Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сергі́й Миха́йлович Соловйо́в (нар. 5(17) травня 1820, Москва, Російська імперія — нар. 4(16) жовтня 1879, Москва, Російська імперія) — російський історик, з 1847 року професор Імператорського Московського університету, з 1872 року академік Імператорської Санкт-Петербурзької Академії наук. Член Московського археологічного товариства.
| Сергій Соловйов | |
|---|---|
| Сергей Соловьёв | |
 | |
| Народився | 17 травня 1820 Москва, Російська імперія |
| Помер | 16 жовтня 1879 (59 років) Москва, Російська імперія |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | історик, професор, поет, письменник |
| Alma mater | Імператорський Московський університет |
| Галузь | історія |
| Заклад | d Олександрівське військове училище |
| Посада | d |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор наук |
| Вчителі | Грановський Тимофій Миколайович |
| Відомі учні | d Ключевський Василь Йосипович |
| Аспіранти, докторанти | Ключевський Василь Йосипович |
| Членство | d Російська академія наук Петербурзька академія наук |
| Діти | Соловйов Володимир Сергійович d d d d |
| Автограф |  |
 Роботи у Вікіджерелах Соловйов Сергій Михайлович у Вікісховищі | |
Батько російського філософа Володимира Соловйова
Життєпис
Сергій Михайлович Соловйов народився 5(17) травня 1820 року у Москві в сім'ї священика. У 1833-38 навчався у гімназії. У 1838 вступив на історико-філологічне відділення філософського факультету Імператорського Московського університету. Після закінчення університету (1842) протягом 1842-44 перебував за кордоном як домашній учитель дітей графа Олександра Строганова. Відвідував лекції Франсуа Гізо, Жуля Мішле у Парижі, Карла Ріттера, Леопольда фон Ранке у Берліні, познайомився з відомими славістами Вацлавом Ганкою, Франтішеком Палацьким, Павелом Шафариком. У 1845 захистив магістерську, а в 1847 — докторську дисертацію. З 1847 — професор Московського університету. У 1864-70 — декан історико-філологічного ф-ту, у 1871-77 — ректор Московського університету. В останні роки життя був головою Московського товариства історії і старожитностей російських, директором Оружейної палати. У студентські роки Соловйов симпатизував російським слов'янофілам, згодом поділяв погляди західників, займаючи помірковану ліберальну позицію. Був придворним учителем російських імператорів. Відстоював автономні права університетів, за що змушений піти у відставку з посади ректора.
Історичний процес розглядав переважно в геґелівському дусі як послідовну зміну одних «історичних» народів іншими, зокрема відкидав позитивістську ідею безумовності суспільного поступу (див. Поступу теорії). Поділяв трифакторну модель у репрезентації історичного життя: географічне середовище, природа племені та виховання. Прихильник геґельянського органіцизму в репрезентації світу історії. Висвітлював історію російського народу в контексті його державності, проте розглядав державу як «природний продукт народного життя». Тримався думки, що держава і народність, як складові історії Росії, нерозривно пов'язані між собою. Наголошував на необхідності вивчення державних форм у найтіснішому зв'язку з історією суспільства, передусім у руслі тих змін та перетворень, які вносили до його історичного життя урядові інституції. Водночас С. уникав протиставлення історії держави та землі, історії держави і народу. Зосереджував свої дослідницькі інтенції на реконструкції як держави, так і суспільства, побуту. На думку С., поступовий перехід громадського укладу в побут державний, послідовне перетворення племен у князівства, а князівств — у єдине державне ціле, становлять сенс російської історії. Вважав, що російську історію не варто жорстко диференціювати чи поділяти на окремі частини, періоди, етапи, а, навпаки, слід з'єднувати відмінні просторово-хронологічні сегменти, концентрувати увагу на їхніх генетичних зв'язках та на безпосередньому наступництві державних і суспільних форм. С. тлумачив кожне явище, подію чи факт із перспективи каузального ланцюга внутрішніх причин і лише опосередковано оперував контекстами зовнішніх впливів. Відводив особливу роль географічному середовищу та колонізаційному процесу в дусі німецького географа К.Ріттера, в яких убачав витоки засадних цивілізаційних відмінностей в історії Росії та Західної Європи.
Автор капітальної «Истории России с древнейших времен» до 1770-их pp. (29 тт., 1851 — 79; нове видання в 15 тт., 1959 — 66) і низки монографічних праць.
Ставлення до України
У питаннях історії України Соловйов продовжував традиційну великодержавницьку лінію російської історіографії. Його праці, присвячені історії України, торкаються тільки козацької доби: «Очерк истории Малороссии до подчинения ее царю Алексею Михайловичу» (1848 — 49), «Малороссийское казачество до Богдана Хмельницкого» (1859 рік). Чимало документального матеріалу до історії України XVII — XVIII століть подано в його «Истории России», при чому іноді об'єктивізм дослідника бере верх над традиційними концепціями російських істориків.
