Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Українці Республіки Комі — одна з етнічних громад на території Республіки Комі, яка сформувалася історично та зробила значний внесок в освоєння й розвиток цього північного суб'єктуРосії. Більшість сучасної української діаспори становлять нащадки політичних репресованих і спецпереселенців, які опинилися на території в 1930—1950-х роках, а також українські фахівці, що переселилися з УРСР під час промислового розвитку регіону в другій половині ХХ століття.
За даними перепису населення 2010 року чисельність українців становить 36 082 осіб (4,2%) — це третя найбільша етнічна група Республіки Комі. Пік української присутності припав на 1989 рік, коли в республіці проживало понад 100 тисяч українців.
За даними перепису 2020—2021 років 11 041 особа (1,93 % серед тих, хто вказав національну приналежність, та 1,50 % серед усього населення) вказали себе українцями. З них 9 307 осіб (2,27 % / 1,63 %) проживали у міській місцевості, 1 734 особи (1,07 % / 1,04 %) — у сільській. Володіння українською мовою в республіці вказали 6 734 особи (1,14 % серед тих, хто вказав володіння будь-якою мовою, та 0,91 % серед усього населення), з яких 5 683 особи (1,34 % / 0,99 %) проживали у міській місцевості, 1 051 особа (0,64 % / 0,63 %) — у сільській. Про використання української мови в повсякденному житті заявили 2 607 осіб, з яких 2 230 осіб проживали у міській місцевості, 377 осіб — у сільській.
Історія
Громадян, висланих в примусовому порядку в період репресивної політики держави з місць постійного проживання у віддалені райони країни (СРСР) в 1930—1950-і рр., називали спецпереселенцями.
У Північний край спецпереселенці почали заселятися з 1930 року під час масової колективізації і розкуркулення в центральних і південних районах Радянського Союзу. За даними досліджень, до Північного краю з Української РСР в 1930-31 рр. було відправлено 19 658 сімей, або близько 100 000 осіб.
Виділяють кілька етапів формування української діаспори в Республіці Комі:
- Перша хвиля. 15 липня 1930 року в 16 км від села Грива Сисольського району Комі АРСР з'явилося поселення Воквад. Станом на 8 червня 1933 року в 30 бараках поселення проживало 396 сімей: всього 1712 осіб, з них 799 чоловіків, 913 жінок і 655 дітей. За працездатністю вони розподілилися так: 1 категорія — 906 людей, 2 категорія — 357 людей, 3 категорія — 449 людей. Керував поселенням комендант. Поселенці працювали на лісозаготівлі. Тут були росіяни, українці, німці, башкири, татари та інші. У 1930 році в Комі АРСР прибуло 354 перших українців-«спецпереселенців». У період 1930-1936 рр. їх кількість щороку зростала.
- Друга хвиля. Наступна хвиля заселення українцями Комі пов'язана з депортаціями «соціально чужих елементів» із Західної України в 1940—41 рр.
- Третя хвиля. Наприкінці Другої світової війни і в період до 1953 року в Комі АРСР з'явилася нова велика група репресованих українських громадян — це жителі південних і західних областей Української РСР, члени сімей учасників ОУН і УПА. Репресовані прибували з Житомирської, Одеської, Івано-Франківської, Рівненської, Тернопільської, Київської областей. На 01 січня 1947 року в Комі АРСР налічувалася 5531 особа — член сімей учасників ОУН і УПА. 1949 року українці становили 9,5% від загального числа переселенців, більше було тільки німців і росіян. До кінця 1954 року тільки в Інтінському таборі українці становили 24% всіх ув'язнених.
- Четверта хвиля. У 1956-1958 рр. українці їхали на Північ так званим оргнабором для роботи на шахтах Воркути і Інти. Частка українців у північній промисловій частині Комі становила 41,3%.
- П'ята хвиля. У наступні роки українці та їхні сім'ї їхали на Північ через роботи. Передбачалося, що на Півночі можна більше заробити більше. Фахівці — випускники вузів і технікумів — прямували на Крайню Північ за держрозподілом.
