Azərbaycanca AzərbaycancaDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisItaliana ItalianaҚазақ ҚазақLietuvos LietuvosРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Корш Федір Євгенович Корш 22 квітня 4 травня 1843 Москва 16 лютого 1 б

Корш Федір Євгенович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем (Корш).

Федір Євгенович Корш (22 квітня (4 травня) 1843, Москва — 16 лютого (1 березня) 1915, Москва) — російський і український філолог, перекладач, поет, академік Петербурзької АН з 1900, дійсний член НТШ у Львові, член Копенгагенського філологічного товариства, Угро-фінського товариства (Фінляндія), почесний член багатьох університетів.

Корш Федір Євгенович
image
Народився22 квітня (4 травня) 1843
Москва, Російська імперія
Помер16 лютого (1 березня) 1915 (71 рік)
Москва, Російська імперія
ПохованняВведенське кладовище
Країнаimage Російська імперія
Діяльністьславіст, орієнталіст, поет, перекладач
Alma materd
Історико-філологічний факультет Московського державного університету[d]
Галузькласична філологія, індоєвропеїстика, слов'янознавство, сходознавство і історія літератури
Закладd
ОНУ ім. І. І. Мечникова
Лазаревський інститут східних мов
Вчителіd
Відомі учніШахматов Олексій Олександрович
(Айхенвальд Юлій Ісайович)
Сперанський Михайло Несторович
ЧленствоНаукове товариство імені Шевченка
Батькоd
image Корш Федір Євгенович у Вікісховищі

Біографія

Син відомого російського видавця, журналіста та перекладача 19 ст. Є. Корша, діяльність якого високо цінували О. Герцен, І. Тургенєв і який був знайомий з Т. Шевченком.

Федір Євгенович — учень О. Бородянського, у якого вивчав українську мову, оволодів нею настільки, що писав вірші (підписував псевдонімом Хведір Корж) та наукові праці. Після закінчення Московського університету (1864) залишився на кафедрі римської словесності для підготовки до професорського звання. У 1865—1867 рр. викладав у пансіоні Ціммермана та Олександрівському військовому училищі. 1868 — захистив магістерську дисертацію про латинське віршування, обраний штатним доцентом кафедри грецької словесності Московського університету. Перебував у науковому відрядженні у Берліні (1868), Відні (1869), Римі (1870), де вивчав західно-європейські мови та літератури. 1870—1901 — у Московському університеті (з перервою): від 1877 — екстраординарним, від 1882 — ординарним професором кафедри римської словесності, від 1893 — заслуженим професором; водночас 1892—1915 — ординарним професором перської словесності Лазаревського інституту східних мов (Москва); 1890—1892 — професором кафедри класичної філології Новоросійського університету (Одеса). Голова Східної (від 1887) та Слов'янської (від 1892) комісій Московського археологічного товариства, Комісії для редакції українського перекладу Євангелія (від 1905), Комісії з видання творів О. Пушкіна (від 1906), Товариства слов'янської культури (від 1908), Комісії зі складання діалектологічної карти Росії (від 1909).

Член Копенгагенського філологічного та Угрофінського (Фінляндія) товариств, Почесний член Університету святого Володимира у Києві, Харківського та Новоросійського університетів. Володів багатьма класичними, європейськими та східними мовами, перекладав із них.

Наукова діяльність

Наукові дослідження: класична філологія, порівняльне мовознавство, слов'янознавство, сходознавство, історія літератури. Цікавився проблемами української культури, історії, мови, рішуче виступав проти російського шовінізму у ставленні до українського народу («К спору об украинской культуре» // «Украинская жизнь», 1912, № 2; «Об украинском национальном возрождении» // Там само,1913, № 1; «Украинцы и Австрия» // Там само, № 2; «Украинский народ и украинский язык» // «Известия Общества славянской культуры», 1913, т. 2, кн. 1).

Досліджував творчість Т. Г. Шевченка («Памяти Т. Г. Шевченко» // «Утро России»,1911, № 6; «Шевченко среди поэтов славянистов» // «Сборник, посвященный памяти Т. Г. Шевченко», Москва, 1912; «Тарас Григорьевич Шевченко (1814—1914): Его литературное и общественное значение» // «Русские ведомости», 1914, 25 февраля; вірш «Хулителям Шевченко» // «ЛНВ», 1914, № 2).

Обстоював думку про віршовану будову «Слово о полку Ігоревім», опублікував ритмізований текст («Слово о полку Игореве» (Исследование и текст), Санкт-Петербург, 1909), здійснив аналіз тюркізмів у цій пам'ятці («Турецкие элементы в языке »Слова о полку Игореве«», Санкт-Петербург, 1904).

