Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Никоди м Павло вич Кондако в нар 13 листопада 1844 18441113 с Ольшанка Новооскільський повіт Курська губернія Російська

Кондаков Никодим Павлович

Кондаков Никодим Павлович

Никоди́м Павло́вич Кондако́в (нар. 13 листопада 1844(18441113), с. Ольшанка, Новооскільський повіт, Курська губернія, Російська імперія — 17 лютого 1925, Прага, Чехословаччина) — історик мистецтва, візантиніст, археолог, академік.

Никодим Кондаков
image
Никодим Кондаков у 1890-х роках
Никодим Кондаков у 1890-х роках
Народився 13 листопада 1844(1844-11-13)
с. Ольшанка, Новооскільський повіт, Курська губернія, Російська імперія
Помер 17 лютого 1925(1925-02-17) (80 років)
Прага, Чехословаччина
Поховання Ольшанський цвинтар
Країна image Російська імперія
Підданство image Російська імперія
Діяльність візантолог, медієвіст, мистецтвознавець, професор, археолог
Alma mater Імператорський Московський університет
Галузь археологія, історія мистецтв, візантологія
Заклад Імператорський Новоросійський університет, Імператорський Санкт-Петербурзький університет, Софійський університет, Карлів університет
Науковий ступінь академік Петербурзької АН
Науковий керівник Федір Буслаєва
Відомі учні Дмитро Айналов, Сергій Жебельов, Михайло Ростовцев
Аспіранти, докторанти Ростовцев Михайло Іванович
Членство Російська академія наук
d
d
Сербська академія наук і мистецтв
Партія Російські збори
Відомий завдяки: історик давньоруського і візантійського мистецтва
Нагороди
image image image image image
image Кондаков Никодим Павлович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кондаков.

Життєпис

Никодим Павлович Кондаков народився в слободі Ольшанка, що на той час входило до складу Новооскільського повіту Курської губернії Російської імперії.

Освіту здобув на Імператорського Московського університету в 1865 році. Наукову діяльність починав, ще коли був студентом, під керівництвом професора Федора Буслаєва — дослідника в галузі мовознавства, літературознавства, фольклору та мистецтвознавства.

У 1870 році очолив кафедру з теорії і історії мистецтв у Імператорського Новоросійського університету (нині — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова), де викладав до 1887 року.

У 1873 році в Імператорському Московському університеті захистив магістерську дисертацію на тему «рос. Памятник Гарпий из Малой Азии и символика греческого искусства». І в 1873 році здійснив декілька подорожей на південь Росії і до Грузії, де у той час велися археологічні дослідження. У 1875—1876 роках відвідав наукові центри Європи з метою ознайомитись із культурою античного світу та удосконалити методику досліджень в галузі християнської та візантійської археології.

У 1876 році захистив докторську дисертацію «рос. История Византийского искусства и иконографии по миниатюрам греческих рукописей», яка стала однією з найбільш визначних його праць. Робота важлива тим, що вчений вперше застосував іконографічний метод, який дозволив дати абсолютно нове висвітлення матеріалу. Метод дослідження вченого дав можливість достовірно відобразити всі об'єкти художньої культури, які потрапляли в поле його зору. Після захисту докторської дисертації його обрано ординарним професором Імператорського Новоросійського університету (нині — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) у 1877 році.

Низка подорожей по країнах Європи і Сходу з метою збору наукового матеріалу, які не припинялися впродовж всього його життя, сприяли формуванню всесвітньо відомого вченого. Відвідав Кавказ (1889 року), обстежував пам'ятники Синаю (1881 року), Константинополя (1884 року), Сирії (1891 року), Палестини (1891 року), Афону (1898 року), Македонії, багато працював у відомих музеях Європи. Результатом майже кожної з подорожей ставали видання фундаментальних праць, які давали величезний, абсолютно новий матеріал у відтворенні різних аспектів візантійського мистецтва.

Очоливши у 1870 році кафедру одночасно керував і Музеєм витончених мистецтв Імператорського Новоросійського університету (нині — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова), створеного ще професором Федором Струве. За час його керування для Музею було придбано твори з історії мистецтв і колекція теракот. Розглядав теракоти стародавніх греків у їх відношенні «до мистецтва, релігії та побуту», про що й було написано у його праці, опублікованій у «Записках» Імператорського Одеського товариства історії і старожитностей (1879 рік).

Виконував обов'язки директора Одеської малювальної школи у період 1884—1889 років, а згодом здійснював загальне керівництво нею, займався укладанням статуту. В подальшому, за дорученням Академії мистецтв, дійсним членом якої він був, стежив за діяльністю школи. Мешкаючи в Одесі до 1888 року, був одним з найактивніших членів Імператорського Одеського товариства історії і старожитностей. Взяв участь в організації та роботі VI Всеросійського археологічного з'їзду (1884 рік), що проходив у Одесі. Для цієї події він підготував ґрунтовну працю «Византийские церкви и памятники Константинополя».

З 1888 року — професор Імператорського Санкт-Петербурзького університету, і його академік (1898 рік), експерт імператорського двору з іконопису. За цей час виходить величезна кількість статей та рецензій вченого за різноманітними темами. Завдяки своїм дослідженням стає видатним фахівцем з російської художньої культури та археології. У квітні 1917 року він виїхав з Петрограду до Одеси, потім перебував у Ялті.

У вересні 1918 року знов повернувся до Одеси, де читав лекції з історії російського іконопису в університеті та співпрацював у газеті «Южное слово» (1919—1920 роки).

У лютому 1920 року емігрував. Жив у Стамбулі, Варні, Софії. У 1922—1925 роках читав лекції в Празькому університеті. Похований на Ольшанському цвинтарі.

Наукова діяльність

Написав величезну кількість робіт з історії візантійського, давньоруського, грузинського і західноєвропейського мистецтва, присвячених як окремим пам'яткам так і більш загальним питанням. Був одним з перших учених-дослідників, хто звернувся до вивчення візантійського і давньоруського мистецтва. Розробив новий підхід до пам'яток середньовічного мистецтва і був першим російським істориком мистецтва, який вплинув на європейське мистецтвознавство, створив свою власну оригінальну методику дослідження витворів східно-християнського мистецтва. Започаткував новий розділ у мистецтвознавстві — історію візантійської художньої культури, визначив її періодизацію і почав вивчення її специфічних рис. Усією своєю науковою діяльністю довів, що теорія мистецтва знаходиться у тісному зв'язку з його історією, і, спираючись на історичні факти, вона стає наукою. Створив наукову школу, зробив вагомий внесок у вивчення середньовічної художньої культури. Особливе місце в науці посідають його безпосередні учні Дмитро Айналов, Єгор Редін, .

Використання принципу типологічної систематизації пам'ятників і аналітичний підхід до їх техніки дозволили йому розглядати мистецтво Західної Європи, Візантії і Сходу як таке, що має спільне коріння. Формування іконографічного методу мало важливе значення в становленні мистецтвознавства як самостійної дисципліни.

Наукові праці

  • Памятник Гарпий в Малой Азии и символика греческого искусства. — Одесса, 1873;
  • История византийского искусства и иконографии по миниатюрам греческих рукописей. — СПб., 1876;
  • Древняя архитектура Грузии // Древности. — М., 1876. — Т. 6. — Вып. 3;
  • Мраморный рельеф из Пантикапеи // ЗООИД. — Одесса, 1877. — Т. 10;
  • Мелкие древности Кубанской и Терской областей // Труды 3-го археологического съезда в Киеве. — Киев, 1878. — Т. 1;
  • Древнехристианская патера из Керченских катакомб // ЗООИД. — Одесса, 1879. — Т.11;
  • Греческие терракотовые статуэтки в их отношении к искусству, религии и быту // ЗООИД. — Одесса, 1879. — Т. 11;
  • Мозаики мечети Кахрие-Джамиси в Константинополе. — Одесса, 1881;
  • Путешествие на Синай в 1881 году. — Одесса, 1882;
  • Опись памятников древности в некоторых храмах и монастырях Грузии. — СПб., 1890;
  • Русские клады. — СПб., 1896;
  • Лицевой иконописный подлинник Антониево-Сийского монастыря. — СПб., 1898. Вып. 1-4;
  • О научных задачах истории древнерусского искусства. — СПб., 1899;
  • Археологическое путешествие по Сирии и Палестине. — СПб., 1904;
  • Изображение княжеской семьи в миниатюрах XI века. — СПб., 1906;
  • Македония. Археологическое путешествие. — СПб., 1909;
  • Памятники христианского искусства на Афоне. — М., 2004;
  • Византийские церкви и памятники Константинополя. — М., 2006.

Посилання

  • Персональна сторінка Никодима Павловича Кондакова на офіційному сайті РАН (рос.)
  • (англ.)
  • Баринов Д. А., Ростовцев Е. А., Кондаков Никодим Павлович // Биографика СПбГУ [ 2 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

Література та джерела

  • Ковпаненко Н. Г., Кондаков Никодим Павлович [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України. — К.: Наукова думка, 2008. — Т. 5. — С.17.
  • Кондаков, Никодим Павлович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1895. — Т. XVA (30) : Коала — Конкордия. — С. 927. (рос. дореф.)
  • Кондаков Никодим Павлович // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  • Редин Е. К., Профессор Никодим Павлович Кондаков. К тридцатилетней годовщине его учено-педагогической деятельности // Записки Императорского Русского археологического общества. — СПб., 1896. — Т. 9. — Кн. 2. — С. 1-40;(рос.)
  • Лазарев В. Н., Никодим Павлович Кондаков (1844—1925). — М., 1925. — 47 с.(рос.)
  • Лазарев В. Н., Византийская живопись. М., 1971. Библ. С. 7-19.(рос.)
  • Лаптева Л. П., Кондаков Никодим Павлович // Славяноведение в дореволюционной России: Биобиблиографический словарь. — М., 1979. — С. 187—188;(рос.)
  • Масленицин С., Академик Н. П. Кондаков // Искусство. — М., 1981. — № 7. — С.62-67;(рос.)
  • Кызласова И. Л., История изучения византийского и древнерусского искусства в России: Ф. И. Буслаев, Н. П. Кондаков: методы, идеи, теории. — М., 1985. — 183 с.(рос.)
  • Вздорнов Г. И., История открытия и изучения русской средневековой живописи. XIX век. — М., 1986. — 384 с.(рос.)
  • Щенникова Л. А., Н. П. Кондаков и русская икона // Вопросы истории. — 1996. — № 8. — С. 538—561;(рос.)
  • Кызласова И. Л., Кондаков Никодим Павлович // Русское зарубежье: Золотая книга эмиграции, первая треть XX в. Энциклопедический биографический словарь. — М., 1997. — С. 303—305.(рос.)
  • Мир Кондакова: Публикации. Статьи. Каталог выставки / Сост. И. Л. Кызласова. — М., 2004. — 392 с.(рос.)
  • Вспомогательные исторические дисциплины: историография и теория. — К.: Наукова думка, 1988. — С. 203—205.(рос.)
  • Ковпаненко Н. Г., До історії вивчення пам'яток монументального мистецтва // Історико-культурна спадщина України: проблеми дослідження і збереження. — К.: Інститут історії України НАН України. — 1998. — С. 324—325, 326, 327.
  • Ковпаненко Н. Г., Архітектурно-мистецька спадщина Наддніпрянської України у вітчизняних історичних дослідженнях (кінець XIX — початок XX ст.). — К.: Інститут історії України НАН України, 2013. — С. 7, 10, 12, 13, 37, 38, 88, 91, 117, 164, 167, 171—174, 176, 189, 190.
  • Радзіховська О. О., Кондаков Никодим Павлович //Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біографічний словник. Т.3. — Одеса: Астропринт, 2005. — С.97-101.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nikodi m Pavlo vich Kondako v nar 13 listopada 1844 18441113 s Olshanka Novooskilskij povit Kurska guberniya Rosijska imperiya 17 lyutogo 1925 Praga Chehoslovachchina istorik mistectva vizantinist arheolog akademik Nikodim KondakovNikodim Kondakov u 1890 h rokah Nikodim Kondakov u 1890 h rokahNarodivsya 13 listopada 1844 1844 11 13 s Olshanka Novooskilskij povit Kurska guberniya Rosijska imperiyaPomer 17 lyutogo 1925 1925 02 17 80 rokiv Praga ChehoslovachchinaPohovannya Olshanskij