Вацлав Ганка | ||||
---|---|---|---|---|
чеськ. Václav Hanka | ||||
Вацлав Ганка | ||||
Народився | 10 червня 1791 Градець-Кралове, Австрійська імперія | |||
Помер | 12 січня 1861 (69 років) Прага, Австро-Угорська імперія | |||
Поховання | Вишеградський цвинтар | |||
Громадянство | Австро-Угорська імперія | |||
Національність | чех | |||
Місце проживання | d | |||
Діяльність | поет, письменник, філологія | |||
Сфера роботи | філологія, слов'янознавство[1] і перекладацтво[d][1] | |||
Alma mater | Карлів університет | |||
Заклад | Карлів університет | |||
Мова творів | чеська | |||
Жанр | романтизм | |||
Magnum opus | Краледворський рукопис | |||
Членство | Петербурзька академія наук, Російська академія наук і d[2] | |||
Автограф | ||||
Нагороди | ||||
| ||||
Вацлав Ганка у Вікісховищі | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Ва́цлав Га́нка (чеськ. Václav Hanka; нар. 10 червня 1791 — 12 січня 1861) — чеський філолог, поет, громадський діяч.
Навчався спочатку у Празькому університеті (з 1809), а згодом вивчав право у Віденському університеті (1813–1814). У 1815 став першим бібліотекарем Празького музею і до кінця свого життя працював на цій посаді. Викладав старослов'янську і російську мови у Карловому університеті (Прага) (з 1848).
Сприяв зміцненню культурних контактів чехів з іншими слов'янськими народами. Був обраний членом Товариства російської історії та старожитностей. Прибічник панславізму, активний москвофіл, за що отримував від царського уряду грошову підтримку та нагороди. Перекладач українських пісень, переклав на чеську мову «Слово о полку Ігоревім».
Вацлаву Ганці приписують підробку Краледворського і Зеленогорських рукописів. Вважають, цю підробку зробив з добрими намірами — пробудити свій народ до національного відродження. Ці праці виконували свою роль півстоліття, поки в кінці ХІХ ст. Ян Гебауер не звинуватив Ганку в підробці цих рукописів і доводив це з допомогою філологічного аналізу.
Український переклад поезії Вацлава Ганки здійснив Павло Грабовський, яка опублікована у збірці «З чужого поля» в 1895 році.
Примітки
- Czech National Authority Database
- http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/hanka-vaclav/
Джерела
- Володимир Іванович Вернадський і Україна. — Т. 1, кн. 2: Володимир Іванович Вернадський. Вибрані праці — K., 2011. — 584 с.
- Лозко Г. Етнологія України: Філософсько-теоретичний та етнорелігієзнавчий аспект: Навчальний посібник — К.: АртЕК, 2001. — 304 c.
Посилання
- Ганка Вацлав // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — 824 с. — .
- А. Г. Плахонін Ганка Вацлав [ 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 50. — .
Це незавершена стаття про письменника. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Vaclav Gankachesk Vaclav HankaVaclav GankaNarodivsya10 chervnya 1791 1791 06 10 Gradec Kralove Avstrijska imperiyaPomer12 sichnya 1861 1861 01 12 69 rokiv Praga Avstro Ugorska imperiyaPohovannyaVishegradskij cvintarGromadyanstvoAvstro Ugorska imperiyaNacionalnistchehMisce prozhivannyadDiyalnistpoet pismennik filologiyaSfera robotifilologiya slov yanoznavstvo 1 i perekladactvo d 1 Alma materKarliv universitetZakladKarliv universitetMova tvorivcheskaZhanrromantizmMagnum opusKraledvorskij rukopisChlenstvoPeterburzka akademiya nauk Rosijska akademiya nauk i d 2 AvtografNagorodiOrden Svyatoyi Anni Vaclav Ganka u Vikishovishi Roboti u Vikidzherelah Va clav Ga nka chesk Vaclav Hanka nar 10 chervnya 1791 17910610 12 sichnya 1861 cheskij filolog poet gromadskij diyach Navchavsya spochatku u Prazkomu universiteti z 1809 a zgodom vivchav pravo u Videnskomu universiteti 1813 1814 U 1815 stav pershim bibliotekarem Prazkogo muzeyu i do kincya svogo zhittya pracyuvav na cij posadi Vikladav staroslov yansku i rosijsku movi u Karlovomu universiteti Praga z 1848 Spriyav zmicnennyu kulturnih kontaktiv chehiv z inshimi slov yanskimi narodami Buv obranij chlenom Tovaristva rosijskoyi istoriyi ta starozhitnostej Pribichnik panslavizmu aktivnij moskvofil za sho otrimuvav vid carskogo uryadu groshovu pidtrimku ta nagorodi Perekladach ukrayinskih pisen pereklav na chesku movu Slovo o polku Igorevim Vaclavu Ganci pripisuyut pidrobku Kraledvorskogo i Zelenogorskih rukopisiv Vvazhayut cyu pidrobku zrobiv z dobrimi namirami probuditi svij narod do nacionalnogo vidrodzhennya Ci praci vikonuvali svoyu rol pivstolittya poki v kinci HIH st Yan Gebauer ne zvinuvativ Ganku v pidrobci cih rukopisiv i dovodiv ce z dopomogoyu filologichnogo analizu Ukrayinskij pereklad poeziyi Vaclava Ganki zdijsniv Pavlo Grabovskij yaka opublikovana u zbirci Z chuzhogo polya v 1895 roci PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 http tnk krakow pl czlonkowie hanka vaclav DzherelaVolodimir Ivanovich Vernadskij i Ukrayina T 1 kn 2 Volodimir Ivanovich Vernadskij Vibrani praci K 2011 584 s Lozko G Etnologiya Ukrayini Filosofsko teoretichnij ta etnoreligiyeznavchij aspekt Navchalnij posibnik K ArtEK 2001 304 c PosilannyaGanka Vaclav Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K 824 s ISBN 966 692 578 8 A G Plahonin Ganka Vaclav 15 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 50 ISBN 966 00 0405 2 Ce nezavershena stattya pro pismennika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela