Жебельов Сергій Олександрович (рос. Жебелёв Сергей Александрович, 1867, Санкт-Петербург — 1941, Ленінград) — російський та радянський історик спеціаліст в галузі античної історії, археології та епіграфіки, академік АН СРСР (від 1927).
Жебельов Сергій Олександрович | |
---|---|
рос. Сергей Александрович Жебелёв | |
Народився | 10 (22) вересня 1867[4][3] або 22 вересня 1867[2][3] Санкт-Петербург, Російська імперія[1][2] |
Помер | 28 грудня 1941[1][2][3](74 роки) Ленінград, РРФСР, СРСР[1][2] |
Поховання | Літераторські мостки |
Країна | Російська імперія Російська СФРР СРСР |
Діяльність | історик, археолог, класицист, викладач університету, класичний філолог |
Галузь | історія, археологія і філологія |
Alma mater | Друга Санкт-Петербурзька гімназія (1886) і d (1890) |
Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] (1903) |
Вчене звання | професор[d] |
Науковий керівник | Кондаков Никодим Павлович |
Вчителі | Кондаков Никодим Павлович |
Відомі учні | d, Лур'є Соломон Якович, d і Доватур Аристид Іванович |
Знання мов | російська |
Заклад | Петербурзька академія мистецтв, Журнал Министерства народного просвещения, d і Санкт-Петербурзький державний університет |
Членство | Петербурзька академія наук і Академія наук СРСР |
Нагороди | |
|
Біографія
Після закінчення історично-філологічного факультету Петербурзького університету (1890) працював там само приват-доцентом (1899—1904), професором (1899—1927), у 1919 ректором. Від 1891 року працював у Музеї старожитностей при університеті, у 1899—1903 роках — хранитель музею. Як член Російського археологічного товариства неодноразово представляв російську науку про античність на міжнародних археологічних конгресах. У перші пожовтневі роки брав активну участь у перебудові роботи старих наукових закладів. 1920 року — голова Ради Державного Ермітажу. У 1920—21 роках — заступник завідувача Комітету з охорони пам'яток мистецтва та старовини. Також викладав у Петербузькому філологічному університеті (1910—1920) та Ленінградському інституті історії, філософії і літератури (1932—1936). У 1928 році відвідав по лінії наукового відрядження Берлін і Париж. Один з організаторів (1919) Державної Академії історії матеріальної культури і заступник голові цієї Академії (1923-28), згодом завідувач Сектором античного Причорномор'я. У 1941 році залишився у блокадному Ленінграді, очоливши до останніх днів свого життя усі наукові заклади АН СРСР.
Учні
Основні праці
Автор близько 300 наукових праць у галузі історії, археології, історії стародавнього мистецтва, класичної філології, епіграфістики. Вивчав історію Стародавньої Греції елліністичного і римського періодів, історію раннього християнства. Одним із перших почав систематично і всебічно досліджувати Північне Причорномор'я античної доби. Перекладав твори античних авторів (Арістотель, Платон).
- Из истории Афин. 229-31 годы до Р.Хр. (СПб., 1898) — монографії
- АХАІКА. В области древностей провинции Ахайи (СПб., 1903)
- Демосфен (М., 1922)
- Посібник Древняя Греция (Птг., 1920—1922. Ч. 1-2)
- Древний Рим (Птг., 1922—1923. Ч. 1-2)
- Введение в археологию (Птг., 1923. Ч. 1-2)
- Северное Причерноморье (М.;Л., 1953) — збірник низки статей з історії і культури півдня України в античну епоху.
Примітки
- Жебелёв Сергей Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Catalog of the German National Library
- Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
- Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
Джерела та література
- Л. О. Гаврилюк. Жебельов Сергій Олександрович [ 10 квітня 2016 у Wayback Machine.] Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.
