Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Велике князівство Пермське — комі-перм'яцьке середньовічне князівство на Верхній Камі, у межиріччі Ками, Вишери, та Язьви. Міжплемінний центр — Чердинь, резиденція верховного князя — Покча, духовний центр — Іскор. Панівною релігією було язичництво.
| Ыджыт Перем öксуму Велике князівство Пермське | ||||
| ||||
|
| ||||
 | ||||
| Столиця | Чердинь, , | |||
| Мови | давньопермська | |||
| Релігії | православ'я, традиційна релігія | |||
| Форма правління | монархія | |||
| - (?)—(?) | (першший?) | |||
| - 1481—1505 | (останній) | |||
| Історія | ||||
| - Засновано | 1323 | |||
| - анексія Великим князівством Московським | 1503 | |||
Держава у Східній Європі доби пізнього середньовіччя і раннього нового часу. Існувала в 1323—1505 роках. Розташовувалася на території історичної Пермі Великої — сучасних Пермського краю та частини Республіки Комі. Князівство вело війни з Московією на заході. 1505 року завойовано й приєднано до Московського царства Іваном ІІІ Васильовичем.
Територія
Князівство розташовувалося на території Верхнього Прикам'я. Площа безпосередньо самого князівства не перевищувала 9 тис. км ². Контролювало простір всієї історичної області Перм Велика — це більш 84,6 тис. км ². До півночі воно простягалося до волока з верхів'їв р. Колви на притоці Вичегди, де межувало з . До заходу територія князівства досягла верхів'їв Ками і В'ятки, де починалася В'ятська земля. На півдні князівство контролювало території до р. Чусової, землі за якої належали башкирам, підвладним Казанському ханству. Східний кордон, по Уральському хребту, — c мансі — була найбільш неспокійною і часто порушувалася з обох сторін. Центр князівства розташовувався в районі злиття річок Колва, Вишера та Кама.
Релігія
Традиційне комі-перм'яцьке язичництво. У 1455 єпископом була зроблена не зовсім вдала спроба хрестити місцеве населення. Єпископ охрестив комі-перм'яків у 1462.
Населення
Про чисельність населення можна говорити тільки за даними першої російської перепису цих земель 1530 р., тобто через 25 років після ліквідації самостійності пермського князівства. Згідно з цими даними (2145 луків — дорослих чоловіків) можна припустити загальну чисельність населення в період незалежності не менше 6 тис. чол.
Населені пункти
- Міста: Чердинь (з IX ст), (з IV—IX ст., могильник), (з IX ст.), (головне святилище усієї Пермі Великої; з IV ст), (XV ст).
- Села: , , .
Історія
Комі-Перм'яцькі племена Верхнього Прикам'я з найдавніших часів підтримували торговельні зносини з Поволжям і країнами прикаспійського регіону, куди по Камі і Волзі йшов прямий річковий шлях. Із заходу через Перм Вичегодську по притоках Північної Двіни звідси проходив річковий шлях до Великого Устюга й Вологді. На схід по Вишері, Лозьві й Тавді лежав шлях до Сибіру, який до кінця XVI століття був головною Московською дорогою за Урал.
Населення з XI століття платило данину Великому Новгороду, вже в 1092 призначав сюди тіунів, доводжувачів та приставників. Як державне утворення князівство з'являється лише з ослабленням Новгородської республіки після того, як суміжна Перм Вичегодська підпала під владу Москви. Основним першоджерелом є Вичегодсько-Вимська літопис.
Державний устрій князівства, мабуть, нагадувало швидше новгородське, ніж московське. Влада князів була обмежена, місцеві племена мали власних вождів, яких літописі по новгородському звичаєм називають сотниками. Великий Новгород, як і Москва, мав тут своїх представників і проновгородську партію, а політичний вплив єпископів було спочатку скромним.
Прибулий сюди для хрещення місцевого населення був убитий (1455) несподівано нападниками мансі. Хрещення було завершено лише в 1462 єпископом Іоною. Все це істотно обмежувало як вплив Москви, так і влада князя . Головним містом і, мабуть, міжплемінним центром князівства була Чердинь, але княжа резиденція розташовувалася в 7 км на північ від міста в селищі .
