Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дербен-Ойрат (1399—1634) — протодержава ойратських племен, яку також називають Союзом Чотирьох Ойратів (або Чотири Ойрати), оскільки основу складали племена чорос, дербетів, хошутів, тогутів. Часто не зовсім вірно її називають Ойратським ханством. Втім фактично не мала ознак державності, оскільки кожне плем'я було самостійним. Лише в разі зовнішньої небезпеки або військового походу по здобич племена діяли спільно. Час від часу їх об'єднував представник племені, що ставало сильнішим на той момент. Найбільшого піднесення досягло у 1430—1450-х роках. Після загибелі Есен-тайши почалися занепад, внутрішня боротьба, тривалі війни з монголами і казахами. Зрештою бажання племені чорос перетворити Дербен-Ойрат у повноцінну централізовану державу призвело до відокремлення більшості торгутів, які утворили на Волзі Калмицьке ханство, а хошути біля озера Кукнор створили Хошутське ханство, що тривалий час здійснювало протекторат над Тибетом. На основній території Дербен-Ойрат постало Джунгарське ханство, яке стало найпотужнішим серед спадкоємців Союзу Чотирьох Ойратів.
| Дөрвөн Ойрад ᠳᠥᠢᠷᠪᠡᠨ ᠣᠶᠢᠷᠠᠳ Дербен-Ойрат | ||||
| ||||
 | ||||
| Столиця | ||||
| Мови | ||||
| Релігії | шаманізм тибетський буддизм іслам | |||
| Форма правління | монархія | |||
| тайджі | Батула-чінсан | |||
| Історичний період | Середньовіччя | |||
| - Засновано | 1399 | |||
| - Ліквідовано | 1634 | |||
Історія
Передумови
Ойрати тривалий час були основою Монгольської імперії. Згодом були частиною улуса Угедея, зрештою увійшли до імперії Юань. Після повалення влади останнього в Китаї 1368 року починаються дезінтеграційні процеси в Монголії і Уйгурії. Цим скористалися ойратські племена задля здобуття поступової незалежності. На їх чолі стояв Мунке-Темиром, що зберігав вірність Юань.
Подальша запекла боротьба династії Північна Юань (Монгольський каганат) з імперією Мін у 1368—1390-х роках значно послабила монгольську державу, чим скористалися ойрати. В цей час найбільшої потуги набули ойрати-чорос, ойрати-торгути і ойрати-дербет. Згідно з китайськими джерелами, тоді на чолі ойратського об'єднання стояли Махаму, Тайпін і Бату-болад.
У 1388 році ойрати вперше втрутилися в монгольські справи, сприявши перемозі Есудера з роду Ариг-бугідів проти Усхал-хана з роду Хубілаїдів. До 1392 року ойратський племінний союз (спершу відомий як Чотири Ойрати) стає доволі вагомою політичною силою. Після повалення кагана Нігулесугчі-хана у 1399 році владу в державі перебрали ойрати на чолі із чоросами на чолі із Батулою (відомого також як Махаму) і Угечі-Хашигу (відомого як Тайпін).
Піднесення
Батула і Угечі-Хашигу поділили владу: перший став тайджі Дербен-Ойрату, а другий — могольським каганом. Внаслідок чого частина ойратів (торгути) втягуються у боротьбу проти монголів. При цьому союзником стає імперія Мін, яка 1409 року визнала владу Угечі-Хашину.
У свою чергу Батула-чінсан намагався внутрішньо зміцнити ойратський союз, але переважно зусилля спрямував на підкорення оазів Хамі і Турфан, вступивши у протистояння з Могулістаном. Початком тривалої війни стало захоплення 1408 року важливого міста Бешбалик. Але того ж року було втрачено владу ойратів над Монгольським каганатом, яка завершилася перемогою, а Батула-чінсан звів на трон Монголії залежного володаря. 1417 році Тогон-тайши зумів зміцнити центральну владу в Дербен-Ойрат, розпочавши процес перетворення конфедерації на справжню державу.
Водночас з 1419 року ойратський союз успішно діє проти могулістанських ханів, завдяки чому до 1421 року захоплено Турфан та північно-східні області Могулістану. Влада ойратів в Могулістані і Монголії тривала до 1425 року. Цього року війська Дербен-ойрат в битві біля Бор-Ногой-Зун зазнали нищівної поразки від монгольського кагана Адай-хана. В результаті ойрати знову були підпорядковані монгольському уряду.
