Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пул рос пуло араб پول розмінна монета ряду Євразійських країн яка карбувалася починаючи з XIII ст Пули карбувалися у Зол

Пул (розмінна монета)

Пул (розмінна монета)

Пул (рос. пуло, араб. پول‎) — розмінна монета ряду Євразійських країн, яка карбувалася починаючи з XIII ст. Пули карбувалися у Золотій Орді, Афганістані, Бухарському, Кокандійському, Джунгарському та Кримському ханствах. З середини XIV до середини XVI ст. пули карбувалися на територіях князівств Північно-Східної Русі, і навіть Галичини (львівський пул). На сьогодні грошова одиниця Ботсвани та розрахункова одиниця в Афганістані.

Версії походження назви

Припускається, що перський варіант слова пул (араб. پول‎) походить з дав.-гр. ὀβολός («обол»). Також існують російські версії походження назви слова — «пуло». За версією російського дослідника Орєшнікова А. В. слово «пуло» дослівно означало як «луска риби». Можливо саме за цим варіантом тонкі неправильної форми монети часто називали «лусочка» (рос. чешуйка). За версією Михайлова В. назва «пуло» виникла від слова «плювки», так як мідні монети були переважно маленьких розмірів і їх часто ховали за щокою. За версією Спаського І. Г. походження назви «пуло» від слова «фоліс» — мішечки з певною кількістю монет в Римській імперії.

Пули Золотої орди

Докладніше:

Чаґатайський улус

Основна стаття Монети середньовічного Казахстану

image
Чаґайський улус. Пул карбований у Худжанді 1290 року

У 1225 році, незадовго до своєї смерті, він передав західні землі Центральної Азії своєму другому синові Чаґатаю, який заснував державу, відому під назвою Чагатайський улус. У 1271—1272 роках Масуд-Беком була проведена грошова реформа, згідно якої мідні посріблені дирхами були замінені на повноцінні срібні. Бл. середини 70-х років XIII ст. виникла потреба в дрібній розмінній монеті — пулах (фулуси, фельси). Мідні пули, в різні часи, карбувалися в центральних містах улусу — Самарканді, Бухарі, Ташкенті, Отрарі, Алматі, Кашгарі та ін. А також на підконтрольваних територіях в певні періоди Мавераннахру, Могулістану та східного Хорасану. Майже на всіх монетах Чаґатайського улусу карбувалася ханська тамга.

Мухшинський улус

Докладніше: Монети Мухшинського улусу Золотої Орди
image
Анонімний пул Мухші. 1362 (744 р. Г.) рік

Пули Мукшинського улусу карбувалися на трьох монетних дворах, в його основних центрах — в Укеці, Мухші та . Пули Укеку карбувалися з перервами в 1276—1340 роки. В Мухші виготовлялися пули в 1317—1362 роки. Базджина відомий лише один тип пулів карбований в 1353 році.

Булгарський улус

Докладніше: Монети Булгарського улусу Золотої Орди
image
Пул із серії «решітка щастя». Кінець ХІІІ ст.

Карбування пулів Булгарського улусу Золотої Орди відбувалося переважно на монетному дворі в Білярі. Період карбування — 60-ті роки ХІІІ ст. по 90-ті роки XIV ст. Вага мідних пулів у різні періоди карбування коливалась від 1,0 до 8 гр. в різні періоди карбування. Мідні пули розділяються на 4 типи:

  • 1) Серія мідних пулів «решітка щастя» / карбування Булгару
  • 2) На аверсі тамга Бату-хана в трикутнику, на реверсі надписи: «в добрий час. Новий пул». Період карбування 690—734 р. Х.
  • 3) мідні пули з тамгою Бату-хана в 6-кутній зірці, поміж проміння дата. На реверсві надпис «пул Булгару». Час карбування 1333/34 (734 р. Х.)
  • 4) Анепіграфна монета з зображенням звіра, риб, квітки, сонця та ін. на аверсі. На всіх монетах Булгару карбувалася двозубцева тамга Бату-хана. Карбувалися на початку XIV ст. і до 30-х років.

Пули Хорезму

Докладніше: Монети Хорезму (період Золотої Орди)
image
Карбувана в Хорезмі. Мідний пул часів Абдулах-хана 1370 року

Перші мідні пули Хорезму почали карбуватися за часів хана Токти у 1209 році. Середня вага пулів — 0,8-2,2 гр. За часів правління Джанібека почали карбуватися пули зі збільшеною вагою. Дослідники умовно розділили їх на фракції: 1½ (2,9 гр. та були відповідними до 3⁄5 вагових ) та 2 пули (Вага бл. 4 гр. відповідні до 4⁄5 шаїрів). В 1355 році карбувалися потрійні пули (вага бл. 6 гр. відповідні до 6⁄5 шаїрів) із зображенням сонця, на фоні якого стоїть лев. За часів правління Бердібека карбувалися монети в 1 та 1½ пули. З 1365 (764 р. Г.) року і до 1391 року всі типи пулів почали карбуватися анонімно. В 1369 році карбувалися монети з умовним номіналом в 4 пули (Вага 10 гр.).