Соловйов про походження сучасних росіян
Разом з тим, висвітлюючи у своїх працях історію часів Київської Русі, Соловйов змушений був показати, що відмінності між мешканцями півдня (Києва) і півночі (Ростова, а згодом Владимира), були значними вже в дотатарські часи.
А так Соловйов описував заселення мешканцями півдня території сучасної Росії:
 | Панівні обставини взяли своє: степова Україна, область Дніпровська, піддається постійним, сильним спустошенням від кочовиків; її міста порожні: в них живуть псарі та половці, за відгуком самих князів; куди ж було піти руським людям від полону і розорення? Звичайно, не на південний схід, прямо в руки до половців; звичайно, не на захід, до чужовірних ляхів та угорців; вільний шлях залишався один - на північний схід: так, Ростовська, спочатку фінська, область отримала своє слов'янське населення. |  |
Але разом з тим історик зазначав:
| | Крайній північний схід, ще не підвладний руським князям, населений зирянами і вогуличами, не привабливий і небезпечний для поселенців не войовничих, що йдуть невеликими масами. | |
Соловйов про державність
| | Держава є необхідна форма для народу, який немислимий без держави. | |
Родина
Був у шлюбі з Поліксеною Романовою, яка мала українське коріння. Серед своїх предків вона називала філософа Григорія Сковороду. У Володимира Павловича Романова в Лебединському повіті на Харківщині був свій маєток, пов'язані вони і з Херсонською губернією, с. Березівка, Александрійського повіту, де проживав В. Романов до свого арешту за підозрою у контактах з декабристами. Там Соловйов міг ознайомитися з працями одеського історика Аполлона Скальковського, який займався історією запорозького козацтва та колонізації півдня України.
Примітки
- Роднянская И. Б. Соловьёв // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1972. — Т. 7. — С. 53–56.
- Никольская Т. Л. Соловьёва // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1972. — Т. 7. — С. 59.
- Пінчук Ю. А., Ясь О. В. Соловйов Сергій Михайлович [ 2016-12-21 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 702. — .
- С. М. Соловьев. История России с древнейших времен. // М, 1960, кн. ІІ, стр. 18. (рос.)
- С. М. Соловьев. История России с древнейших времен, т. IV, гл. 3. // М, 1960, кн. ІІ, стр. 650-651.. (рос.)
- С. М. Соловьев. Наблюдения над исторической жизнью народов.. (рос.)
Література та джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Людмила Новікова, Походження, сутність і історія козацтва в працях російського історика С. М. Соловйова.
- Пінчук Ю. А., Ясь О. В. Соловйов Сергій Михайлович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 702. — .
- Ігор Роздобудько. Чому нас вчать найвидатніші історики Росії, або Як побороти комплекс меншовартості // Науковий вісник Українського університету. — Москва, 2001. — С. 30–37.
Посилання
- Соловйов Сергій Михайлович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 889-890.
- Соловйов С. М. // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
- Соловйов Серґєй // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1802. — 1000 екз.
 | Це незавершена стаття про історика. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sergi j Miha jlovich Solovjo v nar 5 17 travnya 1820 Moskva Rosijska imperiya nar 4 16 zhovtnya 1879 Moskva Rosijska imperiya rosijskij istorik z 1847 roku profesor Imperatorskogo Moskovskogo universitetu z 1872 roku akademik Imperatorskoyi Sankt Peterburzkoyi Akademiyi nauk Chlen Moskovskogo arheologichnogo tovaristva Sergij SolovjovSergej SolovyovNarodivsya 17 travnya 1820 1820 05 17 Moskva Rosijska imperiyaPomer 16 zhovtnya 1879 1879 10 16 59 rokiv Moskva Rosijska imperiyaPohovannya Novodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiyaDiyalnist istorik profesor poet pismennikAlma mater Imperatorskij Moskovskij universitetGaluz istoriyaZaklad d Oleksandrivske vijskove uchilishePosada dVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor naukVchiteli Granovskij Timofij MikolajovichVidomi uchni d Klyuchevskij Vasil JosipovichAspiranti doktoranti Klyuchevskij Vasil JosipovichChlenstvo d Rosijska akademiya nauk