'Пай-Хой' — старий, дуже зруйнований гірський кряж в центрі Югорського півострова, має довжину близько 200 км від північної частини Полярного Уралу до протоки Югорський Шар. Частина кряжа знаходиться на острові Вайгач, що розділяє Баренцове море і Карське море.
Найвища точка кряжу — гора (467 м над рівнем моря). Пай-Хой складений кристаличними сланцями і осадковими пісковиковими породами, мергелями і вапняками. В межах однієї з кристалічних структур зберігся слід імпактного кратера Кара діаметром близько 65 км.
Рослинність представлена каменістою гірською тундрою, нижче на схилах — мохово-лишайникова, травяниста, рідше — чагарникова тундра..
Вперше для європейців відкрила хребет Пай-Хой і склала його перший геологічний і біологічний опис науково-дослідницька експедиція під керівництвом Гофмана Ернста Карловича (1847—1853).
Джерела
- Соч.: Общая ориктогнозия, или учение о признаках минералов, К., 1840;
- Северный Урал и береговой хребет Пай-Хой, т. 1-2, СПБ, 1853-56 (совм. с М. Ковальским);
- Об гипсометрических отношениях хребта Уральского, пер. с нем., СПБ, 1860.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Paj Hoj starij duzhe zrujnovanij girskij kryazh v centri Yugorskogo pivostrova maye dovzhinu blizko 200 km vid pivnichnoyi chastini Polyarnogo Uralu do protoki Yugorskij Shar Chastina kryazha znahoditsya na ostrovi Vajgach sho rozdilyaye Barencove more i Karske more Paj Hoj na mapi Najvisha tochka kryazhu gora 467 m nad rivnem morya Paj Hoj skladenij kristalichnimi slancyami i osadkovimi piskovikovimi porodami mergelyami i vapnyakami V mezhah odniyeyi z kristalichnih struktur zberigsya slid impaktnogo kratera Kara diametrom blizko 65 km Roslinnist predstavlena kamenistoyu girskoyu tundroyu nizhche na shilah mohovo lishajnikova travyanista ridshe chagarnikova tundra Vpershe dlya yevropejciv vidkrila hrebet Paj Hoj i sklala jogo pershij geologichnij i biologichnij opis naukovo doslidnicka ekspediciya pid kerivnictvom Gofmana Ernsta Karlovicha 1847 1853 DzherelaSoch Obshaya oriktognoziya ili uchenie o priznakah mineralov K 1840 Severnyj Ural i beregovoj hrebet Paj Hoj t 1 2 SPB 1853 56 sovm s M Kovalskim Ob gipsometricheskih otnosheniyah hrebta Uralskogo per s nem SPB 1860