Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олександрівське військове училище — військово-навчальний заклад імператорської Росії, який готував офіцерів піхоти. Розміщувалось у Москві.
Створення училища
У Москві після епідемії холери 1831 року багато дітей цивільних та військових чиновників стали сиротами. З метою їхнього виховання й навчання було створено новий навчальний заклад — Олександринський сирітський інститут. Серед простого люду інститут називали «холерним». За своєю програмою й кількістю класів був досить близьким до тогочасних кадетських корпусів.
показав, що офіцери, які здобули освіту в кадетських корпусах, внаслідок своєї винахідливості і старанності були більш цінним кадровим елементом, ніж командний склад, набраний з рядових солдат. Було прийнято рішення збільшити кількість кадетських корпусів.
Найвищим рескриптом від 25 грудня 1849 року в Москві був створений Олександринський сирітський кадетський корпус для 400 сиріт штаб- та обер-офіцерів, а також військових і цивільних чиновників зі спадкових дворян. 25 серпня 1863 року у зв'язку з перетворенням кадетських корпусів на військові гімназії на базі Александринського корпусу було створено військове училище. Разом із будівлею з колишнього кадетського корпусу в училище були передані церква, бібліотека, архів й усе матеріальне майно. 1864 року училищу було надано 3-й номер. Першим його начальником став полковник Шванебах.
27 квітня 1867 року училище відвідав імператор Олександр II, який залишився задоволений і закладом, і його вихованцями та узяв шефство над училищем. У подальшому шефами училища були імператори Олександр III і Микола II.
Навчання
До училища приймали, в основному, дворянську молодь з випускників військових гімназій. До початку ХХ століття в училище приймались, в основному, представники стовпового дворянства.
Термін навчання становив два роки.
Серед викладачів були такі відомі вчені, як Василь Ключевський та .
Під час Першої світової війни навчання було скорочено до чотирьох місяців.
На прискорений курс приймали молодих людей і чоловіків до 30 років, в тому числі й одружених. Незважаючи на те, що навчання було прискореним, зберігались традиції училища, в тому числі порядок розподілу по ротах був таким самим, як це змалював випускник Олександрівського училища Олександр Купрін у своїй повісті «Юнкери».
До 1916 року нестача офіцерів в армії стала настільки значною, що було дозволено приймати в училище не тільки дворянських дітей, але й молодь інших станів. До гімназій Російської імперії були надіслані циркуляри з оголошенням про можливість прийому до Олександрівського училища випускників гімназій, які закінчили курс з відзнакою та незалежно від стану. Найкращим випускникам пропонували залишатись викладати в училищі, однак, як правило, випускники прагнули швидше потрапити на фронт до чинної армії.
1917 року в училищі навчалось близько двох тисяч юнкерів.
Стройові заняття проводились щоденно по кілька годин, а деякі предмети (Закон Божий, російська та іноземні мови, військова історія, географія) були ліквідовані.
Участь у Жовтневому перевороті
Під час більшовицького перевороту у Москві у приміщенні Олександрівського училища розміщувався оперативний штаб Московського військового округу. На підступах до училища було споруджено барикади й вирито окопи. Витіснені 1 листопада з Кремля та прилеглих до нього вулиць, юнкери й офіцери зосередились в училищі. Після інтенсивного артилерійського обстрілу 3 листопада захисники здались. Училище було ліквідовано.
Відродження училища в еміграції
Однак Олександрівське військове училище було відроджено Білим рухом. 31 січня 1919 року на території Збройних сил півдня Росії в Катеринодарі були сформовані військово-училищні курси білих офіцерів. У липні того ж року військово-училищні курси розгорнулись в Єйську й були перетворені на училище воєнного часу генерала Алексеєва, з 1 березня 1921 року воно йменувалось як Олександрівське генерала Алексеєва військове училище. Перший випуск з училища (107 чоловік) відбувся 29 червня 1921 року в Галліполі.
Після створення 1924 року Російського Загально-Військового Союзу й до початку 1930-их років Олександрівське училище було, незважаючи на розпилення його чинів різними країнами, кадрованою частиною у складі 1-го армійського корпусу. Офіцери останніх випусків були відряджені до училища. Восени 1925 року училище налічувало 157 чоловік, в тому числі 143 офіцери.
У 1928–1932 роках училище видавало у Варні (Болгарія) щомісячний аркуш «Олександрович». Разом вийшло 55 номерів під редакцією генерала Курбатова. 1950 року в Парижі полковник Свистун-Жданович випустив під тією ж назвою велику ілюстровану газету.
