Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Володимир Сергійович Соловйов нар 16 січня 28 січня 1853 Москва пом 31 липня 12 серпня 1900 маєток Вузьке Московська губ

Володимир Соловйов

Володимир Соловйов

Володимир Сергійович Соловйов (нар. 16 січня (28 січня) 1853, Москва — пом. 31 липня (12 серпня) 1900, маєток Вузьке, , Московська губернія) — російський філософ, богослов, поет, публіцист, літературний критик; почесний академік Імператорської Академії наук по розряду красного письменства (1900) з українським корінням. Стояв біля витоків російського «духовного відродження» початку XX століття. Вплинув на релігійну філософію М. О. Бердяєва, Антанаса Мацейна, С. М. Булгакова, С. М. Трубецького та Є. М. Трубецького, П. А. Флоренського, С. Л. Франка, а також на творчість поетів-символістів — А. Білого, Олександра Блока та інших. По материнській лінії — онук козацького сотника Василя Сковороди, брата філософа Григорія Сковороди.

Соловйов Володимир Сергійович
image
Народився16 (28) січня 1853[3]
Москва, Російська імперія[4]
Помер31 липня (13 серпня) 1900[3](47 років)
d, Ясенево
ПохованняНоводівичий цвинтар
Країнаimage Російська імперія
Діяльністьфілософ, поет, публіцист, викладач університету, літературний критик, письменник, богослов
Сфера роботифілософія[5], богослів'я[5], поезія[5], публіцистика[5] і літературна критика[5]
Alma materІсторико-філологічний факультет Московського державного університету[d]
Закладd і Санкт-Петербурзький державний університет
Мова творівросійська
ЧленствоПетербурзька академія наук
Конфесіякатолицька церква
БатькоСоловйов Сергій Михайлович
Родичіd
Брати, сестриd, d і d
image Соловйов Володимир Сергійович у Вікісховищі
image  Висловлювання у Вікіцитатах
image  Роботи у  Вікіджерелах
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Соловйов.

Життєпис

Дитинство, навчання

Народився в Москві 16 січня 1853 в родині російського історика Сергія Михайловича Соловйова. Мати філософа Поліксена Володимирівна належала до українсько-польської сім'ї, серед предків якої був відомий український філософ Г. С. Сковорода. Батько Володимира Соловйова вирізнявся суворістю. У сім'ї все було підпорядковане жорстким правилам. Як зазначав О. Ф. Лосєв, «середовище ранніх років Володимира Соловйова склалася досить сприятливо для його подальшого духовного розвитку». У 1864 батько з сином були проти заслання Чернишевського на каторгу. Навчався майбутній філософ у московській 5-ї гімназії (нині московська школа № 91). У 1869 вступив до Московського університету на природниче відділення, через два роки перейшов на історико-філологічне. Вивчав праці О. С. Хомякова, Шеллінга та Геґеля, Канта, Фіхте. У двадцять один рік написав свою першу велику роботу «Криза західної філософії», в якій виступив проти позитивізму і поділу (дихотомії) «спекулятивного» (раціоналістичного) і «емпіричного» знання.

Університетська кар'єра

У червні 1876 почав викладати в університеті, але через гризню з професорами у березні 1877 залишив Москву і переїхав до Санкт-Петербурга, де став членом Вченого комітету при Міністерстві народної освіти та одночасно викладав в університеті.

У 1880 захистив докторську дисертацію. М. І. Владіславлев, який відігравав впливову роль у Петербурзькому університеті і який раніше позитивно оцінив магістерську дисертацію Соловйова, почав ставитися до нього досить прохолодно, тому то Володимир Соловйов залишався на посаді доцента, але не професора. 28 березня 1881 Соловйов прочитав лекцію, в якій закликав помилувати вбивць Олександра II. Прочитання тої лекції (її текст не зберігся) вважають причиною його звільнення з університету, хоч це й не мало серйозніших наслідків.

image
В. С. Соловйов. Портрет роботи І. Рєпіна (1891)

Вільний філософ

Цілком віддається написання творів суто богословського характеру, які вже були підготовлені його філософсько-теоретичними роздумами: задумує тритомну праця на захист католицизму, але з різних причин цензурного і технічного характеру замість цих запланованих трьох томів вийшла в 1886 році робота «Історія та майбуття теократії», а в 1889 році, вже французькою мовою, в Парижі, — «Росія та Вселенська Церква». В останні роки свого життя і особливо з 1895 року повертається до філософії.

image
Соловйов Вл. С., Трубецькой С. М., Грот Н. Я., Лопатин Л. М.

Сім'ї не мав; жив здебільшого у маєтках своїх друзів або за кордоном; був людиною експансивною, захопленою і поривчастою.

Смерть

Під кінець 1890-х здоров'я його стало помітно погіршуватися. Влітку 1900 року Соловйов приїхав до Москви, щоб здати до друку свій переклад Платона. Вже 15 липня, в день своїх іменин, відчув себе дуже погано. У той же день він попросив свого друга Давидова відвезти його в підмосковний маєток Вузьке (тепер у складі Москви, Профспілкова вул., 123А), що належало тоді князю Петру Миколайовичу Трубецькому, у якому тоді жив зі своєю родиною друг і учень Володимира Соловйова, відомий професор Московського університету Сергій Трубецькой, який був єдинокровним братом власника маєтку. У маєток Соловйов приїхав уже важко хворим. Лікарі визначили в нього склероз артерій, цироз нирок і уремію, а також повне виснаження організму, але допомогти вже нічим не змогли. В. С. Соловйов після двотижневої хвороби помер у Вузькому в кабінеті П. М. Трубецького 31 липня (13 серпня за новим стилем) 1900 року. Похований на Новодівичому кладовищі, поблизу могили свого батька.

Філософія Володимира Соловйова

Основною ідеєю його релігійної філософії була ідея: Софія — Душа Світу. Мається на увазі містична космічна сутність, що поєднує Бога з земним світом; Софія уособлює собою вічну жіночність у Бозі і, одночасно, замисел Бога про світ. Цей образ зустрічається у Біблії; Соловйову ж він був відкритий у містичному видінні, про яке оповідає його поема «Три побачення». Ідеї Софії реалізуються у триякий спосіб: в теософії формується уявлення про неї, в теургії вона здобувається, а в теократії вона втілюється.

  • Теософія — дослівно Божа мудрість. Вона є синтезом наукових відкриттів і одкровень християнської релігії в межах цільного знання. Віра не суперечить розумові, а доповнює його. Соловйов визнає ідею еволюції, але вважає її спробою подолання гріхопадіння через прорив до Бога. Еволюція проходить п'ять етапів або царств: мінеральне, рослинне, тваринне, людське і Боже.
  • Теургія — дослівно боготворчість. Соловйов рішуче виступав проти моральної нейтральності науки. Теургія — це очисна практика, без якої неможливе осягнення істини. В її основі лежить культивування християнської любові, як відречення від самоствердження, заради єдності з іншими.
  • Теократія — дослівно влада Бога, те, що Чаадаєв називав досконалим устроєм. В основу теократичної держави мають бути покладені духовні принципи, і вона повинна мати не національний, а вселенський характер. На думку Соловйова, першим кроком до теократії повинно стати об'єднання Російської монархії з Католицькою церквою.

У 1880-х роках Володимир Соловйов написав і опублікував ряд творів, у яких пропагував ідею возз'єднання Західної та Східної Церков під главенством Папи Римського (найважливіший з них — «Росія та Вселенська Церква», Париж, 1889), за що був підданий критиці слов'янофілами та консерваторами. Однак російський релігійний філософ В. В. Розанов у статті «Незгода між Достоєвським і Соловйовим» (1906) пише: «Наприкінці життя, у хвилину глибокої слабкості, він заявив що, відмовляється від миротворчих (примирливих) спроб між православ'ям та католицизмом, й помер стійкою православною людиною. Таким чином підозра у сильній його католицькій забарвленості відпадає сама по собі».

Твори

  • Філософські основи цільного знання (Философские начала цельного знания), 1877
  • Читання про боголюдство (Чтения о богочеловечестве), 1878
  • Критика абстрактних засад (Критика отвлеченных начал), 1880
  • Духовні основи життя (Духовные основы жизни), 1882—1884
  • Про занепад середньовічного світоспоглядання (Об упадке средневекового миросозерцания), 1891
  • Смисл любові (Смысл любви), 1894
  • Виправдання добра (Оправдание добра), 1897
  • Три бесіди (Три разговора), 1900

Примітки

  1. Роднянская И. Б. Соловьёв // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1972. — Т. 7. — С. 53–56.
    d:Track:Q649d:Track:Q4239850d:Track:Q24259015d:Track:Q4395984d:Track:Q41551357
  2. К. Арсеньев, Э. Радлов Соловьев, Владимир Сергеевич // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1900. — Т. XXXа. — С. 785–796.
    d:Track:Q23892967d:Track:Q602358d:Track:Q20650514d:Track:Q19908137d:Track:Q656d:Track:Q1782723
  3. Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
    d:Track:Q1768199d:Track:Q649d:Track:Q5061737
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118819127 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  6. Чертков Л. Н. Соловьёв // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1972. — Т. 7. — С. 58–59.
    d:Track:Q649d:Track:Q4239850d:Track:Q24259015d:Track:Q4514654d:Track:Q41551643
  7. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  8. LIBRIS — 2016.
    d:Track:Q1798125
  9. А. Ф. Лосев. Творчий шлях Володимира Соловйова (рос.). www.vehi.net. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 2 листопада 2009. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= ()
  10. В июне 1877 навестил в Красном Роге С. А. Толстую, жену графа А. К. Толстого. Лукьянов С. М. О Владимире Соловьёве в его молодые годы: В 3 книгах. Материалы к биографии. — М., 1990. — Кн.3. — Вып.2. — С.156,166.

Посилання

У Вікіджерелах є
Філософія Соловйова
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Соловйов Володимир Сергійович