Із П. Фортунатовим та О. Шахматовим ініціював підготовку доповіді-записки «Об отмене стеснений печатного малорусского печатного слова» (1905), унаслідок чого низку обмежень у вживанні української мови було знято. 1906—1907 спільно з О. Шахматовим запропонував кандидатуру І. Франка в дійсні члени Санкт-Петербурзької АН (уряд заборонив це обрання).

Очолював Ювілейні комітети з відзначення 50-річчя від дня смерті Т. Шевченка (1911) і 100-річчя від дня його народження (1914). Брав участь у зборі коштів на пам'ятник йому у Києві.

Захоплювався українським театром. Наукова і громадська діяльність Корша високо цінували в Україні, зокрема, А. Кримський у статті «Академік Ф. Є. Корш як українолюбець-українознавець» (1915), О. Лотоцький у мемуарах «Сторінки минулого» (Варшава, 1938), Д. Мордовець, С. Єфремов тіа ін.

Примітки

  1. Українська мова (укр.) . Київ: Українська енциклопедія. 2000. с. 276. ISBN .
  2. Енциклопедія Сучасної України (укр.) . Т. Т. 14. Київ: Поліграфсервіс. 2014. с. 628—629. ISBN .

Література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Korsh Fedir Yevgenovich Korsh 22 kvitnya 4 travnya 1843 Moskva 16 lyutogo 1 bereznya 1915 Moskva rosijskij i ukrayinskij filolog perekladach poet akademik Peterburzkoyi AN z 1900 dijsnij chlen NTSh u Lvovi chlen Kopengagenskogo filologichnogo tovaristva Ugro finskogo tovaristva Finlyandiya pochesnij chlen bagatoh universitetiv Korsh Fedir YevgenovichNarodivsya22 kvitnya 4 travnya 1843 Moskva Rosijska imperiyaPomer16 lyutogo 1 bereznya 1915 71 rik Moskva Rosijska imperiyaPohovannyaVvedenske kladovisheKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistslavist oriyentalist poet perekladachAlma materd Istoriko filologichnij fakultet Moskovskogo derzhavnogo universitetu d Galuzklasichna filologiya indoyevropeyistika slov yanoznavstvo shodoznavstvo i istoriya literaturiZakladd ONU im I I Mechnikova Lazarevskij institut shidnih movVchitelidVidomi uchniShahmatov Oleksij Oleksandrovich Ajhenvald Yulij Isajovich Speranskij Mihajlo NestorovichChlenstvoNaukove tovaristvo imeni ShevchenkaBatkod Korsh Fedir Yevgenovich u VikishovishiBiografiyaSin vidomogo rosijskogo vidavcya zhurnalista ta perekladacha 19 st Ye Korsha diyalnist yakogo visoko cinuvali O Gercen I Turgenyev i yakij buv znajomij z T Shevchenkom Fedir Yevgenovich uchen O Borodyanskogo u yakogo vivchav ukrayinsku movu ovolodiv neyu nastilki sho pisav virshi pidpisuvav psevdonimom Hvedir Korzh ta naukovi praci Pislya zakinchennya Moskovskogo universitetu 1864 zalishivsya na kafedri rimskoyi slovesnosti dlya pidgotovki do profesorskogo zvannya U 1865 1867 rr vikladav u pansioni Cimmermana ta Oleksandrivskomu vijskovomu uchilishi 1868 zahistiv magistersku disertaciyu pro latinske virshuvannya obranij shtatnim docentom kafedri greckoyi slovesnosti Moskovskogo universitetu Perebuvav u naukovomu vidryadzhenni u Berlini 1868 Vidni 1869 Rimi 1870 de vivchav zahidno yevropejski movi ta literaturi 1870 1901 u Moskovskomu universiteti z perervoyu vid 1877 ekstraordinarnim vid 1882 ordinarnim profesorom kafedri rimskoyi slovesnosti vid 1893 zasluzhenim profesorom vodnochas 1892 1915 ordinarnim profesorom perskoyi slovesnosti Lazarevskogo institutu shidnih mov Moskva 1890 1892 profesorom kafedri klasichnoyi filologiyi Novorosijskogo universitetu Odesa Golova Shidnoyi vid 1887 ta Slov yanskoyi vid 1892 komisij Moskovskogo arheologichnogo tovaristva Komisiyi dlya redakciyi ukrayinskogo perekladu Yevangeliya vid 