Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ростовцев Миха йло Іва нович Росто вцев 10 листопада 1870 Житомир 20 ж

Ростовцев Михайло Іванович

Ростовцев Михайло Іванович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ростовцев.

Миха́йло Іва́нович Росто́вцев (*10 листопада 1870, Житомир — †20 жовтня 1952, Нью-Гейвен, США) — російський історик античного світу і археолог.

Михайло Іванович Ростовцев
рос. Михаил Иванович Ростовцев
image
Миха́йло Іва́нович Росто́вцев
Миха́йло Іва́нович Росто́вцев
Народився 29 жовтня (10 листопада) 1870(1870-11-10)
Житомир
Помер 20 жовтня 1952(1952-10-20) (81 рік)
Нью-Гейвен
Поховання d
Країна image Російська імперія
image США
Діяльність історик економіки, класичний археолог, historian of classical antiquity, викладач університету, соціальний історик, економіст, latinist, археолог, історик, публіцист, мистецтвознавець
Alma mater Петербурзький університет
Галузь історія, археологія, філологія,
Заклад Петербурзький університет, Університет Вісконсин-Медісон, Єльський університет
Посада професор
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор наук honoris causa
Науковий керівник Кондаков Н. П.
Вчителі Кондаков Никодим Павлович
Відомі учні , Сергієнко М. Ю.
Аспіранти, докторанти d
Сергеєнко Марія Єфимівна
Членство Прусська академія наук
Німецький археологічний інститут
Російська академія наук (1919)[1]
Академія наук СРСР
Шведська королівська академія наук
Академія надписів та красного письменства (1952)[2][1]
Нідерландська королівська академія наук
Угорська академія наук
Американська академія мистецтв і наук[1]
Австрійська академія наук
d
Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей
Національна академія дей-Лінчей
d
Фі Бета Каппа[1]
d[1]
Польська академія наук[1]
Партія Конституційно-демократична партія
Батько Q29359441?
У шлюбі з d[1]
Нагороди
image

d

d (1937)

d (1919)

d

d (1936)

d (1909)

image Ростовцев Михайло Іванович у Вікісховищі

Член Російської академії наук. Доцент і професор (1901—1918) Петербурзького університету. Від 1918 року в еміграції в Англії та з 1920 року — в США.

Біографія

Син дійсного таємного радника Івана Яковича Ростовцева, колишній викладач латинської мови, обіймав посади опікуна Оренбурзького навчального округу та члена Державної ради Російської імперії. Його прадід Павло Ростовцев був купцем, вихідцем з міста Ростова Великого (від чого — прізвище); його дід Яків дослужився до директора гімназії й чину таємного радника, отримавши права спадкового дворянства.

Розпочавши навчання в класичній гімназії в Житомирі, в 1888 р. закінчив Київську Першу гімназію зі срібною медаллю. За твір «Про управління римськими провінціями в останній період республіки» (рос. Об управлении римскими провинциями в последний период республики), був представлений в київське відділення Товариства класичної філології і педагогіки, й отримав . Розпочав навчання в Київському університеті, перевівся в Петербурзький університет, який закінчив у 1892 р.. По закінченні університету був залишений для підготовки до професорського звання. У 1892—1895 рр. викладав в Царськосельській Миколаївській гімназії.

У 1895—1898 роках перебував у навчальному відрядженні за кордоном Російської імперії, здавши перед цим магістерські іспити. У 1899 р. став приват-доцентом Санкт-Петербурзького університету, а також викладачем Вищих жіночих (Бестужевських) курсів. У тому ж році він захистив магістерську дисертацію (тема — про відкупну систему в Римі).

З 1901 р. був одружений з Кульчицькою Софією Михайлівною.

У 1902 році був обраний професором університету на кафедрі стародавньої історії та класичної філології, в 1903 р. захистивши докторську дисертацію (про римські тесери). Крім того, викладав в . Займався вивченням античної живопису в боспорських склепах в Керчі.

1907 р. одружився з балериною Надією Сайчук та усиновив двох малолітніх дітей дружини від першого шлюбу — Олександра та Наталію.

У червні 1914 р. був обраний в члени-кореспонденти Прусської академії наук. Член Петербурзької Академії Наук (1917). Член-кореспондент Британської академії (1917).

З 1918 р. — в еміграції (з 1920 р. — в США). На еміграції отримав світове визнання. Викладав в університеті Вісконсіна та Єля (з 1925). З 1928 по 1936 р. брав участь у написанні .

У 1930-е роки проводив розкопки античного міста Дура-Европос в Сирії.