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Volodimir Sergijovich Solovjov nar 16 sichnya 28 sichnya 1853 Moskva pom 31 lipnya 12 serpnya 1900 mayetok Vuzke Moskovska guberniya rosijskij filosof bogoslov poet publicist literaturnij kritik pochesnij akademik Imperatorskoyi Akademiyi nauk po rozryadu krasnogo pismenstva 1900 z ukrayinskim korinnyam Stoyav bilya vitokiv rosijskogo duhovnogo vidrodzhennya pochatku XX stolittya Vplinuv na religijnu filosofiyu M O Berdyayeva Antanasa Macejna S M Bulgakova S M Trubeckogo ta Ye M Trubeckogo P A Florenskogo S L Franka a takozh na tvorchist poetiv simvolistiv A Bilogo Oleksandra Bloka ta inshih Po materinskij liniyi onuk kozackogo sotnika Vasilya Skovorodi brata filosofa Grigoriya Skovorodi Solovjov Volodimir SergijovichNarodivsya16 28 sichnya 1853 3 Moskva Rosijska imperiya 4 Pomer31 lipnya 13 serpnya 1900 3 47 rokiv d YasenevoPohovannyaNovodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistfilosof poet publicist vikladach universitetu literaturnij kritik pismennik bogoslovSfera robotifilosofiya 5 bogosliv ya 5 poeziya 5 publicistika 5 i literaturna kritika 5 Alma materIstoriko filologichnij fakultet Moskovskogo derzhavnogo universitetu d Zakladd i Sankt Peterburzkij derzhavnij universitetMova tvorivrosijskaChlenstvoPeterburzka akademiya naukKonfesiyakatolicka cerkvaBatkoSolovjov Sergij MihajlovichRodichidBrati sestrid d i d Solovjov Volodimir Sergijovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Solovjov ZhittyepisDitinstvo navchannya Narodivsya v Moskvi 16 sichnya 1853 v rodini rosijskogo istorika Sergiya Mihajlovicha Solovjova Mati filosofa Poliksena Volodimirivna nalezhala do ukrayinsko polskoyi sim yi sered predkiv yakoyi buv vidomij ukrayinskij filosof G S Skovoroda Batko Volodimira Solovjova viriznyavsya suvoristyu U sim yi vse bulo pidporyadkovane zhorstkim pravilam Yak zaznachav O F Losyev seredovishe rannih rokiv Volodimira Solovjova sklalasya dosit spriyatlivo dlya jogo podalshogo duhovnogo rozvitku U 1864 batko z sinom buli proti zaslannya Chernishevskogo na katorgu Navchavsya majbutnij filosof u moskovskij 5 yi gimnaziyi nini moskovska shkola 91 U 1869 vstupiv do Moskovskogo universitetu na prirodniche viddilennya cherez dva roki perejshov na istoriko filologichne Vivchav praci O S Homyakova Shellinga ta Gegelya Kanta Fihte U dvadcyat odin rik napisav svoyu pershu veliku robotu Kriza zahidnoyi filosofiyi v yakij vistupiv proti pozitivizmu i podilu dihotomiyi spekulyativnogo racionalistichnogo i empirichnogo znannya Universitetska kar yera U chervni 1876 pochav vikladati v universiteti ale cherez griznyu z profesorami u berezni 1877 zalishiv Moskvu i pereyihav do Sankt Peterburga de stav chlenom Vchenogo komitetu pri Ministerstvi narodnoyi osviti ta odnochasno vikladav v universiteti U 1880 zahistiv doktorsku disertaciyu M I Vladislavlev yakij vidigravav vplivovu rol u Peterburzkomu universiteti i yakij ranishe pozitivno ociniv magistersku disertaciyu Solovjova pochav stavitisya do nogo dosit proholodno tomu to Volodimir Solovjov zalishavsya na posadi docenta ale ne profesora 28 bereznya 1881 Solovjov prochitav lekciyu v yakij zaklikav pomiluvati vbivc Oleksandra II Prochitannya toyi lekciyi yiyi tekst ne zberigsya vvazhayut prichinoyu jogo zvilnennya z universitetu hoch ce j ne malo serjoznishih naslidkiv V S Solovjov Portret roboti I Ryepina 1891 Vilnij filosof Cilkom viddayetsya napisannya tvoriv suto bogoslovskogo harakteru yaki vzhe buli pidgotovleni jogo filosofsko teoretichnimi rozdumami zadumuye tritomnu pracya na zahist katolicizmu ale z riznih prichin cenzurnogo i tehnichnogo harakteru zamist cih zaplanovanih troh tomiv vijshla v 1886 roci robota Istoriya ta majbuttya teokratiyi a v 1889 roci vzhe francuzkoyu movoyu v Parizhi Rosiya ta Vselenska Cerkva V ostanni roki svogo zhittya i osoblivo z 1895 roku povertayetsya do filosofiyi Solovjov Vl S Trubeckoj S M Grot N Ya Lopatin L M Sim yi ne mav zhiv zdebilshogo u mayetkah svoyih druziv abo za kordonom buv lyudinoyu ekspansivnoyu zahoplenoyu i porivchastoyu Smert Pid kinec 1890 h zdorov ya jogo stalo pomitno pogirshuvatisya Vlitku 1900 roku Solovjov priyihav do Moskvi shob zdati do druku svij pereklad Platona Vzhe 15 lipnya v den svoyih imenin vidchuv sebe duzhe pogano U toj zhe den vin poprosiv svogo druga Davidova vidvezti jogo v pidmoskovnij mayetok Vuzke teper u skladi Moskvi Profspilkova vul 123A sho nalezhalo todi knyazyu Petru Mikolajovichu Trubeckomu u yakomu todi zhiv zi svoyeyu rodinoyu drug i uchen Volodimira Solovjova vidomij profesor Moskovskogo universitetu Sergij Trubeckoj yakij buv yedinokrovnim bratom vlasnika mayetku U mayetok Solovjov priyihav uzhe vazhko hvorim Likari viznachili v nogo skleroz arterij ciroz nirok i