Пули Ногайського улусу

Докладніше: Монети Ногайського улусу
image
Карбування у Сакчі. Пул. Ногай 1291 (690 р. Г) рік

Мідні пули Ногайського улусу (фуллери, або фоллери) почали карбуватися беклярбеком Ногаєм в першій половині 70-х років XIII ст. у місті Сакча. У 1300-х роках, після смерті Ногая, улус припиняє своє існування. Сакча недовгий період знаходиться в управлінні сина Ногая Чака (1273—1301/2), під керуванням Токти-хана (1291—1312). З 1301 року, після смерті Чака, хани не ставляли своїх намісників — територія управлялася самостійно. В першому десятилітті XIV ст. місто Сакча було доєднано до територій Кримського улусу. Перші мідні монети почали карбуватися з 1273 року наслідуючи візантійські мідні монети під сюзеренітетом Ногая. У 1286—1296, 1301—1313 роках карбувалися срібні та мідні монети ханів Улус Джучі. У 1310—1313 роках карбувалися мідні монети генуезької синьйорії. У другому десятилітті XIV в. мідна емісія «синьйорії за візантійською традицією» під сюзеренітетом золотоординського хана та мідні імітації монет джучидів і ногайців.

Пули Орда-Базару

image
Пул Орда-Базару. XV ст.

Пули Кримського півострова

Докладніше: Монети Криму та Пули Кримського улус-юрта Золотої Орди
image
Кримський улус-юрт Золотої Орди. Мідний пул Тута-Менгу (1282—1287)

Карбування мідних пулів Кримського півострова можна розділити на 3 етапи:

1 етап. Золотоординське карбування пулів у Солхаті

Мідні пули Кримського улус-юрта Золотої Орди почали карбуватися за часів правління золотоординського хана Берке (1257—1266) і припинилися за часів правління хана Тохтамиша. Середня вага пулів складала 1,5-3,4 гр. Діаметр 16-21 мм. 48 пулів прирівнювалися до 1 бариката (йармак, пізніше йармак замінився дирхемом).

2 етап. Генуезьке карбування в Кефі за часів Золотої орди

На мідних пулах Генуезького карбування банком Святого Георгія у Кефі надкарбовувався герб Генуезької республіки — брама з трьома вежами. В основному це були анонімні пули часів правління Узбек-хана (1320—1339). Період перебування в обігу — 20-50 роки XV ст. На реверсі тамга Бату. На деяких пулах карбувалося зображення в чотирикутнику, або натомість тамги карбувався геометричний орнамент. Відомі також пули зі збереженим надписом навколо тамги: «Допомога Миру та Віри». Вага — 1,15-2,85 гр..

3 етап. Ханське карбування на початку утворення Кримського ханства

У У 1453, 1462 рр. (858, 867 р. Х.) засновник Кримського ханства Хаджі I на монетному дворі Кирк-Ору почав карбувати мідні пули з тамгою роду Ґераїв. На аверсі монет позначалося ім'я хана: «Верховний султан Хаджі Ґерай». У 1462 році мідні пули карбуються також і на монетному дворі у Солхаті.За часів правління хана Нур-Девлета карбується нова розмінна монета на зміну пулам — мідний манґір.

Пули удільних князівств Північно-Східної Русі

Докладніше: Пули удільних князівств Північно-Східної Русі
image
Пуло Московського улусу. XV ст.

мідні розмінні монети, які карбувалися наприкінці XIV — початку XVI століть наслідуючи спочатку дрібні монети Золотої Орди. Пуло карбувався в Городенському, Тверському, Рязанському та інших удільних князівствах Московського улусу Золотої Орди. На місцевих пулах карбувався надпис, «пуло ярославское(рос.)», «пуло твѣрское(рос.)», і.т.д. 60-70 пулів міді прирівнювалися до 1 деньги () срібла, пізніше 30-40 пулів за деньгу.

Пуло Новгородської боярської республіки

Докладніше: Монети Новгородської боярської республіки (1420-1505)
image
Новгородська боярська республіка. Пуло Василя II Темного (1420—1456))

Для дрібних розрахунків почали карбуватися перші пули із зображенням голови посадного бояра, чи намісника. На реверсі карбувався напис: «пуло новагородское(рос.)». На аверсі монет московського періоду (1462—1505) карбувався двоголовий орел, але вказувалася легенда із назвою міста: «князь великого Новагорода(рос.)», або на реверсі карбувалася стара легенда: «пуло новагородское(рос.)». Період карбування пулів — 1420—1504 роки. Середня вага монет — 0,36-0,46 грамів.

Пуло Псковської вічової республіки

Докладніше: Монети Псковської республіки (1425-1510)
image
Пуло Псковської Вічевої республіки. 1490—1510 рр.

