasne ukrayinske pismenstvo poza mezhami SSSR Hronika S Petlyura zhurnalist P yat rokiv praci Ukrayinskogo istorichnogo kabinetu u Prazi 75 lit pidkarpatskoyi presi Literaturna produkciya na Ukrayini v roki 1932 1934 Adolf Cherni i ukrayinci Politiko gromadska diyalnist doktora L Kobilyanskogo zbirki z pitan doshkilnogo vihovannya Promin virshiv i p yes dlya ditej Chim starishe stavav Zhivotko tim chastishe podumki zvertavsya do svogo ridnogo krayu do Shidnoyi Slobozhanshini Kortilo jomu sho tak malo znayut ukrayinci pro cej kraj pro jogo bagatu kulturnu istoriyu pro vidatnih ukrayinciv yaki tut narodilisya Abi likviduvati cyu plyamu v ukrayinskij istoriyi Arkadij Zhivotko rozpochinaye dvi praci yaki cilkom buli prisvyacheni jogo batkivshini Shidnij Slobozhanshini V pershij z cih prac Ostrogozhshina oseredok Podonnya vin rozpovidaye pro te yak borolisya jogo zemlyaki v 1917 1918 rr za te abi shidnoslobidski zemli stali chastinoyu nezalezhnoyi Ukrayini Cinna cya pracya same tim sho pisav yiyi bezposerednij uchasnik cih podij yih aktivnij diyach i takim chinom cej tvir nabuvaye ris avtorskih spogadiv yaki dijshli do nas tilki zavdyaki tomu sho Arkadij Zhivotko napisav cyu knigu Insha pracya Podon Ukrayinska Voronizhchina v kulturnomu zhitti Ukrayini rozpovidaye bilsh virazno pro kulturnu istoriyu krayu vprodovzh 19 pochatku 20 st st pro vidatnih pismennikiv istorikiv hudozhnikiv i vidavciv yaki narodilisya na Shidnij Slobozhanshini i svoyeyu tvorchistyu prisluzhilisya vsomu narodovi Ukrayini Daremno j kazati yaku korist nese v sobi cya kniga dlya doslidnikiv ukrayinskogo zhittya na Shidnij Slobozhanshini Pracyuye Zhivotko i nad prodovzhennyam ciyeyi praci Pohodzhennya ta istoriya nazv miscevostej ukrayinskoyi Voronizhchini yaka bude zakinchena ale bezpovorotno zagubitsya v roki Drugoyi Svitovoyi vijni V 1945 mu roci radyanski vijska nablizyatsya do Pragi i Arkadiyu Zhivotku znovu dovedetsya perebiratisya dali na zahid adzhe godi jomu bulo chekati na dobre vid stalinskogo rezhimu Pomre vin 12 chervnya 1948 go roku v zahidnonimeckomu misti Ashaffenburzi v amerikanskomu tabori dlya peremishenih osib Ekzemplyari jogo prac pro Shidnu Slobozhanshinu pokrivayutsya zaraz pilom u Voronizkij oblasnij naukovij biblioteci Dobre sho ye Internet de yih mozhna prochitatiPraciDesyat rokiv Ukrayinskogo istorichnogo kabinetu 1930 1940 Praga 1940 Istoriya ukrayinskoyi presi Myunhen 1989 1990 334 s Istoriya ukrayinskoyi presi Uporyad avt ist biogr narisu ta primit M S Timoshik K Nasha kultura i nauka 1999 360 s Odnoyi nochi Obrazok na 1 diyu Kreminec 1922 8 s Ukrayinske pitannya v poglyadah rosijskoyi suspilnoyi dumki Vidbitka z Nashoyi kulturi 1935 1936 r r Varshava Vidaye prof d r Ivan Ogiyenko 1936 18 s Biblioteka Nashoyi kulturi Ostrogozhshina oseredok Podonnya Praga 1942 17 lipnya 2015 u Wayback Machine Podon Ukrayinska Voronizhchina v kulturnomu zhitti Ukrayini Praga 1943 86 s 17 lipnya 2015 u Wayback Machine Naris istoriyi ukrayinskoyi presi kurs lekcij na pravah rukopisu Arkadij Zhivotko Ukr tehn gosp in t pozaoch navchannya v Podyebradah ChSR Podyebradi b v 1937 108 IV s 14 serpnya 2020 u Wayback Machine Primitkiidentifikator VIAF d Track Q54919d Track Q19832964 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Arhiv originalu za 17 lipnya 2015 Procitovano 7 serpnya 2014 Dzherela ta literaturaP V Golobuckij Zhivotko Arkadij Petrovich 25 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 149 ISBN 966 00 0610 1 M S Timoshik Zhivotko Arkadij Petrovich 1 lipnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Zhivotko A P Istoriya ukrayinskoyi presi Uporyad avt ist biogr narisu ta primit M S Timoshik Kiyiv Nasha kultura i nauka 1999 368 s im pok Literaturni pam yatki Ukrayini Yurij Kalichak Pedagogichna diyalnist Arkadiya Zhivotka na Podilli Arkadij Zhivotko ta jogo rol u stverdzhenni ukrayinskogo zhurnalistikoznavstva v diaspori 26 kvitnya 2014 u Wayback Machine Voronizkij kraj Pam yatni dati na 2005 rik Perelik vidatnih osib nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Zhivotko Arkadij Enciklopediya Ukrayinoznavstva Slovnikova chastina Golov red V Kubijovich Reprint vidtvorennya Lviv 1993 T 2 S 669 Mishuk R S Zhivotko Arkadij Petrovich Ukrayinska literaturna enciklopediya U 5 t K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1990 T 2 S 199 Timoshik Mikola Arkadij Zhivotko yak gromadskij diyach zhurnalist i uchenij Zhivotko A Istoriya ukrayinskoyi presi K Nasha kultura i nauka 1999 S 11 34 Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti Uporyadk V A Prosalovoyi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 516 s Igor Rozdobudko Arkadij Zhivotko ukrayinskij derzhavnik i litopisec Shidnoyi Slobozhanshini Shidna Slobozhanshina Ukrayinci navkolo Ukrayini 29 lipnya 2014 u Wayback Machine Mihalevskij V Budivnichij vilnoyi voskresloyi derzhavi do 130 richchya z dnya narodzh ukr zhurnalista Arkadiya Petrovicha Zhivotka 1890 1948 Vitalij Mihalevskij Slovo Prosviti 2020 13 19 lyut 7 S 7