1905 Komisiyi z vidannya tvoriv O Pushkina vid 1906 Tovaristva slov yanskoyi kulturi vid 1908 Komisiyi zi skladannya dialektologichnoyi karti Rosiyi vid 1909 Chlen Kopengagenskogo filologichnogo ta Ugrofinskogo Finlyandiya tovaristv Pochesnij chlen Universitetu svyatogo Volodimira u Kiyevi Harkivskogo ta Novorosijskogo universitetiv Volodiv bagatma klasichnimi yevropejskimi ta shidnimi movami perekladav iz nih Naukova diyalnistNaukovi doslidzhennya klasichna filologiya porivnyalne movoznavstvo slov yanoznavstvo shodoznavstvo istoriya literaturi Cikavivsya problemami ukrayinskoyi kulturi istoriyi movi rishuche vistupav proti rosijskogo shovinizmu u stavlenni do ukrayinskogo narodu K sporu ob ukrainskoj kulture Ukrainskaya zhizn 1912 2 Ob ukrainskom nacionalnom vozrozhdenii Tam samo 1913 1 Ukraincy i Avstriya Tam samo 2 Ukrainskij narod i ukrainskij yazyk Izvestiya Obshestva slavyanskoj kultury 1913 t 2 kn 1 Doslidzhuvav tvorchist T G Shevchenka Pamyati T G Shevchenko Utro Rossii 1911 6 Shevchenko sredi poetov slavyanistov Sbornik posvyashennyj pamyati T G Shevchenko Moskva 1912 Taras Grigorevich Shevchenko 1814 1914 Ego literaturnoe i obshestvennoe znachenie Russkie vedomosti 1914 25 fevralya virsh Hulitelyam Shevchenko LNV 1914 2 Obstoyuvav dumku pro virshovanu budovu Slovo o polku Igorevim opublikuvav ritmizovanij tekst Slovo o polku Igoreve Issledovanie i tekst Sankt Peterburg 1909 zdijsniv analiz tyurkizmiv u cij pam yatci Tureckie elementy v yazyke Slova o polku Igoreve Sankt Peterburg 1904 Iz P Fortunatovim ta O Shahmatovim iniciyuvav pidgotovku dopovidi zapiski Ob otmene stesnenij pechatnogo malorusskogo pechatnogo slova 1905 unaslidok chogo nizku obmezhen u vzhivanni ukrayinskoyi movi bulo znyato 1906 1907 spilno z O Shahmatovim zaproponuvav kandidaturu I Franka v dijsni chleni Sankt Peterburzkoyi AN uryad zaboroniv ce obrannya Ocholyuvav Yuvilejni komiteti z vidznachennya 50 richchya vid dnya smerti T Shevchenka 1911 i 100 richchya vid dnya jogo narodzhennya 1914 Brav uchast u zbori koshtiv na pam yatnik jomu u Kiyevi Zahoplyuvavsya ukrayinskim teatrom Naukova i gromadska diyalnist Korsha visoko cinuvali v Ukrayini zokrema A Krimskij u statti Akademik F Ye Korsh yak ukrayinolyubec ukrayinoznavec 1915 O Lotockij u memuarah Storinki minulogo Varshava 1938 D Mordovec S Yefremov tia in PrimitkiUkrayinska mova ukr Kiyiv Ukrayinska enciklopediya 2000 s 276 ISBN 966 7492 07 9 Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini ukr T T 14 Kiyiv Poligrafservis 2014 s 628 629 ISBN 966 02 2074 X LiteraturaUsenko I B Korsh Fedir Yevgenovich 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 201 ISBN 978 966 00 0855 4 Zheleznyak M G Korsh Fedir Yevgenovich 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Bagmut A J Korsh Fedir Yevgenovich Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi red V M Rusanivskij ta in K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 Shahmatov A A Fedor Evgenevich Korsh Pg 1915 Pavlyuk M V F Ye Korsh i ukrayinske movoznavstvo Praci Odeskogo derzhavnogo universitetu Seriya filologichnih nauk Odesa 1957 T 147 Dmitriev N K Fedor Evgenevich Korsh Moskva 1962 Timoshenko P D F Ye Korsh i ukrayinska mova Pitannya istoriyi ta kulturi slov yan Kiyiv 1963 Ch 2 Baskakov N A Baskakov Nik K Akademik F E Korsh v pismah sovremennikov Moskva 1989 PosilannyaKorsh Fedir 9 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini 1960 T 3 kn VI Literi Kom Le S 735 736 1000 ekz
Топ