Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Антанас Мацейна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження | 27 січня 1908 Литва | |||
| Смерть | 27 січня 1987 (79 років) Мюнстер ФРН | |||
| Громадянство (підданство) |  Литва[1] | |||
| Знання мов | | |||
| Ім'я при народженні | Антанас Мацейна | |||
| Діяльність | | |||
| Викладав | Фрайбурзький університет | |||
| Науковий ступінь | доктор філософії | |||
| Основні інтереси | література, поезія, філософія, теологія | |||
| Alma mater | Університет Вітовта Великого | |||
| Зазнав впливу | | |||
| | ||||
Антанас Мацейна (лит. Antanas Maceina нар. 27 січня 1908 — пом. 27 січня 1987) — литовський католицький філософ.
Біографія
Народився 27 січня 1908 року у селі Перенайського району (поблизу Каунаса). Після закінчення гімназії вступив до Гіджайської духовної семінарії, але, провчившись там два роки, покинув її за порадою керівництва семінарії.
У 1928 році вступив до Каунаського університету ім. Вітаутаса Великого, де через два роки, остаточно зрозумів, що він немає покликання до духовного сану.
У 1930 році повністю залишив семінарію і продовжив в університеті вивчати літературу.
У 1931 році за пропозицією відомого литовського педагога і філософа Стасіса, почав вивчати теоретичну педагогіку і філософію.
У 1932 році Мацейна їде за кордон, де продовжує навчання в університетах , Фрейбурга (Швейцарія), Страсбурга і Брюсселя.
У 1934 році захистив дисертацію в Каунаському університеті на тему "Національне виховання" і отримав вчений ступінь доктора філософії. По цьому почав викладати в університеті методику наукової роботи, філософію культури, а пізніше й історію педагогіки.
У 1940 році, рятуючись від радянського терору, Мацейна виїжджає до Німеччини, але, більш як рік, знову повертається на батьківщину і продовжує працювати в своєму університеті, де читає курс "Введення у філософію".
У 1944 році Мацейна знову покидає батьківщину, цього разу вже назавжди. В еміграції йому довелося пережити багато випробувань.
1956 рік відзначився поверненням Мацейни до своєї роботи, почав викладати в Університеті Фрайбурга (Німеччина) руську філософію.
З 1959 року працює на правах запрошеного професора у Мюнстерському університеті. Викладає там руську і радянську філософію. А з 1962 року починає викладати філософію релігії.
У 1967 році переніс інфаркт міокарду й у 1970 році вийшов на пенсію за станом здоров'я.
Помер Мацейна 27 січня 1987 року в місті Мюнстер, Німеччина.
Твори
- 1938 — Соціальна справедливість
- 1940 — Падіння буржуазії (на основі прочитаного ним курсу "Буржуазія, прметеїзм і Християнство")
- 1946 — Великий інквізитор (філософська інтерпретація однойменної легенди Ф. Достоєвського)
- 1950 — Драма Йова
- 1954 — Пісня сонця (присвячена життю й діяльності св. Франциска Асійського);
- 1958 — Велика Помічниця (про Богородицю)
- 1964 — Тайна беззаконня (дослідження твору В. Соловйова "коротка повість про антихриста")
- 1965 — Изморось (поетична збірка)
- 1966 — Божий Агнець (про православну концепцію Христа)
- 1970 — Церква і світ (про проблеми підняті Другим Ватиканським Собором)
- 1971 — Великі питання сучасності (про проблеми підняті Другим Ватиканським Собором)
- 1973-74 — Християнин і світ (про теологію культурної діяльності християнина)
- 1976 — Філософія релігії
- 1978 — Сенс і походження філософії
- 1981 — І ніколи до дому (поетична збірка)
Філософія А. Мацейни
Мацейна остаточно обрав філософію вже у зрілому віці і навіть запам'ятав точно цю дату і місце, це був Вюрцбург, осінню 1944р., в бібліотеці місцевого університету. Коли він почав філософствувати, то у нього і появилося бажання до поезії. Мабуть тому, що він дивився на філософію не як на науку, а як на інтерпритацію і як глибоке внутрішнє переживання, котре оберігає людське мислення від догматизму. І відповідно він не зараховував себе до якоїсь філософської школи чи напрямку. Мацейна чітко розрізняв вченого, котрий займається філософією і філософом, як таким. “...філософ філософію творить, в той час як вчений її, вже створену, досліджує” - стверджував він.
Перед собою він ставив головне завдання - “в екзистенції відкрити трансценденцію. Хоча сам екзистеціалізм, як напрямок у філософії і світогляді, глибоко критикував. Усе своє життя Мацейна провадив “розмову про Бога” як про Засновника людського буття. Між буттям і Богом він ставив знак рівності. Питання буття вважав головним питанням філософії, тому у нього Бог і ставав головним питанням філософії.