- В. В. Отрощенко. Жебельов Сергій Олександрович [ 1 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- К 50-летнрему юбилею научно-исследовательской и общественно-педагогической деятельности академика С. А. Жебелева // Вестн. древ. истории. 1940. № 1
- І. А. Лісовий. Античний світ у термінах, іменах, і назвах. — Львів, 1988. — с. 84.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhebelov Sergij Oleksandrovich ros Zhebelyov Sergej Aleksandrovich 1867 Sankt Peterburg 1941 Leningrad rosijskij ta radyanskij istorik specialist v galuzi antichnoyi istoriyi arheologiyi ta epigrafiki akademik AN SRSR vid 1927 Zhebelov Sergij Oleksandrovichros Sergej Aleksandrovich ZhebelyovNarodivsya10 22 veresnya 1867 4 3 abo 22 veresnya 1867 1867 09 22 2 3 Sankt Peterburg Rosijska imperiya 1 2 Pomer28 grudnya 1941 1941 12 28 1 2 3 74 roki Leningrad RRFSR SRSR 1 2 PohovannyaLiteratorski mostkiKrayina Rosijska imperiya Rosijska SFRR SRSRDiyalnististorik arheolog klasicist vikladach universitetu klasichnij filologGaluzistoriya arheologiya i filologiyaAlma materDruga Sankt Peterburzka gimnaziya 1886 i d 1890 Naukovij stupindoktor filologichnih nauk d 1903 Vchene zvannyaprofesor d Naukovij kerivnikKondakov Nikodim PavlovichVchiteliKondakov Nikodim PavlovichVidomi uchnid Lur ye Solomon Yakovich d i Dovatur Aristid IvanovichZnannya movrosijskaZakladPeterburzka akademiya mistectv Zhurnal Ministerstva narodnogo prosvesheniya d i Sankt Peterburzkij derzhavnij universitetChlenstvoPeterburzka akademiya nauk i Akademiya nauk SRSRNagorodiRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPislya zakinchennya istorichno filologichnogo fakultetu Peterburzkogo universitetu 1890 pracyuvav tam samo privat docentom 1899 1904 profesorom 1899 1927 u 1919 rektorom Vid 1891 roku pracyuvav u Muzeyi starozhitnostej pri universiteti u 1899 1903 rokah hranitel muzeyu Yak chlen Rosijskogo arheologichnogo tovaristva neodnorazovo predstavlyav rosijsku nauku pro antichnist na mizhnarodnih arheologichnih kongresah U pershi pozhovtnevi roki brav aktivnu uchast u perebudovi roboti starih naukovih zakladiv 1920 roku golova Radi Derzhavnogo Ermitazhu U 1920 21 rokah zastupnik zaviduvacha Komitetu z ohoroni pam yatok mistectva ta starovini Takozh vikladav u Peterbuzkomu filologichnomu universiteti 1910 1920 ta Leningradskomu instituti istoriyi filosofiyi i literaturi 1932 1936 U 1928 roci vidvidav po liniyi naukovogo vidryadzhennya Berlin i Parizh Odin z organizatoriv 1919 Derzhavnoyi Akademiyi istoriyi materialnoyi kulturi i zastupnik golovi ciyeyi Akademiyi 1923 28 zgodom zaviduvach Sektorom antichnogo Prichornomor ya U 1941 roci zalishivsya u blokadnomu Leningradi ocholivshi do ostannih dniv svogo zhittya usi naukovi zakladi AN SRSR UchniStratanovskij Georgij AndrijovichOsnovni praciAvtor blizko 300 naukovih prac u galuzi istoriyi arheologiyi istoriyi starodavnogo mistectva klasichnoyi filologiyi epigrafistiki Vivchav istoriyu Starodavnoyi Greciyi ellinistichnogo i rimskogo periodiv istoriyu rannogo hristiyanstva Odnim iz pershih pochav sistematichno i vsebichno doslidzhuvati Pivnichne Prichornomor ya antichnoyi dobi Perekladav tvori antichnih avtoriv Aristotel Platon Iz istorii Afin 229 31 gody do R Hr SPb 1898 monografiyi AHAIKA V oblasti drevnostej provincii Ahaji SPb 1903 Demosfen M 1922 Posibnik Drevnyaya Greciya Ptg 1920 1922 Ch 1 2 Drevnij Rim Ptg 1922 1923 Ch 1 2 Vvedenie v arheologiyu Ptg 1923 Ch 1 2 Severnoe Prichernomore M L 1953 zbirnik nizki statej z istoriyi i kulturi pivdnya Ukrayini v antichnu epohu PrimitkiZhebelyov Sergej Aleksandrovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Catalog of the German National Library d Track Q23833686 Literatory Sankt Peterburga HH vek pod red O V Bogdanova d Track Q124670547d Track Q108611244 Bolshaya rossijskaya enciklopediya Moskva Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 d Track Q1768199d Track Q649d Track Q5061737Dzherela ta literaturaL O Gavrilyuk Zhebelov Sergij Oleksandrovich 10 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J 672 s V V Otroshenko Zhebelov Sergij Oleksandrovich 1 lipnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X K 50 letnremu yubileyu nauchno issledovatelskoj i obshestvenno pedagogicheskoj deyatelnosti akademika S A Zhebeleva Vestn drev istorii 1940 1 I A Lisovij Antichnij svit u terminah imenah i nazvah Lviv 1988 s 84