Наприкінці XV ст. у Псковській республіці почали карбувати мідні пули. Карбувалися монети 3-х типів. На 1 і 2 типу карбувався двоголовий орел — символ васальної залежності від Москви, на реверсі карбувалося позначення номіналу: «пуло псковское(рос.)». Середня вага 1 типу — 0,38 гр. 2 типу — 0,196 гр. На монетах 3-го типу карбувалася сирена, чи гарпія як і на московських пулах тих часів. Середня вага пулів 3-го типу — 0,348 гр. Мідні пули знаходилися в обігу не лише на псковських землях, але й у Твері, Новороді, Москві. Пули припинилися карбуватися незадовго до грошової реформи 1535 року.

Львівський пул

Львівський пул — мідна монета, що карбувалася у Львові (приблизно з 1351 по 1382 рік) спеціально для Галичини в XIV—XV століттях (одночасно з квартником) за Казимира III, Людовика Угорського і його намісників Владислава Опольського і Владислава Ягайла. Карбування цієї невластивої для Польщі того часу монети вважають ознакою автономного становища Галичини у складі Польського королівства.

Пули Джунгарського ханства

Пули Ташкентського ханства

Пули Кокандського ханства

Докладніше: Монети Кокандського ханства
image
Кокандське ханство. Пул, ND (бл. 1260 року хіджри) Худояр-Хан (І-ше правління) 1845—1851

Перші кокандські пули почали карбуватися за часів правління хана Нарбута-бійя (1778—1807) у 1781 (1195 р.х.) році. Монети карбувалися з міді і їх початкова вага становила від 2,25 до 4,45 гр. Останні пули Кокандського ханства карбувалися у 1863—1864 (1280—1281 р.х.) роках за часів правління Сайида Мухаммеда Худояр-хана III. Монети виготовлялися у містах Фергана та Коканді. 1 тілла дорівнювала 21 теньзі; 1 теньга = 4 дирхамам (або 1 мірі); 1 теньга = 45-60 пулам.

Пули Бухарського ханства

Пули Хівінського ханства

Пула Ботсвани

Пули Афганістану

Бібліографія

  • Kryz˙aniwskij А. Stopa mennicza groszyko´w ruskich Kazimierza Wielkiego a stopa groszy praskich, WN. R XLVII, 2003; Kryz˙aniwskij A. Czy w mennicy lwowskiej bito monety w latach 1383—1387 rr. // Pienia˛dz pamia˛tkowy i okolicznos´ciowy. Materialy z IV Mie˛dzynarodowej Konferencji Numizmatycznej PTN w Supraslu. Warszawa, 2000(пол.).
  • Paszkiewicz B. Grosz ruski // Грошовий обіг i банківська справа в Україні: минуле та сучасність. Львів, 2005.
  • Крижанівський А. До питання генези руських монет Казимира III // А се его сребро. Збірник праць на пошану чл.-кор. НАН України М. Котляра. Київ, 2002.
  • Z˙abin´ski Z. Statystyczna analiza wagi denaro´w Sieciecha. WN, 1964, VIII; Z˙abin´ski Z. Statystyczna analiza wagi denaro´w Mieszka I i Boleslawa Chrobrego. WN, 1965, IX, «Stosowanie teorii estymacji statystycznej w badaniach numizmatycznych». WN, 1968, XII.(пол.)
  • Uzdennikov V. Coins of Russia (1700—1917): Third edition. Moscow, Collector's Books; IP Media Inc., 2004 (Узденников В. Монеты России (1700—1917): Издание третье. — М.: Collector's Books; IP Media Inc., 2004).
  • Album, S. 1998. A Checklist of Islamic Coins, 2nd ed.
  • Bosworth, C. E. 1996. The New Islamic Dynasties. New York: Columbia University Press.
  • Bregel, Y. 1988. S.v. «Mangit/Mangits» in Encylopaedia of Islam, new ed., 6: 417—419.
  • Burnasheva, R. 1967. Monety Bukharskogo Khanstva pri Mangytakh: Epigrafika Vostoka, 18: 113—128. 4 plates, 3 tables. (Shah Murad, Haydar Tora, and Husayn).
  • Burnasheva, R. 1972. Monety Bukharskogo Khanstva pri Mangytakh: Epigrafika Vostoka, 21:69-80. 4 tables (Nasr Allah, Muzaffar, ʿAbd al-Ahad, and ʿAlim Khan).
  • Davidovich, E. A. 1964. Istoriia Monetnogo Dela Srednei Azii XVII—XVIII vv. [Gold and Silver of the Janids]. Dushanbe.
  • Fedorov, M. 2002. «Money circulation under the Janids and Manghits of Bukhara, and the Khans of Khoqand and Khiva.» Supplement to ONS Newsletter 171.
  • Kennedy, H., ed. 2002. An Historical Atlas of Islam. Brill.
  • Krause, C. L., and C. Mishler. 2010. Standard Catalog of World Coins, 1701—1800, 5rd ed.
  • Krause, C. L., and C. Mishler. 2012. Standard Catalog of World Coins, 1801—1900, 7th ed.
  • Lane-Poole, S. 1882. The Coinage of Bukhara in the British Museum: The Mangit Dynasty, 74-85. (No AE coins listed).
  • Torrey, C. C. 1950. «Gold coins of Khokand and Bukhara.» Numismatic Notes and Monographs 117.
  • Федоров-Давыдов Г. А. Денежное дело Золотой Орды. Палеограф, 2003. — 344 с.
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .

Примітки

  1. Eric R. Schena, "The Influence of Islamic Coins on the Russian Monetary System: An Introduction, " As-Sikka: The Online Journal of The Islamic Coins Group, 1, no. 2 (1999—2000)(англ.)
  2. Етимологія слова «ПУЛ»
  3. А. В. Орешников «Русские монеты до 1547 г.» (первое издание, Москва, 1896)
  4. Михайлов В. Псковские пулы // Псковская правда, 17 февраля 1972 г.(рос.)
  5. Спасский И. Г. Деньги // Очерки русской культуры XVI в. М., 1977(рос.)
  6. . Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 26 листопада 2017.
  7. Федоров-Давыдов Г. А. Золотоордынские города Поволжья. М. , 2001.(рос.)
  8. Янина С. А., 1054. Джучидские монеты из раскопок и сборов Куйбышевской экспедиции в Болгарах в 1946—1952 гг. // МИА 42, М.
  9. Френ Х. М. // «Каталог монет джучидов или ханов Золотой Орды» (Записки А-НО, т. II, СПб., 1850(рос.)
  10. Сингатуллина А. З. Джучидские монеты поволжских городов XIII в. Казань. 2003. Ст.87(рос.)
  11. Бурковский С. А., 2009. Медные монеты чекана Хорезма XIV—XV веков // Частные вопросы медного джучидского чекана. Донецк.(рос.)
  12. Френ Х. М., 1832. Монеты ханов Улуса Джучиева или Золотой Орды. СПб(рос.)
  13. Янин В. Л., 1956. Денежно-весовые системы русского средневековья. М.(рос.)
  14. Федоров-Давидов Г. А., 1965. Нумізматика Хорезма золотоординського періоду // Нумізматика і Епіграф, т. V. М.(рос.)
  15. Кузев Ал., 1981 — Кузев. Ал. Облучица-Исакча — Български средновековни градове и крепости. Т. 1. Градове и крепости по Дунав и Черно море. — Варна, 1981. — С. 211—216(болг.)
  16. Л. Ц. Лазаров «Джучидские монеты, чеканенные в Сакчи на территории современной Болгарии» Нумизматика Золотой Орды. Вып. 2. 2012. Ст. 11-22(рос.)
  17. Карлов Е. А. Золотая Орда, Лисичанск, 1998. — стр. 58.(рос.)
  18. Випуски мідних монет
  19. Лебедев В. П. Каталог монет Крыма в составе Золотой Орды (ср. XIII — нач. XV ст.). Одесса, 1999. — М 1.
  20. О. Ф. Ретовский. «Генуэзско — Татарские монеты». Известия императорской археологической комиссии Выпуск 18, С-Петербург, 1906(рос.)
  21. Хаджи Ґерай. Монетний двір у Кирк-Орі
  22. Хаджи Ґерай. Монетний двір у Солхаті
  23. Монети Нур-Девлета
  24. Денежное обращение в России: Исторические очерки. Каталог. Материалы архивных фондов: в 3-х томах / Банк России // ред. совет: Г. И. Лунтовский, А. Н. Сахаров, А. В. Юров //. — М.:ИНТЕРКРИМ-ПРЕСС, 2010.(рос.)
  25. Звідки походить Москва та Московія
  26. А. В. Орешникова «Русские монеты до 1547 г.» (первое издание, Москва, 1896)(рос.)
  27. Денежное обращение России: Исторические очерки. Каталог. Материалы архивных фондов: в 3-х томах / Банк России // ред. совет: Г. И. Лунтовский, А. Н. Сахаров, А. В. Юров //. — М.:ИНТЕРКРИМ-ПРЕСС, 2010.(рос.)
  28. Гайдуков П. Г. Псковские четвертцы // АИППЗ. Псков, 2001(рос.)
  29. Пул // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 60. — .
  30. Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
  31. «Каталог монет Коканду XVIII—XIX ст». Ішанханов С. Х. — Видавництво «ФАН» Узбецької РСР. — Ташкент 1976. —— 40 ст.(рос.)

Джерела

  • Перські легенди на ісламських монетах
  • Монети бухарських династій

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pul ros pulo arab پول rozminna moneta ryadu Yevrazijskih krayin yaka karbuvalasya pochinayuchi z XIII st Puli karbuvalisya u Zolotij Ordi Afganistani Buharskomu Kokandijskomu Dzhungarskomu ta Krimskomu hanstvah Z seredini XIV do seredini XVI st puli karbuvalisya na teritoriyah knyazivstv Pivnichno Shidnoyi Rusi i navit Galichini lvivskij pul Na sogodni groshova odinicya Botsvani ta rozrahunkova odinicya v Afganistani Versiyi pohodzhennya nazviPripuskayetsya sho perskij variant slova pul arab پول pohodit z dav gr ὀbolos obol Takozh isnuyut rosijski versiyi pohodzhennya nazvi slova pulo Za versiyeyu rosijskogo doslidnika Oryeshnikova A V slovo pulo doslivno oznachalo yak luska ribi Mozhlivo same za cim variantom tonki nepravilnoyi formi moneti chasto nazivali lusochka ros cheshujka Za versiyeyu Mihajlova V nazva pulo vinikla vid slova plyuvki tak yak midni moneti buli perevazhno malenkih rozmiriv i yih chasto hovali za shokoyu Za versiyeyu Spaskogo I G pohodzhennya nazvi pulo vid slova folis mishechki z pevnoyu kilkistyu monet v Rimskij imperiyi Puli Zolotoyi ordiDokladnishe Chagatajskij ulus Osnovna stattya Moneti serednovichnogo Kazahstanu Chagajskij ulus Pul karbovanij u Hudzhandi 1290 roku U 1225 roci nezadovgo do svoyeyi smerti vin peredav zahidni zemli Centralnoyi Aziyi svoyemu drugomu sinovi Chagatayu yakij zasnuvav derzhavu vidomu pid nazvoyu Chagatajskij ulus U 1271 1272 rokah Masud Bekom bula provedena groshova reforma zgidno yakoyi midni posribleni dirhami buli zamineni na povnocinni sribni Bl seredini 70 h rokiv XIII st vinikla potreba v dribnij rozminnij moneti pulah fulusi felsi Midni puli v rizni chasi karbuvalisya v centralnih mistah ulusu Samarkandi Buhari Tashkenti Otrari Almati Kashgari ta in A takozh na pidkontrolvanih teritoriyah v pevni periodi Maverannahru Mogulistanu ta shidnogo Horasanu Majzhe na vsih monetah Chagatajskogo ulusu karbuvalasya hanska tamga Muhshinskij ulus Dokladnishe Moneti Muhshinskogo ulusu Zolotoyi Ordi Anonimnij pul Muhshi 1362 744 r G rik Puli Mukshinskogo ulusu karbuvalisya na troh monetnih dvorah v jogo osnovnih centrah v Ukeci Muhshi ta Puli Ukeku karbuvalisya z perervami v 1276 1340 roki V Muhshi vigotovlyalisya puli v 1317 1362 roki Bazdzhina vidomij lishe odin tip puliv karbovanij v 1353 roci Bulgarskij ulus Dokladnishe Moneti Bulgarskogo ulusu Zolotoyi Ordi Pul iz seriyi reshitka shastya Kinec HIII st Karbuvannya puliv Bulgarskogo ulusu Zolotoyi Ordi vidbuvalosya perevazhno na monetnomu dvori v Bilyari Period karbuvannya 60 ti roki HIII st po 90 ti roki XIV st Vaga midnih puliv u rizni periodi karbuvannya kolivalas vid 1 0 do 8 gr v rizni periodi karbuvannya Midni puli rozdilyayutsya na 4 tipi 1 Seriya midnih puliv reshitka shastya karbuvannya Bulgaru 2 Na aversi tamga Batu hana v trikutniku na reversi nadpisi v dobrij chas Novij pul Period karbuvannya 690 734 r H 3 midni puli z tamgoyu Batu hana v 6 kutnij zirci pomizh prominnya data Na reversvi nadpis pul Bulgaru Chas karbuvannya 1333 34 734 r H 4 Anepigrafna moneta z zobrazhennyam zvira rib kvitki soncya ta in na aversi Na vsih monetah Bulgaru karbuvalasya dvozubceva tamga Batu hana Karbuvalisya na pochatku XIV st i do 30 h rokiv Puli HorezmuDokladnishe Moneti Horezmu period Zolotoyi Ordi Karbuvana v Horezmi Midnij pul chasiv Abdulah hana 1370 roku Pershi midni puli Horezmu pochali karbuvatisya za chasiv hana Tokti u 1209 roci Serednya vaga puliv 0 8 2 2 gr Za chasiv pravlinnya Dzhanibeka pochali karbuvatisya puli zi zbilshenoyu vagoyu Doslidniki umovno rozdilili yih na frakciyi 1 2 9 gr ta buli vidpovidnimi do 3 