У 1467 чердинци без дозволу великого князя Московського уклали союз з сусідами-в'ятичами, проти пелимськіх вогулів. Сполучені війська перм'яків і в'ятичів взяли в полон пелимського князя Асику, але тому вдалося втекти. У тих же 60-х роках XV століття чердинци безперешкодно пропускали московські війська, що йдуть на Казанське ханство, але у 1471 відмовилися брати участь у поході московських полків, очолюваних братом великого князя . Як вказує літописець: «Стояв Юрій під Казанню 5 днів, до міста не приступав, сожідаючі білозерців і чердинців, а чердинци, убоясь не йшли, за казанців задається». Маючи міцні торговельні відносини з Казанським ханством, чердинци не тільки не бажали війни, що заважала їх торгівлі, а й мали в своєму середовищі також проказанську партію. Москва відповіла .
Навесні 1472 московські полки, до складу яких входило і Вичегодсько-Вимське ополчення, під командуванням стародубського князя розбили пермське військо, що вийшло їм назустріч, й узяли в полон князя Михайла. Літопис згадує також про полонення та висилку до Москви сотників (племінних вождів, оксів) , , , Коча та . Михайло, також доставлений до Москви, зумів виправдатися перед Іваном III, отримати прощення й повернутися назад з колишнім князівським титулом і, ймовірно, навіть більшою владою, ніж до війни. З 1472 Велике князівство Пермське вважається васалом Великого князівства Московського, хоча ще країна була незалежною.
У 1481 , князь пелимськіх вогулів, в союзі з Тюменськими татарами знову напав на Перм Велику. При захисті Покчи князь Михайло і декілька його синів загинули. На виручку прийшло військо з Устюга, яке зняло облогу з краще укріпленої Чердині, пізніше стала резиденцією московських намісників. Проте, навала було надзвичайно руйнівним, оскільки Москва навіть відмовилася від запланованої перепису населення, яка повинна була проходити як у Пермі Вичегодської, так і в Пермі Великої в тому ж році. Для приборкання вогулів в 1483 з Москви послали війська під проводом воєвод та . У цьому поході брало участь і ополчення обох пермських земель. Війська пройшли через Чердинь у Сибір, розсіяли пелимськіх вогулів, спустилися по річках Тавді та Іртишу на Об і повернулися з багатою здобиччю і безліччю полонених, включаючи впливового Югорського князя Молдана. Політичними наслідками цього походу були тривалі переговори між Москвою і сибірськими князями, які домагалися повернення князя Молдана і для цього пішли на укладення миру, скріпленого в 1485 з російського боку, та Молданом зі своїми союзниками — з сибірської.
Вичегодсько-Вимське ополчення потім брало участь у походах на В'ятку (1489), на (1499) і знову на Пелим (1500), але невідомо, чи брала участь у цих походах військо наступного правителя Прикам'я , сина загиблого князя . Зате відомий несподіваний фінал його князювання: навесні 1505 чимсь розгніваний Іван III «звів з Великі Пермі вотчіча своево князя Матвія і рідню і братію ево». Причиною монаршого гніву могли бути як відмова від участі у військових походах, так й Закамське срібло, старовинна данина, яку московські князі вимагали ще з часів Івана I Калити, але безуспішно дошукувались посланці Івана III. На цьому історія Великого Пермського князівства як спадкового володіння, залежного від Москви, закінчилася. Далі ця земля управлялася московськими намісниками.
Занепад князівства до кінця XV століття може бути пов'язано як з безперервними набігами вогулів і сибірських татар, так і з посиленням російської колонізації. Після приєднання в 1478 Великого Новгорода до Московської держави новгородці зазнали масового винищення та виселення. Значна частина їх бігла в колишні східні колонії, у тому числі в Перм Велику. В даний час в Чердині й околицях комі-перм'яцьке населення практично відсутня. Залишки корінного перм'яцького населення частиною мігрували на схід, де оформилася етнічна група комі-язьвінців. Інша частина перм'яцького населення залишилася в західній частині нинішнього Пермського краю, на території Комі-Перм'яцького округу.
Велике князівство Пермське в художній літературі
У творах відомого письменника й дослідника пермських старожитностей описана перемога пермських військ над що перевершувала їх у кілька разів армією монголів у битві при Чулмандорі в 1260-х, що припускає наявність у комі-перм'яків сильної військової організації й у більш раннє, чим XIV в. час.
Правителі
- (до 1451 року)
- (1451—1481)
- (1481—1505)
Адміністративний поділ
- Вилісь му (Верхня земля)
- Улісь му (Нижня земля)
Джерела
- Е.Вершинин. Перм Велика. Як Москва захопила Урал
- Вычегодско-Вымская летопись [ 10 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Энциклопедия Пермского края [ 12 серпня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velike knyazivstvo Permske komi perm yacke serednovichne knyazivstvo na Verhnij Kami u mezhirichchi Kami Visheri ta Yazvi Mizhpleminnij centr Cherdin rezidenciya verhovnogo knyazya Pokcha duhovnij centr Iskor Panivnoyu religiyeyu bulo yazichnictvo Ydzhyt Perem oksumu Velike knyazivstvo Permske 1323 1503 Velike knyazivstvo Permske istorichni kordoni na kartiKnyazivstvo u XV XVI stolittyah Stolicya Cherdin Movi davnopermska Religiyi pravoslav ya tradicijna religiya Forma pravlinnya monarhiya pershshij 1481 1505 ostannij Istoriya Zasnovano 1323 aneksiya Velikim knyazivstvom Moskovskim 1503 Derzhava u Shidnij Yevropi dobi piznogo serednovichchya i rannogo novogo chasu Isnuvala v 1323 1505 rokah Roztashovuvalasya na teritoriyi istorichnoyi Permi Velikoyi suchasnih Permskogo krayu ta chastini Respubliki Komi Knyazivstvo velo vijni z Moskoviyeyu na zahodi 1505 roku zavojovano j priyednano do Moskovskogo carstva Ivanom III Vasilovichem Karta zobrazhaye Pivnichnu Rosiyu u tomu chisli Permske knyazivstvo Amsterdam 1595 TeritoriyaKnyazivstvo roztashovuvalosya na teritoriyi Verhnogo Prikam ya Plosha bezposeredno samogo knyazivstva ne perevishuvala 9 tis km Kontrolyuvalo prostir vsiyeyi istorichnoyi oblasti Perm Velika ce bilsh 84 6 tis km Do pivnochi vono prostyagalosya do voloka z verhiv yiv r Kolvi na pritoci Vichegdi de mezhuvalo z Do zahodu teritoriya knyazivstva dosyagla verhiv yiv Kami i V yatki de pochinalasya V yatska zemlya Na pivdni knyazivstvo kontrolyuvalo teritoriyi do r Chusovoyi zemli za yakoyi nalezhali bashkiram pidvladnim Kazanskomu hanstvu Shidnij kordon po Uralskomu hrebtu c mansi bula najbilsh nespokijnoyu i chasto porushuvalasya z oboh storin Centr knyazivstva roztashovuvavsya v rajoni zlittya richok Kolva Vishera ta Kama ReligiyaTradicijne komi perm yacke yazichnictvo U 1455 yepiskopom bula zroblena ne zovsim vdala sproba hrestiti misceve naselennya Yepiskop ohrestiv komi perm yakiv u 1462 NaselennyaPro chiselnist naselennya mozhna govoriti tilki za danimi pershoyi rosijskoyi perepisu cih zemel 1530 r tobto cherez 25 rokiv pislya likvidaciyi samostijnosti permskogo knyazivstva Zgidno z cimi danimi 2145 lukiv doroslih cholovikiv mozhna pripustiti zagalnu chiselnist naselennya v period nezalezhnosti ne menshe 6 tis chol Naseleni punktiMista Cherdin z IX st z IV IX st mogilnik z IX st golovne svyatilishe usiyeyi Permi Velikoyi z IV st XV st Sela IstoriyaKomi Perm yacki plemena Verhnogo Prikam ya z najdavnishih chasiv pidtrimuvali torgovelni znosini z Povolzhyam i krayinami prikaspijskogo regionu kudi po Kami i Volzi jshov pryamij richkovij shlyah Iz zahodu cherez Perm Vichegodsku po pritokah Pivnichnoyi Dvini zvidsi prohodiv richkovij shlyah do Velikogo Ustyuga j Vologdi Na shid po Visheri Lozvi j Tavdi lezhav shlyah do Sibiru yakij do kincya XVI stolittya buv golovnoyu Moskovskoyu dorogoyu za Ural Naselennya z XI stolittya platilo daninu Velikomu Novgorodu vzhe v 1092 priznachav syudi tiuniv dovodzhuvachiv ta pristavnikiv Yak derzhavne utvorennya knyazivstvo z yavlyayetsya lishe z oslablennyam Novgorodskoyi respubliki pislya togo yak sumizhna Perm Vichegodska pidpala pid vladu Moskvi Osnovnim pershodzherelom ye Vichegodsko Vimska litopis Derzhavnij ustrij knyazivstva mabut nagaduvalo shvidshe novgorodske nizh moskovske Vlada knyaziv bula obmezhena miscevi plemena mali vlasnih vozhdiv yakih litopisi po novgorodskomu zvichayem nazivayut sotnikami Velikij Novgorod yak i Moskva mav tut svoyih predstavnikiv i pronovgorodsku partiyu a politichnij vpliv yepiskopiv bulo spochatku skromnim Pribulij syudi dlya hreshennya miscevogo naselennya buv ubitij 1455 nespodivano napadnikami mansi Hreshennya bulo zaversheno lishe v 1462 yepiskopom Ionoyu Vse ce istotno obmezhuvalo yak vpliv Moskvi tak i vlada knyazya Golovnim mistom i mabut mizhpleminnim centrom knyazivstva bula Cherdin ale knyazha rezidenciya roztashovuvalasya v 7 km na pivnich vid mista v selishi U 1467 cherdinci bez dozvolu velikogo knyazya Moskovskogo uklali soyuz z susidami v yatichami proti pelimskih voguliv Spolucheni vijska perm yakiv i v yatichiv vzyali v polon pelimskogo knyazya Asiku ale tomu vdalosya vtekti U tih zhe 60 h rokah XV stolittya cherdinci bezpereshkodno propuskali moskovski vijska sho jdut na Kazanske hanstvo ale u 1471 vidmovilisya brati uchast u pohodi moskovskih polkiv ocholyuvanih bratom velikogo knyazya Yak vkazuye litopisec Stoyav Yurij pid Kazannyu 5 dniv do mista ne pristupav sozhidayuchi bilozerciv i cherdinciv a cherdinci uboyas ne jshli za kazanciv zadayetsya Mayuchi micni torgovelni vidnosini z Kazanskim hanstvom cherdinci ne tilki ne bazhali vijni sho zavazhala yih torgivli a j mali v svoyemu seredovishi takozh prokazansku partiyu Moskva vidpovila Navesni 1472 moskovski polki do skladu yakih vhodilo i Vichegodsko Vimske opolchennya pid komanduvannyam starodubskogo knyazya rozbili permske vijsko sho vijshlo yim nazustrich j uzyali v polon knyazya Mihajla Litopis zgaduye takozh pro polonennya ta visilku do Moskvi sotnikiv pleminnih vozhdiv oksiv Kocha ta Mihajlo takozh dostavlenij do Moskvi zumiv vipravdatisya pered Ivanom III otrimati proshennya j povernutisya nazad z kolishnim knyazivskim titulom i jmovirno navit bilshoyu vladoyu nizh do vijni Z 1472 Velike knyazivstvo Permske vvazhayetsya vasalom Velikogo knyazivstva Moskovskogo hocha she krayina bula nezalezhnoyu U 1481 knyaz pelimskih voguliv v soyuzi z Tyumenskimi tatarami znovu napav na Perm Veliku Pri zahisti Pokchi knyaz Mihajlo i dekilka jogo siniv zaginuli Na viruchku prijshlo vijsko z Ustyuga yake znyalo oblogu z krashe ukriplenoyi Cherdini piznishe stala rezidenciyeyu moskovskih namisnikiv Prote navala bulo nadzvichajno rujnivnim oskilki Moskva navit vidmovilasya vid zaplanovanoyi perepisu naselennya yaka povinna bula prohoditi yak u Permi Vichegodskoyi tak i v Permi Velikoyi v tomu zh roci Dlya priborkannya voguliv v 1483 z Moskvi poslali vijska pid provodom voyevod ta U comu pohodi bralo uchast i opolchennya oboh permskih zemel Vijska projshli cherez Cherdin u Sibir rozsiyali pelimskih voguliv spustilisya po richkah Tavdi ta Irtishu na Ob i povernulisya z bagatoyu zdobichchyu i bezlichchyu polonenih vklyuchayuchi vplivovogo Yugorskogo knyazya Moldana Politichnimi naslidkami cogo pohodu buli trivali peregovori mizh Moskvoyu i sibirskimi knyazyami yaki domagalisya povernennya knyazya Moldana i dlya cogo pishli na ukladennya miru skriplenogo v 1485 z rosijskogo boku ta Moldanom zi svoyimi soyuznikami z sibirskoyi Vichegodsko Vimske opolchennya potim bralo uchast u pohodah na V yatku 1489 na 1499 i znovu na Pelim 1500 ale nevidomo chi brala uchast u cih pohodah vijsko nastupnogo pravitelya Prikam ya sina zagiblogo knyazya Zate vidomij nespodivanij final jogo knyazyuvannya navesni 1505 chims rozgnivanij Ivan III zviv z Veliki Permi votchicha svoevo knyazya Matviya i ridnyu i bratiyu evo Prichinoyu monarshogo gnivu mogli buti yak vidmova vid uchasti u vijskovih pohodah tak j Zakamske sriblo starovinna danina yaku moskovski knyazi vimagali she z chasiv Ivana I Kaliti ale bezuspishno doshukuvalis poslanci Ivana III Na comu istoriya Velikogo Permskogo knyazivstva yak spadkovogo volodinnya zalezhnogo vid Moskvi zakinchilasya Dali cya zemlya upravlyalasya moskovskimi namisnikami Zanepad knyazivstva do kincya XV stolittya mozhe buti pov yazano yak z bezperervnimi nabigami voguliv i sibirskih tatar tak i z posilennyam rosijskoyi kolonizaciyi Pislya priyednannya v 1478 Velikogo Novgoroda do Moskovskoyi derzhavi novgorodci zaznali masovogo vinishennya ta viselennya Znachna chastina yih bigla v kolishni shidni koloniyi u tomu chisli v Perm Veliku V danij chas v Cherdini j okolicyah komi perm yacke naselennya praktichno vidsutnya Zalishki korinnogo perm yackogo naselennya chastinoyu migruvali na shid de oformilasya etnichna grupa komi yazvinciv Insha chastina perm yackogo naselennya zalishilasya v zahidnij chastini ninishnogo Permskogo krayu na teritoriyi Komi Perm yackogo okrugu Velike knyazivstvo Permske v hudozhnij literaturiU tvorah vidomogo pismennika j doslidnika permskih starozhitnostej opisana peremoga permskih vijsk nad sho perevershuvala yih u kilka raziv armiyeyu mongoliv u bitvi pri Chulmandori v 1260 h sho pripuskaye nayavnist u komi perm yakiv silnoyi vijskovoyi organizaciyi j u bilsh rannye chim XIV v chas Praviteli do 1451 roku 1451 1481 1481 1505 Administrativnij podilVilis mu Verhnya zemlya Ulis mu Nizhnya zemlya DzherelaE Vershinin Perm Velika Yak Moskva zahopila Ural Vychegodsko Vymskaya letopis 10 kvitnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya Permskogo kraya 12 serpnya 2019 u Wayback Machine