Але вже 1433 року ойрати почали повстання, що завершилося відновленням власної незалежності й встановленням влади над Монгольським каганатом. Найбільшої потуги Дербен-Ойрат за Есен-тайши. Останній в часи фактично керування каганатом у 1440—1453 роках. При цьому був головою Чотирьох Ойратів. В результаті вдалося суттєво розширити володіння ойратів до озера Балхаш, а каганату — до озера Байкал, встановлено зверхність над маньчжурами, завдано нищівних поразок імперії Мін. Втім спроба зміцнити владу над ойратами, обмежити владу тайши призвела до повстання й загибелі Есена.
Боротьба із західними сусідами
Смерть Есен-тайши призвела до послаблення влади ойратів та часткової дезінтеграції Союзу Чотирьох Ойратів. Декілька років велася боротьба за відновлення єдиновладдя. Вже з 1457 року Уч-Темур-тайши відновив Дербен-ойрат й розпочав походи проти казахів і кочових узбеків. Також здійснено спробу, користуючись боротьбою за монгольський трон, відновити владу ойратів над каганатом. Зрештою ойрати до кінця 1470-х років зазнали поразки.
З 1474 року починається нова війна з Могулістаном. Боротьба була запеклою з перемінним успіхом. Але у 1495 році ойрати зазнали нищівних поразок, їхні основні кочів'я було сплюндровано, після чого міцність ойратського союзу істотно ослабла.
Війни з монголами
З 1483 року починається нова війна з Монгольським каганатом, яка була неуспішною для монголів на чолі з Даян-ханом. До кінця 1480-х років дербен-ойрат було підкорено й знову включено до складу Монгольської держави. Втім кожне з ойратських племен зберегло внутрішню автономію.
Нова боротьба за трон монгольського кагана наприкінці 1510-х років знову дала змогу ойратам здобути незалежність. Водночас міцність ойратського союзу була вже не такою міцною як раніше. Частина торгутів і хошутів відкочували до озера Кукунор.
Послаблення монгольських каганів знову призвело до активізації ойратських племен. У відповідь 1552 року Алтин-хан з Тумету і Ордосу почав нову велику війну проти ойратів. Вона з перервами тривала до 1562 року. За цей час ойратам з племен хойтів і торгутів було задано відчутних поразок. 1574 року удар завдано ойратським племенам баатутів і дербетів. У результаті ойратські племена почали кочувати до Семиріччя, уздовж річок Ілі і Іртиш, колишні володіння в Західній Монголії було залишено. У 1577 році держава тушету-ханів завдала поразки ойратам, яких було підкорено. У 1586 році владу тушету-ханів було повалено.
У 1587 році ойрати завдали монголам поразки, відновивши незалежність Дербен-Ойрату. В цей час починається посилення племені чорос, яке вступило у протистояння з хошутами. Невдовзі почалася війна з державою дзасаакту-хана, що тривала до 1606 року. З 1608 року починається нова війна з монголами — тепер проти алтин-ханів, що володіли Північно-Західною Монголією. Вона завершилася 1629 року перемогою ойратів.
Розпад
Тривала війна з алтин-ханами призвела до спроб представників ойратів-чорос централізувати державу, що спричинило спротив інших членів Союзу Чотирьох Ойратів. Вже невдовзі після перемоги над ойратами починається відокремлення тайшів торгутів та хошутів.
Остаточно це сталося у 1634—1635 роках. Тоді відкоремилося більшість торгутів, що рушили на захід. На шляху пройшли землями Казахського ханства. При цьому торгути розраховували, що тюркські і монгольські племена доєднаються до них задля відновлення Золотої Орди на Волзі. Але ці плани зазнали невдачі. Тому частина торгутів рушила проти Хівінського ханства, якому було завдано важкої поразки. Потім торгути відкочували до Волги, де стали відомими як калмики. Згодом вони заснували Калмицьке ханство.
Хошути спочатку відкочували на південний схід, а у 1637 році рушили до Кукунору, де заснували власне ханство. До 1641 року встановили владу над усім Тибетом, знищивши тамтешні незалежні держави. Завдяки хошутам встановлено владу «жовтокапелюшної» секти ламаїстів Гелуг в Тибеті. Світська влада належала хошутським ханам.
