Кримський улус Золотої Орди — улус Золотої Орди, що існував у першій половині XIII–XV століттях на території Кримського півострова та Північного Причорномор'я. Відомий також як Перший улус Шибана.
Кримський улус | ||||
| ||||
Столиця | Солхат | |||
Релігії | Іслам | |||
Форма правління | Монархія | |||
Історія | ||||
- Засновано | XIII | |||
- Ліквідовано | XV | |||
Історія
Передісторія
На початку 1220-х років половці зазнали численних поразок від монголо-татар, згодом були розгромлені донські орди половців та їх союзники — алани.
У 1223 році половців остаточно розбили на річці Калці. Деякі половецькі роди відкочували на Дунай.
Татари зайняли степовий Крим у 1239 році, водночас із походами Батия на південно-українські землі, і підпорядкували собі залишки половців, що там жили.
Монголо-татари повернулися в 1242 році з походу на Польщу й Угорщину та міцно осіли в Криму, який став улусом — провінцією Золотої Орди, яким керував намісник великого хана. Після повернення татаро-монгольських військ з Європи Бату-хан за монгольським звичаєм розділив завойовані землі між своїми братами на чотирнадцять самостійних улусів. Кримський півострів і степи між Дніпром і Дністром отримав брат Батия — Шибан. Володіння улусу стали частиною Крила Мувала (за іменем Мувала, іншого брата Батия і діда Ногая).
У перший час Крим становив особливий улус Золотої Орди. Був розділений на 3 тьми (Солхатську, «Киркерську» і «Кипчак»). Згодом до нього було приєднано улус Картана (в подальшому відомий як Азакський тумен).
Створення незалежної держави
З 1273 до 1299 роки всередині Золотої Орди тривала міжусобиця між Чингизидами і повсталим темником Ногаєм, правнуком хана Джучі і правителем причорноморських степів й північного Криму, який спробував стати незалежним князем західних областей Золотої Орди. У 1298 року під час збору данини в Кафі був убитий онук Ногая Ак-Таджі і наступного року темником був проведений каральний похід на Кримський півострів, у результаті якого були розгромлені та спалені багато міст й селища Криму. У тому ж році в межиріччі Дніпра і Дністра військо Ногая було розбите посадженим їм на золотоординський престол ханом Тохтою, а сам він убитий.
Приєднаний до Золотої Орди
Знову приєднаним до Золотої Орди після загибелі Ногая (близько 1290) Кримом у XIV столітті зазвичай управляли ханські намісники, посада яких стала поступово набувати спадковий характер.
У 1363 році військо кримського еміра, пішоввши грабувати литовські землі, було розбите недалеко від Бугу біля річки Сині Води під командуванням великим литовським князем Ольгерда.
Після чергової міжусобної різанини в 1360-х роках Золота Орда розділилася на дві частини — східну й західну, де в Північному Причорномор'ї і Криму 1367 року прийшов до влади темник Мамай, що спирався на місцеві половецькі племена, які отримали назву татари. Кримський улус набув значення однієї з центральних частин Золотої Орди. Своє значення зберіг за правління Тохтамиша
Остаточне відпадання Криму від Золотої Орди відбулося в XV столітті.
Керівництво
Експлуатоване феодалами рядове татарське населення прийшло до Криму в чисто кочовому скотарському ладі.
Татари ділилися на племена, коліна і пологи. На чолі племен стояли 6 старших феодальних родин — «беї, беки» (Ширини, Барини, Аргини, Яшлови, Мансури і Саджеути), які володіли кожен величезними ділянками землі та складали старшу ланку феодальної драбини. Їх васалами були глави колін і глави окремих пологів.