Peterburzka akademiya naukDiti Solovjov Volodimir Sergijovich d d d dAvtografRoboti u Vikidzherelah Solovjov Sergij Mihajlovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Solovjov Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Solovjov Sergij Batko rosijskogo filosofa Volodimira SolovjovaZhittyepisPoshtova marka SRSR prisvyachena S M Solovjovu 1991 rik Sergij Mihajlovich Solovjov narodivsya 5 17 travnya 1820 roku u Moskvi v sim yi svyashenika U 1833 38 navchavsya u gimnaziyi U 1838 vstupiv na istoriko filologichne viddilennya filosofskogo fakultetu Imperatorskogo Moskovskogo universitetu Pislya zakinchennya universitetu 1842 protyagom 1842 44 perebuvav za kordonom yak domashnij uchitel ditej grafa Oleksandra Stroganova Vidviduvav lekciyi Fransua Gizo Zhulya Mishle u Parizhi Karla Rittera Leopolda fon Ranke u Berlini poznajomivsya z vidomimi slavistami Vaclavom Gankoyu Frantishekom Palackim Pavelom Shafarikom U 1845 zahistiv magistersku a v 1847 doktorsku disertaciyu Z 1847 profesor Moskovskogo universitetu U 1864 70 dekan istoriko filologichnogo f tu u 1871 77 rektor Moskovskogo universitetu V ostanni roki zhittya buv golovoyu Moskovskogo tovaristva istoriyi i starozhitnostej rosijskih direktorom Oruzhejnoyi palati U studentski roki Solovjov simpatizuvav rosijskim slov yanofilam zgodom podilyav poglyadi zahidnikiv zajmayuchi pomirkovanu liberalnu poziciyu Buv pridvornim uchitelem rosijskih imperatoriv Vidstoyuvav avtonomni prava universitetiv za sho zmushenij piti u vidstavku z posadi rektora Istorichnij proces rozglyadav perevazhno v gegelivskomu dusi yak poslidovnu zminu odnih istorichnih narodiv inshimi zokrema vidkidav pozitivistsku ideyu bezumovnosti suspilnogo postupu div Postupu teoriyi Podilyav trifaktornu model u reprezentaciyi istorichnogo zhittya geografichne seredovishe priroda plemeni ta vihovannya Prihilnik gegelyanskogo organicizmu v reprezentaciyi svitu istoriyi Visvitlyuvav istoriyu rosijskogo narodu v konteksti jogo derzhavnosti prote rozglyadav derzhavu yak prirodnij produkt narodnogo zhittya Trimavsya dumki sho derzhava i narodnist yak skladovi istoriyi Rosiyi nerozrivno pov yazani mizh soboyu Nagoloshuvav na neobhidnosti vivchennya derzhavnih form u najtisnishomu zv yazku z istoriyeyu suspilstva peredusim u rusli tih zmin ta peretvoren yaki vnosili do jogo istorichnogo zhittya uryadovi instituciyi Vodnochas S unikav protistavlennya istoriyi derzhavi ta zemli istoriyi derzhavi i narodu Zoseredzhuvav svoyi doslidnicki intenciyi na rekonstrukciyi yak derzhavi tak i suspilstva pobutu Na dumku S postupovij perehid gromadskogo ukladu v pobut derzhavnij poslidovne peretvorennya plemen u knyazivstva a knyazivstv u yedine derzhavne cile stanovlyat sens rosijskoyi istoriyi Vvazhav sho rosijsku istoriyu ne varto zhorstko diferenciyuvati chi podilyati na okremi chastini periodi etapi a navpaki slid z yednuvati vidminni prostorovo hronologichni segmenti koncentruvati uvagu na yihnih genetichnih zv yazkah ta na bezposerednomu nastupnictvi derzhavnih i suspilnih form S tlumachiv kozhne yavishe podiyu chi fakt iz perspektivi kauzalnogo lancyuga vnutrishnih prichin i lishe oposeredkovano operuvav kontekstami zovnishnih vpliviv Vidvodiv osoblivu rol geografichnomu seredovishu ta kolonizacijnomu procesu v dusi nimeckogo geografa K Rittera v yakih ubachav vitoki zasadnih civilizacijnih vidminnostej v istoriyi Rosiyi ta Zahidnoyi Yevropi Avtor kapitalnoyi Istorii Rossii s drevnejshih vremen do 1770 ih pp 29 tt 1851 79 nove vidannya v 15 tt 1959 66 i nizki monografichnih prac Stavlennya do UkrayiniU pitannyah istoriyi Ukrayini Solovjov prodovzhuvav tradicijnu velikoderzhavnicku liniyu rosijskoyi istoriografiyi Jogo praci prisvyacheni istoriyi Ukrayini torkayutsya tilki kozackoyi dobi Ocherk istorii Malorossii do podchineniya ee caryu Alekseyu Mihajlovichu 1848 49 Malorossijskoe kazachestvo do Bogdana Hmelnickogo 1859 rik Chimalo dokumentalnogo materialu do istoriyi Ukrayini XVII XVIII stolit podano v jogo Istorii Rossii pri chomu inodi ob yektivizm doslidnika bere verh nad tradicijnimi koncepciyami rosijskih