Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сибі́рське ха́нство (Сибірський юрт; сибтат. Сыбыр ҡағанлыҡ) — сибірсько-татарська феодальна держава в Західному Сибіру, що утворилася в кінці XV століття. Була спадкоємницею Тюменського ханства і Улусу Шибана.
| Сыбыр ҡағанлыҡ Сибірське ханство | ||||
| ||||
 | ||||
| Столиця | Кашлик | |||
| Мови | сибірськотатарська | |||
| Форма правління | монархія | |||
| Хан | ||||
| - 1495 | Мухаммед Тайбуга | |||
| - 1563-1598 | Кучум | |||
| Історія | ||||
| - Засноване | 1495 | |||
| - Захоплене Московським царством | 1598 | |||
| ||||
Сибірське ханство мало кордон з Пермською землею, Ногайською Ордою, Казахським ханством і з приіртишськими телеутами. На півночі воно досягало низин річки Об, а на сході було сусідом Рябої орди.
На чолі держави стояв хан, який обирався аристократичною верхівкою — беками, мурзами, тарханами. Державний устрій носив напіввійськовий характер.
Адміністративними і військовими центрами були містечка Кизил-Тура (Усть-Ішим), Касим-Тура, Явлу-Тура, Тонтур та інші.
Історія
Засновником Сибірського ханства був тайбугін Мухаммед (Махмет), що вбив у 1495 році тюменського хана Ібака і встанов столицю ханства в Кашлику.
Спадкоємцями Мухаммеда стали Ангіш і Касим. Після Касима сибірський престол зайняв Єдигер, який правив разом з братом Бекбулатом.
У 1555 році хан Єдигер визнав васальну залежність від Великого князівства Московського.
У 1563 році владу захопили шибаниди брати Кучум (одноосібний хан з 1578 року) і Ахмад-Гирей, онуки Ібака. Вони стратили братів Єдигера і Бекбулата. Хан Кучум перестав платити данину Москві, проте в 1571 році прислав повний ясак в 1000 соболів. У 1572 році він повністю порвав данницькі відносини. У 1573 році хан Кучум відправив свого племінника Махмут Кулі з дружиною з розвідувальними цілями за межі ханства. Махмут Кулі дійшов до міста Перм, потривоживши володіння Строганових. Кучум докладав чималі зусилля для зміцнення ролі ісламу в Сибіру.
У 1582 році, 26 жовтня Єрмак захопив Кашлик і почав процес анексії Сибірського ханства до Московії. Незабаром на території Сибірського ханства були побудовані московські фортеці Тюмень, Тобольськ, Березово, Обдорськ тощо. Кучум відкочовував на південь і чинив опір загонам Москві до 1598 року. 20 квітня 1598 р. він був розбитий тарським воєводою Андрієм Воєйковим на березі річки Об й утік до Ногайської Орди, де був убитий. Останнім сибірським ханом був Алі бін Кучум.
Онук Кучума — Арслан Алійович, взятий в полон у 1598 році, жив у місті Касимов й близько 1610 був проголошений урядом Бориса Годунова касимовським ханом.
Література
- Файзрахманов Г. Л. История татар Западной Сибири: с древнейших времен до начала XX века. — Казань, Татар. кн. изд-во, 2007. — 431 с.
Посилання
- Сибірське ханство (рос.)
- Сибірський юрт, Сибірське царство (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sibi rske ha nstvo Sibirskij yurt sibtat Sybyr ҡaganlyҡ sibirsko tatarska feodalna derzhava v Zahidnomu Sibiru sho utvorilasya v kinci XV stolittya Bula spadkoyemniceyu Tyumenskogo hanstva i Ulusu Shibana Sybyr ҡaganlyҡ Sibirske hanstvo 1495 1598 Sibirskogo hanstva istorichni kordoni na kartiSibirske hanstvo v XV XVI stolittyah Stolicya Kashlik Movi sibirskotatarska Forma pravlinnya monarhiya Han 1495 Muhammed Tajbuga 1563 1598 Kuchum Istoriya Zasnovane 1495 Zahoplene Moskovskim carstvom 1598 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sibirske hanstvo Sibirske hanstvo malo kordon z Permskoyu zemleyu Nogajskoyu Ordoyu Kazahskim hanstvom i z priirtishskimi teleutami Na pivnochi vono dosyagalo nizin richki Ob a na shodi bulo susidom Ryaboyi ordi Na choli derzhavi stoyav han yakij obiravsya aristokratichnoyu verhivkoyu bekami murzami tarhanami Derzhavnij ustrij nosiv napivvijskovij harakter Administrativnimi i vijskovimi centrami buli mistechka Kizil Tura Ust Ishim Kasim Tura Yavlu Tura Tontur ta inshi IstoriyaZasnovnikom Sibirskogo hanstva buv tajbugin Muhammed Mahmet sho vbiv u 1495 roci tyumenskogo hana Ibaka i vstanov stolicyu hanstva v Kashliku Spadkoyemcyami Muhammeda stali Angish i Kasim Pislya Kasima sibirskij prestol zajnyav Yediger yakij praviv razom z bratom Bekbulatom U 1555 roci han Yediger viznav vasalnu zalezhnist vid Velikogo knyazivstva Moskovskogo U 1563 roci vladu zahopili shibanidi brati Kuchum odnoosibnij han z 1578 roku i Ahmad Girej onuki Ibaka Voni stratili brativ Yedigera i Bekbulata Han Kuchum perestav platiti daninu Moskvi prote v 1571 roci prislav povnij yasak v 1000 soboliv U 1572 roci vin povnistyu porvav dannicki vidnosini U 1573 roci han Kuchum vidpraviv svogo pleminnika Mahmut Kuli z druzhinoyu z rozviduvalnimi cilyami za mezhi hanstva Mahmut Kuli dijshov do mista Perm potrivozhivshi volodinnya Stroganovih Kuchum dokladav chimali zusillya dlya zmicnennya roli islamu v Sibiru U 1582 roci 26 zhovtnya Yermak zahopiv Kashlik i pochav proces aneksiyi Sibirskogo hanstva do Moskoviyi Nezabarom na teritoriyi Sibirskogo hanstva buli pobudovani moskovski forteci Tyumen Tobolsk Berezovo Obdorsk tosho Kuchum vidkochovuvav na pivden i chiniv opir zagonam Moskvi do 1598 roku 20 kvitnya 1598 r vin buv rozbitij tarskim voyevodoyu Andriyem Voyejkovim na berezi richki Ob j utik do Nogajskoyi Ordi de buv ubitij Ostannim sibirskim hanom buv Ali bin Kuchum Onuk Kuchuma Arslan Alijovich vzyatij v polon u 1598 roci zhiv u misti Kasimov j blizko 1610 buv progoloshenij uryadom Borisa Godunova kasimovskim hanom LiteraturaFajzrahmanov G L Istoriya tatar Zapadnoj Sibiri s drevnejshih vremen do nachala XX veka Kazan Tatar kn izd vo 2007 431 s PosilannyaSibirske hanstvo ros Sibirskij yurt Sibirske carstvo ros