Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Монети кокандського ханства карбувалися в часи існування Кокандського ханства в період XVIII XIX ст Монети виготовлялися

Монети Кокандського ханства

Монети Кокандського ханства

Монети кокандського ханства — карбувалися в часи існування Кокандського ханства в період XVIII-XIX ст. Монети виготовлялися із золота (тілли), срібла () та міді (пули). У 1876 році, після окупації Російською імперією ханства, монети приипинилися карбуватися, а грошою одиницею став російський рубль.

Історія

Докладніше: Кокандське ханство
image
Мідний пул, ND (бл. 1260 року хіджри) Худояр-Хан (І-ше правління) 1845–1851
image
Мідний пул, ND (бл. 1270 р.х) Худояр-Хан (ІІ-ге правління) 1851–1858

Грошова система Кокандського ханства не мала систематичності і в першу чергу залежала від грошового надходження з інших країн. Зокрема із Бухарського ханства. Проте, під час правління хана Нарбута-бійя (1778–1807) було проведено грошову реформу та стали виготовлятися місцеві монети — пули (або фулуси), які отримали назву "чорні гроші". За невелику кількість пулів, на початку їхнього введення, можна було придбати вівцю. Монети карбувалися нефіксованим тиражем, часом і до 1000 штук в день. Кокандські пули також були поширені у Хівинському та Бухарському ханствах, а також у китайському місті Кашгар.

Курс пула до срібних та золотих монет постійно змінювався. Якщо на початку карбування пул важив 1 (4,55 гр.), то на початку 50-х років XIX ст. потрібно було на цю ж вагу 6 пулів, до початку 70-х років карбувалося 24-32 пули. У останні роки існування ханства 42-64 пули. Після окупації Російською імперією ханства був встановлений курс: 3 кокандських пули дорівнювали 1 срібній російській копійці. У 1876 році, після припинення існування Кокандського ханства, монети ханства не карбуватися. В обіг був введений російський рубль

image
Срібна теньга, ND(бл. 1271) Худояр-хан III (IІ-ге правління)
image
Золота тілла, ND(бл. 1288 р.х.), Сайид Мухаммед Худояр-хан III ((V-те правління) 1865 — 1875

Деякі відомості про карбування монет

  • За часів правління хана Нарбута-бійя карбувалися лише мідні пули (фулуси). Вага монет становила від 2,25 до 4,45 гр.
  • В період правління Алімхана (1807–1816) карбувалися мідні пули та посріблені дирхами. Вага мідних пулів: 2,15-8,80 гр. посріблених дирхемів: 3,10-6,43 гр.
  • На початку правління (до 1233 р.х.) Мухаммеде Умар-хана (1816–1821) карбувалися мідні пули, посріблені дирхами та міри. Наприкінці свого володарювання хан провів грошову реформу, після якої почали карбуватся мідні пули, зі щирого срібла теньги та із золота тілли. 1 тілла стала дорівнювати 21 теньзі; 1 теньга = 4 дирхамам (або 1 мірі); 1 теньга = 45-60 пулам. В середині ХІХ ст. 1 тілла прирівнювалася до російських 3-х рублів 80 копійок сріблом, а 1 теньга прирівнювалася до 20 російських копійок. Вага дирхемів: 4,25-6,43 гр; фулусів: 1,45-4,90 гр; теньги: 3,05-4,44 гр; тілли: 4,55.

Монети карбувалися в містах Фергані, Кашгарі та зокрема у Коканді

Цікавий факт

Таджицький лідер дунганів першим викарбував мідні пули з ім'ям покійного лідера Коканду — Сайида Бахадура Мухаммеда Малля-хана (1858-1862). Незважаючи на те, що ці монети були викарбувані у місті Кашгарі (Китайська провінція Сіньцзян) на них містилась легенда «карбована у Хоканді». Але у 1873 році на нових монетах виготовлених Якуб-беком містилося ім'я хана Османської імперії Абдул-Азіза. На реверсі містився надпис «карбована у Кашгарі».

Бібліографія

  • «Каталог монет Коканду XVIII-XIX ст». Ішанханов С.Х. — Видавництво «ФАН» Узбецької РСР. — Ташкент 1976. —— 40 ст.(рос.)
  • «Standard Catalog of World Coins 1801-1900» Cuhaj G., Michael T., Miller H. — Krause Publications 7th Edition. 2012. — 1296 С.— (англ.)
  • Nord- und Ostzentralasien XV b Mittelasien II. Bearbeitet von Tobias Mayer. Berlin 1998, S. 60-61, Nr. 497(нім.)

