Телеути (самоназва — тадар, байат-пачат) — малий корінний тюркський народ в Росії, традиційне місце проживання — південь Західного Сибіру (Кемеровська область).
Телеути | |
---|---|
Кількість | ~2700 |
Ареал | Росія: 2643 чол. () |
Близькі до: | алтайці , Теленгіти, хакаси, шорці, киргизи |
Мова | (південноалтайська мова), російська мова |
Історія
У XV ст. утворилося Телеутський улус (князівство або ханство). У 1608—1609 роках воював проти групи ойратів, відомих як «чорні калмики». 31 березня 1609 року уклав договір з Московським царством. При цьому бій (хан) Абак визнав номінальну зверхність царя Василя IV Шуйського. Також між державами почалася торгівля. У 1611 і 1615 роках телеути брали участь у московських походах проти Дербен-Ойрату. 1617 року Абак погиркався з московськими воєводами через зловживання колонізаторами в торгівлі. Війна з москалями тривала близько століття. Невдовзі телеути напали на чатів (група з сибірських татар), взявши в облогу Чатське містечко (облоги його відбувалися також в 1624 і 1629 роках), 1618 року — кузнецьких татар і шорців. 1620 року відбулося перемир'я, але наступного року війна поновилася. Запекли сутички відбувалися протягом 1630-х років. 1642 року московські загони напали на телесів, васалів телеутів.
1645 року телеути визнали зверхність Джунгарського ханства ойратів-калмиків, і були відомі росіянам під назвою «калмуки» та «білі калмики». Повстання 1655—1658 років проти джунгарів було невдалим. 1661 року телеути зазнали поразки від московських військ. З 1674 року намагаються перейти у наступ, здійснюючи успішні напади на московські володіння. 1709 року влада Джунгарського ханства над Телеутським улусом ще більше посилюється. 1717 року останній остаточно увійшов до складу ханства.
Частина телеутів, асимільована сибірськими татарами, і зараз відома під цією назвою. Інша частина телеутів увійшла до складу алтайського народу.
Після переходу до осілості телеути були розселені дисперсно на території нинішньої Кемеровської області (центральна частина) та Алтайського краю (східна частина). У 1990-х завершилася асиміляція росіянами телеутів Алтайського краю. Зараз телеути проживають у кількох поселеннях на території Кемеровської області, зокрема у селі Беково та селищі Телеути у місті Новокузнецьк.
У селі Беково діє історико-етнографічний музей «Чолкой», який також виконує функції культурного центру телеутів.
Див. також
Посилання
- Историко-этнографический музей «Чолкой»
- Дорусская история: русско-телеутская война
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teleuti samonazva tadar bajat pachat malij korinnij tyurkskij narod v Rosiyi tradicijne misce prozhivannya pivden Zahidnogo Sibiru Kemerovska oblast TeleutiKilkist 2700Areal Rosiya 2643 chol Blizki do altajci Telengiti hakasi shorci kirgiziMova pivdennoaltajska mova rosijska mova Rozselennya teleutivIstoriyaU XV st utvorilosya Teleutskij ulus knyazivstvo abo hanstvo U 1608 1609 rokah voyuvav proti grupi ojrativ vidomih yak chorni kalmiki 31 bereznya 1609 roku uklav dogovir z Moskovskim carstvom Pri comu bij han Abak viznav nominalnu zverhnist carya Vasilya IV Shujskogo Takozh mizh derzhavami pochalasya torgivlya U 1611 i 1615 rokah teleuti brali uchast u moskovskih pohodah proti Derben Ojratu 1617 roku Abak pogirkavsya z moskovskimi voyevodami cherez zlovzhivannya kolonizatorami v torgivli Vijna z moskalyami trivala blizko stolittya Nevdovzi teleuti napali na chativ grupa z sibirskih tatar vzyavshi v oblogu Chatske mistechko oblogi jogo vidbuvalisya takozh v 1624 i 1629 rokah 1618 roku kuzneckih tatar i shorciv 1620 roku vidbulosya peremir ya ale nastupnogo roku vijna ponovilasya Zapekli sutichki vidbuvalisya protyagom 1630 h rokiv 1642 roku moskovski zagoni napali na telesiv vasaliv teleutiv 1645 roku teleuti viznali zverhnist Dzhungarskogo hanstva ojrativ kalmikiv i buli vidomi rosiyanam pid nazvoyu kalmuki ta bili kalmiki Povstannya 1655 1658 rokiv proti dzhungariv bulo nevdalim 1661 roku teleuti zaznali porazki vid moskovskih vijsk Z 1674 roku namagayutsya perejti u nastup zdijsnyuyuchi uspishni napadi na moskovski volodinnya 1709 roku vlada Dzhungarskogo hanstva nad Teleutskim ulusom she bilshe posilyuyetsya 1717 roku ostannij ostatochno uvijshov do skladu hanstva Chastina teleutiv asimilovana sibirskimi tatarami i zaraz vidoma pid ciyeyu nazvoyu Insha chastina teleutiv uvijshla do skladu altajskogo narodu Pislya perehodu do osilosti teleuti buli rozseleni dispersno na teritoriyi ninishnoyi Kemerovskoyi oblasti centralna chastina ta Altajskogo krayu shidna chastina U 1990 h zavershilasya asimilyaciya rosiyanami teleutiv Altajskogo krayu Zaraz teleuti prozhivayut u kilkoh poselennyah na teritoriyi Kemerovskoyi oblasti zokrema u seli Bekovo ta selishi Teleuti u misti Novokuzneck U seli Bekovo diye istoriko etnografichnij muzej Cholkoj yakij takozh vikonuye funkciyi kulturnogo centru teleutiv Div takozhAltajciPosilannyaIstoriko etnograficheskij muzej Cholkoj Dorusskaya istoriya russko teleutskaya vojna Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi