Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Васи́ль Йо́сипович (Осипович) Ключе́вський (рос. Василий Осипович Ключевский, 16 (28) січня 1841, с. Воскресєновка Пензенської губернії, Російська імперія — 12 (25) травня 1911, Москва, Російська імперія) — російський історик проімперського спрямування, кадет, академік (з 1900 року), почесний академік Петербурзької академії наук (з 1908 року). Член Московського археологічного товариства.
| Василь Йосипович Ключевський | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Василий Осипович Ключевский | ||||
 В. Й. Ключевський | ||||
| Ім'я при народженні | рос. Василий Осипович Ключевский | |||
| Народився | 16 (28) січня 1841 с. Воскресєновка Пензенської губ., Російська імперія | |||
| Помер | 12 (25) травня 1911 (70 років) Москва, Російська імперія | |||
| Поховання | Старий Донський цвинтар | |||
| Громадянство |  Російська імперія | |||
| Національність | мокша | |||
| Діяльність | російський історик | |||
| Сфера роботи | історія і історія Росії | |||
| Alma mater | Історико-філологічний факультет Московського державного університету[d] | |||
| Заклад | d і Олександрівське військове училище | |||
| Мова творів | російська | |||
| Членство | Російська академія наук і Петербурзька академія наук | |||
| Партія | Конституційно-демократична партія | |||
| | ||||
 Ключевський Василь Йосипович у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Життєпис
Василь Йосипович Ключевський народився 16 (28) січня 1841 року в селі Воскресєновка Пензенської губернії (Російська імперія) у родині сільського священика Йосипа (Осипа) Васильовича Ключевського (1815 —1850). Походження — із мокшан.
Після смерті батька, Йосипа Васильовича Ключевського (1815—1850), сім'я перебралася до Пензи, де Василь навчався спочатку в парафіяльному, а потім у повітовому духовному училищі, після закінчення якого в 1856 році вступив до Пензенської духовної семінарії, проте навчання так і не закінчив. У 1861 році виїхав до Москви, де в серпні вступив на історико-філологічний факультет Московського університету. Закінчивши університет (1865), за поданням С. М. Соловйова залишився при кафедрі російської історії для підготовки до професорського звання.
Серед університетських професорів на Ключевського мали особливий вплив (загальна історія), С. М. Соловйов (російська історія), Ф. І. Буслаєв (історія давньоруської словесності). Кандидатська дисертація: «Сказання іноземців про Московську державу»; маґістерська дисертація: «Давньоруські житія святих як історичне джерело» (1871), докторська дисертація: «Боярська дума Давньої Русі» (1882).
Після смерті С. М. Соловйова (1879) став читати курс російської історії в Московському університеті. З 1882 року — професор Московського університету. Паралельно з основною роботою читав лекції в Московській духовній академії і Московських , організованих його другом В. І. Герьє. У період 1887—1889 був деканом історико-філологічного факультету і проректором університету.
У 1889 році обраний членом-кореспондентом Імператорської Академії наук з історико-політичних наук.
У 1893—1895 роках за дорученням імператора Олександра III читав курс загальної історії великому князю Георгію Олександровичу. Серед його учнів також був . У 1899 році вийшов «Короткий посібник з російської історії», а з 1904 року видавався повний курс. Всього вийшло 4 томи — до часу правління Катерини II.
У 1900 році обраний ординарним академіком Імператорської Академії наук з історії та старожитностей Руських.
У 1905 році Ключевський отримав офіційне доручення брати участь в роботі Комісії з перегляду законів про пресу і в нарадах по проекту установи Державної думи і її повноважень.
10 квітня 1906 був обраний членом Державної ради від Академії наук і університетів, але 11 квітня відмовився від звання, оскільки не знаходив участь в раді «досить незалежною для вільного… обговорення виникаючих питань державного життя». В. О. Ключевський був почесним членом Вітебської вченої архівної комісії.
В. О. Ключевський помер 12 (25) травня 1911 року у Москві. Похований на Донському кладовищі Москви.
В. О. Ключевський є одним з провідних представників російської ліберальної історіографії XIX—XX ст., Прихильником державної теорії, який створив тим часом власну оригінальну схему російської історії і визнаним лідером Московської історичної школи. Серед учнів В. О. Ключевського — П. Н. Мілюков, М. К. Любавський, А. А. Кизеветтер, Я. Л. Барсков, М. М. Богословський, М. М. Покровський, Н. А. Рожков, Ю. В. Готьє, А. І. Яковлєв, С. В. Бахрушин.
Науковий доробок і основи теорії
Основні праці В. Й. Ключевського:
- «Сказання іноземців про Московську державу» (1866)
- «Боярська дума Давньої Русі» (1882), докторська дисертація
- «Походження кріпосного права в Росії» (1885)
- «Подушна подать і скасування холопства в Росії» (1885)
- «Курс російської історії», чч. 1—5, К., (1904—1911)
В основі методології Ключевського лежали позитивістські погляди. У своїх творах історик намагався пристосувати ідеалістичну концепцію т. зв. державної школи до вульгарного економічного матеріалізму.
Ключевський трактував історію Російської імперії переважно в позитивному ключі, розглядаючи історію українського народу як складову частину історії Росії і державотворчих процесів в Російській імперії (наприклад, винятково однобоко подаючи унію України з Московським царем у сер. XVII ст.). Роботи Ключевського містять цікавий фактаж з історії і побуту росіян, який нерідко суперечить панівним у сучасній історіографії стереотипам. Зокрема, вчений широко пропагував тезу про активну участь фіно-угорських народів (зокрема, мещери, мокшан та ерзян) в етногенезі росіян.
Також в його роботах міститься цікаві погляди на відмінність світогляду у жителів Русі Південної (України) і Русі Північної (Московії), ще з часів Київської Русі.
Ключевський про постання сучасної російської нації
 | Розміщуючись дрібними селищами, ведучи більше двох століть роздрібнену роботу по місцях, але за подібних економічних і юридичних умов, переселенці з часом сформувалися всюди в подібні суспільні типи, освоїлися між собою, виробили на значних просторах певні взаємні зв'язки і відносини, юридичний побут і господарський обіг, звичаї, асимілювали навколишніх інородців, і з усіх цих етнографічних елементів, перш розсипаних і роз'єднаних, у середині XV ст. серед політичного роздроблення склалася нова національна формація. Так виникла і зміцнилась у складі руського населення ціла компактна народність - великоросійське плем'я. Воно складалося важко і терпеливо. |  |
Див. також
- 4560 Ключевський — астероїд, названий на честь науковця.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- . (рос.)
Джерела та література
- Ю. А. Пінчук. Ключевський Василь Йосипович [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 357. — .
- Ю. А. Пінчук. Ключевський Василь Йосипович [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Ігор Роздобудько. Чому нас вчать найвидатніші історики Росії, або Як побороти комплекс меншовартості. // Науковий вісник Українського університету. Москва, 2001 р. Стор. 30-37. [ 30 грудня 2016 у Wayback Machine.]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ключевський Василь Йосипович
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ключевський Василь Йосипович |
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 5., К., 1980, стор. 234
Посилання
- Ключевський [ 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — С. 122. — .
- Біографія В. Й. Ключевського [ 15 квітня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Курс російської історії (Лекції I—XXXII rtf) [ 1 червня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
- Твори В. Й. Ключевського на сайті «Публичная библиотека.ru» [ 20 листопада 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vasi l Jo sipovich Osipovich Klyuche vskij ros Vasilij Osipovich Klyuchevskij 16 28 sichnya 1841 18410128 s Voskresyenovka Penzenskoyi guberniyi Rosijska imperiya 12 25 travnya 1911 Moskva Rosijska imperiya rosijskij istorik proimperskogo spryamuvannya kadet akademik z 1900 roku pochesnij akademik Peterburzkoyi akademiyi nauk z 1908 roku Chlen Moskovskogo arheologichnogo tovaristva Vasil Josipovich Klyuchevskijros Vasilij Osipovich KlyuchevskijV J KlyuchevskijIm ya pri narodzhenniros Vasilij Osipovich KlyuchevskijNarodivsya16 28 sichnya 1841 1841 01 28 s Voskresyenovka Penzenskoyi gub Rosijska imperiyaPomer12 25 travnya 1911 1911 05 25 70 rokiv Moskva Rosijska imperiyaPohovannyaStarij Donskij cvintarGromadyanstvoRosijska imperiyaNacionalnistmokshaDiyalnistrosijskij istorikSfera robotiistoriya i istoriya RosiyiAlma materIstoriko filologichnij fakultet Moskovskogo derzhavnogo universitetu d Zakladd i Oleksandrivske vijskove uchilisheMova tvorivrosijskaChlenstvoRosijska akademiya nauk i Peterburzka akademiya naukPartiyaKonstitucijno demokratichna partiya Klyuchevskij Vasil Josipovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahZhittyepisVasil Josipovich Klyuchevskij narodivsya 16 28 sichnya 1841 roku v seli Voskresyenovka Penzenskoyi guberniyi Rosijska imperiya u rodini silskogo svyashenika Josipa Osipa Vasilovicha Klyuchevskogo 1815 1850 Pohodzhennya iz mokshan Pislya smerti batka Josipa Vasilovicha Klyuchevskogo 1815 1850 sim ya perebralasya do Penzi de Vasil navchavsya spochatku v parafiyalnomu a potim u povitovomu duhovnomu uchilishi pislya zakinchennya yakogo v 1856 roci vstupiv do Penzenskoyi duhovnoyi seminariyi prote navchannya tak i ne zakinchiv U 1861 roci viyihav do Moskvi de v serpni vstupiv na istoriko filologichnij fakultet Moskovskogo universitetu Zakinchivshi universitet 1865 za podannyam S M Solovjova zalishivsya pri kafedri rosijskoyi istoriyi dlya pidgotovki do profesorskogo zvannya Sered universitetskih profesoriv na Klyuchevskogo mali osoblivij vpliv zagalna istoriya S M Solovjov rosijska istoriya F I Buslayev istoriya davnoruskoyi slovesnosti Kandidatska disertaciya Skazannya inozemciv pro Moskovsku derzhavu magisterska disertaciya Davnoruski zhitiya svyatih yak istorichne dzherelo 1871 doktorska disertaciya Boyarska duma Davnoyi Rusi 1882 Pislya smerti S M Solovjova 1879 stav chitati kurs rosijskoyi istoriyi v Moskovskomu universiteti Z 1882 roku profesor Moskovskogo universitetu Paralelno z osnovnoyu robotoyu chitav lekciyi v Moskovskij duhovnij akademiyi i Moskovskih organizovanih jogo drugom V I Gerye U period 1887 1889 buv dekanom istoriko filologichnogo fakultetu i prorektorom universitetu U 1889 roci obranij chlenom korespondentom Imperatorskoyi Akademiyi nauk z istoriko politichnih nauk U 1893 1895 rokah za doruchennyam imperatora Oleksandra III chitav kurs zagalnoyi istoriyi velikomu knyazyu Georgiyu Oleksandrovichu Sered jogo uchniv takozh buv U 1899 roci vijshov Korotkij posibnik z rosijskoyi istoriyi a z 1904 roku vidavavsya povnij kurs Vsogo vijshlo 4 tomi do chasu pravlinnya Katerini II U 1900 roci obranij ordinarnim akademikom Imperatorskoyi Akademiyi nauk z istoriyi ta starozhitnostej Ruskih U 1905 roci Klyuchevskij otrimav oficijne doruchennya brati uchast v roboti Komisiyi z pereglyadu zakoniv pro presu i v naradah po proektu ustanovi Derzhavnoyi dumi i yiyi povnovazhen 10 kvitnya 1906 buv obranij chlenom Derzhavnoyi radi vid Akademiyi nauk i universitetiv ale 11 kvitnya vidmovivsya vid zvannya oskilki ne znahodiv uchast v radi dosit nezalezhnoyu dlya vilnogo obgovorennya vinikayuchih pitan derzhavnogo zhittya V O Klyuchevskij buv pochesnim chlenom Vitebskoyi vchenoyi arhivnoyi komisiyi V O Klyuchevskij pomer 12 25 travnya 1911 roku u Moskvi Pohovanij na Donskomu kladovishi Moskvi V O Klyuchevskij ye odnim z providnih predstavnikiv rosijskoyi liberalnoyi istoriografiyi XIX XX st Prihilnikom derzhavnoyi teoriyi yakij stvoriv tim chasom vlasnu originalnu shemu rosijskoyi istoriyi i viznanim liderom Moskovskoyi istorichnoyi shkoli Sered uchniv V O Klyuchevskogo P N Milyukov M K Lyubavskij A A Kizevetter Ya L Barskov M M Bogoslovskij M M Pokrovskij N A Rozhkov Yu V Gotye A I Yakovlyev S V Bahrushin Naukovij dorobok i osnovi teoriyiOsnovni praci V J Klyuchevskogo Skazannya inozemciv pro Moskovsku derzhavu 1866 Boyarska duma Davnoyi Rusi 1882 doktorska disertaciya Pohodzhennya kriposnogo prava v Rosiyi 1885 Podushna podat i skasuvannya holopstva v Rosiyi 1885 Kurs rosijskoyi istoriyi chch 1 5 K 1904 1911 V osnovi metodologiyi Klyuchevskogo lezhali pozitivistski poglyadi U svoyih tvorah istorik namagavsya pristosuvati idealistichnu koncepciyu t zv derzhavnoyi shkoli do vulgarnogo ekonomichnogo materializmu Klyuchevskij traktuvav istoriyu Rosijskoyi imperiyi perevazhno v pozitivnomu klyuchi rozglyadayuchi istoriyu ukrayinskogo narodu yak skladovu chastinu istoriyi Rosiyi i derzhavotvorchih procesiv v Rosijskij imperiyi napriklad vinyatkovo odnoboko podayuchi uniyu Ukrayini z Moskovskim carem u ser XVII st Roboti Klyuchevskogo mistyat cikavij faktazh z istoriyi i pobutu rosiyan yakij neridko superechit panivnim u suchasnij istoriografiyi stereotipam Zokrema vchenij shiroko propaguvav tezu pro aktivnu uchast fino ugorskih narodiv zokrema mesheri mokshan ta erzyan v etnogenezi rosiyan Takozh v jogo robotah mistitsya cikavi poglyadi na vidminnist svitoglyadu u zhiteliv Rusi Pivdennoyi Ukrayini i Rusi Pivnichnoyi Moskoviyi she z chasiv Kiyivskoyi Rusi Klyuchevskij pro postannya suchasnoyi rosijskoyi naciyiRozmishuyuchis dribnimi selishami veduchi bilshe dvoh stolit rozdribnenu robotu po miscyah ale za podibnih ekonomichnih i yuridichnih umov pereselenci z chasom sformuvalisya vsyudi v podibni suspilni tipi osvoyilisya mizh soboyu virobili na znachnih prostorah pevni vzayemni zv yazki i vidnosini yuridichnij pobut i gospodarskij obig zvichayi asimilyuvali navkolishnih inorodciv i z usih cih etnografichnih elementiv persh rozsipanih i roz yednanih u seredini XV st sered politichnogo rozdroblennya sklalasya nova nacionalna formaciya Tak vinikla i zmicnilas u skladi ruskogo naselennya cila kompaktna narodnist velikorosijske plem ya Vono skladalosya vazhko i terpelivo Originalnij tekst ros Razmeshayas melkimi poselkami vedya bolee dvuh vekov drobnuyu rabotu po mestam no pri shodnyh ekonomicheskih i yuridicheskih usloviyah pereselency so vremenem slozhilis vsyudu v shodnye obshestvennye tipy osvoilis mezhdu soboyu vyrabotali na znachitelnyh prostranstvah izvestnye vzaimnye svyazi i otnosheniya yuridicheskij byt i hozyajstvennyj oborot nravy assimilirovali okrestnyh inorodcev i iz vseh etih etnograficheskih elementov prezhde rassypannyh i razedinennyh k polovine XV v sredi politicheskogo razdrobleniya slozhilas novaya nacionalnaya formaciya Tak zavyazalas i okrepla v sostave russkogo naseleniya celaya plotnaya narodnost velikorusskoe plemya Ono skladyvalos tyazhelo i terpelivo Div takozh4560 Klyuchevskij asteroyid nazvanij na chest naukovcya PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 ros Dzherela ta literaturaYu A Pinchuk Klyuchevskij Vasil Josipovich 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 357 ISBN 978 966 00 0692 8 Yu A Pinchuk Klyuchevskij Vasil Josipovich 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Igor Rozdobudko Chomu nas vchat najvidatnishi istoriki Rosiyi abo Yak poboroti kompleks menshovartosti Naukovij visnik Ukrayinskogo universitetu Moskva 2001 r Stor 30 37 30 grudnya 2016 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Klyuchevskij Vasil Josipovich Portal Biografiyi Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Klyuchevskij Vasil JosipovichUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Tom 5 K 1980 stor 234PosilannyaKlyuchevskij 18 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M S 122 ISBN 966 7492 03 6 Biografiya V J Klyuchevskogo 15 kvitnya 2008 u Wayback Machine ros Kurs rosijskoyi istoriyi Lekciyi I XXXII rtf 1 chervnya 2009 u Wayback Machine ros ros Tvori V J Klyuchevskogo na sajti Publichnaya biblioteka ru 20 listopada 2015 u Wayback Machine