Гіпотеза Ростовцева про витоки савроматів і сарматів

У IV—II ст. до н. е. античні автори розрізняли сарматів і савроматів, однак, вже древні римляни почали ототожнювати їх, зокрема, Пліній Старший у I ст. н. е. писав:

...там живуть, грецькою, савромати, яких римляни називають – сармати...

після чого ці дві назви надовго стають синонімами.

В 1910-х роках Михайло Ростовцев, опираючись на археологічні дані, висловив і далі обстоював гіпотезу, що ці назви стосувалися різних народів. На противагу йому у Радянському союзі притримувалися версії про тотожність назв — її обстоювала «московська школа» істориків на чолі з професором Борисом Граковим і саме вона відображена у радянських енциклопедіях.

Ростовцев пропонував розділити культуру Поволжя, Приуралля і Дону на два періоди: савроматську (VI—III ст. до н. е.) і сарматську (починаючи з II ст. до н. е.)

Професор розрізняв ці дві культури за поховальним обрядом:

  • У савроматів поховання є колективними і являють собою великі квадратні могили, з дромосами-коридорами, які ведуть в могилу. Над могилами насипані кургани, самі поховання орієнтовані на захід.
  • Натомість сарматські поховання є індивідуальними і починають з'являтися за Доном лише з ІІ ст. до н. е. , вони являють собою вузькі ями, що є впускними могилами і орієнтовані на південь або північ.

Зрештою, ці ідеї були не прийняті в Радянському Союзі: Граков критикував Ростовцева у своїх статтях, а самого Ростовцева у 1928 виключили з Академії наук СРСР і лише у 1990 році поновили посмертно.

У XXI ст. українські вчені, зокрема, доктор історичних наук Симоненко Олександр, опираючись на результати останніх археологічних досліджень, схиляються до гіпотези Ростовцева, в той час як в Росії панівною лишається переоформлена радянська версія, яка на початку 2000-х отримала нову назву «Скіфо-сибірський світ».

Праці

Михайло Ростовцев — автор низки цінних праць про грецьку та скіфську старовину на півдні Україні, зокрема:

Серед інших праць:

  • (рос.)«О новейших раскопках в Помпеях» («Ж. Мин. Народного Просвещения» за 1893 г.);
  • (рос.)«Войны Цезаря в Галлии, Германии и Британии» (СПб., 1894);
  • (фр.)«Etude sur les plombs antiques» (в «Revue numismatique», 1897 — 99);
  • (рос.)«История государственного откупа в римской империи(от Августа до Диоклетиана)» (СПб., 1899);
  • (рос.)Эллинистическо-римский архитектурный пейзаж, (СПб., 1908);
  • (нім.)Studien zur Geschichte des romischen Kolonates, B.- Lpz., 1910;
  • (рос.)Рождение римской империи, (П., 1918);
  • (англ.)The social and economie history of the Roman Empire, Oxf., 1926;
  • (англ.)A history of the ancient world, v. 1 — 2, Oxf., 1926 — 27;
  • (англ.)Mystic Italy, N. Y., [1927];
  • (англ.)Dura-Europos and its art, Oxf., 1938;
  • (англ.)The social and economic history of the hellenistic world, v. 1 — 3, Oxf., 1941.

Примітки

  1. https://archives.lib.duke.edu/catalog/rostov
  2. https://aibl.fr/academiciens-depuis-1663/
  3. Ростовцев М. Общество и хозяйство в римской империи. Том I[недоступне посилання з липня 2019]
  4. Ростовцев Михаил Иванович — Биография [ 12 травня 2016 у Wayback Machine.], сайт «ПомниПро» (рос.)
  5. Ростовцев Михаил Иванович (1870—1952) [ 10 червня 2016 у Wayback Machine.], сайт «Энциклопедия Царского Села» (рос.)
  6. Санкт-Петербургские Антиковеды: Ростовцев Михаил Иванович (1870—1952) [ 23 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. Журнальный зал | НЛО, 2009 N95 | СЕРГЕЙ КРИХ — М. И. Ростовцев: быть в образе и быть образом [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. Від першого шлюбу з героєм російсько-японської війни полковником
  9. Э. Д. Фролов. Исповедь великого ученого: к публикации латинской автобиографии Ульриха фон Виламовиц-Меллендорфа [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Э. Д. Фролов. Парадоксы истории — парадоксы античности. СПб., 2004. — С.377-391. (рос.)
  10. . Архів оригіналу за 1 червня 2016. Процитовано 13 липня 2013.
  11. Глава I. Профессора ::: Анциферов Н. П. — Из дум о былом ::: Анциферов Николай Павлович ::: Воспоминания о ГУЛАГе :: База данных :: Авторы и тексты [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. О кафедре. Институт истории. Санкт-Петербургский государственный университет [ 15 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  13. Див.: Зуев В. Ю. Материалы к библиографии М. И. Ростовцева // Скифский роман. М., 1997. — С.213—217; Парфянский выстрел. М., 2003, — С.318—387 (див. два розділи: «Птолемеевский Египет Ростовцева» и «Селевкидовское царство Ростовцева», які є публікацією оригінального авторського російського тексту двох розділів з ​​VII тому ).
  14. . Велика російська енциклопедія (рос.). Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
  15. . Локальна історія (укр.). 16 листопада 2021. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
  16. . Словник української мови, виданий у 1970–1980 (укр.). Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
  17. Граков Б. Н. . «Вестник древней истории». 1947, № 3, стр. 100-121. (liberea.gerodot.ru) (рос.). 1947. Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
  18. . Коммерсантъ (рос.). 12 травня 2017. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.

Джерела та література

Посилання

  • Персональна сторінка Михайла Івановича Ростовцева на офіційному сайті РАН (рос.)
  • Біографія М. І. Ростовцева [ 16 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
  • Праці Ростовцева
  • Труды М. И. Ростовцева… [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rostovcev Miha jlo Iva novich Rosto vcev 10 listopada 1870 Zhitomir 20 zhovtnya 1952 Nyu Gejven SShA rosijskij istorik antichnogo svitu i arheolog Mihajlo Ivanovich Rostovcevros Mihail Ivanovich RostovcevMiha jlo Iva novich Rosto vcev Miha jlo Iva novich Rosto vcevNarodivsya 29 zhovtnya 10 listopada 1870 1870 11 10 ZhitomirPomer 20 zhovtnya 1952 1952 10 20 81 rik Nyu GejvenPohovannya dKrayina Rosijska imperiya SShADiyalnist istorik ekonomiki klasichnij arheolog historian of classical antiquity vikladach universitetu socialnij istorik ekonomist latinist arheolog istorik publicist mistectvoznavecAlma mater Peterburzkij universitetGaluz istoriya arheologiya filologiya Zaklad Peterburzkij universitet Universitet Viskonsin Medison Yelskij universitetPosada profesorVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor nauk honoris causaNaukovij kerivnik Kondakov N P Vchiteli Kondakov Nikodim PavlovichVidomi uchni Sergiyenko M Yu Aspiranti doktoranti d Sergeyenko Mariya YefimivnaChlenstvo Prusska akademiya nauk Nimeckij arheologichnij institut Rosijska akademiya nauk 1919 1 Akademiya nauk SRSR Shvedska korolivska akademiya nauk Akademiya nadpisiv ta krasnogo pismenstva 1952 2 1 Niderlandska korolivska akademiya nauk Ugorska akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk 1 Avstrijska akademiya nauk d Shvedska korolivska akademiya istoriyi literaturi i starozhitnostej Nacionalna akademiya dej Linchej d Fi Beta Kappa 1 d 1 Polska akademiya nauk 1 Partiya Konstitucijno demokratichna partiyaBatko Q29359441 U shlyubi z d 1 Nagorodi d d 1937 d 1919 d d 1936 d 1909 Rostovcev Mihajlo Ivanovich u Vikishovishi Chlen Rosijskoyi akademiyi nauk Docent i profesor 1901 1918 Peterburzkogo universitetu Vid 1918 roku v emigraciyi v Angliyi ta z 1920 roku v SShA BiografiyaSin dijsnogo tayemnogo radnika Ivana Yakovicha Rostovceva kolishnij vikladach latinskoyi movi obijmav posadi opikuna Orenburzkogo navchalnogo okrugu ta chlena Derzhavnoyi radi Rosijskoyi imperiyi Jogo pradid Pavlo Rostovcev buv kupcem vihidcem z mista Rostova Velikogo vid chogo prizvishe jogo did Yakiv dosluzhivsya do direktora gimnaziyi j chinu tayemnogo radnika otrimavshi prava spadkovogo dvoryanstva Rozpochavshi navchannya v klasichnij gimnaziyi v Zhitomiri v 1888 r zakinchiv Kiyivsku Pershu gimnaziyu zi sribnoyu medallyu Za tvir Pro upravlinnya rimskimi provinciyami v ostannij period respubliki ros Ob upravlenii rimskimi provinciyami v poslednij period respubliki buv predstavlenij v kiyivske viddilennya Tovaristva klasichnoyi filologiyi i pedagogiki j otrimav Rozpochav navchannya v Kiyivskomu universiteti perevivsya v Peterburzkij universitet yakij zakinchiv u 1892 r Po zakinchenni universitetu buv zalishenij dlya pidgotovki do profesorskogo zvannya U 1892 1895 rr vikladav v Carskoselskij Mikolayivskij gimnaziyi U 1895 1898 rokah perebuvav u navchalnomu vidryadzhenni za kordonom Rosijskoyi imperiyi zdavshi pered cim magisterski ispiti U 1899 r stav privat docentom Sankt Peterburzkogo universitetu a takozh vikladachem Vishih zhinochih Bestuzhevskih kursiv U tomu zh roci vin zahistiv magistersku disertaciyu tema pro vidkupnu sistemu v Rimi Z 1901 r buv odruzhenij z Kulchickoyu Sofiyeyu Mihajlivnoyu U 1902 roci buv obranij profesorom universitetu na kafedri starodavnoyi istoriyi ta klasichnoyi filologiyi v 1903 r zahistivshi doktorsku disertaciyu pro rimski teseri Krim togo vikladav v Zajmavsya vivchennyam antichnoyi zhivopisu v bosporskih sklepah v Kerchi 1907 r odruzhivsya z balerinoyu Nadiyeyu Sajchuk ta usinoviv dvoh malolitnih ditej druzhini vid pershogo shlyubu Oleksandra ta Nataliyu U chervni 1914 r buv obranij v chleni korespondenti Prusskoyi akademiyi nauk Chlen Peterburzkoyi Akademiyi Nauk 1917 Chlen korespondent Britanskoyi akademiyi 1917 Z 1918 r v emigraciyi z 1920 r v SShA Na emigraciyi otrimav svitove viznannya Vikladav v universiteti Viskonsina ta Yelya z 1925 Z 1928 po 1936 r brav uchast u napisanni U 1930 e roki provodiv rozkopki antichnogo mista Dura Evropos v Siriyi Gipoteza Rostovceva pro vitoki savromativ i sarmativU IV II st do n e antichni avtori rozriznyali sarmativ i savromativ odnak vzhe drevni rimlyani pochali ototozhnyuvati yih zokrema Plinij Starshij u I st n e pisav tam zhivut greckoyu savromati yakih rimlyani nazivayut sarmati pislya chogo ci dvi nazvi nadovgo stayut sinonimami V 1910 h rokah Mihajlo Rostovcev opirayuchis na arheologichni dani visloviv i dali obstoyuvav gipotezu sho ci nazvi stosuvalisya riznih narodiv Na protivagu jomu u Radyanskomu soyuzi pritrimuvalisya versiyi pro totozhnist nazv yiyi obstoyuvala moskovska shkola istorikiv na choli z profesorom Borisom Grakovim i same vona vidobrazhena u radyanskih enciklopediyah Rostovcev proponuvav rozdiliti kulturu Povolzhya Priurallya i Donu na dva periodi savromatsku VI III st do n e i sarmatsku pochinayuchi z II st do n e Profesor rozriznyav ci dvi kulturi za pohovalnim obryadom U savromativ pohovannya ye kolektivnimi i yavlyayut soboyu veliki kvadratni mogili z dromosami koridorami yaki vedut v mogilu Nad mogilami nasipani kurgani sami pohovannya oriyentovani na zahid Natomist sarmatski pohovannya ye individualnimi i pochinayut z yavlyatisya za Donom lishe z II st do n e voni yavlyayut soboyu vuzki yami sho ye vpusknimi mogilami i oriyentovani na pivden abo pivnich Zreshtoyu ci ideyi buli ne prijnyati v Radyanskomu Soyuzi Grakov kritikuvav Rostovceva u svoyih stattyah a samogo Rostovceva u 1928 viklyuchili z Akademiyi nauk SRSR i lishe u 1990 roci ponovili posmertno U XXI st ukrayinski vcheni zokrema doktor istorichnih nauk Simonenko Oleksandr opirayuchis na rezultati ostannih arheologichnih doslidzhen shilyayutsya do gipotezi Rostovceva v toj chas yak v Rosiyi panivnoyu lishayetsya pereoformlena radyanska versiya yaka na pochatku 2000 h otrimala novu nazvu Skifo sibirskij svit PraciMihajlo Rostovcev avtor nizki cinnih prac pro grecku ta skifsku starovinu na pivdni Ukrayini zokrema ros Antichnaya dekorativnaya zhivopis na yuge Rossii 1914 ros Skifiya i Bospor 1925 Sered inshih prac ros O novejshih raskopkah v Pompeyah Zh Min Narodnogo Prosvesheniya za 1893 g ros Vojny Cezarya v Gallii Germanii i Britanii SPb 1894 fr Etude sur les plombs antiques v Revue numismatique 1897 99 ros Istoriya gosudarstvennogo otkupa v rimskoj imperii ot Avgusta do Diokletiana SPb 1899 ros Ellinistichesko rimskij arhitekturnyj pejzazh SPb 1908 nim Studien zur Geschichte