Воркута

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Воркута (річка).

Воркута́ (ненець. Варкута, комі-перм. і комі Вӧркута, вепс. Vorkut) — місто в Росії, розташоване на півночі Республіки Комі, на річці Воркута, за 904 км від Сиктивкара. Населення — 52 292 (2021). Місто утворює підприємство Воркутауголь.

місто Воркута
ненець. Варкута, комі Вӧркута
Герб Прапор
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Республіка Комі
Код ЗКАТУ:	87410000000
Код ЗКТМО:	87710000001
Основні дані
Час заснування	4 січня 1936
Статус міста	26 листопада 1943
Населення	58 133 (2017)
Площа	29,8 км²
Поштовий індекс	169900
Телефонний код	+7 82151
Географічні координати:	67°30′ пн. ш. 64°02′ сх. д. / 67.500° пн. ш. 64.033° сх. д. / 67.500; 64.033Координати: 67°30′ пн. ш. 64°02′ сх. д. / 67.500° пн. ш. 64.033° сх. д. / 67.500; 64.033
Влада
Вебсторінка	офіційний сайт
Міський голова	Сергій Говоров
Мапа
Воркута Воркута
Воркута у Вікісховищі

Назва

«Варкута» (ненець. варкута) в перекладі з ненецької мови означає «багато ведмедів», «надмір ведмедів», «ведмежий кут».

Клімат

Оскільки Воркута розташована приблизно за 150 кілометрів на північ від Полярного кола і всього за 140 кілометрів від узбережжя Північного Льодовитого океану, клімат субарктичний. Середня річна температура — −6,6 °C. Середня температура липня становить +11,7 °C (максимальна +33 °C), січня — −20,6 °C (мінімальна −52,4 °C). Безморозний період складає всього близько 70 діб (навіть влітку іноді можливі приморозки), тоді як тривалість зими становить близько 8 місяців.

Історія

Робітниче селище Воркута засноване в 1936 році в Большеземельській тундрі на місці розвіданих на початку 1930 років запасів кам'яного вугілля.

26 листопада 1943 Воркуті присвоїли статус міста. Населення міста швидко зростало і в 1980 році досягло 116 000. Після розпаду СРСР і кризи у видобувній промисловості багато мешканців покинули місто, виїхавши в більш південні райони країни.

Наприкінці 1930-х — початку 1950-х роках у Воркуті розташували один із найбільших таборів ГУЛАГу.

У 1980-х рр. на добувних підприємствах Воркути працювала значна кількість українців, які подалися туди на заробітки.

Селища

• (остаточно розселено)
• (остаточно розселено)
• Юршор (розселено)
• Воргашор
• (активно розселяється)
• Заполярне
• (станом на 2021 мешкала одна особа)

Адміністративний поділ

Адміністративно Воркута являє собою муніципальне утворення — місцевий округ. Однак територіально й історично виділяються селища і власне місто Воркута. Проте у селищах немає місцевих органів влади — всі вони входять у МУМО «Воркута» (МУМО — муніципальне утворення місцевого округу).

Демографія

Чисельність населення Воркути (у тисячах осіб)

Рік	1959	1962	1967	1970	1973	1976	1979	1982	1986	1989	1992	1996	1998	2000	2001	2003	2005	2006
Населення	55	60	65	90	92	98	101,1	104	110	115,6	116	100,8	95,9	89,8	87,1	84,9	82,0	79,2

Люди, пов'язані з Воркутою

Народилися

• Ємець Ілля Миколайович (нар. 1956) — український лікар, дитячий кардіохірург, директор Науково-практичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України, доктор медичних наук, заслужений лікар України (з 1993), міністр охорони здоров'я України (з 21 грудня 2010).
• Єгоров Богдан Вікторович (нар. 1958) — український учений, фахівець у галузі харчових технологій, доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
• Козелков Сергій Вікторович (нар. 1958) — український науковець, доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужений винахідник України.

Світлини

• Гірничий коледж у Воркуті
• Типовий житловий квартал Воркути

Посилання

Зовнішні відеофайли
	Найпокинутіше місто / Воркута / Як живуть у селищах, що мертвіють / Лядов з Місця подій на YouTube // The Люди. — 2021. — 30 квітня. (рос.)

• Офіційний сайт Воркути [ 3 лютого 2004 у Wayback Machine.] (рос.)
• Офіційний сайт муніципальної освіти «Місто Воркута» [ 18 липня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
• Історія герба Воркути^{[недоступне посилання з червня 2019]} (рос.)
• (рос.)
• (рос.)
• (рос.)
• (рос.)
• (рос.)