Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Буслаєв прізвище Фе дір Іва нович Бусла єв нар 13 25 квітня 1818 18180

Буслаєв Федір Іванович

Буслаєв Федір Іванович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Буслаєв (прізвище).

Фе́дір Іва́нович Бусла́єв (нар. 13 (25) квітня 1818(18180425), , тепер с. Вадинськ Пензенської області — 31 липня (12 серпня) 1897, селище Любліно, тепер у складі Москви) — російський філолог і мистецтвознавець, академік Петербурзької академії наук з 1860.

Буслаєв Федір Іванович
рос. Буслаев Фёдор Иванович
image
Федір Іванович Буслаєв
Федір Іванович Буслаєв
Народився 13 (25) квітня 1818(1818-04-25)
с. Вадинськ Пензенської області, нині РФ
Помер 31 липня (12 серпня) 1897(1897-08-12) (79 років)
селище Любліно, тепер у складі Москви
Поховання Новодівичий монастир
Країна image Російська імперія
Національність росіянин
Діяльність мовознавець, мистецтвознавець, міфограф, історик літератури
Alma mater Історико-філологічний факультет Московського державного університету[d]
Галузь філологія, фольклористика, мистецтвознавство
Заклад Петербурзька академія наук
Вчителі d і d
Відомі учні Веселовський Олександр Миколайович
Котляревський Олександр Олександрович
Аспіранти, докторанти Кондаков Никодим Павлович
Міллер Всеволод Федорович
Ключевський Василь Йосипович
Соболевський Олексій Іванович
Фортунатов Пилип Федорович
Веселовський Олександр Миколайович
Членство Петербурзька академія наук
d
Сербська академія наук і мистецтв
Нагороди
image image image
image Висловлювання у Вікіцитатах
image Буслаєв Федір Іванович у Вікісховищі

Біографія

Народився на території історичної Мокшанії. Закінчив 1838 Московський університет, його професор 1847 — 1881. Автор досліджень з мовознавства, в яких намагався встановити зв'язок історії мови з життям народу, його звичаями, віруваннями, обрядами, переказами («Про викладання вітчизняної мови», ч. 1 — 2, 1844; «Нарис історичної граматики російської мови», ч. 1 — 2, 1858 тощо).

Багато зробив для вивчення пам'яток та мистецтва («Історична хрестоматія церковнослов'янської і давньоруської мов», 1861; «Російський лицевий апокаліпсис», т. 1 — 2, 1884, та інші).

Російський фольклор

Буслаєву належать численні дослідження про російський фольклор, літературу і мистецтво («Про народну поезію в давньоруській літературі», 1859; «Історичні нариси російської народної словесності й мистецтва», т. 1 — 2, 1861, та ін.).

У фольклорних працях виступав спочатку як представник міфологічної школи, пізніше став прибічником запозичення теорії (стаття «Мандрівні повісті та оповідання», 1874). Нариси Буслаєва про та міфологію ввійшли до збірки «Народна поезія» (1887).

Досліджував іконопис.

Український фольклор

Буслаєв цікавився українським фольклором. У статті «Про епічні вирази української поезії» (1850) — рецензії на «Збірник українських пісень» М. Максимовича (1849) — Буслаєв розглянув лексику й фразеологію української народної поезії в порівнянні з лексикою й фразеологією «Слова о полку Ігоревім», а також чеських і скандинавських пам'яток.

Використовува у своїх працях матеріали «Запорожской старины» І. І. Срезнєвського.

Твори

  • Сочинения, т. 1 — 3. СПБ — Л., 1908 — 1930.

