Ло́сєв Олексі́й Фе́дорович, у чернецтві Андронік (рос. Лосев Алексей Федорович, 10 (22) вересня 1893 — 24 травня, 1988) — російський філософ і філолог, професор, доктор філологічних наук.
Лосєв Олексій Федорович | |
---|---|
Народився | 10 (22) вересня 1893 Новочеркаськ |
Помер | 24 травня 1988 (94 роки) Москва |
Поховання | Ваганьковське кладовище |
Країна | Російська імперія → СРСР |
Національність | росіянин |
Діяльність | класичний філолог, філософ, музичний педагог, класицист, письменник, перекладач, історик |
Alma mater | Московський ун-т, два факультети — філософський, класична філологія |
Галузь | антична (давньогрецька) філософія, філологія, естетика |
Заклад | педагогічний інститут (через урядову заборону на працю у вищих навчальних закладах СРСР) |
Вчене звання | доктор філологічних наук (з 1943 р.) |
Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] і Honoris causa (1943) |
Аспіранти, докторанти | Аверінцев Сергій Сергійович d d |
Відомий завдяки: | наукові праці з давньогрецької філософії, філології, естетики |
У шлюбі з | d |
Нагороди | |
Висловлювання у Вікіцитатах |
Біографія
Дитинство і становлення науковця
Народився 10 вересня (22 за новим стилем) 1893 року у місті Новочеркаськ, столиці Донського козацтва, Ростовської області Російської імперії. Батьком був Федір Петрович Лосєв, учитель у гімназії, талановитий математик, здібний скрипаль, диригент та хормейстер. Його заслуги відзначав навіть імператор Олександр III. Однак, будучи людиною богеми, він покинув родину, коли Олексію виповнилося три місяці. Мати — Наталя Олексіївна, донька настоятеля місцевого храму Михаїла Архангела, навпаки була відома як особа побожна і строга. Саме вона й виховувала Олексія. По материній лінії його предки були військовиками, учасниками російсько-турецької та французько-російської війн.
У 1903 Олексій пішов на навчання до класичної Новочеркаської гімназії. Вона вирізнялася ліберальним підходом до набору учнів — туди приймали дітей із родин різних станів і достатку, а також різних віросповідань. Маючи у молодших класах посередню успішність, у старших Олексій проявив інтерес до наук, зокрема до астрономії, а також філософії Платона і Соловйова. Цікавився проблемою виникнення та впливу атеїзму, стояв на позиції необхідності приходу всього людства до віри в єдиного Бога. Рівнобіжно навчався у музичній школі, де опанував гру на скрипці. Сучасники відгукувалися про нього, що Олексій перейняв від батька талант математика й музиканта, а від матері — моральність. У 1911 році закінчив гімназію з золотою відзнакою і музичну школу. Відтак здійснив пішу подорож із гімназистами від Владикавказу до Тифлісу (близько 205 км), а потім через західну Грузію до Чорного моря. Був закоханий у доньку директора гімназії Віру Фролову, втім їхні стосунки були платонічними. Під час подорожі в 1911 на Чорне море познайомився з гімназисткою Вірою Знаменською, з якою три роки листувався.
Навчання продовжив того ж року в Московському університеті на історико-філологічному факультеті — водночас на двох відділеннях — філософії та класичної філології. Для оплати навчання і проживання в гуртожитку мати продала будинок, а сама переїхала до сестри. На першому курсі Олексій вдруге подорожував за Урал по Камі з гімназистами. Побожний студент і прихильник музики, він однаково регулярно відвідував недільну службу в храмі божому та московські театри, консерваторію, концерти в Дворянському зібранні. Готуваючи себе до кар'єри науковця, відвідував засідання релігійно-філософського товариства імені В. Соловйова, Психологічного гуртка при Московському університеті, Академії Духовної культури у філософа Миколи Бердяєва. Став членом Психологічного інституту при університеті, де займався експериментальною психологією. Підробляв приватним учителем латинської мови. Після наукового відрядження в Берлін, де проходив стажування два роки, познайомився з творами Вагнера. Лосєв зацікавився символізмомо і міфологією, що спонукало його до написання дипломної праці «Світосприйняття Есхіла». В 1915 році закінчив університет і лишився в ньому на кафедрі класичної філології, активно пишучи наукові статті. Перші друковані твори науковця вийшли ще за часів Російської імперії («Два світосприйняття», «Ерос у Платона», «Про музичні почуття кохання і природи») у 1916 році.
