Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Алтин Алтан хан 1507 1582 1 й шитну хан монгольського племені туметів Засновник Туметського ханства Алтин ханᠠᠯᠲᠠᠨ ᠬᠠᠨІм

Алтин-хан

Алтин-хан

Алтин (Алтан)-хан (1507—1582) — 1-й шитну-хан монгольського племені туметів. Засновник Туметського ханства.

Алтин-хан
ᠠᠯᠲᠠᠨ
ᠬᠠᠨ
image
Ім'я при народженніАмда (Анда)
Народився1507[1] або 1507[2]
Монголія
Помер1582[1] або 1583[2]
Монголія
КраїнаВнутрішня Монголія
Національністьмонгол
Діяльністьсуверен
Знання мовмонгольська
Титулшитну-хан туметів
Посадахан
Термін1531—1582 роки
ПопередникБарсболод-джінон
НаступникСенґе Дуурен-хан
РідЧингізиди
БатькоБарсболод-джінон
Брати, сестриd і d
У шлюбі зМакай-хатун
Дзьонґен-хатун
Діти8 синів

Життєпис

Походив з гілки Хубілаїдів династії Чингізидів. Другий син Барсболод-джінона, очільника правого крила Монгольського каганату. При народженні звався Амда (Анда). У 1524 році брав участь у поході проти урянхаців. У 1529 і 1530 році був учасником походу проти імперії Мін. Після смерті батька у 1531 році з братами Гюнбілегом і Нарійном поділив володіння. Перший отримав титул джінон (співволодар кагана) і ордоський тумен, а Амда отримав туметський тумен, куди входило 12 племен, й титул .

1531 і 1542 роках Алтин-хан на чолі великої монгольської армії здійснив три спустошливих набігу на територію Китаю, грабуючи і вбиваючи місцеве населення. У 1533, 1537—1538, 1541 роках на заклик великого кагана Боді-Алаг-хана разом зі старшим братом здійснював походи проти повсталих урянхайців, придушивши опір Туруй-нойона і Герболод-чінгсана. У 1542 році після смерті старшого брата Гюнбілег-джінона фактично очолив Праве крило Монголії, отримавши титул тушету-сечен-хан. При цьому контролював туметський і ордоський тумени. У 1544 році очолив новий похід проти урянхайців. В подальшому здійснював походи про ойратського роду ойгудів, що отаборився біля Кукунору.

У 1547 році після смерті кагана Монголії Боді-Алаг-хана отримав від Дарайсун-Годен-хана титул шитну-хана (малого хана). З цього часу звався Алтин-хан (Золотий хан). Потім завдав удару кагану, що спробував відновити владу в Монголії, в результаті Дарайсун-Годен-хан вимушений був відступити на схід до Ляодуна. У 1551 році уклав мирну угоду з Дарайсун-Годен-ханом, який визнавав лідерство Алтин-хана і поступився йому титулом «Годен-хан».

image
Володіння Алтин-хана

В 1550 Алтин-хан прорвався через Велику Китайську стіну і підступив до околиць Пекіна, які були спалені монголами. У 1551 році уклав мирний договір з мінським урядом, за яким для торгівлі з монголами були відкриті кінні ринки в Датуні і Сюаньфу. Незабаром, проте, вони були закриті китайським урядом, і Алтин-хан відновив військові дії на кордоні з Китаєм. У 1552 році зайняв Каракорум, давню столицю Монгольської імперії.

У 1552 році здійснив похід проти ойратів, який призвів до нових ойратсько-монгольських війн після 100-річного мирного співіснування. Ойрати пішли на захід кочовища у верхів'ях Орхона. У 1554 або 1555 році він заснував місто Кьоке-Хото («Блакитне місто»). Спочатку був його головною ставкою, центром ремесла і торгівлі в його володіннях.

У 1562 році за наказом Алтин-хан його небіж Хутуктай Сецен-хунтайджі завдав нового удару ойратам (торгутам і дербетам), змусивши їх відступити ще далі на захід — до річки Іртиш. Встановив відносини з Далай-ламою і поклав початок поширенню буддизму і зміцненню буддійської церкви в Монголії. При Алтан-хана було закінчено освоєння монголами території Ордоса. 1566 році здійснено похід до Тибету.

У 1571 році китайський імператор Цзайхоу надав Алтин-хану титул шун'ї-вана («слухняний і праведний князя»). Натомість Алтин-хан визнав зверхність Китаю. Водночас китайський імператор надав спеціальні торгові права Туметському ханству, ставши єдиним монгольським ханом, що отримав офіційне право на торгівлю з імперією Мін. Торговельні пункти розташовувалися в Датуні, Калгані, Сініні і Кьоке-Хото. На знак прихильності Алтин-хану було подаровано також сукня (халат), розшите чотирипалими драконами. Цей договір суттєво погіршив стосунки з каганом Тумен-Ясаґту-ханом, номінальним васалом якого Алтин-хан був й не мав права укладати самостійні міждержавні угоди.

Алтин-хан на противагу кагану Тумен-Ясаґту-хану став прихильником школи Гелуг, суперника Карма Каг'ю. Ще у 1569 році встановив дипломатичні стосунки з Сонам Г'яцо, очільника школи гелуг запрошуючи його до себе. 1573 році запросив до себе тибетських вчених, знавців буддизму. 1577 році Сонам Г'яцо прибув до Алтин-хана, який став звати того Далай (є перекладом тибетського імені «Г'яцо» на монгольську, що значить океан). З тих пір Сонам Г'яцо став відомий як Далай-лама. Також цей титул було надано двом його попередникам. Таким чином, Сонам Г'яцо визнавався Далай-ламою III. З цього часу цей титул закріпився за тибетськими очільниками ламаїзму. В свою чергу Алтин-хан отримав титули Чок'ї Г'ялпо (Володар віри) і Лха Цанґпа Ченпо (Божественний махабрахман).

Буддизм було оголошено офіційною релігією володіння Алтин-хана у 1578 році. Доволі швидко підданці Алтин-хану прийняли ламаїзму школи гелуг. За допомогою наприкінці 1570-х років лам завершив складання збірки законів відомою як «Звід Алтин-хана».

Помер у 1582 році. Йому спадкував старший син Сенґе Дуурен-хан.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #123286646 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Buddhist Digital Archives — Tibetan Buddhist Resource Center.
    d:Track:Q30324366d:Track:Q118954234

Джерела

  • Нацагдордж Ш. Халхын туух (История Халхи). Улан-Батор, 1963
  • Essence of Refined Gold by the Third Dalai Lama: with related texts by the Second and Seventh Dalai Lamas. (1978) Translated by Glenn H. Mullin. Tushita Books, Dharamsala, H.P., India.
  • Stein, R. A. (1972). Tibetan Civilization, pp. 81-82. Stanford University Press, Stanford California. (cloth);
  • Ариунгуа H. XIV—XVI зууны Монгол-Хятадын харилцаа. УБ., 1996.
  • Karénina Kollmar-Paulenz: Erdeni tunumal neretü sudur. Die Biographie des Altan qaγan der Tümed-Mongolen. Harrassowitz-Verlag, Wiesbaden 2001, .
  • John W. Dardess (2012). Ming China, 1368—1644: A Concise History of a Resilient Empire. Rowman & Littlefield. pp. 16–. .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Altin Altan han 1507 1582 1 j shitnu han mongolskogo plemeni tumetiv Zasnovnik Tumetskogo hanstva Altin hanᠠᠯᠲᠠᠨ ᠬᠠᠨIm ya pri narodzhenniAmda Anda Narodivsya1507 1 abo 1507 2 MongoliyaPomer1582 1 abo 1583 2 MongoliyaKrayinaVnutrishnya MongoliyaNacionalnistmongolDiyalnistsuverenZnannya movmongolskaTitulshitnu han tumetivPosadahanTermin1531 1582 rokiPoperednikBarsbolod dzhinonNastupnikSenge Duuren hanRidChingizidiBatkoBarsbolod dzhinonBrati sestrid i dU shlyubi zMakaj hatun Dzongen hatunDiti8 siniv Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z gilki Hubilayidiv dinastiyi Chingizidiv Drugij sin Barsbolod dzhinona ochilnika pravogo krila Mongolskogo kaganatu Pri narodzhenni zvavsya Amda Anda U 1524 roci brav uchast u pohodi proti uryanhaciv U 1529 i 1530 roci buv uchasnikom pohodu proti imperiyi Min Pislya smerti batka u 1531 roci z bratami Gyunbilegom i Narijnom podiliv volodinnya Pershij otrimav titul dzhinon spivvolodar kagana i ordoskij tumen a Amda otrimav tumetskij tumen kudi vhodilo 12 plemen j titul 1531 i 1542 rokah Altin han na choli velikoyi mongolskoyi armiyi zdijsniv tri spustoshlivih nabigu na teritoriyu Kitayu grabuyuchi i vbivayuchi misceve naselennya U 1533 1537 1538 1541 rokah na zaklik velikogo kagana Bodi Alag hana razom zi starshim bratom zdijsnyuvav pohodi proti povstalih uryanhajciv pridushivshi opir Turuj nojona i Gerbolod chingsana U 1542 roci pislya smerti starshogo brata Gyunbileg dzhinona faktichno ocholiv Prave krilo Mongoliyi otrimavshi titul tushetu sechen han Pri comu kontrolyuvav tumetskij i ordoskij tumeni U 1544 roci ocholiv novij pohid proti uryanhajciv V podalshomu zdijsnyuvav pohodi pro ojratskogo rodu ojgudiv sho otaborivsya bilya Kukunoru U 1547 roci pislya smerti kagana Mongoliyi Bodi Alag hana otrimav vid Darajsun Goden hana titul shitnu hana malogo hana Z cogo chasu zvavsya Altin han Zolotij han Potim zavdav udaru kaganu sho sprobuvav vidnoviti vladu v Mongoliyi v rezultati Darajsun Goden han vimushenij buv vidstupiti na shid do Lyaoduna U 1551 roci uklav mirnu ugodu z Darajsun Goden hanom yakij viznavav liderstvo Altin hana i postupivsya jomu titulom Goden han Volodinnya Altin hana V 1550 Altin han prorvavsya cherez Veliku Kitajsku stinu i pidstupiv do okolic Pekina yaki buli spaleni mongolami U 1551 roci uklav mirnij dogovir z minskim uryadom za yakim dlya torgivli z mongolami buli vidkriti kinni rinki v Datuni i Syuanfu Nezabarom prote voni buli zakriti kitajskim uryadom i Altin han vidnoviv vijskovi diyi na kordoni z Kitayem U 1552 roci zajnyav Karakorum davnyu stolicyu Mongolskoyi imperiyi U 1552 roci zdijsniv pohid proti ojrativ yakij prizviv do novih ojratsko mongolskih vijn pislya 100 richnogo mirnogo spivisnuvannya Ojrati pishli na zahid kochovisha u verhiv yah Orhona U 1554 abo 1555 roci vin zasnuvav misto Koke Hoto Blakitne misto Spochatku buv jogo golovnoyu stavkoyu centrom remesla i torgivli v jogo volodinnyah U 1562 roci za nakazom Altin han jogo nebizh Hutuktaj Secen huntajdzhi zavdav novogo udaru ojratam torgutam i derbetam zmusivshi yih vidstupiti she dali na zahid do richki Irtish Vstanoviv vidnosini z Dalaj lamoyu i poklav pochatok poshirennyu buddizmu i zmicnennyu buddijskoyi cerkvi v Mongoliyi Pri Altan hana bulo zakincheno osvoyennya mongolami teritoriyi Ordosa 1566 roci zdijsneno pohid do Tibetu U 1571 roci kitajskij imperator Czajhou nadav Altin hanu titul shun yi vana sluhnyanij i pravednij knyazya Natomist Altin han viznav zverhnist Kitayu Vodnochas kitajskij imperator nadav specialni torgovi prava Tumetskomu hanstvu stavshi yedinim mongolskim hanom sho otrimav oficijne pravo na torgivlyu z imperiyeyu Min Torgovelni punkti roztashovuvalisya v Datuni Kalgani Sinini i Koke Hoto Na znak prihilnosti Altin hanu bulo podarovano takozh suknya halat rozshite chotiripalimi drakonami Cej dogovir suttyevo pogirshiv stosunki z kaganom Tumen Yasagtu hanom nominalnim vasalom yakogo Altin han buv j ne mav prava ukladati samostijni mizhderzhavni ugodi Altin han na protivagu kaganu Tumen Yasagtu hanu stav prihilnikom shkoli Gelug supernika Karma Kag yu She u 1569 roci vstanoviv diplomatichni stosunki z Sonam G yaco ochilnika shkoli gelug zaproshuyuchi jogo do sebe 1573 roci zaprosiv do sebe tibetskih vchenih znavciv buddizmu 1577 roci Sonam G yaco pribuv do Altin hana yakij stav zvati togo Dalaj ye perekladom tibetskogo imeni G yaco na mongolsku sho znachit okean Z tih pir Sonam G yaco stav vidomij yak Dalaj lama Takozh cej titul bulo nadano dvom jogo poperednikam Takim chinom Sonam G yaco viznavavsya Dalaj lamoyu III Z cogo chasu cej titul zakripivsya za tibetskimi ochilnikami lamayizmu V svoyu chergu Altin han otrimav tituli Chok yi G yalpo Volodar viri i Lha Cangpa Chenpo Bozhestvennij mahabrahman Buddizm bulo ogolosheno oficijnoyu religiyeyu volodinnya Altin hana u 1578 roci Dovoli shvidko piddanci Altin hanu prijnyali lamayizmu shkoli gelug Za dopomogoyu naprikinci 1570 h rokiv lam zavershiv skladannya zbirki zakoniv vidomoyu yak Zvid Altin hana Pomer u 1582 roci Jomu spadkuvav starshij sin Senge Duuren han PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 123286646 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Buddhist Digital Archives Tibetan Buddhist Resource Center d Track Q30324366d Track Q118954234DzherelaNacagdordzh Sh Halhyn tuuh Istoriya Halhi Ulan Bator 1963 Essence of Refined Gold by the Third Dalai Lama with related texts by the Second and Seventh Dalai Lamas 1978 Translated by Glenn H Mullin Tushita Books Dharamsala H P India Stein R A 1972 Tibetan Civilization pp 81 82 Stanford University Press Stanford California ISBN 978 0 8047 0806 7 cloth ISBN 978 0 8047 0901 9 Ariungua H XIV XVI zuuny Mongol Hyatadyn harilcaa UB 1996 Karenina Kollmar Paulenz Erdeni tunumal neretu sudur Die Biographie des Altan qagan der Tumed Mongolen Harrassowitz Verlag Wiesbaden 2001 ISBN 3 447 04352 0 John W Dardess 2012 Ming China 1368 1644 A Concise History of a Resilient Empire Rowman amp Littlefield pp 16 ISBN 978 1 4422 0491 1

Дата публікації:
Топ