5 vagovih ta 2 puli Vaga bl 4 gr vidpovidni do 4 5 shayiriv V 1355 roci karbuvalisya potrijni puli vaga bl 6 gr vidpovidni do 6 5 shayiriv iz zobrazhennyam soncya na foni yakogo stoyit lev Za chasiv pravlinnya Berdibeka karbuvalisya moneti v 1 ta 1 puli Z 1365 764 r G roku i do 1391 roku vsi tipi puliv pochali karbuvatisya anonimno V 1369 roci karbuvalisya moneti z umovnim nominalom v 4 puli Vaga 10 gr Puli Nogajskogo ulusuDokladnishe Moneti Nogajskogo ulusu Karbuvannya u Sakchi Pul Nogaj 1291 690 r G rik Midni puli Nogajskogo ulusu fulleri abo folleri pochali karbuvatisya beklyarbekom Nogayem v pershij polovini 70 h rokiv XIII st u misti Sakcha U 1300 h rokah pislya smerti Nogaya ulus pripinyaye svoye isnuvannya Sakcha nedovgij period znahoditsya v upravlinni sina Nogaya Chaka 1273 1301 2 pid keruvannyam Tokti hana 1291 1312 Z 1301 roku pislya smerti Chaka hani ne stavlyali svoyih namisnikiv teritoriya upravlyalasya samostijno V pershomu desyatilitti XIV st misto Sakcha bulo doyednano do teritorij Krimskogo ulusu Pershi midni moneti pochali karbuvatisya z 1273 roku nasliduyuchi vizantijski midni moneti pid syuzerenitetom Nogaya U 1286 1296 1301 1313 rokah karbuvalisya sribni ta midni moneti haniv Ulus Dzhuchi U 1310 1313 rokah karbuvalisya midni moneti genuezkoyi sinjoriyi U drugomu desyatilitti XIV v midna emisiya sinjoriyi za vizantijskoyu tradiciyeyu pid syuzerenitetom zolotoordinskogo hana ta midni imitaciyi monet dzhuchidiv i nogajciv Puli Orda BazaruPul Orda Bazaru XV st Puli Krimskogo pivostrovaDokladnishe Moneti Krimu ta Puli Krimskogo ulus yurta Zolotoyi Ordi Krimskij ulus yurt Zolotoyi Ordi Midnij pul Tuta Mengu 1282 1287 Karbuvannya midnih puliv Krimskogo pivostrova mozhna rozdiliti na 3 etapi 1 etap Zolotoordinske karbuvannya puliv u Solhati Midni puli Krimskogo ulus yurta Zolotoyi Ordi pochali karbuvatisya za chasiv pravlinnya zolotoordinskogo hana Berke 1257 1266 i pripinilisya za chasiv pravlinnya hana Tohtamisha Serednya vaga puliv skladala 1 5 3 4 gr Diametr 16 21 mm 48 puliv pririvnyuvalisya do 1 barikata jarmak piznishe jarmak zaminivsya dirhemom 2 etap Genuezke karbuvannya v Kefi za chasiv Zolotoyi ordi Na midnih pulah Genuezkogo karbuvannya bankom Svyatogo Georgiya u Kefi nadkarbovuvavsya gerb Genuezkoyi respubliki brama z troma vezhami V osnovnomu ce buli anonimni puli chasiv pravlinnya Uzbek hana 1320 1339 Period perebuvannya v obigu 20 50 roki XV st Na reversi tamga Batu Na deyakih pulah karbuvalosya zobrazhennya v chotirikutniku abo natomist tamgi karbuvavsya geometrichnij ornament Vidomi takozh puli zi zberezhenim nadpisom navkolo tamgi Dopomoga Miru ta Viri Vaga 1 15 2 85 gr 3 etap Hanske karbuvannya na pochatku utvorennya Krimskogo hanstva U U 1453 1462 rr 858 867 r H zasnovnik Krimskogo hanstva Hadzhi I na monetnomu dvori Kirk Oru pochav karbuvati midni puli z tamgoyu rodu Gerayiv Na aversi monet poznachalosya im ya hana Verhovnij sultan Hadzhi Geraj U 1462 roci midni puli karbuyutsya takozh i na monetnomu dvori u Solhati Za chasiv pravlinnya hana Nur Devleta karbuyetsya nova rozminna moneta na zminu pulam midnij mangir Puli udilnih knyazivstv Pivnichno Shidnoyi RusiDokladnishe Puli udilnih knyazivstv Pivnichno Shidnoyi Rusi Pulo Moskovskogo ulusu XV st midni rozminni moneti yaki karbuvalisya naprikinci XIV pochatku XVI stolit nasliduyuchi spochatku dribni moneti Zolotoyi Ordi Pulo karbuvavsya v Gorodenskomu Tverskomu Ryazanskomu ta inshih udilnih knyazivstvah Moskovskogo ulusu Zolotoyi Ordi Na miscevih pulah karbuvavsya nadpis pulo yaroslavskoe ros pulo tvѣrskoe ros i t d 60 70 puliv midi pririvnyuvalisya do 1 dengi sribla piznishe 30 40 puliv za dengu Pulo Novgorodskoyi boyarskoyi respublikiDokladnishe Moneti Novgorodskoyi