Після Жовтневої революції
Після Жовтневої революції численні гуртки Московського університету були закриті, а багато публікацій лишилися невиданими. Під час громадянської війни мати та багато родичів померли від тифу. У 1919 році Олексій Лосєв був обраний професором у Нижньогородському університеті за конкурсом. Попри антирелігійні настрої після Жовтневої революції, стояв на позиції необхідності в суспільстві релігії та релігійного виховання дітей. У 1920-ті роки Лосєв прислужував у храмі Воздвиження Хреста Господнього, зблизився з афонськими старцями та став прибічником руху ім'яславців. У 1922 познайомився з Валентиною Соколовою, математиком і астрономом, з якою обвінчався того ж року в Сергієвім Посаді у богослова Павла Флоренського.
Позаяк за панування більшовиків викладання філософії занепадало, в 1922 році Олексій став професором Московської консерваторії, а в Академії художніх наук — завідувачем відділом естетики. Створив низку наукових праць на перетині декількох наукових дисциплін: «Музика як предмет логіки», «Діалектика художньої форми», «Філософія імені», «Античний космос і сучасна наука», «Діалектика міфу». Завдяки тому, що в новоствореному Радянському союзі не існувало єдиної системи видавництв, і вмілому оперуванню термінами, Лосєву вдалося видати ці праці. Остання, «Діалектика міфу», містила ідеї щодо міфологічних основ культури, в тому числі сучасної, тому була визнана «конттреволюційним і мракобісним твором» і разом з іншими заборонена. Лазар Каганович і Максим Горький засудили працю та її автора. Незадовго до цього, в 1929 році, коли почалося цькування Лосєва, він з дружиною прийняли чернечий постриг під іменами Андронік та Афанасія.
Ув'язнення та переслідування
18 квітня 1930 року Лосєва ув'язнили в Луб'янці, потім перевели до Бутирської в'язниці в одиночну камеру на кілька місяців. Невдовзі була заарештована і Валентина. Обоє проходили підозрюваними у сфабрикованій справі церковно-монархічної організації «Істинне православ'я». Будучи переведений в загальну камеру, Лосєв читав в'язням лекції з різноманітних наук.
У 1931 році вироком було оголошено 10 років таборів у Кемі, де відбувалося будівництво Біломорсько-Балтійського каналу. Олексій Лосєв унаслідок важкої роботи на сплаві лісу і канцелярських справ при тьмяному освітленні в проектному відділі, почав втрачати зір. Утім, йому дозволялося листуватися з дружиною, ув'язненою в іншому таборі на Алтаї на 5 років.
Через інвалідність і ударну працю подружжя було достроково звільнено в 1933 році. Олексію Федоровичу та дружині було знято судимість та дозволено проживати в Москві. Їм було заборонено займатися науковою діяльністю, тому Валентина читала лекції з математики, а Олексій — з античної естетики. З 1938 по 1941 рік Лосєв підробляв у педагогічних інститутах Куйбишева, Чебоксарів, Полтави. Перекладав російською праці Платона, Плотіна, Прокла, Миколи Кузанського, Секста Емпірика. Створив книги «Антична міфологія» та «Історія античної естетики», які втім були опубліковані тільки через багато років.
З початком Німецько-радянської війни 1941 року будинок Лосєвих було знищено бомбою, а разом з ним численні рукописи. У 1942 році Олексія Федровича запросили як викладача логіки в Московський державний університет ім. М. В. Ломоносова. У 1943 році він отримав звання доктора філологічних наук, але вже в 1944 році був вигнаний з університету через донос зі звинуваченням в ідеалізмі. Разом з тим йому не перешкоджалося викладати в Московському державному педагогічному інституті ім. В. І. Леніна. Відсутність в цей час серйозних переслідувань мислителя пов'язується з іронічним ставленням до нього Йосипа Сталіна. За переказом, той дозволив аби в СРСР був таки один філософ-ідеаліст. У Московському державному педагогічному інституті Лосєв працював на кафедрі класичної філології, а потім — на кафедрі загального мовознавства до самої смерті.
Визнання
Після смерті Сталіна Олексій Федорович знову зміг публікувати свої праці. Його дружина допомогла надрукувати «Олімпійську міфологію», «Естетичну термінологію ранньої грецької літератури» та «Гесіод і міфологія». В 1954 році Валентина померла від раку крові. Дітей подружжя не мало, позаяк обоє зберігали таємне чернецтво. Олексій Федорович після цього зареєстрував шлюб з філологом , його ученицею і подругою родини.
З 1963 почала видаватися багатотомником його «Історія античної естетики». Продовжувалися, хоч і безуспішні, доноси на Лосєва про організацію таємних зібрань та ідеологічно шкідливий вплив на студентів. Таємно відвідував причастя і сповіді. Від часу постригу він носив шапочку, яка стала відмітною рисою його образу і по суті була скуфією.