Основні землі Дербен-Ойрат, де залишилися племена чорог і дербет (частково торгутів і хошутів), стали основою Джунгарського ханства, яке стало більш однорідним і внутрішньо міцним на відміну від Союзу Чотирьох Ойратів.
Державний устрій
На чолі Дербен-Ойрату стояв хунтайджі (головний тайджі — володар) або дарго, якого обирали на з'їзді 4 ойратських племені — чулган (чуулган). Його влада поширювалася основним чином на керування військами ойратів під військових кампаній. Водночас кожне з основних племен залишалося фактично незалежним, їх очолювали спадкові тайши (тайджі). Тому часто дослідники розглядають Дербен-Ойрат як кочову конфедерацію
Кожне плем'я поділялася на улус, який у свою чергу поділявся на аймак. На чолі улусу стояв нойон, аймака — зайсан. Нойон і зайсани входили до дорадчого органу — дзарго.
Господарство
Основою було скотарство (розведення коней, верблюдів, баранів), а також посередницька торгівля. Важливим напрямом була торгівля з імперією Мін. Частково було розвинено полювання — на велику звірину заради м'яса, а також заради хутра. Водночас чималий зиск отримувався від данини з підлеглих племен та грабіжницьких походів проти сусідів.
Релігія
Тривалий час основним віруванням був шаманізм, зазвичай у формі тенгріанства. Водночас серед ойратів частково був поширений іслам. Про це свідчить друге ім'я першого очільника Дербен-Ойрату — Батули, якого також звали Махуму (перекручене його друге ім'я Махмуд). Поступово встановлюються контакти з представниками тибетського буддизму. На початку XVII ст. відбувається загальне прийняття буддизму у трактуванні секти Гелуг. До середини століття більшість ойратів прийняло ламаїзм.
Очільники
- Батула-чінсан (1399—1416)
- Тогон-тайши (1416—1438)
- Есен-тайши (1438—1454)
- Амасанджі (1454—1455)
- Уч-Темур (1455—1478)
- Кешик Орог-тайши (1478—1486)
- Єнган-тайши (1486—1495)
- Буувей (1495—1530)
- Хонгор-нойон (1530—1577)
- Субагатай (1577—1586)
- Абіда-Аблай-тайши (1586—1600)
- Байбагас-батур (1600—1630)
- Хара-Хула (1630—1634)
Джерела
- Charles Sherring, Thomas George Longstaff Western Tibet and the British Border Land, p.246
- Krueger John R., New materials on Oirat law and history. Part II: The Origin of the Torgouts. // Central Asiatic Journal, vol. XVIII, n 1 (Wiesbaden, 1974)
- László Lőrincz, Histoire de la Mongolie: des origines à nos jours, Akadémiai Kiadó, 1984
- Bergholz, Fred W. The Partition of the Steppe: The Struggle of the Russians, Manchus, and the Zunghar Mongols for Empire in Central Asia, 1619—1758: A Study in Power Politics, American University Studies, Series IX, History, Vol. 109, Peter Lang Publishing, New York, NY (1993).
- Ариунгуа H. XIV—XVI зууны Монгол-Хятадын харилцаа. УБ., 1996.
- Twitchett, Denis, Frederick W. Mote, & John K. Fairbank (eds.) (1998). The Cambridge History of China: Volume 8, the Ming Dynasty, Part 2, 1368—1644. Cambridge University Press. pp. 233—239. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Derben Ojrat 1399 1634 protoderzhava ojratskih plemen yaku takozh nazivayut Soyuzom Chotiroh Ojrativ abo Chotiri Ojrati oskilki osnovu skladali plemena choros derbetiv hoshutiv togutiv Chasto ne zovsim virno yiyi nazivayut Ojratskim hanstvom Vtim faktichno ne mala oznak derzhavnosti oskilki kozhne plem ya bulo samostijnim Lishe v razi zovnishnoyi nebezpeki abo vijskovogo pohodu po zdobich plemena diyali spilno Chas vid chasu yih ob yednuvav predstavnik plemeni sho stavalo silnishim na toj moment Najbilshogo pidnesennya dosyaglo u 1430 1450 h rokah Pislya zagibeli Esen tajshi pochalisya zanepad vnutrishnya borotba trivali vijni z mongolami i kazahami Zreshtoyu bazhannya plemeni choros peretvoriti Derben Ojrat u povnocinnu centralizovanu derzhavu prizvelo do vidokremlennya bilshosti torgutiv yaki utvorili na Volzi Kalmicke hanstvo a hoshuti bilya ozera Kuknor stvorili Hoshutske hanstvo sho trivalij chas zdijsnyuvalo protektorat nad Tibetom Na osnovnij teritoriyi Derben Ojrat postalo Dzhungarske hanstvo yake stalo najpotuzhnishim sered spadkoyemciv Soyuzu Chotiroh Ojrativ Dorvon Ojrad ᠳᠥᠢᠷᠪᠡᠨ ᠣᠶᠢᠷᠠᠳ Derben Ojrat1399 1634Ojratske hanstvo istorichni kordoni na kartiDerben OjratStolicyaMoviReligiyi shamanizm tibetskij buddizm islamForma pravlinnya monarhiyatajdzhi Batula chinsanIstorichnij period Serednovichchya Zasnovano 1399 Likvidovano 1634IstoriyaPeredumovi Ojrati trivalij chas buli osnovoyu Mongolskoyi imperiyi Zgodom buli chastinoyu ulusa Ugedeya zreshtoyu uvijshli do imperiyi Yuan Pislya povalennya vladi ostannogo v Kitayi 1368 roku pochinayutsya dezintegracijni procesi v Mongoliyi i Ujguriyi Cim skoristalisya ojratski plemena zadlya zdobuttya postupovoyi nezalezhnosti Na yih choli stoyav Munke Temirom sho zberigav virnist Yuan Podalsha zapekla borotba dinastiyi Pivnichna Yuan Mongolskij kaganat z imperiyeyu Min u 1368 1390 h rokah znachno poslabila mongolsku derzhavu chim skoristalisya ojrati V cej chas najbilshoyi potugi nabuli ojrati choros ojrati torguti i ojrati derbet Zgidno z kitajskimi dzherelami todi na choli ojratskogo ob yednannya stoyali Mahamu Tajpin i Batu bolad U 1388 roci ojrati vpershe vtrutilisya v mongolski spravi spriyavshi peremozi Esudera z rodu Arig bugidiv proti Ushal hana z rodu Hubilayidiv Do 1392 roku ojratskij pleminnij soyuz spershu vidomij yak Chotiri Ojrati staye dovoli vagomoyu politichnoyu siloyu Pislya povalennya kagana Nigulesugchi hana u 1399 roci vladu v derzhavi perebrali ojrati na choli iz chorosami na choli iz Batuloyu vidomogo takozh yak Mahamu i Ugechi Hashigu vidomogo yak Tajpin Pidnesennya Batula i Ugechi Hashigu podilili vladu pershij stav tajdzhi Derben Ojratu a drugij mogolskim kaganom Vnaslidok chogo chastina ojrativ torguti vtyaguyutsya u borotbu proti mongoliv Pri comu soyuznikom staye imperiya Min yaka 1409 roku viznala vladu Ugechi Hashinu U svoyu chergu Batula chinsan namagavsya vnutrishno zmicniti ojratskij soyuz ale perevazhno zusillya spryamuvav na pidkorennya oaziv Hami i Turfan vstupivshi u protistoyannya z Mogulistanom Pochatkom trivaloyi vijni stalo zahoplennya 1408 roku vazhlivogo mista Beshbalik Ale togo zh roku bulo vtracheno vladu ojrativ nad Mongolskim kaganatom yaka zavershilasya peremogoyu a Batula chinsan zviv na tron Mongoliyi zalezhnogo volodarya 1417 roci Togon tajshi zumiv zmicniti centralnu vladu v Derben Ojrat rozpochavshi proces peretvorennya konfederaciyi na spravzhnyu derzhavu Vodnochas z 1419 roku ojratskij soyuz uspishno diye proti mogulistanskih haniv zavdyaki chomu do 1421 roku zahopleno Turfan ta pivnichno shidni oblasti Mogulistanu Vlada ojrativ v Mogulistani i Mongoliyi trivala do 1425 roku Cogo roku vijska Derben ojrat v bitvi bilya Bor Nogoj Zun zaznali nishivnoyi porazki vid mongolskogo kagana Adaj hana V rezultati ojrati znovu buli pidporyadkovani mongolskomu uryadu Ale vzhe 1433 roku ojrati pochali povstannya sho zavershilosya vidnovlennyam vlasnoyi nezalezhnosti j vstanovlennyam vladi nad Mongolskim kaganatom Najbilshoyi potugi Derben Ojrat za Esen tajshi Ostannij v chasi faktichno keruvannya kaganatom u 1440 1453 rokah Pri comu buv golovoyu Chotiroh Ojrativ V rezultati vdalosya suttyevo rozshiriti volodinnya ojrativ do ozera Balhash a kaganatu do ozera Bajkal vstanovleno zverhnist nad manchzhurami zavdano nishivnih porazok imperiyi Min Vtim sproba zmicniti vladu nad ojratami obmezhiti vladu tajshi prizvela do povstannya j zagibeli Esena Borotba iz zahidnimi susidami Smert Esen tajshi prizvela do poslablennya vladi ojrativ ta chastkovoyi dezintegraciyi Soyuzu Chotiroh Ojrativ Dekilka rokiv velasya borotba za vidnovlennya yedinovladdya Vzhe z 1457 roku Uch Temur tajshi vidnoviv Derben ojrat j rozpochav pohodi proti kazahiv i kochovih uzbekiv Takozh zdijsneno sprobu koristuyuchis borotboyu za mongolskij tron vidnoviti vladu ojrativ nad kaganatom Zreshtoyu ojrati do kincya 1470 h rokiv zaznali porazki Z 1474 roku pochinayetsya nova vijna z Mogulistanom Borotba bula zapekloyu z pereminnim uspihom Ale u 1495 roci ojrati zaznali nishivnih porazok yihni osnovni kochiv ya bulo splyundrovano pislya chogo micnist ojratskogo soyuzu istotno oslabla Vijni z mongolami Z 1483 roku pochinayetsya nova vijna z Mongolskim kaganatom yaka bula neuspishnoyu dlya mongoliv na choli z Dayan hanom Do kincya 1480 h rokiv derben ojrat bulo pidkoreno j znovu vklyucheno do skladu Mongolskoyi derzhavi Vtim kozhne z ojratskih plemen zbereglo vnutrishnyu avtonomiyu Nova borotba za tron mongolskogo kagana naprikinci 1510 h rokiv znovu dala zmogu ojratam zdobuti nezalezhnist Vodnochas micnist ojratskogo soyuzu bula vzhe ne takoyu micnoyu yak ranishe Chastina torgutiv i hoshutiv vidkochuvali do ozera Kukunor Poslablennya mongolskih kaganiv znovu prizvelo do aktivizaciyi ojratskih plemen U vidpovid 1552 roku Altin han z Tumetu i Ordosu pochav novu veliku vijnu proti ojrativ Vona z perervami trivala do 1562 roku Za cej chas ojratam z plemen hojtiv i torgutiv bulo zadano vidchutnih porazok 1574 roku udar zavdano ojratskim plemenam baatutiv i derbetiv U rezultati ojratski plemena pochali kochuvati do Semirichchya uzdovzh richok Ili i Irtish kolishni volodinnya v Zahidnij Mongoliyi bulo zalisheno U 1577 roci derzhava tushetu haniv zavdala porazki ojratam yakih bulo pidkoreno U 1586 roci vladu tushetu haniv bulo povaleno U 1587 roci ojrati zavdali mongolam porazki vidnovivshi nezalezhnist Derben Ojratu V cej chas pochinayetsya posilennya plemeni choros yake vstupilo u protistoyannya z hoshutami Nevdovzi pochalasya vijna z derzhavoyu dzasaaktu hana sho trivala do 1606 roku Z 1608 roku pochinayetsya nova vijna z mongolami teper proti altin haniv sho volodili Pivnichno Zahidnoyu Mongoliyeyu Vona zavershilasya 1629 roku peremogoyu ojrativ Rozpad Trivala vijna z altin hanami prizvela do sprob predstavnikiv ojrativ choros centralizuvati derzhavu sho sprichinilo sprotiv inshih chleniv Soyuzu Chotiroh Ojrativ Vzhe nevdovzi pislya peremogi nad ojratami pochinayetsya vidokremlennya tajshiv torgutiv ta hoshutiv Ostatochno ce stalosya u 1634 