- Шоста хвиля. У 2014 році до Республіки Комі почали прибувати організовані групи так званих «вимушених біженців» зі сходу України. Переселення пов'язано з початком бойових дій в Донецькій і Луганській областях між членами терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР» і Збройними силами України. Багато хто з прибулих у республіку приїхали до своїх родичів, які проживають тут на постійній основі як українці Росії.
Чисельність
Динаміка чисельності українців Республіки Комі згідно з даними переписів населення:
| 1926 р., людей | % | 1939 р., людей | % | 1959 р., людей | % | 1989 р., людей | % | 2002 р., людей | % | 2010 р., людей | % | 2021 р., людей | % | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| усього | 207 314 | 100,00 % | 318 996 | 100,00 % | 806 199 | 100,00 % | 1 250 847 | 100,00 % | 1 018 674 | 100,00 % | 901 189 | 100,00 % | 737 853 | 100,00 % |
| українці | 34 | 0,02 % | 6 010 | 1,88 % | 80 132 | 9,94 % | 104 170 | 8,33 % | 62 115 | 6,13 % | 36 082 | 4,22 % | 11 041 | 1,50 % |
Українські організації в Республіці Комі
Громадські інтереси української громади представляє громадська організація національно-культурна автономія (НКА) «Україна».
25 жовтня 1991 року на зборах українців міста Сиктивкар було засновано організацію Товариство національної культури "Україна" в Комі РСР. 1997 року організація перейменовано в національно-культурну автономію українців (НКА) «Україна» в Республіці Комі. Засновниками НКА стали Іван Олійник, Ольга Шевчук, Ніна Питова. Головами громади були: Марія Ковальчук (1989-1995), Ольга Шевчук (1995-2005), Михайло Бедрековський (2005-2006), Василь Гапонеко (2005-2007), Костянтин Заболотний (2007-2008), Микола Доломина (2008-2011); з 2011 року чинним головою став Олександр Павленко.
У республіці 8 міст і 13 районних муніципальних округів — і всюди проживають українці. У всіх містах і 10 районах діють місцеві громади відповідно до Статуту НКА «Україна». Основні цілі діяльності — збереження народних традицій, культури, української творчості.
У 2016 році Національно-культурна автономія українців в Комі відзначила 25-річний ювілей у Домі дружби народів. Під час святкового заходу була проведена концертна програма за участю творчих колективів. Хор «Україна», який виступив практично в повному складі, виконав кілька пісень. Привітали українців і представники інших автономій Комі. Козаки заспівали пісні українською мовою, білоруси читали вірші і співали, молодіжний колектив німецької автономії виступив з танцем.
Окрім концертної програми, відбулася презентація книги Наталії Дубської «Українці в Республіці Комі», приурочена до 25-річчя створення громадської організації. У книзі розповідається про українців, які волею долі опинилися на території Комі. Серед них були і Герої СРСР, соцпраці, вчені, письменники, політики, а також прості трудівники, які працювали на благо республіки. Н. Дубська розповіла, що матеріал для своєї книги вона збирала, працюючи в архівах і в Комі регіональному фонді щодо увічнення пам'яті жертв репресій «Покаяння». У майбутньому автор планує видати книги про кожне з відділень національно-культурної автономії українців в Комі.
Примітки
- Украинцы в Республике Коми — Спецпереселенцы. ukrainakomi.ru. Процитовано 26 березня 2017.(рос.)
- Информационные материалы об окончательных итогах Всероссийской переписи населения 2010 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. demoscope.ru. Процитовано 26 березня 2017.(рос.)
- Том 5. «Национальный состав и владение языками». Таблица 1. Национальный состав населения. оригіналу за 30 грудня 2022. Процитовано 31 грудня 2022.
- Том 5. «Национальный состав и владение языками». Таблица 4. Владение языками и использование языков населением. оригіналу за 31 грудня 2022. Процитовано 31 грудня 2022.