Примітки

  1. «Тарихи Шахрухи». Бейсембиев Т. К.– Алма-Ата, 1985. – С. 67.(узб.)
  2. «Путешествие в Китай через Монголию в 1820–1821 годах». Тимковский Е. Ф. Частъ II. – СПб., 1824. – С. 91.(рос.)
  3. Заметки о Кокане // Туркестанский сборник. Хорошхин А. Том 23. 1870. – С. 187.(рос.)
  4. Moloch.ru Мадрахимов З. Ш. From the history of coin-money relations in the khanate of Kokand // Молодой ученый. [ 18 серпня 2017 у Wayback Machine.] — 2014. — №1. — С. 291-293. Retrieved: 15 July 2017.(рос.)
  5. Записки о Кокандском ханстве хорунжего Потанина (1830) // ИРГО. Том V. Частъ XVIII. – СПб., 1856. – С. 278.(рос.)
  6. Обозрение Кокандского ханства в нынешном его состоянии // Записки РГО. Потанин Н. И. Кн. III. – СПб., 1849. – С. 211.(рос.)
  7. состоянии Алтышара или шести восточных городов китайской провинции в 1858 – 1859 годах / Собрание сочинений. Валиханов Ч. Ч. О. В 5-томах. – Алма-Ата, Т. III. 1985. – С. 218.(рос.)
  8. Весы и меры в Средней Азии // Туркестанские ведомости. 1875. – №16.(рос.)
  9. Торговые взаимоотношения между Туркестанским генерал-губернаторством и Кокандским ханством Адинаров А. Г.: Дисс.. канд... ист.. наук. –Т., 1946. – С. 136.(рос.)
  10. ЎзР МДА, И. 1-фонд, 16-рўйхат, 876-иш, 7-варақнинг орқаси ва 8-варақ. (узб.)
  11. «Каталог монет Коканду XVIII-XIX ст». Ішанханов С.Х. — Видавництво «ФАН» Узбецької РСР. — Ташкент 1976. —— 40 ст.(рос.)
  12. Svat Soucek, A History of Inner Asia (Cambridge University, 2000), p. 265.