1635 rokah Todi vidkoremilosya bilshist torgutiv sho rushili na zahid Na shlyahu projshli zemlyami Kazahskogo hanstva Pri comu torguti rozrahovuvali sho tyurkski i mongolski plemena doyednayutsya do nih zadlya vidnovlennya Zolotoyi Ordi na Volzi Ale ci plani zaznali nevdachi Tomu chastina torgutiv rushila proti Hivinskogo hanstva yakomu bulo zavdano vazhkoyi porazki Potim torguti vidkochuvali do Volgi de stali vidomimi yak kalmiki Zgodom voni zasnuvali Kalmicke hanstvo Hoshuti spochatku vidkochuvali na pivdennij shid a u 1637 roci rushili do Kukunoru de zasnuvali vlasne hanstvo Do 1641 roku vstanovili vladu nad usim Tibetom znishivshi tamteshni nezalezhni derzhavi Zavdyaki hoshutam vstanovleno vladu zhovtokapelyushnoyi sekti lamayistiv Gelug v Tibeti Svitska vlada nalezhala hoshutskim hanam Osnovni zemli Derben Ojrat de zalishilisya plemena chorog i derbet chastkovo torgutiv i hoshutiv stali osnovoyu Dzhungarskogo hanstva yake stalo bilsh odnoridnim i vnutrishno micnim na vidminu vid Soyuzu Chotiroh Ojrativ Derzhavnij ustrijNa choli Derben Ojratu stoyav huntajdzhi golovnij tajdzhi volodar abo dargo yakogo obirali na z yizdi 4 ojratskih plemeni chulgan chuulgan Jogo vlada poshiryuvalasya osnovnim chinom na keruvannya vijskami ojrativ pid vijskovih kampanij Vodnochas kozhne z osnovnih plemen zalishalosya faktichno nezalezhnim yih ocholyuvali spadkovi tajshi tajdzhi Tomu chasto doslidniki rozglyadayut Derben Ojrat yak kochovu konfederaciyu Kozhne plem ya podilyalasya na ulus yakij u svoyu chergu podilyavsya na ajmak Na choli ulusu stoyav nojon ajmaka zajsan Nojon i zajsani vhodili do doradchogo organu dzargo GospodarstvoOsnovoyu bulo skotarstvo rozvedennya konej verblyudiv baraniv a takozh poserednicka torgivlya Vazhlivim napryamom bula torgivlya z imperiyeyu Min Chastkovo bulo rozvineno polyuvannya na veliku zvirinu zaradi m yasa a takozh zaradi hutra Vodnochas chimalij zisk otrimuvavsya vid danini z pidleglih plemen ta grabizhnickih pohodiv proti susidiv ReligiyaTrivalij chas osnovnim viruvannyam buv shamanizm zazvichaj u formi tengrianstva Vodnochas sered ojrativ chastkovo buv poshirenij islam Pro ce svidchit druge im ya pershogo ochilnika Derben Ojratu Batuli yakogo takozh zvali Mahumu perekruchene jogo druge im ya Mahmud Postupovo vstanovlyuyutsya kontakti z predstavnikami tibetskogo buddizmu Na pochatku XVII st vidbuvayetsya zagalne prijnyattya buddizmu u traktuvanni sekti Gelug Do seredini stolittya bilshist ojrativ prijnyalo lamayizm OchilnikiBatula chinsan 1399 1416 Togon tajshi 1416 1438 Esen tajshi 1438 1454 Amasandzhi 1454 1455 Uch Temur 1455 1478 Keshik Orog tajshi 1478 1486 Yengan tajshi 1486 1495 Buuvej 1495 1530 Hongor nojon 1530 1577 Subagataj 1577 1586 Abida Ablaj tajshi 1586 1600 Bajbagas batur 1600 1630 Hara Hula 1630 1634 DzherelaCharles Sherring Thomas George Longstaff Western Tibet and the British Border Land p 246 Krueger John R New materials on Oirat law and history Part II The Origin of the Torgouts Central Asiatic Journal vol XVIII n 1 Wiesbaden 1974 Laszlo Lorincz Histoire de la Mongolie des origines a nos jours Akademiai Kiado 1984 Bergholz Fred W The Partition of the Steppe The Struggle of the Russians Manchus and the Zunghar Mongols for Empire in Central Asia 1619 1758 A Study in Power Politics American University Studies Series IX History Vol 109 Peter Lang Publishing New York NY 1993 Ariungua H XIV XVI zuuny Mongol Hyatadyn harilcaa UB 1996 Twitchett Denis Frederick W Mote amp John K Fairbank eds 1998 The Cambridge History of China Volume 8 the Ming Dynasty Part 2 1368 1644 Cambridge University Press pp 233 239 ISBN 0 521 24333 5