uremiyu a takozh povne visnazhennya organizmu ale dopomogti vzhe nichim ne zmogli V S Solovjov pislya dvotizhnevoyi hvorobi pomer u Vuzkomu v kabineti P M Trubeckogo 31 lipnya 13 serpnya za novim stilem 1900 roku Pohovanij na Novodivichomu kladovishi poblizu mogili svogo batka Filosofiya Volodimira SolovjovaOsnovnoyu ideyeyu jogo religijnoyi filosofiyi bula ideya Sofiya Dusha Svitu Mayetsya na uvazi mistichna kosmichna sutnist sho poyednuye Boga z zemnim svitom Sofiya uosoblyuye soboyu vichnu zhinochnist u Bozi i odnochasno zamisel Boga pro svit Cej obraz zustrichayetsya u Bibliyi Solovjovu zh vin buv vidkritij u mistichnomu vidinni pro yake opovidaye jogo poema Tri pobachennya Ideyi Sofiyi realizuyutsya u triyakij sposib v teosofiyi formuyetsya uyavlennya pro neyi v teurgiyi vona zdobuvayetsya a v teokratiyi vona vtilyuyetsya Teosofiya doslivno Bozha mudrist Vona ye sintezom naukovih vidkrittiv i odkroven hristiyanskoyi religiyi v mezhah cilnogo znannya Vira ne superechit rozumovi a dopovnyuye jogo Solovjov viznaye ideyu evolyuciyi ale vvazhaye yiyi sproboyu podolannya grihopadinnya cherez proriv do Boga Evolyuciya prohodit p yat etapiv abo carstv mineralne roslinne tvarinne lyudske i Bozhe Teurgiya doslivno bogotvorchist Solovjov rishuche vistupav proti moralnoyi nejtralnosti nauki Teurgiya ce ochisna praktika bez yakoyi nemozhlive osyagnennya istini V yiyi osnovi lezhit kultivuvannya hristiyanskoyi lyubovi yak vidrechennya vid samostverdzhennya zaradi yednosti z inshimi Teokratiya doslivno vlada Boga te sho Chaadayev nazivav doskonalim ustroyem V osnovu teokratichnoyi derzhavi mayut buti pokladeni duhovni principi i vona povinna mati ne nacionalnij a vselenskij harakter Na dumku Solovjova pershim krokom do teokratiyi povinno stati ob yednannya Rosijskoyi monarhiyi z Katolickoyu cerkvoyu U 1880 h rokah Volodimir Solovjov napisav i opublikuvav ryad tvoriv u yakih propaguvav ideyu vozz yednannya Zahidnoyi ta Shidnoyi Cerkov pid glavenstvom Papi Rimskogo najvazhlivishij z nih Rosiya ta Vselenska Cerkva Parizh 1889 za sho buv piddanij kritici slov yanofilami ta konservatorami Odnak rosijskij religijnij filosof V V Rozanov u statti Nezgoda mizh Dostoyevskim i Solovjovim 1906 pishe Naprikinci zhittya u hvilinu glibokoyi slabkosti vin zayaviv sho vidmovlyayetsya vid mirotvorchih primirlivih sprob mizh pravoslav yam ta katolicizmom j pomer stijkoyu pravoslavnoyu lyudinoyu Takim chinom pidozra u silnij jogo katolickij zabarvlenosti vidpadaye sama po sobi TvoriFilosofski osnovi cilnogo znannya Filosofskie nachala celnogo znaniya 1877 Chitannya pro bogolyudstvo Chteniya o bogochelovechestve 1878 Kritika abstraktnih zasad Kritika otvlechennyh nachal 1880 Duhovni osnovi zhittya Duhovnye osnovy zhizni 1882 1884 Pro zanepad serednovichnogo svitospoglyadannya Ob upadke srednevekovogo mirosozercaniya 1891 Smisl lyubovi Smysl lyubvi 1894 Vipravdannya dobra Opravdanie dobra 1897 Tri besidi Tri razgovora 1900PrimitkiRodnyanskaya I B Solovyov Kratkaya literaturnaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1972 T 7 S 53 56 d Track Q649d Track Q4239850d Track Q24259015d Track Q4395984d Track Q41551357 K Arsenev E Radlov Solovev Vladimir Sergeevich Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1900 T XXXa S 785 796 d Track Q23892967d Track Q602358d Track Q20650514d Track Q19908137d Track Q656d Track Q1782723 Bolshaya rossijskaya enciklopediya Moskva Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 d Track Q1768199d Track Q649d Track Q5061737 Deutsche Nationalbibliothek Record 118819127 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Chertkov L N Solovyov Kratkaya literaturnaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1972 T 7 S 58 59 d Track Q649d Track Q4239850d Track Q24259015d Track Q4514654d Track Q41551643 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 LIBRIS 2016 d Track Q1798125 A F Losev Tvorchij shlyah Volodimira Solovjova ros www vehi net Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 2 listopada 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr datepublished dovidka V iyune 1877 navestil v Krasnom Roge S A Tolstuyu zhenu grafa A K Tolstogo Lukyanov S M O Vladimire Solovyove v ego molodye gody V 3 knigah Materialy k biografii M 1990 Kn 3 Vyp 2 S 156 166 PosilannyaSolovjov Volodimir Sergijovich Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Solovjov V S Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S S 542 ISBN 966 7492 05 2 Solovjov Volodimir Sergijovich Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 593 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Portal Biografiyi U Vikidzherelah ye Filosofiya SolovjovaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Solovjov Volodimir Sergijovich

Дата публікації:
Топ