istorikiv Solovjov pro pohodzhennya suchasnih rosiyan Razom z tim visvitlyuyuchi u svoyih pracyah istoriyu chasiv Kiyivskoyi Rusi Solovjov zmushenij buv pokazati sho vidminnosti mizh meshkancyami pivdnya Kiyeva i pivnochi Rostova a zgodom Vladimira buli znachnimi vzhe v dotatarski chasi A tak Solovjov opisuvav zaselennya meshkancyami pivdnya teritoriyi suchasnoyi Rosiyi Panivni obstavini vzyali svoye stepova Ukrayina oblast Dniprovska piddayetsya postijnim silnim spustoshennyam vid kochovikiv yiyi mista porozhni v nih zhivut psari ta polovci za vidgukom samih knyaziv kudi zh bulo piti ruskim lyudyam vid polonu i rozorennya Zvichajno ne na pivdennij shid pryamo v ruki do polovciv zvichajno ne na zahid do chuzhovirnih lyahiv ta ugorciv vilnij shlyah zalishavsya odin na pivnichnij shid tak Rostovska spochatku finska oblast otrimala svoye slov yanske naselennya Originalnij tekst ros Gospodstvuyushie obstoyatelstva vzyali svoe stepnaya ukrajna oblast Dneprovskaya podvergaetsya postoyannym silnym opustosheniyam ot kochevnikov ee goroda pusty v nih zhivut psari da polovcy po otzyvu samih knyazej kuda zhe bylo udalitsya russkim lyudyam ot plena i razoreniya Konechno ne na yugo vostok pryamo v ruki k polovcam konechno ne na zapad k inovernym lyaham i vengram svobodnyj put ostavalsya odin na severo vostok tak Rostovskaya iznachala finskaya oblast poluchila svoe slavyanskoe naselenie Ale razom z tim istorik zaznachav Krajnij pivnichnij shid she ne pidvladnij ruskim knyazyam naselenij ziryanami i vogulichami ne privablivij i nebezpechnij dlya poselenciv ne vojovnichih sho jdut nevelikimi masami Originalnij tekst ros Krajnij severo vostok eshe ne podvlastnyj russkim knyazyam naselennyj zyryanami i vogulichami ne privlekatelen i opasen dlya poselencev nevoinstvennyh idushih nebolshimi massami Solovjov pro derzhavnistDerzhava ye neobhidna forma dlya narodu yakij nemislimij bez derzhavi Originalnij tekst ros Gosudarstvo est neobhodimaya forma dlya naroda kotoryj nemyslim bez gosudarstva RodinaBuv u shlyubi z Poliksenoyu Romanovoyu yaka mala ukrayinske korinnya Sered svoyih predkiv vona nazivala filosofa Grigoriya Skovorodu U Volodimira Pavlovicha Romanova v Lebedinskomu poviti na Harkivshini buv svij mayetok pov yazani voni i z Hersonskoyu guberniyeyu s Berezivka Aleksandrijskogo povitu de prozhivav V Romanov do svogo areshtu za pidozroyu u kontaktah z dekabristami Tam Solovjov mig oznajomitisya z pracyami odeskogo istorika Apollona Skalkovskogo yakij zajmavsya istoriyeyu zaporozkogo kozactva ta kolonizaciyi pivdnya Ukrayini PrimitkiRodnyanskaya I B Solovyov Kratkaya literaturnaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1972 T 7 S 53 56 d Track Q649d Track Q4239850d Track Q24259015d Track Q4395984d Track Q41551357 Nikolskaya T L Solovyova Kratkaya literaturnaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1972 T 7 S 59 d Track Q24259015d Track Q649d Track Q4239850d Track Q41551442 Pinchuk Yu A Yas O V Solovjov Sergij Mihajlovich 2016 12 21 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 702 ISBN 978 966 00 1290 5 S M Solovev Istoriya Rossii s drevnejshih vremen M 1960 kn II str 18 ros S M Solovev Istoriya Rossii s drevnejshih vremen t IV gl 3 M 1960 kn II str 650 651 ros S M Solovev Nablyudeniya nad istoricheskoj zhiznyu narodov ros Literatura ta dzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Lyudmila Novikova Pohodzhennya sutnist i istoriya kozactva v pracyah rosijskogo istorika S M Solovjova Pinchuk Yu A Yas O V Solovjov Sergij Mihajlovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 702 ISBN 978 966 00 1290 5 Igor Rozdobudko Chomu nas vchat najvidatnishi istoriki Rosiyi abo Yak poboroti kompleks menshovartosti Naukovij visnik Ukrayinskogo universitetu Moskva 2001 S 30 37 PosilannyaSolovjov Sergij Mihajlovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 889 890 Solovjov S M Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Solovjov Sergyej Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1802 1000 ekz Ce nezavershena stattya pro istorika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi