Респу бліка Ко мі Зиря нщина рос Респу блика Ко ми комі Коми Республика суб єкт Російської Федерації входить до складу П

Респу́бліка Ко́мі, Зиря́нщина (рос. Респу́блика Ко́ми; комі Коми Республика) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Північно-Західного федерального округу.

Республіка Комі

рос. Республика Коми
комі Коми Республика

Прапор Республіки Комі

Герб Республіки Комі

^d

Країна

Глава

^d

Дата утворення

24 травня 1991

Оф. вебсайт

rkomi.ru(рос.)

Географія

Координати

64°17′ пн. ш. 54°28′ сх. д. / 64.283° пн. ш. 54.467° сх. д.

Площа

415 900 км² ⁽⁾

• внутр. вод

0,3 %

Часовий пояс

MSK ()

Населення

Чисельність

830 138 ^(60-а) (2019)

Густота

1,9особи/км²

Оф. мови

Економіка

Коди

RU-KO

87

11

(+7)

Карти

Республіка Комі у Вікісховищі

Столиця — місто Сиктивкар.

Межує з Ненецьким автономним округом (північ, північний схід), Ямало-Ненецьким автономним округом (північний схід, схід), Ханти-Мансійським автономним округом (південний схід, південь), Свердловською областю (південь), Пермським краєм (південь), Кіровською областю (південь, південний захід, захід), Архангельською областю (північний захід, північ).

Утворена 22 серпня 1921.

Географія

Республіка розташована на захід від Уральських гір, на північному заході Західно-Сибірської рівнини та крайньому північному сході Європейської частини Російської Федерації в межах й низовин й , західних схилів Уральських гір (Північний, Приполярний і Полярний Урал).

Територія республіки простягається від Північних Увалів на півдні до Пай-Хою на північному сході (між 59°12' і 68°25' північної широти), від на заході до вододілу басейнів річок Печори й Обі, що проходить по Уральському хребту на сході (між 45°25' і 66°10' східної довготи).

Ліси займають більше 70 % території, болота — близько 15 %.

На Північному Уралі 32 800 км² покриті незайманими лісами. Унікальна територія — . Таких незайманих лісів, що не піддавалися впливу людської діяльності й техногенному впливу, у Європі вже не збереглося. В 1985 році заповідник був включений у список біосферних. Через десять років, за рішенням ЮНЕСКО, з охоронною й буферною зонами й національний парк «Югид-Ва», об'єднані під загальною назвою «Незаймані ліси Комі», були внесені в перелік об'єктів Всесвітньої культурної і природної спадщини.

Річки

Основні річки:

Озера

Великі озера:

Корисні копалини

На території республіки видобувають вугілля, нафту, природний газ, золото і алмази.

Клімат

Клімат на більшій частині території помірноконтинентальний з тривалою, досить суворою зимою і коротким, порівняно теплим літом. Середня температура січня −17 °C на південному заході, до −20 °C на північному сході, липня відповідно від +15 °C до +11 °C. Опадів від 700 до 1500 мм (у горах) на рік.

Природа

Велика частина території Комі розташована у зоні тайги. Ґрунти переважно підзолистого типу. Ліси займають близько 70 % території, переважає ялина, сосна, зустрічаються кедр, ялиця, модрина. До півночі від полярного кола тайга змінюється лісотундрою з ялиново-березовим рідколіссям, верховими болотами і тундрою з різнотравно-осоковими й єрниково-вербно-моховими асоціаціями на ґрунтах тундрового типу.

У Комі збереглися: ведмідь бурий, лось, куниця лісова, лисиця руда, песець, вивірка лісова, заєць білий. З птахів — тетерев, глухар, качка, рябчик, біла куріпка (на півночі) тощо.

Населення

Докладніше: ^[ru]

Населення: 1 018 674 (2002)
- Міське: 766 587 (75,3 %)
- Сільське: 252 087 (24,7 %)
- Чоловіки: 488 316 (47,9 %)
- Жінки: 530 358 (52,1 %)
Жінок на 1000 чоловіків: 1086
Середній вік: 34,5 років
- Міського населення: 33,7 років
- Сільського населення: 36,8 років
- Чоловіків: 32,3 років
- Жінок: 36,8 років
Число приватних домогосподарств: 381 626 (з 992 612 осіб)
- Міських: 289 854 (з 749 329 осіб)
- Сільських: 91 772 (з 243 283 осіб)
Статистика охорони здоров'я (2005):
- Народжень: 10 975 (коефіцієнт народжуваності 11,1)
- Смертей: 15 074 (коефіцієнт смертності 15,2)

Національний склад

Етнічний склад населення за даними переписів:

	перепис 1926	перепис 1939	перепис 1959	перепис 1970	перепис 1979	перепис 1989	перепис 2002	перепис 2010	перепис 2021
Комі	191 245 (92,2 %)	231 301 (72,5 %)	245 074 (30,4 %)	276 178 (28,6 %)	280 798 (25,3 %)	291 542 (23,3 %)	256 464 (25,2 %)	202 348 (23,7 %)	127 350 (22,3 %)
Росіяни	13 731 (6,6 %)	70 226 (22,0 %)	389 995 (48,4 %)	512 203 (53,1 %)	629 523 (56,7 %)	721 780 (57,7 %)	607 021 (59,6 %)	555 963 (65,1 %)	398 547 (69,7 %)
Українці	34 (0,0 %)	6010 (1,9 %)	80 132 (9,9 %)	82 955 (8,6 %)	94 154 (8,5 %)	104 170 (8,3 %)	62 115 (6,1 %)	36 082 (4,2 %)	11 041 (1,9 %)
Білоруси	11 (0,0 %)	3323 (1,0 %)	22 339 (2,8 %)	24 706 (3,1 %)	24 763 (2,2 %)	26 730 (2,1 %)	15 212 (1,5 %)	8 859 (1,0 %)	2,639 (0,5 %)
Татари	32 (0,0 %)	709 (0,2 %)	8459 (1,0 %)	11 906 (1,5 %)	17 836 (1,6 %)	25 980 (2,1 %)	15 680 (1,5 %)	10 779 (1,3 %)	4 083 (0,7 %)
Німці	15 (0,0 %)	2617 (0,8 %)	19 805 (2,5 %)	14 647 (1,8 %)	13 339 (1,2 %)	12 866 (1,0 %)	9246 (0,9 %)
Інші	2246 (1,1 %)	4810 (1,5 %)	40 395 (5,0 %)	42 207 (4,4 %)	49 948 (4,5 %)	67 779 (5,4 %)	52 936 (5,2 %)

Етнічна карта Комі за міськими та сільськими поселеннями, переписи 2002 і 2010 рр.

Мовний склад

Володіння мовами в Республіці Комі за даними перепису 2020—2021 років (мови, володіння якими вказали 0,1 % або більше від кількості тих, хто вказав володіння будь-якою мовою):

Мова	Все населення		Міське населення		Сільське населення
Мова	Кількість осіб	% від тих, хто вказав володіння мовою / % від усього населення	Кількість осіб	% від тих, хто вказав володіння мовою / % від усього населення	Кількість осіб	% від тих, хто вказав володіння мовою / % від усього населення
Російська	587 095	99,73 % / 79,57 %	424 414	99,82 % / 74,25 %	162 681	99,48 % / 97,84 %
Комі	101 626	17,26 % / 13,77 %	27 028	6,36 % / 4,73 %	74 598	45,62 % / 44,86 %
Англійська	25 211	4,28 % / 3,42 %	22 334	5,25 % / 3,91 %	2877	1,76 % / 1,73 %
Українська	6734	1,14 % / 0,91 %	5683	1,34 % / 0,99 %	1051	0,64 % / 0,63 %
Німецька	5427	0,92 % / 0,74 %	4466	1,05 % / 0,78 %	961	0,59 % / 0,58 %
Азербайджанська	1871	0,32 % / 0,25 %	1714	0,40 % / 0,30 %	157	0,10 % / 0,09 %
Татарська	1732	0,29 % / 0,23 %	1575	0,37 % / 0,28 %	157	0,10 % / 0,09 %
Французька	1446	0,25 % / 0,20 %	1187	0,28 % / 0,21 %	259	0,16 % / 0,16 %
Чуваська	746	0,13 % / 0,10 %	585	0,14 % / 0,10 %	161	0,10 % / 0,10 %
Молдовська	728	0,12 % / 0,10 %	434	0,10 % / 0,08 %	294	0,18 % / 0,18 %
Киргизька	721	0,12 % / 0,10 %	713	0,17 % / 0,12 %	8	0,00 % / 0,00 %
Білоруська	670	0,11 % / 0,09 %	563	0,13 % / 0,10 %	107	0,07 % / 0,06 %
^[ru]	593	0,10 % / 0,08 %	476	0,11 % / 0,08 %	117	0,07 % / 0,07 %
Вказали володіння мовою	588 709	100,00 % / 79,79 %	425 171	100,00 % / 74,39 %	163 538	100,00 % / 98,35 %
Не вказали володіння мовами	149 144	— % / 20,21 %	146 407	— % / 25,61 %	2737	— % / 1,65 %
Разом	737 853	— % / 100,00 %	571 578	— % / 100,00 %	166 275	— % / 100,00 %

Українці та українська мова в Республіці Комі

Докладніше: Українці в Республіці Комі

Розселення українців у Республіці Комі за міськими та сільськими поселеннями, переписи 2002 та 2010 рр.

За даними перепису 2020—2021 років 11 041 особа (1,93 % серед тих, хто вказав національну приналежність, та 1,50 % серед усього населення) вказала себе українцями. З них 9 307 осіб (2,27 % / 1,63 %) проживали у міській місцевості, 1 734 особи (1,07 % / 1,04 %) — у сільській. Володіння українською мовою в республіці вказали 6 734 особи (1,14 % серед тих, хто вказав володіння будь-якою мовою, та 0,91 % серед усього населення), з яких 5 683 особи (1,34 % / 0,99 %) проживали у міській місцевості, 1 051 особа (0,64 % / 0,63 %) — у сільській. Про використання української мови в повсякденному житті заявили 2 607 осіб, з яких 2 230 осіб проживали у міській місцевості, 377 осіб — у сільській.

Адміністративний поділ


Район, міський округ	Площа, км²	Населення, осіб (1989)	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)	Населення, осіб (2019)	Центр	Поселення	Населені пункти
Іжемський район	18512,68	23149	21511	18771	17129		10	34
Княжпогостський район	24600,91	39307	29687	23432	18716	Ємва	9	47
Койгородський район	9743,22	11114	10020	8431	7332		7	21
Корткероський район	19853,44	24571	23642	19658	18071		18	53
Печорський район	29079,44	86888	66291	57364	49744	Печора	7	32
Прилузький район	13297,10	27968	24762	20737	16916		12	88
Сиктивдинський район	7548,74	25460	24226	22660	24392		13	49
Сисольський район	6187,56	19560	16894	13956	12541		11	79
Сосногорський район	16622,60	60630	52486	46775	42939	Сосногорськ	3	19
Троїцько-Печорський район	40073,59	23733	17610	13817	10886		11	32
Удорський район	34566,86	24832	25083	20400	17153		14	55
Усть-Вимський район	4804,46	42941	34000	29474	25377	Айкіно	12	53
Усть-Куломський район	25987,51	37263	32146	26858	23769	Усть-Кулом	20	63
Усть-Цилемський район	42610,60	16380	15408	13036	11166	Усть-Цильма	11	37
Воркутинський міський округ	21963,49	211600	134172	95854	74756	Воркута	6	16
Вуктильський міський округ	22684,94	28398	18349	14873	11494	Вуктил	5	11
Інтинський міський округ	31063,48	70115	46411	35181	27569	Інта	7	23
Сиктивкарський міський округ	745,56	234903	245768	250874	260345	Сиктивкар	4	7
Усінський міський округ	30927,82	68467	52845	47229	43691	Усінськ	8	20
Ухтинський міський округ	13573,02	142189	127362	121701	116249	Ухта	8	18

Найбільші населені пункти


№	Населений пункт	Населення, осіб (1989)	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)
1	Сиктивкар	231 673	230 011	253 006
2	Ухта	112 876	103 340	99 591
3	Воркута	121 270	87 457	70 548
4	Печора	65 666	48 700	43 105
5	Усінськ	47 419	45 358	40 827
6	Інта	61 798	41 217	32 080
7	Сосногорськ	30 330	29 587	27 757
8	Ємва	18 061	16 739	14 570
9	Вуктил	19 510	14 472	12 356
10	Воргашор	25 915	19 100	12 044
11	Мікунь	12 437	11 680	10 730
12		8 943	10 211	10 289

Промисловість

Провідні галузі промисловості: паливна (вугільна, нафтова і газова), лісова, деревообробна (ділова деревина, клейова фанера, пиломатеріали), меблева і целюлозно-паперова (понад 1/7 російського виробництва паперу). Розвинуте виробництво будматеріалів, машинобудування і металообробка (лісозаготівельна техніка, устаткування для вуглевидобутку), харчова і легка (близько 1/2 російських нетканих матеріалів, швейні вироби, взуття, замша) промисловість. Видобуток кам'яного вугілля (Печорський вугільний басейн), нафти (ВО «Комінафта»; ) і газу (найбільше родовище — ), золота, марганцевих і титанових руд, п'єзооптичної сировини (п'єзокварц, оптичний флюорит), виробних і кольорових каменів (агат, нефрит).

Сільське господарство

Сільське господарство має осередковий характер. Провідна галузь — тваринництво, переважно м'ясомолочне скотарство, у приміських зонах — свинарство і птахівництво. Розводять також коней, овець. У північних районах — оленярство, хутровий промисел.

Джерела

. Росстат. 23.01.2019. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 13.2.2014.
В.І. Адамовський. Депортація українського селянства в період колективізації (кінець 20-х – перша половина 30-х років ХХ ст.) (PDF) // Вісник Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Історичні науки. — 2008. — Вип. 1. — С. 163. — ISSN 2309-8074.
Том 5. «Национальный состав и владение языками». Таблица 4. Владение языками и использование языков населением. оригіналу за 31 грудня 2022. Процитовано 31 грудня 2022.
Том 5. «Национальный состав и владение языками». Таблица 1. Национальный состав населения. оригіналу за 30 грудня 2022. Процитовано 31 грудня 2022.

Література

(рос.) Деревянные часовни Русского Севера (Республика Карелия, Республика Коми, Архангельская область, Вологодская область). Иллюстрированный перечень. — М. : Институт Наследия, 2005. — 224 с.
(рос.) Республика Коми: Энциклопедия. [в 3-х тт.]. — Сыктывкар : Коми книжное изд-во, 1997–2000.
(рос.) Народное искусство Коми. — Сыктывкар : Министерство культуры Коми Республики, 1993. — 190 с.

Посилання

	Ненецький автономний округ	Ямало-Ненецький автономний округ
Архангельська область		Ханти-Мансійський автономний округ — Югра
Кіровська область	Пермський край	Свердловська область

Офіційний сервер Республіки Комі (рос.)
Комі телебачення і радіо (рос.)
(рос.)
(рос.)
Дошка оголошень Республіки Комі (рос.)
История Коми (рос.)

[1] . Росстат. 23.01.2019. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 13.2.2014.

[2] В.І. Адамовський. Депортація українського селянства в період колективізації (кінець 20-х – перша половина 30-х років ХХ ст.) (PDF) // Вісник Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Історичні науки. — 2008. — Вип. 1. — С. 163. — ISSN 2309-8074.

[Мови_2021-3] Том 5. «Национальный состав и владение языками». Таблица 4. Владение языками и использование языков населением. оригіналу за 31 грудня 2022. Процитовано 31 грудня 2022.

[4] Том 5. «Национальный состав и владение языками». Таблица 1. Национальный состав населения. оригіналу за 30 грудня 2022. Процитовано 31 грудня 2022.