Будівля училища
Будівля училища у Москві була зведена 1792 року відомим архітектором Франческо Кампорезі у формах раннього класицизму. Первинно вона належала графам . У XIX столітті будівлю було перебудовано, й вона зайняла цілий квартал між Причистенським (нині Гоголівським) бульваром, вулицею Знаменкою та Великим Знаменським провулком. У 1944–1946 роках корпуси на Знаменці (сучасна адреса , буд. 19) були реконструйовані та , які спорудили чудернацький 12-колонний класицистичний портик.
За радянських часів у будинку розміщувалась Реввійськрада, потім Народний комісаріат оборони СРСР. Нині комплекс Олександрівського училища зайнято Міністерством оборони РФ.
Начальники училища
- 1863–1874 — генерал-майор
- 1874–1886 — генерал-майор Свити Його Імператорської Величності
- 1886 — 22.03.1891 — генерал-майор
- 1891–1901 — генерал-лейтенант
- 25.06.1901 — 15.09.1903 — генерал-майор фон
- 02.10.1903 — 08.06.1905 — генерал-майор (з 06.12.1904 генерал-лейтенант) Яковлєв Петро Петрович
- 05.07.1905 — 19.11.1908 — генерал-майор (з 06.12.1907 генерал-лейтенант)
- 8.12.1908 — серпень 1917 — генерал-майор (з 22.03.1915 генерал-лейтенант)
Відомі викладачі
- (математика, 1863–1866)
- (хімія, 1894–1901)
- (топографія, 1876–1899)
- Тер-Гукасов Артемій Кирилович, протоієрей (Закон Божий, 1885 — після 1901)
- Кондаков Никодим Павлович (російська мова, 1866–1870)
- (російська мова, 1880–1895)
- (російська мова, 1886–1887)
- Корш Федір Євгенович (іноземна мова, 1866–1888)
- Бабст Іван Кіндратович (статистика, 1863–1870)
- (статистика, 1863–1869)
- Соловйов Сергій Михайлович (історія, 1863–1868)
- (історія, 1863–1868)
- Ключевський Василь Осипович (історія, 1867–1883)
- (історія, 1868–1869)
- (історія, 1880–1883)
- (математика, 1866–1882)
- (фізика, 1863–1872)
- (хімія, 1863–1870)
- (хімія, 1894–1897)
- (військова історія, креслення 1865–1877)
- (тактика та військова історія, 1885–1891)
Відомі випускники
- Спадкоємець престолу цесаревич Олексій Миколайович
- Анненков Борис Володимирович
- Вірановський Георгій Миколайович (військовий)
- Духонін Микола Миколайович
- Еверт Олексій Єрмолайович
- Жаров Сергій Олексійович
- Каменєв Сергій Сергійович
- Купрін Олександр Іванович
- Лебедєв Павло Павлович
- Попов Іван Іванович
- Тухачевський Михайло Миколайович
- Юденич Микола Миколайович
Примітки
- . Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 13 серпня 2012.
- Дядько Марини Цвєтаєвої
- Випускник 1844 року Рішельєвського ліцею
Джерела
- Курбатов (укл.) — «Олександрівець» — щомісячний аркуш Зарубіжного об'єднання ОВУ. Підшивка номерів, січень 1928 — липень 1932
- Поливанов — «П'ятдесятиріччя 2-го Московського Імператора Миколи I кадетського корпусу».
- Бабурін. Олександрівське військове училище. «Військово-історичний журнал». 2008. № 1.
- Олександрівське військове училище (1863–1932)
- Юнкерські училища — кузня кадрів російського офіцерства
- Офіцери
- Військові училища
- Московське Олександрівське училище
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandrivske vijskove uchilishe vijskovo navchalnij zaklad imperatorskoyi Rosiyi yakij gotuvav oficeriv pihoti Rozmishuvalos u Moskvi Oleksandrivske vijskove uchilishe na listivci 1890 rokuStvorennya uchilishaU Moskvi pislya epidemiyi holeri 1831 roku bagato ditej civilnih ta vijskovih chinovnikiv stali sirotami Z metoyu yihnogo vihovannya j navchannya bulo stvoreno novij navchalnij zaklad Oleksandrinskij siritskij institut Sered prostogo lyudu institut nazivali holernim Za svoyeyu programoyu j kilkistyu klasiv buv dosit blizkim do togochasnih kadetskih korpusiv pokazav sho oficeri yaki zdobuli osvitu v kadetskih korpusah vnaslidok svoyeyi vinahidlivosti i starannosti buli bilsh cinnim kadrovim elementom nizh komandnij sklad nabranij z ryadovih soldat Bulo prijnyato rishennya zbilshiti kilkist kadetskih korpusiv Najvishim reskriptom vid 25 grudnya 1849 roku v Moskvi buv stvorenij Oleksandrinskij siritskij kadetskij korpus dlya 400 sirit shtab ta ober oficeriv a takozh vijskovih i civilnih chinovnikiv zi spadkovih dvoryan 25 serpnya 1863 roku u zv yazku z peretvorennyam kadetskih korpusiv na vijskovi gimnaziyi na bazi Aleksandrinskogo korpusu bulo stvoreno vijskove uchilishe Razom iz budivleyu z kolishnogo kadetskogo korpusu v uchilishe buli peredani cerkva biblioteka arhiv j use materialne majno 1864 roku uchilishu bulo nadano 3 j nomer Pershim jogo nachalnikom stav polkovnik Shvanebah 27 kvitnya 1867 roku uchilishe vidvidav imperator Oleksandr II yakij zalishivsya zadovolenij i zakladom i jogo vihovancyami ta uzyav shefstvo nad uchilishem U podalshomu shefami uchilisha buli imperatori Oleksandr III i Mikola II NavchannyaDo uchilisha prijmali v osnovnomu dvoryansku molod z vipusknikiv vijskovih gimnazij Do pochatku HH stolittya v uchilishe prijmalis v osnovnomu predstavniki stovpovogo dvoryanstva Termin navchannya stanoviv dva roki Sered vikladachiv buli taki vidomi vcheni yak Vasil Klyuchevskij ta Yunker Danilin Leontij Stepanovich vipusk priskorenogo kursu 1916 roku Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni navchannya bulo skorocheno do chotiroh misyaciv Na priskorenij kurs prijmali molodih lyudej i cholovikiv do 30 rokiv v tomu chisli j odruzhenih Nezvazhayuchi na te sho navchannya bulo priskorenim zberigalis tradiciyi uchilisha v tomu chisli poryadok rozpodilu po rotah buv takim samim yak ce zmalyuvav vipusknik Oleksandrivskogo uchilisha Oleksandr Kuprin u svoyij povisti Yunkeri Do 1916 roku nestacha oficeriv v armiyi stala nastilki znachnoyu sho bulo dozvoleno prijmati v uchilishe ne tilki dvoryanskih ditej ale j molod inshih staniv Do gimnazij Rosijskoyi imperiyi buli nadislani cirkulyari z ogoloshennyam pro mozhlivist prijomu do Oleksandrivskogo uchilisha vipusknikiv gimnazij yaki zakinchili kurs z vidznakoyu ta nezalezhno vid stanu Najkrashim vipusknikam proponuvali zalishatis vikladati v uchilishi odnak yak pravilo vipuskniki pragnuli shvidshe potrapiti na front do chinnoyi armiyi 1917 roku v uchilishi navchalos blizko dvoh tisyach yunkeriv Strojovi zanyattya provodilis shodenno po kilka godin a deyaki predmeti Zakon Bozhij rosijska ta inozemni movi vijskova istoriya geografiya buli likvidovani Uchast u Zhovtnevomu perevorotiPid chas bilshovickogo perevorotu u Moskvi u primishenni Oleksandrivskogo uchilisha rozmishuvavsya operativnij shtab Moskovskogo vijskovogo okrugu Na pidstupah do uchilisha bulo sporudzheno barikadi j virito okopi Vitisneni 1 listopada z Kremlya ta prileglih do nogo vulic yunkeri j oficeri zoseredilis v uchilishi Pislya intensivnogo artilerijskogo obstrilu 3 listopada zahisniki zdalis Uchilishe bulo likvidovano Vidrodzhennya uchilisha v emigraciyiOdnak Oleksandrivske vijskove uchilishe bulo vidrodzheno Bilim ruhom 31 sichnya 1919 roku na teritoriyi Zbrojnih sil pivdnya Rosiyi v Katerinodari buli sformovani vijskovo uchilishni kursi bilih oficeriv U lipni togo zh roku vijskovo uchilishni kursi rozgornulis v Yejsku j buli peretvoreni na uchilishe voyennogo chasu generala Alekseyeva z 1 bereznya 1921 roku vono jmenuvalos yak Oleksandrivske generala Alekseyeva vijskove uchilishe Pershij vipusk z uchilisha 107 cholovik vidbuvsya 29 chervnya 1921 roku v Gallipoli Pislya stvorennya 1924 roku Rosijskogo Zagalno Vijskovogo Soyuzu j do pochatku 1930 ih rokiv Oleksandrivske uchilishe bulo nezvazhayuchi na rozpilennya jogo chiniv riznimi krayinami kadrovanoyu chastinoyu u skladi 1 go armijskogo korpusu Oficeri ostannih vipuskiv buli vidryadzheni do uchilisha Voseni 1925 roku uchilishe nalichuvalo 157 cholovik v tomu chisli 143 oficeri U 1928 1932 rokah uchilishe vidavalo u Varni Bolgariya shomisyachnij arkush Oleksandrovich Razom vijshlo 55 nomeriv pid redakciyeyu generala Kurbatova 1950 roku v Parizhi polkovnik Svistun Zhdanovich vipustiv pid tiyeyu zh nazvoyu veliku ilyustrovanu gazetu Budivlya uchilishaBudivlya uchilisha u Moskvi bula zvedena 1792 roku vidomim arhitektorom Franchesko Kamporezi u formah rannogo klasicizmu Pervinno vona nalezhala grafam U XIX stolitti budivlyu bulo perebudovano j vona zajnyala cilij kvartal mizh Prichistenskim nini Gogolivskim bulvarom vuliceyu Znamenkoyu ta Velikim Znamenskim provulkom U 1944 1946 rokah korpusi na Znamenci suchasna adresa bud 19 buli rekonstrujovani ta yaki sporudili chudernackij 12 kolonnij klasicistichnij portik Za radyanskih chasiv u budinku rozmishuvalas Revvijskrada potim Narodnij komisariat oboroni SRSR Nini kompleks Oleksandrivskogo uchilisha zajnyato Ministerstvom oboroni RF Nachalniki uchilisha1863 1874 general major 1874 1886 general major Sviti Jogo Imperatorskoyi Velichnosti 1886 22 03 1891 general major 1891 1901 general lejtenant 25 06 1901 15 09 1903 general major fon 02 10 1903 08 06 1905 general major z 06 12 1904 general lejtenant Yakovlyev Petro Petrovich 05 07 1905 19 11 1908 general major z 06 12 1907 general lejtenant 8 12 1908 serpen 1917 general major z 22 03 1915 general lejtenant Vidomi vikladachi matematika 1863 1866 himiya 1894 1901 topografiya 1876 1899 Ter Gukasov Artemij Kirilovich protoiyerej Zakon Bozhij 1885 pislya 1901 Kondakov Nikodim Pavlovich rosijska mova 1866 1870 rosijska mova 1880 1895 rosijska mova 1886 1887 Korsh Fedir Yevgenovich inozemna mova 1866 1888 Babst Ivan Kindratovich statistika 1863 1870 statistika 1863 1869 Solovjov Sergij Mihajlovich istoriya 1863 1868 istoriya 1863 1868 Klyuchevskij Vasil Osipovich istoriya 1867 1883 istoriya 1868 1869 istoriya 1880 1883 matematika 1866 1882 fizika 1863 1872 himiya 1863 1870 himiya 1894 1897 vijskova istoriya kreslennya 1865 1877 taktika ta vijskova istoriya 1885 1891 Vidomi vipusknikiSpadkoyemec prestolu cesarevich Oleksij Mikolajovich Annenkov Boris Volodimirovich Viranovskij Georgij Mikolajovich vijskovij Duhonin Mikola Mikolajovich Evert Oleksij Yermolajovich Zharov Sergij Oleksijovich Kamenyev Sergij Sergijovich Kuprin Oleksandr Ivanovich Lebedyev Pavlo Pavlovich Popov Ivan Ivanovich Tuhachevskij Mihajlo Mikolajovich Yudenich Mikola MikolajovichPrimitki Arhiv originalu za 18 travnya 2015 Procitovano 13 serpnya 2012 Dyadko Marini Cvyetayevoyi Vipusknik 1844 roku Rishelyevskogo liceyuDzherelaKurbatov ukl Oleksandrivec shomisyachnij arkush Zarubizhnogo ob yednannya OVU Pidshivka nomeriv sichen 1928 lipen 1932 Polivanov P yatdesyatirichchya 2 go Moskovskogo Imperatora Mikoli I kadetskogo korpusu Baburin Oleksandrivske vijskove uchilishe Vijskovo istorichnij zhurnal 2008 1 Oleksandrivske vijskove uchilishe 1863 1932 Yunkerski uchilisha kuznya kadriv rosijskogo oficerstva Oficeri Vijskovi uchilisha Moskovske Oleksandrivske uchilishe