Мацейна називає три джерела філософії: здивування, сумнів і страждання. Він вважав що сучасна філософія безпосередньо опирається на страждання і що це історично виправдано. Початок цієї сучасної філософії він виводив від мислителів Русі. Тоді як Захід породив лише філософські спроби подолання страждань, бо у його мислителів не виникало питання про сенс страждань в людській екзистенції. “Якщо філософія є мудрістю породженою стражданням, тоді і філософ як носій цієї мудрості не той, хто багато навчався, а той, хто багато страждав... учителем інших є тільки страждаючий.” стверджував він як і Іван Ільїн (1882-1954). І це відбувається тому, що страждання реалізують нашу свободу, а свобода реалізує нашу людяність, з котрої народжуються ніколи раніше ще не існуючі справжні цінності.
Філософські погляди Мацейни формувалися під впливом схоластичної філософії, зокрема Боеція його університетського наукового керівника , Ф.Достоєвського, Вл. Соловйова, М.Бердяєва, М.Гайдеггера, й інших. Йому була близька руська (українська) філософія і Східна Церква.
Література
- Плечкайтіс Р. Філософія епохи феодалізму в Литві (литовською мовою) Вільнюс: Мінтіс 1975.
- Джерела історії філософської думки в Литві (литовською мовою) Вид. АНЛитви й Інституту філософії, соціології і права. Вільнюс 1991.
- Навицкас И. Метод и концепция философии Мацейны// Айдай.1978. № 2.
- Гирнюс К. Интерпритация философии "Смысл и происхождение философии" Мацейны // Айдай № 2.
- Свердиолас А. Философский путь Антанаса Мацейни/ Вступительная статья к 1-му тому сочинений А. Мацейны. Вильнюс: Минтис, 1991.
- Корнеева-Мацейне Т. Мудрость, рожденная страданием// Наука и религия 1990 № 11.
Посилання
- Антанас Мацейна і його творчість [ 4 травня 2012 у Wayback Machine.]
- Антанас Мацейна [ 16 травня 2012 у Wayback Machine.]
- Bibliothèque nationale de France Record #127831427 // BnF catalogue général — Paris: BnF.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
box width Antanas MacejnaNarodzhennya 27 sichnya 1908 1908 01 27 LitvaSmert 27 sichnya 1987 1987 01 27 79 rokiv Myunster FRNGromadyanstvo piddanstvo Litva 1 Znannya mov litovska mova 2 Im ya pri narodzhenni Antanas MacejnaDiyalnist poetVikladav Frajburzkij universitetNaukovij stupin doktor filosofiyiOsnovni interesi literatura poeziya filosofiya teologiyaAlma mater Universitet Vitovta VelikogoZaznav vplivu Boecij Fedir Dostoyevskij Volodimir Solovjov Mikola Berdyayev Gajdegger Antanas Macejna lit Antanas Maceina nar 27 sichnya 1908 pom 27 sichnya 1987 litovskij katolickij filosof BiografiyaNarodivsya 27 sichnya 1908 roku u seli Perenajskogo rajonu poblizu Kaunasa Pislya zakinchennya gimnaziyi vstupiv do Gidzhajskoyi duhovnoyi seminariyi ale provchivshis tam dva roki pokinuv yiyi za poradoyu kerivnictva seminariyi U 1928 roci vstupiv do Kaunaskogo universitetu im Vitautasa Velikogo de cherez dva roki ostatochno zrozumiv sho vin nemaye poklikannya do duhovnogo sanu U 1930 roci povnistyu zalishiv seminariyu i prodovzhiv v universiteti vivchati literaturu U 1931 roci za propoziciyeyu vidomogo litovskogo pedagoga i filosofa Stasisa pochav vivchati teoretichnu pedagogiku i filosofiyu U 1932 roci Macejna yide za kordon de prodovzhuye navchannya v universitetah Frejburga Shvejcariya Strasburga i Bryusselya U 1934 roci zahistiv disertaciyu v Kaunaskomu universiteti na temu Nacionalne vihovannya i otrimav vchenij stupin doktora filosofiyi Po comu pochav vikladati v universiteti metodiku naukovoyi roboti filosofiyu kulturi a piznishe j istoriyu pedagogiki U 1940 roci ryatuyuchis vid radyanskogo teroru Macejna viyizhdzhaye do Nimechchini ale bilsh yak rik znovu povertayetsya na batkivshinu i prodovzhuye pracyuvati v svoyemu universiteti de chitaye kurs Vvedennya u filosofiyu U 1944 roci Macejna znovu pokidaye batkivshinu cogo razu vzhe nazavzhdi V emigraciyi jomu dovelosya perezhiti bagato viprobuvan 1956 rik vidznachivsya povernennyam Macejni do svoyeyi roboti pochav vikladati v Universiteti Frajburga Nimechchina rusku filosofiyu Z 1959 roku pracyuye na pravah zaproshenogo profesora u Myunsterskomu universiteti Vikladaye tam rusku i radyansku filosofiyu