cvintarKrayina Rosijska imperiyaPiddanstvo Rosijska imperiyaDiyalnist vizantolog mediyevist mistectvoznavec profesor arheologAlma mater Imperatorskij Moskovskij universitetGaluz arheologiya istoriya mistectv vizantologiyaZaklad Imperatorskij Novorosijskij universitet Imperatorskij Sankt Peterburzkij universitet Sofijskij universitet Karliv universitetNaukovij stupin akademik Peterburzkoyi ANNaukovij kerivnik Fedir BuslayevaVidomi uchni Dmitro Ajnalov Sergij Zhebelov Mihajlo RostovcevAspiranti doktoranti Rostovcev Mihajlo IvanovichChlenstvo Rosijska akademiya nauk d d Serbska akademiya nauk i mistectvPartiya Rosijski zboriVidomij zavdyaki istorik davnoruskogo i vizantijskogo mistectvaNagorodi Kondakov Nikodim Pavlovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kondakov ZhittyepisNikodim Pavlovich Kondakov narodivsya v slobodi Olshanka sho na toj chas vhodilo do skladu Novooskilskogo povitu Kurskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Osvitu zdobuv na Imperatorskogo Moskovskogo universitetu v 1865 roci Naukovu diyalnist pochinav she koli buv studentom pid kerivnictvom profesora Fedora Buslayeva doslidnika v galuzi movoznavstva literaturoznavstva folkloru ta mistectvoznavstva U 1870 roci ocholiv kafedru z teoriyi i istoriyi mistectv u Imperatorskogo Novorosijskogo universitetu nini Odeskij nacionalnij universitet imeni I I Mechnikova de vikladav do 1887 roku U 1873 roci v Imperatorskomu Moskovskomu universiteti zahistiv magistersku disertaciyu na temu ros Pamyatnik Garpij iz Maloj Azii i simvolika grecheskogo iskusstva I v 1873 roci zdijsniv dekilka podorozhej na pivden Rosiyi i do Gruziyi de u toj chas velisya arheologichni doslidzhennya U 1875 1876 rokah vidvidav naukovi centri Yevropi z metoyu oznajomitis iz kulturoyu antichnogo svitu ta udoskonaliti metodiku doslidzhen v galuzi hristiyanskoyi ta vizantijskoyi arheologiyi U 1876 roci zahistiv doktorsku disertaciyu ros Istoriya Vizantijskogo iskusstva i ikonografii po miniatyuram grecheskih rukopisej yaka stala odniyeyu z najbilsh viznachnih jogo prac Robota vazhliva tim sho vchenij vpershe zastosuvav ikonografichnij metod yakij dozvoliv dati absolyutno nove visvitlennya materialu Metod doslidzhennya vchenogo dav mozhlivist dostovirno vidobraziti vsi ob yekti hudozhnoyi kulturi yaki potraplyali v pole jogo zoru Pislya zahistu doktorskoyi disertaciyi jogo obrano ordinarnim profesorom Imperatorskogo Novorosijskogo universitetu nini Odeskij nacionalnij universitet imeni I I Mechnikova u 1877 roci Nizka podorozhej po krayinah Yevropi i Shodu z metoyu zboru naukovogo materialu yaki ne pripinyalisya vprodovzh vsogo jogo zhittya spriyali formuvannyu vsesvitno vidomogo vchenogo Vidvidav Kavkaz 1889 roku obstezhuvav pam yatniki Sinayu 1881 roku Konstantinopolya 1884 roku Siriyi 1891 roku Palestini 1891 roku Afonu 1898 roku Makedoniyi bagato pracyuvav u vidomih muzeyah Yevropi Rezultatom majzhe kozhnoyi z podorozhej stavali vidannya fundamentalnih prac yaki davali velicheznij absolyutno novij material u vidtvorenni riznih aspektiv vizantijskogo mistectva Ocholivshi u 1870 roci kafedru odnochasno keruvav i Muzeyem vitonchenih mistectv Imperatorskogo Novorosijskogo universitetu nini Odeskij nacionalnij universitet imeni I I Mechnikova stvorenogo she profesorom Fedorom Struve Za chas jogo keruvannya dlya Muzeyu bulo pridbano tvori z istoriyi mistectv i kolekciya terakot Rozglyadav terakoti starodavnih grekiv u yih vidnoshenni do mistectva religiyi ta pobutu pro sho j bulo napisano u jogo praci opublikovanij u Zapiskah Imperatorskogo Odeskogo tovaristva istoriyi i starozhitnostej 1879 rik Vikonuvav obov yazki direktora Odeskoyi malyuvalnoyi shkoli u period 1884 1889 rokiv a zgodom zdijsnyuvav zagalne kerivnictvo neyu zajmavsya ukladannyam statutu V podalshomu za doruchennyam Akademiyi mistectv dijsnim chlenom yakoyi vin buv stezhiv za diyalnistyu shkoli Meshkayuchi v Odesi do 1888 roku buv odnim z najaktivnishih chleniv Imperatorskogo Odeskogo tovaristva istoriyi i starozhitnostej Vzyav uchast v organizaciyi ta roboti VI Vserosijskogo arheologichnogo z yizdu 1884 rik sho prohodiv u Odesi Dlya ciyeyi podiyi vin pidgotuvav gruntovnu pracyu Vizantijskie cerkvi i pamyatniki Konstantinopolya Z 1888 roku profesor Imperatorskogo Sankt Peterburzkogo universitetu i jogo akademik 1898 rik ekspert imperatorskogo dvoru z ikonopisu Za cej chas vihodit velichezna kilkist statej ta recenzij vchenogo za riznomanitnimi temami Zavdyaki svoyim doslidzhennyam staye vidatnim fahivcem z rosijskoyi hudozhnoyi kulturi ta arheologiyi U kvitni 1917 roku vin viyihav z Petrogradu do Odesi potim perebuvav u Yalti U veresni 1918 roku znov povernuvsya do Odesi de chitav lekciyi z istoriyi rosijskogo ikonopisu v universiteti ta spivpracyuvav u gazeti Yuzhnoe slovo 1919 1920 roki U lyutomu 1920 roku emigruvav Zhiv u Stambuli Varni Sofiyi U 1922 1925 rokah chitav lekciyi v Prazkomu universiteti Pohovanij na Olshanskomu cvintari Naukova diyalnistNapisav velicheznu kilkist robit z istoriyi vizantijskogo davnoruskogo gruzinskogo i zahidnoyevropejskogo mistectva prisvyachenih yak okremim pam yatkam tak i bilsh zagalnim pitannyam Buv odnim z pershih uchenih doslidnikiv hto zvernuvsya do vivchennya vizantijskogo i davnoruskogo mistectva Rozrobiv novij pidhid do pam yatok serednovichnogo mistectva i buv pershim rosijskim istorikom mistectva yakij vplinuv na yevropejske mistectvoznavstvo stvoriv svoyu vlasnu originalnu metodiku doslidzhennya vitvoriv shidno hristiyanskogo mistectva Zapochatkuvav novij rozdil u mistectvoznavstvi istoriyu vizantijskoyi hudozhnoyi kulturi viznachiv yiyi periodizaciyu i pochav vivchennya yiyi specifichnih ris Usiyeyu svoyeyu naukovoyu diyalnistyu doviv sho teoriya mistectva znahoditsya u tisnomu zv yazku z jogo istoriyeyu i spirayuchis na istorichni fakti vona staye naukoyu Stvoriv naukovu shkolu zrobiv vagomij vnesok u vivchennya serednovichnoyi hudozhnoyi kulturi Osoblive misce v nauci posidayut jogo bezposeredni uchni Dmitro Ajnalov Yegor Redin Vikoristannya principu tipologichnoyi sistematizaciyi pam yatnikiv i analitichnij pidhid do yih tehniki dozvolili jomu rozglyadati mistectvo Zahidnoyi Yevropi Vizantiyi i Shodu yak take sho maye spilne korinnya Formuvannya ikonografichnogo metodu malo vazhlive znachennya v stanovlenni mistectvoznavstva yak samostijnoyi disciplini Naukovi praci Pamyatnik Garpij v Maloj Azii i simvolika grecheskogo iskusstva Odessa 1873 Istoriya vizantijskogo iskusstva i ikonografii po miniatyuram grecheskih rukopisej SPb 1876 Drevnyaya arhitektura Gruzii Drevnosti M 1876 T 6 Vyp 3 Mramornyj relef iz Pantikapei ZOOID Odessa 1877 T 10 Melkie drevnosti Kubanskoj i Terskoj oblastej Trudy 3 go arheologicheskogo sezda v Kieve Kiev 1878 T 1 Drevnehristianskaya patera iz Kerchenskih katakomb ZOOID Odessa 1879 T 11 Grecheskie terrakotovye statuetki v ih otnoshenii k iskusstvu religii i bytu ZOOID Odessa 1879 T 11 Mozaiki mecheti Kahrie Dzhamisi v Konstantinopole Odessa 1881 Puteshestvie na Sinaj v 1881 godu Odessa 1882 Opis pamyatnikov drevnosti v nekotoryh hramah i monastyryah Gruzii SPb 1890 Russkie klady SPb 1896 Licevoj ikonopisnyj podlinnik Antonievo Sijskogo monastyrya SPb 1898 Vyp 1 4 O nauchnyh zadachah istorii drevnerusskogo iskusstva SPb 1899 Arheologicheskoe puteshestvie po Sirii i Palestine SPb 1904 Izobrazhenie knyazheskoj semi v miniatyurah XI veka SPb 1906 Makedoniya Arheologicheskoe puteshestvie SPb 1909 Pamyatniki hristianskogo iskusstva na Afone M 2004 Vizantijskie cerkvi i pamyatniki Konstantinopolya M 2006 PosilannyaPersonalna storinka Nikodima Pavlovicha Kondakova na oficijnomu sajti RAN ros angl Barinov D A Rostovcev E A Kondakov Nikodim Pavlovich Biografika SPbGU 2 kvitnya 2016 u Wayback Machine ros Literatura ta dzherelaKovpanenko N G Kondakov Nikodim Pavlovich 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2008 T 5 S 17 Kondakov Nikodim Pavlovich Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1895 T XVA 30 Koala Konkordiya S 927 ros doref Kondakov Nikodim Pavlovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Redin E K Professor Nikodim Pavlovich Kondakov K tridcatiletnej godovshine ego ucheno pedagogicheskoj deyatelnosti Zapiski Imperatorskogo Russkogo arheologicheskogo obshestva SPb 1896 T 9 Kn 2 S 1 40 ros Lazarev V N Nikodim Pavlovich Kondakov 1844 1925 M 1925 47 s ros Lazarev V N Vizantijskaya zhivopis M 1971 Bibl S 7 19 ros Lapteva L P Kondakov Nikodim Pavlovich Slavyanovedenie v dorevolyucionnoj Rossii Biobibliograficheskij slovar M 1979 S 187 188 ros Maslenicin S Akademik N P Kondakov Iskusstvo M 1981 7 S 62 67 ros Kyzlasova I L Istoriya izucheniya vizantijskogo i drevnerusskogo iskusstva v Rossii F I Buslaev N P Kondakov metody idei teorii M 1985 183 s ros Vzdornov G I Istoriya otkrytiya i izucheniya russkoj srednevekovoj zhivopisi XIX vek M 1986 384 s ros Shennikova L A N P Kondakov i russkaya ikona Voprosy istorii 1996 8 S 538 561 ros Kyzlasova I L Kondakov Nikodim Pavlovich Russkoe zarubezhe Zolotaya kniga emigracii pervaya tret XX v Enciklopedicheskij biograficheskij slovar M 1997 S 303 305 ros Mir Kondakova Publikacii Stati Katalog vystavki Sost I L Kyzlasova M 2004 392 s ros Vspomogatelnye istoricheskie discipliny istoriografiya i teoriya K Naukova dumka 1988 S 203 205 ros Kovpanenko N G Do istoriyi vivchennya pam yatok monumentalnogo mistectva Istoriko kulturna spadshina Ukrayini problemi doslidzhennya i zberezhennya K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 1998 S 324 325 326 327 Kovpanenko N G Arhitekturno mistecka spadshina Naddnipryanskoyi Ukrayini u vitchiznyanih istorichnih doslidzhennyah kinec XIX pochatok XX st K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2013 S 7 10 12 13 37 38 88 91 117 164 167 171 174 176 189 190 Radzihovska O O Kondakov Nikodim Pavlovich Profesori Odeskogo Novorosijskogo universitetu Biografichnij slovnik T 3 Odesa Astroprint 2005 S 97 101

Дата публікації:
Топ