Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лавров Георгій Дмитрович (англ. George Lavroff, рос. Лавров Георгий Дмитриевич 1895–1991) — російський і радянський скульптор 20 століття. Відомий представник стилю ар-деко.
| ' | |
| рос. Лавров Георгий Дмитриевич | |
| Ім'я при народженні | Лавров Георгий Дмитриевич |
|---|---|
| Народився | 1895 |
| Помер | 1991 Москва |
| Громадянство |  СРСР →  Росія |
| Жанр | монумент, садово-паркова скульптура |
| Навчання | в майстерні Бушара і Бурделя в Парижі |
| Напрямок | ар-деко |
| Роки творчості | 1923–1990 |
| Працював у містах | Ставрополь, Париж, Магадан, Маріуполь, Москва |
Життєпис
Народився у 1895 році. В громадянську війну був на боці більшовиків, воював у Алтайській партизанській дивізії. Дивізія зазнала поразки і Лавров перебував у полоні у вояків Колчака.
У 1923 році перебрався в місто Ставрополь, де працював скульптором-аматором.
Встиг виконати монумент для міста та погруддя В. Леніна. Аби перевірити портретність погруддя, перевіз його у Москву, де показав сестрі Леніна. Марія Іллінічна Ульянова роботу визнала достовірною, хоча її брат не міг позувати скульпторові. Лавров продовжив роботу над ленініаною і у 1925 році представив свій проект монументу В. Леніну для міста Полтави. Фотознімки монументу бачив нарком Луначарський Анатолій Васильович(1875–1933). Дізнавшись, що скульптор Лавров не отримав художньої освіти, сприяв його закордонному відрядженню в Париж для удосконалення майстерності. Офіційно термін закордонного відрядження та удосконалення майстерності визначили у п'ять років (1927–1932).
Паризький період
Художник оселився в Парижі, де працював під керівництвом учнів Огюста Родена — Анрі Бушара, Ландовського. Серед знайомих цього періоду — французькі скульптори — Арістид Майоль(1861–1944) та Антуан Бурдель(1861–1929), в майстерні останнього Лавров встиг попрацювати. Талановитого автодидакта помітили, частка його творів перейшла у низку західноєвропейських музеїв(серед яких — музей Сен-Дені у Франції, Британський музей в Лондоні). Серед тих, хто позував скульпторові — відома балерина Павлова Анна Павлівна(1881–1931). В Парижі він створив свій скульптурний варіант «Вмираючого лебідя», який перевіз у СРСР. Він став помітною фігурою мистецтва ар-деко (Сецесія) у Франції, його ім'я в літературі — George Lavroff. Скульптор самовільно подовжив власне перебування в Парижі на три роки, чим порушив офіційний термін відрядження.
Повернення і заслання в Магадан
Скульптор повернувся у СРСР у 1935 р. і був арештований. Заслання відбував в місті Магадан, де йому дали можливість працювати скульптором. Частка творів митця зберігається в місцевому музеї Колими.
По закінченню заслання за сталінської доби мав поразку у правах і заборону на життя в столичних містах СРСР. Скульптор перебрався в місто Маріуполь на Україну, де працював в місцевих художніх майстернях. Майстерні обладнали у випадково збереженому після війни 1941 — 1945 рр. приміщенні , де відновили пічне опалення, майстерні, Ленінську кімнату.
Маріупольський період
В напівзруйнованих ваннах прального комбінату зберігали реманент та часовоярську глину, яку скульпторам передавав металургійний завод «Азовсталь». Скульптурна майстерня виготовляла погруддя відомих діячів російського минулого, що призначалися для оздоблення радянських бібліотек, палаців культури, радянських парків та скверів. Серед продукції художньої майстерні — погруддя Пушкіна, Лева Толстого, Віссаріона Белінського, Максима Горького, російського винахідника радіо Олександра Попова, науковця-хімика Дмитра Менделєєва тощо. Погруддя Белінського та Мічуріна і виконав скульптор Георгій Лавров. Перша серія скульптур, що роками прикрашала один з парків міста, збережена і нині прикрашає центральну алею Міського саду (Алея Класиків).
Московський період
По смерті Йосипа Сталіна у 1953 році скульптор був реабілітований і йому було повернуто право на проживання в столичних містах. Він відбув у Москву, де післясталінський уряд дозволив йому проживання та надав майстерню. Вона була розташована в двоповерховому приміщенні на вулиці Арбат. Але відношеня до митця та його творів було прохолодне.
У 1991 році помер у Москві.
Нагороди
Не мав радянських нагород.
У 1985 році з нагоди 90-річчя з дня народження скульптора отримав почесне звання заслуженого художника РРФСР.
Див. також
Джерела
- http://www.sakharov-center.ru/asfcd/auth/?t=author&i=1001 [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (біографія)
- http://www.sakharov-center.ru/asfcd/auth/?t=page&num=9450 [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (спогади Лаврова Г.Д.)
- http://www.gulagmuseum.org/showObject.do?object=49674922&language=1 [ 28 січня 2015 у Wayback Machine.] (сторінка Лаврова Г.Д. у Віртуальному музеї Гулага)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lavrov Georgij Dmitrovich angl George Lavroff ros Lavrov Georgij Dmitrievich 1895 1991 rosijskij i radyanskij skulptor 20 stolittya Vidomij predstavnik stilyu ar deko ros Lavrov Georgij Dmitrievich Im ya pri narodzhenni Lavrov Georgij Dmitrievich Narodivsya 1895 1895 Pomer 1991 1991 Moskva Gromadyanstvo SRSR Rosiya Zhanr monument sadovo parkova skulptura Navchannya v majsterni Bushara i Burdelya v Parizhi Napryamok ar deko Roki tvorchosti 1923 1990 Pracyuvav u mistah Stavropol Parizh Magadan Mariupol Moskva U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lavrov ZhittyepisNarodivsya u 1895 roci V gromadyansku vijnu buv na boci bilshovikiv voyuvav u Altajskij partizanskij diviziyi Diviziya zaznala porazki i Lavrov perebuvav u poloni u voyakiv Kolchaka U 1923 roci perebravsya v misto Stavropol de pracyuvav skulptorom amatorom Vstig vikonati monument dlya mista ta pogruddya V Lenina Abi pereviriti portretnist pogruddya pereviz jogo u Moskvu de pokazav sestri Lenina Mariya Illinichna Ulyanova robotu viznala dostovirnoyu hocha yiyi brat ne mig pozuvati skulptorovi Lavrov prodovzhiv robotu nad leninianoyu i u 1925 roci predstaviv svij proekt monumentu V Leninu dlya mista Poltavi Fotoznimki monumentu bachiv narkom Lunacharskij Anatolij Vasilovich 1875 1933 Diznavshis sho skulptor Lavrov ne otrimav hudozhnoyi osviti spriyav jogo zakordonnomu vidryadzhennyu v Parizh dlya udoskonalennya majsternosti Oficijno termin zakordonnogo vidryadzhennya ta udoskonalennya majsternosti viznachili u p yat rokiv 1927 1932 Parizkij periodAnna Pavlova v kostyumi vmirayuchij lebid foto Hudozhnik oselivsya v Parizhi de pracyuvav pid kerivnictvom uchniv Ogyusta Rodena Anri Bushara Landovskogo Sered znajomih cogo periodu francuzki skulptori Aristid Majol 1861 1944 ta Antuan Burdel 1861 1929 v majsterni ostannogo Lavrov vstig popracyuvati Talanovitogo avtodidakta pomitili chastka jogo tvoriv perejshla u nizku zahidnoyevropejskih muzeyiv sered yakih muzej Sen Deni u Franciyi Britanskij muzej v Londoni Sered tih hto pozuvav skulptorovi vidoma balerina Pavlova Anna Pavlivna 1881 1931 V Parizhi vin stvoriv svij skulpturnij variant Vmirayuchogo lebidya yakij pereviz u SRSR Vin stav pomitnoyu figuroyu mistectva ar deko Secesiya u Franciyi jogo im ya v literaturi George Lavroff Skulptor samovilno podovzhiv vlasne perebuvannya v Parizhi na tri roki chim porushiv oficijnij termin vidryadzhennya Povernennya i zaslannya v MagadanSkulptor povernuvsya u SRSR u 1935 r i buv areshtovanij Zaslannya vidbuvav v misti Magadan de jomu dali mozhlivist pracyuvati skulptorom Chastka tvoriv mitcya zberigayetsya v miscevomu muzeyi Kolimi Po zakinchennyu zaslannya za stalinskoyi dobi mav porazku u pravah i zaboronu na zhittya v stolichnih mistah SRSR Skulptor perebravsya v misto Mariupol na Ukrayinu de pracyuvav v miscevih hudozhnih majsternyah Majsterni obladnali u vipadkovo zberezhenomu pislya vijni 1941 1945 rr primishenni de vidnovili pichne opalennya majsterni Leninsku kimnatu Mariupolskij periodV napivzrujnovanih vannah pralnogo kombinatu zberigali remanent ta chasovoyarsku glinu yaku skulptoram peredavav metalurgijnij zavod Azovstal Skulpturna majsternya vigotovlyala pogruddya vidomih diyachiv rosijskogo minulogo sho priznachalisya dlya ozdoblennya radyanskih bibliotek palaciv kulturi radyanskih parkiv ta skveriv Sered produkciyi hudozhnoyi majsterni pogruddya Pushkina Leva Tolstogo Vissariona Belinskogo Maksima Gorkogo rosijskogo vinahidnika radio Oleksandra Popova naukovcya himika Dmitra Mendelyeyeva tosho Pogruddya Belinskogo ta Michurina i vikonav skulptor Georgij Lavrov Persha seriya skulptur sho rokami prikrashala odin z parkiv mista zberezhena i nini prikrashaye centralnu aleyu Miskogo sadu Aleya Klasikiv Moskovskij periodPo smerti Josipa Stalina u 1953 roci skulptor buv reabilitovanij i jomu bulo povernuto pravo na prozhivannya v stolichnih mistah Vin vidbuv u Moskvu de pislyastalinskij uryad dozvoliv jomu prozhivannya ta nadav majsternyu Vona bula roztashovana v dvopoverhovomu primishenni na vulici Arbat Ale vidnoshenya do mitcya ta jogo tvoriv bulo proholodne U 1991 roci pomer u Moskvi NagorodiNe mav radyanskih nagorod U 1985 roci z nagodi 90 richchya z dnya narodzhennya skulptora otrimav pochesne zvannya zasluzhenogo hudozhnika RRFSR Div takozhPortal Mistectvo Portal Biografiyi Secesiya Socialistichnij realizm Radyanske mistectvoDzherelahttp www sakharov center ru asfcd auth t author amp i 1001 24 veresnya 2015 u Wayback Machine biografiya http www sakharov center ru asfcd auth t page amp num 9450 24 veresnya 2015 u Wayback Machine spogadi Lavrova G D http www gulagmuseum org showObject do object 49674922 amp language 1 28 sichnya 2015 u Wayback Machine storinka Lavrova G D u Virtualnomu muzeyi Gulaga