ВахРічка Вах на мапі басейну Обі60 49 08 пн ш 76 49 06 сх д 60 81914166669477595 пн ш 76 818466666694789069 сх д 60 8191

Вах

Річка Вах на мапі басейну Обі
60°49′08″ пн. ш. 76°49′06″ сх. д. / 60.81914166669477595° пн. ш. 76.818466666694789069° сх. д.
Витік	схід Нижньовартовського району Ханти-Мансійського АО, Росія
• координати	61°18′13″ пн. ш. 85°41′25″ сх. д. / 61.30361111113877826° пн. ш. 85.69027777780577537° сх. д.
Гирло	за 15 км вище Нижньовартовська, Ханти-Мансійський АО, Росія (права притока Обі)
• координати	60°48′56″ пн. ш. 76°47′22″ сх. д. / 60.8155555555837779° пн. ш. 76.78944444447178341° сх. д.
Басейн	Об→Карське море→Північний Льодовитий океан
Країни:	Росія
Прирічкові країни:	Росія: Ханти-Мансійський АО
Регіон	Ханти-Мансійський автономний округ — Югра
Довжина	964 км
Площа басейну:	76 700 км²
Середньорічний стік	534 м³/c
Притоки:	(пр.), (л.), (пр.), (пр.), Колікйоган (пр.)

Дані вимірювання стоку (м³/с)

січень:

233,24

лютий:

204,24

березень:

186,71

квітень:

203,94

травень:

768,03

червень:

1678,82

липень:

1070,43

серпень:

559,69

вересень:

493,50

жовтень:

462,70

листопад:

331,82

грудень:

288,09

Лобчинське (253 км від гирла), 1953–1996

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вах.

Вах (рос. Вах) — річка в Росії, права притока Обі, тече Західно-Сибірською рівниною у східній частині Ханти-Мансійського автономного округу.

Фізіографія

Вах починається на обсько-єнісейсько-тазівському вододілі, на кордоні між Красноярським краєм і Ханти-Мансійським автономним округом і звідти тече на захід рідконаселеними тайговими землями Західно-Сибірської рівнини. Недалеко до гирла він повертає на південь і впадає в Об десь за 15 км вище Нижньовартовська. Перед впадінням в Об його русло має 300 м завширшки і глибину до 5 м; швидкість плину 0,5 м/с.

Головні притоки: справа — , , , Колікйоган, зліва — .

Річка має рівнинний характер на всьому протязі; річище надзвичайно звивисте.

Гідрологія

Довжина річки 964 км, площа басейну 76,7 тис. км². Середньорічний стік, виміряний у села (у середній течії за 253 км від гирла) становить 534 м³/c. Мінімум спостерігається у березні (187 м³/c), максимум — у червні (1679 м³/c). Багаторічний мінімум стоку спостерігається у березні (32,4 м³/с), максимум — у травні (255 м³/с). За період спостережень абсолютний мінімум місячного стоку (141 м³/с) спостерігався у березні 1969 року, абсолютний максимум (2450 м³/с) — у червні 1959.

Живлення снігове і дощове. Вах замерзає у жовтні, скресає наприкінці квітня — у травні.

Інфраструктура

Річка судноплавна на 432 км від гирла (до впадіння Сабуна і звідси на 6 км вверх по Сабуну до села Лар'як). Її права притока Колікйоган судноплавна на 253 км від впадіння у Вах до пристані Подбаза.

Населені пункти на Ваху: Корлики, Великий Лар'як, Лар'як, Охтеур'є, Большетархово. Басейн Ваху є зоною традиційного розселення східних груп хантів.

В низов'ях Ваху розвідані значні родовища нафти, зокрема Самотлорське родовище.

Примітки

Перелік внутрішніх водних шляхів Російської Федерації [ 18 березня 2015 у Wayback Machine.], затверджений указом Уряду РФ від 19 грудня 2002 р. № 1800-р (рос.)

Джерела

Велика радянська енциклопедія: Вах (рос.)
R-ArcticNET [ 16 вересня 2006 у Wayback Machine.], дані виміряння стоку: Ваховськ (276 км від гирла), Лобчинське [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (253 км) (англ.)

Праві притоки Обі
→ → Київський Єган →	→ Вах →	→ Ватинський Йоган → →

[1] Перелік внутрішніх водних шляхів Російської Федерації [ 18 березня 2015 у Wayback Machine.], затверджений указом Уряду РФ від 19 грудня 2002 р. № 1800-р (рос.)