Скіфо-сибірський світ (рос. Скифо-сибирский мир) — сучасна умовна назва, прийнята в російській археології для загального опису сукупності кочових культур (в першу чергу, іранських, але не тільки), пам'ятники яких поширені в степовій, частині лісостеповій та передгірній зонах Центральної Євразії — від Нижнього Придунав'я до Байкалу та Монголії. Археологічні культури у спільноту «Скіфо-сибірський світ» об'єднуються за наявністю так званої «скіфської тріади»:
- звіриний стиль, що був поширений у багатьох культурах на величезних просторах Передньої та Середньої Азії, Південного Сибіру, Індії, Китаю, Поволжі, Приураллі;
- схожість зброї кочівників (бронзові наконечники стріл, горити, акінаки);
- схожість кінського спорядження (вудила, псалії, прикраси).
Скіфо-сибірський світ | |
Час/дата початку | 900 до н. е. |
---|---|
Час/дата закінчення | 200 |
Скіфо-сибірський світ у Вікісховищі |
В Росії термін «Скіфо-сибірський світ» часто використовують аби розширити територію Великої Скіфії на величезні степові простори Азії, де проживали кочівники з дещо схожим побутом та озброєнням. Хоча, завдяки Геродоту та археологічним розкопкам, достеменно відомо, що власне скіфи в часи «батька історії» (V ст. до н. е.) жили на землях сучасної України між Дунаєм і Доном.
Як синоніми до терміну «Скіфо-сибірський світ» іноді вживають позначення Скіфо-сакський світ та Скіфо-сибірська культурно-історична єдність (рос. Скифо-сибирское культурно-историческое единство).
Історія виникнення терміну
У 20-х роках XX ст. російський історик Пауль Рау виділив савроматські пам'ятники в Нижньому Поволжі і побачив їх певну схожість з одночасними пам'ятниками Південного Приуралля. Цю ідею розвинув професор історії Борис Граков, який у своїй статті 1947 року об'єднав нижньоволзькі та південноуральські пам'ятники в єдину савроматську археологічну культуру (рос. Савроматская археологическая культура). Саме Борис Граков у своїй статті звернув увагу на звірний стиль, певну схожість зброї кочівників, схожість їх кінського спорядження, хоча сам термін «скіфська тріада» ще не вживається.
Термін «скіфська тріада» увійшов в широкий ужиток у 1954 після публікації і доповіді Гракова та А. І. Мелюкової на коференції присвяченій проблемам скіфо-сарматської археології Інституту історії матеріальної культури РАН.
Версію Гракова підтримав інший радянський археолог і доктор історичних наук [ru], який у своїх роботах у савроматській археологічній культурі об'єднує цілий ряд народів, зокрема сарматів та савроматів, після чого ці дві назви в історіографії Радянського Союзу офіційно почали вважатися тотожними, що відображено у радянських енциклопедіях.
У сучасній Росії на початку 2000-х ідея скотарської суперкультури була оформлена у «Скіфо-сибірський світ» і понині лишається панівною.
Критика
Критика «Скіфо-сибірського світу» з'явилася ще до його офіційного народження: далеко не всі російські вчені XX ст. були згодні з об'єднанням в савроматській археологічній суперкультурі досить різних між собою народів.
Михайло Ростовцев
Ще в 1910-х роках російський історик-емігрант, професор Михайло Ростовцев (1870—1952), опираючись на археологічні дані, запропонував розділити культуру Поволжя, Приуралля і Дону на два періоди: савроматську (VI—III ст. до н. е.) і сарматську (починаючи з II ст. до н. е.), які він розрізняв за поховальним обрядом:
- У савроматів поховання є колективними і являють собою великі квадратні могили, з дромосами-коридорами, які ведуть в могилу. Над могилами насипані кургани, самі поховання орієнтовані на захід.
- Натомість сарматські поховання є індивідуальними і починають з'являтися за Доном лише з ІІ ст. до н. е. , вони являють собою вузькі ями, що є впускними могилами і орієнтовані на південь або північ.
Такі ідеї дуже не сподобалися в Радянському Союзі: Граков критикував Ростовцева у своїх статтях, а самого Ростовцева у 1928 виключили з Академії наук СРСР і лише у 1990 році поновили посмертно.
Радянські вчені
Після затвердження офіційної радянської версії про савромато-сарматську спільність, ситуація, що склалася, викликала незручності у використанні таких понять, як «савроматська археологічна культура» та «історичні савромати» і часто призводила до спотворення історичних реконструкцій. Тому радянські вчені [ru] та [ru] пропонували південноуральські пам'ятки віднести до самостійної археологічної культури, яку вони називали «Культурою ранніх кочівників Південного Приуралля VI—III ст. до н. е.» (тобто, пропонували розділити савроматську археологічну культуру на кілька окремих культур).
У 80-90-х рр. російський археолог та доктор історичних наук М. А. Очир-Горяєва, у своїх роботах прийшла до висновків, що археологічні пам'ятки Нижнього Поволжя за багатьма ознаками похоронного обряду і матеріальної культури істотно відрізняються від південноуральських та є окремою культурою і різниця між ними має фіксуватися на рівні міжкультурних відмінностей. Окрім того, дослідниця вважала за неможливе ототожнювати пам'ятки VI—IV ст. до н. е. міжріччя Дону і Волги та Нижнього Поволжя з савроматами, запропонувавши шукати їх території у безпосередній близькості до Приазов'я та Нижнього Дону.
Олександр Симоненко
Український доктор історичних наук Симоненко Олександр підтримує гіпотезу Ростовцева, опираючись на результати останніх археологічних досліджень: ранньосарматські довгі мечі і звіриний стиль на Дону з'являються лише починаючи з ІІ ст. до н. е. Відповідно, він переконаний, що сармати і савромати — різні народи, що мають різні культури.
Примітки
- . Велика російська енциклопедія (рос.). 2004. Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
- И. Л. Членова Культуры скифского круга - Институт археологии РАН (PDF). archaeolog.ru (рос.). Процитовано 22 листопада 2021.
- Скифо-сибирское культурно-историческое единство. studme.org (укр.). Процитовано 9 грудня 2021.
- Рау, Павел Давидович. [ru] (рос.). Процитовано 21 листопада 2021.
- Граков Б. Н. . «Вестник древней истории». 1947, № 3, стр. 100-121. (liberea.gerodot.ru) (рос.). 1947. Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
- . Велика російська енциклопедія (рос.). 2004. Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
- В. С. Ольховский Скифская Триада. artkavun.kherson.ua (рос.). 1 січня 1997. Процитовано 22 листопада 2021.
- С. А. Зинченко. Звериный стиль как стадиальное явление в художественной культуре евразийских степей I тыс. до н.э. — сер. I тыс. н.э. Материалы международной научной конференции. Том 2. Кемерово: Кузбассвузиздат, 2011. (Труды САИПИ. Вып. VIII). Сайт «История и археология» (kronk.spb.ru) (рос.). 2011. Процитовано 22 листопада 2021.
- [ru] Савроматы Геродота. Историческая библиотека (historylib.org) (рос.). Процитовано 22 листопада 2021.
- Савромати. Словник української мови, виданий у 1970–1980 (укр.). Процитовано 21 листопада 2021.
- Олександр Симоненко Хто такі сармати. Локальна історія (укр.). 16 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
- Михаил Ростовцев. Наука и революция. Коммерсантъ (рос.). 12 травня 2017. Процитовано 22 листопада 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Skifo sibirskij svit ros Skifo sibirskij mir suchasna umovna nazva prijnyata v rosijskij arheologiyi dlya zagalnogo opisu sukupnosti kochovih kultur v pershu chergu iranskih ale ne tilki pam yatniki yakih poshireni v stepovij chastini lisostepovij ta peredgirnij zonah Centralnoyi Yevraziyi vid Nizhnogo Pridunav ya do Bajkalu ta Mongoliyi Arheologichni kulturi u spilnotu Skifo sibirskij svit ob yednuyutsya za nayavnistyu tak zvanoyi skifskoyi triadi zvirinij stil sho buv poshirenij u bagatoh kulturah na velicheznih prostorah Perednoyi ta Serednoyi Aziyi Pivdennogo Sibiru Indiyi Kitayu Povolzhi Priuralli shozhist zbroyi kochivnikiv bronzovi nakonechniki stril goriti akinaki shozhist kinskogo sporyadzhennya vudila psaliyi prikrasi Skifo sibirskij svit Chas data pochatku900 do n e Chas data zakinchennya200 Skifo sibirskij svit u Vikishovishi Skifo sibirskij svit u II st do n e V Rosiyi termin Skifo sibirskij svit chasto vikoristovuyut abi rozshiriti teritoriyu Velikoyi Skifiyi na velichezni stepovi prostori Aziyi de prozhivali kochivniki z desho shozhim pobutom ta ozbroyennyam Hocha zavdyaki Gerodotu ta arheologichnim rozkopkam dostemenno vidomo sho vlasne skifi v chasi batka istoriyi V st do n e zhili na zemlyah suchasnoyi Ukrayini mizh Dunayem i Donom Yak sinonimi do terminu Skifo sibirskij svit inodi vzhivayut poznachennya Skifo sakskij svit ta Skifo sibirska kulturno istorichna yednist ros Skifo sibirskoe kulturno istoricheskoe edinstvo Istoriya viniknennya terminuU 20 h rokah XX st rosijskij istorik Paul Rau vidiliv savromatski pam yatniki v Nizhnomu Povolzhi i pobachiv yih pevnu shozhist z odnochasnimi pam yatnikami Pivdennogo Priurallya Cyu ideyu rozvinuv profesor istoriyi Boris Grakov yakij u svoyij statti 1947 roku ob yednav nizhnovolzki ta pivdennouralski pam yatniki v yedinu savromatsku arheologichnu kulturu ros Savromatskaya arheologicheskaya kultura Same Boris Grakov u svoyij statti zvernuv uvagu na zvirnij stil pevnu shozhist zbroyi kochivnikiv shozhist yih kinskogo sporyadzhennya hocha sam termin skifska triada she ne vzhivayetsya Termin skifska triada uvijshov v shirokij uzhitok u 1954 pislya publikaciyi i dopovidi Grakova ta A I Melyukovoyi na koferenciyi prisvyachenij problemam skifo sarmatskoyi arheologiyi Institutu istoriyi materialnoyi kulturi RAN Versiyu Grakova pidtrimav inshij radyanskij arheolog i doktor istorichnih nauk ru yakij u svoyih robotah u savromatskij arheologichnij kulturi ob yednuye cilij ryad narodiv zokrema sarmativ ta savromativ pislya chogo ci dvi nazvi v istoriografiyi Radyanskogo Soyuzu oficijno pochali vvazhatisya totozhnimi sho vidobrazheno u radyanskih enciklopediyah U suchasnij Rosiyi na pochatku 2000 h ideya skotarskoyi superkulturi bula oformlena u Skifo sibirskij svit i ponini lishayetsya panivnoyu KritikaKritika Skifo sibirskogo svitu z yavilasya she do jogo oficijnogo narodzhennya daleko ne vsi rosijski vcheni XX st buli zgodni z ob yednannyam v savromatskij arheologichnij superkulturi dosit riznih mizh soboyu narodiv Mihajlo Rostovcev She v 1910 h rokah rosijskij istorik emigrant profesor Mihajlo Rostovcev 1870 1952 opirayuchis na arheologichni dani zaproponuvav rozdiliti kulturu Povolzhya Priurallya i Donu na dva periodi savromatsku VI III st do n e i sarmatsku pochinayuchi z II st do n e yaki vin rozriznyav za pohovalnim obryadom U savromativ pohovannya ye kolektivnimi i yavlyayut soboyu veliki kvadratni mogili z dromosami koridorami yaki vedut v mogilu Nad mogilami nasipani kurgani sami pohovannya oriyentovani na zahid Natomist sarmatski pohovannya ye individualnimi i pochinayut z yavlyatisya za Donom lishe z II st do n e voni yavlyayut soboyu vuzki yami sho ye vpusknimi mogilami i oriyentovani na pivden abo pivnich Taki ideyi duzhe ne spodobalisya v Radyanskomu Soyuzi Grakov kritikuvav Rostovceva u svoyih stattyah a samogo Rostovceva u 1928 viklyuchili z Akademiyi nauk SRSR i lishe u 1990 roci ponovili posmertno Radyanski vcheni Pislya zatverdzhennya oficijnoyi radyanskoyi versiyi pro savromato sarmatsku spilnist situaciya sho sklalasya viklikala nezruchnosti u vikoristanni takih ponyat yak savromatska arheologichna kultura ta istorichni savromati i chasto prizvodila do spotvorennya istorichnih rekonstrukcij Tomu radyanski vcheni ru ta ru proponuvali pivdennouralski pam yatki vidnesti do samostijnoyi arheologichnoyi kulturi yaku voni nazivali Kulturoyu rannih kochivnikiv Pivdennogo Priurallya VI III st do n e tobto proponuvali rozdiliti savromatsku arheologichnu kulturu na kilka okremih kultur U 80 90 h rr rosijskij arheolog ta doktor istorichnih nauk M A Ochir Goryayeva u svoyih robotah prijshla do visnovkiv sho arheologichni pam yatki Nizhnogo Povolzhya za bagatma oznakami pohoronnogo obryadu i materialnoyi kulturi istotno vidriznyayutsya vid pivdennouralskih ta ye okremoyu kulturoyu i riznicya mizh nimi maye fiksuvatisya na rivni mizhkulturnih vidminnostej Okrim togo doslidnicya vvazhala za nemozhlive ototozhnyuvati pam yatki VI IV st do n e mizhrichchya Donu i Volgi ta Nizhnogo Povolzhya z savromatami zaproponuvavshi shukati yih teritoriyi u bezposerednij blizkosti do Priazov ya ta Nizhnogo Donu Oleksandr Simonenko Ukrayinskij doktor istorichnih nauk Simonenko Oleksandr pidtrimuye gipotezu Rostovceva opirayuchis na rezultati ostannih arheologichnih doslidzhen rannosarmatski dovgi mechi i zvirinij stil na Donu z yavlyayutsya lishe pochinayuchi z II st do n e Vidpovidno vin perekonanij sho sarmati i savromati rizni narodi sho mayut rizni kulturi Primitki Velika rosijska enciklopediya ros 2004 Arhiv originalu za 20 veresnya 2021 Procitovano 21 listopada 2021 I L Chlenova Kultury skifskogo kruga Institut arheologii RAN PDF archaeolog ru ros Procitovano 22 listopada 2021 Skifo sibirskoe kulturno istoricheskoe edinstvo studme org ukr Procitovano 9 grudnya 2021 Rau Pavel Davidovich ru ros Procitovano 21 listopada 2021 Grakov B N Vestnik drevnej istorii 1947 3 str 100 121 liberea gerodot ru ros 1947 Arhiv originalu za 21 listopada 2021 Procitovano 21 listopada 2021 Velika rosijska enciklopediya ros 2004 Arhiv originalu za 20 veresnya 2021 Procitovano 21 listopada 2021 V S Olhovskij Skifskaya Triada artkavun kherson ua ros 1 sichnya 1997 Procitovano 22 listopada 2021 S A Zinchenko Zverinyj stil kak stadialnoe yavlenie v hudozhestvennoj kulture evrazijskih stepej I tys do n e ser I tys n e Materialy mezhdunarodnoj nauchnoj konferencii Tom 2 Kemerovo Kuzbassvuzizdat 2011 Trudy SAIPI Vyp VIII Sajt Istoriya i arheologiya kronk spb ru ros 2011 Procitovano 22 listopada 2021 ru Savromaty Gerodota Istoricheskaya biblioteka historylib org ros Procitovano 22 listopada 2021 Savromati Slovnik ukrayinskoyi movi vidanij u 1970 1980 ukr Procitovano 21 listopada 2021 Oleksandr Simonenko Hto taki sarmati Lokalna istoriya ukr 16 listopada 2021 Procitovano 22 listopada 2021 Mihail Rostovcev Nauka i revolyuciya Kommersant ros 12 travnya 2017 Procitovano 22 listopada 2021