boyarskoyi respubliki 1420 1505 Novgorodska boyarska respublika Pulo Vasilya II Temnogo 1420 1456 Dlya dribnih rozrahunkiv pochali karbuvatisya pershi puli iz zobrazhennyam golovi posadnogo boyara chi namisnika Na reversi karbuvavsya napis pulo novagorodskoe ros Na aversi monet moskovskogo periodu 1462 1505 karbuvavsya dvogolovij orel ale vkazuvalasya legenda iz nazvoyu mista knyaz velikogo Novagoroda ros abo na reversi karbuvalasya stara legenda pulo novagorodskoe ros Period karbuvannya puliv 1420 1504 roki Serednya vaga monet 0 36 0 46 gramiv Pulo Pskovskoyi vichovoyi respublikiDokladnishe Moneti Pskovskoyi respubliki 1425 1510 Pulo Pskovskoyi Vichevoyi respubliki 1490 1510 rr Naprikinci XV st u Pskovskij respublici pochali karbuvati midni puli Karbuvalisya moneti 3 h tipiv Na 1 i 2 tipu karbuvavsya dvogolovij orel simvol vasalnoyi zalezhnosti vid Moskvi na reversi karbuvalosya poznachennya nominalu pulo pskovskoe ros Serednya vaga 1 tipu 0 38 gr 2 tipu 0 196 gr Na monetah 3 go tipu karbuvalasya sirena chi garpiya yak i na moskovskih pulah tih chasiv Serednya vaga puliv 3 go tipu 0 348 gr Midni puli znahodilisya v obigu ne lishe na pskovskih zemlyah ale j u Tveri Novorodi Moskvi Puli pripinilisya karbuvatisya nezadovgo do groshovoyi reformi 1535 roku Lvivskij pulLvivskij pul midna moneta sho karbuvalasya u Lvovi priblizno z 1351 po 1382 rik specialno dlya Galichini v XIV XV stolittyah odnochasno z kvartnikom za Kazimira III Lyudovika Ugorskogo i jogo namisnikiv Vladislava Opolskogo i Vladislava Yagajla Karbuvannya ciyeyi nevlastivoyi dlya Polshi togo chasu moneti vvazhayut oznakoyu avtonomnogo stanovisha Galichini u skladi Polskogo korolivstva Puli Dzhungarskogo hanstvaPuli Tashkentskogo hanstvaPuli Kokandskogo hanstvaDokladnishe Moneti Kokandskogo hanstva Kokandske hanstvo Pul ND bl 1260 roku hidzhri Hudoyar Han I she pravlinnya 1845 1851 Pershi kokandski puli pochali karbuvatisya za chasiv pravlinnya hana Narbuta bijya 1778 1807 u 1781 1195 r h roci Moneti karbuvalisya z midi i yih pochatkova vaga stanovila vid 2 25 do 4 45 gr Ostanni puli Kokandskogo hanstva karbuvalisya u 1863 1864 1280 1281 r h rokah za chasiv pravlinnya Sajida Muhammeda Hudoyar hana III Moneti vigotovlyalisya u mistah Fergana ta Kokandi 1 tilla dorivnyuvala 21 tenzi 1 tenga 4 dirhamam abo 1 miri 1 tenga 45 60 pulam Puli Buharskogo hanstvaPuli Hivinskogo hanstvaPula BotsvaniPuli AfganistanuBibliografiyaKryz aniwskij A Stopa mennicza groszyko w ruskich Kazimierza Wielkiego a stopa groszy praskich WN R XLVII 2003 Kryz aniwskij A Czy w mennicy lwowskiej bito monety w latach 1383 1387 rr Pienia dz pamia tkowy i okolicznos ciowy Materialy z IV Mie dzynarodowej Konferencji Numizmatycznej PTN w Supraslu Warszawa 2000 pol Paszkiewicz B Grosz ruski Groshovij obig i bankivska sprava v Ukrayini minule ta suchasnist Lviv 2005 Krizhanivskij A Do pitannya genezi ruskih monet Kazimira III A se ego srebro Zbirnik prac na poshanu chl kor NAN Ukrayini M Kotlyara Kiyiv 2002 Z abin ski Z Statystyczna analiza wagi denaro w Sieciecha WN 1964 VIII Z abin ski Z Statystyczna analiza wagi denaro w Mieszka I i Boleslawa Chrobrego WN 1965 IX Stosowanie teorii estymacji statystycznej w badaniach numizmatycznych WN 1968 XII pol Uzdennikov V Coins of Russia 1700 1917 Third edition Moscow Collector s Books IP Media Inc 2004 Uzdennikov V Monety Rossii 1700 1917 Izdanie trete M Collector s Books IP Media Inc 2004 Album S 1998 A Checklist of Islamic Coins 2nd ed Bosworth C E 1996 The New Islamic Dynasties New York Columbia University Press Bregel Y 1988 S v Mangit Mangits in Encylopaedia of Islam new ed 6 417 419 Burnasheva R 1967 Monety Bukharskogo Khanstva pri Mangytakh Epigrafika Vostoka 18 113 128 4 plates 3 tables Shah Murad Haydar Tora and Husayn Burnasheva R 1972 Monety Bukharskogo Khanstva pri Mangytakh Epigrafika Vostoka 21 69 80 4 tables Nasr Allah Muzaffar ʿAbd al Ahad and ʿAlim Khan Davidovich E A 1964 Istoriia Monetnogo Dela Srednei Azii XVII XVIII vv Gold and Silver of the Janids Dushanbe Fedorov M 2002 Money circulation under the Janids and Manghits of Bukhara and the Khans of Khoqand and Khiva Supplement to ONS Newsletter 171 Kennedy H ed 2002 An Historical Atlas of Islam Brill Krause C L and C Mishler 2010 Standard Catalog of World Coins 1701 1800 5rd ed Krause C L and C Mishler 2012 Standard Catalog of World Coins 1801 1900 7th ed Lane Poole S 1882 The Coinage of Bukhara in the British Museum The Mangit Dynasty 74 85 No AE coins listed Torrey C C 1950 Gold coins of Khokand and Bukhara Numismatic Notes and Monographs 117 Fedorov Davydov G A Denezhnoe delo Zolotoj Ordy Paleograf 2003 344 s ISBN 5 89526 011 X Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 PrimitkiEric R Schena The Influence of Islamic Coins on the Russian Monetary System An Introduction As Sikka The Online Journal of The Islamic Coins Group 1 no 2 1999 2000 angl Etimologiya slova PUL A V Oreshnikov Russkie monety do 1547 g pervoe izdanie Moskva 1896 Mihajlov V Pskovskie puly Pskovskaya pravda 17 fevralya 1972 g ros Spasskij I G Dengi Ocherki russkoj kultury XVI v M 1977 ros Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2017 Procitovano 26 listopada 2017 Fedorov Davydov G A Zolotoordynskie goroda Povolzhya M 2001 ros Yanina S A 1054 Dzhuchidskie monety iz raskopok i sborov Kujbyshevskoj ekspedicii v Bolgarah v 1946 1952 gg MIA 42 M Fren H M Katalog monet dzhuchidov ili hanov Zolotoj Ordy Zapiski A NO t II SPb 1850 ros Singatullina A Z Dzhuchidskie monety povolzhskih gorodov XIII v Kazan 2003 St 87 ros Burkovskij S A 2009 Mednye monety chekana Horezma XIV XV vekov Chastnye voprosy mednogo dzhuchidskogo chekana Doneck ros Fren H M 1832 Monety hanov Ulusa Dzhuchieva ili Zolotoj Ordy SPb ros Yanin V L 1956 Denezhno vesovye sistemy russkogo srednevekovya M ros Fedorov Davidov G A 1965 Numizmatika Horezma zolotoordinskogo periodu Numizmatika i Epigraf t V M ros Kuzev Al 1981 Kuzev Al Obluchica Isakcha Blgarski srednovekovni gradove i kreposti T 1 Gradove i kreposti po Dunav i Cherno more Varna 1981 S 211 216 bolg L C Lazarov Dzhuchidskie monety chekanennye v Sakchi na territorii sovremennoj Bolgarii Numizmatika Zolotoj Ordy Vyp 2 2012 St 11 22 ros Karlov E A Zolotaya Orda Lisichansk 1998 str 58 ros Vipuski midnih monet Lebedev V P Katalog monet Kryma v sostave Zolotoj Ordy sr XIII nach XV st Odessa 1999 M 1 O F Retovskij Genuezsko Tatarskie monety Izvestiya imperatorskoj arheologicheskoj komissii Vypusk 18 S Peterburg 1906 ros Hadzhi Geraj Monetnij dvir u Kirk Ori Hadzhi Geraj Monetnij dvir u Solhati Moneti Nur Devleta Denezhnoe obrashenie v Rossii Istoricheskie ocherki Katalog Materialy arhivnyh fondov v 3 h tomah Bank Rossii red sovet G I Luntovskij A N Saharov A V Yurov M INTERKRIM PRESS 2010 ros Zvidki pohodit Moskva ta Moskoviya A V Oreshnikova Russkie monety do 1547 g pervoe izdanie Moskva 1896 ros Denezhnoe obrashenie Rossii Istoricheskie ocherki Katalog Materialy arhivnyh fondov v 3 h tomah Bank Rossii red sovet G I Luntovskij A N Saharov A V Yurov M INTERKRIM PRESS 2010 ros Gajdukov P G Pskovskie chetvertcy AIPPZ Pskov 2001 ros Pul Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 60 ISBN 978 966 00 1290 5 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Katalog monet Kokandu XVIII XIX st Ishanhanov S H Vidavnictvo FAN Uzbeckoyi RSR Tashkent 1976 40 st ros DzherelaPerski legendi na islamskih monetah Moneti buharskih dinastij

Дата публікації:
Топ