Примітки

  1. А. Пыпин Котляревский, Александр Александрович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XVI. — С. 441–442.
    d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q19908137d:Track:Q23892926d:Track:Q20645478

Джерела

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Буслаєв Федір Іванович
  • Азадовский М. К. История русской фольклористики, т. 1 — 2. М., 1958 — 1963
  • Чурмаева Н. В. Ф. И. Буслаев. М., 1984
  • УЛЕ. К., 1988, т.1. — с.254.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Buslayev prizvishe Fe dir Iva novich Busla yev nar 13 25 kvitnya 1818 18180425 teper s Vadinsk Penzenskoyi oblasti 31 lipnya 12 serpnya 1897 selishe Lyublino teper u skladi Moskvi rosijskij filolog i mistectvoznavec akademik Peterburzkoyi akademiyi nauk z 1860 Buslayev Fedir Ivanovichros Buslaev Fyodor IvanovichFedir Ivanovich Buslayev Fedir Ivanovich BuslayevNarodivsya 13 25 kvitnya 1818 1818 04 25 s Vadinsk Penzenskoyi oblasti nini RFPomer 31 lipnya 12 serpnya 1897 1897 08 12 79 rokiv selishe Lyublino teper u skladi MoskviPohovannya Novodivichij monastirKrayina Rosijska imperiyaNacionalnist rosiyaninDiyalnist movoznavec mistectvoznavec mifograf istorik literaturiAlma mater Istoriko filologichnij fakultet Moskovskogo derzhavnogo universitetu d Galuz filologiya folkloristika mistectvoznavstvoZaklad Peterburzka akademiya naukVchiteli d i dVidomi uchni Veselovskij Oleksandr Mikolajovich Kotlyarevskij Oleksandr OleksandrovichAspiranti doktoranti Kondakov Nikodim Pavlovich Miller Vsevolod Fedorovich Klyuchevskij Vasil Josipovich Sobolevskij Oleksij Ivanovich Fortunatov Pilip Fedorovich Veselovskij Oleksandr MikolajovichChlenstvo Peterburzka akademiya nauk d Serbska akademiya nauk i mistectvNagorodiVislovlyuvannya u Vikicitatah Buslayev Fedir Ivanovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya na teritoriyi istorichnoyi Mokshaniyi Zakinchiv 1838 Moskovskij universitet jogo profesor 1847 1881 Avtor doslidzhen z movoznavstva v yakih namagavsya vstanoviti zv yazok istoriyi movi z zhittyam narodu jogo zvichayami viruvannyami obryadami perekazami Pro vikladannya vitchiznyanoyi movi ch 1 2 1844 Naris istorichnoyi gramatiki rosijskoyi movi ch 1 2 1858 tosho Bagato zrobiv dlya vivchennya pam yatok ta mistectva Istorichna hrestomatiya cerkovnoslov yanskoyi i davnoruskoyi mov 1861 Rosijskij licevij apokalipsis t 1 2 1884 ta inshi Rosijskij folklorBuslayevu nalezhat chislenni doslidzhennya pro rosijskij folklor literaturu i mistectvo Pro narodnu poeziyu v davnoruskij literaturi 1859 Istorichni narisi rosijskoyi narodnoyi slovesnosti j mistectva t 1 2 1861 ta in U folklornih pracyah vistupav spochatku yak predstavnik mifologichnoyi shkoli piznishe stav pribichnikom zapozichennya teoriyi stattya Mandrivni povisti ta opovidannya 1874 Narisi Buslayeva pro ta mifologiyu vvijshli do zbirki Narodna poeziya 1887 Doslidzhuvav ikonopis Ukrayinskij folklorBuslayev cikavivsya ukrayinskim folklorom U statti Pro epichni virazi ukrayinskoyi poeziyi 1850 recenziyi na Zbirnik ukrayinskih pisen M Maksimovicha 1849 Buslayev rozglyanuv leksiku j frazeologiyu ukrayinskoyi narodnoyi poeziyi v porivnyanni z leksikoyu j frazeologiyeyu Slova o polku Igorevim a takozh cheskih i skandinavskih pam yatok Vikoristovuva u svoyih pracyah materiali Zaporozhskoj stariny I I Sreznyevskogo TvoriSochineniya t 1 3 SPB L 1908 1930 PrimitkiA Pypin Kotlyarevskij Aleksandr Aleksandrovich Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1895 T XVI S 441 442 d Track Q656d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q23892926d Track Q20645478DzherelaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Buslayev Fedir Ivanovich Azadovskij M K Istoriya russkoj folkloristiki t 1 2 M 1958 1963 Churmaeva N V F I Buslaev M 1984 ULE K 1988 t 1 s 254

Дата публікації:
Топ