des romischen Kolonates B Lpz 1910 ros Rozhdenie rimskoj imperii P 1918 angl The social and economie history of the Roman Empire Oxf 1926 angl A history of the ancient world v 1 2 Oxf 1926 27 angl Mystic Italy N Y 1927 angl Dura Europos and its art Oxf 1938 angl The social and economic history of the hellenistic world v 1 3 Oxf 1941 Primitkihttps archives lib duke edu catalog rostov https aibl fr academiciens depuis 1663 Rostovcev M Obshestvo i hozyajstvo v rimskoj imperii Tom I nedostupne posilannya z lipnya 2019 Rostovcev Mihail Ivanovich Biografiya 12 travnya 2016 u Wayback Machine sajt PomniPro ros Rostovcev Mihail Ivanovich 1870 1952 10 chervnya 2016 u Wayback Machine sajt Enciklopediya Carskogo Sela ros Sankt Peterburgskie Antikovedy Rostovcev Mihail Ivanovich 1870 1952 23 lyutogo 2020 u Wayback Machine ros Zhurnalnyj zal NLO 2009 N95 SERGEJ KRIH M I Rostovcev byt v obraze i byt obrazom 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Vid pershogo shlyubu z geroyem rosijsko yaponskoyi vijni polkovnikom E D Frolov Ispoved velikogo uchenogo k publikacii latinskoj avtobiografii Ulriha fon Vilamovic Mellendorfa 5 bereznya 2016 u Wayback Machine E D Frolov Paradoksy istorii paradoksy antichnosti SPb 2004 S 377 391 ros Arhiv originalu za 1 chervnya 2016 Procitovano 13 lipnya 2013 Glava I Professora Anciferov N P Iz dum o bylom Anciferov Nikolaj Pavlovich Vospominaniya o GULAGe Baza dannyh Avtory i teksty 24 veresnya 2015 u Wayback Machine ros O kafedre Institut istorii Sankt Peterburgskij gosudarstvennyj universitet 15 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Div Zuev V Yu Materialy k bibliografii M I Rostovceva Skifskij roman M 1997 S 213 217 Parfyanskij vystrel M 2003 S 318 387 div dva rozdili Ptolemeevskij Egipet Rostovceva i Selevkidovskoe carstvo Rostovceva yaki ye publikaciyeyu originalnogo avtorskogo rosijskogo tekstu dvoh rozdiliv z VII tomu Velika rosijska enciklopediya ros Arhiv originalu za 14 sichnya 2021 Procitovano 21 listopada 2021 Lokalna istoriya ukr 16 listopada 2021 Arhiv originalu za 19 listopada 2021 Procitovano 21 listopada 2021 Slovnik ukrayinskoyi movi vidanij u 1970 1980 ukr Arhiv originalu za 21 listopada 2021 Procitovano 21 listopada 2021 Grakov B N Vestnik drevnej istorii 1947 3 str 100 121 liberea gerodot ru ros 1947 Arhiv originalu za 21 listopada 2021 Procitovano 21 listopada 2021 Kommersant ros 12 travnya 2017 Arhiv originalu za 22 listopada 2021 Procitovano 22 listopada 2021 Dzherela ta literaturaSkrzhinska M V Rostovcev Mihayil Ivanovich 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 341 ISBN 978 966 00 1290 5 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red Babichev F S 2 ge vid K Golov red URE AN URSR 1987 T 3 Portulak 736 s Rostovcev Mihail Ivanovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Frolov E D Mihail Ivanovich Rostovcev 1870 1952 Portrety istorikov Vremya i sudby T 2 Vseobshaya istoriya Moskva Ierusalim 2000 ros PosilannyaRostovcev M I 18 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Rostovcev Mihayil Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1633 1000 ekz Personalna storinka Mihajla Ivanovicha Rostovceva na oficijnomu sajti RAN ros Biografiya M I Rostovceva 16 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Praci Rostovceva Trudy M I Rostovceva 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