- Демоскоп. Всесоюзная перепись населения 1926 года. Национальный состав населения по регионам России: Коми (Зырянская) АО
- Демоскоп. Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения по регионам России: Коми АССР
- Демоскоп. Всесоюзная перепись населения 1959 года. Национальный состав населения по регионам России: Коми АССР
- Демоскоп. Всесоюзная перепись населения 1989 года. Национальный состав населения по регионам России: Коми АССР
- Всероссийская перепись населения 2002 года [ 2011-04-20 у Wayback Machine.]: Население по национальности и владению русским языком по субъектам РФ [ 2006-11-04 у Wayback Machine.]
- Всероссийская перепись населения 2010 года. Официальные итоги с расширенными перечнями по национальному составу населения и по регионам. [ 2021-12-09 у Wayback Machine.]: см. [ 2012-10-18 у Wayback Machine.]
- Краткая справка об украинцах Республики Коми. ukrainakomi.ru. Процитовано 26 березня 2017.
- Комиинформ | 25-летний юбилей отметила национально-культурная автономия украинцев Коми. komiinform.ru. Процитовано 31 березня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrayinci Respubliki Komi odna z etnichnih gromad na teritoriyi Respubliki Komi yaka sformuvalasya istorichno ta zrobila znachnij vnesok v osvoyennya j rozvitok cogo pivnichnogo sub yektuRosiyi Bilshist suchasnoyi ukrayinskoyi diaspori stanovlyat nashadki politichnih represovanih i specpereselenciv yaki opinilisya na teritoriyi v 1930 1950 h rokah a takozh ukrayinski fahivci sho pereselilisya z URSR pid chas promislovogo rozvitku regionu v drugij polovini HH stolittya Rozselennya ukrayinciv u Respublici Komi za miskimi ta silskimi poselennyami perepisi 2002 ta 2010 rr Za danimi perepisu naselennya 2010 roku chiselnist ukrayinciv stanovit 36 082 osib 4 2 ce tretya najbilsha etnichna grupa Respubliki Komi Pik ukrayinskoyi prisutnosti pripav na 1989 rik koli v respublici prozhivalo ponad 100 tisyach ukrayinciv Za danimi perepisu 2020 2021 rokiv 11 041 osoba 1 93 sered tih hto vkazav nacionalnu prinalezhnist ta 1 50 sered usogo naselennya vkazali sebe ukrayincyami Z nih 9 307 osib 2 27 1 63 prozhivali u miskij miscevosti 1 734 osobi 1 07 1 04 u silskij Volodinnya ukrayinskoyu movoyu v respublici vkazali 6 734 osobi 1 14 sered tih hto vkazav volodinnya bud yakoyu movoyu ta 0 91 sered usogo naselennya z yakih 5 683 osobi 1 34 0 99 prozhivali u miskij miscevosti 1 051 osoba 0 64 0 63 u silskij Pro vikoristannya ukrayinskoyi movi v povsyakdennomu zhitti zayavili 2 607 osib z yakih 2 230 osib prozhivali u miskij miscevosti 377 osib u silskij IstoriyaGromadyan vislanih v primusovomu poryadku v period represivnoyi politiki derzhavi z misc postijnogo prozhivannya u viddaleni rajoni krayini SRSR v 1930 1950 i rr nazivali specpereselencyami U Pivnichnij kraj specpereselenci pochali zaselyatisya z 1930 roku pid chas masovoyi kolektivizaciyi i rozkurkulennya v centralnih i pivdennih rajonah Radyanskogo Soyuzu Za danimi doslidzhen do Pivnichnogo krayu z Ukrayinskoyi RSR v 1930 31 rr bulo vidpravleno 19 658 simej abo blizko 100 000 osib Vidilyayut kilka etapiv formuvannya ukrayinskoyi diaspori v Respublici Komi Persha hvilya 15 lipnya 1930 roku v 16 km vid sela Griva Sisolskogo rajonu Komi ARSR z yavilosya poselennya Vokvad Stanom na 8 chervnya 1933 roku v 30 barakah poselennya prozhivalo 396 simej vsogo 1712 osib z nih 799 cholovikiv 913 zhinok i 655 ditej Za pracezdatnistyu voni rozpodililisya tak 1 kategoriya 906 lyudej 2 kategoriya 357 lyudej 3 kategoriya 449 lyudej Keruvav poselennyam komendant Poselenci pracyuvali na lisozagotivli Tut buli rosiyani ukrayinci nimci bashkiri tatari ta inshi U 1930 roci v Komi ARSR pribulo 354 pershih ukrayinciv specpereselenciv U period 1930 1936 rr yih kilkist shoroku zrostala Druga hvilya Nastupna hvilya zaselennya ukrayincyami Komi pov yazana z deportaciyami socialno chuzhih elementiv iz Zahidnoyi Ukrayini v 1940 41 rr Tretya hvilya Naprikinci Drugoyi svitovoyi vijni i v period do 1953 roku v Komi ARSR z yavilasya nova velika grupa represovanih ukrayinskih gromadyan ce zhiteli pivdennih i zahidnih oblastej Ukrayinskoyi RSR chleni simej uchasnikiv OUN i UPA Represovani pribuvali z Zhitomirskoyi Odeskoyi Ivano Frankivskoyi Rivnenskoyi Ternopilskoyi Kiyivskoyi oblastej Na 01 sichnya 1947 roku v Komi ARSR nalichuvalasya 5531 osoba chlen simej uchasnikiv OUN i UPA 1949 roku ukrayinci stanovili 9 5 vid zagalnogo chisla pereselenciv bilshe bulo tilki nimciv i rosiyan Do kincya 1954 roku tilki v Intinskomu tabori ukrayinci stanovili 24 vsih uv yaznenih Chetverta hvilya U 1956 1958 rr ukrayinci yihali na Pivnich tak zvanim orgnaborom dlya roboti na shahtah Vorkuti i Inti Chastka ukrayinciv u pivnichnij promislovij chastini Komi stanovila 41 3 P yata hvilya U nastupni roki ukrayinci ta yihni sim yi yihali na Pivnich cherez roboti Peredbachalosya sho na Pivnochi mozhna bilshe zarobiti bilshe Fahivci vipuskniki vuziv i tehnikumiv pryamuvali na Krajnyu Pivnich za derzhrozpodilom Shosta hvilya U 2014 roci do Respubliki Komi pochali pribuvati organizovani grupi tak zvanih vimushenih bizhenciv zi shodu Ukrayini Pereselennya pov yazano z pochatkom bojovih dij v Doneckij i Luganskij oblastyah mizh chlenami teroristichnih organizacij DNR i LNR i Zbrojnimi silami Ukrayini Bagato hto z pribulih u respubliku priyihali do svoyih rodichiv yaki prozhivayut tut na postijnij osnovi yak ukrayinci Rosiyi ChiselnistDinamika chiselnosti ukrayinciv Respubliki Komi zgidno z danimi perepisiv naselennya 1926 r lyudej 1939 r lyudej 1959 r lyudej 1989 r lyudej 2002 r lyudej 2010 r lyudej 2021 r lyudej usogo 207 314 100 00 318 996 100 00 806 199 100 00 1 250 847 100 00 1 018 674 100 00 901 189 100 00 737 853 100 00 ukrayinci 34 0 02 6 010 1 88 80 132 9 94 104 170 8 33 62 115 6 13 36 082 4 22 11 041 1 50 Ukrayinski organizaciyi v Respublici KomiGromadski interesi ukrayinskoyi gromadi predstavlyaye gromadska organizaciya nacionalno kulturna avtonomiya NKA Ukrayina 25 zhovtnya 1991 roku na zborah ukrayinciv mista Siktivkar bulo zasnovano organizaciyu Tovaristvo nacionalnoyi kulturi Ukrayina v Komi RSR 1997 roku organizaciya perejmenovano v nacionalno kulturnu avtonomiyu ukrayinciv NKA Ukrayina v Respublici Komi Zasnovnikami NKA stali Ivan Olijnik Olga Shevchuk Nina Pitova Golovami gromadi buli Mariya Kovalchuk 1989 1995 Olga Shevchuk 1995 2005 Mihajlo Bedrekovskij 2005 2006 Vasil Gaponeko 2005 2007 Kostyantin Zabolotnij 2007 2008 Mikola Dolomina 2008 2011 z 2011 roku chinnim golovoyu stav Oleksandr Pavlenko U respublici 8 mist i 13 rajonnih municipalnih okrugiv i vsyudi prozhivayut ukrayinci U vsih mistah i 10 rajonah diyut miscevi gromadi vidpovidno do Statutu NKA Ukrayina Osnovni cili diyalnosti zberezhennya narodnih tradicij kulturi ukrayinskoyi tvorchosti U 2016 roci Nacionalno kulturna avtonomiya ukrayinciv v Komi vidznachila 25 richnij yuvilej u Domi druzhbi narodiv Pid chas svyatkovogo zahodu bula provedena koncertna programa za uchastyu tvorchih kolektiviv Hor Ukrayina yakij vistupiv praktichno v povnomu skladi vikonav kilka pisen Privitali ukrayinciv i predstavniki inshih avtonomij Komi Kozaki zaspivali pisni ukrayinskoyu movoyu bilorusi chitali virshi i spivali molodizhnij kolektiv nimeckoyi avtonomiyi vistupiv z tancem Okrim koncertnoyi programi vidbulasya prezentaciya knigi Nataliyi Dubskoyi Ukrayinci v Respublici Komi priurochena do 25 richchya stvorennya gromadskoyi organizaciyi U knizi rozpovidayetsya pro ukrayinciv yaki voleyu doli opinilisya na teritoriyi Komi Sered nih buli i Geroyi SRSR socpraci vcheni pismenniki politiki a takozh prosti trudivniki yaki pracyuvali na blago respubliki N Dubska rozpovila sho material dlya svoyeyi knigi vona zbirala pracyuyuchi v arhivah i v Komi regionalnomu fondi shodo uvichnennya pam yati zhertv represij Pokayannya U majbutnomu avtor planuye vidati knigi pro kozhne z viddilen nacionalno kulturnoyi avtonomiyi ukrayinciv v Komi PrimitkiUkraincy v Respublike Komi Specpereselency ukrainakomi ru Procitovano 26 bereznya 2017 ros Informacionnye materialy ob okonchatelnyh itogah Vserossijskoj perepisi naseleniya 2010 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Demoskop Weekly Prilozhenie Spravochnik statisticheskih pokazatelej demoscope ru Procitovano 26 bereznya 2017 ros Tom 5 Nacionalnyj sostav i vladenie yazykami Tablica 1 Nacionalnyj sostav naseleniya originalu za 30 grudnya 2022 Procitovano 31 grudnya 2022 Tom 5 Nacionalnyj sostav i vladenie yazykami Tablica 4 Vladenie yazykami i ispolzovanie yazykov naseleniem originalu za 31 grudnya 2022 Procitovano 31 grudnya 2022 Demoskop Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1926 goda Nacionalnyj sostav naseleniya po regionam Rossii Komi Zyryanskaya AO Demoskop Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1939 goda Nacionalnyj sostav naseleniya po regionam Rossii Komi ASSR Demoskop Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1959 goda Nacionalnyj sostav naseleniya po regionam Rossii Komi ASSR Demoskop Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1989 goda Nacionalnyj sostav naseleniya po regionam Rossii Komi ASSR Vserossijskaya perepis naseleniya 2002 goda 2011 04 20 u Wayback Machine Naselenie po nacionalnosti i vladeniyu russkim yazykom po subektam RF 2006 11 04 u Wayback Machine Vserossijskaya perepis naseleniya 2010 goda Oficialnye itogi s rasshirennymi perechnyami po nacionalnomu sostavu naseleniya i po regionam 2021 12 09 u Wayback Machine sm 2012 10 18 u Wayback Machine Kratkaya spravka ob ukraincah Respubliki Komi ukrainakomi ru Procitovano 26 bereznya 2017 Komiinform 25 letnij yubilej otmetila nacionalno kulturnaya avtonomiya ukraincev Komi komiinform ru Procitovano 31 bereznya 2017