Правителі
- Шибан (1242—1243)
- (1243—1253)
- Тутар (1253—1257), син попереднього
- Тука-Тимур (1258—1262)
- (1262—1266), син Шибана
- Уран-Тимур (1266—1278)
- (1278—1297)
- Тулен-Тимур (1298—1341)
- невідомий
- (1349—1357)
- Кутлуг-Тимур (1357—1362)
- (1362-1365)
- Кутлуг-буга (1365—1371), вперше
- (1371—1380)
- Кутлуг-буга (1381—1387), вдруге
- Бек-Пулад (1387—1391)
- Таш-Тимур (1393—1396)
- невідомі
- Чеббер-Берди (1417)
- невідомі
- Улуг-Мухаммед (1421), вперше
- Даулат-Берди (1422—1423), вперше
- Барак (1423—1424)
- Улуг-Мухаммед (1425—1426), вдруге
- Даулат-Берди (1426—1427), вдруге
- Хаджі Ґерай (1427—1428), вперше
- Улуг-Мухаммед (1428—1431), втретє
- Хаджі Ґерай (1431—1434)
- Улуг-Мухаммед (1434—1435), вчетверте
- Кічі-Мухаммед (1435—1437), вперше
- Улуг-Мухаммед (1437—1438), вп'яте
- Кічі-Мухаммед (1435—1437)
- Саїд-Ахмад (1437—1441)
- Хаджі Ґерай, з1441 року є першим ханом незалежного Кримського ханства
Господарство
Сіяли тільки невелику кількість ячменю для корму коней, необхідних татарам для походів за бранцями.
Див. також
Джерела
- Крымский улус Золотой Орды [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.] (стаття ґрунтується на матеріалах першого видання Великої радянської енциклопедії)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krimskij ulus Zolotoyi Ordi ulus Zolotoyi Ordi sho isnuvav u pershij polovini XIII XV stolittyah na teritoriyi Krimskogo pivostrova ta Pivnichnogo Prichornomor ya Vidomij takozh yak Pershij ulus Shibana Krimskij ulusXIII XVStolicya SolhatReligiyi IslamForma pravlinnya MonarhiyaIstoriya Zasnovano XIII Likvidovano XVIstoriyaPeredistoriya Na pochatku 1220 h rokiv polovci zaznali chislennih porazok vid mongolo tatar zgodom buli rozgromleni donski ordi polovciv ta yih soyuzniki alani U 1223 roci polovciv ostatochno rozbili na richci Kalci Deyaki polovecki rodi vidkochuvali na Dunaj Tatari zajnyali stepovij Krim u 1239 roci vodnochas iz pohodami Batiya na pivdenno ukrayinski zemli i pidporyadkuvali sobi zalishki polovciv sho tam zhili Mongolo tatari povernulisya v 1242 roci z pohodu na Polshu j Ugorshinu ta micno osili v Krimu yakij stav ulusom provinciyeyu Zolotoyi Ordi yakim keruvav namisnik velikogo hana Pislya povernennya tataro mongolskih vijsk z Yevropi Batu han za mongolskim zvichayem rozdiliv zavojovani zemli mizh svoyimi bratami na chotirnadcyat samostijnih ulusiv Krimskij pivostriv i stepi mizh Dniprom i Dnistrom otrimav brat Batiya Shiban Volodinnya ulusu stali chastinoyu Krila Muvala za imenem Muvala inshogo brata Batiya i dida Nogaya U pershij chas Krim stanoviv osoblivij ulus Zolotoyi Ordi Buv rozdilenij na 3 tmi Solhatsku Kirkersku i Kipchak Zgodom do nogo bulo priyednano ulus Kartana v podalshomu vidomij yak Azakskij tumen Stvorennya nezalezhnoyi derzhavi Z 1273 do 1299 roki vseredini Zolotoyi Ordi trivala mizhusobicya mizh Chingizidami i povstalim temnikom Nogayem pravnukom hana Dzhuchi i pravitelem prichornomorskih stepiv j pivnichnogo Krimu yakij sprobuvav stati nezalezhnim knyazem zahidnih oblastej Zolotoyi Ordi U 1298 roku pid chas zboru danini v Kafi buv ubitij onuk Nogaya Ak Tadzhi i nastupnogo roku temnikom buv provedenij karalnij pohid na Krimskij pivostriv u rezultati yakogo buli rozgromleni ta spaleni bagato mist j selisha Krimu U tomu zh roci v mezhirichchi Dnipra i Dnistra vijsko Nogaya bulo rozbite posadzhenim yim na zolotoordinskij prestol hanom Tohtoyu a sam vin ubitij Priyednanij do Zolotoyi Ordi Znovu priyednanim do Zolotoyi Ordi pislya zagibeli Nogaya blizko 1290 Krimom u XIV stolitti zazvichaj upravlyali hanski namisniki posada yakih stala postupovo nabuvati spadkovij harakter U 1363 roci vijsko krimskogo emira pishovvshi grabuvati litovski zemli bulo rozbite nedaleko vid Bugu bilya richki Sini Vodi pid komanduvannyam velikim litovskim knyazem Olgerda Pislya chergovoyi mizhusobnoyi rizanini v 1360 h rokah Zolota Orda rozdililasya na dvi chastini shidnu j zahidnu de v Pivnichnomu Prichornomor yi i Krimu 1367 roku prijshov do vladi temnik Mamaj sho spiravsya na miscevi polovecki plemena yaki otrimali nazvu tatari Krimskij ulus nabuv znachennya odniyeyi z centralnih chastin Zolotoyi Ordi Svoye znachennya zberig za pravlinnya Tohtamisha Ostatochne vidpadannya Krimu vid Zolotoyi Ordi vidbulosya v XV stolitti KerivnictvoEkspluatovane feodalami ryadove tatarske naselennya prijshlo do Krimu v chisto kochovomu skotarskomu ladi Tatari dililisya na plemena kolina i pologi Na choli plemen stoyali 6 starshih feodalnih rodin beyi beki Shirini Barini Argini Yashlovi Mansuri i Sadzheuti yaki volodili kozhen velicheznimi dilyankami zemli ta skladali starshu lanku feodalnoyi drabini Yih vasalami buli glavi kolin i glavi okremih pologiv Praviteli Shiban 1242 1243 1243 1253 Tutar 1253 1257 sin poperednogo Tuka Timur 1258 1262 1262 1266 sin Shibana Uran Timur 1266 1278 1278 1297 Tulen Timur 1298 1341 nevidomij 1349 1357 Kutlug Timur 1357 1362 1362 1365 Kutlug buga 1365 1371 vpershe 1371 1380 Kutlug buga 1381 1387 vdruge Bek Pulad 1387 1391 Tash Timur 1393 1396 nevidomi Chebber Berdi 1417 nevidomi Ulug Muhammed 1421 vpershe Daulat Berdi 1422 1423 vpershe Barak 1423 1424 Ulug Muhammed 1425 1426 vdruge Daulat Berdi 1426 1427 vdruge Hadzhi Geraj 1427 1428 vpershe Ulug Muhammed 1428 1431 vtretye Hadzhi Geraj 1431 1434 Ulug Muhammed 1434 1435 vchetverte Kichi Muhammed 1435 1437 vpershe Ulug Muhammed 1437 1438 vp yate Kichi Muhammed 1435 1437 Sayid Ahmad 1437 1441 Hadzhi Geraj z1441 roku ye pershim hanom nezalezhnogo Krimskogo hanstvaGospodarstvoSiyali tilki neveliku kilkist yachmenyu dlya kormu konej neobhidnih tataram dlya pohodiv za brancyami Div takozhChorna Kumaniya Nogajskij ulus Mala Nogajska Orda Sim MechetejDzherelaKrymskij ulus Zolotoj Ordy 18 travnya 2015 u Wayback Machine stattya gruntuyetsya na materialah pershogo vidannya Velikoyi radyanskoyi enciklopediyi