A z 1962 roku pochinaye vikladati filosofiyu religiyi U 1967 roci perenis infarkt miokardu j u 1970 roci vijshov na pensiyu za stanom zdorov ya Pomer Macejna 27 sichnya 1987 roku v misti Myunster Nimechchina Tvori1938 Socialna spravedlivist 1940 Padinnya burzhuaziyi na osnovi prochitanogo nim kursu Burzhuaziya prmeteyizm i Hristiyanstvo 1946 Velikij inkvizitor filosofska interpretaciya odnojmennoyi legendi F Dostoyevskogo 1950 Drama Jova 1954 Pisnya soncya prisvyachena zhittyu j diyalnosti sv Franciska Asijskogo 1958 Velika Pomichnicya pro Bogorodicyu 1964 Tajna bezzakonnya doslidzhennya tvoru V Solovjova korotka povist pro antihrista 1965 Izmoros poetichna zbirka 1966 Bozhij Agnec pro pravoslavnu koncepciyu Hrista 1970 Cerkva i svit pro problemi pidnyati Drugim Vatikanskim Soborom 1971 Veliki pitannya suchasnosti pro problemi pidnyati Drugim Vatikanskim Soborom 1973 74 Hristiyanin i svit pro teologiyu kulturnoyi diyalnosti hristiyanina 1976 Filosofiya religiyi 1978 Sens i pohodzhennya filosofiyi 1981 I nikoli do domu poetichna zbirka Filosofiya A MacejniMacejna ostatochno obrav filosofiyu vzhe u zrilomu vici i navit zapam yatav tochno cyu datu i misce ce buv Vyurcburg osinnyu 1944r v biblioteci miscevogo universitetu Koli vin pochav filosofstvuvati to u nogo i poyavilosya bazhannya do poeziyi Mabut tomu sho vin divivsya na filosofiyu ne yak na nauku a yak na interpritaciyu i yak gliboke vnutrishnye perezhivannya kotre oberigaye lyudske mislennya vid dogmatizmu I vidpovidno vin ne zarahovuvav sebe do yakoyis filosofskoyi shkoli chi napryamku Macejna chitko rozriznyav vchenogo kotrij zajmayetsya filosofiyeyu i filosofom yak takim filosof filosofiyu tvorit v toj chas yak vchenij yiyi vzhe stvorenu doslidzhuye stverdzhuvav vin Pered soboyu vin staviv golovne zavdannya v ekzistenciyi vidkriti transcendenciyu Hocha sam ekzistecializm yak napryamok u filosofiyi i svitoglyadi gliboko kritikuvav Use svoye zhittya Macejna provadiv rozmovu pro Boga yak pro Zasnovnika lyudskogo buttya Mizh buttyam i Bogom vin staviv znak rivnosti Pitannya buttya vvazhav golovnim pitannyam filosofiyi tomu u nogo Bog i stavav golovnim pitannyam filosofiyi Macejna nazivaye tri dzherela filosofiyi zdivuvannya sumniv i strazhdannya Vin vvazhav sho suchasna filosofiya bezposeredno opirayetsya na strazhdannya i sho ce istorichno vipravdano Pochatok ciyeyi suchasnoyi filosofiyi vin vivodiv vid misliteliv Rusi Todi yak Zahid porodiv lishe filosofski sprobi podolannya strazhdan bo u jogo misliteliv ne vinikalo pitannya pro sens strazhdan v lyudskij ekzistenciyi Yaksho filosofiya ye mudristyu porodzhenoyu strazhdannyam todi i filosof yak nosij ciyeyi mudrosti ne toj hto bagato navchavsya a toj hto bagato strazhdav uchitelem inshih ye tilki strazhdayuchij stverdzhuvav vin yak i Ivan Ilyin 1882 1954 I ce vidbuvayetsya tomu sho strazhdannya realizuyut nashu svobodu a svoboda realizuye nashu lyudyanist z kotroyi narodzhuyutsya nikoli ranishe she ne isnuyuchi spravzhni cinnosti Filosofski poglyadi Macejni formuvalisya pid vplivom sholastichnoyi filosofiyi zokrema Boeciya jogo universitetskogo naukovogo kerivnika F Dostoyevskogo Vl Solovjova M Berdyayeva M Gajdeggera j inshih Jomu bula blizka ruska ukrayinska filosofiya i Shidna Cerkva LiteraturaPlechkajtis R Filosofiya epohi feodalizmu v Litvi litovskoyu movoyu Vilnyus Mintis 1975 Dzherela istoriyi filosofskoyi dumki v Litvi litovskoyu movoyu Vid ANLitvi j Institutu filosofiyi sociologiyi i prava Vilnyus 1991 Navickas I Metod i koncepciya filosofii Macejny Ajdaj 1978 2 Girnyus K Interpritaciya filosofii Smysl i proishozhdenie filosofii Macejny Ajdaj 2 Sverdiolas A Filosofskij put Antanasa Macejni Vstupitelnaya statya k 1 mu tomu sochinenij A Macejny Vilnyus Mintis 1991 Korneeva Macejne T Mudrost rozhdennaya stradaniem Nauka i religiya 1990 11 PosilannyaAntanas Macejna i jogo tvorchist 4 travnya 2012 u Wayback Machine Antanas Macejna 16 travnya 2012 u Wayback Machine Bibliotheque nationale de France Record 127831427 BnF catalogue general Paris BnF d Track Q90d Track Q193563d Track Q15222191 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563