У 1980-і почалося публічне визнання заслуг Лосєва, публікувалися його інтерв'ю та книги, видані в співавторстві з Азою Тахо-Годі: «Діоген Лаерцій — історик античної філософії», «Аристотель. Життя і сенс». Разом з тим у 1983 було вилучено тираж книги «Володимир Соловйов» і затримано тираж «Антична культура і сучасна наука». Того ж року отримав Орден Трудового Червоного Прапора. В 1985 Олексій Федорович за указом Михайла Горбачова став лауреатом Державної премії СРСР з філософії за «Історію античної естетики» (на той час було видано 6 томів із 8).
Останній виступ Лосєва в університеті відбувся в квітні 1986 року, коли йому було вже 93 роки. Восени 1987 почалися зйомки матеріалу для документального фільму про мислителя.
Смерть і вшанування пам'яті
Помер у Москві 24 травня 1988 року, символічно в рік 1000-ліття хрещення Русі. Поховання відбулося на Ваганьковському цвинтарі, де похована і його перша дружина.
У 1989 вийшов фільм «Лосєв», який на Міжнародному фестивалі неігрового кіно здобув нагороду «Срібний центавр». В 1990 було засновано товариство «Лосєвські бесіди».
100-річчя народження філософа було відзначено міжнародною науковою конференцією в МДУ ім. Ломоносова під егідою ЮНЕСКО. Почалася публікація зібрання творів Олексія Лосєва.
У 1995 з архівів ФСБ було повернуто рукописи Лосєва. Останнє житлове приміщення професора було музеєфіковано, з 2000 там розташувалася Бібліотека історії російської філософії та культури «Дом А. Ф. Лосева» (Москва, вул. Арбат, 33/12, будівля 1.). У 2006 біля будинку було відкрито пам'ятник Олексію Федоровичу.
Філософсько-культурологічні погляди
Олексій Лосєв розвивав ідеї платонізму та неоплатонізму, поділяючи світ на матеріальну та ідеальну сфери. Все суще, згідно Лосєва — це символи («імена» в термінах Лосєва) ідеального надбуття Бога, тому він заперечував значення особистості в творчості — будь-яка творчість — це лише зображення вже існуючого ідеалу. Він вважав, що абсолютний сенс може проявлятися в двох основних формах: міфі (в Лосєва це образ особистого буття) та особистості. Будь-яка річ чи явище є міфом, оскільки існує окремо від особистості та сприймається суб'єктивно як символ ідеалу. З цього Олексій Лосєв робив висновок, що всі форми опису світу, релігійна, наукова, ідеологічна, є міфологіями та ґрунтуються на тих самих принципах, що й класична міфологія. Він розрізняв відносну і абсолютну міфології. Відносною філософ визначав обмежені, вибіркові уявлення про буття, викладені в міфах, наукових теоріях тощо. Абсолютна ж міфологія — це повний, без протиріч матеріально та ідеального, опис абсолютного буття, що іще має бути створений як синтез віри та знання. Сам Лосєв вважав, що абсолютна міфологія приведе людину до розуміння Бога і мусить засновуватися на християнстві.
Основним здобутком християнства мислитель вважав осмислення людиною себе як особистості, існування якої не має жодної необхідності для Бога (але яке Бог дозволяє), що відбулося за середньовіччя. До епохи Відродження Лосєв ставився негативно, вважаючи її часом становлення людини, котра прагне зайняти місце Бога.
Основні праці
Традиційно творчий період життєпису Олексія Лосєва поділяється на «ранній» і «пізній» періоди. Перший охоплює твори, написані в 1920-і роки з так званим першим восьмикнижжям. Другий — публікації після смерті Йосипа Сталіна.
Ранній період
- Філософія імені (1927)
- Музика як предмет логіки (1927)
- Діалектика художньої форми (1927)
- Античний космос і сучасна наука (1927)
- Діалектика числа у Плотіна (1928)
- Критика платонізму у Аристотеля (1929)
- Нариси античного символізму і міфології (1930)
- Діалектика міфу (1930); розширене перевидання в 1990
Пізній період
- Олімпійська міфологія в її соціально-історичному розвитку (1953)
- Антична міфологія в її історичному розвитку (1957)
- Гомер (1960)
- Антична музична естетика (1960)
- Історія античної естетики (рання класика) (1963)
- Введення в загальну теорію мовних моделей (1968)
- Історія античної естетики. Софісти. Сократ. Платон. (1969)
- Історія античної естетики (висока класика) (1974)
- Історія античної естетики (Аристотель і пізня класика) (1975)
- Проблема символу і реалістичне мистецтво (1976)
- Естетика Відродження (1978)
- Історія античної естетики (ранній еллінізм) (1979)
- Елліністично-Римська естетика (1979)
- Історія античної естетики (пізній еллінізм) (1980)
- Історія античної естетики (останні віки) (1988)
- Дерзання духу (1988)
Переклади українською мовою
- До питання про виникнення середньовічної діалектики на основі номіналізму // Філософська думка. — 1970. — № 3. — С. 39-49.
- Проблема соматичного значения платонівських ідей // Філософська думка. — 1971. — № 6. — С. 57-68.
- Музична естетика античного світу. — К.: Музична Україна, 1974. — 218 с.
- Антична література / За ред. А. А. Тахо-Годі. — К.: Вища школа, 1976. — 439 с.
Див. також
Примітки
- Лосев, Алексей (2017). (рос.). Litres. с. 11—40. ISBN . Архів оригіналу за 2 липня 2018. Процитовано 2 липня 2018.
- . Архів оригіналу за 2 липня 2018. Процитовано 2 липня 2018.
- Интервью с профессором МГУ А.А. Тахо-Годи НЕИЗВЕСТНЫЙ ЛОСЕВ. archive.li. 28 вересня 2007. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 11 липня 2018.
- . 8 травня 2014. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 3 липня 2018.
- Лосев, А.Ф. (2001). Диалектика мифа. Сост.подг.текста, общ.ред. А.А.Тахо-Годи, В.П. Троицкого. Москва: Мысль. с. 1—558.
- Лосев, А.Ф. (1982). Эстетика Возрождения. Москва: Мысль. с. 1—624.
Джерела
- Бибихин В. В. Алексей Федорович Лосев. Сергей Сергеевич Аверинцев. — М.: Изд-во ин-та философии, теологии и истории св. Фомы, 2004. — 416 с. — (Bibliotheca Ignatiana). — , 2-е издание — 2006,
- Тахо-Годи А. А. Лосев. — М.: Молодая гвардия, 1997. — 460 с. — (ЖЗЛ. Выпуск 742)., 2-е издание — 2007. — 535 с. — (ЖЗЛ. Выпуск 1276). —
- Лосев А. Ф., Лосева В. М. «Радость на веки»: Переписка лагерных времён. — М.: Русский путь, 2005. — 264 с. —
- Лосєв, Олексій Федорович // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Посилання
- Лосєв Олексій Федорович // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 306. — .
- Библиотека истории русской философии и культуры «Дом А. Ф. Лосева» [ 25 липня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- Лосев, Алексей Фёдорович [ 6 жовтня 2006 у Wayback Machine.] в Gallery of Russian thinkers [ 18 вересня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- : Интервью с профессором МГУ А. А. Тахо-Годи(рос.)
- Из рассказов А. Ф. Лосева [ 8 травня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Losyev Lo syev Oleksi j Fe dorovich u chernectvi Andronik ros Losev Aleksej Fedorovich 10 22 veresnya 1893 18930922 24 travnya 1988 rosijskij filosof i filolog profesor doktor filologichnih nauk Losyev Oleksij FedorovichNarodivsya 10 22 veresnya 1893 1893 09 22 NovocherkaskPomer 24 travnya 1988 1988 05 24 94 roki MoskvaPohovannya Vagankovske kladovisheKrayina Rosijska imperiya SRSRNacionalnist rosiyaninDiyalnist klasichnij filolog filosof muzichnij pedagog klasicist pismennik perekladach istorikAlma mater Moskovskij un t dva fakulteti filosofskij klasichna filologiyaGaluz antichna davnogrecka filosofiya filologiya estetikaZaklad pedagogichnij institut cherez uryadovu zaboronu na pracyu u vishih navchalnih zakladah SRSR Vchene zvannya doktor filologichnih nauk z 1943 r Naukovij stupin doktor filologichnih nauk d i Honoris causa 1943 Aspiranti doktoranti Averincev Sergij Sergijovich d dVidomij zavdyaki naukovi praci z davnogreckoyi filosofiyi filologiyi estetikiU shlyubi z dNagorodiVislovlyuvannya u VikicitatahBiografiyaDitinstvo i stanovlennya naukovcya Narodivsya 10 veresnya 22 za novim stilem 1893 roku u misti Novocherkask stolici Donskogo kozactva Rostovskoyi oblasti Rosijskoyi imperiyi Batkom buv Fedir Petrovich Losyev uchitel u gimnaziyi talanovitij matematik zdibnij skripal dirigent ta hormejster Jogo zaslugi vidznachav navit imperator Oleksandr III Odnak buduchi lyudinoyu bogemi vin pokinuv rodinu koli Oleksiyu vipovnilosya tri misyaci Mati Natalya Oleksiyivna donka nastoyatelya miscevogo hramu Mihayila Arhangela navpaki bula vidoma yak osoba pobozhna i stroga Same vona j vihovuvala Oleksiya Po materinij liniyi jogo predki buli vijskovikami uchasnikami rosijsko tureckoyi ta francuzko rosijskoyi vijn U 1903 Oleksij pishov na navchannya do klasichnoyi Novocherkaskoyi gimnaziyi Vona viriznyalasya liberalnim pidhodom do naboru uchniv tudi prijmali ditej iz rodin riznih staniv i dostatku a takozh riznih virospovidan Mayuchi u molodshih klasah poserednyu uspishnist u starshih Oleksij proyaviv interes do nauk zokrema do astronomiyi a takozh filosofiyi Platona i Solovjova Cikavivsya problemoyu viniknennya ta vplivu ateyizmu stoyav na poziciyi neobhidnosti prihodu vsogo lyudstva do viri v yedinogo Boga Rivnobizhno navchavsya u muzichnij shkoli de opanuvav gru na skripci Suchasniki vidgukuvalisya pro nogo sho Oleksij perejnyav vid batka talant matematika j muzikanta a vid materi moralnist U 1911 roci zakinchiv gimnaziyu z zolotoyu vidznakoyu i muzichnu shkolu Vidtak zdijsniv pishu podorozh iz gimnazistami vid Vladikavkazu do Tiflisu blizko 205 km a potim cherez zahidnu Gruziyu do Chornogo morya Buv zakohanij u donku direktora gimnaziyi Viru Frolovu vtim yihni stosunki buli platonichnimi Pid chas podorozhi v 1911 na Chorne more poznajomivsya z gimnazistkoyu Viroyu Znamenskoyu z yakoyu tri roki listuvavsya Navchannya prodovzhiv togo zh roku v Moskovskomu universiteti na istoriko filologichnomu fakulteti vodnochas na dvoh viddilennyah filosofiyi ta klasichnoyi filologiyi Dlya oplati navchannya i prozhivannya v gurtozhitku mati prodala budinok a sama pereyihala do sestri Na pershomu kursi Oleksij vdruge podorozhuvav za Ural po Kami z gimnazistami Pobozhnij student i prihilnik muziki vin odnakovo regulyarno vidviduvav nedilnu sluzhbu v hrami bozhomu ta moskovski teatri konservatoriyu koncerti v Dvoryanskomu zibranni Gotuvayuchi sebe do kar yeri naukovcya vidviduvav zasidannya religijno filosofskogo tovaristva imeni V Solovjova Psihologichnogo gurtka pri Moskovskomu universiteti Akademiyi Duhovnoyi kulturi u filosofa Mikoli Berdyayeva Stav chlenom Psihologichnogo institutu pri universiteti de zajmavsya eksperimentalnoyu psihologiyeyu Pidroblyav privatnim uchitelem latinskoyi movi Pislya naukovogo vidryadzhennya v Berlin de prohodiv stazhuvannya dva roki poznajomivsya z tvorami Vagnera Losyev zacikavivsya simvolizmomo i mifologiyeyu sho sponukalo jogo do napisannya diplomnoyi praci Svitosprijnyattya Eshila V 1915 roci zakinchiv universitet i lishivsya v nomu na kafedri klasichnoyi filologiyi aktivno pishuchi naukovi statti Pershi drukovani tvori naukovcya vijshli she za chasiv Rosijskoyi imperiyi Dva svitosprijnyattya Eros u Platona Pro muzichni pochuttya kohannya i prirodi u 1916 roci Pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi Pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi chislenni gurtki Moskovskogo universitetu buli zakriti a bagato publikacij lishilisya nevidanimi Pid chas gromadyanskoyi vijni mati ta bagato rodichiv pomerli vid tifu U 1919 roci Oleksij Losyev buv obranij profesorom u Nizhnogorodskomu universiteti za konkursom Popri antireligijni nastroyi pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi stoyav na poziciyi neobhidnosti v suspilstvi religiyi ta religijnogo vihovannya ditej U 1920 ti roki Losyev prisluzhuvav u hrami Vozdvizhennya Hresta Gospodnogo zblizivsya z afonskimi starcyami ta stav pribichnikom ruhu im yaslavciv U 1922 poznajomivsya z Valentinoyu Sokolovoyu matematikom i astronomom z yakoyu obvinchavsya togo zh roku v Sergiyevim Posadi u bogoslova Pavla Florenskogo Pozayak za panuvannya bilshovikiv vikladannya filosofiyi zanepadalo v 1922 roci Oleksij stav profesorom Moskovskoyi konservatoriyi a v Akademiyi hudozhnih nauk zaviduvachem viddilom estetiki Stvoriv nizku naukovih prac na peretini dekilkoh naukovih disciplin Muzika yak predmet logiki Dialektika hudozhnoyi formi Filosofiya imeni Antichnij kosmos i suchasna nauka Dialektika mifu Zavdyaki tomu sho v novostvorenomu Radyanskomu soyuzi ne isnuvalo yedinoyi sistemi vidavnictv i vmilomu operuvannyu terminami Losyevu vdalosya vidati ci praci Ostannya Dialektika mifu mistila ideyi shodo mifologichnih osnov kulturi v tomu chisli suchasnoyi tomu bula viznana konttrevolyucijnim i mrakobisnim tvorom i razom z inshimi zaboronena Lazar Kaganovich i Maksim Gorkij zasudili pracyu ta yiyi avtora Nezadovgo do cogo v 1929 roci koli pochalosya ckuvannya Losyeva vin z druzhinoyu prijnyali chernechij postrig pid imenami Andronik ta Afanasiya Uv yaznennya ta peresliduvannya 18 kvitnya 1930 roku Losyeva uv yaznili v Lub yanci potim pereveli do Butirskoyi v yaznici v odinochnu kameru na kilka misyaciv Nevdovzi bula zaareshtovana i Valentina Oboye prohodili pidozryuvanimi u sfabrikovanij spravi cerkovno monarhichnoyi organizaciyi Istinne pravoslav ya Buduchi perevedenij v zagalnu kameru Losyev chitav v yaznyam lekciyi z riznomanitnih nauk U 1931 roci virokom bulo ogolosheno 10 rokiv taboriv u Kemi de vidbuvalosya budivnictvo Bilomorsko Baltijskogo kanalu Oleksij Losyev unaslidok vazhkoyi roboti na splavi lisu i kancelyarskih sprav pri tmyanomu osvitlenni v proektnomu viddili pochav vtrachati zir Utim jomu dozvolyalosya listuvatisya z druzhinoyu uv yaznenoyu v inshomu tabori na Altayi na 5 rokiv Cherez invalidnist i udarnu pracyu podruzhzhya bulo dostrokovo zvilneno v 1933 roci Oleksiyu Fedorovichu ta druzhini bulo znyato sudimist ta dozvoleno prozhivati v Moskvi Yim bulo zaboroneno zajmatisya naukovoyu diyalnistyu tomu Valentina chitala lekciyi z matematiki a Oleksij z antichnoyi estetiki Z 1938 po 1941 rik Losyev pidroblyav u pedagogichnih institutah Kujbisheva Cheboksariv Poltavi Perekladav rosijskoyu praci Platona Plotina Prokla Mikoli Kuzanskogo Seksta Empirika Stvoriv knigi Antichna mifologiya ta Istoriya antichnoyi estetiki yaki vtim buli opublikovani tilki cherez bagato rokiv Z pochatkom Nimecko radyanskoyi vijni 1941 roku budinok Losyevih bulo znisheno bomboyu a razom z nim chislenni rukopisi U 1942 roci Oleksiya Fedrovicha zaprosili yak vikladacha logiki v Moskovskij derzhavnij universitet im M V Lomonosova U 1943 roci vin otrimav zvannya doktora filologichnih nauk ale vzhe v 1944 roci buv vignanij z universitetu cherez donos zi zvinuvachennyam v idealizmi Razom z tim jomu ne pereshkodzhalosya vikladati v Moskovskomu derzhavnomu pedagogichnomu instituti im V I Lenina Vidsutnist v cej chas serjoznih peresliduvan mislitelya pov yazuyetsya z ironichnim stavlennyam do nogo Josipa Stalina Za perekazom toj dozvoliv abi v SRSR buv taki odin filosof idealist U Moskovskomu derzhavnomu pedagogichnomu instituti Losyev pracyuvav na kafedri klasichnoyi filologiyi a potim na kafedri zagalnogo movoznavstva do samoyi smerti Viznannya Pislya smerti Stalina Oleksij Fedorovich znovu zmig publikuvati svoyi praci Jogo druzhina dopomogla nadrukuvati Olimpijsku mifologiyu Estetichnu terminologiyu rannoyi greckoyi literaturi ta Gesiod i mifologiya V 1954 roci Valentina pomerla vid raku krovi Ditej podruzhzhya ne malo pozayak oboye zberigali tayemne chernectvo Oleksij Fedorovich pislya cogo zareyestruvav shlyub z filologom jogo ucheniceyu i podrugoyu rodini Z 1963 pochala vidavatisya bagatotomnikom jogo Istoriya antichnoyi estetiki Prodovzhuvalisya hoch i bezuspishni donosi na Losyeva pro organizaciyu tayemnih zibran ta ideologichno shkidlivij vpliv na studentiv Tayemno vidviduvav prichastya i spovidi Vid chasu postrigu vin nosiv shapochku yaka stala vidmitnoyu risoyu jogo obrazu i po suti bula skufiyeyu U 1980 i pochalosya publichne viznannya zaslug Losyeva publikuvalisya jogo interv yu ta knigi vidani v spivavtorstvi z Azoyu Taho Godi Diogen Laercij istorik antichnoyi filosofiyi Aristotel Zhittya i sens Razom z tim u 1983 bulo vilucheno tirazh knigi Volodimir Solovjov i zatrimano tirazh Antichna kultura i suchasna nauka Togo zh roku otrimav Orden Trudovogo Chervonogo Prapora V 1985 Oleksij Fedorovich za ukazom Mihajla Gorbachova stav laureatom Derzhavnoyi premiyi SRSR z filosofiyi za Istoriyu antichnoyi estetiki na toj chas bulo vidano 6 tomiv iz 8 Ostannij vistup Losyeva v universiteti vidbuvsya v kvitni 1986 roku koli jomu bulo vzhe 93 roki Voseni 1987 pochalisya zjomki materialu dlya dokumentalnogo filmu pro mislitelya Smert i vshanuvannya pam yati Pomer u Moskvi 24 travnya 1988 roku simvolichno v rik 1000 littya hreshennya Rusi Pohovannya vidbulosya na Vagankovskomu cvintari de pohovana i jogo persha druzhina U 1989 vijshov film Losyev yakij na Mizhnarodnomu festivali neigrovogo kino zdobuv nagorodu Sribnij centavr V 1990 bulo zasnovano tovaristvo Losyevski besidi 100 richchya narodzhennya filosofa bulo vidznacheno mizhnarodnoyu naukovoyu konferenciyeyu v MDU im Lomonosova pid egidoyu YuNESKO Pochalasya publikaciya zibrannya tvoriv Oleksiya Losyeva U 1995 z arhiviv FSB bulo povernuto rukopisi Losyeva Ostannye zhitlove primishennya profesora bulo muzeyefikovano z 2000 tam roztashuvalasya Biblioteka istoriyi rosijskoyi filosofiyi ta kulturi Dom A F Loseva Moskva vul Arbat 33 12 budivlya 1 U 2006 bilya budinku bulo vidkrito pam yatnik Oleksiyu Fedorovichu Filosofsko kulturologichni poglyadiOleksij Losyev rozvivav ideyi platonizmu ta neoplatonizmu podilyayuchi svit na materialnu ta idealnu sferi Vse sushe zgidno Losyeva ce simvoli imena v terminah Losyeva idealnogo nadbuttya Boga tomu vin zaperechuvav znachennya osobistosti v tvorchosti bud yaka tvorchist ce lishe zobrazhennya vzhe isnuyuchogo idealu Vin vvazhav sho absolyutnij sens mozhe proyavlyatisya v dvoh osnovnih formah mifi v Losyeva ce obraz osobistogo buttya ta osobistosti Bud yaka rich chi yavishe ye mifom oskilki isnuye okremo vid osobistosti ta sprijmayetsya sub yektivno yak simvol idealu Z cogo Oleksij Losyev robiv visnovok sho vsi formi opisu svitu religijna naukova ideologichna ye mifologiyami ta gruntuyutsya na tih samih principah sho j klasichna mifologiya Vin rozriznyav vidnosnu i absolyutnu mifologiyi Vidnosnoyu filosof viznachav obmezheni vibirkovi uyavlennya pro buttya vikladeni v mifah naukovih teoriyah tosho Absolyutna zh mifologiya ce povnij bez protirich materialno ta idealnogo opis absolyutnogo buttya sho ishe maye buti stvorenij yak sintez viri ta znannya Sam Losyev vvazhav sho absolyutna mifologiya privede lyudinu do rozuminnya Boga i musit zasnovuvatisya na hristiyanstvi Osnovnim zdobutkom hristiyanstva mislitel vvazhav osmislennya lyudinoyu sebe yak osobistosti isnuvannya yakoyi ne maye zhodnoyi neobhidnosti dlya Boga ale yake Bog dozvolyaye sho vidbulosya za serednovichchya Do epohi Vidrodzhennya Losyev stavivsya negativno vvazhayuchi yiyi chasom stanovlennya lyudini kotra pragne zajnyati misce Boga Osnovni praciTradicijno tvorchij period zhittyepisu Oleksiya Losyeva podilyayetsya na rannij i piznij periodi Pershij ohoplyuye tvori napisani v 1920 i roki z tak zvanim pershim vosmiknizhzhyam Drugij publikaciyi pislya smerti Josipa Stalina Rannij period Filosofiya imeni 1927 Muzika yak predmet logiki 1927 Dialektika hudozhnoyi formi 1927 Antichnij kosmos i suchasna nauka 1927 Dialektika chisla u Plotina 1928 Kritika platonizmu u Aristotelya 1929 Narisi antichnogo simvolizmu i mifologiyi 1930 Dialektika mifu 1930 rozshirene perevidannya v 1990 Piznij period Olimpijska mifologiya v yiyi socialno istorichnomu rozvitku 1953 Antichna mifologiya v yiyi istorichnomu rozvitku 1957 Gomer 1960 Antichna muzichna estetika 1960 Istoriya antichnoyi estetiki rannya klasika 1963 Vvedennya v zagalnu teoriyu movnih modelej 1968 Istoriya antichnoyi estetiki Sofisti Sokrat Platon 1969 Istoriya antichnoyi estetiki visoka klasika 1974 Istoriya antichnoyi estetiki Aristotel i piznya klasika 1975 Problema simvolu i realistichne mistectvo 1976 Estetika Vidrodzhennya 1978 Istoriya antichnoyi estetiki rannij ellinizm 1979 Ellinistichno Rimska estetika 1979 Istoriya antichnoyi estetiki piznij ellinizm 1980 Istoriya antichnoyi estetiki ostanni viki 1988 Derzannya duhu 1988 Perekladi ukrayinskoyu movoyuDo pitannya pro viniknennya serednovichnoyi dialektiki na osnovi nominalizmu Filosofska dumka 1970 3 S 39 49 Problema somatichnogo znacheniya platonivskih idej Filosofska dumka 1971 6 S 57 68 Muzichna estetika antichnogo svitu K Muzichna Ukrayina 1974 218 s Antichna literatura Za red A A Taho Godi K Visha shkola 1976 439 s Div takozhCenzura Filosofskij korabel Vorog narodu Bezbozhna p yatirichka Stalinski represiyiPrimitkiLosev Aleksej 2017 ros Litres s 11 40 ISBN 9785457931510 Arhiv originalu za 2 lipnya 2018 Procitovano 2 lipnya 2018 Arhiv originalu za 2 lipnya 2018 Procitovano 2 lipnya 2018 Intervyu s professorom MGU A A Taho Godi NEIZVESTNYJ LOSEV archive li 28 veresnya 2007 Arhiv originalu za 28 veresnya 2007 Procitovano 11 lipnya 2018 8 travnya 2014 Arhiv originalu za 8 travnya 2014 Procitovano 3 lipnya 2018 Losev A F 2001 Dialektika mifa Sost podg teksta obsh red A A Taho Godi V P Troickogo Moskva Mysl s 1 558 Losev A F 1982 Estetika Vozrozhdeniya Moskva Mysl s 1 624 DzherelaBibihin V V Aleksej Fedorovich Losev Sergej Sergeevich Averincev M Izd vo in ta filosofii teologii i istorii sv Fomy 2004 416 s Bibliotheca Ignatiana ISBN 5 94242 008 4 2 e izdanie 2006 ISBN 5 94242 027 0 Taho Godi A A Losev M Molodaya gvardiya 1997 460 s ZhZL Vypusk 742 2 e izdanie 2007 535 s ZhZL Vypusk 1276 ISBN 978 5 235 03029 9 Losev A F Loseva V M Radost na veki Perepiska lagernyh vremyon M Russkij put 2005 264 s ISBN 5 85887 184 4 Losyev Oleksij Fedorovich Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X PosilannyaLosyev Oleksij Fedorovich Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 306 ISBN 978 966 439 921 7 Biblioteka istorii russkoj filosofii i kultury Dom A F Loseva 25 lipnya 2017 u Wayback Machine ros Losev Aleksej Fyodorovich 6 zhovtnya 2006 u Wayback Machine v Gallery of Russian thinkers 18 veresnya 2011 u Wayback Machine angl Intervyu s professorom MGU A A Taho Godi ros Iz rasskazov A F Loseva 8 travnya 2011 u Wayback Machine ros