Глушець | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець глухаря | ||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Tetrao urogallus Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||
Поширення | ||||||||||||||||||
Поширення в Європі | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Глушець білодзьобий, або глуха́р, ґотур (самиця — ґотка), готур (Tetrao urogallus) — вид птахів роду тетеруків (Tetrao), один із найбільших птахів Українських Карпат.
Зовнішній вигляд та морфологія
Маса тіла 2,5-6,5 кг, довжина тіла 60-87 см, розмах крил 87-125 см. Дорослий самець чорно-бурий, з зеленим металічним полиском на волі і білими рисками на грудях; над оком червона шкіряна «брова»; на підборідді «борода»; біля основи крила біла пляма; на хвості дрібні білі плями; дзьоб кремово-білий. Доросла самка бура, пера з білуватою облямівкою; воло рудувате; хвіст заокруглений, рудий, з темними смугами; дзьоб бурий. Молодий птах подібний до дорослої самки.
Підвиди
Всього підвидів є 16:
- T. u. aquitanicus Ingram, 1915
- T. u. cantabricus Castroviejo, 1967
- T. u. grisescens
- T. u. hiomanus
- T. u. karelicus
- T. u. kureikensis Buturlin, 1927
- T. u. lonnbergi
- T. u. lugens
- T. u. major C. L. Brehm, 1831
- T. u. obsoletus
- T. u. pleskei
- T. u. rudolfi Dombrowski, 1912
- T. u. taczanowskii Stejneger, 1885
- T. u. uralensis Menzbier, 1887
- T. u. urogallus Linnaeus, 1758
- T. u. volgensis Buturlin, 1907
Середовища існування
Глухар — характерний мешканець тайги, поширений в Українських Карпатах, у зоні хвойних лісів до верхньої межі лісу. Взимку глухарі спускаються до висоти 800 метрів над рівнем моря. Влітку і восени, коли достигають ягоди, вони піднімаються до субальпійської зони. Тетерук споживає рослинну їжу: хвою, бруньки, молоді пагони і ягоди. Рідше, особливо молодняк, їсть також комах та інших безхребетних. Взимку птахи живляться виключно хвоєю ялиці та смереки.
Особливості біології
У середині квітня, коли в лісі ще лежить сніг, птахи збираються на місцях токування. На одному току може зібратися кілька десятків глухарів. Самці прилітають увечері й сідають на деревах навколо місця токування. Власне токування починається ще до світанку. Трохи пізніше з'являються самки. Вони сідають на землю і далі токують в снігу. При цьому у самців часто доходить до бійок. Пізніше самиця відкладає 7—9 яєць у вистелене сухою травою заглиблення в ґрунті. Через 22—25 днів вилуплюються пташенята. Вони розвиваються дуже швидко — через два тижні вже можуть злітати на дерево.
Чисельність та причини її змін
Якщо в Україні живе приблизно 3000 особин цього птаха, то наприклад в Карпатському біосферному заповіднику — приблизно 300. Є різні причини того, чому кількість глухарів у регіоні сильно знизилась. Найважливіші із них — інтенсивне лісокористування, випасання великої рогатої худоби і туризм у місцях токування і насиджування, а також браконьєрство.
Охорона
Включено до Червоної книги України (1994, 2009), до Бернської (Додаток ІІ) конвенції.
Галерея
- Скелет
Посилання
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Ґо́тка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
Література
- Кратюк О. Л., Химин М. В. Глушець (глухар) // Червона книга України. Тваринний світ / За ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 440. — -0-7.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zapit Gluhar perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Glushec znachennya Glushec Samec gluharya Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Kuropodibni Galliformes Rodina Fazanovi Phasianidae Pidrodina Teterukovi Tetraoninae Rid Teteruk Tetrao Vid Glushec bilodzobij Binomialna nazva Tetrao urogallus Linnaeus 1758 Poshirennya Poshirennya v Yevropi Posilannya Vikishovishe Category Tetrao urogallus Vikividi Tetrao urogallus ITIS 553893 MSOP 22679487 NCBI 100830 Fossilworks 369189 Glushec bilodzobij abo gluha r gotur samicya gotka gotur Tetrao urogallus vid ptahiv rodu teterukiv Tetrao odin iz najbilshih ptahiv Ukrayinskih Karpat Zovnishnij viglyad ta morfologiyaMasa tila 2 5 6 5 kg dovzhina tila 60 87 sm rozmah kril 87 125 sm Doroslij samec chorno burij z zelenim metalichnim poliskom na voli i bilimi riskami na grudyah nad okom chervona shkiryana brova na pidboriddi boroda bilya osnovi krila bila plyama na hvosti dribni bili plyami dzob kremovo bilij Dorosla samka bura pera z biluvatoyu oblyamivkoyu volo ruduvate hvist zaokruglenij rudij z temnimi smugami dzob burij Molodij ptah podibnij do dorosloyi samki PidvidiVsogo pidvidiv ye 16 T u aquitanicus Ingram 1915 T u cantabricus Castroviejo 1967 T u grisescens T u hiomanus T u karelicus T u kureikensis Buturlin 1927 T u lonnbergi T u lugens T u major C L Brehm 1831 T u obsoletus T u pleskei T u rudolfi Dombrowski 1912 T u taczanowskii Stejneger 1885 T u uralensis Menzbier 1887 T u urogallus Linnaeus 1758 T u volgensis Buturlin 1907Seredovisha isnuvannyaGluhar harakternij meshkanec tajgi poshirenij v Ukrayinskih Karpatah u zoni hvojnih lisiv do verhnoyi mezhi lisu Vzimku gluhari spuskayutsya do visoti 800 metriv nad rivnem morya Vlitku i voseni koli dostigayut yagodi voni pidnimayutsya do subalpijskoyi zoni Teteruk spozhivaye roslinnu yizhu hvoyu brunki molodi pagoni i yagodi Ridshe osoblivo molodnyak yist takozh komah ta inshih bezhrebetnih Vzimku ptahi zhivlyatsya viklyuchno hvoyeyu yalici ta smereki Osoblivosti biologiyiYajcya v oologichnij kolekciyi U seredini kvitnya koli v lisi she lezhit snig ptahi zbirayutsya na miscyah tokuvannya Na odnomu toku mozhe zibratisya kilka desyatkiv gluhariv Samci prilitayut uvecheri j sidayut na derevah navkolo miscya tokuvannya Vlasne tokuvannya pochinayetsya she do svitanku Trohi piznishe z yavlyayutsya samki Voni sidayut na zemlyu i dali tokuyut v snigu Pri comu u samciv chasto dohodit do bijok Piznishe samicya vidkladaye 7 9 yayec u vistelene suhoyu travoyu zagliblennya v grunti Cherez 22 25 dniv viluplyuyutsya ptashenyata Voni rozvivayutsya duzhe shvidko cherez dva tizhni vzhe mozhut zlitati na derevo Chiselnist ta prichini yiyi zminYaksho v Ukrayini zhive priblizno 3000 osobin cogo ptaha to napriklad v Karpatskomu biosfernomu zapovidniku priblizno 300 Ye rizni prichini togo chomu kilkist gluhariv u regioni silno znizilas Najvazhlivishi iz nih intensivne lisokoristuvannya vipasannya velikoyi rogatoyi hudobi i turizm u miscyah tokuvannya i nasidzhuvannya a takozh brakonyerstvo OhoronaVklyucheno do Chervonoyi knigi Ukrayini 1994 2009 do Bernskoyi Dodatok II konvenciyi GalereyaSkeletPosilannyaFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Go tka Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X LiteraturaKratyuk O L Himin M V Glushec gluhar Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit Za red I A Akimova K Globalkonsalting 2009 S 440 ISBN 978 966 7059 0 7