Джерела

  • Енциклопедія «Британіка» [Архівовано 5 серпня 2012 у WebCite]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Moneti kokandskogo hanstva karbuvalisya v chasi isnuvannya Kokandskogo hanstva v period XVIII XIX st Moneti vigotovlyalisya iz zolota tilli sribla ta midi puli U 1876 roci pislya okupaciyi Rosijskoyu imperiyeyu hanstva moneti priipinilisya karbuvatisya a groshoyu odiniceyu stav rosijskij rubl IstoriyaDokladnishe Kokandske hanstvo Midnij pul ND bl 1260 roku hidzhri Hudoyar Han I she pravlinnya 1845 1851 Midnij pul ND bl 1270 r h Hudoyar Han II ge pravlinnya 1851 1858 Groshova sistema Kokandskogo hanstva ne mala sistematichnosti i v pershu chergu zalezhala vid groshovogo nadhodzhennya z inshih krayin Zokrema iz Buharskogo hanstva Prote pid chas pravlinnya hana Narbuta bijya 1778 1807 bulo provedeno groshovu reformu ta stali vigotovlyatisya miscevi moneti puli abo fulusi yaki otrimali nazvu chorni groshi Za neveliku kilkist puliv na pochatku yihnogo vvedennya mozhna bulo pridbati vivcyu Moneti karbuvalisya nefiksovanim tirazhem chasom i do 1000 shtuk v den Kokandski puli takozh buli poshireni u Hivinskomu ta Buharskomu hanstvah a takozh u kitajskomu misti Kashgar Kurs pula do sribnih ta zolotih monet postijno zminyuvavsya Yaksho na pochatku karbuvannya pul vazhiv 1 4 55 gr to na pochatku 50 h rokiv XIX st potribno bulo na cyu zh vagu 6 puliv do pochatku 70 h rokiv karbuvalosya 24 32 puli U ostanni roki isnuvannya hanstva 42 64 puli Pislya okupaciyi Rosijskoyu imperiyeyu hanstva buv vstanovlenij kurs 3 kokandskih puli dorivnyuvali 1 sribnij rosijskij kopijci U 1876 roci pislya pripinennya isnuvannya Kokandskogo hanstva moneti hanstva ne karbuvatisya V obig buv vvedenij rosijskij rubl Sribna tenga ND bl 1271 Hudoyar han III II ge pravlinnya Zolota tilla ND bl 1288 r h Sajid Muhammed Hudoyar han III V te pravlinnya 1865 1875Deyaki vidomosti pro karbuvannya monetZa chasiv pravlinnya hana Narbuta bijya karbuvalisya lishe midni puli fulusi Vaga monet stanovila vid 2 25 do 4 45 gr V period pravlinnya Alimhana 1807 1816 karbuvalisya midni puli ta posribleni dirhami Vaga midnih puliv 2 15 8 80 gr posriblenih dirhemiv 3 10 6 43 gr Na pochatku pravlinnya do 1233 r h Muhammede Umar hana 1816 1821 karbuvalisya midni puli posribleni dirhami ta miri Naprikinci svogo volodaryuvannya han proviv groshovu reformu pislya yakoyi pochali karbuvatsya midni puli zi shirogo sribla tengi ta iz zolota tilli 1 tilla stala dorivnyuvati 21 tenzi 1 tenga 4 dirhamam abo 1 miri 1 tenga 45 60 pulam V seredini HIH st 1 tilla pririvnyuvalasya do rosijskih 3 h rubliv 80 kopijok sriblom a 1 tenga pririvnyuvalasya do 20 rosijskih kopijok Vaga dirhemiv 4 25 6 43 gr fulusiv 1 45 4 90 gr tengi 3 05 4 44 gr tilli 4 55 Moneti karbuvalisya v mistah Fergani Kashgari ta zokrema u KokandiCikavij faktTadzhickij lider dunganiv pershim vikarbuvav midni puli z im yam pokijnogo lidera Kokandu Sajida Bahadura Muhammeda Mallya hana 1858 1862 Nezvazhayuchi na te sho ci moneti buli vikarbuvani u misti Kashgari Kitajska provinciya Sinczyan na nih mistilas legenda karbovana u Hokandi Ale u 1873 roci na novih monetah vigotovlenih Yakub bekom mistilosya im ya hana Osmanskoyi imperiyi Abdul Aziza Na reversi mistivsya nadpis karbovana u Kashgari Bibliografiya Katalog monet Kokandu XVIII XIX st Ishanhanov S H Vidavnictvo FAN Uzbeckoyi RSR Tashkent 1976 40 st ros Standard Catalog of World Coins 1801 1900 Cuhaj G Michael T Miller H Krause Publications 7th Edition 2012 1296 S ISBN 978 0 89689 940 7 angl Nord und Ostzentralasien XV b Mittelasien II Bearbeitet von Tobias Mayer Berlin 1998 S 60 61 Nr 497 nim Primitki Tarihi Shahruhi Bejsembiev T K Alma Ata 1985 S 67 uzb Puteshestvie v Kitaj cherez Mongoliyu v 1820 1821 godah Timkovskij E F Chast II SPb 1824 S 91 ros Zametki o Kokane Turkestanskij sbornik Horoshhin A Tom 23 1870 S 187 ros Moloch ru Madrahimov Z Sh From the history of coin money relations in the khanate of Kokand Molodoj uchenyj 18 serpnya 2017 u Wayback Machine 2014 1 S 291 293 Retrieved 15 July 2017 ros Zapiski o Kokandskom hanstve horunzhego Potanina 1830 IRGO Tom V Chast XVIII SPb 1856 S 278 ros Obozrenie Kokandskogo hanstva v nyneshnom ego sostoyanii Zapiski RGO Potanin N I Kn III SPb 1849 S 211 ros sostoyanii Altyshara ili shesti vostochnyh gorodov kitajskoj provincii v 1858 1859 godah Sobranie sochinenij Valihanov Ch Ch O V 5 tomah Alma Ata T III 1985 S 218 ros Vesy i mery v Srednej Azii Turkestanskie vedomosti 1875 16 ros Torgovye vzaimootnosheniya mezhdu Turkestanskim general gubernatorstvom i Kokandskim hanstvom Adinarov A G Diss kand ist nauk T 1946 S 136 ros ЎzR MDA I 1 fond 16 ryjhat 876 ish 7 varakning orkasi va 8 varak uzb Katalog monet Kokandu XVIII XIX st Ishanhanov S H Vidavnictvo FAN Uzbeckoyi RSR Tashkent 1976 40 st ros Svat Soucek A History of Inner Asia Cambridge University 2000 p 265 DzherelaEnciklopediya Britanika Arhivovano 5 serpnya 2012 u WebCite

Дата публікації:
Топ